МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

"Захист національного простору" не працює і не мав працювати

06/21/2002 | Kostya Poroh
Якими смішними були рухівці, коли підтримали створення "Нацради" (або "насради") по інформації! Тепер з насрадою беспредєл. Захист магнатів. Як же можна було так помилитись!



****************************************************
Припинено мовлення ТРК "Ютар" у Києві

Нацрада з питань телебачення і радіомовлення припинила мовлення телекомпанії "Ютар" на 37-му телевізійному каналі столиці України. Мовлення було вимкнене Київським радіотелепередавальним центром за рішенням Нацради, повідомляють “Українські Новини” .

Кореспондент.net
Червень 21, 09:13

У повідомленні телекомпанії "Ютар" зазначено, що випуски новин, починаючи з п'ятниці, виходитимуть в Інтернеті.

У квітні цього року Національна рада з питань телебачення і радіомовлення позбавила "Ютар" ліцензії на мовлення на 37-му каналі, віддавши її "TV-Табачук".

Зараз Нацрадою проводиться видача ліцензії "TV-Табачук", незважаючи на рішення Господарського суду Києва про припинення видачі такої ліцензії.

"TV-Табачук", у свою чергу, заперечує в Апеляційному суді Києва рішення Господарського суду про припинення видачі ліцензії.

Нацрада з питань телебачення і радіомовлення оголосила конкурс на телекомпанію-мовника на 37-му каналі Києва 14 березня 2002 року.

Відповіді

  • 2002.06.21 | НеДохтор

    Томенко: Найбільшою проблемою є тінізація інформаційної сфери

    Розмову вела Діана ДУЦИК.

    "Україна молода" 2002.06.21
    http://uamedia.visti.net/new_site/um-pub.shtml?CGIQUERY=3&lng=UKR&query=visti.local.um]+++&smo=1&cli=1&rnm=0&dst=1&dtb=234&sub=&next.x=14&next.y=5&cdb=234&cdn=23030&dbc=1&group=visti.local.um
    ------------------------------

    Микола Томенко: Найбільшою проблемою є тінізація інформаційної сфери



    Новий голова Комітету ВР з питань свободи слова та інформації - про залежність і незалежність

    Кожного разу, коли міняється парламент, журналісти мають надію, що їхні проблеми бодай частково будуть вирішуватися. Але, незважаючи на те, що парламентські комітети змогли створити за одинадцять років непогане законодавство у сфері ЗМІ, свободи слова в країні не побільшало. Тому голова Комітету з питань свободи слова та інформації Верховної Ради вже нинішнього скликання бачить роботу цього комітету трохи по-іншому, аніж його попередники. Як саме - про це він, Микола Томенко, депутат від "Нашої України" і директор Інституту політики, розповів у інтерв’ю "Україні молодій".


    - Пане Миколо, як ваш комітет будуватиме свою роботу? І які будуть визначені пріоритети у цій роботі?

    - Комітет повинен переорієнтувати свою роботу, виходячи з ситуації, яка склалася в інформаційному просторі, та із завдань парламенту. Якщо попередні комітети активніше працювали над формуванням законодавчих засад діяльності інформаційного простору, то ми повинні додати до функцій законотворчих функції контрольні і функції, я б сказав, профспілкові. Комітет має стати своєрідною політичною профспілкою журналістів України. Поділ інформаційного простору у відповідності до фінансово-політичних інтересів призвів до того, що в країні, на жаль, відсутня система захисту корпоративних інтересів журналістів, де б не було симпатій до тих чи інших олігархів, до тих чи інших політичних партій. За одинадцять років журналістам не вдалося домовитися про якісь спільні принципи та інтереси, які б захищалися незалежно від того, де б вони працювали. Особливо на місцевому рівні ми маємо фантастичну залежність журналістів від чиновників, податкової адміністрації, ще когось, навіть якщо вони не є засновниками медіа. У регіонах нічого не змінилося. Місцеві журналісти зараз ще більше залежні, ніж за часів комуністичної системи. Для нас важливо взяти на комітет функції політичної і правової підстраховки і захисту журналістів, не залежно від того, до якої газети вони належать. У нас в комітеті тринадцять депутатів. Я сказав на засіданні, що це нещасливе число для теоретиків несвободи слова і щасливе для прихильників свободи слова в Україні. Один депутат куруватиме дві області. В областях створимо своєрідний осередок, де через нашу уповноважену людину журналісти зможуть контактувати з нами. Ми збираємося провести серію виїзних засідань в регіонах. Отже, ідея політичної профспілки передбачає і соціальні речі, і правові. Потрібно переглянути трудове законодавство у сфері медіа. На сьогодні взаємини "журналіст-засновник", "журналіст-роботодавець", "журналіст-суд", "журналіст-місцева державна адміністрація" фактично не вибудувані. Через це, звичайно, виникає багато різних колізій. Тому одним із наших пріоритетів є захист журналіста.

    Другий напрям пов’’заний з кодифікацією законодавства. Ми спеціально створили підкомітет з питань кодифікації законодавства. Це його системна робота. Але системні речі неможливо робити, не знаючи реальної картини. Ми плануємо створити низку експертних рад при комітеті, збираємо вже громадську раду із відомих діячів, будемо залучати громадські структури, аналітиків. На сьогоднішній день ніхто: ні Нацрада, ні Державний комітет - не може змалювати реальну картину інформаційного ринку. Ми маємо час до вересня. Треба за літо зібрати інформацію про стан інформаційного ринку в Україні і скласти повну картину.

    Інтуїція мені підказує, що найбільшою проблемою є високий рівень тінізації інформаційної сфери. Відбулася подвійна монополізація. Перша - монополізація фінансово-політичними групами, що через офшорні кампанії вийшли з-під правового поля України і практично не підпадають під діюче законодавство. Можна прийняти ще декілька законів, але неможливо їх застосувати. Що ми можемо зробити, якщо якісь офшорні компанії є власниками медіа і водночас не є суб’єктами українських правовідносин? Звичайно, треба говорити тут про перереєстрацію, про заведення їх у публічний інформаційний ринок, де власником медіа повинна бути реальна юридична особа, громадянин України. Друга - це монополізація, особливо на регіональному рівні, місцевою владою. Ми маємо інформацію і треба її підтвердити по регіонах, де у більшості медіа-власниками або засновниками є обласна чи районна державна адміністрація. Це неприпустима річ, бо тут використовуються бюджетні гроші. Фактично за гроші громадян постворювалися медіа-імперії губернатора, мера чи голови районної адміністрації, що не є нормально з точки зору використання бюджетних грошей та антимонопольного законодавства. Це ще один напрям, у якому ми повинні працювати, хоч він і дуже ризикований.

    Третій напрям пов’язаний із системою управління інформаційним простором. На сьогоднішній день ми маємо багато проблем. На законодавчому рівні, або на рівні реалізації законів закладені конфлікти по лінії Нацрада - Держкомітет інформаційної політики, конфлікт Національні теле- і радіокомпанії і той же Державний комітет. Останній значною мірою не зайняв відповідного місця в цій системі координат. Національна телекомпанія діє фактично поза законом. Тому перша постанова, яку я зареєстрував, буде пов’язана саме з системними управлінськими речами. Це приведення у відповідність до законодавства діяльності Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Сьогодні у цьому органі домінує одна фінансово-політична група, дніпропетровська. Нацрада ізолювалася від інших структур влади, експертів, журналістів. Вони уже не сприймають Нацраду як легітимний орган. Вона вичерпала себе. Її звіту за попередній рік не було. Позиція комітету така: якщо Верховна Рада буде переобтяжена бюджетною резолюцією, ми готові звіт послухати на комітеті, а потім уже винести на засідання у сесійну залу. Думаю, що, швидше, ми будемо рекомендувати визнати її роботу незадовільною. Зараз треба говорити не про ротацію в Нацраді, а про формування її нового складу.

    - Чи обговорювалося уже це питання за межами комітету, і чи є якісь конкретні пропозиції по кандидатурах?

    - Персоналії поки що не обговорюються. Є загальне розуміння того, що Нацрада у такому форматі себе вичерпала. Я противник в умовах нинішньої недемократичної, значною мірою неправової держави, йти шляхом пошуку хороших спеціалістів. Ми стали заручниками такого принципу формування Нацради. Існує лише один принцип - це принцип політичного представництва. Є шість політичних сил у парламенті, які повинні визначити коректно схему пропорційного представництва. Зрозуміло, що вони не даватимуть туди хіміків чи ще когось, а даватимуть тих, хто розуміється в медійній сфері, бо вони зацікавлені в оптимальних рішеннях. Якщо Президент у своїй четвірці за традицією представляє інтереси двох політичних сил, "Єдиної України" та СДПУ(о), то Верховна Рада повинна представити інші політичні сили. Таким чином усе буде збалансовано. Мені кажуть, що тут є конфлікт. Я не бачу тут конфлікту.

    Нам також треба зробити все, щоб повернути народу Національну телекомпанію. Поки що у нас її забрали. Сьогодні це телекомпанія при Президенті України та Кабінеті Міністрів, що визначила остання постанова уряду.

    - Але це, здається, порушує закон про телебачення та радіомовлення?

    - Це прямо порушує закон. Так само як прямо порушував закон Указ Президента, який визначив якісь загальні засади діяльності Національної телерадіокомпанії. Стаття тринадцята визначає, що це повинне бути рішення Верховної Ради і Президента. Парламент як представницький орган мав би впливати на концепцію розвитку каналу. Він повинен формувати наглядову раду. А вже Наглядова рада повинна була б затверджувати концепцію каналу.

    - Яким чином комітет буде реагувати на постанову уряду, якою був прийняв статут НТКУ?

    - Треба готувати відповідний законопроект про статус Національних теле- та радіокомпаній, де всі нюанси аж до призначення керівництва повинні бути виписані. Звичайно, вплив Президента буде зберігатися. Але концептуальні речі повинні прийматися набагато ширшим загалом, зокрема політичними силами, які є в парламенті, громадськими діячами. Якби була така наглядова рада, то не думаю, що на телеканалі з’явилася б така програма як "Диканька", так само як і ведучий Володимир Молчанов. Складається таке враження, що ніхто з українських журналістів не здатен провести інтерв’ю з якимось відомим українським політичним діячем. Зараз всі підшуковують тих відомих людей, які вільно володіють російською мовою і готові з Молчановим говорити. От приїхав метр і тепер треба підбирати під нього учасників ток-шоу. Якби це був комерційний канал, нічого б страшного в цьому не було. На Національному каналі такі експерименти протиприродні. Адже йдеться про бюджетні кошти, про національний інформаційний простір. У всіх країнах канали, що підтримуються бюджетом, це канали, де йде культура, наука, освіта, спорт, саме те, що не є комерційним. Ці канали утримують ціннісну, світоглядну основу суспільства.

    Тому треба зробити все, щоб ми міняли не президентів телекомпанії, а щоб були закладені зрозумілі принципи діяльності.

    Хочу наголосити, що комітет, окрім цього, працюватиме над вирішенням конкретних проблем. Почали ми з дуже простого рішення. Сподіваюся, що Голова Верховної Ради виконає його. Потрібно, щоб журналісти отримували пакет документів, який отримують депутати. А також щоб у ложі преси в парламенті з’явилися комп’ютери, щоб був доступ до Інтернету, до поіменного голосування.

    І ще одне. Комітет буде опікуватися різноманітними резонансними справами. Члени комітету підписали звернення до Верховної Ради. Ми готові активно продовжити розгляд обставин смерті Георгія Гонгадзе, Ігоря Александрова, інших резонансних справ. Ми вважаємо, що слідча комісія під керівництвом Олександра Жира почала системну роботу. І нема зараз потреби створювати нову комісію. Ми пропонуємо почекати до 14 липня, коли пройдуть повторні вибори. Тим паче, що Жир не припиняв цієї діяльності навіть зараз.

    - Якщо говорити про реформування Національної телекомпанії, то, можливо, вже доречно говорити про формування на її основі громадського телебачення?

    - Думаю, що найперше потрібно вивести у законодавче поле діяльність Національної телекомпанії. Тоді в законі ми заклали формування наглядової ради, вплив Верховної Ради на призначення керівництва, контроль за фінансами, процедуру визначення концепції каналу. Я думаю, що це достатньо серйозний крок до створення громадського телебачення. Другий крок складніший. Він фактично пов’язаний з роздержавленням каналу. Я підтримую цей процес. Але це процес не одного дня. Тому повинна бути відповідна логіка дій. Спочатку потрібно надати Національній телекомпанії законний статус.

    - Щодо питання утворення наглядової ради. УТ-1 Кабмін прийняв рішення, за яким вона формується самим урядом. Представники різних політичних сил пропонують формувати наглядову ради саме за політичним принципом. Яким може бути оптимальний варіант?

    - Я би не аналізував так системно цю постанову, бо вона незаконна. Можна під час формування наглядової ради діяти за принципом політичного представництва. Але якщо постане, наприклад, питання від "Нашої України", то, швидше за все, це буде якийсь громадський діяч, взагалі не член партії, бо всі свідомі того, що цей канал - не трибуна для партій, а обличчя нашого суспільства. Висока політизація каналу не потрібна. Ми маємо можливість зупинити антикультурницький зміст інших комерційних каналів. У наглядову раду повинні входити громадські авторитети. Частину цієї ради може призначати Верховна Рада, частину Президент.

    - Пане Миколо, ви говорите про те, що канал не повинен бути політизованим. Але сьогодні Прем’єр-міністр заявляє, що він буде популяризувати роботу уряду через Перший національний канал. Верховна Рада хоче, щоб транслювалася сесія. Можливо, доречно йти німецьким шляхом? Там був створений окремий канал, який висвітлює офіційні заходи.

    - Йдеться про те, що на Першому національному передбачається лише одна програма, яка стосується висвітлення роботи парламенту. Представники всіх політичних сил у прямому ефірі повинні розповісти, що вони робили цілий тиждень. Мова йде про формат щоденника сесії. Думаю, цього достатньо. Я також прихильник того, щоб був окремий кабельний політичний канал, де б транслювалася і сесія, і засідання Кабінету Міністрів. Це було б неправильно, якби пряма трансляція здійснювалася на Першому каналі. Так само найближчим часом треба вирішувати, що робити з Національним радіо. У нас є УР-3, який у тяжкому фінасовому стані, є "Промінь", є Перший канал, тобто три проводових радіостанції. Можливо, якщо Національна радіокомпанія - це радіо для суспільства, то варто на УР-3 виводити трансляцію сесії.

    - У минулому парламенті витали ідеї створення Інформаційного кодексу.Чи буде над цим працювати ваш комітет?

    - Так. У нас навіть є відповідний підкомітет. Ми будемо залучати і попередніх депутатів, і вчених. Хочемо створити потужну експертну раду. Систематизація всіх законів - це також один із наших пріоритетів.

    - У Києві нещодавно проходила велика конференція з питань транскордонного телебачення. Україна так і не ратифікувала поки що конвенції з питань транскордонного телебачення. Наскільки на сьогодні це питання для нас є актуальним?

    - Думаю, треба аналізувати, наскільки ми можемо забезпечити свою інформаційну безпеку і бути присутніми в інформаційному просторі інших країн. Скажімо, ратифікація Конвенції регіональних мов створює для нас великі проблеми. Тому треба дивитися. Можливо, у цій ситуації нам варто йти шляхом двосторонніх угод з країнами-сусідами. Ми тільки зараз починаємо розглядати ситуацію незаконного транслювання російськими мовниками по кабельній мережі. Тоді як наш інформаційний продукт практично не присутній у світі.

    - Якщо вже продовжувати це питання, Українська республіканська партія Собор" закликав національно-демократичні сили виступити проти русифікації країни. Можливо, ця заява і є різкою. Але проблема посилення російських медіа на українському ринку існує. Як її можна вирішити?

    - Є дві тенденції. Перша, посилений вплив російського капіталу в українські медіа. І ця тенденція зростає. І друге, продовження присутності квазіросійських медіа в українському просторі. Ми повинні розділяти дві категорії: категорії видань російською та українською мовою, і категорії видань власників російських і українських. Друга проблема є більш важливіша, бо вона економічна і політична. Треба йти через перереєстрацію. Ніхто не має таких пільгових умов з видань інших країн, як російські. Тут треба думати, як привести це у відповідність до законодавства, щоб не порушувати загальні принципи інформаційного ринку. Хоч в цілому українська частина медійного ринку все-таки підтяглася і стала більш сильною. Щодо мови, то більшість радіопроектів, які ліцензувалися Нацрадою, мали чіткі вимоги. Законодавства достатньо, його треба виконувати. Просто Нацрада надає ліцензії "правильним" організаціям у сенсі політичному. І ніхто там не зважає на мовні проблеми. Я нещодавно дізнався, що в одній із київських частот було відмовлено радіокомпанії "Майдан". Це чи не єдина радіокомпанія, яка пропагує українську музику і культуру. А ліцензію отримала московська радіокомпанія з Дніпропетровської області тільки тому, що звідти родом один із членів Національної ради. Такий підхід є зневажливим. Питання мови повинно бути економічно і політично підкріплене. Для мене важливо зробити українського власника домінуючим.

    Розмову вела Діана ДУЦИК.

    "Україна молода" 2002.06.21



    ------------------------------------------------
  • 2002.06.21 | НеДохтор

    УП: "Маленька копія режиму"…

    http://www.pravda.com.ua/?20621-2-new

    --------------------------
    "Маленька копія режиму"…

    www.ПРАВДА.com.ua, 21.06.2002, 14:58




    Часто буває так - доля людини вже вирішена, а вона про це не здогадується. У п'ятницю перед депутатами звітував голова Нацради з питань телебачення і радіомовлення Борис Холод. Послухати його було одне задоволення - якщо не брати до уваги його бекання-мекання - помітно було, що Холод прагне завоювати довіру депутатів, від рішення яких залежить його доля.

    "Дякую вам за прекрасне питання, я безкінечно вас поважаю, як, проте і всіх інших дуже-дуже поважаю… Ми звичайно ж зробимо все те, що від нас залежить, щоб відновити трансляцію… Ви собі уявити не можете, як пригноблюється українська мова… Я стою на позиції захисту вітчизняного виробника…" Всі ці фрази повинні були хоч трохи пом'якшити гнів законодавців проти Холода та його команди. Здається, не допомогло…

    Ось що говорив Холод. По-перше, він вмовляв депутатів, що немає жодних підстав для зміни керівництва Нацради та її складу. По-друге, розповів про діяльність свого органу за звітний період. Безліч цифр, посилань і скарг на законодавство, пояснень, чому власне їх так не люблять...

    Наприклад, постійні претензії до Нацради з приводу ліцензування Холод пояснює просто: "Якщо на 2,5 тис. заяв реально є можливість видати всього до 500 ліцензій, то, природно, 2 тис. інших претендентів залишаються незадоволеними". При цьому, оскільки законодавство не передбачає оскарження у судовому порядку рішень Нацради про визначення переможця конкурсів на отримання ліцензій на мовленння, він розглядає подібні дії як "тиск на Нацраду".

    Підсумки такі: станом на 23 жовтня 2001 року Нацрада видала 77 ліцензій на право користування каналами мовлення. З них 13 ліцензій пройшли переоформлення; одна ліцензія видана на право користування системою "МІТРІС"; 2 ліцензії - на супутникове мовлення; 19 ліцензій видані для підтвердження рішень, прийнятих в 1997-1999 роках і 42 ліцензії видані ТРО, які стали переможцями конкурсних відборів у 2001 році.

    А ось, що інкримінується Нацраді. Томенко перерахував наступні провинності - Нацрада не дотримується всіх законодавчих принципів своєї діяльності, "по-своєму" трактує законодавство України й упереджено ставиться до окремих ТРК. "Активна ринкова діяльність" Нацради привела до того, що її робота звелася до закриття ряду телерадіокомпаній на основі їх фінансового становища. При цьому Нацрада дивиться "крізь пальці" на порушення телекомпаніями норми про мінімально необхідну кількість продуктів національного виробництва.

    При цьому Томенко готовий надати Генпрокуратурі деякі матеріали щодо діяльності Нацради. Він дав зрозуміти, що ці матеріали стосуються трансляції на УТ-1 ТРК "Ера", що належить Андрію Деркачу, і ролі у цьому Нацради.

    Отже, Томенко і його комітет пропонують зняти Холода, замінити весь склад Нацради, у тому числі запропонувати президенту переглянути свою "четвірку", який у минулому році навіть висловився з приводу "закритості" процесу ліцензування Нацрадою.

    Цю пропозицію збираються підтримати Соцпартія, "Наша Україна" і Блок Юлії Тимошенко. СДПУ(О), за плечами якої "Інтер", який, зокрема, продовжує мовлення російською мовою, пропонує дуже гладенке формулювання - "взяти до уваги".

    Представник Соцпартії Бокий назвав Нацраду "маленькою копією режиму" і "інструментом розправи" з неугодними телерадіокомпаніями. Сергій Правденко (БЮТ) заявив, що у парламенту немає гарантій, що наступний склад Нацради буде кращим, але відставка нинішнього складу - "моральна оцінка" його діяльності.

    Не зовсім зрозуміла позиція "Єдиної України" і комуністів, які не взяли участі в обговоренні звіту. В "Єдиній Україні" є зацікавлені люди, які мають своїх людей у Нацраді, і тому не зацікавлені у зміні його складу. Пінчук, Деркач і Волков і так вже витратили багато матеріальних ресурсів і часу на утримання окремих членів Нацради, щоб підтримувати зміни.

    Звичайно ж нікому у Нацраді пропозиції щодо їх звільнення не до душі. Свіжоспечений член Нацради Олександр Мартиненко відразу заявив, що вираження недовіри парламентом своїй "четвірці" Нацради призведе до паралізації роботи цього конституційного органу. Півтора року тому, нагадав Мартиненко в інтерв'ю агентству Інтерфакс-Україна, через затримку з формуванням Нацради весь телерадіопростір України "управлявся у ручному режимі технічними службами".

    "Більшої шкоди, ніж було завдано у той період телерадіопростору, не було. Згодом цю ситуацію довелося виправляти довго і болісно". Саме тому останні 1,5 року Нацрада працювала "у пожежному режимі, де-факто закріпляючи ситуацію, що склалася завдяки діям Держкомзв'язку та інших служб, від яких постраждало телерадіомовлення".

    Мартиненко не забув, що парламент має право виражати довіру або недовіру своїй частині Нацради, але підкреслив, що "дуже б не хотів, щоб це відбувалося з політичних мотивів". У Нацраді повинні працювати професіонали, "якомога менше пов'язані з політичними партіями", вважає він.

    Таким чином, очевидно, Мартиненко дав зрозуміти, що президент не має наміру міняти свою "четвірку". Почнемо з початку…

    Підсумок роботи Нацради можна знайти тут
    http://www.vlada.kiev.ua/cgi-bin/ums/dispful.pl?5953


    --------------------------


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".