06/09/2002 | ilia25

Біржу праці при парламенті закрито

Леонід Амчук, УП, 8.06.2002, 01:38

Нарешті. Всі парламентські посади, які підпадали під розподіл в першочерговому порядку, знайшли своїх господарів. Щоб задовольнити особливо ненажерливих, деінде довелося навіть вигадати по два перших заступника комітетів. І все одно у п'ятницю з Верховної Ради виходило багато похнюплених. Зверніть увагу на результати голосування за узгоджений пакет "шістки": "Єдина Україна" – 89 (у фракції нараховується під 180 депутатів), "Наша Україна" – 51 (при чисельності фракції у 110 мандатів).



Конфлікт у "Нашій Україні"

У п'ятницю випити шампанського з шоколадкою сміливо міг собі дозволити Петро Порошенко. Він очолив найбажаніший парламентський комітет – бюджетний – за який так відчайдушно змагалася опозиція. Навіть сам Ющенко (щоправда, перед узгодженням кандидатури від "Нашої України") назвав голову бюджетного "другим прем'єр-міністром". Однак претендент багатьох розчарував. І після затвердження цукеркового короля у декого з непримиренних аж голос тремтів: "Порошенко у бюджетному – ну це те ж саме, що віддати його "Єді".

Боротьба за бюджетний всередині "Нашої України" ще раз оголила слабкість фракції, яка фактично розділена на кілька таборів, що потайки ненавидять один одного і тримаються гуртом лише через президентські перспективи Ющенка. Можливо, така є доля мега-фракції. Однак чи пам'ятає зараз хтось нещодавні обіцянки створити єдину партію на базі "Нашої України"? Юрій Костенко вже прямо прогнозує: зібрати всіх можливо не раніше закінчення кампанії-2004. Тобто ніколи.

"Наша Україна", як і за часів "спікеріади-1" – це перманентне протистояння: радикалів (ПРП та незворушні люди Ющенка у групі "Разом") проти голодних на посади, налаштованих на співпрацю з владою "Солідарності" та Рухів. П'ятниця це знову підтвердила.

Кандидатуру голови бюджетного комітету "Наша Україна" обирала всефракційним голосуванням серед Петра Порошенка, Віктор Пинзеника та Валерія Асадчева. Лідеру ПРП, якого підтримала "Разом", не вистачило чотирьох голосів. І Пинзеник має звинувачувати свою групу в тому, що йому так і не довелося очолити бюджетний комітет – на засідання фракції не з'явилося 10 членів "Реформ і порядку".

Натомість Порошенка підтримали Рухи. Після чого ПРП не проголосувала за кандидатів від УНР на інші парламентські портфелі. У відповідь три десятки розлючених/ображених рухівців просто піднялися і пішли із засідання фракції. Психованих націонал-демократів побіг заспокоювати Безсмертний. Пресу, яка зібралася під залою, щоб розрядити ситуацію почав розважати один з бізнесменів-депутатів: причиною конфлікту він назвав вимогу віддати йому "комітет з питань сексуальної інтеграції".

Звичайно, пристрасті стихли і фракція знову зібралася. Однак Ющенко отримав ще один сигнал: він має щось робити з внутрішніми війнами. Якщо, звичайно, планує і далі змагатися за владу в цій державі.

Два куми Ющенка



Сергій Буряк
Сам Ющенко не виглядав надто щасливим. Хоча, здавалося б, який привід! Адже не щодня ж твоїх кумів обирають керівниками парламентських комітетів. А у Ющенка таких аж двоє. І комітети найкрутіші!

Перший кум – це Порошенко. Другий – новообраний глава комітету Верховної Ради з питань фінансів та банківської діяльності "єдун" Сергій Буряк. Засновник "Брокбізнесбанку" та старший брат Олександра Буряка, екс-члена "Нашої України", відрахованого за підтримку Литвина на посаду спікера.

Чорний список Кучми

Однак не радів Ющенко, не радів – лише хрестився, коли фракція перейшла до розгляду кандидатур на перших заступників комітетів. Видно, що Ющенко втомився – від пресингу внутрішнього та зовнішнього. Кажуть, він підтримував Порошенка. Але водночас вніс і Пинзеника на розгляд фракції – незважаючи на те, що лідер ПРП потрапив до так званого "чорного списку Кучми".

За словами людей із ПРП, під час останнього візиту на Банкову "гарант" висловив Ющенку своє "фе" щодо деяких кандидатур. Крім Пинзеника, Кучма категорично натякнув проти обрання керівниками комітетів Бориса Тарасюка та Миколи Томенка.

І якщо Томенко все ж очолив комітет зі свободи слова, то місце Тарасюка довелося віддати "Єді". "Наша Україна" обміняла комітет із закордонних справ на комітет з питань регламенту. Його, в свою чергу, Ющенко продав комуністам за комітет з АПК.

Відразу після цього на засідання фракції по-черзі почали приходити лідери "єдунської" Аграрної партії Михайло Гладій, Катерина Ващук та Іван Кириленко. Однак Ющенко комітет не віддав, а обміняти на щось гідне не зміг. Тепер у фракції лунають думки, що навряд чи ця структура була потрібна "Нашій Україні". А ось 25 парламентських аграріїв, можливо, могли б стати боржниками Ющенка.

Багатовекторна Верховна Рада

Ще одна цікава інтрига назріває навколо комітету з питань закордонних справ та новоствореного комітету з європейської інтеграції. Перший очолив прихильник дивного руху "В Європу – разом з Росією!" Дмитро Табачник. Другим керуватиме символ євроатлантичної інтеграції України Борис Тарасюк. При цьому повноваження між комітетами не розподілені, і чим хто займатиметься – не зрозуміло.

Щодо ідеології, то Тарасюк відразу заявив, що "шлях до європейських структур через Росію – шлях в нікуди". Табачник же сказав, що поки "не готовий" назвати курс зовнішньої політики, який він буде відстоювати на чолі комітету.

Донецькі вже поруч



Андрій Клюєв
Однак набагато сильнішим може виявитися протистояння всередині іншого комітету – з питань палива та енергетики. Очолив його "чисто" донецький Андрій Клюєв – неформальний лідер групи Партії регіонів. Перший заступник глави Партії регіонів, колишній заступник губернатора Януковича. Майбутній лідер Партії регіонів – залишилося тільки зняти неадекватного для донецьких Семиноженка.

Так ось, першим заступником цього "дитяти териконів" у комітеті з ПЕК став Микола Мартиненко з "Нашої України". Людина теж дуже впливова, він разом із Давидом Жванією (екс-керівник "Бринкфорду", теж член "Нашої України") має пряме відношення до постачання ТВЕЛів українським атомним електростанціям.

Тепер залишилося нагадати, що починаючи від четверга національну компанію "Енергоатом", що якраз і об'єднує АЕС, віддали у володіння донецьким. Її керівником став Сергій Тулуб.



Микола Мартиненко
І, здавалося б, все зрозуміло з лінією фронту – ось Клюєв-Тулуб, ось Мартиненко-"Наша Україна". Однак прізвище нового керівника "Енергоатому" здивувало навіть самих донецьких! На цю посаду вони могли б запропонувати більш грамотну кандидатуру, адже Тулуб протягом чиновницької кар'єри просто… ніколи не займався атомною енергетикою. Крім того, у Тулуба складні відносини з "чисто" донецьким міністром палива та енергетики Віталієм Гайдуком. Він навіть не візував це призначення. І "трошки" донецький Олег Дубина (поки що перший віце-прем'єр) теж виступав проти цієї кандидатури.

У "Нашій Україні" логіку в призначенні Тулуба бачать просту – крім премії донецьким це також є ударом по спонсорах блоку Ющенка. Прояв того самого тиску на депутатів, про який всі говорять, але ніхто не може побачити.

До фракції Ющенка входять депутати, чий бізнес пов'язаний з атомною енергетикою? Входять. Перед обранням Литвина їм дуже-дуже радили проголосувати як треба. Ті не зламалися. Тепер отримали результат. І нічого страшного, що в Донецькій області немає атомних електростанцій. Зате Тулуб має необхідні таланти організувати фінансові потоки в "потрібному" напрямі. Принаймні, у цьому впевнена Юлія Тимошенко, яка доклала руки до звільнення Тулуба з посади міністра палива та енергетики.

Однак у "Нашій Україні" ще сподіваються на поновлення статус-кво. Справа в тому, що колишнього керівника "Енергоатому" Юрія Недашківського, призначеного ще за Ющенка, зараз звільнили з грубими порушенням трудового законодавства. Він подав відповідний позов до суду. І, кажуть, у позитивному вердикті не сумнівається – настільки волаючим було беззаконня.

Така ось весела картинка виходить у паливному комітеті. Все "цікаве" ще попереду – адже боротимуться люди не за абстрактний "інтерес народу", а речі більш конкретні.

Опозиція має шанс

Більш спокійно у опозиційних краях. Після голосування було чутно скептиків: а чи варто взагалі було антикучмістам долучатися до розподілу посад? Швидше "так", ніж "ні": справжню опозиційність можна доводити не тільки бойкотом, а й діями.

Блок Тимошенко не брав участі у голосуванні за пакет шістки, однак ця поведінка дуже нагадує гру в непримиренну опозиційність. БЮТ отримав два комітети (правовий та держбудівництва), які стосуються улюбленої теми антикучмістів – зміни системи влади. Щоправда, першими заступниками Онопенка та Матвієнка стали "єдуни". Та й Тимошенко під час передвиборчої кампанії виступала проти парламентсько-президентської республіки, пропонуючи лише організувати гідний контроль над інститутом глави держави.

Щодо соціалістів, то у них опинився лише один з двох комітетів, за які вони боролися. Транспортний відійшов Пустовойтенку. Питання ж науки та освіти не користуються великим попитом у парламенті. Навіщо тоді такий комітет соціалістам? Кажуть, СПУ сподівається на базі органів освіти закріпити свої партійні структури на місцях. Саме серед провінційних педагогів та науковців базовий електорат Мороза.

Так що СПУ починає готуватися до року 2006. Наступні вибори вже точно відбуватимуться на пропорційній основі – після такої спікеріади це зрозуміли навіть прокучмісти. Тим більше, що "гарант" до того часу вже піде на пенсію.

Поки що ж можна говорити про кінець першої серії "великого дерибану". Тим, хто не встиг на роздачу парламентських посад, доведеться чекати зміни уряду. І працевлаштовуватися вже у виконавчій владі.