КРИВОСУДДЯ: судовий розгляд справ про вибори
05/24/2002 | Юрій Ярославович
Административный беспредел столичного масштаба
Законно избранный депутат Киевсовета остался без мандата
Представитель партии «Батьківщина» Максим Шкуро дважды побеждал в столичном округе ѕ 77 по выборам в Киевсовет, и каждый раз доверие избирателей грубо игнорировалось. В итоге победителем изнурительного избирательного марафона стал вовсе не тот, кому граждане отдали предпочтение.
Начальник отдела энергетики и транспорта Соломенской госадминистрации Киева Максим Шкуро решил баллотироваться в Киевсовет.
Коллеги по работе такое решение встретили, мягко говоря, неоднозначно. Сначала ему намекнули, что делать этого никак нельзя. Мол, городской чиновник обязан идти на выборы исключительно от партии «Єдність». Максим Юрьевич «рекомендациям» не внял. Даже когда сам глава Соломенской администрации Валерий Титарчук в ультимативной форме поставил «непонятливому» подчиненному условие: либо увольняйся, либо забудь о выборах. Максим на выборы пошел, написав заявление об увольнении.
Основным соперником Шкуро среди прочих 18 претендентов на депутатский мандат стал ректор Национального авиационного университета Виталий Бабак. Он же — видный представитель «Єдності». Администрация района работала исключительно на эту партию и ее выдвиженцев.
— Большая часть аппаратных совещаний посвящалась проблемам избирательной кампании. За каждым работником районной администрации был закреплен конкретный участок, где он распространял наглядную агитацию в поддержку партии «Єдність», — рассказал корреспонденту «ВВ» Максим Шкуро.
Ректор-кандидат также времени даром не терял. Знающие люди утверждают, что всех студентов под роспись обязали проголосовать. Понятное дело — за горячо любимого ректора и его не менее любимую партию. «Отступники» могли поплатиться отчислением из университета. Что и говорить, исключительно «педагогический» подход. Но все это не помогло. 31 марта избиратели отдали предпочтение Максиму Шкуро. Он победил Бабака с отрывом в 800 голосов. Казалось бы, все. Есть победитель, есть проигравшие. Но, как показали дальнейшие события, столичная власть и не думала признавать свое поражение.
В «борьбу» включилась районная избирательная комиссия. По словам Шкуро, комиссия специально не принимала протоколы с двух избирательных участков, что в итоге дало ей «весомый» повод признать результаты выборов недействительными! Суд Соломенского района, куда, естественно, обратился с жалобой Максим Юрьевич, отказался рассматривать дело. При этом «отказывался» ровно столько времени, сколько необходимо (по закону) для подачи жалобы в другую судебную инстанцию.
Тем временем власть усиленно готовилась к повторному голосованию, назначенному на 14 апреля. Дошло до того, что сам Титарчук встречался с жителями района во дворах и агитировал за ректора! Наверное, делал он это не совсем доходчиво и умело. А может, избирателей попросту достала районная истерия вокруг незадачливого начальника-педагога. Но факт остается фактом. При повторном голосовании вновь победил Максим Шкуро!
И опять результаты выборов признаются недействительными. На сей раз горизбирком «отыскал» среди членов одной из участковых комиссий злополучного округа родственника Шкуро! По причине столь «злостного» нарушения Максиму Юрьевичу запретили выдвигать свою кандидатуру на уже третьих по счету выборах. Но и это еще не все.
Шевченковский районный суд Киева 30 апреля принимает беспрецедентное решение. Он признает выборы в Киевсовет по округу ѕ 77 состоявшимися для всех кандидатов, кроме... Максима Шкуро! Решение окончательное и обжалованию не подлежит. Бабак получит депутатский мандат! Трем с половиной тысячам избирателей, дважды голосовавшим за Шкуро, продемонстрировали на практике, что их волеизъявлению грош цена в столичный избирательный день. Так для кого тогда слоган партии: «В єдності — наша сила!»? Наверное, исключительно для городских чиновников. Действительно, они сила — циничная, тупая, с явным тяготением к беспределу. Киевляне ее отвергли. Результаты минувших выборов красноречивее любых слов. Хваленая «Єдність», невзирая на все свои потуги, набрала 11,6% симпатиков. Это меньше, чем у «Блока Юлии Тимошенко» (12,8%) и «Нашей Украины» (28%).
Но Киевсовет городская власть все же «отстояла». Из 90 депутатов, 55 — представители этой самой «Єдності». Как киевские чиновники боролись за свое «светлое будущее», вы, уважаемый читатель, примерно уже знаете...
Владлен МИРТОВ ("Вечерние вести")
Законно избранный депутат Киевсовета остался без мандата
Представитель партии «Батьківщина» Максим Шкуро дважды побеждал в столичном округе ѕ 77 по выборам в Киевсовет, и каждый раз доверие избирателей грубо игнорировалось. В итоге победителем изнурительного избирательного марафона стал вовсе не тот, кому граждане отдали предпочтение.
Начальник отдела энергетики и транспорта Соломенской госадминистрации Киева Максим Шкуро решил баллотироваться в Киевсовет.
Коллеги по работе такое решение встретили, мягко говоря, неоднозначно. Сначала ему намекнули, что делать этого никак нельзя. Мол, городской чиновник обязан идти на выборы исключительно от партии «Єдність». Максим Юрьевич «рекомендациям» не внял. Даже когда сам глава Соломенской администрации Валерий Титарчук в ультимативной форме поставил «непонятливому» подчиненному условие: либо увольняйся, либо забудь о выборах. Максим на выборы пошел, написав заявление об увольнении.
Основным соперником Шкуро среди прочих 18 претендентов на депутатский мандат стал ректор Национального авиационного университета Виталий Бабак. Он же — видный представитель «Єдності». Администрация района работала исключительно на эту партию и ее выдвиженцев.
— Большая часть аппаратных совещаний посвящалась проблемам избирательной кампании. За каждым работником районной администрации был закреплен конкретный участок, где он распространял наглядную агитацию в поддержку партии «Єдність», — рассказал корреспонденту «ВВ» Максим Шкуро.
Ректор-кандидат также времени даром не терял. Знающие люди утверждают, что всех студентов под роспись обязали проголосовать. Понятное дело — за горячо любимого ректора и его не менее любимую партию. «Отступники» могли поплатиться отчислением из университета. Что и говорить, исключительно «педагогический» подход. Но все это не помогло. 31 марта избиратели отдали предпочтение Максиму Шкуро. Он победил Бабака с отрывом в 800 голосов. Казалось бы, все. Есть победитель, есть проигравшие. Но, как показали дальнейшие события, столичная власть и не думала признавать свое поражение.
В «борьбу» включилась районная избирательная комиссия. По словам Шкуро, комиссия специально не принимала протоколы с двух избирательных участков, что в итоге дало ей «весомый» повод признать результаты выборов недействительными! Суд Соломенского района, куда, естественно, обратился с жалобой Максим Юрьевич, отказался рассматривать дело. При этом «отказывался» ровно столько времени, сколько необходимо (по закону) для подачи жалобы в другую судебную инстанцию.
Тем временем власть усиленно готовилась к повторному голосованию, назначенному на 14 апреля. Дошло до того, что сам Титарчук встречался с жителями района во дворах и агитировал за ректора! Наверное, делал он это не совсем доходчиво и умело. А может, избирателей попросту достала районная истерия вокруг незадачливого начальника-педагога. Но факт остается фактом. При повторном голосовании вновь победил Максим Шкуро!
И опять результаты выборов признаются недействительными. На сей раз горизбирком «отыскал» среди членов одной из участковых комиссий злополучного округа родственника Шкуро! По причине столь «злостного» нарушения Максиму Юрьевичу запретили выдвигать свою кандидатуру на уже третьих по счету выборах. Но и это еще не все.
Шевченковский районный суд Киева 30 апреля принимает беспрецедентное решение. Он признает выборы в Киевсовет по округу ѕ 77 состоявшимися для всех кандидатов, кроме... Максима Шкуро! Решение окончательное и обжалованию не подлежит. Бабак получит депутатский мандат! Трем с половиной тысячам избирателей, дважды голосовавшим за Шкуро, продемонстрировали на практике, что их волеизъявлению грош цена в столичный избирательный день. Так для кого тогда слоган партии: «В єдності — наша сила!»? Наверное, исключительно для городских чиновников. Действительно, они сила — циничная, тупая, с явным тяготением к беспределу. Киевляне ее отвергли. Результаты минувших выборов красноречивее любых слов. Хваленая «Єдність», невзирая на все свои потуги, набрала 11,6% симпатиков. Это меньше, чем у «Блока Юлии Тимошенко» (12,8%) и «Нашей Украины» (28%).
Но Киевсовет городская власть все же «отстояла». Из 90 депутатов, 55 — представители этой самой «Єдності». Как киевские чиновники боролись за свое «светлое будущее», вы, уважаемый читатель, примерно уже знаете...
Владлен МИРТОВ ("Вечерние вести")
Відповіді
2002.05.25 | Рішення суду
Суддя Шостак О.О. вважає: "син відповідає за батька"
РІШЕННЯіменем України
30 квітня 2002 року Шевченківський районний суд міста Києва
в складі: головуючого судді Шостака О. О. при секретарі Антонюк Т. В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві справу
За скаргою Шкуро Максима Юрійовича на рішення територіальної виборчої комісії м. Києва та за скаргою Кулика Миколи Сергійовича на рішення територіальної виборчої комісії м. Києва від 19.04.2002 року про скасування рішення окружної (територіальної) виборчої комісіїСолом”янського району м. Києва про результати голосування і підсумки виборів депутата Київради по одномандатному виборчому округу № 77 та визнання виборів по одномандатному виборчому округу № 77 недійсними
ВСТАНОВИВ:
..........................................................................................................................................................................
Судом встановлено слідуюче.
Заявник Шкуро М.Ю. був зареєстрований кандидатом в депутати Київської міської ради по виборчому округу № 77 м. Києва. Членом дільничої виборчої комісії № 70 , яка знаходилася на території виборчого округу № 77 була мати заявника Я.
У відповідності зі ст. 23 п. 2 Закону України “Про вибори депутатів місцевих рад та сільських селищних міських голів” до складу виборчої комісії не можуть входити близькі родичі кандидата в депутати.
Таким чином, вимоги вказаного Закону Шкуро М.Ю. були порушені, оскільки йому було відомо, що його мати є членом комісії, а тому рішення територіальної виборчої комісії від 19 квітня 2002 року по скасуванню результатів голосування і підсумків виборів депутата Київради по виборчому округу № 77 в частині, що стосується кандидата в депутати Шкуро М.Ю., суд вважає було правомірним.
Крім того, діями кандидата в депутати Київської міської Ради Шкуро М.Ю. суттєво порушені права інших кандидатів у депутати Київської міської Ради.
В зв”язку з цим суд приходить до висновку, що рішення Київської міської територіальної виборчої комісії від 19 квітня 2002 року підлягає скасуванню в частині скасування рішення окружної (територіальної) виборчої комісії Солом”янського району м. Києва про результати голосування і підсумки виборів депутата Київради по одномандатному виборчому округу № 77 та визнання виборів по одномандатному виборчому округу № 77 недійсними через дії кандилдата в депутати Київради по виборчому округу № 77 Шкуро М.Ю.
Суд також вважає правильним визнати вибори по виборчому округу № 77 м. Києва такими, що відбулися та зобов”язати Київську міську територіальну виборчу комісію зареєструвати кандидата, який набрав найбільшу кількість голосів за підсумками голосування щодо кандидатів, по яких були визнані результати виборів дійсними.
Враховуючи наведене, на підставі ст. ст. 14, 15, 16, 17, 18, 23 п.2, 58 Закону України “Про вибори депутатів місцевих рад та сільських селищних міських голів”, ст. ст. 243-1, 243-2, 243-3, 243-5 ЦПК України,
ВИРІШИВ:
В задоволені скарги Шкуро Максиму Юрійовичу Відмовити.
Скасувати рішення Київської міської територіальної виборчої комісії від 19 квітня 2002 року в частині скасування рішення окружної (територіальної) виборчої комісії Солом”янського району м. Києва про результати голосування і підсумки виборів депутата Київради по одномандатному виборчому округу № 77 та визнання виборів по одномандатному виборчому округу № 77 недійсними через дії кандилдата в депутати Київради по виборчому округу № 77 Шкуро М.Ю.
Визнати вибори по виборчому округу № 77 м. Києва такими, що відбулися.
Зобов”язати Київську міської територіальну виборчу комісію зареєструвати кандидата, який набрав найбільшу кількість голосів за підсумками голосування щодо кандидатів, по яких були визнані результати виборів дійсними.
Рішення є остаточним та оскарженню не підлягає.
Суддя (підпис)
2002.05.25 | Андрей
Re: Суддя Шостак О.О. вважає: "син відповідає за батька"
Так кто сможет человеческим языком объяснить: что определил судья?Что депутатом стал Банабак? Так в решении суда об этом прямо не сказано. Ребус а не решение суда.
И что же было дальше?????????????
2002.05.25 | Evgen (Kyjiv)
Re: Суддя Шостак О.О. вважає: "син відповідає за батька"
Ыз рішення суду однозначно видно, що суддя визнав винним пана Шкуро у тому, що його мати здійснила протиправний вчинок. Найбільше мені подобається коли його честь стверджує, що ДІЯМИ пана Шкуро, який знав про порушення його мамою чинного законодавства, були порушені права інших кандидатів. Я б ще зрозумів логіку судді, якщо б він стверджував, що були порушені права інших кандидатів БЕЗДІЯЛЬНІСТЮ пана Шкуро (не доніс вчасно куди потрібно на рідну неньку т. п.) АЛЕ ДІЯМИ??? Я кими ДІЯМИ?????А далі рішення суду - дійсно ребус?????????
2002.05.25 | Промова у суді Шкуро М. Ю. (витяг)
Вашу честь!!! Пане суддя!!!!
Промова у судових дебатах Шкуро Максима Юрійовича (витяг)Ваша Честь!
Я, Шкуро Максим Юрійович, приймаючи участь як кандидат у депутати у виборах до Київської міської ради, боровся за депутатське місце лише чесним шляхом, оскільки чесні правила боротьби відповідають моїм життєвим цінностям і виключають використання заборонених прийомів. Я боровся шляхом демонстрації переваг своїх передвиборних програм і проектів, відповідної просвітницької та агітаційно-пропагандистської роботи з виборцями, а не з допомогою сумнівних незаконних методів, наприклад адміністративного ресурсу та тіньових, підкилимних методів і технологій. І вважаю, як і майже три з половиною тисячі виборців виборчого округу № 77, які віддали за мене голоси на виборах, що я переміг чесно на цих виборах: як 31 березня 2002 р., але результат виборів з вини виборчих комісій було скасовано, так і 14 квітня 2002 р. на повторному голосуванні по окремих дільницях, яке теж не з моєї вини, за відсутності обґрунтованих законних підстав незаконно скасувала Київська територіальна виборча комісія. При встановлені результатів голосування по виборчому округу № 77 Солом’янською районною і Київською міською територіальними виборчими комісіями не було забезпечено повного, об’єктивного і всебічного розгляду справ щодо підсумків голосування не враховувалися деталі, необхідні для прийняття об’єктивних рішень, чим порушувалися мої права і законні інтереси. В результаті я вимушений звернутися до суду за захистом.
..............................................................
У доповненні до скарги пан Кулик М. С. - довірена особа кандидата в депутати Київської міської ради по виборчому округу № 77, заявив наступне:
-.“та обставина, що до складу дільничної виборчої комісії входила матір кандидата в депутати Шкуро М. Ю. не тільки грубо порушувала п. 2 ст. 23 Закону України про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів”, відповідно до якого до складу виборчої комісії не можуть входити близькі родичі кандидатів, але й унеможливлювала встановлення достовірних результатів голосування по виборчому округу № 77”.
- “розуміючи що участь матері кандидата Шкуро М. Ю. суттєво вплинула на результати голосування на його користь, ... я направив .... заяву з вимогою визнати недійсними результати повторного голосування .. в зв’язку з встановленим фактом виборчого законодавства”.
Дійсно, відповідно до п. 2 ст. 23 Закону України “Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів” до складу виборчих комісій не можуть входити близькі родичі кандидатів і я погоджуюся з тим, що при формуванні дільничної виборчої комісії № 70 виборчого округу № 77 можливо було допущено порушення. Але з пояснень Кулика М. С. та його адвоката, у судовому засіданні, я не отримав відповіді на запитання - яким чином факт участі моєї матері у складі дільничної виборчої комісії вплинув на результати голосування на мою користь аж в такій мірі що це унеможливило встановлення достовірних результатів голосування по виборчому округу № 77. І це твердження не тільки не було доказано у судовому засіданні, за допомогою свідчень свідків, письмових або інших доказів, але навіть не було теоретично обґрунтовано скаржником та його адвокатом. Таким чином, участь моєї матері у складі дільничної виборчої комісії не вплинула на результати голосування, хоч це і можливо формально було порушенням.
Київська міська територіальна виборча комісія 19 квітня .2002 р. вирішила визнати вибори депутата Київради по виборчому округу № 77 недійсними через мої дії як кандидата в депутати. Як вбачається з протоколу засідання Київської міської територіальної виборчої комісії, при ухваленні такого рішення вона керувалася п. 1 ст. 58 Закону України “Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів” - “порушення вимог цього Закону кандидатом у депутати місцевої ради, ... їх довіреними особами тягне за собою скасування територіальною виборчою комісією на підставі відповідного рішення суду своїх рішень (рішень відповідних виборчих комісій) про реєстрацію кандидата або про результати голосування та підсумки виборів у частині, що стосується відповідного кандидата”.
Оскільки, Київська міська територіальна виборча комісія 19 квітня 2002 р. прийняла рішення визнати вибори депутата Київради по виборчому округу № 77 недійсними не на підставі відповідного рішення суду, як цього вимагає ч. 1 ст. 58 Закону України “Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів”, я вважаю таке рішення незаконним.
Частиною. 2 ст. 58 Закону України “Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів” передбачено приводи для скасування територіальною виборчою комісією рішень про результати голосування та підсумки виборів у частині, що стосується відповідного кандидата, зокрема 8 - “ігнорування кандидатом, його довіреними особами вимог виборчих комісій щодо недопущення інших порушень цього Закону” Але ані від скаржника, ані від представника Київської міської територіальної виборчої комісії у цьому судовому засіданні я не отримав пояснення: коли і яким чином я (або мої довірені особи) ігнорували вимоги виборчих комісій щодо недопущення порушень чинного законодавства про вибори, сторонами, які приймають участь у справі, не було надано жодних доказів, які свідчили б про мою особисту вину у вчиненні порушень чинного законодавства про вибори.
Таким чином, я не отримав чіткої відповіді, з посиланням на норми чинного законодавства, на запитання: які конкретно вимоги Закону України “Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів” я, як кандидат у депутати, або мої довірені особи, порушили під час підготовки або проведення виборів ані від Солом’янської територіальної виборчої комісії, яка 17 квітня 2002 р. прийняла безглузде, з правової точки зору, рішення - “вважати обраним депутатом до Київської міської ради по виборчому округу № 77 пана Бабака В. П.”, ані від Київської міської територіальної виборчої комісії, яка 19 квітня 2002 р. прийняла рішення - “визнати вибори депутата Київради по виборчому округу № 77 недійсними через дії кандидата в депутати Шкуро М. Ю.”, ані від представника Київської міської територіальної виборчої комісії у цьому судовому засіданні, а тому я вважаю що норм чинного законодавства про вибори не порушував.
Дійсно, порушення п. 2 ст. 23 Закону України “Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів” при утворенні дільничної виборчої комісії № 70 виборчого округу № 77 можливо і було допущене, але не з моєї вини, а з вини органу котрий утворив цю виборчу дільничну комісію. Посадові особи органу, який утворив дільничну виборчу комісію № 70 виборчого округу № 77, зобов’язані були попередити членів цієї комісії про неможливість їх бути членами відповідної дільничної виборчої комісії, у випадку якщо вони є близькими родичами кандидатів у депутати, як того вимагає чинне законодавство, зокрема ст. 15 Закону України про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів” - “територіальна виборча комісія: здійснює на відповідній території контроль за виконанням цього Закону, ... спрямовує діяльність дільничних комісій, .. вирішує питання підготовки і проведення виборів, ... здійснює інші повноваження”.
Можливо дане порушення, якщо його можна вважати порушенням, відбулося і за часткової вини моєї матері, яка як член дільничної комісії повинна була уважно ознайомитися із Законом України “Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів”, але чинне законодавство передбачає відповідальність кандидата у депутати лише за вчинені ним особисто порушення (або порушення вчинені його довіреними особами) а не за порушення вчинені близькими родичами кандидата у депутати.
Центральна виборча комісія України протокольним рішенням від 20 листопада 2001 р. ухвалила та затвердила зразки форм документів, які зобов’язані були використовувати виборчі комісії у своїй роботі, зокрема розглядаючи подання суб’єктів виборчого процесу про включення окремих осіб до складу конкретних дільничних виборчих комісій, список таких кандидатур повинен містити наступні відомості про таких осіб: “прізвище, ім’я, по-батькові, громадянство, дату народження, партійність, адресу місця проживання, місце роботи та займану посаду, відомості про освіту, відомості про участь у роботі виборчих комісій та відомості про відсутність обмежень, передбачених чинним законодавством про вибори”. Постановою Центральної виборчої комісії України від 20 листопада 2001 року № 46 визначено порядок ведення діловодства виборчих комісій, яким чітко встановлено правила документування діяльності виборчих комісій та порядок роботи з виборчими документами.
Таким чином, при належному і добросовісному виконанні своїх службових обов’язків, членами органу, який створив дільничну виборчу комісію № 70 виборчого округу № 77 та голови дільничної виборчої комісії виборчої дільниці 70, в тому числі відповідно до вищезгаданих постанов Центральної виборчої комісії України, які зобов’язані були попередити мою матір про неможливість її включення до складу членів дільничної виборчої комісії, у зв’язку з обмеженнями, передбаченими нормами чинного законодавства про вибори, порушенню можна було запобігти або вчасно його ліквідувати, а у випадку подання моєю матірю неправдивих даних, які були б належним чином задокументовані, притягнути її до відповідальності, відповідно до вимог чинного законодавства. Отже, не існує документальних підтверджень вини моєї матері у скоєнні порушення передбаченого п. 2 ст. 23 Закону України “Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів”.
Підсумовуючи викладене, вважаю що, я (та мої довірені особи) не порушували положень Закону України “Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів” - що і було доведено у цьому судовому засіданні, а також вважаю що оскільки під час проведення повторного голосування по виборчому округу № 77 значних порушень, які б могли хоч теоретично вплинути на волевиявлення виборців та результати підрахунку голосів зафіксовано не було, окрім незначного порушення (п. 2 ст. 23 Закону України “Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів”), яке не могло вплинути на результати голосування до такої міри, щоб унеможливити встановлення достовірних результатів голосування, як це стверджує скаржник - довірена особа кандидата в депутати Київської міської ради пан Кулик М. С., а тому рішення Солом’янської територіальної виборчої комісії від 17 квітня 2002 р. і рішення Київської міської територіальної виборчої комісії від 19 квітня 2002 р. є необґрунтованими і незаконними.
Вищезгадані рішення порушують мої конституційні права, зокрема право бути обраним в органи місцевого самоврядування, закріплене с. 38 Конституції України та передбаченому п. “а” ст.. 25 “Міжнародного пакту про громадські і політичні права, “положенню” про право кожного громадянина без будь-якої дискримінації та без необґрунтованих обмежень брати участь у веденні державних справ, як безпосередньо, так і за посередництвом вільно обраних представників”.
Враховуючи викладене, відповідно до Конституції України (ст. 19, 22, 24, 38, 55 та 64) Міжнародного пакту ООН “Про громадські і політичні права”, ратифікованим Україною (п. “а” ст.. 25), Закону України “Про вибори народних депутатів України” (ч. 6 ст. 20 та 4 ст. 21), Закону України “Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів” (ч. 2 ст.1, ч. 10 ст. 19 та ч. 3, 4, 5 ст. 48), керуючись п. 11 ст. 236 та ст. 2431, 2432, 2433 Цивільного процесуального кодексу України,
ПРОШУ:
1. Скасувати рішення Київської міської територіальної виборчої комісії від 19 квітня 2002 р. про визнання недійсними виборів депутата Київської міської ради по виборчому округу № 77.
2. Зобов’язати Київську міську територіальну виборчу комісію розглянути документи щодо підсумків повторного голосування на виборчих дільницях № 70 і № 73 виборчого округу № 77 та встановити результати виборів по виборчому округу № 77 по виборах депутата Київської міської ради.
30 квітня 2002 року (М. Ю. ШКУРО)
2002.05.25 | социал-демократия это путь в Европу а ЕМЕЛЯ ЗАЖРАЛСЯ
Re: КРИВОСУДДЯ: судовий розгляд справ про вибори
Гнать пора в шею подлеца, подонка бл. высшей меры, АБАРЗЕЛ ЕМЕЛЯ Кердык ему будет скоро и не помогут никакие БАНАБАКИ,,,,,,,,,,,,,2002.05.29 | Іван
В стране не без народа
В стране не без народаМне довелось, будучи заместителем председателя участковой комиссии №6 Соломенского района г. Киева, где баллотировался кандидат Максим Шкуро, непосредственно проводить выборы. Подсчет голосов и само голосование происходило в присутствии трех десятков представителей различных партий, СМИ, а также представителей ОБСЕ. Одним словом, был настоящий праздник украинской демократии.
В ходе подсчета голосов все отличили подавляющее превосходство голосов за М.Шкуро.
Через несколько дней я с удивлением узнал, что результаты выборов в Киевраду по округу №77, где абсолютную победу одержал Шкуро признаны недействительными по причине несвоевременной сдачи протоколов двумя комиссиями.
Я вместе с другими членами комиссий, не спавши почти двое суток, в усталости и очередях также сдали протоколы поздно вечером второго дня и еще небыли последними. Но разве это упраздняет легитимность протоколов?
Таким образом любого не угодного власти кандидата можно убрать. И убрали.
Уже перед повторным голосованием, на сборах комиссии большинство ее членов так и высказались – что Шкуро не угоден власти и не победит, если даже все избиратели проголосуют единогласно.
Печальный прогноз подтвердился, победив очередной раз с народом, он получил поражение у «народной» комиссии и «народного» суда. О такой ли справедливости мечтал Тарас Шевченко и весь украинский народ, борясь столетиями за независимость?
Получается, чтобы попасть в список «первых красавиц» нужно пройти «постель» нашей бюрократической номенклатурной власти. Мы уже мировые лидеры по бедности и коррупции, а теперь можем поделится и опытом «тихой» фальсификации любых выборов, без провокаций, вброса бюллетеней и других нелицеприятных сложностей. Теперь и депутатов и спикеров не избирают, а назначают. Так произошло и в нашем случае. Дважды победил Шкуро, а мандат получил проигравший, занявший второе место представитель власти. По решению «народного» суда. Так что народ лишний на этом празднике демократии?
Заболошин Иван Александрович
2002.05.31 | Скічко
В Україні депутатів призначають
Як вже повідомлялося, вибори по в.о. 77 депутата Київради визнані судом дійсними. Комісію суд забов’язав зареєструвати депутатом кандидата, який набрав найбільшу кількість голосів, серед кандидатів, вибори по яким були визнані дійсними. Таким чином, суд вигадав нову історичну формулу – для одних кандида%F2002.06.01 | "НМ"
31 травня відбувся черговий судовий процес
Як вже повідомлялося, вибори по в.о. 77 депутата Київради визнані судом дійсними. Комісію суд забов’язав зареєструвати депутатом кандидата, який набрав найбільшу кількість голосів, серед кандидатів, вибори по яким були визнані дійсними. Таким чином, суд вигадав нову історичну формулу – для одних кандидатів вибори визнавати дійсними, а для інших (неправильних) кандидатів ті ж вибори визнаються не дійсними!Найбільшу кількість голосів набрав Максим Шкуро. Але, будучи “неправильним” кандидатом, він не став депутатом. А депутатом став “правильний” кандидат – В. Бабак, хоча вибори програв.
Київська міська виборча комісія відмовилась виконувати таке рішення суду мотивуючи це тим, що не зобов’язана вчиняти за відомо незаконні дії. За що відразу отримала санкції виконавчої служби. Після попередження голові комісії про накладання штрафу у 20 неоподаткованих мінімумів депутатський мандат 21 травня був виданий Бабаку.
Як зазначив Максим Шкуро в інтерв’ю кореспонденту газети “ВВ” : “Тепер, в нашій країні депутатів не обирають, а призначають.”
У п’ятницю вранці 31 травня на черговому судовому процесі Шевченківський суд м. Києва підтверджує правильність неправомірних дій виборчої комісії. У відводі судді Шостака, суддя Шостак відмовив, проте порадившись з самим собою 10 хвилин. Скаргу Шкуро відхилено. Україна збирається в НАТО.