Нацрада ділить національний ресурс між собою
06/02/2002 | Спостерігач
Нацрада ділить національний ресурс між собою
Верховній Раді та Президенту України,
засобам масової інформації
Нацрада ділить національний ресурс між собою
У вівторок 28 травня Національна Рада з питань телебачення і радіомовленя визначила переможця в конкурсі на право мовити у Києві на частоті 73,64 МГц.
Заявку “Громадського радіо”, яке вже володіє усім необхідним обладнанням, творчим та технічним колективом і з 13 травня здійснює розмовне мовлення в Інтернеті, Національна рада не розглядала. В офіційному листі виконавчий секретар Нацради повідомив: “За ст. 14 Закону України (“Про телебачення і радіомовлення”) заява для отримання ліцензії подається телерадіорганізацією, яка претендує на отримання ліцензії та згідно отриманої ліцензії буде здійснювати мовлення. Отже документи Благодійної організації “Благодійний фонд “Громадське радіо”, відповідно до п.б ст.15 вищезгаданого закону повертаються без розгляду як такі, що не відповідають вимогами чинного законодавства”.
Переможцем конкурсу визнано товариство з обмеженою відповідальністю “Українська радіогрупа” – досі нікому в професійному середовищі не знану структуру, без жодного досвіду здійснення розмовного мовлення.
Прийом заяв на конкурс у форматі “розмовного радіо” мав тривати до 4 травня, але оскільки на перші дні місяця припадали свята, то реально – до 30 квітня. Коли представник “Громадського радіо” збирав на своєму пакеті документів візи у відділах Нацради, то чув там: ви перші, хто подаєтесь на цей конкурс. Нічого дивного – розмовне радіо ніхто з існуючих недержавних радіостанцій досі не практикував, бо це складно і дорого, а на такій частоті, як 73,64 МГц, розраховувати на заробітки з реклами важко.
Однак, у “Громадського радіо” вже тоді виникли ускладнення – через те, що документи на конкурс подає благодійний фонд, а не радіокомпанія. Однак заявка на участь у конкурсі та отримання ліцензії – не одне й те саме.
Тому заступник голови Нацради Віктор Лешик у письмовій формі зобов’язав ліцензійний відділ Нацради прийняти документи на конкурс – “за письмового зобов’язання протягом місяця зареєструвати телерадіоорганізацію”.
Таке зобов’язання склав президент Фонду “Громадське радіо” і документи 30 квітня (в останній, фактично, день конкурсу) прийняли.
21 травня президент фонду “Громадське радіо“ письмово повідомив Нацраду, що документи на реєстрацію радіокомпанії перебувають у відповідному відділі Печерської райдержадміністрації у м.Києві, а 29 травня (тобто до закінчення передбаченого заступником Нацради терміну) офіційно представив Свідоцтво про реєстрацію “Підприєства благодійної організації Благодійний фонд “Громадське радіо” телерадіокомпанії “Громадське радіо”.
І при тій нагоді дізнався, що Нацрада ще напередодні визначила переможця конкурсу. Чому вона не розглядала заявку “Громадського радіо” – стало відомо лише сьогодні – з листа виконавчого секретаря Нацради, датованого 30 днем травня.
Відтак, визначення переможця першого конкурсу на формат “розмовного радіо” Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення здійснила в обстановці закритості не лише від громадськості, а й від допущеного до конкурсу учасника. Як видно з наведеної хронології подій, про свою “недопущеність” “Громадське радіо” дізналося лише через два дні після визначення переможця. Пояснити представникові “Громадського радіо” такий перебіг подій в апараті Нацради відмовились, так само, як і показати програмну концепцію та установчі документи ТОВ “Українська радіогрупа”. Тим часом, є підстави вважати, що за ТОВ “Українська радіогрупа” стоїть один з членів Нацради, а роздачу радіоліцензій (тобто національного ресурсу) Нацрада здійснює у кулуарний спосіб та в інтересах наближених осіб.
Інтереси демократії, прозорості чиновницьких дій та безпеки національного інформаційного простору вимагають контролю за діями Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.
Здійснення такого контролю є пріоритетом депутатів Верховної Ради та Президента України, які формують склад Нацради і – відповідно – несуть відповідальність за її діяльність.
Звертаюсь до усіх зацікавлених сторін з закликом перевірити діяльність Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення на предмет наявності корупційного діяння.
31 травня 2002 року
Президент Благодійного фонду
“Громадське радіо”
Верховній Раді та Президенту України,
засобам масової інформації
Нацрада ділить національний ресурс між собою
У вівторок 28 травня Національна Рада з питань телебачення і радіомовленя визначила переможця в конкурсі на право мовити у Києві на частоті 73,64 МГц.
Заявку “Громадського радіо”, яке вже володіє усім необхідним обладнанням, творчим та технічним колективом і з 13 травня здійснює розмовне мовлення в Інтернеті, Національна рада не розглядала. В офіційному листі виконавчий секретар Нацради повідомив: “За ст. 14 Закону України (“Про телебачення і радіомовлення”) заява для отримання ліцензії подається телерадіорганізацією, яка претендує на отримання ліцензії та згідно отриманої ліцензії буде здійснювати мовлення. Отже документи Благодійної організації “Благодійний фонд “Громадське радіо”, відповідно до п.б ст.15 вищезгаданого закону повертаються без розгляду як такі, що не відповідають вимогами чинного законодавства”.
Переможцем конкурсу визнано товариство з обмеженою відповідальністю “Українська радіогрупа” – досі нікому в професійному середовищі не знану структуру, без жодного досвіду здійснення розмовного мовлення.
Прийом заяв на конкурс у форматі “розмовного радіо” мав тривати до 4 травня, але оскільки на перші дні місяця припадали свята, то реально – до 30 квітня. Коли представник “Громадського радіо” збирав на своєму пакеті документів візи у відділах Нацради, то чув там: ви перші, хто подаєтесь на цей конкурс. Нічого дивного – розмовне радіо ніхто з існуючих недержавних радіостанцій досі не практикував, бо це складно і дорого, а на такій частоті, як 73,64 МГц, розраховувати на заробітки з реклами важко.
Однак, у “Громадського радіо” вже тоді виникли ускладнення – через те, що документи на конкурс подає благодійний фонд, а не радіокомпанія. Однак заявка на участь у конкурсі та отримання ліцензії – не одне й те саме.
Тому заступник голови Нацради Віктор Лешик у письмовій формі зобов’язав ліцензійний відділ Нацради прийняти документи на конкурс – “за письмового зобов’язання протягом місяця зареєструвати телерадіоорганізацію”.
Таке зобов’язання склав президент Фонду “Громадське радіо” і документи 30 квітня (в останній, фактично, день конкурсу) прийняли.
21 травня президент фонду “Громадське радіо“ письмово повідомив Нацраду, що документи на реєстрацію радіокомпанії перебувають у відповідному відділі Печерської райдержадміністрації у м.Києві, а 29 травня (тобто до закінчення передбаченого заступником Нацради терміну) офіційно представив Свідоцтво про реєстрацію “Підприєства благодійної організації Благодійний фонд “Громадське радіо” телерадіокомпанії “Громадське радіо”.
І при тій нагоді дізнався, що Нацрада ще напередодні визначила переможця конкурсу. Чому вона не розглядала заявку “Громадського радіо” – стало відомо лише сьогодні – з листа виконавчого секретаря Нацради, датованого 30 днем травня.
Відтак, визначення переможця першого конкурсу на формат “розмовного радіо” Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення здійснила в обстановці закритості не лише від громадськості, а й від допущеного до конкурсу учасника. Як видно з наведеної хронології подій, про свою “недопущеність” “Громадське радіо” дізналося лише через два дні після визначення переможця. Пояснити представникові “Громадського радіо” такий перебіг подій в апараті Нацради відмовились, так само, як і показати програмну концепцію та установчі документи ТОВ “Українська радіогрупа”. Тим часом, є підстави вважати, що за ТОВ “Українська радіогрупа” стоїть один з членів Нацради, а роздачу радіоліцензій (тобто національного ресурсу) Нацрада здійснює у кулуарний спосіб та в інтересах наближених осіб.
Інтереси демократії, прозорості чиновницьких дій та безпеки національного інформаційного простору вимагають контролю за діями Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.
Здійснення такого контролю є пріоритетом депутатів Верховної Ради та Президента України, які формують склад Нацради і – відповідно – несуть відповідальність за її діяльність.
Звертаюсь до усіх зацікавлених сторін з закликом перевірити діяльність Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення на предмет наявності корупційного діяння.
31 травня 2002 року
Президент Благодійного фонду
“Громадське радіо”