Ось Вам законпроект
05/13/2002 | Луценко Юрій
Проект
(10.05.2000)
В.Асадчев, С.Головатий,
Г.Крючков, О.Мороз,
М.Павловський
ЗАКОН
про зміни до Конституції України за результатами
Всеукраїнського референдуму 16.04.2000 року
Стаття 1. 1) Відповідно до волевиявлення народу доповнити ст. 90 Конституції України частиною п`ятою такого змісту:
"Президент України може також достроково припинити повноваження Верховної Ради України, якщо Верховна Рада України протягом одного місяця не змогла сформувати постійно діючу депутатську більшість або у разі незатвердженния нею протягом трьох місяців підготовленого і поданого в установленому порядку Кабінетом Міністрів України Державного бюджету України"
та доповнити пункт 8 статті 106 Конституції України словами:
"та в інших випадках, передбачених Конституцією України".
2) Враховуючи зміни до ст. ст. 90 та 106, доповнити розділ ІY Конституції України статтею 82.1 такого змісту:
"Протягом місяця з початку роботи першої сесії новообраної Верховної Ради України народні депутати України формують зі свого складу депутатську більшість, в яку входить більша половина Конституційного складу Верховної Ради України.
Підставою формування депутатської більшості є результати виборів до Верховної Ради України.
Права та обов`язки депутатської більшості визначаються Конституцією України та законом про депутатську більшість.
3) Доповнити розділ ІY Конституції України статтею 84.1 такого змісту:
"Сформована у порядку, визначеному Конституцією України та відповідним законом депутатська більшість не пізніше як протягом місяця після свого створення вирішує питання про призначення Прем`єр-Міністра України та вносить його кандидатуру на розгляд Верховної Ради України.
Протягом наступного місяця після призначення Прем`єр-Міністра України депутатська більшість на пропозицію Прем`єр-Міністра України приймає рішення про персональний склад Кабінету Міністрів України і вносить його на розгляд Верховної Ради України.
Депутатська більшість має право порушувати питання про недовіру Кабінету Міністрів України в порядку, визначеному Законом "Про депутатську більшість". Цим правом більшість може скористуватися не більше двох разів за період повноважень Верховної Ради України.
Доповнити частину другу статті 84 Конституції України словами "в сесійному залі Верховної Ради України".
4) Викласти п. 12 статті 85 Конституції України в наступній редакції:
"12) призначення та звільнення з посади Прем`єр-Міністра України, призначення та звільнення з посади на пропозицію Прем`єр-Міністра Кабінету Міністрів України".
5) Вилучити п. 9 статті 106 Конституції України.
Викласти п. 10 статті 106 Конституції України у редакції такого змісту:
"10) за поданням Прем`єр-Міністра України призначає та звільняє з посад керівників центральних органів виконавчої влади, що не входять до складу Кабінету Міністрів України, а також голів місцевих державних адміністрацій".
7) Другу частину ст. 113 Конституції України викласти у редакції: "Кабінет Міністрів України відповідальний та підконтрольний і підзвітний Президенту України та Парламенту України у межах, передбачених Конституцією України".
8) Внести зміни до частини другої та третьої ст. 114 Конституції України, виклавши їх у наступній редакції:
"Прем`єр-Міністр України призначається Верховною Радою України, якщо за це рішення проголосувало більше половини її конституційного складу.
Персональний склад Кабінету Міністрів України призначається Верховною Радою України за поданням Прем`єр-Міністра України".
9) Внести зміни до ст. 115 Конституції України, викласти її в такій редакції:
"Стаття 115. Кабінет Міністрів складає повноваження перед новообраною Верховною Радою України.
Прем`єр-Міністр України, інші члени Кабінету Міністрів України мають право заявити Верховній Раді України про свою відставку.
Відставка Прем`єр-Міністра України має наслідком відставку всього складу Кабінету Міністрів України.
Прийняття Верховною Радою України резолюції недовіри Кабінетові Міністрів України має наслідком відставку Кабінету Міністрів України.
Кабінет Міністрів України, відставку якого прийнято Верховною Радою України, за її дорученням продовжує виконувати свої повноваження до початку роботи новосформованого Кабінету Міністрів України, але не довше ніж шістдесят днів.
Стаття 2.
Відповідно до народного волевиявлення вилучити зі статті 80 Конституції України частину третю та замінити її частиною такого змісту:
"Народні депутати і сенатори України не можуть бути без згоди Верховного Суду України притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані".
Стаття 3.
В зв`язку з волевиявленням народу стосовно скорочення кількості народних депутатів та створенням двопалатного парламенту внести зміни до наступних статтей Конституції України:
1) Назву розділу ІY викласти в редакції:
"Розділ ІY. Парламент України".
2) Ст. 75 викласти в такій редакції:
"Єдиним органом законодавчої влади в Україні є Парламент України. Він складається з двох палат: Верховної Ради України і Сенату України.
3) В ст. 76 Конституції України слова "чотириста п`ятдесят" замінити на "триста".
4) В ст. 79 Конституції України слова "Верховною Радою" замінити на "Парламент".
5) В частині першій, другій і третій ст. 80 Конституції України після слів народним депутатам додати "і сенаторам", замість слова "депутатська" написати "парламентська".
6) Зі ст. 85 Конституції України вилучити пункти 15, 21, 24, 25, 27, 29, змінивши відповідно нумерацію пунктів.
Доповнити ст. 85 Конституції України частиною такого змісту:
"Розгляд питань, передбачених п. п. 1, 4, 6, 8, 9, 22, 26, 28, 31 проводиться на спільних засіданнях обох палат Парламенту України".
7) Доповнити п. 1 другої частини ст. 88 Конституції України словами "та спільні засідання Верховної Ради України і Сенату України".
8) В ст. 93 Конституції України після слів "народним депутатам України" додати "сенаторам України", слова "Верховній Раді" та "Верховною Радою замінити відповідно "Парламенту" та "Парламентом".
9) Ст. 96 Конституції України доповнити частиною такого змісту:
"Після затвердження Державного бюджету України, Верховною Радою України він передається на розгляд Сенату України.
Протягом п`ятнадцяти днів з часу надходження до Сенату України Державного бюджету України він може повертатися з вмотивованими пропозиціями на повторний розгляд Верховній Раді України.
Не пізніше як через сім днів Верховна Рада України повертає повторно розглянутий Державний бюджет України до Сенату України".
10) В ст. 97 Конституції України слова "Верховної Ради" замінити на "Парламенту". Закінчити статтю словами "Кабінетом Міністрів України".
11) В п. 2 ст. 106 Конституції України слова "Верховної Ради" замінити на "Парламенту".
В п. 7 ст. 106 Конституції України після слів "Верховної Ради України" записати "та до Сенату України", далі за текстом.
В п. 29 ст. 106 Конституції України слова "Верховною Радою" замінити на "Парламентом".
Вилучити зі ст. 106 Конституції України п. п. 11, 14, 30, відповідно змінивши нумерацію пунктів.
12) Доповнити частину шосту ст. 107 Конституції України словами "та Голова Сенату України".
13) В ст. 109 Конституції України слова Верховної Ради замінити на "Парламенту".
14) В п. 6 ст. 116 Конституції України слова "Верховною Радою", "Верховній Раді" замінити відповідно на "Парламентом" і "Парламенту".
15) В п. 1 ст. 150 Конституції України слова "сорока п`яти" замінити на "тридцяти".
Стаття 4.
Доповнити розділ ІY Конституції України наступними статтями:
"Стаття 101. 1 . Конституційний склад Сенату України - сто п`ятдесят сенаторів, які обираються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на шість років.
Сенат України оновлюється кожні два роки на третину за рахунок ротаційних (по черзі) виборів сенаторів України. В зв`язку з цим перші вибори сенаторів України для їх третини проводиметься на два, для іншої третини - на чотири роки.
Сенатором України може бути громадянин України, який на день виборів досяг тридцяти п`яти років, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п`яти років.
Не може бути обраним сенатором України громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку.
Повноваження сенаторів України визначаються Конституцією України та законами України".
Стаття 101. 2.
Чергові вибори до Сенату України і вибори в зв`язку з ротацією проводяться в останню неділю жовтня.
Позачергові вибори до Сенату України призначаються Президентом України і проводяться в період шістдесяти днів з дня опублікування рішення про дострокове припинення повноважень Сенату України.
Вибори до Сенату України проводяться в одномандатних регіональних округах, однакових за кількістю виборців.
Порядок проведення виборів сенаторів України встановлюється законом.
Стаття 101. 3.
Сенатори України здійснюють свої повноваження на постійній основі.
Сенатори України не можуть мати іншого представницького мандата чи бути на державній службі.
Вимоги щодо несумісності мандата сенатора з іншими видами діяльності встановлюються законом.
Стаття 101. 4.
Перед вступом на посаду сенатори України складають перед Парламентом України присягу змісту, викладеного в ст. 79 Конституції України.
Присягу зачитує найстарший за віком сенатор України перед відкриттям першої сесії новообраного Сенату України та найстарший за віком сенатор України з числа оновленого складу Сенату України перед вступом на посаду сенаторів, що одержали свої мандати в результаті ротаційних виборів.
Відмова скласти присягу має наслідком втрату мандата сенатора України.
Повноваження сенаторів України починаються з моменту складання присяги.
Стаття 101. 5.
Повноваження сенаторів України припиняються одночасно з припиненням повноважень Сенату України.
Повноваження сенаторів України від округів, де проводяться ротаційні вибори, відповідно припиняються з моменту складання присяги новообраними сенаторами України.
Повноваження сенатора України припиняються у випадках, передбачених частиною другою ст. 81 Конституції України.
Рішення про дострокове припинення повноважень сенатора України приймається більшістю від конституційного складу Сенату України або у порядку визначеному частиною четвертою ст. 81 Конституції України.
Стаття 101. 6.
Сенат України працює сесійно.
Сенат України є повноважним за умови обрання не менш як двох третин від його конституційного складу.
Сенат України збирається на першу сесію не пізніше ніж на тридцятий день після офіційного оголошення результатів виборів.
Перше засідання Сенату України відкриває найстарший за віком сенатор України.
Порядок роботи Сенату України встановлюється Конституцією України та законом про регламент Сенату України.
Стаття 101. 7.
Чергові сесії Сенату України починаються першого вівторка лютого і першого вівторка вересня кожного року.
Позачергові сесії Сенату України скликаються Головою Сенату або на вимогу не менше третини сенаторів України щодо питань і в порядку, визначених для Верховної Ради України частинами другою, третьою і четвертою ст. 83 Конституції України.
Стаття 101. 8.
Засідання Сенату України проводяться відкрито.
Закрите засідання проводиться за рішенням більшості від конституційного складу Сенату України.
Рішення Сенату України приймаються виключно на його пленарних засіданнях шляхом голосування у сесійному залі Сенату України.
Голосування на засіданнях Сенату України здійснюється сенатором України особисто.
Стаття 101. 9.
До повноважень Сенату України належить:
1) розгляд законів, внесених Верховною Радою України, їх схвалення, застосування права вето на внесені закони:
2) прийняття закону про Державний бюджет України:
3) призначення чи обрання на посади, звільнення з посад, надання згоди на призначення і звільнення з посад осіб у випадках, передбачених для Сенату України цією Конституцією;
4) призначення на посаду та припинення повноважень членів Центральної виборчої комісії на основі закону про Центральну виборчу комісію;
5) надання згоди на призначення на посаду та звільнення з посад Президентом України Голови Антимонопольного комітету України, Голови Фонду державного майна України, Голови Державного комітету з питань телебачення і радіомовлення, Голови Служби безпеки України, Голови Державної податкової адміністрації;
6) призначення на посаду та звільнення з посади Генерального прокурора України;
7) обрання суддів безстроково;
8) утворення і ліквідація районів, встановлення і зміна меж районів і міст, віднесення населених пунктів до категорії міст, найменування і перейменування населених пунктів і районів;
9) прийняття рішень про направлення запиту до Президента України на вимогу сенатора України, групи сенаторів чи комітету Сенату України, попередньо підтриманого не менш як однією третиною від конституційного складу Сенату України;
10) призначення на посаду та звільнення з посади керівника апарату Сенату України, затвердження кошторису та структури апарату Сенату України;
11) застосування права вето щодо указів Президента України з питань регіональної політики.
Стаття 101. 10.
Сенатор України має право на сесії Сенату України звернутися із запитом до органів Сенату України, до Кабінету Міністрів України, до керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також до керівників підприємств, установ і організацій, розташованих в межах відповідного виборчого округу, незалежно від їх підпорядкування та формі власності.
Керівники органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій зобов`язані особисто повідомити сенатора України про результати розгляду його запиту.
Стаття 101. 11.
Сенатор України має право дорадчого голосу на сесіях органів місцевого самоврядування, що знаходяться в межах відповідного виборчого округу та на сесіях відповідної обласної ради, сесії Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
Сенатори України мають право брати участь з правом дорадчого голосу в засіданнях Верховної Ради України та її комітетів і комісій з питань, що входять в компетенцію сенаторів України.
Стаття 101. 12.
Сенат України обирає зі свого складу Голову Сенату України та заступника Голови Сенату України та відкликає їх.
Голова Сенату України:
1) веде засідання Сенату України;
2) організовує підготовку питань до розгляду на засіданнях;
3) підписує акти, прийняті Сенатом України;
4) представляє Сенат України у зносинах з іншими органами державної влади України та органами влади інших держав;
5) організовує роботу апарату Сенату України.
Голова Сенату України здійснює повноваження, передбачені цією Конституцією у порядку, встановленому законом про регламент Сенату України.
Стаття 101. 13.
Сенат України затверджує перелік комітетів Сенату України, обирає голів цих комітетів.
В числі обов`язків комітетів Сенату України створюються:
1) комітет з питань законодавства;
2) комітет з питань бюджету;
3) комітет з питань регіональної політики;
4) комітет з питань кадрової політики.
Комітети Сенату України готують і попередньо розглядають питання, відносно до повноважень Сенату України.
Сенат України у межах своїх повноважень може створювати тимчасові спеціальні комісії для підготовки і попереднього розгляду питань.
Організація і порядок діяльності комітетів Сенату України, її тимчасових спеціальних комісій встановлюються законом.
Стаття 101. 14.
Президент України може достроково припинити повноваження Сенату України у разі
1) якщо протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися;
2) якщо протягом місяця з часу надходження від Верховної Ради України закону про Державний бюджет України Сенат України не може його затвердити.
Повноваження Сенату України не можуть бути достроково припинені в останні шість місяців строку повноважень Президента України.
Стаття 101. 15.
Сенат України приймає закони та інші акти більшості від свого конституційного складу, крім випадків, передбачених цією Конституцією.
Стаття 101. 16.
Під час спільних засідань двох палат Парламенту України голосування проводиться по кожній палаті окремо.
Спільне Рішення двох палат вважається прийнятим, якщо за нього кожна палата проголосувала більшістю від конституційного складу кожної палати, крім випадків, передбачених цією Конституцією.
Стаття 5.
1) Ст. 94 Конституції України викласти в такій редакції:
"Закон підписує Голова Верховної Ради України і невідкладно направляє його Сенату України.
Сенат України протягом п`ятнадцяти днів після отримання закону схвалює його або направляє Верховній Раді України з конкретними вмотивованими пропозиціями щодо змін на повторний розгляд.
Якщо при повторному розгляді закону Верховною Радою України у новій чи попередній редакції він приймається більшістю від конституційного складу Верховної Ради України, Сенат України схвалює цей закон протягом семи днів з дня отримання закону.
Схвалений закон підписує Голова Сенату України і невідкладно направляє його Президентові України.
Президент України протягом п`ятнадцяти днів після отримання закону підписує його, беручи до виконання, та офіційно оприлюднює його.
Якщо Президент України протягом встановленого строку не підписав і не оприлюднив закон, він оприлюднюється протягом семи днів Головою Сенату України.
Закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше його опублікування .
2) Додати до ст. 96 Конституції України частину третю такого змісту:
"Закон про Державний бюджет України - приймає та оприлюднює Сенат України".
3) У ст. 98 Конституції України після слів "контролю за" встановити слова "надходженням та".
Закінчити ст. 98 Конституції України словом "України".
Стаття 6.
1) Доповнити частину першу ст. 111 Конституції України словами "а також при порушенні ним Конституції України".
2) Викласти ст.122 Конституції України в такій редакції:
"Прокуратуру України очолює Генеральний прокурор України, який призначається на посаду та звільняється з посади Сенатом України.
Строк повноважень Генерального прокурора - п`ять років.
3) В частині третій ст. 126 Конституції України слова "Верховної Ради" замінити словом "Сенату".
4) В частині першій ст. 128 Конституції України слова "Президентом" та "Верховною Радою" замінити словами "Сенатом".
5) В частині другій ст. 131 Конституції України слова "Верховна Рада" замінити на "Парламент".
6) В п. 1) ст. 150 Конституції України слова "Верховної Ради" замінити словом "Парламенту".
В розділі XY Перехідні положення.
До п. 1 Перехідних положень додати текст:
"Вважати такими, що втратили чинність п. п. 2, 3, 4,5, 6, 7, 8, 11, частина третя п. 12 чинної Конституції України".
Доповнити п. 9 розділу ХY словами: "Такий порядок здійснюється до 01.01.2001 р.".
В п. 13 розділу ХY Конституції України слова "Протягом п`яти років після набуття чинності цією Конституцією" замінити словами "До 01.01.2001 р.".
(10.05.2000)
В.Асадчев, С.Головатий,
Г.Крючков, О.Мороз,
М.Павловський
ЗАКОН
про зміни до Конституції України за результатами
Всеукраїнського референдуму 16.04.2000 року
Стаття 1. 1) Відповідно до волевиявлення народу доповнити ст. 90 Конституції України частиною п`ятою такого змісту:
"Президент України може також достроково припинити повноваження Верховної Ради України, якщо Верховна Рада України протягом одного місяця не змогла сформувати постійно діючу депутатську більшість або у разі незатвердженния нею протягом трьох місяців підготовленого і поданого в установленому порядку Кабінетом Міністрів України Державного бюджету України"
та доповнити пункт 8 статті 106 Конституції України словами:
"та в інших випадках, передбачених Конституцією України".
2) Враховуючи зміни до ст. ст. 90 та 106, доповнити розділ ІY Конституції України статтею 82.1 такого змісту:
"Протягом місяця з початку роботи першої сесії новообраної Верховної Ради України народні депутати України формують зі свого складу депутатську більшість, в яку входить більша половина Конституційного складу Верховної Ради України.
Підставою формування депутатської більшості є результати виборів до Верховної Ради України.
Права та обов`язки депутатської більшості визначаються Конституцією України та законом про депутатську більшість.
3) Доповнити розділ ІY Конституції України статтею 84.1 такого змісту:
"Сформована у порядку, визначеному Конституцією України та відповідним законом депутатська більшість не пізніше як протягом місяця після свого створення вирішує питання про призначення Прем`єр-Міністра України та вносить його кандидатуру на розгляд Верховної Ради України.
Протягом наступного місяця після призначення Прем`єр-Міністра України депутатська більшість на пропозицію Прем`єр-Міністра України приймає рішення про персональний склад Кабінету Міністрів України і вносить його на розгляд Верховної Ради України.
Депутатська більшість має право порушувати питання про недовіру Кабінету Міністрів України в порядку, визначеному Законом "Про депутатську більшість". Цим правом більшість може скористуватися не більше двох разів за період повноважень Верховної Ради України.
Доповнити частину другу статті 84 Конституції України словами "в сесійному залі Верховної Ради України".
4) Викласти п. 12 статті 85 Конституції України в наступній редакції:
"12) призначення та звільнення з посади Прем`єр-Міністра України, призначення та звільнення з посади на пропозицію Прем`єр-Міністра Кабінету Міністрів України".
5) Вилучити п. 9 статті 106 Конституції України.
Викласти п. 10 статті 106 Конституції України у редакції такого змісту:
"10) за поданням Прем`єр-Міністра України призначає та звільняє з посад керівників центральних органів виконавчої влади, що не входять до складу Кабінету Міністрів України, а також голів місцевих державних адміністрацій".
7) Другу частину ст. 113 Конституції України викласти у редакції: "Кабінет Міністрів України відповідальний та підконтрольний і підзвітний Президенту України та Парламенту України у межах, передбачених Конституцією України".
8) Внести зміни до частини другої та третьої ст. 114 Конституції України, виклавши їх у наступній редакції:
"Прем`єр-Міністр України призначається Верховною Радою України, якщо за це рішення проголосувало більше половини її конституційного складу.
Персональний склад Кабінету Міністрів України призначається Верховною Радою України за поданням Прем`єр-Міністра України".
9) Внести зміни до ст. 115 Конституції України, викласти її в такій редакції:
"Стаття 115. Кабінет Міністрів складає повноваження перед новообраною Верховною Радою України.
Прем`єр-Міністр України, інші члени Кабінету Міністрів України мають право заявити Верховній Раді України про свою відставку.
Відставка Прем`єр-Міністра України має наслідком відставку всього складу Кабінету Міністрів України.
Прийняття Верховною Радою України резолюції недовіри Кабінетові Міністрів України має наслідком відставку Кабінету Міністрів України.
Кабінет Міністрів України, відставку якого прийнято Верховною Радою України, за її дорученням продовжує виконувати свої повноваження до початку роботи новосформованого Кабінету Міністрів України, але не довше ніж шістдесят днів.
Стаття 2.
Відповідно до народного волевиявлення вилучити зі статті 80 Конституції України частину третю та замінити її частиною такого змісту:
"Народні депутати і сенатори України не можуть бути без згоди Верховного Суду України притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані".
Стаття 3.
В зв`язку з волевиявленням народу стосовно скорочення кількості народних депутатів та створенням двопалатного парламенту внести зміни до наступних статтей Конституції України:
1) Назву розділу ІY викласти в редакції:
"Розділ ІY. Парламент України".
2) Ст. 75 викласти в такій редакції:
"Єдиним органом законодавчої влади в Україні є Парламент України. Він складається з двох палат: Верховної Ради України і Сенату України.
3) В ст. 76 Конституції України слова "чотириста п`ятдесят" замінити на "триста".
4) В ст. 79 Конституції України слова "Верховною Радою" замінити на "Парламент".
5) В частині першій, другій і третій ст. 80 Конституції України після слів народним депутатам додати "і сенаторам", замість слова "депутатська" написати "парламентська".
6) Зі ст. 85 Конституції України вилучити пункти 15, 21, 24, 25, 27, 29, змінивши відповідно нумерацію пунктів.
Доповнити ст. 85 Конституції України частиною такого змісту:
"Розгляд питань, передбачених п. п. 1, 4, 6, 8, 9, 22, 26, 28, 31 проводиться на спільних засіданнях обох палат Парламенту України".
7) Доповнити п. 1 другої частини ст. 88 Конституції України словами "та спільні засідання Верховної Ради України і Сенату України".
8) В ст. 93 Конституції України після слів "народним депутатам України" додати "сенаторам України", слова "Верховній Раді" та "Верховною Радою замінити відповідно "Парламенту" та "Парламентом".
9) Ст. 96 Конституції України доповнити частиною такого змісту:
"Після затвердження Державного бюджету України, Верховною Радою України він передається на розгляд Сенату України.
Протягом п`ятнадцяти днів з часу надходження до Сенату України Державного бюджету України він може повертатися з вмотивованими пропозиціями на повторний розгляд Верховній Раді України.
Не пізніше як через сім днів Верховна Рада України повертає повторно розглянутий Державний бюджет України до Сенату України".
10) В ст. 97 Конституції України слова "Верховної Ради" замінити на "Парламенту". Закінчити статтю словами "Кабінетом Міністрів України".
11) В п. 2 ст. 106 Конституції України слова "Верховної Ради" замінити на "Парламенту".
В п. 7 ст. 106 Конституції України після слів "Верховної Ради України" записати "та до Сенату України", далі за текстом.
В п. 29 ст. 106 Конституції України слова "Верховною Радою" замінити на "Парламентом".
Вилучити зі ст. 106 Конституції України п. п. 11, 14, 30, відповідно змінивши нумерацію пунктів.
12) Доповнити частину шосту ст. 107 Конституції України словами "та Голова Сенату України".
13) В ст. 109 Конституції України слова Верховної Ради замінити на "Парламенту".
14) В п. 6 ст. 116 Конституції України слова "Верховною Радою", "Верховній Раді" замінити відповідно на "Парламентом" і "Парламенту".
15) В п. 1 ст. 150 Конституції України слова "сорока п`яти" замінити на "тридцяти".
Стаття 4.
Доповнити розділ ІY Конституції України наступними статтями:
"Стаття 101. 1 . Конституційний склад Сенату України - сто п`ятдесят сенаторів, які обираються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на шість років.
Сенат України оновлюється кожні два роки на третину за рахунок ротаційних (по черзі) виборів сенаторів України. В зв`язку з цим перші вибори сенаторів України для їх третини проводиметься на два, для іншої третини - на чотири роки.
Сенатором України може бути громадянин України, який на день виборів досяг тридцяти п`яти років, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п`яти років.
Не може бути обраним сенатором України громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку.
Повноваження сенаторів України визначаються Конституцією України та законами України".
Стаття 101. 2.
Чергові вибори до Сенату України і вибори в зв`язку з ротацією проводяться в останню неділю жовтня.
Позачергові вибори до Сенату України призначаються Президентом України і проводяться в період шістдесяти днів з дня опублікування рішення про дострокове припинення повноважень Сенату України.
Вибори до Сенату України проводяться в одномандатних регіональних округах, однакових за кількістю виборців.
Порядок проведення виборів сенаторів України встановлюється законом.
Стаття 101. 3.
Сенатори України здійснюють свої повноваження на постійній основі.
Сенатори України не можуть мати іншого представницького мандата чи бути на державній службі.
Вимоги щодо несумісності мандата сенатора з іншими видами діяльності встановлюються законом.
Стаття 101. 4.
Перед вступом на посаду сенатори України складають перед Парламентом України присягу змісту, викладеного в ст. 79 Конституції України.
Присягу зачитує найстарший за віком сенатор України перед відкриттям першої сесії новообраного Сенату України та найстарший за віком сенатор України з числа оновленого складу Сенату України перед вступом на посаду сенаторів, що одержали свої мандати в результаті ротаційних виборів.
Відмова скласти присягу має наслідком втрату мандата сенатора України.
Повноваження сенаторів України починаються з моменту складання присяги.
Стаття 101. 5.
Повноваження сенаторів України припиняються одночасно з припиненням повноважень Сенату України.
Повноваження сенаторів України від округів, де проводяться ротаційні вибори, відповідно припиняються з моменту складання присяги новообраними сенаторами України.
Повноваження сенатора України припиняються у випадках, передбачених частиною другою ст. 81 Конституції України.
Рішення про дострокове припинення повноважень сенатора України приймається більшістю від конституційного складу Сенату України або у порядку визначеному частиною четвертою ст. 81 Конституції України.
Стаття 101. 6.
Сенат України працює сесійно.
Сенат України є повноважним за умови обрання не менш як двох третин від його конституційного складу.
Сенат України збирається на першу сесію не пізніше ніж на тридцятий день після офіційного оголошення результатів виборів.
Перше засідання Сенату України відкриває найстарший за віком сенатор України.
Порядок роботи Сенату України встановлюється Конституцією України та законом про регламент Сенату України.
Стаття 101. 7.
Чергові сесії Сенату України починаються першого вівторка лютого і першого вівторка вересня кожного року.
Позачергові сесії Сенату України скликаються Головою Сенату або на вимогу не менше третини сенаторів України щодо питань і в порядку, визначених для Верховної Ради України частинами другою, третьою і четвертою ст. 83 Конституції України.
Стаття 101. 8.
Засідання Сенату України проводяться відкрито.
Закрите засідання проводиться за рішенням більшості від конституційного складу Сенату України.
Рішення Сенату України приймаються виключно на його пленарних засіданнях шляхом голосування у сесійному залі Сенату України.
Голосування на засіданнях Сенату України здійснюється сенатором України особисто.
Стаття 101. 9.
До повноважень Сенату України належить:
1) розгляд законів, внесених Верховною Радою України, їх схвалення, застосування права вето на внесені закони:
2) прийняття закону про Державний бюджет України:
3) призначення чи обрання на посади, звільнення з посад, надання згоди на призначення і звільнення з посад осіб у випадках, передбачених для Сенату України цією Конституцією;
4) призначення на посаду та припинення повноважень членів Центральної виборчої комісії на основі закону про Центральну виборчу комісію;
5) надання згоди на призначення на посаду та звільнення з посад Президентом України Голови Антимонопольного комітету України, Голови Фонду державного майна України, Голови Державного комітету з питань телебачення і радіомовлення, Голови Служби безпеки України, Голови Державної податкової адміністрації;
6) призначення на посаду та звільнення з посади Генерального прокурора України;
7) обрання суддів безстроково;
8) утворення і ліквідація районів, встановлення і зміна меж районів і міст, віднесення населених пунктів до категорії міст, найменування і перейменування населених пунктів і районів;
9) прийняття рішень про направлення запиту до Президента України на вимогу сенатора України, групи сенаторів чи комітету Сенату України, попередньо підтриманого не менш як однією третиною від конституційного складу Сенату України;
10) призначення на посаду та звільнення з посади керівника апарату Сенату України, затвердження кошторису та структури апарату Сенату України;
11) застосування права вето щодо указів Президента України з питань регіональної політики.
Стаття 101. 10.
Сенатор України має право на сесії Сенату України звернутися із запитом до органів Сенату України, до Кабінету Міністрів України, до керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також до керівників підприємств, установ і організацій, розташованих в межах відповідного виборчого округу, незалежно від їх підпорядкування та формі власності.
Керівники органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій зобов`язані особисто повідомити сенатора України про результати розгляду його запиту.
Стаття 101. 11.
Сенатор України має право дорадчого голосу на сесіях органів місцевого самоврядування, що знаходяться в межах відповідного виборчого округу та на сесіях відповідної обласної ради, сесії Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
Сенатори України мають право брати участь з правом дорадчого голосу в засіданнях Верховної Ради України та її комітетів і комісій з питань, що входять в компетенцію сенаторів України.
Стаття 101. 12.
Сенат України обирає зі свого складу Голову Сенату України та заступника Голови Сенату України та відкликає їх.
Голова Сенату України:
1) веде засідання Сенату України;
2) організовує підготовку питань до розгляду на засіданнях;
3) підписує акти, прийняті Сенатом України;
4) представляє Сенат України у зносинах з іншими органами державної влади України та органами влади інших держав;
5) організовує роботу апарату Сенату України.
Голова Сенату України здійснює повноваження, передбачені цією Конституцією у порядку, встановленому законом про регламент Сенату України.
Стаття 101. 13.
Сенат України затверджує перелік комітетів Сенату України, обирає голів цих комітетів.
В числі обов`язків комітетів Сенату України створюються:
1) комітет з питань законодавства;
2) комітет з питань бюджету;
3) комітет з питань регіональної політики;
4) комітет з питань кадрової політики.
Комітети Сенату України готують і попередньо розглядають питання, відносно до повноважень Сенату України.
Сенат України у межах своїх повноважень може створювати тимчасові спеціальні комісії для підготовки і попереднього розгляду питань.
Організація і порядок діяльності комітетів Сенату України, її тимчасових спеціальних комісій встановлюються законом.
Стаття 101. 14.
Президент України може достроково припинити повноваження Сенату України у разі
1) якщо протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися;
2) якщо протягом місяця з часу надходження від Верховної Ради України закону про Державний бюджет України Сенат України не може його затвердити.
Повноваження Сенату України не можуть бути достроково припинені в останні шість місяців строку повноважень Президента України.
Стаття 101. 15.
Сенат України приймає закони та інші акти більшості від свого конституційного складу, крім випадків, передбачених цією Конституцією.
Стаття 101. 16.
Під час спільних засідань двох палат Парламенту України голосування проводиться по кожній палаті окремо.
Спільне Рішення двох палат вважається прийнятим, якщо за нього кожна палата проголосувала більшістю від конституційного складу кожної палати, крім випадків, передбачених цією Конституцією.
Стаття 5.
1) Ст. 94 Конституції України викласти в такій редакції:
"Закон підписує Голова Верховної Ради України і невідкладно направляє його Сенату України.
Сенат України протягом п`ятнадцяти днів після отримання закону схвалює його або направляє Верховній Раді України з конкретними вмотивованими пропозиціями щодо змін на повторний розгляд.
Якщо при повторному розгляді закону Верховною Радою України у новій чи попередній редакції він приймається більшістю від конституційного складу Верховної Ради України, Сенат України схвалює цей закон протягом семи днів з дня отримання закону.
Схвалений закон підписує Голова Сенату України і невідкладно направляє його Президентові України.
Президент України протягом п`ятнадцяти днів після отримання закону підписує його, беручи до виконання, та офіційно оприлюднює його.
Якщо Президент України протягом встановленого строку не підписав і не оприлюднив закон, він оприлюднюється протягом семи днів Головою Сенату України.
Закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше його опублікування .
2) Додати до ст. 96 Конституції України частину третю такого змісту:
"Закон про Державний бюджет України - приймає та оприлюднює Сенат України".
3) У ст. 98 Конституції України після слів "контролю за" встановити слова "надходженням та".
Закінчити ст. 98 Конституції України словом "України".
Стаття 6.
1) Доповнити частину першу ст. 111 Конституції України словами "а також при порушенні ним Конституції України".
2) Викласти ст.122 Конституції України в такій редакції:
"Прокуратуру України очолює Генеральний прокурор України, який призначається на посаду та звільняється з посади Сенатом України.
Строк повноважень Генерального прокурора - п`ять років.
3) В частині третій ст. 126 Конституції України слова "Верховної Ради" замінити словом "Сенату".
4) В частині першій ст. 128 Конституції України слова "Президентом" та "Верховною Радою" замінити словами "Сенатом".
5) В частині другій ст. 131 Конституції України слова "Верховна Рада" замінити на "Парламент".
6) В п. 1) ст. 150 Конституції України слова "Верховної Ради" замінити словом "Парламенту".
В розділі XY Перехідні положення.
До п. 1 Перехідних положень додати текст:
"Вважати такими, що втратили чинність п. п. 2, 3, 4,5, 6, 7, 8, 11, частина третя п. 12 чинної Конституції України".
Доповнити п. 9 розділу ХY словами: "Такий порядок здійснюється до 01.01.2001 р.".
В п. 13 розділу ХY Конституції України слова "Протягом п`яти років після набуття чинності цією Конституцією" замінити словами "До 01.01.2001 р.".
Відповіді
2002.05.13 | Augusto
Волобуєв, вот Ваш мєч!
Я вже бачив цей "проєкт", на ньому бракує підписа ініціятора волевиявлення: тов. Х.Х. Болтова з вулиці Наукової, без його підпису Ви підпишиться "Сократ Спінозович Шопенгауер", все одне, недійснe!2002.05.13 | ilia25
Посилання на референдум можна вилучити
Посилання на референдум -- то дрібниця. Його можна вилучити, від цього не зміниться ані суть поправок, ані процедура їх прийняття.2002.05.13 | romulus
уявімо собі ситуацію, що
треба прийянти бюджет. але щоб його прийняти ВРУ повинна його розглянути. а розглядати його вона відповідно до нової частини статті 85 (пункт 6 проекту) не має права бо для цього треба спільне засідання ВРУ і сенату, а тоді це вже не буде засідання врузамкнене коло просто так??????
далі, уявимо собі, що
парламент (сенат і ВРУ)відповідно до нової частини статті 85 ухвалив бюджет, направив його до сенату, а той за 15 днів його не схвалив і відправив назад до...куди - до ВРУ чи до парламенту??. якщо до парламенту, то він ВЕТО долати не має права, а якщо до ВРУ, то вона не має право розлгядати це питання! але уявимо собі, що якось це вето подолали і ВРУ (парламент) направила (-ли) бюджет президенту. отже і бюджет прийнятий і президент потім може розігнати сенат коли захоче - адже сенат не прийняв бюджет ні за 3 місяці ні ніколи!
от президент взяв і через 2 місяці після тої катавасії (коли бюджет вже давно прийнятий і виконується) взяв і розігнав сенат!
ішодєлать?
це лише "свєжайший взгляд"
а якщо покопатись, то я впевнений, що звідти стільки дурі вилізе!!!
я її відчуваю!
ось напр колізії (конфлікти) значно глибшого характеру
якщо міністр закордонних справ буде говорити одне, а президент (пункт 3 статті 106 ніхто не відміняв) - зовсім інше! ні один ні другий один одному зробити нічого не можуть
а в країні - двохвекторність
заїїїсь!
2002.05.13 | romulus
така ж дурь з регламентом сенату
добре що у верховної ради зараз є регламента як бути з регламентом сенату??????
ось приймуть закон (зміни до конституції), вибаруть сенат, а в нього нема регламенту
тоді намалюють проект, а верховна рада його заветує! і що? і шо далі?
а якщо не рада то сам сента собі свині не захоче! і що? а сенат впреться і не захоче міняти? і шо? колапс?
2002.05.13 | Stepan Salo
Re: Ось Вам законпроект
Поясніть, навіщо потрібна "постійно діюча депутатська більшість"?2002.05.13 | ilia25
Щоб призначити уряд
Згідно з законопроектом більшість висуває та призначає голову уряду.2002.05.14 | Stepan Salo
Re: Щоб призначити уряд
Питання було: "навіщо потрібна постійно діюча депутатська більшість"? Чим не влаштовує ситуативна більшість?2002.05.14 | ilia25
Re: Щоб призначити уряд
Stepan Salo писав(ла):> Питання було: "навіщо потрібна постійно діюча депутатська більшість"? Чим не влаштовує ситуативна більшість?
Тому, що згідно з цим законопроектом, існування уряду залежить від його підтримки більшістю. Як тільки вона зникає, -- уряд буде відправлено у відставку. Точніше кажучи, підтримка уряду і є ознакою постійно діючої більшості.
2002.05.13 | ilia25
Все прекрасно -- лише викинути двопалатність
Та посилання на референдум. Імплементація провалена, тому ці компроміси більше не потрібні.2002.05.14 | Карло
Чи може в Україні президентом стати порядна людина?
Якщо ні, то у чому винен Ку?2002.05.15 | Stepan Salo
Re: Ось Вам законпроект
> Стаття 1. 1) Відповідно до волевиявлення народу доповнити ст. 90 Конституції України частиною п`ятою такого змісту:Після всього, що стало відомо про так зване "волевиявлення народу" - як можна взагалі це "волевиявлення" вставляти в закон? Це або жарт, або знущання, або бажання компромісу з владою.
> "Президент України може також достроково припинити повноваження Верховної Ради України, якщо Верховна Рада України протягом одного місяця не змогла сформувати постійно діючу депутатську більшість ...
Підкажіть, хто знає, де той закон про депутатську більшість можна знайти, бо на www.rada.kiev.ua я його знайти на можу...
До того ж, все-таки не зрозуміло, чому уряд повинен призначатися постійною більшістю, і відправлятись у відставку по факту розпаду цієї міфічної більшості, а не по факту визнання недовіри Кабінету Міністрів України Верховною Радою України?
Тезa 1:
> "Сформована у порядку, визначеному Конституцією України та відповідним законом депутатська більшість не пізніше як протягом місяця після свого створення вирішує питання про призначення Прем`єр-Міністра України та вносить його кандидатуру на розгляд Верховної Ради України.
Тезa 2:
> "Прем`єр-Міністр України призначається Верховною Радою України, якщо за це рішення проголосувало більше половини її конституційного складу.
Якщо депутатська "більшість" вже визначилась з кандидатурою Прем`єр-Міністра України, то який сенс виносити її на розгляд Верховної Ради України, яка приймає її голосуванням більшої половини її конституційного складу, коли сама ця "депутатська більшість" це вже більше половини конституційного складу Верховної Ради України? Де логіка?
> Протягом наступного місяця після призначення Прем`єр-Міністра України депутатська більшість на пропозицію Прем`єр-Міністра України приймає рішення про персональний склад Кабінету Міністрів України і вносить його на розгляд Верховної Ради України.
Пардон, депутатська "більшість" в окремому залі має засідати? Навіщо весь цей цирк?
І чим має займатися депутатська "меншість" під час засіданнь депутатської більшості? Пиво пити? Чи не простіше буде оголосити весь склад Верховної Ради більшістю або скоротити кількість депутатів за рахунок тих, хто постійно не зьявляється на засідання? До речі - випадки неявки депутатів на засідання стали постійним явищем, особливо серед тих, хто отримує депутатський мандат тільки для отримання депутатської недоторканності. Непогано було б внести поправку в закон, яка б дозволяла знімати статус депутата по факту відсутності його активності...
> Депутатська більшість має право порушувати питання про недовіру Кабінету Міністрів України в порядку, визначеному Законом "Про депутатську більшість". Цим правом більшість може скористуватися не більше двох разів за період повноважень Верховної Ради України.
Чим в загалі відрізняється статус депутатської більшості від статусу Верховної Ради за відсутністю цього поняття "постійної депутатської більшості" взагалі?
> Стаття 3.
> В зв`язку з волевиявленням народу стосовно скорочення кількості народних депутатів та створенням двопалатного парламенту внести зміни до наступних статтей Конституції України:
> ....
> "Єдиним органом законодавчої влади в Україні є Парламент України. Він складається з двох палат: Верховної Ради України і Сенату України.
Ще раз про "народне волевиявлення". Я, особисто, в перший раз чую про "сенат України". Як по мені - це вже занадто! (і не здраво).
В чию, цікаво, дурну голову першому прийшла ця ідея? Я навіть не можу це коментувати, бо це вже просто якась нісетниця. Якщо десь так історично склалось, що парламент є двопалатним, то це не означає, що таку систему потрібно копіювати! Може ще королеву потрібно на Україну, або царя-батюшку? І де ж такі ідіоти беруться тільки....
Залишилось тільки вставити маленьку поправку - "сенат України призначається і контролюється президентом України особисто" - тоді все стає на свої місця, і цей фарс під назвою "референдум всенародного волевиявлення", і ці поправки до конституції.
2002.05.16 | Stepan Salo
Re: Ось Вам законпроект
Повторюю питання - прошу відповіді, де можна знайти текст закону про депутатську більшість?2002.05.17 | ЛУЦЕНКО
Re: ДОПОВНЕННЯ
Шановні Майданівці.Приношу вибачення за неоперативність коментарів щодо законопроекту-затягнула парламентська діяльність,а вчора-бездіяльність , направлена на вигравання Вави Литвина і Ко.
Тож мушу дещо пояснити - законопроект здається дещо дивним (посилання на референдум,тези про Сенат,постійно діючу парламентську більшість тощо), але це зумовлено політичним моментом написання документу.Справа в тому, що він був народжений як альтернатива кучмівській диктатурі. І весь фокус опозиції був у тому,щоб ,використовуючи результати псевдореферендуму, запропонувати демократичний закон.Одночасно доповідаю, що вже зараз є скоригований законопроект , готовий для розгляду ВРУ.При нагоді подам його Вам для обговорення.
Кучма капут!
2002.05.17 | Stepan Salo
Re: ДОПОВНЕННЯ
> Тож мушу дещо пояснити - законопроект здається дещо дивним (посилання на референдум,тези про Сенат,постійно діючу парламентську більшість тощо), але це зумовлено політичним моментом написання документу.Справа в тому, що він був народжений як альтернатива кучмівській диктатурі. І весь фокус опозиції був у тому,щоб ,використовуючи результати псевдореферендуму, запропонувати демократичний закон.Одночасно доповідаю, що вже зараз є скоригований законопроект , готовий для розгляду ВРУ.При нагоді подам його Вам для обговорення.А чи не можна просто запропонувати демократичний закон без посилання на результати псевдореферендуму? Навіщо такі складнощі?
До того ж, ніякої демократичності в цьому законопроекті не помічається, хотілось би все ж побачити її в новому варіанті...
> Кучма капут!
Все-таки мені здається, що Кучма не є найбільшою українською проблемою, і за ради вирішення Кучмівської проблеми не варто створювати нових проблем....
P.S. Так що з цим законом про парламентську більшість? Він вже існує, чи це тільки розробка?
2002.05.17 | Andriyko
Дядьку, ви знаєте, як вносяться зміни до Конституції? (-)
2002.05.17 | Stepan Salo
Які саме зміни ви маєте на увазі? (-)
2002.05.18 | НеДохтор
Re: "План Ющенка"
Подаю передрук.В цій гілці обговорення пригодиться для порівняння і аналізу.
Також може хтось має змогу подати сюди повний текст (має десь бути, проект договору роздано фракцiям СПУ, КПУ i БЮТ у п'ятницю. )
http://www.maidan.org.ua/news/view.php3?bn=maidan_free&key=1021634392
------------------
17-05-2002 14:19, Майдан-ІНФОРМ
"План Ющенка"
"Наша Україна" звернулася до iнших парламентських сил розглянути проект договору про спiльнi дiї у Верховнiй Радi 4-го скликання, що передбачає створення коалiцiї i розподiл мiж собою посад у керiвництвi парламенту i парламентських комiтетах.
В договорi запропоновано досягти домовленостi про призначення керiвника Верховної Ради, а також розподiлити всi посади, якi затверджуються парламентом - керiвництво Рахункової палати, уповноваженого Верховної Ради з прав людини, Ради Нацбанку, Нацради з теле- i радiомовлення, Конституцiйного суду, Вищої ради юстицiї, спостережних рад Ощадбанку та "Ексимбанку" (Верховна Рада призначає свою "четвiрку" Нацради з телерадiомовлення, "шiстку" суддiв КС, "трiйку" представникiв Вищої ради юстицiї, "четвiрку" спостережних рад Ощадбанку та "Ексимбанку" ).
Також запропоновано прийняти комплекс законодавчих актiв
для забезпечення проведення економiчних, соцiальних, полiтичних i правових перетворень в українському суспiльствi.
Згiдно з договором, сторони вважають за необхiдне законодавчо врегулювати дiяльнiсть парламентської бiльшостi i парламентської опозицiї. Для цього, зазначається в проектi документа, сторони пiдтримують внесення змiн до Конституцiї i прийняття необхiдних законодавчих актiв.
1. Сторони вважають за необхiдне ввести пропорцiйну модель виборiв до
парламенту i пiдтримують прийняття нової редакцiї закону про вибори.
Згiдно з документом, сторони висловлюються за необхiднiсть
розведення в часi виборiв народних депутатiв, президента, депутатiв
мiсцевих рад, сiльських, селищних i мiських голiв. Для цього вони пiдтримують внесення змiн до законодавства.
2. Сторони вважають також за необхiдне пiдпорядкувати державну податкову адмiнiстрацiю i Державну митну службу Кабiнету мiнiстрiв.
3. У документi також мiститься положення про необхiднiсть провести адмiнiстративно-територiальну реформу, однiєю зi складових якої має стати скорочення кiлькостi адмiнiстративно-територiальних одиниць; ввести виборнiсть губернаторiв; ввести призначення на посаду i звiльнення з неї генерального прокурора i голови Служби безпеки України Верховною Радою за поданням профiльного парламентського комiтету. Для цього сторони пiдтримують прийняття i внесення необхiдних змiн до законодавства.
4. Згiдно з проектом договору, сторони зобов'язуються домогтися формування Кабiнету мiнiстрiв парламентською бiльшiстю, i пiдтримують для цього внесення вiдповiдних змiн до Конституцiї.
5 Вони вважають за необхiдне ввести представницький принцип формування Центрвиборчкому i пiдтримують необхiднiсть внесення змiн до Конституцiї щодо формування ЦВК виключно парламентом.
6. Сторони вважають за недоцiльне функцiонування держадмiнiстрацiй у Києвi i Севастополi.
Коментуючи проект договору, представник фракцiї СПУ Вiталiй Шибко, повiдомив, що зараз фракцiя має намiр обговорити його.
За його словами, при попередньому ознайомленнi з проектом договору лiдер фракцiї Олександр Мороз зазначив, що його положення "в основному збiгаються з передвиборною програмою СПУ". Тому В.Шибко вважає високоюймовiрнiсть пiдтримки Соцпартiєю цього документа. Проект договору роздано фракцiям СПУ, КПУ i БЮТ у п'ятницю. Зараз цей документ розглядаєься у зазначених фракцiях.
Інтерфакс
------------------
2002.05.18 | НеДохтор
УП: "Що пропонує Ющенко"
Це також не текст угоди, а її інтерпретація з "Української правди", але дещо ширше ніж повідомлення Інтерфаксу.Можливо хтось має повний текст?
http://www.pravda.com.ua/?20517-3-new
----------------------
Що пропонує Ющенко?
www.ПРАВДА.com.ua, 17.05.2002, 13:54
Фракція "Наша Україна" пропонує фракціям підписати договір про спільні дії у новій Верховній Раді. Передусім, вважають ющенківці, необхідне створення коаліції, а потім ця коаліція займатиметься розподілом між собою посад у керівництві парламенту і парламентських комітетах. Не можна сказати, що це - принципово новий підхід. Якщо слово "коаліція" в цьому випадку замінити на "більшість", стає нудно - ми це вже багато разів проходили.
Цікавіше стає тоді, коли розумієш, що саме запропоновано реалізувати коаліції або більшості.
Представники "Нашої України" спочатку спробували заспокоїти політбомонд - головна ідея документа - "вийти за рамки прізвищ і запропонувати принципи".
Перше. Сторони обговорюють "широкий пакет" - не тільки посади голів парламентських комітетів, але і всіх керівників всіляких органів і спостережних рад, що призначаються парламентом.
Тут головне - no pasaran для Литвина. Не погано було б, щоб лідери усіх фракцій відмовилися від претензій на посаду голови Верховної Ради. "Це знімає проблему конфліктності і теоретично дає можливість фракції "Єдина Україна" запропонувати іншого кандидата на посаду спікера", - переконаний представник "Нашої України" Микола Томенко.
Цікаво, що тут "багато що залежить" від "друзів" Ющенка з фракції СДПУ(О). Якщо вона підтримає пропозицію "Нашої України", то це може дати поштовх до нового кола переговорного процесу, вважає Томенко.
Друге. Створена коаліція працює над "концепцією законодавчої роботи" парламенту.
Найголовніше з цього - внесення змін до Конституції, які легализують новий принцип формування уряду парламентською більшістю. Незважаючи на те, що про це багато говорили, в тому числі і Кучма, Кабінет міністрів згідно із законом призначається президентом.
"Наша Україна" пропонує також ввести виключно пропорційну систему виборів, що значно посилить позиції партій, і такий "беспредєл", який був продемонстрований 31 березня владою на мажоритарних округах, стане неможливим. При цьому пропонується розвести у часі місцеві вибори і вибори до Верховної Ради.
У договорі також пропонується ухвалити комплекс законодавчих актів для забезпечення проведення економічних, соціальних, політичних і правових перетворень у країні.
Третє. Ющенковці пропонують позбавити президента виняткового права повністю контролювати "силовиків".
На їх думку, Верховна Рада має право вносити подання на призначення і звільнення з посади генерального прокурора, голови Служби безпеки України і міністра внутрішніх справ. Запропоновано підпорядкувати державну податкову адміністрацію і Державну митну службу Кабінетові міністрів.
Вони вважають за необхідне ввести представницький принцип формування Цинтрвибрчкому і підтримують необхідність внесення змін до Конституції щодо формування ЦВК виключно парламентом.
Четверте. Довгоочікувана адміністративно-територіальна реформа - виборність губернаторів, скорочення кількості адміністративно-територіальних одиниць, скорочення держадміністрацій у Києві та Севастополі.
Поки що, як говорить Томенко, у запропонованому фракцією документі немає жорстких вимог відносно посади прем'єр-міністра. Уряд стане предметом переговорів не зараз, трохи пізніше.
Отже, депутати різко приступають до виконання своїх виборчих обіцянок і мають намір протягнути зміну структури влади - поступово перевівши акценти у бік парламентської республіки. Якщо вони будуть реалізовані, то президенту доведеться поступитися своїми основними повноваженнями на користь парламенту. Свого роду депутатська відповідь на президентський референдум.
----------------------
2002.05.18 | НеДохтор
УП: СПУ готова підтримати договір з "Нашою Україною" ...
http://www.pravda.com.ua/?20518-5-77------------------
СПУ готова підтримати договір з "Нашою Україною" і готує свої пропозиції
УП, 18.05.2002, 17:30
Фракція Соціалістичної партії в цілому згодна із запропонованим "Нашою Україною" проектом договору про спільні дії у Верховній Раді, повідомив Олександр Мороз у суботу.
Відповідне рішення було ухвалено на засіданні фракції СПУ в п'ятницю.
Соціалісти не погоджуються з окремими положеннями документа, запропонувавши виключити з проекту договору зокрема положення, що стосуються адміністративного устрою, земельної реформи.
Мороз зазначив, що "більшість цих питань вже врегульовані Конституцією України", а законодавчий їх дозвіл стане можливим лише після ухвалення Основ зовнішньої і внутрішньої політики України. Законопроект цього документа буде внесений фракцією на розгляд парламенту найближчим часом.
Він також повідомив, що пропозиції до угоди від фракцій Соціалістичної партії України і Блоку Юлії Тимошенко відпрацьовуються редакційною групою.
Думка фракції Компартії відносно документа стане відома у понеділок.
Інтерфакс-Україна
------------------
2002.05.19 | ilia25
Ну чим Морозу не подобається виборність губернаторів?
http://www.korrespondent.net/main/46784/"Среди прочего в документе содержится положение о необходимости провести административно-территориальную реформу, одной из составляющих которой должно стать сокращение количества административно-территориальных единиц; ввести выборность губернаторов."
Ну і що тут поганого? Це перший крок до федералізації, що лише піде на користь.
2002.05.19 | romulus
а чого федералізація повинна йти на користь?
шоб виборні губернатори цофкались з виборними депутатами і воювали за партійні (читай всякі-різні) інтереси?взагалі це незрозуміле явище - губернатори
для чого вони? розподіляти бюджетні гроші як хоче... хто?
чи може в них є інші функції?
я не розумію, для чого губернатори?
є начальник міліції, начальник управління сільського господарства, економіки, оосвіти - їм не потрібен начальник, їм потрібен координатор
не той хто ділить гроші і інші ресурси, а той хто своїм невеличким апаратом узгоджує питання - по типу
почались канікули діти їдуть на відпочинок - значить начальник міліції з начупросвіти повинні працювати разом - координує обладміністрація, яка повинна стати виконавчим органом облради і виконувати по СУМІСНИЦТВУ фонкцію координації діяльності ДЕРЖАВНИХ органів (міліції, сбу, упросвіти, охорони здоров"я)
а то сидить головаоблдержадміністрації - який НЕ Є ні адміністратор (бо має широкі повноваження)
ні політик (бо не несе політ відповідальност)
а зробивши його політиком створиться ще одне джерело конфліктів
хай краще місцева (обласна, районна) рада на пропозийцію преза чи прем"єра його затверджує
так і людина компетентна підбереться, і конфліктів не буде ІМХО
2002.05.19 | ilia25
Федералізація розбиває владну вертикаль...
... і, таким чином, унеможливлює диктатуру. Найбільшою загрозою демократії є концентрація влади в руках однієї людини -- Кучма в нашому випадку.Ще процитую себе любимого:
"Крім цього, наближення влади до виборців підвищує її ефективність, та дозволяє громадянам наочно побачити, що їх голоси, їх політичні уподобання можуть призводити -- і призводять -- до змін в їх житті. Саме таке усвідомлення своєї причетності до суспільних процесів, власне, і формує громадянське суспільство."
romulus писав(ла):
> шоб виборні губернатори цофкались з виборними депутатами і воювали за партійні (читай всякі-різні) інтереси?
Хай вже воюють за інтереси, аби не виконували кожний наказ Кучма. А примусити їх воювати за інтереси виборців -- то вже сама їх виборність буде тому сприяти.
2002.05.20 | Горицвіт
Буде 26 Кучмів
Сама по собі федералізація нічого доброго не дасть.Буде 26 Кучмів на своїх територіях.
Більше повноважень має бути в місцевих органів (а не в обласних). Теперішня обласна влада - це взагалі анахронізм і зайва ланка.
2002.05.20 | ilia25
Так в тому ж і справа, що 26 краще, аніж 1
А ще краще 450.Принцип старий як світ -- розділяй і володарюй. Розділення влад, наприклад, для того і вигадали. Державну владу набагато легше контролювати, якщо вона розділена. І навпаки якщо вона сконцентрована в одних руках, то ця людина сама будь кого буде контролювати та примушувати.
2002.05.20 | Горицвіт
ми говоримо про федералізацію.
ilia25 писав(ла):> А ще краще 450.
Парламент - безумовно краще.
Але губернатор - один на кожну область. І сусідній губернатор йому не конкурент. Тому тут трохи інше.
2002.05.20 | ilia25
Сусід -- не конкурент, зате центр -- конкурент
Горицвіт писав(ла):> Але губернатор - один на кожну область. І сусідній губернатор йому не конкурент. Тому тут трохи інше.
Зате тут існує розділеня влад між центром та суб'єктом федерації.
2002.05.20 | Горицвіт
комплексно
ilia25 писав(ла):> Горицвіт писав(ла):
> > Але губернатор - один на кожну область. І сусідній губернатор йому не конкурент. Тому тут трохи інше.
>
> Зате тут існує розділеня влад між центром та суб'єктом федерації.
Тоді треба виписувати конкретно, які механізми. Які повноваження кому передаються. А просто заява, що федералізація сприяє демократії - неправильна.
Крім того, я пропоную говорити не про федерацію ї суб'єкти федерації, а про розподіл повноважень між органами влади, в тому числі місцевої. Яка має теж обиратися.
Для федерації просто нема підстав. У федерацію можуть об'днуватися незалежні держави, але не роз'єднуватися унітарна (фактично і історично) держава. Яка, крім того, не є цілком демократичною. Тому просто перенести проблеми на рівень областей - це не вирішення проблем. Розв'язувати треба комплексно. Як актуальні гасла пропоную вважати збільшення повноважень парламенту, незалежності судів, повноважень місцевих органів влади і їх виборність. Але не федералізацію.
2002.05.20 | ilia25
На речі треба дивитись ширше :)
Горицвіт писав(ла):> Для федерації просто нема підстав. У федерацію можуть об'днуватися незалежні держави, але не роз'єднуватися унітарна (фактично і історично) держава.
Чому ні? Поглянте на Германію -- теж була унітарна держава, в свій час, а тепер має федеративний устрій.
> Яка, крім того, не є цілком демократичною.
Тим більше, будь яка децентралізація влади сприятиме демократизації. Ви коли-небуть бачили децентралізовану диктатуру (фактично децентралізовану, а не формально)? До того ж децентралізація наближає владу до людей, та демонструє їм наочно, як їхня політична можливість може вплинути на їх життя. Громадянське суспільство, знов таки.
Які конкретно повноваження треба передавати суб'єктам -- то вже деталі. В принципі, список може бути довгим, і включати в себе такі питаня як освіта, поліція, медицина, не кажучи вже про місцеву інфраструктуру, транспорт і т.п. Хай мають свій парламент, свою систему податків (і свій бюджет) -- тоді правда мова вже буде йти не про області, а про більші одиниці. Може десь 5 суб'єктів. Але це вже деталі.
2002.05.20 | Горицвіт
І я про це.
Бо тут якраз суть в деталях.Можна вчепитися в федералізацію як в панацею. Тоді централізація для людей перенесеться з Києва в Кіровоград, скажімо. А решта все залишиться так само. І нічого не зміниться, ніякої конкуренції з цього не з'явиться.
Треба змінювати комплексно.
ilia25 писав(ла):
> Горицвіт писав(ла):
> > Для федерації просто нема підстав. У федерацію можуть об'днуватися незалежні держави, але не роз'єднуватися унітарна (фактично і історично) держава.
>
> Чому ні? Поглянте на Германію -- теж була унітарна держава, в свій час, а тепер має федеративний устрій.
А перед тим там були взагалі окремі держави. Причому зовсім недавно. Але це не головне, бо одиничні аналогії нічого не доводять.
>
> > Яка, крім того, не є цілком демократичною.
>
> Тим більше, будь яка децентралізація влади сприятиме демократизації.
Перенесення теперішньої системи влади на рівень області - це децентралізація? І як вона сприятиме? Ніяк. Має бути зміна всієї системи, а не просто перенесення масштабу.
> До того ж децентралізація наближає владу до людей, та демонструє їм наочно, як їхня політична можливість може вплинути на їх життя.
Про що ми сперечаємося? Хто проти децентралізації і громадянського суспільства? Ідеться про те, що слово "федералізація" означає тільки те, що теперішня держава розділяється на якусь кількість трохи менших держав з повним збереженням політичної системи. От і все. Демократії від цього не стає більше.
Тому вимагати треба не федералізації, а комплексної реформи влади.
2002.05.20 | НеДохтор
Re: Так в тому ж і справа,
ilia25 писав(ла):> А ще краще 450.
>
450 - також мало.
Якщо запроваджувати нову систему виборності місцевої влади, то, IMHO, небезпечно зупинитись на рівні областей, її потрібно провести до самого низу (райони, населені пункти).
2002.05.20 | DevRand
IMHO, саме так (-)
2002.05.19 | Пані
"План Ющенка" у викладенні Філенка...
... був по пунктам презентований вчора у суботу на харківському місцевому телеканалі. У цій передачі:http://www.media-objektiv.com/obzor/
Можливо через деякий час в них на сайті з"явиться розлруковка ефіру. Там цей план був викладений досить докладно і детальніше, ніж на УП.
Дивно, чому текста цього документу досі немає в Інеті. Якщо і завтра не з"явиться, то спробую по пам"яті переповісти Філенка.
Як підсумок розмови Філенко у відповідь на питання ведучого сказав, що не дуже вірить в прийняття цього документу зараз, але впевнений в тому, що він буде прийнятий у майбутньому, або до нових президентських виборів, або до парламентських.
План був підготований ще до виборів.
2002.05.20 | НеДохтор
"План Ющенка" у викладенні Філенка (текст)
Велика подяка Пані за лінк.Там вже з’явився транскрипт ефіру з Філенком.
Даю передрук:
http://www.media-objektiv.com/obzor/obzor.php?id=17
----------------------
В прямом эфире телеканалов Симон и Эстет - Объектив-обзор. В студии - Зураб Аласания, добрый вечер.
«Пивной путч», или «Бунт черных полковников», или «Ползучий переворот». Это я пытаюсь по аналогии подобрать подходящий эпитет к тому, что происходит на наших глазах в Верховной Раде Украины. Но прихожу к мысли, что к этому больше подойдет определение «Бархатная Революция», или даже «Пражская весна».
Парламент в первые дни работы, как предполагалось, должен был вынести вверх на волне консультаций спикера и его замов. Но четыре дня спустя парламентарии обнаружили, что оказались в патовой ситуации. Ни один из четырех изначально предлагавшихся пакетов не прошел. И тут блок Виктора Ющенко «Наша Украина» вбросил подготовленый за одну ночь документ, который, полагаю, лишит полноценного сна и отдыха на этих выходных множество политиков и политологов. Подробности спикериады и документа под названием «Системные изменения» в сегодняшней программе после сокращенного обзора событий прошедшей недели в Харькове и вокруг него.
...
Все последующие дни недели Верховная Рада Украины решала, кто же будет рулить страной из кресла спикера и его заместителей. Ничего так и не решила, но сам процесс был весьма любопытным. Один из непосредственных участников процесса сегодня присутствует в нашей студии в качестве эксперта. Владимир Филенко, народный депутат из команды «Нашей Украины».
...
Аласания: Здравствуйте, Владимир Филиппович. Ну, вот так, Владимир Филиппович. Не было ли каких-нибудь неточностей в том, что Вы увидели?
Филенко: Здравствуйте, Зураб. По большому - нет, информация соответствует действительности, и ключевая арифметика названа правильно. У меня вот ощущения - я уже неоднократно избираюсь в Верховный совет, и мне показалось, что я впервые не в Верховном Совете, а все-таки в Парламенте. Потому, что голосования были настолько прогнозированые, насколько фракционные, насколько системные, что это приятно удивило.
Аласания: Рад слышать, но я бы хотел вернуться чуть раньше. Начнем с предвыборной ситуации. Цитата будет лидера блока «Наша Украина» Виктора Ющенко.
ЦИТАТА:
"Мы уверены, что местное руководство, которое дискредитировало себя во время выборов, должно пойти в отставку. Блок "Наша Украина" будет инициировать увольнение с должностей глав 17-ти из 25-ти областных госадминистраций, допустивших массовые нарушения в ходе прошедших выборов.
Виктор Ющенко, выступление перед депутатами от "Нашей Украины"
Скажите, Владимир Филиппович, значится ли в этом расстрельном списке Харьковский губернатор Евгений Кушнарев?
Филенко: На сегодня речь идет на 4 областях; если говорить реально, то было прогнозное политическое заявление на некую перспективу; на сегодная «Наша Украина» говорит о 4 облстях. Харьковская область там пока не присутствует.
Аласания: В этих 4 она не присутствует?
Филенко: Не присутствует....
Аласания: Хорошо, уточнять не будем… Теперь непосредственно к спикериаде.
Когда стало понятно, что ни один из пакетов не проходит, но пакет объединенных эсдеков «Литвин-Мартынюк-Зинченко» набирает двести девять голосов, Юлия Тимошенко заявила следующее, цитирую:
ЦИТАТА: Может произойти «сдача» 20 голосов от фракций коммунистов или «Нашей Украины» в пользу фракции «Единая Украина» для того, чтобы последние смогли «провести» свои кандидатуры в руководство парламента.
Юлия Тимошенко, заявление для прессы
Возможно ли, Владимир Филиппович?
Филенко: Да, теоритически возможный вариант, но если бы он был возможен - то он был бы возможен уже. На счастье, на сегодня все-таки дептаты жестко придерживаются фракционных позиций.
Есть золотая акция у коммунистов, но они на раздорожье, они стоят на очень серьезном шпагате и у них трещит по швам в самом неподходящем месте, потому что, вроде бы, они могли бы решить исход дела, но им вроде бы с «Нашей Украиной» как-то «неудобняк», потому что те центры, которые реально ими руководят - один здесь, на Украине, а другой - в соседнем государстве, им рекомендуют настоятельно с «Нашей Украиной» дела не иметь.
И вроде бы с «Единой Украиной» они ... им тоже «неудобняк», вроде же оппозиция, какая-никакая - но оппозиция. Вроде бы они понимают, что и здесь у них не выходит, тем более, у Симоненко будет очень серьезный съезд, с возможными оргвыводами, 25 мая, и единственный аргумент, который они могут положить на стол - это перевое место спикера Верховного совета. Вот они пока доводят ситуацию вот до такого....
Может быть, сдадутся «Едина Украина» и «Наша Украина» на спикериаде коммунистов, потому что компартия очень серьезно проиграла на этих выборах, она потеряла половину депутатского корпуса. Это очень серьезное поражение, и Симоненко будет сложно объяснять, почему это произошло; ему прийдется отвечать на вопросы, почему они никакую оппозицию заняли во время кассетного скандала; и многое-многое другое.
Вот с коммунистами пока ситуация такая. А без них них арифметика такая, если говорить все-таки о том, что ключевое противостояние в Парламенте и вне Парламента на сегодня происходит между фракциями, скажем так, двух Украин - «Нашей Украины» и «Единой Украины», то второй вариант выхода - это возможность некоего компромисса между этими двумя мегафракциями.
Аласания: Как выглядит компромисс?
Филенко: Ну, компромисс мог выглядеть по разному, скажем так, или бы какая-то из фракций соглашается на спикерство представителей своих оппонентов, или же находится кондидатура человека, который в той или иной степени может устроить эти две фракции. Вот в связи с этим я бы не торопился ставить крест на предыдущем руководстве Верховного совета, имея в виду Ивана Степановича, ну, и нашего земляка Гавриша. Вот эти люди - в той или в иной степени - могут устроить два блока. Но проблемы есть на сегодня еще в том, что фракция «Заединая Украина», которая, скажем так, неадекватными методами была раздута на сегодня в Верховном Совете - может мы об этом поговорим позже, если будут такие вопросы.
Принципиально важно, чтобы спикером стал Литвин. Именно Литвин, потому что Литвин, как говорил наш великий сатирик Аркадий Райкин, «олицесотворяет» в Верховном Совете не перст Божий, если не перст Божий, то как минимум перст Президента.
И якобы избрание Литвина для данной властной фракции есть принципиальным моментом, единственным моментом, на котором они хотят стоять - и стоять до конца. Вот вроде бы тогда можно будет объяснить 12%, которые набрала «Заединая Украина», на самом деле превратились в какой-то чудодейственный способ, этот чудодейственный способ называется прежде всего налоговая полиция.
Вот превратилась в фракцию 175 человек. Якобы, вот, плюс социал-демократы и совсем немножко, действительно, здесь Юлия Тимошенко права, надо бы было бы им добрать, то есть, они ближе всего подобрались к спикерской булаве. Хочу обратить внимание, что практически «Единая Украина» в Верховном Совете не выиграла ни одного голосования. По другим вопросам, наоборот, срабатывала четверка других фракций, когда объединяли свои голоса «Наша Украина», Блок Тимошенко, социалисты Мороза и коммунисты. Например это произошло по голосованию по колличеству коммитетов. Произошло, по голосованию возможного изменения количества депутатов, необходимого для создания фракций, то примерно - ну, не примерно , а точно - голосами в 230 - 231 голос, такие решения проходили, то есть, если бы эти 4 фракции соединили свои усилия в спикерском вопросе, то мы уже бы могли получить тоже спикера.
Аласания: Благодарю за такой… расширенный ответ. Теперь документ под кодовым названием «Системные изменения». Так вот. Вы его ни разу не упомянули. Насколько я знаю, это в последний день было вброшено и имело эффект разорвавшейся бомбы.
Вот его первый пункт:
«Стороны объединяют свои усилия для обеспечения проведения экономических, социальных, политических и правовых преобразований в украинском обществе. С этой целью Стороны создают коалицию и распределяют между собой посты в руководстве Верховной Рады и комитетах ВР».
Говоря о коалиции, документ имеет в виду не только четверку «Наша Украина», КПУ, БЮТ и Соцпартия, так? А кто еще может теоретически войти в эту коалицию?
Филенко: В данном случае мы имели в виду все 6 фракций, которые есть в Верховном Совете, и мы предложили, как выход из патовой ситуации, которая сложилась в Верховном Совете.
Такой, я бы сказал... временное такое перемирие. Когда все депутаты через свои фракции получают доступ к формированию руководящих органов Верховного Совета, как президиума, как такового из 3-х человек, так и распределение Парламентских комитетов, заместителей секретарей и так далее Но в этом документе есть вещи, а точнее, очень серьезный раздел, который касается не только, даже не столько Парламента, а имеется ввиду исполнительная ветвь власти - не только на центральном уровне, но и на уровне регионов.
Аласания: Мы сейчас к этому обязательно перейдем. С Вашего позволения, три следующих пункта «Договора о коалиции» предлагают разделение между членами коалиции постов внутри Парламента и распределение тех постов вне Парламента, которые утверждаются Верховной Радой: Счетная палата, уполномоченный по правам человека, совет Нацбанка, Нацсовет по телевидению и радиовещанию, Конституционный суд и так далее.
А не членам коалиции ничего не светит?
Филенко: Ну, на самом деле интрига как раз и есть в том, что мы, по большому счету, предложили этот документ подписать фракции «Единая Украина», потому что если произойдет подписание этого документа фракцией «ЗаЕДУ»...
Аласания: То она благополучно развалится…
Филенко: Ну, это само собой, она развалится в любом случае. Я хочу сказать здесь был бы некий такой, ну, я хочу избежать термена «диктат». Ну, некое такое, как... предложение, от которого другие не могли бы отказаться. То есть, если они учавствуют в более мелкой фракции, то тогда всем понятно, что две самые большие фракции на самом деле делят все сами. Потому что количество депутатов практически на уровне конституционного большенства в Верховном Совете, остальные на самом деле с моей точки зрения должны были бы согласиться и организационно, и политически. Тем более, что данный документ - он в меру сил и возможностей идеологизирован, больше выглядит как организационно-технический механизм.
Аласания: Владимир Филиппович, но там все не так просто... 6-м пунктом предполагается законодательное урегулирование Парламентского большинства и оппозиции. Для этого нужно вносить изменения в Конституцию, да? Получается как в анекдоте: начали с избрания спикера, а закончили переменами в Конституции. Плохую систему решили менять, начиная с парикмахерской, так?
Филенко: Так. Более того, эти разговоры не новые, как Вы знаете, и как знают наши слушатели, тема перераспределения полномочий в треугольнике "Президент-Парламент-Кабмин" муссируется в украинском политикуме давно, с большей или меньшей степенью активности; особенно активно она дискутировалась во время кассетного скандала. Если говорить о моей точке зрения, то я есть сторонник таких изменений - с увеличением доли Парламента в благородном деле формирования Кабмина.
И я здесь хотел сделать акцент на обратной стороне медали - не для того, чтобы депутаты участвовали в назначении в Кабмин, а для того, чтобы между Кабмином и Парламентом существовала идеологическая и политическая взаимосвязь.
Главный признак демократического государства - это распределение властей. Но есть какая-то целостность власти, как таковой. Так вот, целостность власти обеспечивается как раз наличием политических команд в разных ветвях власти, которые имеют собственную компетенцию.
Аласания: В данном случае речь идет об одной коалиции, которая будет... впрочем, продолжим по пунктам.
Седьмой пункт Договора, о пропорциональной системе выборов в Верховную Раду. То есть, теперь никаких мажоритарных округов, все выборы - по партийным спискам, так я понимаю? Много ли сторонников в Парламенте у такой системы?
Филенко: На самом деле, их все больше и больше, скажем так, и их будет все больше и больше.
Я не сомневаюсь, что один из ближайших или один из первейших законопроектов - "першочерговіх", українскою мовой - который будет рассматриваться Верховным Советом - это как раз закон о выборах.
Я думаю, что сегодня еще Кучма в состоянии наложить на него вето, но ближе в президентской кампании, а тем более ближе уже к следующей парламентской кампании - я здесь оптимист, я почти уверен, что так и будет, что мы получим чисто пропорциональный закон.
И это правильно и справедливо, более того, на фоне той ситуации, которая есть сейчас в Верховном совете, когда очередной раз мы с вами есть свидетелями, как депутатов - мажоров, мажоритарщиков - ну, пытаюсь обойти слово "загоняют", ну, рекомендуют настолько настоятельно входить в одну единую фракцию, мы это видим, вот фракция "За еду" набрала по списку 35 человек, а фракция имеет 175, значит, 140 депутатов-мажоритарщиков, более половины, вдруг ни с сего ни с того проявили огромнейшее желание идти именно в эту фракцию. Мы знаем почему, об этом говорилось многократно, и последнее "ноу-хау": в Парламенте поговаривают, что есть закрытое распоряжение Кабмина о системных проверках бизнеса депутатов, которые не входят во фракцию "За Единую Украину". Есть случаи, когда предприятия депутатов поверяются по 15 раз за месяц - сами понимаете, что это такое. Но здесь наверное Президент и его окружение - в частности, Литвин - не понимают простую вещь: что то, чем они сегодня занимаются - они занимаются унижением людей, и я хотел обратить внимание, что это люди - депутаты, народные депутаты. Они обидятся, вне сомнения, они обидятся, как они обиделись в свое время на НДП, фракция которой насчитывала 96 человек, а закончила Парламентскую карьеру, скажем, в предыдущем Парламенте, числом не то в 14, не то в 13 депутатов.
Аласания: То есть, отольются кошке мышкины слезы, так? Ок, следующим пунктом, восьмым, «Договор» разводит во времени выборы Президента, Парламента и местные выборы. Какие аргументы у такого развода?
Филенко: На самом деле аргумент ключевой - защитить государственную систему, систему власти в целом, от резких перепадов, потому что во время одних выборов, если они одновременно, могут произойти очень радикальные изменения. А когда меняется часть, то есть возможность более плавного перехода, ну, я бы сказал, некий элемент стабильности.
Аласания: Система более устойчива, да?
Филенко: Система более устойчива, и не исключено, что в какой то отдаленной исторической перспективе мы перейдем к частичному переизбранию Парламента, как это делается во многих государствах.
Аласания: Вот даже как. Следующим пунктом предполагается подчинить Налоговую администрацию и Таможню Парламенту. Как по Вашему, Леонид Данилович добровольно согласится, или его придется попросить?
Филенко: Вне сомнения, он не согласится, он с этим не согласится практически никогда, но мы об этом заявляем.
Аласания: Угу. Слудующий пункт - ча0с от часу не легче - сокращение количества областей Украины. Когда будете сокращать, Владимир Филиппович, не забывайте о том, что Вы- харьковчанин, хорошо? Сколько...
Филенко: Нет-нет, мы к Харькову прирежем чего нибудь...
Аласания: Понятно. Желательно Белгород. Следующий подарочек...
Филенко: Извините, это международный скандал будет, мы не имем право так говорить...
Аласания: Хорошо, не будем. Тогда еще один подарочек Президенту и губернаторам - пункт 11, по которому губернаторы будут не назначаться Президентом, а избираться народом. Вот уже 25 мощных врагов у Договора есть…
Филенко: Почему 25, намного больше. Во-первых, губернаторы и ближайшее окружение, а мы забывам еще о районных администрациях, а там народу еще побольше. Но Вы знаете, мой личный опыт, даже последней избирательной кампании - вот, в Чугуев я выезжал разбираться с тем конфликтом, который происходит вокруг выборов мэра - ну, разные люди, Вы знаете, вот те, которые прошли выборы - и мэры, и губернаторы - они постановочно разные люди, даже если они разных идеологий, я не это имел в виду.
Они могут быть членами одной партии, но это разные люди по подходам, по оценкам, если хотите, по постановочному пониманию проблемы и путям их решения. У них и психология разная. Человек, который избран избирателями, и прошел горнило избирательной кампании, он понимает - тем более, если он хочет еще и на следующие выборы выходить - ну, хочет или не хочет, он вынужден просто, а дай Боже, если он еще и хочет - думать о своих избирателях. То есть, он вынужден смотреть, извините, что я так скажу, вниз.
Губернатор, или районный глава администрации - он зависит персонально от одного человека. То что "отам" это делается (показывает вниз), "ото" какие-то проблемы, они там так далеко, они сердцем не чувствуются, понимаете? Он знает, что он должен услужить тому, кто его назначил.
В конкретном случае, глава райадминистрации практически полностью зависит от воли губернатора, а губернатор, сами понимаете, полностью зависит от решения Президента, что мы с Вами видим и в последнее время, как Президент, видимо, спиным мозгом чувствовал появление вот таких вот предложений, что давайте мы сообща посмотрим, где кого и как ставить, стал очень быстренько самостоятельно назначать, особенно в тех областях, где "Еда" с треском проиграла выборы.
Аласания: Хорошо. Аппетиты растут от пункта к пункту. В 12 предполагается, что председатель СБУ и Генпрокурор должны назначаться по представлению Верховной Рады. Явное пренебрежение интересами Гаранта Конституции...
Филенко: Да, ну, мы хотим разгрузить немножко Президента, у него очень много обязанностей, очень много ответственности, он не всегда с этим справляется. Коллективное решение зачастую защищено от грубых ошибок, как это бывает в ситуации с единоличным решением. Вот...
Аласания: Одна голова хорошо, а Парламент лучше...
Филенко: А Парламент лучше.
Аласания: Тринадцатый пункт отнимает у Президента, ну, уже практически исподнее: коалиция намерена формировать Кабинет Министров Парламентским большинством. Это, кстати, тоже требует вмешательства в Конституцию, нет?
Филенко: Знаете, с одной стороны это требует, а с другой стороны - можно и не очень.
Во многих конституциях демократических государств нету вот таких вот записей прямых. Тем не менее, Парламент формирует правительство. Точнее, тот, кто де-юре, якобы, назначает правительство - в одних случаях это монарх, в других случаях это Предзидент - они всегда учитывают реальные результаты Парламентских выборов. И по этим результатам - обязаны они по конституции, или не обязаны - они делают именно так, потому что они прекрасно научены предыдущим демократическим опытом, и они совершенно прекрасно понимают, что если нет спайки Парламента и правительства, то это гиблое дело, извините, я употреблю непарламентский термин - тогда будут кранты и Президенту. Если Кабмин..э..э правительство, извините, будет плохо работать.
Поэтому пытаются достигнуть некоей такой идиллии. Мы знаем прекрасно случай, когда один депутат переходил с большинства, скажем, в оппозицию и падало все правительство. Притом, моментально там, это как по писанному, это могло быть не писанно, все понимают, что если нет большинства, которое обесечивает поддержку правительства - такое правительство эффективно работать не может, потому, что правительству нужны те законы, которые оно считает нужным на сегодняшний день.
Аласания: Спасибо, давайте посмотрим, что там еще осталось в стороне без присмотра. Центральная Избирательная Комиссия! Ну, вот 14-м пунктом предполагается формирование ЦИК исключительно парламентом…
Филенко: Это вообще не дискутируется. Это очевидно, потому что у нас уже на этих выборах ЦВК выпало из общей логики создания избирательных комиссий. Все комиссии формировались субъектами... выборов, а ЦВК у нас сформирована была ... она там... в Киеве, скажем так. Поэтому она была такой... инородным телом во всей верикали избирателей, но от нее много зависило. И... я... просто... тут и прогноза делать не надо - следующая ЦВК будет формироваться политическими партиями и блоками.
Аласания: Независимо от того, пройдет ли этот документ…
Филенко: Да, да...
Аласания: Кстати, тот же пункт содержит большое огорчение для харьковских депутатов прошлого созыва: «Наша Украина» предлагает упразднить Киев и Севастополь как отдельные государственно-территориальные образования. Плакала мечта харьковских депутатов об особом статусе города.
Филенко: Ну, для этого надо, чтобы этот документ был принят, а для того, чтобы Харьков получил статус, там надо действительно вносить изменения в Конституцию.
Я не хочу не в коий способ обидеть, там, чувства харьковчан, но хочу сказать, что вот такое местное решение, что это был, к сожалению, дешевый местный избирательный популизм, не более того.
Он не в коей мере не был оправдан не экономически, не по какой-то другой необходимостью. На самом деле эти вопросы решаются в другой совершенно способ, они решаются через бюджетный кодекс.
Аласания: Кажется, этим документом блок «Наша Украина» отомстил по крупному за всю избирательную кампанию.
А если кроме шуток, то в случае принятия Верховной Радой этого проекта в работу, в стране произойдет та самая бархатная революция, которая не требует сожжения чучел на улице и свержения власти насильственным путем.
Владимир Филиппович, в заключение программы я просил бы Вас оценить шансы на прохождение этого документа в Парламенте, помня о том, что Ваши прогнозы будут проверены буквально через несколько дней.
Филенко: На сегодняшний день я не оцениваю шансы на прохождение этого документа как высокие.
Но мы подняли планку, мы на самом деле дали вариант возможных действий. Достаточно высоко планку подняли, мы показали, что можно поступать и в такой способ. Я думаю, что этот документ имеет очень серьезную перспективу, если не сегодня, то когда-нибудь он будет реализован.
Аласания: Благодарю Вас Владимир Филипович, на сегодня это все.
----------------------
2002.05.18 | НеДохтор
Re: напевно це він (скоригований варіант)
ЛУЦЕНКО писав:>
...
Одночасно доповідаю, що вже зараз є скоригований законопроект , готовий для розгляду ВРУ.При нагоді подам його Вам для обговорення.
>
Напевно це є скоригований варіант:
Файл MS Word
http://oracle.rada.gov.ua/zweb/webproc34?id=&pf3511=12094&pf35401=21100
Тут про проект
http://oracle.rada.gov.ua/zweb/webproc4_1?id=&pf3511=12094
------------------------------------
Проект Закону про внесення змін і доповнень до Конституції України
Номер,дата реєстрації 0999 від 14.05.2002
Сесія реєстрації 1 сесія IV скликання
Суб'єкт законодавчої ініціативи Народний депутат України
Автор(и) подання, ініціатор(и) внесення
Матвієнко А.С. Народний депутат України III скл.
Симоненко П.М. Народний депутат України III скл.
Головатий С.П. Народний депутат України III скл.
Мороз О.О. Народний депутат України III скл.
Крючков Г.К. Народний депутат України III скл.
Ситник К.М. Народний депутат України III скл.
Філенко В.П. Народний депутат України III скл.
Відповідальний комітет Комітет з питань правової політики
-----------------------------
2002.05.18 | ilia25
Слабо
В порівняні з тим, що пропонує НУ, цей документ вже застарів.Якщо вже вносити зміни до Конституції, то теба йти до кінця. Кучма все одно буде проти, навіть щодо косметичних поправок, як в цьому проекті.
Тому варто шонайменше
1) Викинути згадування про парламентську більшість
2) Виключити будь-яке втручання Президента в призначення посадових осіб (уряд, силовики, губернатори) та в законортворчу діяльність (право вето, право видавати укази).
3) Внести пункт про розпуск ВР в разі її неспроможності сформувати новий уряд (не лише після обрання нового складу, а й після відлставки діючого уряду)
4) Міністри мають призначатись з числа депутатів ВР (та мають залишатись ними і після призначення, і після відставки).
2002.05.19 | ЛУЦЕНКО
Re: Слабо
Та викинути можна все, що завгодно, але треба все ж пам"ятати, що і парламентське керівництво, і Уряд, і власне закони приймає парламентська більшість.Ну, й , напевно, не варто заходити так далеко в своїй нелюбові до нинішнього Кучума, щоб і в майбутніх президентів віднімати право вето, яке існує у всіх демократіях (інша справа, що треба понизити поріг його подолання до 226 депутатів,тобто вето є правом президента не блокувати закони, а правом направити на повторний розгляд із своїми пропозиціями), забороняти президенту будь-яку участь в кадрових питаннях тощо.Тепер щодо плану Ющенка.Договір добрий, але є й але.Справа в тому, що його економічна і соціальна складові містять багато проблем для лівих, особливо для комуністів.Тож його підписання 4-ма фракціями може бути затягнуто на безкінечність. Це і потрібно Ваві Литвину, який скористається дискусіями між лібералами і марксистами і пройде у владне крісло.А так-все в політичній частині договору відповідає нашому баченню змін у системі влади.
2002.05.19 | ilia25
Re: Слабо
ЛУЦЕНКО писав(ла):> Та викинути можна все, що завгодно, але треба все ж пам"ятати, що і парламентське керівництво, і Уряд, і власне закони приймає парламентська більшість.
Тоді, мабуть краще так і писати? -- що уряд призначається більшістю, закони приймаються більшістю, і т.д.
А те, що більшість потрібно спочатку сформувати, -- про це депутати і самі здогадаються.
> Ну, й , напевно, не варто заходити так далеко в своїй нелюбові до нинішнього Кучума, щоб і в майбутніх президентів віднімати право вето, яке існує у всіх демократіях
Та що ви кажете! :) Наскльки мені відомо, серед усіх розвинуних демократій, таким правом володіють лише Президент США, та, може, ще Франції, але я не певен. Усі інші канади, японії, германії якось живуть без права вето, і непогано.
Без Уотергейтів, до речі. Бо одна справа там дружнім компаніям субсидії та вигідні контракти роздавати, поки за задницю не вхопили, і зовсім інша -- використовувати владні повноваження для боротьби з політичною опозицією, як це робив Ніксон.
> забороняти президенту будь-яку участь в кадрових питаннях тощо.
Те ж саме. В УСІХ європейських країнах, крім, мабуть, тої ж Франції, президенти якщо і є, то мають лише представницькі функції. Тобто не втручаються ані в кадрові призначення, ані, взагалі, в роботу виконавчої гілки.
Історичний досвід свідчить про те, сильний президент може стати в нагоді лише в справі придушення демократії. В усіх інших ситуаціях, краще без нього. Причому "сильний" в даному випадку -- це будь-які повноваження, що є більшими за фактичні повноваження англійської королеви.
Кучмо лише є одним з багатьох прикладів, що це правило підтверджують. Тому не треба перебільшувати мою нелюбов до Кучми :) -- він не перший, і не останній.
> Тепер щодо плану Ющенка.Договір добрий, але є й але.Справа в тому, що його економічна і соціальна складові містять багато проблем для лівих, особливо для комуністів.Тож його підписання 4-ма фракціями може бути затягнуто на безкінечність.
Згоден. Економічно-соціальні питання слід відкласти на потім -- коли буде вирішено питання влади. Це вже ваша задача -- умовити Ющенка вилучити ці пункти з його програми.
І, до речі -- спасибі за те, що ви знаходите час на цю дискуссію. Це велика честь для мене.
2002.05.20 | romulus
в німеччині є вето!
саме зараз може статись 10-й раз за повоєнну історію німеччини, що федеральний през рау його застосуєале воно в порівнянні з нашим справді досить обмежене
2002.05.20 | ilia25
Головне -- це невтручання Президента в справи виконавчої гілки
Право вето, в принципі можна залишити. Якщо позбавити Президента можливостей впливати на дії виконвчої влади, то він не стане застосовувати право вето для досягнення власних політичних цілей. Тоді він дійсно буде втручатись лише в крайніх випадках -- раз у 10 років.2002.05.20 | Stepan Salo
Re: Слабо
> Та викинути можна все, що завгодно, але треба все ж пам"ятати, що і парламентське керівництво, і Уряд, і власне закони приймає парламентська більшість.Ситуативна більшість. Навіщо потрібна постійна?
2002.05.20 | Stepan Salo
Re: напевно це він (скоригований варіант)
Повторюю питання - чи існує в природі закон "Про депутатську більшість" і якщо так, то де його знайти?>Після початку роботи першої сесії новообраної Верховної Ради України народні депутати України утворюють зі свого складу парламентську (депутатську) більшість, відповідальну за формування державної політики шляхом безпосередньої участі у формуванні складу Кабінету Міністрів України.
Що означає "утворюють зі свого складу"? Яким чином? Навіщо?
>У разі виходу або виключення народного депутата України, обраного за виборчим списком політичної партії (блоку партій), зі складу парламентської фракції даної партії (блоку партій) його повноваження припиняються достроково відповідно до закону
Як можна виключити депутата з парламентської фракціі, не виключаючи його зі складу партії?
2002.05.19 | andriy
Юрію Віталійовичу, чекаємо на текст проекту з нетерпінням. (-)