05/22/2002 | Гура

п...ц подкрался незаметно...

http://www.pravda.com.ua/?20522-2-new

Двадцять перше травня – день народження Георгія Гонгадзе. Цей день почався у Вашингтоні брифінгом Миколи Мельниченка й Романа Купчинського - аналітика Радіо Свободи з питань організованної злочинності й корупції. Зустріч відбулася у приміщенні "Радіо Свобода" за участі великої групи журналістів, безлічі розвідників усіх можливих країн світу, представників міністерств і відомств США, а також усіх інших – хто тією чи іншою мірою зацікавлений справою продажу Україною зброї Іраку.

На відміну від попередніх зустрічей на тему "Кучмагейту" на брифінгу Мельниченка-Купчинського було присутньо багато американських журналістів, які, якщо чесно, в переважній більшості ставили питання "з бородою". Однак сама їхня поява о 8:30 ранку на події з українською тематикою свідчить про зростання інтересу до справи вбивства Гонгадзе й продажу зброї Іраку. Найближчим часом можна очікувати інтерв'ю Мельниченка на громадському радіо й телебаченні.

Безсумнівною сенсацією стала поява на брифінгу Брюса Кеніга – керівника фірми "Бек Тек", того самого, що засвідчив автентичність плівок Мельниченка. Читаючи про нього в Інтернеті у мене склалося враження про міфічну й напівлегендарну особу, про яку всі чули, але ніхто не бачив. Поява "живого" Кеніга та його свідчення – ще один доказ того, що записане на плівках Мельниченка – не страшний сон.

"Ми передивилися все дуже детально, кожний сегмент запису, - стверджує Кеніг, - який було надано в наше розпорядження; ми не маємо сотень годин запису; ми аналізували тільки частинки, які стосувалися цієї справи. Ці частинки було відібрано майором, іншими людьми, задіяними у цій справі. І наше рішення – нічого поганого з цими файлами не відбувалося. Ми, однак включили кілька речень до нашого звіту з метою бути максимально акуратними: чи можна змінити цифровий запис так, щоб це не було помітно? І відповідь "можливо". Однак, ця можливість мінімальна. Ви не можете зліпити різні слова докупи і зробити з них речення. Дуже важко прикріпити запис, зроблений в інший день чи в іншому місці до нашого файлу так, щоб цього не було помітно. І ці речі ми перевіряємо. Ми дивимося безпосередньо на цифрові файли, чи їх не було пошкоджено в будь-який спосіб... І ми не думаємо, що щось подібне сталося."

Що було нового? Перш за все, Мельниченко цього разу значно відвертіше розповідав про технічні деталі, пов'язані з диктофоном і про своє рішення записувати українського президента. За його словами, він був присутнім під час деяких розмов Кучми, які приголомшили його й стали причиною появи записів. "Рішення записувати Кучму я прийняв особисто. Мета була покінчити з організованою злочинністю. Ніхто мені не наказував, ніхто мені не давав гроші за те, щоб я записував Кучму. Таку відповідь я дав на Великому Журі під присягою".

Мельниченко висловив версію, що мотивом вбивства Гергія Гонгадзе стали публікації останнього про продаж зброї. Статті розлютили Деркача. На підтвердження цього Мельниченко оприлюднив частину ще невідомого для широкого загалу запису зустрічі Кучми з колишнім шефом СБУ. Майор наперед вибачився за нецензурну лексику, якою так рясно пересипані розмови президента Кучми, але україномовна частина аудиторії все-одно затамувала подих, коли перекладач боровся зі словом "п...ц". Для збирачів усної народної творчості доповідаємо, що перекладено це було як "погана річ". Отже, Деркач пообіцяв зробити Гонгадзе "погану річ". Мельниченко у свою чергу пообіцяв, що повна розшифровка розмови з'явиться скоро в Інтернеті.

Майор не зупинявся детально на інших свідченнях Великому Журі, сказавши лише, що "найближчим часом ми будемо мати результат". Такими ж загальними були і його коментарі про розслідування у Сан-Франциско, яке, як стверджує Мельниченко, не пов’язане зі справою Лазаренка.

Далі - про майбутнього голову Верховної Ради. Судження Олександра Мороза про невиїзного спікера можуть збутися у самий "неприродній", як говорить український кримінальний кодекс, для пана Литвина спосіб. Мельниченко стверджує, що саме Литвин підсказав Кучмі "розібратися" з Гонгадзе за допомогою Кравченка, так само як і "розібратися" з такими організаціями як Дім Свободи і Комітет виборців.

На брифінгу Мельниченко назвав Литвина у числі тих, чиї руки в крові: "Деркач – екс-голова Служби Безпеки України, а нині народний депутат України у фракції "За єдину Україну", це в тій фракції, де зібралося найбільше людей, які порушували закони України, які намагаються будь-яким шляхом затриматися при владі і привести до влади у Верховній Раді своїх людей - людей, руки яких у крові. Це такі люди як Литвин - голова фракції "За Єдину Україну", Деркач, Кучма, Кравченко". Залишається чекати поки яка-небудь маленька, але дуже прискіплива європейська країна, куди Литвин, як спікер, приїде на черговий міжнародний форум по боротьбі з організованою злочинністю затримає його прямо в аеропорту.

Тепер про хронологію. Раніше факти продажу зброї до Іраку виглядали як розібраний дитячий конструктор, деякі деталі якого закотилися під диван. Завдяки зусиллям Романа Купчинського ці деталі почали вибудовуватися у чіткий ряд, даючи нам уявлення про хронологію подій і банальність злочину. Пан Купчинський стверджує, що україно-іракські стосунки почалися ще за радянських часів, коли Україна була частиною радянського воєнно-промислового комплексу. Зближення відбулося наприкінці дев'яностих, коли Саддам Хусейн шукав протидію американським літакам Стелс.

Пан Купчинський не обійшов увагою й ізраїльську фірму "LR Avionics Technologies Ltd", що начебто була посередником у продажу зброї до Ефіопії. Інтерв'ю з керівником цієї компанії паном Майклом Амзелем було опубліковане 17 травня в газеті "2000". Пан Амзель представляє свою фірму як зразок чесності й легальності, в той час як пан Купчинський стверджує, що саме ця фірма була задіяна у нелегальному продажу зброї Румунією Еритрії у 1999 році, використовуючи підроблені сертифікати.

Розвінчали на брифінгу і відоме розслідування "Крол". Як відомо, ця компанія стверджувала, що диктофон Мельниченка працював від голосу - твердження, яке Мельниченко висміяв. За його словами диктофон включався дистанційно. Це підтвердив і Брюс Кеніг. "Розумієте, - коментує Мельниченко, - якщо "Крол" стверджує, що записи були від активації голосу, і в той же час "Крол" боїться дати прізвище експерта, і при цьому "Крол" взяли записи із Інтернету, то про що говорити". У свою чергу пан Кеніг розповів, що звертався до компанії "Крол" через адвокатів з проханням надати інформацію, яка є в їх розпорядженні, але такої інформації вони не надали.

Для бажаючих зробити свої власні висновки рекомендуємо почитати повну розшифровку зустрічі. У мене ж після закінчення брифінгу склалося враження, що поки що зусилля Мельниченка схожі на одного з декабристів, який намагається розбудити п'яного Герцена. У ролі Герцена виступає забита, затуркана українська громадськість. Але уявімо, що станеться коли Герцен таки прокинеться і розпочне революційну агітацію? Може дійсно прийде "п...ц", перепрошую, кінець Кучмі, Деркачу і Литвину з Кравченком.