ПОВНИЙ ОФФТОПІК. ПРО КОХАННЯ + ПРОХАННЯ
06/12/2002 | технолог
Звертаюся до Вас, старі друзі Майданівці, з надзвичайного але такого звичайного приводу.
Просто прийшло кохання, таке, яке буває один раз у житті.
Більшість з Вас знає, що це таке.
Але в мене вже не вистачає слів, як висловити це почуття коханій, хоча Ви вже впевнились в тому, що я їх знаю достатньо багато та різних.
То ж і виникає таке дивне прохання: знайдіть свої теплі слова про коханя, висловіть їх, а якщо знайдуться і теплі слова по відношенню до моєї коханої, то з вдячністю сприйму й їх.
Зарані безмежно вдячний.
Просто прийшло кохання, таке, яке буває один раз у житті.
Більшість з Вас знає, що це таке.
Але в мене вже не вистачає слів, як висловити це почуття коханій, хоча Ви вже впевнились в тому, що я їх знаю достатньо багато та різних.
То ж і виникає таке дивне прохання: знайдіть свої теплі слова про коханя, висловіть їх, а якщо знайдуться і теплі слова по відношенню до моєї коханої, то з вдячністю сприйму й їх.
Зарані безмежно вдячний.
Відповіді
2002.06.12 | Mary
Re: ПРО КОХАННЯ
технолог писав(ла):> То ж і виникає таке дивне прохання: знайдіть свої теплі слова про коханя, висловіть їх, а якщо знайдуться і теплі слова по відношенню до моєї коханої, то з вдячністю сприйму й їх.
>
Свої слів поки нема - кохана в мене все ще лише в потенції :-),
але можу Вам запропонувати Чубая:
* * *
Щастя - це вигадати Тебе,
неземну і далеку,
і, повіривши, що є Ти така насправді,
піти за Тобою шукати.
Довго-довго блукати світами
і
раптом
Тебе
знайти!
2002.06.12 | Костя
Мері, давайте і свої вірші, коліться! (-)
2002.06.13 | Mary
:-)
По-перше я віршів не пишуПо-другя, як я вже казала, коханої свого життя я ще не зустріла
По-третє, мої вірші надто похмурі і не резонуватимуть із станом технолога
P.S. я Вас знаю?
2002.06.12 | xyZ
Ще Чубай
технолог писав(ла):> Але в мене вже не вистачає слів, як висловити це почуття коханій, хоча Ви вже впевнились в тому, що я їх знаю достатньо багато та різних.
Багато та різних - це коханих чи почуттів?
Григорій ЧУБАЙ
* * *
Коли до губ твоїх лишається півподиху,
Коли до губ твоїх лишається півкроку —
Зіниці твої виткані із подиву,
В очах у тебе синьо і широко.
Щось шепчеш зачаровано і тихо ти,
Той шепіт мою душу синьо крає.
І забуваю я, що вмію дихати,
І що ходити вмію забуваю.
А чорний птах повік твоїх здіймається
І впевненість мою кудись відмає.
Неступленим півкроку залишається,
Півподиху у горлі застряває.
Зіниці твої виткані із подиву,
В очах у тебе синьо і широко,
Але до губ твоїх лишається півподиху,
До губ твоїх лишається півкроку.
***
2002.06.12 | Mary
Багато та різних - думаю малося на увазі слів(-)
2002.06.12 | Іван
Навіщо нам слова? Ми можем і без слів
(c) http://www.talitakum.kiev.ua2002.06.12 | Рoман ShaRP
Re: Ви всі їх знаєте, повірте.
Переконався сам і спробую переконати Вас, що справа не у особливих словах, а у почуттях, у вчинках.А якщо мова йде про слова, то слова можуть бути самі різні, але головне -- то насиченість їх почуттям, ті інтонації-обертони, що додають їм саме Ваш зміст саме Ваших слів.
Не забувайте і про то, що Вона сама може підказати Вам, як її називати.
Вона теж знає слова і вже наперед знає, що з них подобається, а що ні.
Тож не соромтеся ніяких, навіть самих простих, банальних і давно відомих слів -- головне говоріть та говоріть від серця.
2002.06.12 | технолог
Дякую, друзі!!!
Так!Йшлося, насамперед, про почуття, для виразу якого не вистачає слів. Слів, яких наче багато, але так мало.
Слова "Я кохаю тебе" різними мовами світу займають всього дві сторінки тексту. А це так мало...
Наскільки легше отримати відгук на твої дії від двохсот тисяч людей, ніж висловити ту безмежність, яка постає в одній тендітній особі...
Дякую Вам, друзі, за підтримку!!!
2002.06.12 | Наливайко
Щирі вітання, до речі (-)
2002.06.12 | Михайло Свистович
Re: Хотів написати, але ти вже все сказав, що я думаю
Керуйтесь порадою Романа і все буде ОК.2002.06.12 | Костя
Вірш
Про кохання я проханнявідсилав був на майдан,
І для тебе, моя люба,
Написав вірша наш клан.
Сідає сонце за Дніпро швидко
Де ж моя кохана, яку шукав роками?
Знайшов її несподівано
Обсиплю її кітками.
2002.06.12 | Невідомий автор
Вірш з Канади
Ти - моя звізда!Ти - прекрасная птічка!
Буду любити тебе всігда,
Цілувати твоє лічко!
Ти тримайся ще трохи залишилось,
І розлуці настане кінець,
Все життя мені зовсім не вистачить,
Щоб віддячить тобі накінець.
Ти навчайся добре у коледжі,
І екзамени добре здавай,
Не залишу тебе хоч би що було,
Ти одна не даєш мені спать.
Колись сонце засяє над нами,
І над дітми що будуть у нас,
Ми роботу важку переробимо,
Щоби діти сказали нам: "Клас!"
/.../
Без тебя невеселий Квебек,
Без тебе солнце не свєтится,
Прилечу с Монреаля я весь,
Наконєц ми с тобой поженімся!
2002.06.12 | Предсказамус
Поздравления, пожелания и совет
Поздравляю, есть с чем, редко бывает, когда так серьезно. Желаю счастья с любимой, остальное можно купить, а этого нельзя.И совет - неожиданный букет цветов (именно неожиданный) иногда сработает лучше, чем самые красивые слова. Попробуйте ;)
2002.06.12 | технолог
Ще раз безмежно вдячний
Знову дякую Вам, друзі!Дослухаюсь Ваших порад, маю надію, що все буде добре.
Сусіде Предсказамусе - букет квітів є щодня і кожного дня різний, тільки в цьому несподіваність.
Ще раз дякую!!!
2002.06.13 | Roller
Подарите ей помидор.
>
> То ж і виникає таке дивне прохання: знайдіть свої теплі слова про коханя, висловіть їх, а якщо знайдуться і теплі слова по відношенню до моєї коханої, то з вдячністю сприйму й їх.
>
> Зарані безмежно вдячний.
Подарите ей помидор, не парниковый.
Предложите ей родить Вам ребенка.
Или предложите выйти за Вас замуж и родить ребенка Вам обоим.
і теплі слова по відношенню до моєї коханої.
Передайте ей мою просьбу, что бы она Вас не обижала.
Чем меньше женщину мы любим,
Тем больше нравимся мы ей.
А.С. Пушкин.
2002.06.13 | Soloha
Перепрошую,
не "больше", а "легче". Але ж хіба легше- то краще? А помідор- що ж, оригінально. Мені колись замість квітів пучок петрушки подарували:))2002.06.13 | Augusto
Це в книжці помилка!
Може то ще Пушкін Алєксандр Сєргєєвіч помилився, але Роллєри не помиляються!Чєм мєньшє тєм большє і нікакіх памідоров!
2002.06.14 | Roller
Это две стороны одной медали. И в этом нет никакого противоречия
Soloha писав(ла):> не "больше", а "легче". Але ж хіба легше- то краще? А помідор- що ж, оригінально. Мені колись замість квітів пучок петрушки подарували:))
Вы говорите о любви, а вопрос стоял о коханьи. В украинском ментосе есть два понятия, отвечающие данным представлениям. любить и кохать.
Эта тема неоднократно обсуждалась. То, о чем говорите вы, наступает после того, о чем писал Пушкин. Это две стороны одной медали. И в этом нет никакого противоречия.
Что до помидора. То такой подарок можно сопроводить анекдотом, который однажды рассказала шановна Пани, и который неожиданным образом повлиял на восприятие понятия "любить Украину", любить русских писателей.
Я только напомню. Думаю, не все участники форума уловили тонкость намека пана Технолога, который принес в жертву на суд советчиков свою проблему- любовь не просто к женщине, а к кожанке.
Простая аналогия с любовью к Украине и множеством советов, которые мы слышим от потусторонних участников по поводу того, как это треба делать наводит на веселые мысли. Интересно было понаблюдать за искренней реакцией некоторых участников. Но возможно я и ошибаюсь. Тем лучше.
Один приятель спрашивает другого. "Ты любишь помидоры?". «Нет, не люблю. Я их ем». Так пошутил приятель в ответ.
В данном случае помидор, сопровождаемый анекдотом, некое символическое вступление для романтического продолжения.
Думаю, вы оцените эксклюзивность рецепта и воспользуетесь при случае.