Відповіді

• 2002.05.29 | Олександр

  Погоджуюся

  Andriyko писав(ла):
  
  >Мені видається, що найкращим виходом зараз було б змиритися з >поразкою і не ганьбити себе завідомо невдалими на цей політичний >момент спробами відкликати це пігмейськ(о)-парламентське >керівництво. Це найкраща позиція для майбутньої атаки.
  >Активізацію зусиль в цій площині слід вчинити вже ближче до >президентських виборів-2004, і в цьому контексті це матиме сенс.
  Цілковито погоджуюся з усім, крім визначення поразки. Якраз те, що цю посаду зайняв Литвин, - насправді перемога опозиції. З цілого ряду причин... Ви самі це зрозумієте, і то найближчим часом.
  
  А з приводу відкликання - підозрюю, що це ініціатива людей Тимошенко ( нагадує референдум :) ) Треба просто зуміти їх стримати...
  
  >На превеликий жаль, в Україні не існує жодної практики плідної чи то >будь-якої суттєвої діяльності в опозиції.
  Ну, все коли-небудь треба починати. :)
  
  >Вважаю, що опозиція має зосередитися на роботі:
  > 1) в комітетах, максимально протидіючи "єді" при підготовці >законопроектів;
  > 2) в округах.
  Повністю погоджуюся.
  
  >Що стосується пленарних засідань, то їх слід здебільшого >використовувати як трибуну для різких заяв незгоди із позицією т.з. >більшості.
  Також згоден.
  
  >Ідеальним варіантом дійсно було б створення тіньового уряду, від >імені якого ці заяви і проголошувалися з обов'язковим оприлюдненням >наявних альтернатив і переваг їх застосування на відміну від >негативних наслідків прийняття законів, запропонованих урядом чи >депутатами, що входять до більшості.
  Сумніваюся, що вдасться, хоча певний досвід такої роботи є у Тимошенко. Ідея дуже добра...
  
  >І, головне, стратегічно не варто чіпати уряд. Нехай тішаться. За >теперішніх умов зміна одного кінаха на іншого нічого не дасть.
  Також правильно.
  
  >Тому максимально активізувати лоббістські зусилля серед складу >Верховного Суду, щоб хоч там мати можливість час від часу боротися >бодай з особливо одіозними вчинками нашої чарівної кліки.
  Здається, затвердження голови ВС йде через ВР ?
  
  >P.S. Якщо Ющенко і після цього зґвалтування шукатиме якогось >там "порозуміння на користь України" з цією зграєю, то мені стане >остаточно за нього соромно.
  Ви ще не зрозуміли ? Ніякого звалтування не було, також не було ніяких пошуків співробітництва! Все це - гра на публіку, причому вміла... І Ющенко поки, провівши розвідку боєм, виграв ситуацію. :)
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2002.05.29 | Andriyko

    Re: Погоджуюся

    Олександр писав(ла):
    > Andriyko писав(ла):
    >
    > >Мені видається, що найкращим виходом зараз було б змиритися з >поразкою і не ганьбити себе завідомо невдалими на цей політичний >момент спробами відкликати це пігмейськ(о)-парламентське >керівництво. Це найкраща позиція для майбутньої атаки.
    > >Активізацію зусиль в цій площині слід вчинити вже ближче до >президентських виборів-2004, і в цьому контексті це матиме сенс.
    > Цілковито погоджуюся з усім, крім визначення поразки. Якраз те, що цю посаду зайняв Литвин, - насправді перемога опозиції. З цілого ряду причин... Ви самі це зрозумієте, і то найближчим часом.
    
    Тут має місце типова діалектика: суб'єктивно та тактично це поразка, об'єктивно та стратегічно - перемога. Останнє, правда, значною мірою залежить від того, наскільки вдасться не допустити фальсифікації виборів... А це вже сумна тема, з огляду на "неоціненний досвід" наших опонентів.
    
    > А з приводу відкликання - підозрюю, що це ініціатива людей Тимошенко ( нагадує референдум :) ) Треба просто зуміти їх стримати...
    >
    > >Тому максимально активізувати лоббістські зусилля серед складу >Верховного Суду, щоб хоч там мати можливість час від часу боротися >бодай з особливо одіозними вчинками нашої чарівної кліки.
    > Здається, затвердження голови ВС йде через ВР ?
    
    Це так раніше було. Новий Закон про судоустрій передбачає обрання Голови Вс самим ВС. До речі, ВС єдиний має таку самовиборчу привілегію. На превеликий жаль.
    
    > >P.S. Якщо Ющенко і після цього зґвалтування шукатиме якогось >там "порозуміння на користь України" з цією зграєю, то мені стане >остаточно за нього соромно.
    > Ви ще не зрозуміли ? Ніякого звалтування не було, також не було ніяких пошуків співробітництва! Все це - гра на публіку, причому вміла... І Ющенко поки, провівши розвідку боєм, виграв ситуацію. :)
    
    Мені б Вашого оптимізму :) Я, як і решта, знаю дещо про переговори з Єдою і підготовку Договору про співпрацю саме на основі порозуміння з останньою. І слава Богу, що цього сепаратного альянсу не сталося. Саме це слід вважати найбільшою перемогою.

• 2002.05.29 | Sanitar-IO

  Re: IMHO про політичний момент

  Andriyko писав(ла):
  > Мені видається, що найкращим виходом зараз було б змиритися з поразкою і не ганьбити себе завідомо невдалими на цей політичний момент спробами відкликати це пігмейськ(о)-парламентське керівництво. Це найкраща позиція для майбутньої атаки.
  
  БОРОТЬБА ЗА МАЙБУТНЄ
  · Боротьба на війні важка.
  · Найбезглуздішою є боротьба за минуле. Екстремальний її випадок – помста. Помста – це спроба змінити минуле. Проте його не зміниш, хіба що в уяві. Тому помста – прихована форма безумства.
  · Боротьба за теперішнє – найкривавіший вид боротьби. Віддай зараз же! Відпусти! Стій! Негайно відповідай! Розпалюються пристрасті, тверде на тверде, іскри і дим. Спітнілі тіла і волосся сторчаком. Вправний воїн уникає такої бездарної втрати сил. Він постійно ставить противника в такий стан, коли боротися за теперішнє вже пізно.
  · Боротьба за майбутнє – єдино достойний вид боротьби. Боротьба за теперішнє придатна лише для того, щоб зафіксувати поразку противника. Якщо, звичайно, ця боротьба не є обманним ходом, без яких війни не буває.
  · Противник готовий обороняти висоту і відбити атаку. Атака – боротьба за теперішнє. Проте якщо здійснено успішний обхід, то противник може залишити висоту без бою. Правильне ведення боротьби за майбутнє звільняє від боротьби за теперішнє.
  · Борючись за майбутнє, потрібно не відбирати у противника можливість побачити свій Шлях, але наближати його до бачення Шляху. Ніколи не поглиблюйте ворожнечі.
  
  http://www.perehid.org.ua/kshatr.html
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2002.05.29 | Богдан

    Атака чи помста - це питання суто з сфери термінології

    Як хочете так і називайте. Зняття Медвидчука це що було? Атака чи помста?
    
    Так, наприклад, з нашої точки зору Щербань - шпигун, а з їхньої - розвідник :-))
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2002.05.30 | Тоня

      Re: Атака чи помста - це питання суто з сфери термінології

      Богдан писав(ла):
      > Як хочете так і називайте. Зняття Медвидчука це що було? Атака чи помста?
      >
      > Так, наприклад, з нашої точки зору Щербань - шпигун, а з їхньої - розвідник :-))
      
      Це все - не боротьба, це все "стара пісня про нове старе", це гавкотня або перегавкування, яка просто з'їдає сили, це коли тобі підсовують "троянчика", а ти і радий, бо без нього наче і боротьба не боротьба. Ваше винесене в заголовом "Атака чи помста - це питання суто з сфери термінології" говорить лише про те, що терміни втратили свою сутність, і вона підмінена або заміщена. А тому помста і атака це різні речі. І потім, не можна з термінами "сидіти на двох скакунах", Щербань і для нас, і для них - сексот, а для себе - політичний мрець, про людське - я просто мовчу.
      
      Створення тіньового уряду - слушна думка. Це дасть можливість конструктивного аналізу як власних промахів, так і противника. Це напрацювання нових рішень, розробка нових концепцій, гуртування та виховання кадрів. Не часті, але влучні, урівноважені виступи. Народ вже не той, він подорослішав, йому не потрібно з трибуни лишній раз з піною розказувати, хто є гнида. Але з ним, з народом, потрібно працювати: сьогодні, зараз, тепер і не за конкретного майбутнього президента, а задля роз'яснення більш результативніших шляхів, просто просвіти, гарні слова вже "не збуджують", зараз загроза тотальної апатії, ось тут і є небезпека здати позиції майбутнього ще сьогодні. ЗМІ не наші, потрібно створити "альтернативні ЗМІ" - "з рук в руки". Лише штрихом для прикладу: наші бізнесмени - наш чесний ефективний бізнес -наші чесні заробітки - наші робочі місця - наші свідомі працівники-виборці - лише наш приклад зараз зіграє на нашу майбутню перемогу. І тиражування таких випадків. Має бути діло. А то сексоти - при роботі, а чесну людину годують лише словами та закликами. Створення чесних робочих місць.
      
      А зрадники були, є і будуть, просто вже час їх навчитись розпізнавати і не "стісняцця" їх вчасно "дарувати" противнику. Нехай з ними і бавляться.

• 2002.05.29 | Л.К.

  Re: Якщо Ви у чомусь і праві, то тільки

  
  з точки зору моменту, тобто миті при умові незмінності речей в часі й просторі.
  Та час плине. І якщо сьогодні змиритися з поразкою то завтра не буде підстав для атаки.
  Використовувати трибуну ВР для заяв – це пускати мильні бульбашки. Поки опозиція (сьогодні офіційна = 44 нардепа) заявлятиме своє “ФЕ” кучмісти, шляхом примітивного голосування, протягуватимуть свої закони за якими ми змушені будемо жити.
  Судова ж влада, яку Ви пропонуєте зараз захистити, як оплот… чогось там, ніколи не була незалежною і не в Бойку справа. Він один із них. Пару позитивних судових рішень останнього часу це не показник незалежності судів, а доказ того, що найменше послаблення режиму посилює законність. Не встигли владоможці програти вибори, як в судах прокинулася справедливість. Обрання Литвина - це поминки по ненародженій демократії то можете ховати і надію на правосуддя. Суд і надалі керуватиметься не приматом права, а приматом політичної доцільності і інстинктом самозбереження.
  
  До чого це я? Та до того, що нічого не можна зробити, якщо нічого не робити. Якщо зовсім конкретно, то на мою думку слід підтримати акцію громадянської непокори запропоновану БЮТ.
  Тупо чекаючи 2004, ми отримаємо те, що триєдиному Кучмі буде наплювати на те, як він виглядає в очах громадян. Йому і зараз наплювати через це чахне не він, а ми.
  
  Це так, коротко.
  
  Андрійко писав:
  
  «Мені видається, що найкращим виходом зараз було б змиритися з поразкою і не ганьбити себе завідомо невдалими на цей політичний момент спробами відкликати це пігмейськ(о)-парламентське керівництво. Це найкраща позиція для майбутньої атаки. Активізацію зусиль в цій площині слід вчинити вже ближче до президентських виборів-2004, і в цьому контексті це матиме сенс.
  
  На превеликий жаль, в Україні не існує жодної практики плідної чи то будь-якої суттєвої діяльності в опозиції. Вважаю, що опозиція має зосередитися на роботі:
  1) в комітетах, максимально протидіючи "єді" при підготовці законопроектів;
  2) в округах.
  
  Що стосується пленарних засідань, то їх слід здебільшого використовувати як трибуну для різких заяв незгоди із позицією т.з. більшості. Ідеальним варіантом дійсно було б створення тіньового уряду, від імені якого ці заяви і проголошувалися з обов'язковим оприлюдненням наявних альтернатив і переваг їх застосування на відміну від негативних наслідків прийняття законів, запропонованих урядом чи депутатами, що входять до більшості.
  
  І, головне, стратегічно не варто чіпати уряд. Нехай тішаться. За теперішніх умов зміна одного кінаха на іншого нічого не дасть. Навпаки, за умови виконання наведеного вище, триєдиний Кучма в очах громадськості чахнутиме на очах, проте й, перепрошую, здохнути до часу спокійно не зможе.
  
  І ще, одне, найголовніше. Наразі маємо перевагу, неважливо яку і якою ціною, наших супротивників у законодавчій та виконавчій владі. Тому слід докласти всіх можливих зусиль до недопущення захоплення ще й влади судової шляхом її очолення. Нагадаю, що у вересні цього року має піти у відставку у зв'язку з досягненням 65-річного віку Голова Верховного Суду України В.Ф. Бойко. Тому максимально активізувати лоббістські зусилля серед складу Верховного Суду, щоб хоч там мати можливість час від часу боротися бодай з особливо одіозними вчинками нашої чарівної кліки.»
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2002.05.30 | ilia25

    Згоден на 100%

    Зокрема з цим:
    "До чого це я? Та до того, що нічого не можна зробити, якщо нічого не робити. Якщо зовсім конкретно, то на мою думку слід підтримати акцію громадянської непокори запропоновану БЮТ."
    
    Я, взагалі, вважаю, що відмова від таких акцій рік тому була критичною помилкою опозиції. Не кажучи вже про те, що підтримка нею цих акцій з самого початку була дуже обмеженою.

  • 2002.05.30 | Andriyko

    Re: Якщо Ви у чомусь і праві, то тільки

    > Та час плине. І якщо сьогодні змиритися з поразкою то завтра не буде підстав для атаки.
    > Використовувати трибуну ВР для заяв – це пускати мильні бульбашки. Поки опозиція (сьогодні офіційна = 44 нардепа) заявлятиме своє “ФЕ” кучмісти, шляхом примітивного голосування, протягуватимуть свої закони за якими ми змушені будемо жити.
    
    Хіба Ви бачите сьогодні засіб запобігти цьому в парламенті? Сутність парламентської опозиції і поляшає в тому, що вона не має можливості ухвалювати закони, проте критикує закони прийняті більшістю, вказує на їхні вади і дійсне соціальне підґрунтя, а також пропонує розумні альтернативи.
    
    Що ж стосується відкликання Литвина сьогодні, це, перепрошую, даремні струси повітря. 226 голосів, необхідних для прийняття рішення з цього питання (а не для внесення до порядку денного, як стверджує депутат Задорожній, представник Президента у ВР) поки що не проглядається. Коли буде, тоді і варто діяти в цьому напрямку.
    
    > Судова ж влада, яку Ви пропонуєте зараз захистити, як оплот… чогось там, ніколи не була незалежною і не в Бойку справа. Він один із них. Пару позитивних судових рішень останнього часу це не показник незалежності судів, а доказ того, що найменше послаблення режиму посилює законність. Не встигли владоможці програти вибори, як в судах прокинулася справедливість. Обрання Литвина - це поминки по ненародженій демократії то можете ховати і надію на правосуддя. Суд і надалі керуватиметься не приматом права, а приматом політичної доцільності і інстинктом самозбереження.
    
    Сподіваюся, що не гірше від Вас знаю, що таке вітчизняне правосуддя. Але я кажу не про судову владу взагалі, а про Верховний Суд, який поки що іноді дозволяє собі зберігати незалежність, у тому числі й від Президента (про деякі причини такої незалежності в певних питаннях я би волів не висловлюватися). На жаль, Ви використовуєте загальні фрази із посиланням на загальновідомі істини. І я так і не зрозумів, невже Ваша пропозиція зводиться до того, щоб і ВС віддати на абсолютну поталу пану Кучмі та іншим? Ситуація полягає в тому, що зараз ВС ще не Кучмин, тому слід бодай зберегти статус кво у цьому питанні. Про програму-максимум взагалі не йдеться.
    
    > До чого це я? Та до того, що нічого не можна зробити, якщо нічого не робити. Якщо зовсім конкретно, то на мою думку слід підтримати акцію громадянської непокори запропоновану БЮТ.
    > Тупо чекаючи 2004, ми отримаємо те, що триєдиному Кучмі буде наплювати на те, як він виглядає в очах громадян. Йому і зараз наплювати через це чахне не він, а ми.
    
    З цим ніхто не сперечається. Якщо уважніше подивитеся на мій допис, то побачите, що в ньому окреслено механізм дії саме парламентської опозиції і саме в межах парламенту. Це аж ніяк не заперечує інших засобів боротьби, які є слушними.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2002.05.31 | Л.К.

      Re: У гумористів вихідний. :-))

      Андрійко писав: “Якщо уважніше подивитеся на мій допис, то побачите, що в ньому окреслено механізм дії саме парламентської опозиції і саме в межах парламенту. Це аж ніяк не заперечує інших засобів боротьби, які є слушними.»
      
      Я перечитала Ваш допис.
      Ви пропонуєте:
      1. Опозиція має зосередитися на роботі:
      а) в комітетах, максимально протидіючи "єді" при підготовці законопроектів;
      б) в округах;
      2.Що стосується пленарних засідань, то їх слід здебільшого використовувати як трибуну для різких заяв незгоди із позицією т.з. більшості.
      3. Ідеальним варіантом дійсно було б створення тіньового уряду, від імені якого ці заяви і проголошувалися з обов'язковим оприлюдненням наявних альтернатив і переваг їх застосування на відміну від негативних наслідків прийняття законів, запропонованих урядом чи депутатами, що входять до більшості.
      
      
      Від себе можу додати ще одну пропозицію – створити громадський парламент. Це має бути громадська організація, яка займається законотворчою діяльністю в напрямку:
      зміни (удосконалення) системи державного правління;
      приведення української правової бази у відповідність до європейських стандартів;
      захистом соціально-економічних, політичних, особистих і т.д. прав людини в Україні.
      
      Для цього створити сайт віртуального, або громадського парламенту, на якому обговорюватимуться існуючі Закони і пропонуватимуться зміни та доповнення до них;
      Пропонуватимуться нові законопроекти й обговорення їх.
      
      
      Готові доповнення до Законів і нові законопроекти надсилається до ВР і опозиція займається їх лобіюванням. При цьому вона опирається на підтримку громадського парламенту.
      
      Деталі можна обговорювати.
      
      На остаток хочу сказати, що ідея створення громадського парламенту не нова. Зараз в країнах колишнього СРСР набереться під сотню таких організацій. Існують громадські парламенти гірників, вчителів, жінок і т.д. Кожен такий громадський парламент займається лобіюванням своїх вузьких інтересів і фінансується або прадержавними структурами, або із-за кордону. Я ж пропоную створити громадський парламент, який би захищав інтереси всього народу, а не якоїсь його частки.
      
      Спроби реалізувати цей проект робилися нами в минулому році. Вони виявилися невдалими. Проте, ситуація змінилася.
      Якщо хтось ще, крім мене, бачить сенс у цій ідеї, то прошу:
      1. проголосити свою підтримку;
      2. Якщо така буде, перенести обговорення проблеми у розділ «Розробок». Це для початку.
      
      Наступні кроки:
      1. Розробити статут і програму діяльності організації;
      3. З готовими пропозиціями вийти на представників опозицій у ВР і, у разі підтримки, почати реальну роботу.
      
      P.S. Рік тому, як я вже казала, ми пробували реалізувати цю ідею. Тоді все вперлося у, здогадайтеся, що?
      Правильно.
      Але ідея явно висить у повітрі. Сьогодні на форумі Тимошенко прочитала про пропозицію створення громадського парламенту. То може варто задуматися?
      згорнути/розгорнути гілку відповідей

      • 2002.05.31 | Andriyko

        От тепер повна згода :) Чудова пропозиція (-)

        згорнути/розгорнути гілку відповідей

        • 2002.05.31 | Л.К.

          Re: От тепер повна згода :) Чудова пропозиція (-)

          Як, Ви вже "зварили"?
          А у "розробки" слабо?

• 2002.05.30 | Serhiy Hrysch

  Про бічування Юща...

  ... написав тут,
  http://maidan.org.ua/n/free/1022732377
  
  А от в уряд прориватися треба, на всіх рівнях.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2002.05.30 | ilia25

    Про розвішування ярликів

    Я не знаю, що ви маєте на увазі під словом "бічевання", але критика буває або конструктивною, або ні. Так от конструктивна критика є завжди корисною, в тому числі (і насамперед) для об'єкта цєї критики.
    
    Тепер якщо ви вважаєте чиюсь критику неконструктивною, то так і пишіть. Бажано з поясненням чому саме. Бо інакше це буде оте саме розвішування ярликів.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2002.05.30 | Augusto

      Про конструктивність вигуків "Ющенко - мудак!"

      Я, особисто, вважаю що такі вигуки містять замало конструктиву, Ющенко був наробив кадрових дурниць (тут він тактично немовби (лише немовби!) вигравав, але стратегично отримав собі на голову "вигнанців рогатих", які зробили з нього (і з Сан Санича Мороза з його "гарантіями", що Литвин не буде обраний і одним голосом "За" Литвина і Пєді-Пролетаряусіхкраїн з По*єбєнькой) повного "бика-мудоню", але це ще не каже нічого про майбутні дії Ющенка. Зрозуміло, що після виборів Литвина, просто сидіти до наступних виборів в нього вже не вийде і його поступовий дрейф в правильному напрямку є ІМХО очевидним, треба знов таки почекати до наступних дій всіх парламентських красунів, чи навчаться вони обходити граблі чи все ж вчитимуться знов і знов ставати на них з сміхом і вигуками "а я так і планував, мені не боляче!"
      згорнути/розгорнути гілку відповідей

      • 2002.05.30 | ilia25

        Саме такі вигуки можуть бути цілком конструктивними

        Якщо вони супроводжуються детальним поясненням, в чому саме полягає мудачність, і як їй запобігти в майбутньому. Це, власне, і є критерій конструктивності будь-якої критики.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей

        • 2002.05.30 | Augusto

          Добре, а як запобігти мудачності інших осіб в майбутньому?

          Які взагалі видають неїстивні рецепти та шаманські танці? Чи вигуки "Ющенко - мудак!" є способом психологичної блокади відчуття власної мудаковатості? ІМХО можете як в старому анекдоті підійти під АП на Банківській і кричати "Ющенко - мудак!" доки не луснете! Оплески звідти від вдячної публіки я Вам гарантую.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей

          • 2002.05.30 | ilia25

            Конструктивною критикою (-)