Протест на майдані Незалежності.
06/19/2002 | Майдан-ІНФОРМ
Поряд із Головним Поштамтом столиці вже кілька тижнів поспіль триває протест розповсюджувачів української преси, символіки, відео- та аудіопродукції. Щодня з 10-ї до 13-ї години (крім суботи та неділі) відбуваються пікетування Київради, потім триває збір підписів. Протест спричинений постійними намаганнями київської влади „прибрати” незручних ій торгівців з оновленого майдану.
Ось яку інформацію надала нам Ганна Коваленко, Голова Профспілки Працівників Незалежної Преси.
Наша організація розповсюджує українську літературу і національну символіку на Майдані Незалежності з 1989 року. У 1990 році з дозволу Міськради м. Києва, у 1992 році з дозволу Представника Президента України в м. Києві. З 1997 року нам оформляла документацію адміністрація Старокиївського району. Всі ці роки оформлення дозволів на нашу діяльність проходило з великими труднощами. Нам навмисно затримували видачу документів на 6-8 місяців, що є порушенням законів держави, також приходилось щороку писати десятки листів у вищі інстанції, звертатись до багатьох партій та організацій, збирати на нашу підтримку тисячі підписів громадськості.
У 1998 роді протягом місяця міліцією було проведено 6 арештів працівників нашої організації. які суд визнав незаконними.
У 2001 році на нашу організацію протягом трьох місяців 10 разів нападав відділ по благоустрою міста і району з вимогами припинити нашу діяльність без причини, тому що всі податки ми сплачуємо вчасно, ніяких інших претензій до нас ніхто не пред'являв.
Всі ці роки наша організація була в центрі всіх політичних подій-мітингів, голодовок, акцій протесту та вела інформаційну роботу під час утворення нашої держави.
Постійно проти нас, розповсюджувачів української літератури і національної символіки, навмисно створюються провокації з погрозами типу „мы вас раздавим", '"'мы вас размажем по асфальту", "будете глину жрать", "мы вас запрём под землю" та інше.
На нас постійно пишуть скарги пенсіонери імперської закалки, які мабуть до кінця свого життя не визнають нашу державу як вільну Україну, які не визнають нашу державну українську мову, не визнають нашу державну українську символіку. Але шкода, що адміністрація Шевченківського району та адміністрація Києва саме їхню думку бере до уваги.
Наша організація складається в більшості з людей-ентузіастів, які розшукують українські книжки з об'єктивним освітленням історії України, яку знівечила царська і тоталітарна імперія, також організовано продаж національних прапорів і національної символіки, організовано продаж української музики та художніх відеофільмів.
Хоча наша організація була в плані реконструкції Майдану Незалежності, то тепер адміністрація Шевченківського району і адміністрація Києва та особисто ненавидячий нас відділ дизайну та реклами в м. Києві заявляє, що ми не вписуємось в інтер'єр реконструйованного Майдану Незалежності. Зараз на нас посилають районну міліцію, яка вимагає дозвільну документацію, яку Адміністрація району та міста навмисне не хоче оформляти без причини.
17 травня 2002 року знову на нас було вчинено напад міліцією Шевченківського району. Приїхало вісім спецмашии, біля двух десятків міліціонерів, декілька з них були озброєні навіть автоматами. З нашої організації арештували трьох чоловік, а відпустили їх лиш серед ночі, бо суддя відмовився розбирати цю справу, визнавши цей арешт незаконним.
28 травня 2002 року о 9-їй годині ранку приїхала таж сама міліція на авто і арештувала у літніх людей столи та стільці без оформлення протоколу, а на вимогу про оформлення документально просто проігнорували, чинивше своїми діями беззаконня.
Тепер свідомі українці та гості нашої держави позбулись можливості придбати український прапор, українську книгу, українську пісню та національну символіку за найдоступнішою ціною у всьому Києві, бо нам працювати не має ніяких умов, а у державних та інших крамницях така торгівля комерційне невигідна та неорганізована .
Адміністрація Києва та Шевченківського району нам заявили, що про дозвіл на право розповсюдження української символіки на Майдані Незалежності можемо і несподіватися.
Тепер ми: кого били на Майдані Незалежності, арештовували, піддавали дискримінації за українську книгу, за український прапор, за українську державу у імперії колишнього СССР. тепер ми у вільній Україні приговорені до смертної кари через непрожитковий мінімум, бо ми майже всі пенсіонери за віком чи по здоров'ю працювати більше ніде не зможемо.
29.05.02р.
Голова Профспілки Працівників Незалежної Преси
Коваленко Ганна.
м. Київ-32.
а/с 121.
Тел. .414-42-21
Сайт «Майдан» і надалі буде надавати інформаційну підтримку протестантам, друкуючи останні новини, присвячені подіям навколо протесту.
Ось яку інформацію надала нам Ганна Коваленко, Голова Профспілки Працівників Незалежної Преси.
Наша організація розповсюджує українську літературу і національну символіку на Майдані Незалежності з 1989 року. У 1990 році з дозволу Міськради м. Києва, у 1992 році з дозволу Представника Президента України в м. Києві. З 1997 року нам оформляла документацію адміністрація Старокиївського району. Всі ці роки оформлення дозволів на нашу діяльність проходило з великими труднощами. Нам навмисно затримували видачу документів на 6-8 місяців, що є порушенням законів держави, також приходилось щороку писати десятки листів у вищі інстанції, звертатись до багатьох партій та організацій, збирати на нашу підтримку тисячі підписів громадськості.
У 1998 роді протягом місяця міліцією було проведено 6 арештів працівників нашої організації. які суд визнав незаконними.
У 2001 році на нашу організацію протягом трьох місяців 10 разів нападав відділ по благоустрою міста і району з вимогами припинити нашу діяльність без причини, тому що всі податки ми сплачуємо вчасно, ніяких інших претензій до нас ніхто не пред'являв.
Всі ці роки наша організація була в центрі всіх політичних подій-мітингів, голодовок, акцій протесту та вела інформаційну роботу під час утворення нашої держави.
Постійно проти нас, розповсюджувачів української літератури і національної символіки, навмисно створюються провокації з погрозами типу „мы вас раздавим", '"'мы вас размажем по асфальту", "будете глину жрать", "мы вас запрём под землю" та інше.
На нас постійно пишуть скарги пенсіонери імперської закалки, які мабуть до кінця свого життя не визнають нашу державу як вільну Україну, які не визнають нашу державну українську мову, не визнають нашу державну українську символіку. Але шкода, що адміністрація Шевченківського району та адміністрація Києва саме їхню думку бере до уваги.
Наша організація складається в більшості з людей-ентузіастів, які розшукують українські книжки з об'єктивним освітленням історії України, яку знівечила царська і тоталітарна імперія, також організовано продаж національних прапорів і національної символіки, організовано продаж української музики та художніх відеофільмів.
Хоча наша організація була в плані реконструкції Майдану Незалежності, то тепер адміністрація Шевченківського району і адміністрація Києва та особисто ненавидячий нас відділ дизайну та реклами в м. Києві заявляє, що ми не вписуємось в інтер'єр реконструйованного Майдану Незалежності. Зараз на нас посилають районну міліцію, яка вимагає дозвільну документацію, яку Адміністрація району та міста навмисне не хоче оформляти без причини.
17 травня 2002 року знову на нас було вчинено напад міліцією Шевченківського району. Приїхало вісім спецмашии, біля двух десятків міліціонерів, декілька з них були озброєні навіть автоматами. З нашої організації арештували трьох чоловік, а відпустили їх лиш серед ночі, бо суддя відмовився розбирати цю справу, визнавши цей арешт незаконним.
28 травня 2002 року о 9-їй годині ранку приїхала таж сама міліція на авто і арештувала у літніх людей столи та стільці без оформлення протоколу, а на вимогу про оформлення документально просто проігнорували, чинивше своїми діями беззаконня.
Тепер свідомі українці та гості нашої держави позбулись можливості придбати український прапор, українську книгу, українську пісню та національну символіку за найдоступнішою ціною у всьому Києві, бо нам працювати не має ніяких умов, а у державних та інших крамницях така торгівля комерційне невигідна та неорганізована .
Адміністрація Києва та Шевченківського району нам заявили, що про дозвіл на право розповсюдження української символіки на Майдані Незалежності можемо і несподіватися.
Тепер ми: кого били на Майдані Незалежності, арештовували, піддавали дискримінації за українську книгу, за український прапор, за українську державу у імперії колишнього СССР. тепер ми у вільній Україні приговорені до смертної кари через непрожитковий мінімум, бо ми майже всі пенсіонери за віком чи по здоров'ю працювати більше ніде не зможемо.
29.05.02р.
Голова Профспілки Працівників Незалежної Преси
Коваленко Ганна.
м. Київ-32.
а/с 121.
Тел. .414-42-21
Сайт «Майдан» і надалі буде надавати інформаційну підтримку протестантам, друкуючи останні новини, присвячені подіям навколо протесту.