Заява фракції СПУ про Україну в НАТО
06/06/2002 | Майдан-Інформ
ЗАЯВА
фракції Соціалістичної партії України у Верховній Раді України з приводу пропагандистської кампанії щодо вступу
України в НАТО
4 червня 2002 року
23 травня ц.р. на засіданні Ради національної безпеки і оборони України під головуванням Президента України Л.Кучми заявлено про те, що Україна має намір розгорнути процес, метою якого є вступ країни до НАТО. Подальше дотримання позаблокового статусу, говориться в заяві, є безперспективним для України, а в певному плані і шкідливим.
Заява Ради національної безпеки і оборони засвідчує, що з боку виконавчої влади вже вкотре:
1) знехтувано Конституцію і законодавство України. Режим фактично перекреслив ст. 85 Конституції України, згідно з якою прерогатива у визначенні зовнішньої політики належить винятково Верховній Раді;
2) проігноровано громадську думку населення України. Адже владним декларантам відомо, що половина українців має критичний настрій до НАТО і не вітає поширення альянсу на Схід. Вступати чи не вступати Україні до будь-якого військово-політичного блоку є справою, що має вирішуватися тільки референдумом. Так діяли всі країни, які реально сьогодні претендують на вступ до НАТО;
3) продемонстровано схильність до авантюризму у проведенні внутрішньої і зовнішньої політики. Заява свідчить, що Л.Кучма і його найближче оточення не розглядають вступ до НАТО як дуже відповідальний крок, який навіть при всебічній політичній підтримці мав би бути підкріпленим економічними і фінансовими можливостями держави. Членство в НАТО буде вимагати від України не тільки збільшення витрат з бюджету на доведення економіки і армії до західних стандартів, зокрема, і на оборону у 8-10 разів (а це три річних Державних бюджета!), а й зупинити виробництво на оборонних підприємствах. Адже Захід не має намірів мати конкурентів на ринку зброї, навіть від свого партнера;
4) засвідчено новий провал і безперспективність кучмівської "багатовекторної" зовнішньої політики. На Заході всі розуміють, що заяви Кучми про стратегічну мету України інтегруватися в Європу і НАТО є лише зразком чергової кон'юнктурної риторики, котра суперечить його ж іще недавнім висловлюванням і використовується для того, щоб уникнути відповідальності за контрабанду зброї.
Розмірковування Президента щодо вступу до НАТО в контексті взаємин з Росією також не витримує критики, бо там інакше розуміють потребу трансформації НАТО і вважають помилкою розширення НАТО на Схід. Складається враження, що Л.Кучма потрапив у пікантну ситуацію: він говорить те, що йому дозволено, не збагнувши до кінця, що саме дозволено.
На тлі чергових маніпуляцій суспільною думкою з боку безвідповідальних політиків, які дорвались до влади, тепер видно наскільки актуальною була ініціатива Голови Верховної Ради України О. Мороза про проведення у березні 1998 р. в Києві європейської наради з питань міжнародної безпеки. Ця ініціатива, підтримана європейськими міждержавними інститутами, дозволила б своєчасно обговорити весь комплекс питань і визначити реальні підходи до створення ефективної системи колективної безпеки. Нарада, як відомо, була зірвана Президентом Л.Кучмою.
Незалежно від намірів режиму, фракція Соціалістичної партії України і надалі залишає за собою право шукати і знаходити реальні шляхи зміцнення гарантій миру і безпеки при збереженні позаблокового статусу України. Найближчим часом, згідно з вимогами Конституції України, фракція запропонує парламенту своє бачення розв'язку цієї проблеми у проекті засад внутрішньої і зовнішньої політики.
фракції Соціалістичної партії України у Верховній Раді України з приводу пропагандистської кампанії щодо вступу
України в НАТО
4 червня 2002 року
23 травня ц.р. на засіданні Ради національної безпеки і оборони України під головуванням Президента України Л.Кучми заявлено про те, що Україна має намір розгорнути процес, метою якого є вступ країни до НАТО. Подальше дотримання позаблокового статусу, говориться в заяві, є безперспективним для України, а в певному плані і шкідливим.
Заява Ради національної безпеки і оборони засвідчує, що з боку виконавчої влади вже вкотре:
1) знехтувано Конституцію і законодавство України. Режим фактично перекреслив ст. 85 Конституції України, згідно з якою прерогатива у визначенні зовнішньої політики належить винятково Верховній Раді;
2) проігноровано громадську думку населення України. Адже владним декларантам відомо, що половина українців має критичний настрій до НАТО і не вітає поширення альянсу на Схід. Вступати чи не вступати Україні до будь-якого військово-політичного блоку є справою, що має вирішуватися тільки референдумом. Так діяли всі країни, які реально сьогодні претендують на вступ до НАТО;
3) продемонстровано схильність до авантюризму у проведенні внутрішньої і зовнішньої політики. Заява свідчить, що Л.Кучма і його найближче оточення не розглядають вступ до НАТО як дуже відповідальний крок, який навіть при всебічній політичній підтримці мав би бути підкріпленим економічними і фінансовими можливостями держави. Членство в НАТО буде вимагати від України не тільки збільшення витрат з бюджету на доведення економіки і армії до західних стандартів, зокрема, і на оборону у 8-10 разів (а це три річних Державних бюджета!), а й зупинити виробництво на оборонних підприємствах. Адже Захід не має намірів мати конкурентів на ринку зброї, навіть від свого партнера;
4) засвідчено новий провал і безперспективність кучмівської "багатовекторної" зовнішньої політики. На Заході всі розуміють, що заяви Кучми про стратегічну мету України інтегруватися в Європу і НАТО є лише зразком чергової кон'юнктурної риторики, котра суперечить його ж іще недавнім висловлюванням і використовується для того, щоб уникнути відповідальності за контрабанду зброї.
Розмірковування Президента щодо вступу до НАТО в контексті взаємин з Росією також не витримує критики, бо там інакше розуміють потребу трансформації НАТО і вважають помилкою розширення НАТО на Схід. Складається враження, що Л.Кучма потрапив у пікантну ситуацію: він говорить те, що йому дозволено, не збагнувши до кінця, що саме дозволено.
На тлі чергових маніпуляцій суспільною думкою з боку безвідповідальних політиків, які дорвались до влади, тепер видно наскільки актуальною була ініціатива Голови Верховної Ради України О. Мороза про проведення у березні 1998 р. в Києві європейської наради з питань міжнародної безпеки. Ця ініціатива, підтримана європейськими міждержавними інститутами, дозволила б своєчасно обговорити весь комплекс питань і визначити реальні підходи до створення ефективної системи колективної безпеки. Нарада, як відомо, була зірвана Президентом Л.Кучмою.
Незалежно від намірів режиму, фракція Соціалістичної партії України і надалі залишає за собою право шукати і знаходити реальні шляхи зміцнення гарантій миру і безпеки при збереженні позаблокового статусу України. Найближчим часом, згідно з вимогами Конституції України, фракція запропонує парламенту своє бачення розв'язку цієї проблеми у проекті засад внутрішньої і зовнішньої політики.
Відповіді
2002.06.06 | No Name
СПУ - комуняки. Ще одне підтвердження.
Окрім власної ненависті до Кучми в Мороза немає ніяких демократичних переконань.
2002.06.06 | Englishman
Це цікаво.
Це що виходить? Всі, хто негативно відносяться до вступу до НАТО, не мають "ніяких демократичних переконань"?Ну що ж, кожному своє. Кому робити ПР акції (коли старший брат дозволить, звичайно), а кому й вуха розвішувати.
No Name писав(ла):
>
> Окрім власної ненависті до Кучми в Мороза немає ніяких демократичних переконань.
2002.06.06 | Михайло Свистович
Re: Ну у Вас і поняття про демократію.
По-Вашому, демократ має обов"язково прагнути до НАТО. А от Швейцарія до НАТО не входить, але ж є демократичною2002.06.06 | Нестор Мазепа
І при цьому Швейцарія має відкритий кордон з азійською деспотією
Ну у Вас і поняття про аналогії.2002.06.06 | Михайло Свистович
Re: Йшлося про те, що демократія і приналежність до НАТО
не обов"язково тотожні.А так я за вступ до НАТО. Чи Ви сумнівались?
2002.06.06 | Shooter
Якраз демократія і приналежність до НАТО...
...є тотожні.Себто недемократична держава повноцінним членом НАТО бути не може.
2002.06.06 | Михайло Свистович
Re: У Вас схиблене поняття тотожності.
Shooter писав(ла):>
> Себто недемократична держава повноцінним членом НАТО бути не може.
Але демократична держава може і не бути членом НАТО. Чи не так?
2002.06.06 | Shooter
Якщо прочитати цілий трейд - то може :) (-)
2002.06.06 | Englishman
Ну звичайно.
Турція- взірець демократії. А Швеція з Фінляндією (остання, до речі, має спільний кордон з "деспотією")- втілення тоталітаризму.2002.06.08 | АВ
Гхы...Белфаст, Ольстер, баски, турция и курды...? (-)
2002.06.06 | LEN-2
Re: Ну у Вас і поняття про демократію.
Для таких країн як Швейцарія і Австрія членство в НАТОне є критичним чинником, бо вони знаходяться в центрі Європи. А от
для України, яка знаходиться на перефирії Європи вступ до НАТО є
дуже важливим, як і для тієї ж Польщі. Україна не є членом світової
політичної і економічної системи, тому якщо ще років 30 в світову
систему не інтегрується, то перетвориться на сіру зону. Шлях до
сучасної західної цивілізації лежить через НАТО.
2002.06.08 | A.Social
Україна як центр геоцивілізаційної моделі світу
LEN-2 писав(ла):> Для таких країн як Швейцарія і Австрія членство в НАТО
> не є критичним чинником, бо вони знаходяться в центрі Європи. А от
> для України, яка знаходиться на перефирії Європи вступ до НАТО є
> дуже важливим, як і для тієї ж Польщі. Україна не є членом світової
> політичної і економічної системи, тому якщо ще років 30 в світову
> систему не інтегрується, то перетвориться на сіру зону. Шлях до
> сучасної західної цивілізації лежить через НАТО.
Ви схожі на LEN'а з протилежним знаком. Для того окрім Росії-СНД-ЄврАзЕс вибору немає, у вас - Європи-НАТО.
Що таке "сіра" зона? Чергова дурниця. Усі нею лякають, ніхто не знає що воно таке. Фінляндія, Австрія і були раніше за цією термінологією у "сірій зоні" і нічого, існував навіть термін "фінляндизація", то й що? Фінляндія он демонструє неабиякі успіхи.
Звідки ця "сіра зона"? Від так званих політологів, які оперують цим терміном, не дуже розуміючи що за ним криється. Слід жити власним розумом, а не тим беззмістовним, що нав"язується.
Давайте вживати більш адекватний термін - передова, форпост. В Азії на передовій, в загрозливій близькості до СССР і Китаю знаходились Тайвань, Корея, Японія, формально вони були неприєднаними країнами і тим не менше феноменально розвивалися.
Бути на Краю, на межі надзвичайної напруженості силового поля протилежних культурно-політично-військових потенціалів - це велика удача, це напружене, бурхливе життя, пришвидчений розвиток.
Країна, в корені якої саме це архетипове слово Край і має знаходитись на передовій і бути форпостом. Що Росія, що Європа - обидві ці геополітичні субстанції гнилі й демонструють занепад-згасання протягом століття.
Якщо ви подивитесь ще докладніше - саме на краях відбувається зародження етносів, культур, держав, цивілізацій. Межі земля-вода, поле-ліс, рівнина-гори тощо є зонами збільшеної різноманітності, є зонами розвитку людського життя.
В Україні, де сходяться принаймні три геополітичні-геокультурні "континенти", у цій зоні, у цьому краї-межі надзвичайного напруження має народитися й розвинутися якась нова якість, нова світова реальність. Україна як новітній Хартленд сучасної геополітики.
На сьогодні окрім альтернатив Росія-Європа є ще варіанти - зона власних інтересів, форпост ЗСА. ЗСА - так само Захід, але модерний і динамічний, це альтернатива і Росії, і Європі, і Півдню (Третьому світові), котрий поруч. Модель форпосту - це та ж модель, використана Тайванем, Кореєю, Японією.
Нагадаю, що представником ЗСА в Європі поки що є Польща. Оскільки Польща дедалі інтегрується в Європу, ця роль Стейтівського партнера може перейти комусь іншому, наприклад, Україні.
Якщо ми уважніше подивимось на Схід, на Росію з її проблемами, мусимо бачити неминуче падіння й цієї імперії і отже величезної ваги справи й відповідальність, які впадуть на Україну. Санкцію на впорядкування східного простору Україна скоріше отримає від Стейтів, аніж від боязкої Європи.
2002.06.08 | LEN-2
Re: Україна як центр геоцивілізаційної моделі світу
>Що таке "сіра" зона? Чергова дурниця. Усі нею лякають, ніхто не>знає що воно таке. Фінляндія, Австрія і були раніше за цією
>термінологією у "сірій зоні" і нічого, існував навіть термін
>"фінляндизація", то й що? Фінляндія он демонструє неабиякі успіхи.
Сіра зона це коли країни стають елементом розподілу більших
країн. Наприклад Польща яка була поділена між Німеччиною і СССР.
Або сіра зона це дикі землі від яких відгорожуються стіною,
як наприклад відома велика китайська стіна.
Якщо Україна буде демонструвати таки успіхи як Фінляндія то її
приймуть в ЄС. Для України дуже важливо де в близькій історичній
перспективі пройде кордон ЄС, по західному українському кордону чи
по східному. Принаймі важливо знати хоч приблизно коли Україна стане асоційованим членом ЄС. Бо без цієї перспективи ніхто сюди гроші
вкладати не буде. Першим кроком до вступу в ЄС є вступ до НАТО.
Можливий інший варіант - Україна продемонструє свою повну нездатність
до цивілізаційних перетворень і перетвориться на клоаку типу
Болівії, тоді Європі простіше буде побудувати велику європейську стіну, на захід від якої буде існувати цивілізація а на схід
будуть лежати пустеля заселена мавподібними істотами.
>Давайте вживати більш адекватний термін - передова, форпост. В Азії >на передовій, в загрозливій близькості до СССР і Китаю знаходились >Тайвань, Корея, Японія, формально вони були неприєднаними країнами >і тим не менше феноменально розвивалися.
Правильно, але для України є принциповим питанням хто буде форпостом
Європи, Польща чи Україна. Поляки вже в Європі, тому вони не хочуть
бути форпостом і хочуть щоб форпостом була Україна, і це є дуже
вигідним для України. В тій же Росії цього не розуміють, не розуміють
того, що просування Європи на Схід є вигідним для Росії, в них
високодуховна культура, і тут навіть дивізія психіатрів не допоможе.
Приклад Таваню Кореї Китаю і Японії показує, що швидкий і динамічний
розвиток без допомоги західної цивілізації неможливий. Є ще інша Корея - Північна, от і порівняйте дві Кореї, совєцьку і американську.
>Бути на Краю, на межі надзвичайної напруженості силового поля >протилежних культурно-політично-військових потенціалів - це велика >удача, це напружене, бурхливе життя, пришвидчений розвиток.
>Країна, в корені якої саме це архетипове слово Край і має >знаходитись на передовій і бути форпостом. Що Росія, що Європа - >обидві ці геополітичні субстанції гнилі й демонструють >занепад-згасання протягом століття.
Бути на краю це завжди лихо. І Україна тому приклад. Як можна щось
побудувати, якщо воно постійно руйнується то із Сходу то з Півночі
то з Заходу то з Півдня? Для України важливо, щоб кордон Європи
був якнайдалі на схід.
Знаєте, про гнилість Європи писали всі
російські письменники (в т.ч. і радянські), я цю тему обговорювати
не буду.
>Якщо ви подивитесь ще докладніше - саме на краях відбувається
>зародження етносів, культур, держав, цивілізацій. Межі земля-вода,
>поле-ліс, рівнина-гори тощо є зонами збільшеної різноманітності, є
>зонами розвитку людського життя.
>В Україні, де сходяться принаймні три геополітичні-геокультурні
>"континенти", у цій зоні, у цьому краї-межі надзвичайного
>напруження має народитися й розвинутися якась нова якість, нова
>світова реальність. Україна як новітній Хартленд сучасної
>геополітики.
Сьогодні вже вважається доведеним факт, що людство зародилось
в Африці. А потім люди розбіглися у всі сторони. Не дуже видно
як сьогодні в Африці вирує життя, точніше воно там таки вирує,
приходять інколи повідомлення, що якісь тутсі вирізали 2 млн. хуту
чи навпаки, що 30% африканців хворі на СНІД. Але я думаю що
то не ті висоти, які треба брать якраїнцям сьогодні.
2002.06.09 | LEN
Re: Україна как колония или метрополия?
Шановне панство! Я не хотел принимать участие в подобной дискуссии, однако употреблено мое имя и поэтому я хочу ответить. У пана Социаля "Ви схожі на LEN'а з протилежним знаком. Для того окрім Росії-СНД-ЄврАзЕс вибору немає, у вас - Європи-НАТО.". Я познакомлю кого это интересует с моим видением проблемы. Я весь мир делю на две части 1)Мировую метрополию (ММ) 2) Мировую колонию (МК). ММ эта территория бывших метрополий , которые имели огромные колониальные Империи. Как всегда на протяжении истории человечества империи не исчезли, а трансформировались в новую форму. Колониальные империи отдельных западных держав слились в одно целое. Т.е происходит интеграция бывших колоний (получивших формальную независимость ) в одну колонию и я её называю МК. А бывшие метрополии проводят свой процесс интеграции в ММ. ММ неоднородна . В ней более развитые зоны(например Бавария) и есть внутренние колонии(например Южная Италия). Как отличить страну, относящуюся к ММ от страны МК. По одному простому признаку. По ногам! Ибо страну, принадлежащую к ММ выбирают ногами. Легальные и нелегальные эмигранты. Страны ММ самым безжалостным образом эксплуатируют страны МК. В принципе за последние 4 000 лет история человечества претерпела декоративные, чисто косметические изменения. Менялись эпохи и цивилизации. Но как одни страны жили за счет других так это и до сих и так будет всегда. Будут меняться только упаковки, а сущность будет оставаться той же что и была. Раньше для контроля над страной посылались войска, а теперь посылаются «инвестиции». Раньше из страны колонизаторы вывозили материальные ценности, а теперь вывозятся прибыли. Живой инструмент для выполнения грязной и малоквалифицированной работы двигается «своим ходом», обогащая таможенников, ментов и полицаев. У этого процесса есть свои «певцы»: например пан Навигатор, который похвалялся, что посоветовал своим знакомым поехать за океан мыть посуду. В принципе любой труд почетен и ничего зазорного в мытье посуды нет. Я сам в студенческие годы подрабатывал подобным. Но когда моя знакомая из Англии пишет что она хочет домработницу из Украины потому что она не слышала чтобы домработницей работала англичанка ( все её знакомые держат домработниц из иммигрантов за копейки) то мне не нравится что этот дешевый живой инвентарь состоит сплошь и рядом из моих соотечественников. К какой части мира относится Россия? В большей степени ММ и частично к МК. По отношению к западному миру она похожа на страну МК. НО по отношению к бывшим союзным республикам она является метрополией нового типа. Миллионы ранее «гноблених» а теперь «візволених” жителей бывшего СССР едут на работу в РФ, также обогащая таможенников , ментов и др. Постепенно создается своеобразная часть ММ, как всегда было в российской истории . История никогда не была оригинальной. И наконец главное. Место Украины в этом неоригинальном мире. До 1991 года Украина несмотря на отсутствие своего отдельного государства никогда не была ничей колонией. Все формы угнетения и грабежа народа не носили национального «забарвлення» (украинские крепостники типа А.Колединского и Полуботько грабили крестьян не меньше, а больше чем российские помещики). До 1991 года Украина была полноценной и полноправной ЧАСТЬЮ метрополии (Российской империи и СССР ) и активно (не менее активно чем русские) в создании ИМПЕРИИ. После 1991 года Украина начало медленно, но верно переползать в МК. Сейчас перед Украиной выбор из трех путей. Первый - тупо пытаться создавать «самостийную « Украины с атрибутами полноценного государства: своей валютой, таможней, внешней политикой, границами, армией. Этот путь очень быстро ведет в МК.Второй- интеграция в ЕС. Этот путь очень длинен и требует постоянного пренебрежения национальными интересами украинского народа. Украина никогда не принимала участия в жизни Западной цивилизации и интеграция в ЕС приведет к существованию Украины в виде внутренней колонии ЕС типа Южной Италии. С голосом Украины там никто не будет считаться, а байки про «равноправие членов» оставим для пана Шутера. Там, например уже создана единая валюта и при интеграции
Украины в ЕС её и спрашивать никто не будет, как она относится к ней. Хотите вводите евро, не хотите – гуляйте. Это «самостийные» эстонцы сейчас сидят и подгоняют 50 000 законов под ЕС а не наоборот.
Третий путь – интеграция с Россией. В этом случае Украина может стать частью ММ, с теми же оговорками что и Россия. ЕврАзЕС безусловно станет частью ММ. При проведении интеграции с голосом Украины Россия вынуждена будет считаться с мнением Украины, что не скажешь про тандем Франция-Германия. В интеграционном поле ЕврАзЕС идет интеграция, а точнее РЕИНТЕГРАЦИЯ. Я недавно привел мнение эстонского бизнесмена, что самым важным направлением экономического развития Эстонии должно быть восточное направление. Однако ключевой вопрос всех постсоветских государств (в том числе и для Украины): на Восток или на Запад оказался для мудераторов оффтопик. Нет смысла даже и обсуждать какой путь изберет украинская финансово-промышленная элита. Этот выбор был сделан еще в 862году(11.5 века назад). Что касается того воя что поднят вокруг вступления в НАТО то я кратко и доходчиво имел честь обьяснить это в теме:»Как кинули национал-дементов или блестящий пиар Кучмы». Кратко повторюсь. Вся эта мышиная возня вокруг вступления в НАТО есть дымовая завеса, чтобы прикрыть вступление в ЕврАзЕС.
Национал-дементы так забаюкались словами про «вступ до НАТу» что даже и не подняли крики о реальных сочинских договоренностях. Как они это сделали, например, после встречи в Днепропетровске. С уважением LEN
2002.06.06 | -
Мороз - МУДАК редкий ! Азиат.(-)
2002.06.07 | Roller
Re: Мороз - оппозиционер. Вы поддерживаете Кучму?(-)
2002.06.07 | Roller
Когда Украина подаст заяву на вступление СССР?
Майдан-Інформ писав(ла):> ЗАЯВА
>
> України в НАТО
>
> 4 червня 2002 року
>
> 23 травня ц.р. на засіданні Ради національної безпеки і оборони України під головуванням Президента України Л.Кучми заявлено про те, що Україна має намір розгорнути процес, метою якого є вступ країни до НАТО.
> То есть Украина хочет.
>
Членство в НАТО буде вимагати від України не тільки збільшення витрат з бюджету на доведення економіки і армії до західних стандартів, зокрема, і на оборону у 8-10 разів (а це три річних Державних бюджета!), а й зупинити виробництво на оборонних підприємствах. Адже Захід не має намірів мати конкурентів на ринку зброї, навіть від свого партнера;
>
> То есть Украина может.
> Вопрос когда? Когда можно ожидать, что Украина подаст заявку на вступление в НАТО?
И когда ее примут, заявку эту? И Украину в НАТО?
Что будет на тот момент с военно-промышленным комплексом Украины? И будет ли он вообще? Или его не станет. В Европе ведь евростандарт, зачем он нужен Украине? Зачем робить, когда можно купить?
Когда же Украина сделает, наконец, свой европейский выбор.
Можно условно считать фактом выбора - подачу заявки в НАТО.
А может Украина не подаст заявки. Что тогда станет с европейским выбором? А ни чего с ним не станет. Как был выбор, так и останется выбором.
2002.06.08 | A.Social
Загалом СПУ права. Принципові питання вирішуються принципово
Майдан-Інформ писав(ла):> ЗАЯВА
>
> фракції Соціалістичної партії України у Верховній Раді України з приводу пропагандистської кампанії щодо вступу
> України в НАТО
>
> 4 червня 2002 року
>
> 23 травня ц.р. на засіданні Ради національної безпеки і оборони України під головуванням Президента України Л.Кучми заявлено про те, що Україна має намір розгорнути процес, метою якого є вступ країни до НАТО.
Давайте згадаємо - якісь малосуттєві питання виносять на референдум і вже кілька років "імплементують", а принципові питання, порівняні за важливістю з датами заснування держави, ухвалення конституції вирішують кулуарно.
Одна справа оголосити, що Кучма+РНБО мають таку думку, а інше - сказати що це вже є державне рішення. Думка Кучми+РНБО має бути обговорена у В.Раді і винесена на референдум після загальнонаціональної дискусії, загалом ця справа важливіша за щойно минулі вибори.
Коли б дискусія і референдум показали, що суспільство розколоте - скажімо східні землі за східний вибір, а західні - за західний, що ймовірно, тоді нормальне рішення - відкласти рішення принаймні на 2 роки і зайнятись внутрішньоукраїнською інтеграцією - порозумітись між собою, згладити погляди, працювати з громадською думкою, формувати "нову українську людину". Плюс докладніше вивчити досвід Швейцарії - войовничого нейтралітету й традиціоналізму (Швейцарія традиційно відмовляється надавати право голосу жінкам, вступати до ООН та інших організацій).
2002.06.08 | Roller
БУДУЩЕЕ СТАРЫМ НЕ БЫВАЕТ,
A.Social писав(ла):> Майдан-Інформ писав(ла):
>
> Коли б дискусія і референдум показали, що суспільство розколоте - скажімо східні землі за східний вибір, а західні - за західний, що ймовірно, тоді нормальне рішення - відкласти рішення принаймні на 2 роки і зайнятись внутрішньоукраїнською інтеграцією - порозумітись між собою, згладити погляди, працювати з громадською думкою, формувати "нову українську людину". Плюс докладніше вивчити досвід Швейцарії - войовничого нейтралітету й традиціоналізму (Швейцарія традиційно відмовляється надавати право голосу жінкам, вступати до ООН та інших організацій).
Где-то я встретил замечательную фразу: "История не имеет сослагательного наклонения". Мы не можем говорить: "Коли б дискусія і референдум показали, що суспільство розколоте" .А коли б не показало?
Мы не можем говорить и о формувати "нову українську людину", поскольку этот процесс не имеет ни начала, ни конца. И кожное новое поколение имеет черты старого, которые принимают новое обличье. Мы практически каждый день наблюдаем, как новую людну мы формируем сами из себя, а ни кто-то из нас.
Но это вроде отвлечения. Хотя я встретился с мнением одного автора, что ему набрыдло слушать и говорить на тему НАТО, мы, и не только мы, на мой взгляд, даже не приступили к детальному обсуждения. Поступает только первая реакция от людей знающих, владеющей информацией и имеющих, вследствие этого, возможность делать хоть какие-то приблизительные оценки.
Так, уже не помню кто, сказал недавно, что то Нато, в которое мы планируем вступить сегодня, на момент проблематичного вступления будут совсем не тем, куда мы планируем вступить. Каким оно будет, мы не знаем, мы можем опираться опять же только на прогноз.
Я не уверен, что все как один разделятся на две части, одни за, другие против по вопросу вступления. Все завсит от того, во что мы вступим.
Как сказала одна жена на сообщение мужа о том, что он вступил в партию. Возможно, вы помните. Она ответила, вечно ты куда-то вступишь.
Действительно, вызывает интерес сама процедура, ее начало вступления, когда в срочном порядке Совет безопасности, единогласно постановляет вступить, а по одиночке объясняет, что этого сделать нельзя. Вернее можно, но когда и куда, не совсем понятно.
Об этом сразу же заявил Марчук, и вчера он "отмежевался" в вопросе вступления, или разъяснил свое мнение по поводу сроков возможности такого вступления.
Что-то там говорил министр обороны по англйски, вероятно, что бы никто не понял. Даже ЛДК, как-то недвусмысленно заявил почти сразу же, что это вроде не о вступление, а что-то вроде протокола о намерении. Похоже, само НАТО в затруднительном положении, как можно мягче, как может, объясняет нам то, что мы и сами знаем о перспективах нашего уже не вступления, а принятия.
Мы как-то упускаем, что помимо нашего желания, волеизъявления референдума, необходимо согласие второй стороны. Это из темы будущей свадьбы мальчика и девочки, о которой наглядно рассказал Марчук и повторил Кучма. Впрочем, они не далек от истины , в отношении сроков такой свадьбы. Но кроме того, что бы девочка хотела замуж, хотеть должен еще и мальчик. иначе это будет похоже не на помолвку, а на азиатский брак. А мы все - таки вступаем в Европу.
Словом, не раньше чем через 2.5 года, такой минимальный срок, определил Марчук, как срок, в течение которого мы приблизимся к моменту обсуждения вопроса о написания, но еще не подачи заявки. Это совпадает и со сроками выбора нового президента. Если бы не требовалась заявка, то в НАТО, как и в Европу, можно было бы вступать как угодно долго. Но в том-то дело, что заявка, о которой нам сообщали сами авторы проекта как раз делает такие разговоры предметными.
Результаты таких обсуждений не заставил себя долго ждать. Россия и Польша уже сообщили об ограничении поставок украинского металла им, нашим ближайшим стратегическим партнерам. Но это только такой нюанс, "штрих к портрету", который показывает, как опасно иногда "ляпнуть" лишнее, или сорвать визит Квасневского.
Пан Корчинскй, не без иронии сообщил, что он давно говорил, что Украина вступит в НАТО, когда в качестве часовых там будут стоять русские солдаты.
Возможно, Украинский совет не разобрался толком, и принял факт подписания соглашения Россия НАТО как сигнал того, что "русский солдат" уже стоит часовым, и можно смело заявлять о намерении Украины написать заявку в НАТО. Возможно. Возможно, есть и более веская причина, я не хочу повторять чужих слов, которые сегодня хорошо представлены на форуме в двух статьях.
Я думаю все проще. Кучма хочет "выдурить" западные кредиты на НАТО и "разворовать их", пустить в оборот. Он рассчитывает вступить в НАТО на деньги НАТО, но вряд ли на это рассчитывает НАТО. И все дела-разговоры и будут крутиться о том, как мы очень хочем вступить, а нас не хотят принять (дать денег). В конце концов, как это часто уже бывало, всем это обрыднет. Но как заявили наши руководители, вступать треба обязательно. Это не менее важный вопрос. Обязательно ли треба куда-то вступать. А если окажется, что обязательно, а НАТО не принимает, скажем, Америка против усиления НАТО Украиной, или Россия (Не дает на это денег), то встанет вопрос, куда можно вступить еще.
Вернее вопрос может звучать и по-другому, куда нас могут еще принять, а не куда нам хотеть вступить. Показательно, что Ехануров задавал вопрос российским директорам (десять директорам вопрос, когда он будут готовы к переходу на "Евростандарт" в производстве оружия и не только его. И все как один ему сказали "Хоть сейчас". Но сам Ехануров не может ответить на вопрос, когда готова будет к этому Украина.
Не окажется ли так, что для вступления в блок Россия- НАТО нам все равно придется платить свои деньг, и той же России, потенциальному стратегу.
Ясно одно, как говорится в одном анекдоте. Будет свадьба, не будет свадьбы. Если бы не было женщин на форуме, сказал бы я вам, что с нами будет.
Именно так.
И вопрос вступления в НАТО на самом деле переходит в привычный уже вопрос для Украины, что продать? Теперь появляется и повод для этого- НАТО. Наверное, все так и обстоит. Все это время из нас будут формировать нового человека будущего. Пока не помрем, в борьбе за это.
Нового ли будущего? Будущее ведь старым не бывает.
2002.06.10 | Скептик
А Ви в цьому сумніваєтеся?
A.Social:> Коли б дискусія і референдум показали, що суспільство розколоте - скажімо східні землі за східний вибір, а західні - за західний...
Скептик:
А Ви в цьому сумніваєтеся? Нащо ж проводити референдум, знову збурювати суспільство протиставленням схід-захід?
A.Social:
>тоді нормальне рішення - відкласти рішення принаймні на 2 роки і зайнятись внутрішньоукраїнською інтеграцією - порозумітись між собою, згладити погляди, працювати з громадською думкою, формувати "нову українську людину".
Скептик:
По-моєму, усе це треба робити вже зараз, без всяких референдумів. А рішення відкласти не на 2, а на 20 років. Поспішати нікуди. Все одно нас через два роки ніхто в НАТО не прийме. Спочатку треба створити боєздатну армію за західними стандартами, а це можна робити і без заяв про вступ до НАТО. А як така армія буде, тоді й вирішимо, куди вступати чи не вступати.
2002.06.08 | АВ
Логично. Только через всенародный референдум. (-)
2002.06.08 | -
В референдумі беруть участь ТІ, хто здав екзамен з української(-
2002.06.09 | АВ
Есть Марчуки, а есть - марчучела. Здав? (-)
2002.06.12 | Чучхе
Заява партії ПЗУ про Україну в НАТО
http://www.greenparty.org.ua/ua/out_news_one.php?idx=1812Віталій Кононов: “Заяви РНБО про входження України в НАТО нагадують ситуацію 60-х років, коли Болгарія хотіла приєднатися до Радянського Союзу…”10:00 / 24.05.2002
23 травня Рада національної безпеки й оборони України схвалила стратегію відносин України з НАТО, кінцевою метою якої є приєднання до Північноатлантичного альянсу, що означає ВІДМОВУ України від задекларованої раніше політики позаблоковості й нейтралітету.
Партія Зелених України завжди дотримувалась принципової позиції обрання Україною нейтрального статусу, адже саме він дозволяє державі розвиватися у тому руслі, яке країна обирає собі сама. Австрія, Швеція, Швейцарія вже довели ефективність цього шляху.
Зелені переконані, що нейтральний статус переможе будь-яку багатовекторність. За зовнішньою привабливістю терміну “багатовекторність” стоять сили, які диктують свою волю: маятник, що коливається то в бік Росії, то в бік Європи. Держави, що мають більший потенціал, воліють скористатися вигідним геополітичним становищем України і смикають за ті чи інші важелі. Зупинити розігрування “ляльки на мотузках” можна лише прийняттям фіксованого статусу нейтральної держави.
Таку позицію підтримують і результати різних соціологічних досліджень: певний відсоток громадян обстоює ідею інтерграції України до європейських структур, дехто ратує за союз з Росією. Але понад 50% населення України – прихильники ідеї побудови держави, надмірно не залежної ні від Заходу, ні від Сходу.
Віталій Кононов: “Секретар РНБО не навів жодних аргументів чому Україна має прямувати до НАТО. Нас влаштовує роль статистів, чи ми готові брати участь у військових конфліктах?! На ці питання, а цього вимагають умови вступу до НАТО, має відповісти український народ на референдумі”.