Роман Купчинський: ТОВ "Україна"
06/10/2002 | Майдан-ІНФОРМ
10.06.2002, 10:54
Один з кращих українських ораторів своєї епохи, Володимир Яворівський в одній з своїх кращій промов на початку 1990-х запитував втихлу аудиторію: "І хто ми за народ такий, ішли, ішли від Володимира Великого і дійшли до Володимира Васильовича [Щербицького]?" Питання справедливе, але я маю сумніви, що хтось спромігся відповісти на нього. Проте, рух тривав - і куди ж ми прийшли?
З юридичної точки зору, ми опинилися в незалежній державі. У нас є майже всі (або більшість з них) атрибути незалежності. Прапор, герб, кордон (на заході та півдні; північний кордон все ще викликає сумніви). Ми входимо до Організації об'єднаних націй (хоч, взагалі-то, ми є одним з її фундаторів), більшість країн визнають нас тим, що ми є, ми входимо в Бог зна скільки міжнародних організацій. У нас є столиця, парламент, Конституція і, здається, ціла купа законів. У нас є Центральний банк, гривні, обмінні пункти, і яка ніяка банківська система. Міліція, в'язниці тут, в нашій власній країні, армія із залишками озброєння та політичне керівництво. Але чи складає всю це національну державу?
Для порівняння давайте поглянемо на двох найближчих сусідів - Польщу та Росію. Сумніваюся, що багато хто з читачів цієї статті відвідував польський парламент, Сеймі, та слухав дебати, що там відбуваються. Для початку - вони ведуться польською, а не німецькою, англійською, українською або російською. І це дещо говорить про Польщу та її керівництво, що обирається: вони - поляки, а не просто "громадяни Польщі".
Якщо ви пройдетеся будівлею, в якій розташовується офіс польського президента, то й охорона, і секретарі, і прибиральниці, і працюючі там чиновники - всі вони з вами говоритимуть польською. Я знаю, що деякі члени Донецького клану будуть кричати, що поляки - націоналісти, і тому вони говорять по-польському. Можливо, так воно й є, але тоді, скажіть мені, будь ласка, якою ще мовою вони мають говорити - угорською? Або, можливо, на мові міжнародного спілкування - есперанто з російським акцентом?
Ви підходите до польського газетного кіоску на вулиці і з'ясовуєте, що 99% газет видаються польською. Кумедно, але люди купують їх та читають без словників. Що з ними трапилося, міг би спитати член Донецького клану. Те ж саме стосується радіо і телебачення. Немає необхідності ухвалювати закон, який регулює, скільки годин мовлення має бути польською, а скільки - Урду або шведською. Спитайте будь-якого поляка, чи вважають вони себе європейцями? У відповідь ви отримаєте здивований погляд. Поставьте аналогічне запитання в Донецьку, або, ще ліпше, - у вестибюлях Банкової. Євроазіати, що працюють та мешкают там, швиденько повідомлять вам (російською), куди ви можете відправитися з цим питанням.
Слава богу, поляки ніколи не були "радянським народом". Через якусь дивну причину вони вирішили не розлучатися зі своїм жалюгідним статусом напів-рабів і не приєдналися до прогресивного СРСР, щоб стати рабами повноцінними. Будучи націоналістами-ретроградами, чехи, словаки, угорці та інші також відмовилися приєднатися до "Союзу". Можливо, цьому й завдячує їхня західна поведінка та економічний прогрес? Я згадую одного чеха, який якось розказав мені старий анекдот: "Ми, чехи, будемо друзями Радянського Союзу вічно і ані хвилиною довше".
Коли Геннадій Селезньов в останній раз звертався до російської Держдуми українською? Який відсоток членів Думи не знають російську і наполягають на тому, щоб говорити - на роботі та вдома - татарською, китайською або фінською? Члени Компартії України, товариш Симоненко та інші - ну-мо давайте тепер вислухаємо вашу відповідь. Ви - українські комуністи або комуністи, що прагнуть розвалити Україну?
Отже, до чого ми прийшли на червень 2002 року? Моя відповідь така: Україна, географічне утворення, розташоване, як наполягають деякі, майже в центрі Європи, між кордонами двох цивілізацій, як вважають інші, все ще не є національною державою. Вона перетворилася на корпоративну державу.
У країни немає президента в прямому значенні цього слова, оскільки істинний президент - це совість нації. У нас є Леонід Кучма, виконавчий директор, або, якщо бути точнішим, Cappo di Tutti, ТОВ "Україна". Він доглядач корпорації, товариства з обмеженою відповідальністю, якщо хочете. Він призначає своїх регіональних менеджерів, має справу з фікцією, відомою як Верховна Рада, і намагається заробити долар-два для себе та членів адміністративної верхівки. Якщо йому щастить, інші дозволять йому залишатися при владі.
Менеджмент корпорації є багатонаціональним, але, без сумніву, домінує в ньому російський компонент. Він не орієнтується на "Велику Росію", орієнтація цих менеджерів визначається тільки язиковою та культурною зручністю.
Ніхто з цієї компанії сьогодні не хоче, щоб їх контролював Путін та його бригада. Набагато краще контролювати ТОВ "Україна" власноруч і не ділитися прибутками з Путіним та його жадібними людьми. Повірте мені, Леонід Кучма зовсім не жадає бути "Губернатором Малоросії".
ТОВ "Україна" - це аномалія. Хаотична суміш національної свідомості та нігілізму. Країна, в якій вибірково застосовуються закони, де її національний зміст швиденько вивітрився під впливом корпоративної культури полювання за вигодою. Чому так мало телепередач, зроблених українською мовою? Спитайте в корпоративного генія Роднянського, довершеного інтернаціоналіста доби посткоммунізма. Його відповідь: вони не дають прибутку!
Роднянський буде щиро клястися вам, що він не проти українського. І це правда. Будуть клястися й інші. Так, вони намагалися, але безрезультатно, після цих спроб тільки втрачаються гроші. Чому так мало українських книг? Видавці також знижують плечима - прибуток. Нам потрібні бакси. А що з пресою, цим гордим захисником українського народу? Спитайте Кічигіна, Деркача та інших. Було б цікаво почути їхню відповідь.
Але все йде набагато глибше. Будучи громадянами корпоративної держави, українці зрозуміли необхідність додержання правил гри нового корпоративного менеджменту - і зовсім не через погано окреслені історичні стереотипи мови, культури та національних інтересів. Вони зрозуміли реальність. Зрештою, так їхнім життями керували протягом понад сімдесяти років, то чому однієї ночі все повинно змінитися? Таємно зітхаючи за національною свідомістю та прагненню приєднатися до Європи, вони вимушені були мати справу з дійсністю свого часу. Так вони і жили, віддавши перевагу вигоді перед честю, історією та гідністю. Вони продалися Лукавому.
Колишні радянські-українські інтернаціоналісти-патріоти Кучма, Деркач, Потебенько, Кравченко, Радченко, Литвин, Азаров, та тисячі інших швидко взяли маси під свій контроль. Вони ретельно вирахували свої шанси, подивилися, який тон задає сім'я Єльцина, і відправилися по її стопах. Почали велике розкрадання. Тепер країна опинилася повністю в їхньому розпорядженні. З їхньої точки зору, Україна - не національна держава, а великий шматок нерухомості, що належить ім. Частини її вони можуть здавати в наймання, частини - перетворювати на фіктивні кримінальні "автономні республіки", і ніхто, ані американці, ані російський, ані будь-хто не може диктувати їм свою волю. Країна перетворилося в некеровану вакханалію злочинів та корупції. Україна набагато перевершує навіть найсміливіші мрії Аль Капоне.
Згнила верхівка призводить до розкладання низів. Якщо Іван Іванович бачить, що його начальника не судять за крадіжку, то чому він не може робити так само? Тут діє сила тяжіння, і ніхто не може її зупинити. Якщо міліціонер, якому платять мало, знає, що начальник, великий начальник краде, то що перешкодить йому стягнути з якого-небудь водія двадцять доларів? Чому б не поділитися багатством?
Хлопці з Дніпропетровська та Донецька зрозуміли, що їм нічого не варто обміняти свої антикварні серпи та молоти на новенькі тризубы. В біса! Як тільки російські брати прийняли двухголового імперського орла, можна було більше не боятися, що за носіння тризуба потрапиш до в'язниці. Ідея корпорації була порятунком для них, і вони народилися наново. Чому б і ні? Створи незалежне ТОВ "Україна" і доїш з нього все, що в ньому є цінного.
Зараз червень 2002 року, ТОВ "Україна" живе та здорове, його, як і раніше, доїтимуть. Виключно для досягнення ностальгічного ефекту варто пригадати слова однієї чудової пісні, украденої Леніна-Сталіна КПРС: "Постаньте, гнані і голодні, робітники усіх країн".
http://www.pravda.com.ua
Один з кращих українських ораторів своєї епохи, Володимир Яворівський в одній з своїх кращій промов на початку 1990-х запитував втихлу аудиторію: "І хто ми за народ такий, ішли, ішли від Володимира Великого і дійшли до Володимира Васильовича [Щербицького]?" Питання справедливе, але я маю сумніви, що хтось спромігся відповісти на нього. Проте, рух тривав - і куди ж ми прийшли?
З юридичної точки зору, ми опинилися в незалежній державі. У нас є майже всі (або більшість з них) атрибути незалежності. Прапор, герб, кордон (на заході та півдні; північний кордон все ще викликає сумніви). Ми входимо до Організації об'єднаних націй (хоч, взагалі-то, ми є одним з її фундаторів), більшість країн визнають нас тим, що ми є, ми входимо в Бог зна скільки міжнародних організацій. У нас є столиця, парламент, Конституція і, здається, ціла купа законів. У нас є Центральний банк, гривні, обмінні пункти, і яка ніяка банківська система. Міліція, в'язниці тут, в нашій власній країні, армія із залишками озброєння та політичне керівництво. Але чи складає всю це національну державу?
Для порівняння давайте поглянемо на двох найближчих сусідів - Польщу та Росію. Сумніваюся, що багато хто з читачів цієї статті відвідував польський парламент, Сеймі, та слухав дебати, що там відбуваються. Для початку - вони ведуться польською, а не німецькою, англійською, українською або російською. І це дещо говорить про Польщу та її керівництво, що обирається: вони - поляки, а не просто "громадяни Польщі".
Якщо ви пройдетеся будівлею, в якій розташовується офіс польського президента, то й охорона, і секретарі, і прибиральниці, і працюючі там чиновники - всі вони з вами говоритимуть польською. Я знаю, що деякі члени Донецького клану будуть кричати, що поляки - націоналісти, і тому вони говорять по-польському. Можливо, так воно й є, але тоді, скажіть мені, будь ласка, якою ще мовою вони мають говорити - угорською? Або, можливо, на мові міжнародного спілкування - есперанто з російським акцентом?
Ви підходите до польського газетного кіоску на вулиці і з'ясовуєте, що 99% газет видаються польською. Кумедно, але люди купують їх та читають без словників. Що з ними трапилося, міг би спитати член Донецького клану. Те ж саме стосується радіо і телебачення. Немає необхідності ухвалювати закон, який регулює, скільки годин мовлення має бути польською, а скільки - Урду або шведською. Спитайте будь-якого поляка, чи вважають вони себе європейцями? У відповідь ви отримаєте здивований погляд. Поставьте аналогічне запитання в Донецьку, або, ще ліпше, - у вестибюлях Банкової. Євроазіати, що працюють та мешкают там, швиденько повідомлять вам (російською), куди ви можете відправитися з цим питанням.
Слава богу, поляки ніколи не були "радянським народом". Через якусь дивну причину вони вирішили не розлучатися зі своїм жалюгідним статусом напів-рабів і не приєдналися до прогресивного СРСР, щоб стати рабами повноцінними. Будучи націоналістами-ретроградами, чехи, словаки, угорці та інші також відмовилися приєднатися до "Союзу". Можливо, цьому й завдячує їхня західна поведінка та економічний прогрес? Я згадую одного чеха, який якось розказав мені старий анекдот: "Ми, чехи, будемо друзями Радянського Союзу вічно і ані хвилиною довше".
Коли Геннадій Селезньов в останній раз звертався до російської Держдуми українською? Який відсоток членів Думи не знають російську і наполягають на тому, щоб говорити - на роботі та вдома - татарською, китайською або фінською? Члени Компартії України, товариш Симоненко та інші - ну-мо давайте тепер вислухаємо вашу відповідь. Ви - українські комуністи або комуністи, що прагнуть розвалити Україну?
Отже, до чого ми прийшли на червень 2002 року? Моя відповідь така: Україна, географічне утворення, розташоване, як наполягають деякі, майже в центрі Європи, між кордонами двох цивілізацій, як вважають інші, все ще не є національною державою. Вона перетворилася на корпоративну державу.
У країни немає президента в прямому значенні цього слова, оскільки істинний президент - це совість нації. У нас є Леонід Кучма, виконавчий директор, або, якщо бути точнішим, Cappo di Tutti, ТОВ "Україна". Він доглядач корпорації, товариства з обмеженою відповідальністю, якщо хочете. Він призначає своїх регіональних менеджерів, має справу з фікцією, відомою як Верховна Рада, і намагається заробити долар-два для себе та членів адміністративної верхівки. Якщо йому щастить, інші дозволять йому залишатися при владі.
Менеджмент корпорації є багатонаціональним, але, без сумніву, домінує в ньому російський компонент. Він не орієнтується на "Велику Росію", орієнтація цих менеджерів визначається тільки язиковою та культурною зручністю.
Ніхто з цієї компанії сьогодні не хоче, щоб їх контролював Путін та його бригада. Набагато краще контролювати ТОВ "Україна" власноруч і не ділитися прибутками з Путіним та його жадібними людьми. Повірте мені, Леонід Кучма зовсім не жадає бути "Губернатором Малоросії".
ТОВ "Україна" - це аномалія. Хаотична суміш національної свідомості та нігілізму. Країна, в якій вибірково застосовуються закони, де її національний зміст швиденько вивітрився під впливом корпоративної культури полювання за вигодою. Чому так мало телепередач, зроблених українською мовою? Спитайте в корпоративного генія Роднянського, довершеного інтернаціоналіста доби посткоммунізма. Його відповідь: вони не дають прибутку!
Роднянський буде щиро клястися вам, що він не проти українського. І це правда. Будуть клястися й інші. Так, вони намагалися, але безрезультатно, після цих спроб тільки втрачаються гроші. Чому так мало українських книг? Видавці також знижують плечима - прибуток. Нам потрібні бакси. А що з пресою, цим гордим захисником українського народу? Спитайте Кічигіна, Деркача та інших. Було б цікаво почути їхню відповідь.
Але все йде набагато глибше. Будучи громадянами корпоративної держави, українці зрозуміли необхідність додержання правил гри нового корпоративного менеджменту - і зовсім не через погано окреслені історичні стереотипи мови, культури та національних інтересів. Вони зрозуміли реальність. Зрештою, так їхнім життями керували протягом понад сімдесяти років, то чому однієї ночі все повинно змінитися? Таємно зітхаючи за національною свідомістю та прагненню приєднатися до Європи, вони вимушені були мати справу з дійсністю свого часу. Так вони і жили, віддавши перевагу вигоді перед честю, історією та гідністю. Вони продалися Лукавому.
Колишні радянські-українські інтернаціоналісти-патріоти Кучма, Деркач, Потебенько, Кравченко, Радченко, Литвин, Азаров, та тисячі інших швидко взяли маси під свій контроль. Вони ретельно вирахували свої шанси, подивилися, який тон задає сім'я Єльцина, і відправилися по її стопах. Почали велике розкрадання. Тепер країна опинилася повністю в їхньому розпорядженні. З їхньої точки зору, Україна - не національна держава, а великий шматок нерухомості, що належить ім. Частини її вони можуть здавати в наймання, частини - перетворювати на фіктивні кримінальні "автономні республіки", і ніхто, ані американці, ані російський, ані будь-хто не може диктувати їм свою волю. Країна перетворилося в некеровану вакханалію злочинів та корупції. Україна набагато перевершує навіть найсміливіші мрії Аль Капоне.
Згнила верхівка призводить до розкладання низів. Якщо Іван Іванович бачить, що його начальника не судять за крадіжку, то чому він не може робити так само? Тут діє сила тяжіння, і ніхто не може її зупинити. Якщо міліціонер, якому платять мало, знає, що начальник, великий начальник краде, то що перешкодить йому стягнути з якого-небудь водія двадцять доларів? Чому б не поділитися багатством?
Хлопці з Дніпропетровська та Донецька зрозуміли, що їм нічого не варто обміняти свої антикварні серпи та молоти на новенькі тризубы. В біса! Як тільки російські брати прийняли двухголового імперського орла, можна було більше не боятися, що за носіння тризуба потрапиш до в'язниці. Ідея корпорації була порятунком для них, і вони народилися наново. Чому б і ні? Створи незалежне ТОВ "Україна" і доїш з нього все, що в ньому є цінного.
Зараз червень 2002 року, ТОВ "Україна" живе та здорове, його, як і раніше, доїтимуть. Виключно для досягнення ностальгічного ефекту варто пригадати слова однієї чудової пісні, украденої Леніна-Сталіна КПРС: "Постаньте, гнані і голодні, робітники усіх країн".
http://www.pravda.com.ua
Відповіді
2002.06.10 | Предсказамус
Телега впереди лошади
По логике автора мне нужно срочно начинать бандитствовать, раз уж по-русски разговариваю (и тем более пишу). Или еще лучше застрелиться, осознав вину в превращении Украины в Меделинский картель.2002.06.10 | Ukrod
Re: Телега впереди лошади
Предсказамус писав(ла):> По логике автора мне нужно срочно начинать бандитствовать, раз уж
> по-русски разговариваю (и тем более пишу).
Де ж там така логіка ?
Вам треба визнати верхність українського на Україні і мати повагу
до українського народу і його інтересів. Вивчити мову, знати історію
і сприйняти культуру. Визнати українське - своїм. Робити все для
того, щоб українське ("своє") було гарним, якісним і престижним.
Чи для космополіта (особливо проросійського) все сказане вище
є неприйнятним і невірним ?
2002.06.10 | Augusto
Українське не зверхне.
Ukrod писав(ла):>
> Вам треба визнати верхність українського на Україні
Воно для всіх однакове.
2002.06.10 | Предсказамус
Вы меня с кем-то спутали
Ukrod писав(ла):> Предсказамус писав(ла):
> > По логике автора мне нужно срочно начинать бандитствовать, раз уж по-русски разговариваю (и тем более пишу).
> Де ж там така логіка ?
> Вам треба визнати верхність українського на Україні і мати повагу до українського народу і його інтересів.
С чего Вы взяли, что я не уважаю украинский народ и его интересы, особенно если учесть, что сам принадлежу именно к украинскому народу? Потому, что пишу в форум "Майдан" по-русски? Я и дальше буду это делать, сугубо из педагогических соображений.
> Вивчити мову, знати історію і сприйняти культуру. Визнати українське - своїм. Робити все для того, щоб українське ("своє") було гарним, якісним і престижним. Чи для космополіта (особливо проросійського) все сказане вище є неприйнятним і невірним ?
А если уже? Язык знаю, культуру и историю тоже вроде как неплохо. Украинское для меня свое по той простой причине, что я украинец. И делаю его качественным и престижным по мере сил. Не буду спрашивать, как у Вас с этим дела, чтоб вслед за Вами не переходить на личности.
Вы полагаете, что этого достаточно для процветания Украины? Или еще чего-то не хватает?
2002.06.10 | Адвокат ...
Одне питання.
Предсказамус писав(ла):> С чего Вы взяли, что я не уважаю украинский народ и его интересы, особенно если учесть, что сам принадлежу именно к украинскому народу? Потому, что пишу в форум "Майдан" по-русски? Я и дальше буду это делать, сугубо из педагогических соображений.
Себто, як можна було Вас зроміти, Ви граєте( сь у ) ролю педаґоґа. Тож питання: "А учні -- хто?"
2002.06.10 | Предсказамус
Ответ
Адвокат ... писав(ла):> Предсказамус писав(ла):
>> С чего Вы взяли, что я не уважаю украинский народ и его интересы, особенно если учесть, что сам принадлежу именно к украинскому народу? Потому, что пишу в форум "Майдан" по-русски? Я и дальше буду это делать, сугубо из педагогических соображений.
> Себто, як можна було Вас зроміти, Ви граєте( сь у ) ролю педаґоґа.
Можно было и так. А можно понять, что все мы одновременно учим друг друга, каждый чему-то своему.
> Тож питання: "А учні -- хто?"
В данном случае те, кто определяет свое отношение к собеседнику и его аргументам в зависимости от языка общения.
2002.06.10 | Адвокат ...
Двійко коментарів.
Предсказамус писав(ла):> Можно было и так. А можно понять, что все мы одновременно учим друг друга, каждый чему-то своему.
Пане Прєдсказамус, террмін "педаґоґ" означає: "той, хто вчить", або "той, від кого навчають ся", або "той, хто дає обов'язкові знання". Доволі часто той термін перебуває у ролі синоніма до: "той, хто є авторитетом".
Усі можливі семи слова "педаґоґ" не мають жодного відтінку рівности такої людини та тих, кого він навчає.
Тож, перепрошую, не можу зарахувати Вашу відповідь.
> В данном случае те, кто определяет свое отношение к собеседнику и его аргументам в зависимости от языка общения.
Перепрошую ще раз,-- ( ІМНО ) Ви страждаєте на манію величи. Я розумію, манія величи, як ознака є значно більш романтичною, аніж така: "людина, що кепсько знає рідну мову, стидаєть ся її, та свого національного походження"...
2002.06.10 | Предсказамус
Сомнение
Я сомневаюсь, что наша беседа имеет какой-либо смысл вне рамок личной беседы. А это невежливо по отношению к остальным, вынужденным это читать.Если Вам есть что сказать о языках и их носителях - поговорим. Что касается меня лично, то это, поверьте, неинтересно.
2002.06.11 | Адвокат ...
Ґуру -- сумніває ся?
Предсказамус писав(ла):> Я сомневаюсь, что наша беседа имеет какой-либо смысл вне рамок личной беседы. А это невежливо по отношению к остальным, вынужденным это читать.
Тож, як я зрозумів, Ваша фраза про педаґоґічний патос Вашого моськаломовлення на "Майдані",-- то лише "раді красноґо словца". Хоч і вимовлена вона була за для загального читання. Якщо Вам легше писати моськалькою, а не українською,-- то Ваша проблєма, чи Ваш вибір. І не варто випрадовувати ся, посилаючи сь на "високу мету", якщо Ви, звичайно, не "жертва російської літератури" ( звичайна ).
> Если Вам есть что сказать о языках и их носителях - поговорим. Что касается меня лично, то это, поверьте, неинтересно.
Пане, Ви є лише одним з дуже й дуже багатьох людей, чиєю увагою, проти їхної цікавости, я хтів би зловживати.
2002.06.11 | Рoман ShaRP
Re: Про педагогічний зміст.
Адвокат ... писав(ла):> Предсказамус писав(ла):
> Тож, як я зрозумів, Ваша фраза про педаґоґічний патос Вашого моськаломовлення на "Майдані",-- то лише "раді красноґо словца". Хоч і вимовлена вона була за для загального читання. Якщо Вам легше писати моськалькою, а не українською,-- то Ваша проблєма, чи Ваш вибір. І не варто випрадовувати ся, посилаючи сь на "високу мету", якщо Ви, звичайно, не "жертва російської літератури" ( звичайна ).
Ні, є таки у цьому педагогіка. А полягає вона у тому, що дозволяє вирізняти тих, хто чіпляється до громадян України за їх мову чи культуру.
Що є некоректним ані з позиції прав людини, ані з позиції неписаних законів Інтернету, ані з громадянських, ані просто з культурно-цивілізованих, а є примітивним нацикізмом у стилі "назад до печери".
Пане Адвокат, ви та вам подібні -- жертва "націоналізму пригноблених мізків", а різниця між вами та вам подібними і справжніми націоналістами і/або патріотами не менша, аніж між графоманами та письменниками.
Перечитуйте на ніч універсали Центральної Ради, ІІІ-й та VI-й і не ганьбіть своїм "москалошукацьким" стилем української демократії. Або так і виголосіть, зізнайтеся чесно -- я не "демократ, я нацик, що з мене взяти".
2002.06.11 | Andrij
Re: Саме про нього, начебто, й йшлося
Треба визнати, що тут все чесно. Один співрозмовник зізнався, що він хоче повчати за рахунок своєї мови, інший йому відповів, що повчання не має успіху, бо "вчитель" просто намагається приховати свої погані знання.Як кажуть жителі Улан-Батора, everything's fare and square. Баш на баш. Нехай пан "вчитель" говорить хоч на суахілі, правила форума дуже толерантні щодо поліґлотів. Однак, ставлення до тебе не стане краще саме за рахунок суахілі.
2002.06.11 | Адвокат ...
Re: Про педагогічний зміст.
Рoман ShaRP писав(ла):> Ні, є таки у цьому педагогіка. А полягає вона у тому, що дозволяє вирізняти тих, хто чіпляється до громадян України за їх мову чи культуру.
Шарпе, Ви плутаєте педаґоґіку з механізмом ідентифікації. Ви дісно не бачите між ними жодної ріжниці?
> Що є некоректним ані з позиції прав людини, ані з позиції неписаних законів Інтернету, ані з громадянських, ані просто з культурно-цивілізованих, а є примітивним нацикізмом у стилі "назад до печери".
А витяг, хоч коротенький, з неписаних законів Інтернету дасте?
> Пане Адвокат, ви та вам подібні -- жертва "націоналізму пригноблених мізків", а різниця між вами та вам подібними і справжніми націоналістами і/або патріотами не менша, аніж між графоманами та письменниками. А "справжні націоналісти",-- то, взагалі,-- щось новеньке у Вашому лексиконі.
Пане,-- Ви знову сплутали, і замість дефініцій вихлюпнули метафору та порівняння.
> Перечитуйте на ніч універсали Центральної Ради, ІІІ-й та VI-й і не ганьбіть своїм "москалошукацьким" стилем української демократії. Або так і виголосіть, зізнайтеся чесно -- я не "демократ, я нацик, що з мене взяти".
Слава тобі Господи! А я вже був подумав, що Ви зрекли ся "інтернаціоналістичної" маячні про "нацюків з нациками".
2002.06.11 | Предсказамус
Неуместная любознательность
Адвокат ... писав(ла):> Предсказамус писав(ла):
>> Если Вам есть что сказать о языках и их носителях - поговорим. Что касается меня лично, то это, поверьте, неинтересно.
> Пане, Ви є лише одним з дуже й дуже багатьох людей, чиєю увагою, проти їхної цікавости, я хтів би зловживати.
То есть, сказать нечего? Тогда отложим интересную беседу обо мне лично до лучших времен, в нынешние времена Ваша любознательность выглядит неуместно.
2002.06.11 | Адвокат ...
Re: Неуместная любознательность
Предсказамус писав(ла):> То есть, сказать нечего? Тогда отложим интересную беседу обо мне лично до лучших времен, в нынешние времена Ваша любознательность выглядит неуместно.
Для Вас, пане, повторю ще раз: мені не до снаги обговорювати із Вами будь які теми, що Ви іх позначили, як Вам не цікаві.
І ще. Ви помиляєте ся, коли думаєте, що Ваша персона викликає у мене цікавість та бажання її досліджувати.
2002.06.11 | Рoман ShaRP
Re:Класс!
Предсказамус писав(ла):> > Тож питання: "А учні -- хто?"
> В данном случае те, кто определяет свое отношение к собеседнику и его аргументам в зависимости от языка общения.
Вчити їх і вчити.
2002.06.11 | Адвокат ...
Лікарю, зціли ся сам! (-)
2002.06.11 | Roller
Вам треба любить президента Украины
Ukrod писав(ла):> Предсказамус писав(ла):
> > По логике автора мне нужно срочно начинать бандитствовать, раз уж
> > по-русски разговариваю (и тем более пишу).
> Де ж там така логіка ?
> Вам треба визнати верхність українського на Україні і мати повагу
> до українського народу і його інтересів. Вивчити мову, знати історію
> і сприйняти культуру. Визнати українське - своїм. Робити все для
> того, щоб українське ("своє") було гарним, якісним і престижним.
> Чи для космополіта (особливо проросійського) все сказане вище
> є неприйнятним і невірним ?
Где это записано? Вам треба ...А Вам, не треба?
Вы забыл президента. Вам треба любить президента Украины, защищать его честь и достоинство перед гражданами иноземных государств.
С уважение относиться ко всем национальностям, включая украинскую.
И следить за своей речью.(последнее -совет, не наставлене)
2002.06.11 | Рoман ShaRP
Re: Телега впереди лошади
Ukrod писав(ла):> Предсказамус писав(ла):
> > По логике автора мне нужно срочно начинать бандитствовать, раз уж
> > по-русски разговариваю (и тем более пишу).
> Де ж там така логіка ?
> Вам треба визнати верхність українського на Україні і мати повагу
> до українського народу і його інтересів. Вивчити мову, знати історію
> і сприйняти культуру. Визнати українське - своїм. Робити все для
> того, щоб українське ("своє") було гарним, якісним і престижним.
Верхність чого-чого треба визнавати? А ви самі знаєте, про що ви говорите?
Нещодавно пан Косарик подав цікаву формулу -- українець це громадянин України. Це є чи не фундаментом демократії, десь саме так воно і має відбуватися.
Згідно з тим -- всі ми, що тут живемо -- український народ.
У кожного з нас -- свої інтереси ... їх можна сортувати, ділити на групи, сумувати, але всьо то -- інтереси українського народу.
Мову у нас знає багато, от тільки розмовляють так як хочуть -- не бачу ніц такого, що треба було б плакати. Це ж демократія!
Історія у нас така, що її ліпше не знати. 1000 разів задавав питання -- скільки за 2000 років було незалежної України най навіть не в теперішніх кордонах (у теперішніх не було взагалі) -- мовчать, як заціпило.
Стосовно культури -- то насильно милий не будеш. Сприймають те, що подобається. Пишіть (співайте, малюйте) гарно -- то вас читатимуть.
Ну а коли ми беремося за "своїх" -- виникають зовсім цікаві питання, формули та рівняння. Однозначно можна сказати -- ніхто ще не досяг успіху у поясненні іншим, що для них мають бути свої "оті і оті".
Себто, усе оте, що написане вище під "вам треба" (до пана Предсказамуса) -- демагонія наці, і насправді НЕ ТРЕБА, тому що, аби воно було треба насправді, якби то всьо було "розумним, добрим, вічним",люди так би і робили.
> Чи для космополіта (особливо проросійського) все сказане вище
> є неприйнятним і невірним ?
Для того, аби переконатися, що то є невірним, не треба бути проросійським космополітом , -- достатньо просто мати здоровий глузд, бо
Націо -- це вам не раціо.
2002.06.10 | No name
Как вы можете???
Как вы смеете критиковать Романа Купчинского, после всего, что он сделал для украинской демократии?
Он же живого Мельниченко видел!
2002.06.10 | Адвокат ...
А Ви, таки,-- пречетні?
Якщо так,-- то Ви дуже дивна особа: замість того, щоб насолоджувати ся життям на теплих островах, Ви вештаєте сь "Майданом".Хоча, є один випадок, коли Ваша поведінка стає зрозумілою: це, коли за Ваше посіпацтво Вам дулю дали.
2002.06.10 | Предсказамус
Это была логика подсознания? Интересно получилось, спасибо (-)
2002.06.10 | Адвокат ...
Себто,-- Ви підтверджуєте?
Що я вірно реконструював деякі події Вашого життя?2002.06.11 | Рoман ShaRP
Re:Трохи не так, пане Предсказамус
спочатку постріляти "братків", а потім застрелитися самому.Але Ви, безумовно, праві -- автор початкового постингу теми як то заведено у нас, ставить коня поперед воза.
2002.06.10 | ilia25
Купчинский так и не понял, чего не хватает Украине...
... чтобы быть не ТОВ, а нормальной страной. Точнее, что ей для этого не зватает демократии.Он ведь всегда думал, что для этого хватит одной независимости.
А то, как он приводит в пример Россию, вообще умиляет. Нет, то есть Россия действительно является очень независимой страной, тут не поспоришь. Но есть и более независисмые. Ирак например, или Северная Корея :)
2002.06.10 | Roller
Re: Роман Купчинський: ТОВ "Україна"
Майдан-ІНФОРМ писав(ла):> 10.06.2002, 10:54
>
> Проте, рух тривав - і куди ж ми прийшли?
> Вопрос, конечно нтересный.
> З юридичної точки зору, ми опинилися в незалежній державі. У нас є майже всі (або більшість з них) атрибути незалежності. Прапор, герб, кордон (на заході та півдні; північний кордон все ще викликає сумніви). Але чи складає всю це національну державу?
> В Украине проживает больше ста наций. И их число увеличивается.
Сам товарищ Удовенко утверждает, что для Украины премлем только американский подход в построении нового государства Украины. Есть и другой вариант решений. Полестинский опыт, израильский вариант, свободная тридцаткилометровая зона для украинцев, желающих жить обособленно от всех украинцев.
> Для порівняння давайте поглянемо на двох найближчих сусідів - Польщу та Росію. >
Опыт введения акцизов на Кучмо- Пенчуковскй металл, вынужденный африканский вектор, путь развития украинской экономки, яркий пример актуальности и уважительного отношения ко всем нациям и дружеского отношения к соседям, как внутри, так и вовне страны.
> Я знаю, що деякі члени Донецького клану будуть кричати, що поляки - націоналісти, і тому вони говорять по-польському. Можливо, так воно й є, але тоді, скажіть мені, будь ласка, якою ще мовою вони мають говорити - угорською? Або, можливо, на мові міжнародного спілкування - есперанто з російським акцентом?
> Мовный вопрос - важный вопрос. Для его обсуждения на форуме выделена специальная кнопка. Если не о чем поговорить, или не начем поговорить, всегда можно поговорить о самой мове.
> Ви підходите до польського газетного кіоску на вулиці і з'ясовуєте, що 99% газет видаються польською. Кумедно, але....
Видные украинские здания издаются на двух мовах. Например, " Зеркало Недели". Право выбора предоставляется читателю. Странно, но в косках чаще можно найти ДТ, а не ЗН. Издательство газеты видимо несет некоторые убытки, не идет на перевод тиражей из одной категории в другую. Это можно назвать патриотическим подходом.
Многие украинские здания печатаются в Росси. Нет проблем, как говорится, был бы спрос. Если вы будете читать по-украински, вам напечатают по-украински. Но почему вы не читаете. Почему в киосках лежит Дзеркало, а не Зеркало? И после этого вы говорите, что украинскую мову зажимают, не издают. Не следует заниматься самообманом.
Детскую литературу с удовольствием покупают на украинской мове. Потому, что она красочна, сказочная, не уступает, а даже превосходит российские здания, вот и берут мамы детям.
Пишите лучше, и Вас будут читать, и почитать на какой бы мове вы не написали. Союз писателей Украины насчитывает 1600 долбаков и большинство з них проживает в Киеве. Многих ли из них вы знаете?
Назовите тройку лучших украинских писателей. Только не Еворивського. Этот ..., только об отметке национальности в паспортах теперь говорит, новый его конек, о Чернобыле уже все сказал. Заработал свои балы до пенсии. Кстати, жинка у него русская, треба ее депортировать, оккупантку москальскую, нацюки, вот Вам повод и для обработки пана председателя союза писателя.
>
> Слава богу, поляки ніколи не були "радянським народом".
> Поляки завоевали свое право называться полякам и в борьбе против царского самодержавия и против немецкофашистких оккупантов. Впрочем, как и фины. Это не мешает им поддерживать теплые дружественные отношения с Россией. По примеру Америки Поляки вместе с Россиянами ввели 30% акциз на украинский металл. Это лишний раз показывает, что с соседями треба дружить. Пора бы кое- кому из украинцев понять эту простую истину. А не заниматься строительстом национальной вражды в своем государстве. Никто ведь не мешает жить мирно, свободно в свободной Украине. Живите, покажите пример, что вы можете жить самостоятельно, а не под чьим-то протекторатом.
Мир замкнут. Черная дыра Украины не может выступать вакуум до бесконечности. Кто-то этот вакуум заполнит. Лучше если это сделают украинцы. Но они живут как монах в своих диаспорах.
> Отже, до чого ми прийшли на червень 2002 року? Моя відповідь така: Україна, географічне утворення, розташоване, як наполягають деякі, майже в центрі Європи, між кордонами двох цивілізацій, як вважають інші, все ще не є національною державою. Вона перетворилася на корпоративну державу.
> Я уже объяснил, что следует и чего не следует понимать под национальной державой. Отностельно корпоративной- это мягко сказано, и, в общем-то, мало что объясняет. Корпоративная - в смысле не держава, а корпорация, не проходит, но не суть важно. Главное, что вы ее любите. Это основное.
> У країни немає президента в прямому значенні цього слова, оскільки істинний президент - це совість нації. ..
> Ну, понеслось, поехало. Где это вы видели совесть наци, совесть эпохи. Ну, совсем уже Брежневская терминология. Нет ничего проще, как сделать из Кучмы совесть нации, а из Путина- совесть эпохи и делают. Но оно Вам треба? Вы же здравомыслящий, продвинутый человек. И такие штампы.
>
> ТОВ "Україна" - це аномалія.
> Вы сами придумали аномалию, и теперь придумали ей названий. Давайте объясняться принятым категориям государства, а не изобретать новые. И называть вещи своими именами. Граждане могут обидеться на Вас за то, что Вы лишаете их государства.
> Роднянський буде щиро клястися >
Але все йде набагато глибше. Зрештою, так їхнім життями керували протягом понад сімдесяти років, Вони продалися Лукавому.
> Не треба в одной статье все сразу обо всем, и ничего о чем?
> Колишні радянські-українські інтернаціоналісти-патріоти Кучма, Деркач, Потебенько, Кравченко, Радченко, Литвин, Азаров, Україна набагато перевершує навіть найсміливіші мрії Аль Капоне.
> Это верно.
> Згнила верхівка призводить до розкладання низів.
> это правда.
> Хлопці з Дніпропетровська та Донецька зрозуміли, що їм нічого не варто обміняти свої антикварні серпи та молоти на новенькі тризубы. В біса! Як тільки російські брати прийняли двухголового імперського орла, можна було більше не боятися, що за носіння тризуба потрапиш до в'язниці.
> Об этом вы можете не бояться. Тризуб - родовая символика Рюриковичей.
Так что, нацонал-патроты заложили преемственность гербовых традиций в украинской символике. Если вас будут пытать москали, в Москве за тризуб, объсяните им, что вы испытываете преданные братские чувства, остаетесь верным поданным его императорского величества.
А если спросят за мальтийский крест Уно-Уно-моменто, скажите, что это часть символики его императорского величества, вас пропустят. Только выучите русскую мову, спрашивают.
> Зараз червень 2002 року, ТОВ "Україна" живе та здорове, його, як і раніше, доїтимуть.
> Да нет. Доят то как раз Вас. А государство жирует себе на вольных хлебах.
> http://www.pravda.com.ua
2002.06.10 | Augusto
Нацюк Роллєр знайшов для себе нарешті місце в Україні!
Roller писав(ла):> свободная тридцаткилометровая зона для украинцев, желающих жить обособленно от всех украинцев.
Як там росіськомовні однодумці неділею громили та вбивали "неарійців" в Москві? Харашо?
"Ходит даже такая байка, что человек произошел не от обезьяны, а от украинца" ©2002 Roller
2002.06.10 | Roller
Гер. Августо, когда вы вернетесь на историческую родину?
Augusto писав(ла):
> Roller писав(ла):
> > свободная тридцаткилометровая зона для украинцев, желающих жить обособленно от всех украинцев.
>Приезжайте к нам на Колыму.
> Як там росіськомовні однодумці неділею громили та вбивали "неарійців" в Москві? Харашо?
> Об это я описал в сответсвующей теме, см . форум.
> "Ходит даже такая байка, что человек произошел не от обезьяны, а от украинца" ©2002 Roller
2002.06.10 | Augusto
В свій добрий час!
Як в старому югофутбольному анекдоті казали "Йош не прави тренутак, сине!"Повний анекдот:
"Иде фудбал, на трибине фрка - навиячи тучу едан другог.
Стое два шиптара - тата и син, син каже тати:
- Тата, хайде, да упаднемо!
Тата:
- Не, сине, йош не прави тренутак!
Фрка йош поширила се.
Син:
- Тата, сад да упаднемо!
Тата:
- Йош чекай мало, сине, йош не прави тренутак!
Пройде мало времена, тата каже:
- Добре, сад хочемо!
Тата и син одма почну:
- Кокице, кикирике, занимация-заебанция за зубе!!!!"
2002.06.10 | Roller
Предзжайте к нам на зону. Страна ждет своих героев.(-)
2002.06.10 | Augusto
Щоб воно означало "к нам на зону"?
Це мене має спокусити? Спасибі, я там вже був, черга на вас. І то я ще побачу на власні очі, вічно не буває нічого.2002.06.11 | Roller
Зону треба любить.
Augusto писав(ла):> Це мене має спокусити? Спасибі, я там вже був, черга на вас. І то я ще побачу на власні очі, вічно не буває нічого.
Если Кучма пахан, то ТОВ "Україна"-зона.
Зону треба любить.
2002.06.10 | Спостерігач
Re: Роман Купчинський: ТОВ "Україна"
Roller писав(ла):> Майдан-ІНФОРМ писав(ла):
> > 10.06.2002, 10:54
> >
> > Проте, рух тривав - і куди ж ми прийшли?
> > Вопрос, конечно нтересный.
>
> > З юридичної точки зору, ми опинилися в незалежній державі. У нас є майже всі (або більшість з них) атрибути незалежності. Прапор, герб, кордон (на заході та півдні; північний кордон все ще викликає сумніви). Але чи складає всю це національну державу?
>
> В Украине проживает больше ста наций. И их число увеличивается.
Це демагогія. Більшість націй з тих 100 предтавлена в кількості до 0.1%. За європейськими стандартами Україна є мононаціональною, тою ж мірою що і Франція або Німеччина.
> > Ви підходите до польського газетного кіоску на вулиці і з'ясовуєте, що 99% газет видаються польською. Кумедно, але....
>
> Видные украинские здания издаются на двух мовах. Например, " Зеркало Недели". Право выбора предоставляется читателю. Странно, но в косках чаще можно найти ДТ, а не ЗН.
Я перепрошую - це де? В Києві неможливо знайти ДТ після 11 ранку суботи. Причому навіть мої російськомовні друзі купують ДТ, а не ДЗ.
> Назовите тройку лучших украинских писателей. Только не
Еее, а сенс запитання? Мені от наприклад Андрухович, Дереш і Іздрик подобаються.
2002.06.10 | Roller
Re: Роман Купчинський: ТОВ "Україна"
Спостерігач писав(ла):> Roller писав(ла):
> > Майдан-ІНФОРМ писав(ла):
> > > 10.06.2002, 10:54
> > >
> > > Проте, рух тривав - і куди ж ми прийшли?
> > > Вопрос, конечно нтересный.
> >
> > > З юридичної точки зору, ми опинилися в незалежній державі. У нас є майже всі (або більшість з них) атрибути незалежності. Прапор, герб, кордон (на заході та півдні; північний кордон все ще викликає сумніви). Але чи складає всю це національну державу?
> >
> > В Украине проживает больше ста наций. И их число увеличивается.
>
> Це демагогія. Більшість націй з тих 100 предтавлена в кількості до 0.1%. За європейськими стандартами Україна є мононаціональною, тою ж мірою що і Франція або Німеччина.
> За европейским стандартам может и так, но мы пока живем по укранским стандартам. Но если даже исходить из вашей цифры 0.1 процента, то при умножении на сто, она дает десять процентов. И они тоже хотят жить. Причем они и живут по украинским правилам.
Совсем недавно, показывали передачу о чернокожих бездомных. Нет не детях, это взрослые девушки. Нам рассказали о судьбе трех из них. Анжела еще две. Они прекрасно говорят по-украински, им от 20 до 25 лет. И они родились и выросли при советской власти. Они не говорят по-русски. Это украинцы. В Евпатории жители выбрали то ли мером, тол депутатом темнокожего. И ничего, все как в Америке, и даже лучше.
На рынках в Киеве в Одессе целые колонии афганцев, вьетнамцев. Они живут и получают гражданство. Это наши украинцы. Чего вы от них хотите? А вот гер. Августо не хочет возвращаться на историческую родину, и многие из участников майдан. Спрашивается почему. Может быть потому, что они недостаточно любят Украину. Он не хотят вкладывать свои деньги в украинскую экономику. Так он любят Украину. Любишь - плати.
Они рассказывают, как треба любить Украину - ненавидеть москаля. Но москалю от этого по барабану, а украинцу нет. В ответ москаль вводят ограничения на украинский экспорт, американцы на украинский интеллект, так они создают зону дешевой рабочей силы, где размешают свои производства, на которых эта рабская украинская сила и работает. Как им не любить Украину, есть, за что ее любить.
> > > Ви підходите до польського газетного кіоску на вулиці і з'ясовуєте, що 99% газет видаються польською. Кумедно, але....
> >
> > Видные украинские здания издаются на двух мовах. Например, " Зеркало Недели". Право выбора предоставляется читателю. Странно, но в косках чаще можно найти ДТ, а не ЗН.
>
> Я перепрошую - це де? В Києві неможливо знайти ДТ після 11 ранку суботи. Причому навіть мої російськомовні друзі купують ДТ, а не ДЗ.
> Унверсам №1, на Борщаговке. Обычно я покупаю там. И на всех раскладках в метро. Проведите эксперимент. Но показательны Ваши данные, ваши знакомые росийскомовные покупают ДТ, следовательно, у них нет проблем, а у Вас претензий. Им нравится украинская мова, и они с удовольствием читают на украинской мове то, что интересно читать. Следовательно, к русскомовным на Украине нет вопросов, эту тему пора давно закрыть и сдать в архив.
Есть другой вопрос, разжигание межнациональной розни в Украине. И мы можем констатировать факт, что этим регулярно занимаются те, кто любит Украину из-за бугра. Приезжайте и любите ее с нами.
> > Назовите тройку лучших украинских писателей. Только не
>
> Еее, а сенс запитання? Мені от наприклад Андрухович, Дереш і Іздрик подобаються.
Вопрос тройки поставлен правильно, я подсмотрел его в одной передаче.
Там встречалось имя Андруховича. Кстати, я по ошибке как то выразился в его адрес, спутал с другим автором. Пользуясь случаем, приношу ему свои извинения.
Вот и посоветуйте лучше, что прочитать. Сбросьте что-то на мову, кусочек который Вам понравился. Да обсудим. Чем лясы точить о маскалях.
С уважением,
Роллер.
2002.06.10 | Спостерігач
Re: Роман Купчинський: ТОВ "Україна"
Roller писав(ла):> Спостерігач писав(ла):
> > Roller писав(ла):
> > > Майдан-ІНФОРМ писав(ла):
> > > > 10.06.2002, 10:54
> > > >
> > > > Проте, рух тривав - і куди ж ми прийшли?
> > > > Вопрос, конечно нтересный.
> > >
> > > > З юридичної точки зору, ми опинилися в незалежній державі. У нас є майже всі (або більшість з них) атрибути незалежності. Прапор, герб, кордон (на заході та півдні; північний кордон все ще викликає сумніви). Але чи складає всю це національну державу?
> > >
> > > В Украине проживает больше ста наций. И их число увеличивается.
> >
> > Це демагогія. Більшість націй з тих 100 предтавлена в кількості до 0.1%. За європейськими стандартами Україна є мононаціональною, тою ж мірою що і Франція або Німеччина.
>
>
> > За европейским стандартам может и так, но мы пока живем по укранским стандартам. Но если даже исходить из вашей цифры 0.1 процента, то при умножении на сто, она дает десять процентов. И они тоже хотят жить. Причем они и живут по украинским правилам.
Ви про те, що вони дискрімунуються в порівнняні з однією з нац.меншин? Я теж з цим не згоден - з тим і боремось.
> > > > Ви підходите до польського газетного кіоску на вулиці і з'ясовуєте, що 99% газет видаються польською. Кумедно, але....
> > >
> > > Видные украинские здания издаются на двух мовах. Например, " Зеркало Недели". Право выбора предоставляется читателю. Странно, но в косках чаще можно найти ДТ, а не ЗН.
> >
> > Я перепрошую - це де? В Києві неможливо знайти ДТ після 11 ранку суботи. Причому навіть мої російськомовні друзі купують ДТ, а не ДЗ.
>
> Унверсам №1, на Борщаговке. Обычно я покупаю там. И на всех раскладках в метро.
На Театральні мені сказали, що їм НЕ ЗАВОЗЯТЬ україномовний варіант ДТ. "Чому?" - "А для чєго, Ви па рускі нє панімаєтє?"
> Проведите эксперимент. Но показательны Ваши данные, ваши знакомые росийскомовные покупают ДТ, следовательно, у них нет проблем,
А хиба йшлося про проблеми росіян?
Ви знаєте в Києві видання, яке б не мало російського варіанту? А я Вам таких, без українського варіанту, з пару десятків назву, їх більшість. От це і є дискримінація.
> Есть другой вопрос, разжигание межнациональной розни в Украине. И мы можем констатировать факт, что этим регулярно занимаются те, кто любит Украину из-за бугра. Приезжайте и любите ее с нами.
Тіхо сам з собой вєду бєсєду.
Я киянин. Але можу сказати, що міжнаціональнуворожнечу в основному розпалюють або росіяни а ля Деркач, або євреї а ля Рабінович. Ну і Роллєр - у віртуалі ;-)
> > > Назовите тройку лучших украинских писателей. Только не
> >
> > Еее, а сенс запитання? Мені от наприклад Андрухович, Дереш і Іздрик подобаються.
>
> Вопрос тройки поставлен правильно, я подсмотрел его в одной передаче.
Так все ж таки: який сенс Вашого питання про письменників?
> Вот и посоветуйте лучше, что прочитать. Сбросьте что-то на мову, кусочек который Вам понравился. Да обсудим. Чем лясы точить о маскалях.
Почитайте "Дезорієнтацію на місцевості" Андруховича- ґеокультурна річ, Вам сподобається. Ну і звісно "Культ" Дереша, але тут вже більше від Вашого віку залежить.
2002.06.11 | Roller
А на прощанье Вам скажу,
Спостерігач писав(ла):>
Ш На Театральні мені сказали, що їм НЕ ЗАВОЗЯТЬ україномовний варіант ДТ. "Чому?" - "А для чєго, Ви па рускі нє панімаєтє?"
Ш
> Не завозят потому, что не заказывают. Не заказывают потому, что не читают. Спрос определяет предложение. Вы Ваши знакомые могли бы повлиять на увеличение украинского тиража простой подпиской. В этом случае, вам бы всегда хватало газет.
Но это не суть важно. Важно другое, вопрос ограничения украиномовной литературы - надуман. Никто не мешает писать и издавать. Заказы можно размещать в России, если на Украине нет на сегодня возможностей. Спрос определяет предложение. Нет спроса - нет предложения. Есть спрос - есть предложение. Никто не станет издавать русскоязычные здания, если они не пользуются спросом.
Но вопрос моды, только один из моментов на которые автор обращает внимание. Показательно, что в верховной раде не нашлось н одного желающего поработать в комитете по культуре и духовности. Кроме назначенного Танюка. Вот вам и ответ не для прессы. Это о любви, патриотизме, культуре, духовности, словом о том, о чем любят так много говорить на форуме, не считая москалей.
>
> > Есть другой вопрос, разжигание межнациональной розни в Украине. И мы можем констатировать факт, что этим регулярно занимаются те, кто любит Украину из-за бугра. Приезжайте и любите ее с нами.
>
> Тіхо сам з собой вєду бєсєду.
> Я киянин. Але можу сказати, що міжнаціональнуворожнечу в основному розпалюють або росіяни а ля Деркач, або євреї а ля Рабінович. Ну і Роллєр - у віртуалі ;-)
А на прощанье Вам скажу,
> Не могу с вами согласиться. Я как раз больше занимаюсь пресечением очагов разжиганя розни. Но, это тема, личных оценок и наставлений, я не хотел бы в нее втягиваться, хотя, зная по опыту, что это излюбленный прием демагогов. Обсуждать не тему, а ее носителя. На этот раз я лишу Вас такого удовольствия.
2002.06.10 | Andrij
Ну що ви хочете від бувших продавців унітазів
та комсомолських хвойд? Сурікіси навіть на Інтер беруть гроші в Ощадбанку. Ну й ще, де прийдеться. Всілякі роднянські підробляють голубими огоньками та телемостами. Думаєте пацанам легко та приємно це робити? Ні, але ж "старші брати" платять налом. Ну поїхали на своїй імпєрії, чом не привід для дєрібану? Це ж і є ринок! Нам платять, а ми робимо "за сцєклом", бо кожний сутенер зробив би теж саме. Йде боротьба з екстремізмом, українським націоналізмом, щоб знали, ми вас 70 років ..., і ше 70 років ... будемо.2002.06.10 | LEN
Re: Роман Купчинський - диаспорный лицемер!
Шановне панство! Автор опуса пан Купчинскай - обыкновенная лицемерная диаспорная дрянь. Он живет в большом многонациональном современном государстве рядом с черными , желтыми , краснокожими и людьми многих расцветок кожи, рас, религий и культур. И его дети будут жить там в большом государстве меж трех океанов и огромным внутренним рынком и богатея год от года . И только украинцы должны собраться одни и строить национальное государство, которое в 21 веке смотрится как запорожкий казак в шароварах на дипприеме. Государство неспособное создать современное рыночную экономику, потому что для её создания нужен обьем внутреннего рынка не менее 150 млн человек. За последние 10 лет народ обнищал в основной массе в 2-5 раз. Но и этого мало любителям любить Украину на растоянии. Наш народ еще и должен потерять русский язык на котором создано столько шедевров корифеями литературы и искусства НАШЕЙ УКРАИНЫ на протяжении последних 4 веков.. Но это здесь а он живет там. И если он лично и переедет в Украину но там за океаном все равно много лицемерной диаспорной дряни. Они хотят сами жить в многонациональной державе а всякие "самостийнические эксперименты " проводились далеко от них на жителях Украины. Хороша "самостийность" но пусть она будет от них отделена океаном. Очень любил Украину "патриарх Всея Украины" Мстислав и даже приезжал на несколько дней любить но жизнь в Америке все ему нравилась больше. Так и живут они не владах с совестью: на словах за "нацию" но всё это должно быть на Украине а там где ОНИ живут должно быть современное многонациональное государство. Лицемеры до мозга костей и политические поститутки. С уважением LEN2002.06.11 | Roller
95% (-)
2002.06.11 | Kostya Poroh
Пошел нахуй, урод. (-)
2002.06.11 | Мінор
Re: Роман Купчинський: ТОВ "Україна"
По дорозі до Луцька є таке місце, де так і написано: "Землі ТОВ "Україна". Це колишній колгосп "Україна", який після реформи називається Товариство з обмеженою відповідальністю.Дуже зла і добра стаття, на мою думку. Приємно бачити еволюцію поглядів і реалізм автора.
2002.06.11 | НеДохтор
"дружнєє посланіє" Купчинському
після статті дуже захотілось перечитати і всім раджу:---------------------------------------------------------
Т.Г.Шевченко
<b>І мертвим, і живим,
і ненарожденним
землякам моїм
в Украйні і не в Украйні
моє дружнєє посланіє
</b>
<p align=center>Аще кто речет, яко люблю бога,
а брата своего ненавидит, ложь
єсть.
<i>Соборное послание Иоанна.
Глава 4, с. 20 </i></p>
І смеркає, і світає,
День божий минає,
І знову люд потомлений
І все спочиває.
Тілько я, мов окаянний,
І день і ніч плачу
На розпуттях велелюдних,
І ніхто не бачить,
І не бачить, і не знає —
Оглухли, не чують;
Кайданами міняються,
Правдою торгують.
І господа зневажають,—
Людей запрягають
В тяжкі ярма. Орють лихо,
Лихом засівають,
А що вродить? побачите,
Які будуть жнива!
Схаменіться, недолюди,
Діти юродиві!
Подивіться на рай тихий,
На свою країну,
Полюбіте щирим серцем
Велику руїну,
Розкуйтеся, братайтеся!
У чужому краю
Не шукайте, не питайте
Того, що немає
І на небі, а не тілько
На чужому полі.
В своїй хаті своя й правда,
І сила, і воля.
Нема на світі України,
Немає другого Дніпра,
А ви претеся на чужину
Шукати доброго добра,
Добра святого. Волі! волі!
Братерства братнього! Найшли,
Несли,, несли з чужого поля
І в Україну принесли
Великих слов велику силу,
Та й більш нічого. Кричите,
Що бог создав вас не на те,
Щоб ви неправді поклонились!..
І хилитесь, як і хилились!
І знову шкуру дерете
З братів незрячих, гречкосіїв,
І сонця-правди дозрівать
В німецькі землі, не чужії,
Претеся знову!.. Якби взять
І всю мізерію з собою,
Дідами крадене добро,
Тойді оставсь би сиротою
З святими горами Дніпро!
Ох, якби те сталось, щоб ви не вертались,
Щоб там і здихали, де ви поросли!
Не плакали б діти, мати б не ридала
Не чули б у бога вашої хули.
І сонце не гріло б смердячого гною
На чистій, широкій, на вольній землі.
І люди б не знали, що ви за орли,
І не покивали б на вас головою.
Схаменіться! будьте люди,
Бо лихо вам буде.
Розкуються незабаром
Заковані люде,
Настане суд, заговорять
І Дніпро, і гори!
І потече сторіками
Кров у синє море
Дітей ваших... і не буде
Кому помагати.
Одцурається брат брата
І дитини мати.
І дим хмарою заступить
Сонце перед вами,
І навіки прокленетесь
Своїми синами!
Умийтеся! образ божий
Багном не скверніте.
Не дуріте дітей ваших,
Що вони на світі
На те тілько, щоб панувать...
Бо невчене око
Загляне їм в саму душу
Глибоко! глибоко!
Дознаються небожата,
Чия на вас шкура,
Та й засудять, і премудрих
Немудрі одурять!
Якби ви вчились так, як треба,
То й мудрость би була своя.
А то залізете на небо:
«І ми не ми, і я не я,
І все те бачив, і все знаю,
Нема ні пекла, ані раю,
Немає й бога, тілько я!
Та куций німець узловатий,
А більш нікого!..» — «Добре, брате,
Що ж ти такеє?»
«Нехай скаже
Німець. Ми не знаєм».
Отак-то ви навчаєтесь
У чужому краю!
Німець скаже: «Ви моголи».
«Моголи! моголи!»
Золотого Тамерлана
Онучата голі.
Німець скаже: «Ви слав'яне».
«Слав'яне! слав'яне!»
Славних прадідів великих
Правнуки погані!
І Коллара читаєте
З усієї сили,
І Шафарика, і Ганка,
І в слав'янофіли
Так і претесь... І всі мови
Слав'янського люду —
Всі знаєте. А своєї
Дастьбі... Колись будем
І по-своєму глаголать,
Як німець покаже
Та до того й історію
Нашу нам розкаже,—
Отойді ми заходимось!..
Добре заходились
По німецькому показу
І заговорили
Так, що й німець не второпа,
Учитель великий,
А не те, щоб прості люде.
А ґвалту! а крику!
«І гармонія, і сила,
Музика, та й годі.
А історія!.. поема
Вольного народа!
Що ті римляне убогі!
Чортзна-що — не Брути!6
У нас Брути! і Коклеси!7
Славні, незабуті!
У нас воля виростала,
Дніпром умивалась,
У голови гори слала,
Степом укривалась!»
Кров'ю вона умивалась,
А спала на купах,
На козацьких вольних трупах,
Окрадених трупах!
Подивіться лишень добре,
Прочитайте знову
Тую славу. Та читайте
Од слова до слова,
Не минайте ані титли,
Ніже тії коми,
Все розберіть... та й спитайте
Тойді себе: що ми?..
Чиї сини? яких батьків?
Ким? за що закуті?..
То й побачите, що ось що
Ваші славні Врути:
Раби, подножки, грязь Москви,
Варшавське сміття — ваші пани,
Ясновельможнії гетьмани.
Чого ж ви чванитеся, ви!
Сини сердешної Украйни!
Що добре ходите в ярмі,
Ще лучче, як батьки ходили.
Не чваньтесь, з вас деруть ремінь,
А з їх, бувало, й лій топили.
Може, чванитесь, що братство
Віру заступило,
Що Синопом, Трапезондом
Галушки варило.
Правда!.. правда, наїдались.
А вам тепер вадить.
І на Січі мудрий німець
Картопельку садить,
А ви її купуєте,
Їсте на здоров'я
Та славите Запорожжя.
А чиєю кров'ю
Ота земля напоєна,
Що картопля родить,—
Вам байдуже. Аби добра
Була для городу!
А чванитесь, що ми Польщу
Колись завалили!..
Правда ваша: Польща впала,
Та й вас роздавила!
Так от як кров свою лили
Батьки за Москву і Варшаву,
[ вам, синам, передали
Свої кайдани, свою славу!
Доборолась Україна
До самого краю.
Гірше ляха свої діти
її розпинають.
Замість пива праведную
Кров із ребер точать.
Просвітити, кажуть, хочуть
Материні очі
Современними огнями.
Повести за віком,
За німцями, недоріку,
Сліпую каліку.
Добре, ведіть, показуйте,
Нехай стара мати
Навчається, як дітей тих
Нових доглядати.
Показуйте!.. за науку,
Не турбуйтесь, буде
Материна добра плата.
Розпадеться луда
На очах ваших неситих,
Побачите славу,
Живу славу дідів своїх
І батьків лукавих.
Не дуріте самі себе,
Учітесь, читайте,
І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь.
Бо хто матір забуває,
Того бог карає,
Того діти цураються,
В хату не пускають.
Чужі люди проганяють,
І немає злому
На всій землі безконечній
Веселого дому.
Я ридаю, як згадаю
Діла незабуті
Дідів наших. Тяжкі діла!
Якби їх забути,
Я оддав би веселого
Віку половину.
Отака-то наша слава,
Слава України.
Отак і ви прочитайте,
Щоб не сонним снились
Всі неправди, щоб розкрились
Високі могили
Перед вашими очима,
Щоб ви розпитали
Мучеників: кого, коли,
За що розпинали!
Обніміте ж, брати мої,
Найменшого брата,—
Нехай мати усміхнеться,
Заплакана мати.
Благословить дітей своїх
Твердими руками
І діточок поцілує
Вольними устами.
І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України,
І світ ясний, невечерній
Тихо засіяє...
Обніміться ж, брати мої,
Молю вас, благаю!
14 декабря 1845,
Вьюнища