07/02/2002 | Майдан-Інформ

В останні декілька днів зацікавлені могли спостерігати за черговим актом трагікомедії "Розкол в УНА-УНСО". Не встиг Андрій Шкіль за рішенням з'їзду повернутися в лави керівників УНА, як виключені лідери партії зібрали прес-конференцію, на якій назвали цей з'їзд "аферою", і в якості підтвердження своїх повноважень продемонстрували печатку Асамблеї. Очевидно, маючи на увазі, що проти такого лома нема прийому. Але чи так це?

Як відомо, на виборах 31 березня УНА, незважаючи на ефір на основних телеканалах країни, змогла зайняти почесне, третє з кінця місце, набравши близько 12 тисяч голосів (для порівняння, усього до складу партії входить близько 7 тисяч осіб). У свою чергу, Андрій Шкіль, сидячи в Лук'янівському СІЗО, набрав у своєму окрузі понад 31 тисячу голосів. За порушення партійної дисципліни - самовисування на виборах і бажання приєднатися до фракції Юлії Тимошенко - Шкіля виключили з партії.

Однак, 30 червня, у 12 річницю організації був скликаний позачерговий з'їзд УНА-УНСО, на якому ухвалено декілька обіцяних Андрієм Шкілем рішень. По-перше, Асамблеї повернули повну назву - УНА-УНСО, скорочену до "Українська національна асамблея" перед виборчою кампанією 2002 тогочасними керівниками партії. По-друге, були визнані недійсними два попередніх з'їзди партії.

По-третє, з УНА вигнали Миколу Карпюка (голову проводу), Юрія Тиму (голову виконкому) і Олега Марчука (керівника Тернопільської обласної організації) - з формулюванням "за співпрацю із СБУ та режимом, ганебний відсоток, набраний організацією на виборах, за бездіяльність і деструктивну роботу". По-четверте, був знятий зі своєї посади голова політради УНА Едуард Коваленко, що з'явився в Асамблеї за декілька місяців до виборів.

Крім того, за рішенням з'їзду очолити УНА-УНСО має Андрій Шкіль, а до проводу Асамблеї були введені керівники обласних організацій, а також ув'язнені члени УНА-УНСО Ігор Мазур, Руслан Зайченко, Микола Ляхович і Олег Бойко.

За два дні вищезазначені "колабораціоністи" вирішили завдати "удару" у відповідь - зібрали прес-конференцію, де можна було зблизька роздивитися керівників УНА, які чомусь своєю зовнішністю викликають "братківсько-комсомольські" асоціації (проте не тільки зовнішністю - "комсомолець" Коваленко в запалі розповіді про допомогу політв'язням в Лук'янівці, раптом додав: а що, мовляв, Шкіль для них "реально-конкретне"(!) зробив?).

Чомусь не зміг прибути Микола Карпюк, тому спікерами "зареєстрованої в Мінюстиції" партії були, переважно, Юрій Тима, Едуард Коваленко та двоє обласних керівників УНА, що нагадували скоріш бодігардів перших двох. Присутнім роздали заяву політради партії, причому в двох варіантах: короткому, проте друкованому не абияк, а на кольоровому принтері (!), і довгому, в якому детально прописана вся правда про недільний з'їзд.

Так, наприклад, за твердженням вигнаних "уна-номенклатурників", делегатами з'їзду стали зібрана Шкілем сотня підлітків 14-16 років, які за свою роль отримали гонорар у 5 гривень і право бути присутніми на фуршеті. Крім того, на з'їзді не було нікого з активістів або обласних керівників, як і не відбулися збори щодо висунення делегатів. Висновок - з'їзд нелегітимний, а його рішення не будуть визнані Міністерством юстиції.

Пояснили "легітимні" керівники партії і "причину" таких дій Шкіля - він мав на меті "створення під себе кишенькової структури, як основної умови отримання від керівництва "Блоку Юлії Тимошенко" фінансової допомоги". "Народний депутат вдався до афери" - вердикт Едуарда Коваленка, що підкреслював моральну сторону справи.

Цікавий поворот подій стався посеред зливи викриттів, коли в конференц-залі УНІАН, де проходила прес-конференція, з'явилася Тетяна Чорновіл, худенька дівчина - керівник прес-служби УНА-УНСО. Саме вона, в принципі, "зробила" Шкіля народним депутатом. Тетяна задала декілька питань виступаючим, що зрештою спровокувало чергову порцію сентенцій про "ідіотизм" ситуації, коли колишній член партії перетягує УНА на себе.

Апофеозом самоствердження "легітимних" унсовців стала дещо нервова демонстрація Коваленком офіційної (зареєстрованої в Мінюсті, як він наполеглево повторював!) печатки партії, яку, він, схоже, був готовий поставити на чому завгодно.

Поки готувалася ця стаття, стало відомо, що в середу, 3 липня свою відповідь "Чемберлену" тепер даватиме Шкіль. Чи зможе він знайти аргумент, сильніший за печатку?