Кінах - комуніст?.. або новий удар по дрібних підприємцях
07/03/2002 | pp.com.ua
Принаймні, він хоче заборонити експлуатацію найманих працівників для підприємців, які використовують спрощені системи оподаткування, засновані на фіксованому та єдиному податках. Це він намагається провести у своєму та Кабміну законопроекті про податок на доходи фізичних осіб № № 1111-1 від 01.07.2002, зареєстрованому 1 липня у Верховній Раді. До речі, цей законопроект взагалі дуже актуальний та цікавий, бо самі розумієте, що усі ми фізичні особи :-) і нас стосуються податки :-( окрім може деяких, дуже наближених до влади та ще суддів, які Указом Президента протизаконно звільнені від сплати прибуткового податку. Поки на нашому сайті матеріали тільки на форумі.
Відповіді
2002.07.03 | Уколов
Кінах! Та невже?!:-)
Хууух! Нарешті ви розібралися хто є ху.Коли я звертав вашу увагу на те, що саме урядовий законопроект ПК скасовує фіксований і єдиний податки, ви намагалися влаштувати мені обструкцію, вішаючи цих собак на Терьохіна.
Між іншим, особисто я і досьогодні вважаю скасування ЕККА на ринках несправедливим стосовно іншого бізнесу.
2002.07.03 | pp.com.ua
А як щодо скасування ЕККА у крамницях?
за умови діяльності за єдиним податком - воно теж несправедливе?2002.07.03 | Уколов
Re: А як щодо скасування ЕККА у крамницях?
Відверто кажучи - так. Справа в тому, що відсутність обліку дозволяє приховати справжній обсяг продаж. Відповідно, коту під хвіст вся ідеологія закладена як до закону про єдиний так і до закону про фіксований податки. Справді, якщо не можна гарантувати, що це малий бізнес, а не прихований великий, то як можна застосовувати норми оподаткування малого бізнесу?Найлегше про це не думати і ставати в позу - мовляв, не плачу податків, бо їх все-одно розкрадуть. Але абстрактно ситуація з відсутністю ЕККА, м"яко кажучи, далека від нормальної, як для нашого суспільства.
2002.07.03 | Олександр
Re: А як щодо скасування ЕККА у крамницях?
Уколов писав(ла):>Відверто кажучи - так. Справа в тому, що відсутність обліку дозволяє >приховати справжній обсяг продаж. Відповідно, коту під хвіст вся >ідеологія закладена як до закону про єдиний так і до закону про >фіксований податки. Справді, якщо не можна гарантувати, що це малий >бізнес, а не прихований великий, то як можна застосовувати норми >оподаткування малого бізнесу?
Коли отримуєш свідоцтво платника фіксованого податку, то маєш зараєструвати в податковій книгу обліку господарчих операцій, у якій ведеш свою бухгалтерію. Плюс щоквартальна звітність...
Але питання гарантій, взагалі кажучи, цікаве. Як його забезпечують у світі ? Чесно кажучи, інформації малувато. Але підозрюю, що підходів і методів багато. Тут вже держава має вибирати, що їй вигідніше: робити систему м'якшою і, втрачаючи певний відсоток на нечесних підприємцях, компенсувати його економією на перевіряючих чиновниках і загальним економічним пожвавленням. Чи витрачати додаткові ресурси і наймати додаткових людей для того, щоб зробити фільтр щільнішим...
>Але абстрактно ситуація з відсутністю ЕККА, м"яко кажучи, далека від >нормальної, як для нашого суспільства.
Воно і так, і не так. Звісно, недарма будь-який факт витрачання грошей бажано засвідчувати документом, в тому числі - купівлю товару.
Але як на мене збитки від цих самих апаратів поки значно переважать позитивний ефект від їхнього примусового впровадження...
P.S. Треба державі якось так помізкувати, щоб впровадження тих самих ЕККА було вигідним і для торговців. Для порівняння - зараз я думаю про встановлення в квартирі лічильників на воду, газ, опалення. Практика показує, що вони себе за рік окуповують.
2002.07.03 | Мартинюк
Примусове використання ЕККА є антиконституційним.
Єдина логічна причина використання ЕККА полягає в бажанні власників торгівельних закладів контролювати своїх найманих працівників, чи у випадку одноосібного приватного торгівця проконтролювати самого себе. Подібні дії держави означють що вона прагне втручатися у внутрішні виробничі аспекти підприємства, тобто робить те що заборонено Конституцією.Другий аспект цього що це все робиться для полегшення використання соціалістично-сталінських прямих методів контролю податкової за підприємством, що рівноцінне визнанню державою того що вона вважає себе власником будь якого бізнесу в Україні, в тому числі й так званого недержавного.Фактично бухгалтер приватного підприємства пертворений у представника держави-"власника" на цьому приватному підприємстві, який збирає для неї необхідний "компромат" на керівництво і на самого себе.
Все це у свою чергу приховує небажання держави використовувати нормальні , непрямі методи, які у всій решті позаукраїнського світу показали свою високу ефективність для підвищення збору податків .
Податковий інспектор в Україні не має права порахувати кількість поверхів у вілли бізнесмена та оцінити марку його "Мерседеса" так як робиться у решті світу. Однак він має право втручатися в найдрібніші аспекти виробничого процесу, отримувати в будь який момент конфіденційну для даного бізнесу інформацію і робити багато інших речей, немислимих у цивілізованій частині світу.
Логіка тут проста - основна мета податкової системи в Україні не збір податків , а виконання владних функцій, вчинення насильства над реальними чи мнимими ворогами або просто конкурентами комуно-бізнесового правлячого класу. До речі це властиво і для ланиноамериканських країн де міцева "верхівка" таким чином знищує в зародку можливу конкуренцію дл себе і по великому рахунку для розвинутих країн світу . Тому на це все слабо реагує міжнародна громадська думка
2002.07.03 | Уколов
Re: Примусове використання ЕККА є антиконституційним.
Мартинюк писав(ла):> Єдина логічна причина використання ЕККА полягає в бажанні власників торгівельних закладів контролювати своїх найманих працівників, чи у випадку одноосібного приватного торгівця проконтролювати самого себе. Подібні дії держави означють що вона прагне втручатися у внутрішні виробничі аспекти підприємства, тобто робить те що заборонено Конституцією.
Розкажіть це британським або німецьким податківцям:-) Я не юрист, але "внутрішні виробничі аспекти підприємства" і необхідність перевірки обсягів прибутків підприємства за допомогою перевірки звітності ЕККА мені здається не одне й те ж саме. Спробуйте подати в КС, думаю проблема тлумачення що таке "втручання до внутрішніх виробничі аспекти підприємства" їм під силу.
> Другий аспект цього що це все робиться для полегшення використання соціалістично-сталінських прямих методів контролю податкової за підприємством, що рівноцінне визнанню державою того що вона вважає себе власником будь якого бізнесу в Україні, в тому числі й так званого недержавного.Фактично бухгалтер приватного підприємства пертворений у представника держави-"власника" на цьому приватному підприємстві, який збирає для неї необхідний "компромат" на керівництво і на самого себе.
Цікаво, що саме за Сталіна, один час податки в СССР були скасовані взагалі. Зрештою навіщо їм були податки, коли вони і так все забирали. Щодо ж вашої оцінки ролі бухгалтера, то в мене просто бракує слів...
> Все це у свою чергу приховує небажання держави використовувати нормальні , непрямі методи, які у всій решті позаукраїнського світу показали свою високу ефективність для підвищення збору податків ...
> Податковий інспектор в Україні не має права порахувати кількість поверхів у вілли бізнесмена та оцінити марку його "Мерседеса" так як робиться у решті світу.
О-о, не накаркайте. Щойно недавно вони, ГДПА, вже запропнували непрямі методи. Якби не активність так не любимого вами Терьохіна, то внутрішньою постановою податківці б отримали право зупиняти вас на вулиці і цікавитись чи були у вас гроші купити ваш "Ролекс" чи "Жигулі". Наскільки я чув Підкомітет з питань податків минулого парламенту дав роз"яснення, що так звані непрямі методи можна застосовувати лише у випадку порушення карної справи.
А запровадження податку на нерухомість, яку звісно ж приховати не можливо, думаю неминуче вже найближчим часом.
> ...Однак він має право втручатися в найдрібніші аспекти виробничого процесу, отримувати в будь який момент конфіденційну для даного бізнесу інформацію і робити багато інших речей, немислимих у цивілізованій частині світу.
Потрібен нормальний, а не урядовий ПК. Але, як відомо, ВРУ ще ніяк не збереться приступити (підступитися) до своєї прямої роботи.
> Логіка тут проста - основна мета податкової системи в Україні не збір податків , а виконання владних функцій, вчинення насильства над реальними чи мнимими ворогами або просто конкурентами комуно-бізнесового правлячого класу. До речі це властиво і для ланиноамериканських країн де міцева "верхівка" таким чином знищує в зародку можливу конкуренцію дл себе і по великому рахунку для розвинутих країн світу . Тому на це все слабо реагує міжнародна громадська думка
2002.07.03 | Shooter
Re: Примусове використання ЕККА
Уколов писав(ла):> Мартинюк писав(ла):
> > Єдина логічна причина використання ЕККА полягає в бажанні власників торгівельних закладів контролювати своїх найманих працівників, чи у випадку одноосібного приватного торгівця проконтролювати самого себе. Подібні дії держави означють що вона прагне втручатися у внутрішні виробничі аспекти підприємства, тобто робить те що заборонено Конституцією.
>
> Розкажіть це британським або німецьким податківцям:-)
як і будь-кому з податківців ЦЄ країн. в деяких ЕККА навіть є на ринку (в "постійних" продавців)
2002.07.08 | Мартинюк
Повторюю -на Заході ЕККА примусово не вводяться.
Торгівці це роблять самі для себе - аби полегшити облік виручки.Окрім того це дає торговій точці "солідності". От усе. Але аж ніяк не примусе застосування громіздкого та нефункціонального "електричного азарівця" який постійно ламається потребує масу часу на передбачені податковою введення кодів, позицій і бог зна чого.
Вам звичайно повезло що ви десь на базарі побачили касовий апарат. Мені так не повезло - на базарах Лондону та Вашингтону і (о жах) навіть в деяких дешевих магазинних розпродажах я не побачив касових апаратів, а кілька раз побачив як ці апарати просто собі стоять в магазинчику як елемент обстановки, а власник ним просто не користується.
Оскільки в мені в Україні на той час стояло шість касових апаратів,то повірте що я цим цікавився цілком професійно.
2002.07.08 | Мартинюк
Уколов , а ти взагалі за кордон СНД виїжджав ?
Якщо й виїжджав то на базари явно не ходив і роботою тамтешньої податкової явно не цікавився...Непрямі методи - не самоціль - вони повинні компенсувати відміну прямих методів.
Нехоче непрямих методів в основну той прошарок , який годується дерибаном держвласності. немаючи ніякого бізнесу взагалі, або тримаючи про форму якусь збиткову лавочку.
Нормальний бізнес і нормальні підприємці хочуть позбутися прямого втручання у свої справи, абсолютно не повязаного з метою збору податку , та примусового і надмірно частого подання в податкову надлишкової , а часто комерційно секретної інформації, яка з цієї ж податкової негайно попадає конкурентам..
2002.07.08 | юрко
Re: Уколов , а ти взагалі за кордон СНД виїжджав ?
трохи щодо Канади. Податкова, в принципі, малими бізнесами і бізнесам з 1-2 особами не дуже цікавиться. Адже підставою на сплату податків є так званий self assessment, тобто самооцінка. Це означає, що я, коли заповнюю податкову форму, самооцінюю мої прибутки і витрати. Вони мають статистику скільки в середньому такий малий бізнес може принести і які приблизні витрати і відповідно оцінюють правдивість заповненої податкової форми.Як є дуже великі невідповідності, попросять додаткові підтверджуючі документи. Як не зможу їх подати, то перерахують на основі своєї власної статистики, тобто, прийдеться більше віддати. Переважно, ніхто не хоче мороки і якщо навіть хитрує, то не дуже відхиляється. Звичайно, час від часу вони роблять серйозну перевірку, але жертву тоді вибирають випадково, або хтось написав донос. І дуже часто десятиліттями малі бізнеси ніколи такої перевірки не мають.
Податкова служба в Канаді невелика, вони просто фізично не можуть всіх перевіряти. Також, є ще одна річ, яка заохочує не приховувати прибутки - це свій власний пенсійний план. Величина, яку дозволяється щороку відкладати собі на власний пенсійни план, залежить від прибутку - чим більше заробив, тим більше дозволено відкласти.
А таке відкладання означає, що відкладену суму віднімається від початкового загального прибутку. Тобто, виходить, що в кінцевому рахунку після відрахування собі на пенсію, перед податковою з'являється не початкова велика сума, а зменшена, яка, відповідно, і менше податкується.
2002.07.09 | Shooter
Я - досить часто
Мартинюк писав(ла):> Нормальний бізнес і нормальні підприємці хочуть позбутися прямого втручання у свої справи, абсолютно не повязаного з метою збору податку , та примусового і надмірно частого подання в податкову надлишкової , а часто комерційно секретної інформації, яка з цієї ж податкової негайно попадає конкурентам..
ЕККА не є секретною інформацією.
І не можна порівнювати Англію і Україну, оскільки профіль доходу державного бюджету абсолютно відмінний. Тому Англія собі може дозволити начхати на ЕККА.
Якщо ж придивитися до найближчих західних сусідів України, то - ще раз для Вас, - ЕККА там навіть поширеніші, ніж на Україні. І ніхто з того ніякої трагедії не робить.
2002.07.04 | Breathe
Лажа
Мартинюк писав(ла):> Єдина логічна причина використання ЕККА полягає в бажанні власників торгівельних закладів контролювати своїх найманих працівників, чи у випадку одноосібного приватного торгівця проконтролювати самого себе. Подібні дії держави означють що вона прагне втручатися у внутрішні виробничі аспекти підприємства, тобто робить те що заборонено Конституцією.
А Ви, пане, деколи піддаєте власні думки критичному аналізу? (... тобто, думаєте - коли пишете?) Розкажіть як ще податкова має контролювати податкові зобовязання, якщо не буде ЕККА? І що записано в Конституції про ЕККА? чи може про "виробничий процес"?
> Другий аспект цього що це все робиться для полегшення використання соціалістично-сталінських прямих методів контролю податкової за підприємством, що рівноцінне визнанню державою того що вона вважає себе власником будь якого бізнесу в Україні, в тому числі й так званого недержавного.
Шо - рівноцінне?!?! Так в більшості країн робиться. Чи може ви думаєте що ПДВ Сталін придумав?
> Все це у свою чергу приховує небажання держави використовувати нормальні , непрямі методи, які у всій решті позаукраїнського світу показали свою високу ефективність для підвищення збору податків .
"Нормальні, непрямі методи" - тобто замість ЕККА треба рахувати скільки витратив власник кіоску на цигарки та цукерки?
>
> Податковий інспектор в Україні не має права порахувати кількість поверхів у вілли бізнесмена та оцінити марку його "Мерседеса" так як робиться у решті світу. Однак він має право втручатися в найдрібніші аспекти виробничого процесу, отримувати в будь який момент конфіденційну для даного бізнесу інформацію і робити багато інших речей, немислимих у цивілізованій частині світу.
А що ще ви знаєте про бізнес у "цивілізованій частині світу"? розказуйте зразу - так дотепніше буде...
І будь-ласка поясніть мені що таке цивілізація? я то думав що я живу все таки в цивілізованій країні
>
> Логіка тут проста - основна мета податкової системи в Україні не збір податків , а виконання владних функцій, вчинення насильства над реальними чи мнимими ворогами або просто конкурентами комуно-бізнесового правлячого класу. До речі це властиво і для ланиноамериканських країн де міцева "верхівка" таким чином знищує в зародку можливу конкуренцію дл себе і по великому рахунку для розвинутих країн світу . Тому на це все слабо реагує міжнародна громадська думка
от так від ЕККА до глобальних проблем людства!
2002.07.08 | Мартинюк
Ну я від вас , ліберал-комсомольців, просто балдію
Де розтягувати направо і наліво початково спільне майно- тут по Вашому повинна бути свобода і недай бог ніякого контролю!Знову ж таки ознакою свободи на вашу думку є вільне катання державного чиновника із зарплатою 380 грн на мерседесі,яхті і т.п до свого заміського будиночку вартістю 250 тис. баксів.
Однак бабцю з петрушкою на базарі чи приватного столяра, котрий робить двері, вікна і табуретки треба обкласти касовою електронікою та зграєю рекетоподібних податкових та інших інспекторів і зобовязати його що два дні надсилати їм повний звіт про те скільки і яких цвяхів він витратив.
У мене до Вас те саме питання що й до Уколова - _"А Ви за кордоном були? А чи цікавилися ви як там "контролють" таку саму бабусю і такого самого столяра?
Можливо Вам все таки варто поцікавитися що, як, скільки раз у рік і скільки контролює податкова на Заході і не кидатися зопалу образливими інвективами?
2002.07.03 | -
Правильно робить. Малий бізнес - мала Україна. Глухий кут розвит
Кінах правильно робіть. Малий бізнес - мала Україна.Приклад Польщі доводить, що орієнтація на малий бізнес веде до застою у економіці. Бо неможливо отримати високу продуктивність праці. В малому бізнесі нема інтенсивного розвитку, є екстенсивний. Директорів більше ніж робітників. Це глухий кут. Жоден малий бізнес не може виробити сучасний автомобіль. Малий бізнес протирічить науково-технічному прогресу.
2002.07.03 | Augusto
Нобелевську премію в студію!
Рисочка писав(ла):> Кінах правильно робіть. Малий бізнес - мала Україна.
> Приклад Польщі доводить, що орієнтація на малий бізнес веде до застою у економіці. Бо неможливо отримати високу продуктивність праці. В малому бізнесі нема інтенсивного розвитку, є екстенсивний. Директорів більше ніж робітників. Це глухий кут. Жоден малий бізнес не може виробити сучасний автомобіль. Малий бізнес протирічить науково-технічному прогресу.
Але спочатку декілька запитань/зауважень.
Катастрофичне мислення: або/або: або малий бізнес, або великий, ніколи не пробували змінити на і/і: і малий бізнес, і великий? Чи малий бізнес вимагає якихось надзвичайних зусиль від держави? Яка структура бізнесу в інших країнах? Де (на якому великому бізнесі) працюватимуть громадяне, які зараз (само)зайняті в малому бізнесі? Це за умови, що уряд Кучмоїни зробив славетне зусилля: поміч безробітним стане 1/16 прожиткового мінімуму (це щоб не одразу вмирали, а ще щоб помучилися, мабуть).
П.М. Як ніколи неможливо виграти, скажімо, в шахи? Якщо завжди повторювати чужі ходи. (Приклад Польщі доводить...)
2002.07.03 | -
Малий бізнес заважає росту продуктивності праці (-)
2002.07.03 | Augusto
І **** заважають танцювати?
Дуже слизьке і сумнівне твердження, перше зауваження: колгоспи та інші радгоспи (великий бізнес) ніколи не досягали в продуктивності і 25% (ІМХО) приватного малого хазяйчика.А взагалі, якщо держава не готова забезпечити працівників вбитих бізнесів хоча б соціальним мінімумом - руки геть!
P.S. Нобелевської премії без відповідей на запитання з попереднього постінгу не чекайте!
2002.07.03 | -
Під великим бізнесом розуміється високотехнологічне виробництво
До чого тут нездатність держави? Великі бізнеси -великі зарплати.Під великим бізнесом розуміється високотехнологічне виробництво.
Згадка про колгоспи недоречна, бо не тоді було ринкових умов.
2002.07.03 | Фарбований Лис
Re: Під великим бізнесом розуміється високотехнологічне виробництво
Малий бізнес має визначення, що базується на кількості працюючих, оборотом фінансів, інше... і немає значення чи він випускає космічні апарати чи копає ями.2002.07.03 | -
Малий бізнес не може випускати космічні апарати. Це не серйозно.
Малий бізнес не може випускати космічні апарати. Це не серйозно.Якщо ви таке допускаєте, то мова може йти про фінансові афери, а не про виробництво.
2002.07.03 | -
Треба ходити працювати на завод. На 7 ранку, а не на 10 на базар
Треба ходити працювати на завод. На 7 ранку, а не на 10 на базар.Ніякого іншого шляху нема. Крім виробництва. Малий бізнес - це майже натуральне господарство з елементами продажу. Сам посадив, сам виростив, сам зібрав, сам привіз на базар, сам продав.
Де розділення праці? Де використання сучасних технологій.
Торгівля одежею приблизно така сама.
PS.
У вас, в Голандії є будки, де ремонтують взуття?
2002.07.03 | Augusto
Є, в Голандії все є.
Рисочка писав(ла):> У вас, в Голандії є будки, де ремонтують взуття?
І базари є, сільскe господарство все приватне і мале, навіть держава обмежує зріст хазяйств (на це є спеціфічни причини).
Малий і середній бізнес вважаються невідємним компонентом економики і захищаються законом. Як і всюди в світі.
2002.07.03 | -
Малий бізнес, як екзотика, у високорозвинених країнах
Малий бізнес, як екзотика, у високорозвинених країнах.Якщо держава може собі дозволити підтримувати малі бізнеси, то це чудово. Це така форма велферу. Чим би малий бізнесмен не тішився, лиш би не крав і не "виступав". Україна не може собі дозволити підтримувати малі бізнеси. Ресурси повинні бути направлені у високотехнологічні сфери. Коли будемо багаті, тоді "надамо підтримку" неефективному малому бізнесу з мільйоном директорів.
2002.07.03 | trick
Re: Малий бізнес, як екзотика, у високорозвинених країнах
Sprava ne v "pidtrymci malogo businessu" a v ne-zavazhanni jomu isnuvaty. Pidtrymae vin sam sebe v zmozi.Do rechi, u vas chasom nema dovzheleznogo spysku subpidryadnykiv takyx lavok jak Boeing abo Northrop-Grumman (ce ti monstry jaki jakraz i roblyat v tomu chysli kosmichni aparaty). Budete zdyvovani, jak pobachyte skiky tam malyx pidpryemstv z 5-10 robitnykiv.
IMXO
2002.07.04 | pp.com.ua
Так точно
У мене однокласник працює на невеличкому підприємстві, креслить підшипники для форда2002.07.03 | Andrij
Пане, ви, певно, погано в школі вчились?
>Малий бізнес, як екзотика, у високорозвинених країнахБільш 60% працюючого населення США зайняті в малому бізнесі. Така ось екзотика.
2002.07.03 | -
Багаті країни можуть дозволити собі малий бізнес. Бідні-НІ.(-)
2002.07.03 | Andrij
Re: Невірна відповідь.
Спочатку наводите приклад Польщі, потім кажете, що бідні країни "не можуть собі дозволити". Я вам трохи допоможу з прикладами, якщо ви про них ніколи не чули. Тайвань, Південна Корея, Сінгапур, Ірландія, Іспанія, Португалія, Чехія, Угорщина -- це далеко неповний перелік "бідних" країн, що стали значно багатші майже виключно за рахунок малого бізнесу. Вчіться. Сподіваюсь, що всі можуть собі дозволити навчання.2002.07.03 | -
Значно багатіші і ми стали. Але цього не достатньо.
Значно багатіші і ми стали. Але цього не достатньо.Мова йде про те, що малі бізнеси створюють ілюзію росту економіки.
Бо тільки наявність високотехнологічних компаній дійсно дає поштовх до якісних змін.
2002.07.03 | Andrij
Re: Вчіться!
Ще раз гляньте на ті країни, про які я вам написав та подивіться, чи думає там хто-небудь згортати малий бізнес. В Україні цього бізнесу майже нема. Як і нема "багатств", бо ніякими "значно багатшими" ми не стали. Середня платня досі на рівні країн пустельних районів Африки.2002.07.04 | Олександр
Якесь дивне обожнювання високих технологій
- писав(ла):>
>Бо тільки наявність високотехнологічних компаній дійсно дає поштовх >до якісних змін.
Економіка насправді - це піраміда: в основі - сільське господарство і видобувні галузі, вище - переробка і обробка і так далі. Чим технологічніше виробництво - тим воно вище стоїть в цій піраміді.
Для того, щоб піраміда була стійкою, потрібно, щоб її основа мала достатню ширину. А належну ширину може забезпечити лише дрібний бізнес.
Та й врешті-решт що це за ідіотське протиставлення ? Насправді дрібний, середній і великий бізнес прекрасно одне одного доповнюють.
Мудра держава дбає за всі форми ділової ефективності, щоб вони компенсували недоліки одна однієї...
2002.07.04 | -
Що таке "Держава дбає"? (-)
2002.07.04 | Andrij
Re: "Держава не діє як рекетир" (-)
2002.07.03 | -
Канадський уряд визначив поняття бізнесмена на рівні 400 000 КАД
Канадський уряд визначив поняття бізнесмена на рівні 400 000 КАД.Це вимоги для емігрантів. Хто не має таких грошей, сприймається, як професіонал, що буде працювати на заводі ( в корпорації).
Будемо і далі шукати "особливий шлях"?
2002.07.03 | юрко
Re: Канадський уряд визначив поняття бізнесмена на рівні 400 000 КАД
про канадців не говоріть. Таке обмеження є лише для емігрантів бізнес класу. Канадська еміграційна система ні к чорту не годиться, тому Ваше посилання немає ніякого сенсу, бо воно немає сенсу і для канадців. Воно взяте канадським урядом просто з неба і є постійно критиковане, як ідіотичне. Це Вам скаже будь-хто, бо, з одного боку вони вимагають неймовірні гроші з тих, що гроші ввозять, а з іншого набирають багато людей з ніякою освітою, які ніколи не будуть працювати в Канаді, а лише знаходяться на соціальному забезпеченні.Малі бізнеси сильно підтримуються в Канаді. Принцип є такий, що кожен повинен сам себе прогодувати. Щодо високотехнологічних компаній, то Ви зовсім не маєте рації - прикладів з американської економіки є повно. І це не приклад оранжереї, що помідори вирощує, хоча такі також є.
Свого часу панове Hewlett та Packard буквально в гаражі почали компанію, яка тепер є однією з найбільших в США. Чи Steve Jobs та Steve Wozniak, також з гаражу, розпочали те, що всі тепер знають як Apple Computers, що випускає Макінтоші. А те, що всім тепер відоме, як Xerox також почав один науковець, який ще до війни експериментував з електростатичними ефектами.
І це не було століття тому, коли те ж зробив Генрі Форд зі свого гаражу, чи Грахам Белл, котрий почав те, що нині відоме, як AT&T - гігант і транснаціональна корпорація. Чи засновники Intel. Вони ж починали як малі 1-2 особи бізнеси. А з часом перетворилися в "ненависні" транснаціональні, експлуатуючі і т.д.
Це правда, що багато транснаціональних свого часу починалися, як державні проекти, але через якийсь час, розуміючи, що державне керівництво не є ефективне, їх приватизовували, хоча реально робили публічними компаніями, розпродуючи акції для публіки. Тобто, є місце і для одних, і для других. І таке можливе лише тому, що в західних країнах є легкий доступ до фінансування - кредитів.
2002.07.03 | Shooter
Ось-ось
юрко писав(ла):> Це правда, що багато транснаціональних свого часу починалися, як державні проекти, але через якийсь час, розуміючи, що державне керівництво не є ефективне, їх приватизовували, хоча реально робили публічними компаніями, розпродуючи акції для публіки. Тобто, є місце і для одних, і для других. І таке можливе лише тому, що в західних країнах є легкий доступ до фінансування - кредитів.
повністю з Вами згоден
а "невідомий пан" має правду в тому, що без "консолідації коштів" ривок в НГ неможливий. Малий же ж вітчизняний бізнес самі розумієте якими коштами диспонує.
Малий бізнес - це, звісно, ґут, але він не робит з країни технологічного лідера/"учасника на рівні".
2002.07.03 | Andrij
Re: Ось-ось
Shooter писав(ла):> а "невідомий пан" має правду в тому, що без "консолідації коштів" ривок в НГ неможливий. Малий же ж вітчизняний бізнес самі розумієте якими коштами диспонує. Донедавна такі люди (venture capitalists)
Вся проблема в тому, що в нормал;них країнах розмір бізнесу не залежить від розміру інвестора. Тобто, великі інвестори охоче вкладають в малі бізнеси та донедавна заробляли найбільший середній прибуток на вкладені кошти. Зрозуміло, що тут необхідна ціла низка речей, починаючи зі спонсорування державою нових технологій та закінчуючи високорозвиненим біржевим ринком. Україні тут важко змагатись через елементарну корупцію та кримінальність держави. Малі бізнеси активно придушують замість підтримувати. За таких умов тільки божевільний вкладе свої гроші в український малий бізнес. Хоча й такі, звичайно, є. Але небагато.
2002.07.03 | юрко
Re: але ж тут немає протиріччя.
Як я писав, багато транснаціональних починали як малі бізнеси. І держава не мала ніякого відношення до них. Просто вони мали легкий доступ до фінансування, спочатку у вигляді звичайних позик у банку, що дозволяли стати на ноги з новим продуктом, а тоді розросталася або через IPO, або випускаючи бонди. І знову ж таки, держава тут ні при чому.Але ось наступний приклад: фундаментальні дослідження в біотехніці. Жодна компанія не захоче брати на себе ризик багаторічних досліджень, результатом котрих можливий висновок - це неможливо зробити. Мільярди доларів підуть в смітник.
Але саме держава може розпочати такий проект, використовуючи гроші податківців, точно так само, як це було у випадку космічних досліджень. В процесі виникають нові технології чи знання, котрі можуть бути використані для заснування нових компаній, що в них спеціалізуються.
Інтернет, який спочатку був військовим проектом в США за кошти податківців, віддали у руки публіки, що й привело до утворення маси приватних малих і великих бізнесів. Але, проблема є в тому, що на такі речі держава мусить мати великі гроші.
Бо не штука утворити велику компанію, щоб людей просто чимсь зайняти. Держава в цьому випадку є поганим знавцем ринку, звідки чиновник знає, що ринкові потрібно?
Але такий динамічний перехід від задуму, до малого бізнесу, до великої компанії можливий тільки при добре налагодженій банковій системі. Без неї - нічого не вийде.
Така налагодженість є складною штукою, бо система мусить витримувати часті банкрутства, котрі є неминучою частиною банкового бізнесу, що вимагає чіткого законодавства. А це, в свою чергу, вимагає добре розвиненої страхувальної індустрії, а ця, в свою чергу, фінансових ринків, а вони - цілого комплексу законодавства, телекомунікаційних систем, відповідної фінансової політики уряду і т.д.
Тому, не вийде задумувати державою якийсь гранд проект від початку і на ньому їхати. Нажаль, єдине, що держава може зробити - створити сприятливі умови для інших, бо українська держава не має достатньо грошей.
Так сталося навіть з військовою індустрією в США. Наприклад, публічна компанія Raytheon, що в основному робить крилаті ракети, починалася, як державний проект, але чиновники довели її майже до ручки. Тому віддали в приватне користування. Вона й до цього часу не є державною - акції її вільно продаються для публіки. В процесі її зменшили, а тепер вона має багато субпідрядчиків, знову ж таки, приватних, хоча і не у вигляді 2-3 людей, не ті розміри. Але навіть 50-100 чоловік в компанії залишають її малим бізнесом.
А ось компанію Northropp Grumman починав як інженер, що розпочав малий бізнес, а тоді переміг у конкурсі на отримання контракту на виготовлення військових літаків, свого часу навіть робив невеликі вантажівки, а тепер є одним з контракторів Пентагону у спеціалізованих електронних приладах, які з літакобудівництвом нічого спільного не мають, хоча й деякі з них і встановлюють на літаки.
2002.07.03 | -
Україна бідна. Тому вона не може підтримувати малих бізнесменів.
Мова не про те, що великі бізнеси починались як малі.Мова про те, що підтримувати велику кількість малих бізнесменів може тільки багата держава. Україна бідна. Тому вона не може підтримувати малих бізнесменів. А розширення малого бізнесу - це застій. Польщі ставлять умови при вступі до ЄС - зменшити малий бізнес. Бо це неефективно в масштабах країни.
В Канаді малий бізнесмен має доходи трохи більше від велферщика.
І працює по 12 годин на добу, без вихідних.
Більші гроші заробляє професіонал, працюючи 8 годин, з двома вихідними. Все справедливо.
Високий професіоналізм, великі компанії, виведуть Україну з ями, а не мільйон малих директорів.
2002.07.03 | юрко
Re: Україна бідна. Тому вона не може підтримувати малих бізнесменів.
>В Канаді малий бізнесмен має доходи трохи більше від велферщика.Ось трохи стара інформація:
"Self-employment creates 75 per cent of all new jobs in Canada, or that 97 per cent of all Canadian businesses have fewer than 50 employees?"
Переклад
Само затруднення створює 75% всіх нових місць праці в Канаді, тобто 97% всіх канадських бізнесів мають менше, ніж 50 працівників.
"During 1990 to 1997 period, self-employment contributed more than three out of every four new jobs created in the Canadian economy."
Переклад
Від 1990 до 1997 року самозатруднені утворили 3 з кожних 4 нових місць праці, утворених в канадській економіці.
В Канаді існує десь 500 різних програм для допомоги малому бізнесові. Основна допомога полягає на надаванні позик під вибрану урядом діяльність. Наприклад, в Онтаріо урядова програма під назвою "Northern Ontario Business Development Loan Fund" надає позики від 25,000 до $500,000 на певний список бізнесів.
Але, це ж не в тому справа, позика є позика. Її треба віддавати, тому в майбутнього підприємця є вихід - як не від уряду, то з банку отримати позику. Тому, головна підтримка від уряду є у вигляді позик на бізнес. Плюс перші три роки ніхто не запитає чому немає прибутку, а лише втрати. Також, є різні урядові бюро, в яких бюрократи, просиджуючи штани, консультують, як розпочати бізнес. Ну, і подібні дурниці. Ось і вся допомога.
Тому, про яку таку підтримку уряду ідеться, що лише багата країна може собі дозволити - позики? Так про це ж мова, що їх при відповідній банковій системі можна отримати з банку, а не з уряду. Тому, уряд має сприяти своїм законодавством та відповідними контролюючими функціями, а банки з грішми самі з'являться.
2002.07.03 | -
Чи це було би можливо без великих корпорацій?
Чи це було би можливо без великих корпорацій?Не думаю.
Неможливо через експерименти з малими бізнесменами стати високорозвиненою країною.
PS.
Скільки заробляє за годину малий бізнесмен в Канаді?.
Реальні доходи поділіть на весь витрачений час.
Велфер значно цікавіший, бо дозволяє вчитись!
2002.07.03 | юрко
Re: Чи це було би можливо без великих корпорацій?
перекрутимо питання задом наперед: чи можливі великі корпорації без малих? Або, простіше: хто купує продукцію велетенських корпорацій, таких, наприклад, як Procter & Gamble. Як Ви думаєте, що входить в кошт ведення малого бізнесу, крім зарплатні працівникам та ренту за приміщення?2002.07.03 | -
Дистрибутори і ділери - це чудово. Але потрібно ВИРОБНИЦТВО.
Дистрибутори і ділери - це чудово. Хай це буде малий бізнес.Хоч і дистрибутору треба мати мільйони обертових коштів.
Головне - потрібно ВИРОБНИЦТВО того, що може конкурувати на світовому ринку. Ніякий малий бізнес тут не допоможе.
В Україну приїздить маса бізнесманів з Польші. Ну і що вони везуть?
Тезнології з Західної Європи. Нічого свого.
От такий приклад малого бізнесу.
2002.07.03 | юрко
Re: Дистрибутори і ділери - це чудово. Але потрібно ВИРОБНИЦТВО.
Те Ваше виробництво має сенс лише тоді, коли продукцію того виробництва хтось купить. Само по себе виробництво є колишній СССР. Як, по-Вашому, канадський фармер є малий бізнес, чи велика корпорація? А трактора чи комбайна зі всіми мислимими і немислимими причандаллями йому хто продасть, велика корпорація, чи малий бізнес? А велетенська транснаціональна корпорація Caterpillar кому свою будівельну машинерію продає в більшості? А чи знаєте Ви, як відбувається будівництво хмарочосів?Думаєте, одна велетенська компанія його будує? Чи повно маленьких зі своїми будівельними машинами і обладнанням, які отримали замовлення від якогось real estate конгломерату, що в свою чергу найняв компанію-прораба? Як хочете знати, як відбувається запит-пропозиція на будівельні роботи, то мій знайомий це добре знає, бо сам є прорабом і може добре пояснити.
І вони не ділери, вони споживачі продукції великої корпорації. Одне без іншого не існує. Інша справа, що уряд повинен постійно аналізувати, куди спрямовувати більшу увагу за допомогою законодавства, податків і т.д. в даний момент, оцінюючи дану економічну ситуацію. Але це також уряд часто робить по-дурному. Тому найкраще, що вони можуть робити, це підтримувати тим, що належить до їх компетенції.
2002.07.03 | Пані
Самозайняті - такий зараз вживаний термін (-)
2002.07.03 | юрко
Re: дякую, зробив дурний переклад слова (-)
2002.07.03 | Пані
І я питаю, бо не бачу відповіді
Вже до мене питали.- писав(ла):
> Мова не про те, що великі бізнеси починались як малі.
> Мова про те, що підтримувати велику кількість малих бізнесменів може тільки багата держава. Україна бідна. Тому вона не може підтримувати малих бізнесменів.
А навіщо підтримувати малі бізнеси? В наших умовах досить їм просто не заважати.
2002.07.04 | Адвокат ...
І не тільки в наших!
Пані писав(ла):...
> А навіщо підтримувати малі бізнеси? В наших умовах досить їм просто не заважати.
Будь яка країна, що не завжає самостійному розвитку дрібного бізнесу, не намагає си його штучно та свально "пошикувати" та "впор'ядкувати",-- виграє. Нажаль в Україні того ще не збагнули поточні можновладці.
2002.07.04 | Shooter
Re: але ж тут немає протиріччя.
юрко писав(ла):> Як я писав, багато транснаціональних починали як малі бізнеси. І держава не мала ніякого відношення до них. Просто вони мали легкий доступ до фінансування, спочатку у вигляді звичайних позик у банку, що дозволяли стати на ноги з новим продуктом, а тоді розросталася або через IPO, або випускаючи бонди. І знову ж таки, держава тут ні при чому.
Ви все вірно описали. Але ані дрібний акціонер/ані банки в Україні не мають капіталу для фінансування великих виробничих проектів/той капітал є страшенно дорогий, відповідно.
Знову ж таки, досвід П. Кореї показує, що консолідовані і розумно використовувані державні кошти можуть дати відчутний результат.
> Але саме держава може розпочати такий проект, використовуючи гроші податківців, точно так само, як це було у випадку космічних досліджень. В процесі виникають нові технології чи знання, котрі можуть бути використані для заснування нових компаній, що в них спеціалізуються.
> Інтернет, який спочатку був військовим проектом в США за кошти податківців, віддали у руки публіки, що й привело до утворення маси приватних малих і великих бізнесів. Але, проблема є в тому, що на такі речі держава мусить мати великі гроші.
Підтверджуєте мої слова
> Тому, не вийде задумувати державою якийсь гранд проект від початку і на ньому їхати. Нажаль, єдине, що держава може зробити - створити сприятливі умови для інших, бо українська держава не має достатньо грошей.
Тут не погоджусь. Саме в умовах України (дуже бідного фінансового ринку) держава би могла/мала відігравати роль каталізатора/паротяга в кількох перспективних галузях/напрямках. Найсвіжіший приклад - Одеса:Броди. Котрий без держави би не появився. Натомість сьогодні цей проект має непогані перспективи.
> Так сталося навіть з військовою індустрією в США. Наприклад, публічна компанія Raytheon, що в основному робить крилаті ракети, починалася, як державний проект, але чиновники довели її майже до ручки. Тому віддали в приватне користування. Вона й до цього часу не є державною - акції її вільно продаються для публіки. В процесі її зменшили, а тепер вона має багато субпідрядчиків, знову ж таки, приватних, хоча і не у вигляді 2-3 людей, не ті розміри. Але навіть 50-100 чоловік в компанії залишають її малим бізнесом.
Я би міг Вам навести приклади і негативних наслідків приватизації потужних компаній - але то буде тільки гра в пінґ-понґ
Звісно, малий бізнес потрібний і є дуже суттєвий. Проте стати конкурентним виробництво/процесом в Україні не може навіть великий бізнес з ряду причин, котрі лежать на поверхні (найголовніші, звісно, брак капіталу і ринку збуту).
А тому - Ющенка до влади"!
2002.07.04 | -
Ющенко підставив Тимошенко, підтримавши Піскуна ? (-)
2002.07.04 | Нестор Мазепа
навіть держава обмежує зріст хазяйств -- о, і я про це.Соціялізм
-- ото і є специфічна причина. Економіка йде на спад -- далі соціялізм іде на спад, а Авґусто починає невдоволено буркотіти. Але ж голандці не дурні, інакше ніколи б не стали такі багаті, коли можна часами побавитися в соціялізм. Тому якийсь час Авґустине буркотіння заглушуватиме Schiphol.2002.07.03 | Пані
І Остапа понесло...
Тільки не кажіть мені, що ви не Остап у минулому житті, я ж все одно не повірю. Бороду може ви й збрили, але ж мислі... (воно ж стиль ведення дискусії).Ви вже кинули свій малий бізнес і пішли працювати на завод?
Що за хрестовий похід проти малого бізнесу? Геть посаду президента я ще розумію, а геть малий бізнес?
Я не коментую кожне ваше (хибне) висловлювання з приводу, бо це вже зробили інші. Мені просто цікаво - чому така "смена вех"? Що трапилося?
2002.07.03 | -
? (-)
2002.07.03 | Уколов
І лікаря офтальмолога, не забудьте.
Понад 90% підприємств Німеччини - малий бізнес. Цей самий показник у Франції не набагато менший. Існує навіть такий показник - співідношення кількості підприємств, що відкриваються до тих, які закриваються. При цьому 95% тих, хто відкривається - малий бізнес. Але звичайно ж німці не думають про те, що Німеччина стане малою:-) СкажітьЮ що ви цього не знали.2002.07.03 | -
Через малий бізнес "піднятися" неможливо.
Найбільша помилка в тому, що всі приводять приклади високорозвинених країн і кажуть, що там є малий бізнес.Все поставлено з ніг на голову.
Мова про те, що стати високорозвиненим чарез малий бізнес неможливо.
Приклад - Польща. Вона вже "вперлась" у верхню межу розвитку зі своїми малими бізнесменами.
Тільки створенням високотехнологічних виробництв можна спробувати вскочити в поїзд, що проходить повз нас.
Приклади Японії, Кореї, Сингапуру кажуть якраз про це.
2002.07.04 | pp.com.ua
Чи допоможе знищення дрібного бізнесу великому?
Це дійсно допоможе, але зовсім не тому, про який каже рисочка. Звісно супермаркету допоможе, якщо позакривати усі крамниці та ятки на кілометр у радіусі. Та це залишиться той же "паразитичний" чи торговий бізнес, що і малий і ніяких космічних апаратів він виробляти не буде. Він тільки створить монополію, підвищить ціни, зменшить зарплатню, бо працювати продавцям теж буде ніде, ПОГІРИШИТЬ ЯКІСТЬ ОБСЛУГОВУВАННЯ. Оце і Ваш великий бізнес. Навіть зараз, якість обслуговування у супермаркетах, рівень санітарної безпеки значно менше ніж у традиційних малих крамницях, бо у супермаркет може зайти хвора людина і мацати продукти харчування, що заборонено правилами торгівлі для малих, бо навіть вантажник повинен проходити медогляди.Саме для таких монополістів хоче створити умови Кінах. Учорашні підприємці будуть повинні йти за мізерну платню до таких хазяїв, більшість яких нажила свій великий капітал не розвитком та служінням високим технологіям, а кримінальним шляхом. Саме таким верствам, а не високим технологіям відкриває шлях Кінах. Чим може завадити невеличка крамниця чи газетна ятка літакобудівному гіганту?2002.07.04 | Пані
Це інша класична ніша, про яку я забула згадати
... роздрібна торгівля. Бо маленькі крамниці існують скрізь у світі і я не знаю прикладів, щоб їх хтось дотував.2002.07.04 | Уколов
Ми зголодніли, але чи це означає, що треба їсти гівно?
- писав(ла):> Тільки створенням високотехнологічних виробництв можна спробувати вскочити в поїзд, що проходить повз нас.
> Приклади Японії, Кореї, Сингапуру кажуть якраз про це.
Чотири корпорації Південної Кореї, які наймають понад 80% найманих працівників тієї країни не можуть бути прикладом процвітаючої і стабільної економічної системи, яку потрібно брати за взірець. Банкрутство і корупційний скандал в ДЕУ яскраво показали пору стагнації до якої наближається та країна. А проблеми з ліквідністю банків Кореї взагалі без допомоги МВФ вирішені не були б.
Сінгапур, здається взагалі не має власної економіки у класичному розумінні. ТНК, що розмістили свої офіси у цьому зручному місці сусідять зі злиднями в яких копошиться місцеве населення.
Японська економіка, яку ми бачимо зараз розвивалася в унікальних умовах звойованої, але не побореної монархії. Японська культура далека від європейської і те, що японці можуть собі дозволити і те, що японці можуть дозволити іншим і те як вони ставляться до роботи і як до сім"ї - все це стало складовими факторами, що вплинули на японський успіх. Не останню роль зіграв і японський патріотизм. Спробуйте інтерполювати ці чинники на європейську Україну і побачите всю марність таких вправ.
Зрештою, наявність потужного дрібного бізнесу - ознака демократичності економіки. Він аж іяк не може бути на перешкоді розвитку великого. Будь-ласка вкладайте великі гроші і, особливо вважаючи недорозвиненість нашого антимонопольного комітету, у вас всі перспективи отримати надприбуток. Водночас саме малий бізнес - найефективніші ліки проти безробіття і, доречі, народний засіб проти монополізму.
Нарешті ТНК і місцеві олігархи певно мріють про "корейський шлях". Причому кожен мріє себе на місці LG. Така гра зроуміла для них, вона по "понятіям" наших колишніх братків і номенклатури: там хабар, там відкат, там вчасно поцілувати одне місце, - одним словом бізнес по-українськи. Але, відверто, нормальну людину від такого нудить.
Українці зголодніли, але чи це вже означає, що треба їсти гівно?
2002.07.04 | -
Вас таких слів Плющ навчив ? (-)
2002.07.04 | Уколов
Все інше написане мною у вас заперечень не викликало?(-)
2002.07.04 | -
Що таке "демократичність економіки"?Дайте класичне визначення(-)
2002.07.04 | Уколов
Політики під цим розуміють...
1. Сприятливий клімат для розвитку нового бізнесу;
2. Економіку, де малий та середній бізнес має реальну урядову та законодавчу підтримку. Як правило це вявляється у такому:
- існування бізнес-інкубаторів;
- існування кредитних ліній для новостворених комерційних фірм;
- полегшена система оподаткування для малого і новоствореного бізнесу;
- жорстке дотримання антимонопольного законодавства.
Однак, я не знаю, чи це є класичне визначення, бо не маю фундаментальної освіти по економіці і не можу бути експертом з цього питання.
2002.07.03 | Andrij
Все ж таки совок міцно вдаряє в голову
- писав(ла):> Кінах правильно робіть. Малий бізнес - мала Україна.
> Приклад Польщі доводить, що орієнтація на малий бізнес веде до застою у економіці. Бо неможливо отримати високу продуктивність праці. В малому бізнесі нема інтенсивного розвитку, є екстенсивний. Директорів більше ніж робітників. Це глухий кут. Жоден малий бізнес не може виробити сучасний автомобіль. Малий бізнес протирічить науково-технічному прогресу.
Економіка всіх розвинених країн заснована на малому бізнесі. Якщо ви про це не чули, то це дуже сумно. Малий бізнес, власне, визначає технологічний прогрес, бо саме через початкові бізнеси (startups) з"явилась більшість всіх відомих та успішних високотехнологічних компаній Заходу. Середня платня тієї ж Польщі в порівнянні з Україною доводить саме інтенсивність та продуктивність малого бізнесу.
2002.07.03 | -
Рівень Польщі - теоретично можливий рівень життя з малими бізнес
>Економіка всіх розвинених країн заснована на малому бізнесі.Дурниці. Все навпаки. Малий бізнес тому і можливий у високорозвинених країнах, що там є замовники серед великих корпорацій. Сам по собі малий бізнес не потрібен.
> Якщо ви про це не чули, то це дуже сумно. Малий бізнес, власне, визначає технологічний прогрес, бо саме через початкові бізнеси (startups) з"явилась більшість всіх відомих та успішних високотехнологічних компаній Заходу.
Дійсно. Через початкові бізнеси створюються великі компанії. Але це 1 відсоток. Інші банкрутують. І це нормально. Ненормально підтримувати неефективні малі бізнеси.
> Середня платня тієї ж Польщі в порівнянні з Україною доводить саме інтенсивність та продуктивність малого бізнесу.
Польщі пробачили 30 млрд. Це експеримент МВФ.
Якщо Польща не візьме курс на створення високотехнологічних компаній, а буде і далі гратись в малий бізнес, то вона на сьогоднішньому рівні і залишиться.
Рівень Польщі - це теоретично можливий рівень життя з малими бізнесами.
2002.07.03 | Andrij
Re: А як же Тайвань? Перестрибнули теорію? ;) (-)
2002.07.03 | Нестор Мазепа
Малий бізнес і startup -- дві великі різниці
Стартап -- то "поки-що малий бізнес". Нормальні шляхи розвитку стартапа -- це або після кількох раундів фінансування вийти на IPO, або здохнути.Малий же бізнес -- це "кав'ярня вуйка Петра". НА ВІЛЬНОМУ РИНКУ або вуйко має кращий асортимент/якість/що завгодно від конкурентів і стає лідером своєї ніші, франчайзується/мережується (швидко--з кредитами, або повільно--за рахунок своєї дельти) і їде на Гаваї/відкриває "піцерію синьйора Педро" в надії повторити той подвиг, або його вбиває/з'їдає ефективніший вуйко Стецько. Так "невидима рука" оптимізує ефективність.
Щоб цього не ставалося, треба щоб хтось компенсував неефективність одного з цих вуйків, або через прямі дотації, або через якесь реґулятивне законодавство -- в будь-якому випадку комусь уже платитимуть(частково) не за його роботу, а за те, "шоб він був".
Тобто маємо форму велферу, причому не для непрацездатних. Багата Еуропа справді багато кого "малого" так підтримує -- Алькатель та Даймлер заплатять. Україна ж наразі і для непрацездатних пристойного велферу забезпечити не може, Пінчук -- не Даймлер.
Це не лекція, це моє розуміння. Хай хто хоче/може -- поправить.
2002.07.03 | Andrij
Re: А як розрізнятиме?
Один вуйко відчинив ресторанчик. Той користувався популярністю, так що вуйко відчинив ще один ресторанчик. Потім вуйко взяв позику та відчинив ще п"ять ресторанів в інших містах. Під кінець у вуйка була ціла корпорація, котра мала не тільки ресторани, а й ферми, заводи, крамниці пов"язані з ресторанним бізнесом. Той початковий ресторанчик, то був "стартап" чи "малий бізнес"?2002.07.03 | Нестор Мазепа
Саме ринок і повинен розрізняти. Мабуть я невдало пояснив
Адже я саме й хотів сказати: якщо виріс -- значить то був стартап, якщо помер -- значить "малий бізнес". За нормальних правил гри (без соціялу) у кінці гри малого бізнесу немає.У багатій соціялістичній Еуропі не так (хоча може зараз стане такіше, на невдоволення Авґуста). Там існують програми підтримки дрібних фермерів, булочників і т.і. Підтримувані народжуються і помирають дрібними фермерами. Мотивація в тої підтримки зводиться до того, що це форма соціялу.
Щодо Тайваню -- то на моєму виготовленому на Tайвані лептопі стоїть марка Hewlett-Packard, а не дрібної тайваньської майстерні. І я підозрюю, що в разі масового переїзду г'юлетів з пекардами до України (ну чому не помріяти?) оті всі малі бізнемени з Вашої статистики також попливуть у трюмах до США, як їхні мейнлендові брати.
Неандертальців не залишилося, бо кроманьйонці не були достатньо захоплені соціялістичними ідеями. Еуропейці є соціялістами лише самі для себе, тому українців також не залишиться, якщо ми робитимемо те, що не можемо собі дозволити.
Зауваженя: в реальному світі гра ніколи не закінчується, тому в кожен момент часу є стартапи. І стартапи справді є ґарантією ефективності, тоді як маліпідприємства -- ґарантією неефективності. Ще раз: різниця в тому, що стартап є малим тимчасово, і росте або вмирає, а МП продовжує "зводити кінці", поки вистачає грошей у бюджеті.
Тому, я пропону таке формулювання:
треба не підтримувати малий бізнес, а ПРИБИРАТИ НЕРИНКОВІ БАР'ЄРИ НА ШЛЯХУ СТВОРЕННЯ СТАРТАПІВ. Тобто знову ж, не давати бездумно дешеві гроші, аби з ними хтось бавився -- а може щось вийде. Але спрощувати реєстраційні процедури, надавати інформаційні матеріяли, тренінґи "все, що ви боялися спитати", спецкурси в школах та універах -- мабуть багато ще чого такого можна придумати. Не підтримувати неефективних, а полегшувати досягнення ефективності.
ПОТРІБНА ОСВІТА ТА ІНФОРМАЦІЯ, А НЕ ГРОШІ.
Якщо хтось на вільному ринку каже, що для бізнесу не вистачає грошей -- це завжди брехня. Для бізнесу може не вистачати інформації, здатності її роздобути й обробити, або бажання платити ціну капітала (який є, по суті, інформація колись кимось раніше оброблена).
Знову ж, це лише моя думка, я відкритий до дискусії.
2002.07.03 | Пані
І так, і ні.
Нестор Мазепа писав(ла):> Адже я саме й хотів сказати: якщо виріс -- значить то був стартап, якщо помер -- значить "малий бізнес". За нормальних правил гри (без соціялу) у кінці гри малого бізнесу немає.
Є. Принаймні у сервісі (воно ж сфера послуг).
> Зауваженя: в реальному світі гра ніколи не закінчується, тому в кожен момент часу є стартапи. І стартапи справді є ґарантією ефективності, тоді як маліпідприємства -- ґарантією неефективності. Ще раз: різниця в тому, що стартап є малим тимчасово, і росте або вмирає, а МП продовжує "зводити кінці", поки вистачає грошей у бюджеті.
Мій приклад про родинні готелі, що існують на протязі кількох поколінь. І як це вписується в ваше "зводити кінці"?
> треба не підтримувати малий бізнес, а ПРИБИРАТИ НЕРИНКОВІ БАР'ЄРИ НА ШЛЯХУ СТВОРЕННЯ СТАРТАПІВ. Тобто знову ж, не давати бездумно дешеві гроші, аби з ними хтось бавився -- а може щось вийде. Але спрощувати реєстраційні процедури, надавати інформаційні матеріяли, тренінґи "все, що ви боялися спитати", спецкурси в школах та універах -- мабуть багато ще чого такого можна придумати. Не підтримувати неефективних, а полегшувати досягнення ефективності.
>
> ПОТРІБНА ОСВІТА ТА ІНФОРМАЦІЯ, А НЕ ГРОШІ.
>
> Якщо хтось на вільному ринку каже, що для бізнесу не вистачає грошей -- це завжди брехня. Для бізнесу може не вистачати інформації, здатності її роздобути й обробити, або бажання платити ціну капітала (який є, по суті, інформація колись кимось раніше оброблена).
>
> Знову ж, це лише моя думка, я відкритий до дискусії.
А тут повністю погоджуюся. Всі знайомі мені успішні бізнеси, що або виросли з малих (включно з моїм), або існують довго як малі, не скористалися жодною програмою державної підтримки, пільговими кредитами і так далі. Всі, хто цим скористався - давно вмер (як бізнесмен).
2002.07.04 | Andrij
Re: Малий бізнес не є ознакою соціалізма
60% працівників в Америці зайняті саме в малих бізнесах. Не "стартапах", а справжніх маленьких ресторанах, майстернях, крамницях, вантажоперевезеннях, і бозна чому ще. Заберіть малі бізнеси з Америки, і матимете країну третього світу, де люди тиняються по вулицях та лякають багатих туристів.Якщо зустрінете якогось тайванця, попитайте, де працюють його родичі. 90% вірогідність, що вони зайняті в малому бізнесі. Причому, малі бізнеси, це не обов"язково перукарня або ресторан. Це може бути й фірма з виготовлення комп"ютерів або електрообладнання. Азійська криза майже не зачепила Тайвань, бо малим бізнесам всі ті коливання на біржах були "до лампади". Люди споживали як і раніше, отже малі бізнеси продовжували задовольняти попит. Крім того, малі бізнеси миттєво пристосовуються до змін кон"юктури.
2002.07.04 | pp.com.ua
"Статичний" малий бізнес має право на існування!
Чому власник піццерії чи майстерні обов'язково повинен відкривати нові й нові? Його може цілком задовольняти його умови існування, не у всіх же таке честолюбство. Він може зароблені гроші заощаджувати, вкладати у банки, купувати акції і вести розмірение життя. Адже розширення бінесу, працеголізм неминуче веде до зниження реального рівня життя бізнесмена, він ризикує згоріти на роботі.2002.07.04 | -
Програмова стаття! Можна і в "розробки" (-)
2002.07.04 | Augusto
В чому воно не так.
Бо з початку йшлося не про підтримку, а про знищення малого та середнього бізнесу в Кучмоїні. Я нічого не казав ні про підтримку, ні про непідтримку взагалі, йдеться знов-таки про первинну хибність тези: давайте познищуєм всіх, бо вони повинні працювати на заводі, бажано безплатно, щоб Андрюша Д*рк*ч міг в гомобарі нюхати кокаїн.2002.07.04 | Олександр
Про вуйка-ресторатора
Andrij писав(ла):>Один вуйко відчинив ресторанчик. Той користувався популярністю, так >що вуйко відчинив ще один ресторанчик. Потім вуйко взяв позику та >відчинив ще п"ять ресторанів в інших містах. Під кінець у вуйка була >ціла корпорація, котра мала не тільки ресторани, а й ферми, заводи, >крамниці пов"язані з ресторанним бізнесом.
У того вуйка прізвище було МакДональд ? :)
А через якийсь час поналазили злобні антиглобалісти і почали трощити ці самі ресторани...
>Той початковий ресторанчик, то був "стартап" чи "малий бізнес"?
Як я розумію, "стартап" - це свого роду "нестабільний" підвид малого бізнесу. Інвестор виділяє кошти, ця справа якийсь час функціонує в режимі малого бізнесу доти, доки себе не окупить. І протягом цього часу вона або закривається через неефективність, або завдяки своїм прибуткам виростає в бізнес більший ... вже на нових інвестиціях. :)
Але можливий і середній варіант: інвесторові гроші повертаються, але він бачить що істотнього зростання не буде, тому забирає свою частку з відповідним прибутком. Але фірма від того не вмирає...
2002.07.03 | -
Пан добре виклав мою думку. Саме це я маю на увазі (-)
2002.07.03 | Пані
Все в вас крайнощі - то ракети, то макдональдси.
Нестор Мазепа писав(ла):> Малий же бізнес -- це "кав'ярня вуйка Петра". НА ВІЛЬНОМУ РИНКУ або вуйко має кращий асортимент/якість/що завгодно від конкурентів і стає лідером своєї ніші, франчайзується/мережується (швидко--з кредитами, або повільно--за рахунок своєї дельти) і їде на Гаваї/відкриває "піцерію синьйора Педро" в надії повторити той подвиг, або його вбиває/з'їдає ефективніший вуйко Стецько. Так "невидима рука" оптимізує ефективність.
Абсолютно не обов"язково. Класична ніша малого бізнесу - персоналізовані послуги-товари. Напр. маленькі родинні готелі і ресторанчики по всій Європі не франчизуються, не розширюються, а деякі існують вже віками як малий бізнес. І лідерами не стають, і не розорюються і не отримують підтримки від держави.
> Щоб цього не ставалося, треба щоб хтось компенсував неефективність одного з цих вуйків, або через прямі дотації, або через якесь реґулятивне законодавство -- в будь-якому випадку комусь уже платитимуть(частково) не за його роботу, а за те, "шоб він був".
А на фіга платити неефективному вуйку? Чи хтось то пропонує взагалі? Крім пана "рисочки" у негативному ключі?
2002.07.03 | -
Малий бізнес не може бути основою економіки.
>Класична ніша малого бізнесу - персоналізовані послуги-товари. Напр. маленькі родинні готелі і ресторанчики по всій Європі не франчизуються, не розширюються, а деякі існують вже віками як малий бізнес. І лідерами не стають, і не розорюються і не отримують підтримки від держави.Це можливе тому, що є платоспросожні клієнти- з Америки, Японії, Европи. Країн, де є високотехнологічне виробництво.
Я повторюю, що малий бізнес можливий при великому.
Малий бізнес не може бути основою економіки.
Натуральне господарство неефективне !!!!!!
2002.07.03 | Andrij
Може
Якщо для вас економіка -- це насамперед джерело "дерібану", то дійсно, малий бізнес зовсім не потрібний. Заробив гроші -- поклав на Канарські острови. Тому вам і потрібне зовнішнє джерело грошей, бо в Україні вже нема що дерібанити. Але економіка -- це виробництво та споживання. Що більше споживання -- то більше економіка. Що більше малого бізнесу, то більше споживання. Не дарма розвинуті країни з великим споживанням мають левову частку людей зайнятих саме в малому бізнесі. Щодо ефективності -- то малі підприємства частіше більш ефективні за умов сучасної технології. Інакше б вони просто не вижили.2002.07.03 | Пані
А хто казав, що може?
Кого ви спростовуєте, Остапе? Сами себе?(Хочете називатися хоч рисочкою - ради бога, для мене ви все одно залишитися Остапом - хоч Бендером:)
- писав(ла):
> >Класична ніша малого бізнесу - персоналізовані послуги-товари. Напр. маленькі родинні готелі і ресторанчики по всій Європі не франчизуються, не розширюються, а деякі існують вже віками як малий бізнес. І лідерами не стають, і не розорюються і не отримують підтримки від держави.
>
> Це можливе тому, що є платоспросожні клієнти- з Америки, Японії, Европи. Країн, де є високотехнологічне виробництво.
Ой, тільки не треба. Я все життя зупиняюся в таких готелях і більшість клієнтів там з країн "другого-третього світу" - Східна Європа, Корея, Португалія (геть одне високотехнологічне виробництво), Південня Америка і таке інше.
> Я повторюю, що малий бізнес можливий при великому.
А великий - при малому. Курка і яйце. Infinite loop.
> Натуральне господарство неефективне !!!!!!
Малий бізнес - це натуральне господарство? Де це таке? Ви з місяця раптом звалилися?
2002.07.03 | -
Андрій казав. (-)
2002.07.03 | Пані
Ага. Після вашої відповіді
Я ж не екстрасенс знати, що пише Андрій одночасно зі мною (див. час).Чи він і вище це десь писав? Дайте лінк, пліз.
2002.07.03 | Нестор Мазепа
Re: Все в вас крайнощі - то ракети, то макдональдси.
Пані писав(ла):> Абсолютно не обов"язково. Класична ніша малого бізнесу - персоналізовані послуги-товари.
О, хороша думка. Давайте так трансформуємо: є ніші, досить малі, щоб навіть їхній переможець був приречений лишатися малим. Але знову ж, ринок призводить до того, що спочатку заповнюються більші ніші, потім менші. Спочатку збудуємо собі хороше житло, а потім, для різноманітности, вже поїдемо відпочити в екзотичний та неповторний сімейний готель.
> А на фіга платити неефективному вуйку? Чи хтось то пропонує взагалі? Крім пана "рисочки" у негативному ключі?
Ну, по-перше це роблять у Еуропі. А по-друге я так зрозумів, що пропонують копіювати нам. Якщо не пропонують -- то більше питань нема. Просто в мене склалося враження, що тут пропаґується думка, ніби економіка тримається на якихось "вічних стартапах" а не на результатах їх розвитку.
2002.07.04 | Пані
Та ніхто не пропонує
Нестор Мазепа писав(ла):> > А на фіга платити неефективному вуйку? Чи хтось то пропонує взагалі? Крім пана "рисочки" у негативному ключі?
>
> Ну, по-перше це роблять у Еуропі. А по-друге я так зрозумів, що пропонують копіювати нам. Якщо не пропонують -- то більше питань нема. Просто в мене склалося враження, що тут пропаґується думка, ніби економіка тримається на якихось "вічних стартапах" а не на результатах їх розвитку.
Я ніби всю дискусію прочитала, а пропозицій таких не побачила.
Якщо помилилася - лінк дайте.
2002.07.03 | Andrij
Re: До речі, типова комуністична помилка
Нестор Мазепа писав(ла):>або його вбиває/з'їдає ефективніший вуйко Стецько. Так "невидима рука" оптимізує ефективність.
>
> Щоб цього не ставалося,
Чому б ні???
2002.07.04 | Фарбований Лис
Re: До речі, типова комуністична помилка
Так, але трохи не так.Невидима рука (держава) !!нормальна!!, тримається на подаьках як від вуйка Петра так і від вуйка Стецька, тому вона зацікавлена в існуванні обох, і щоб один одного не з*їли. Оце і є завдання руки - не доводити чублення Петра і Стецька до абсолютної перемоги одного над іншим. Конкретні приклади - антимонопольні комітети що не дають великим їсти малих, держрезерви, мито, акцизи, ліцензії, різні програми, замовлення та інші речі, які є тим буфером, що не дає бізнесу вмерти легко.
На практиці: зараз молоко в селах упало до 35 копійок за літр, як наслідок - люди продають худобу через що впали ціни на м*ясо, всі несуть збитки!!! Наступного року через низьке поголів*я худоби ціна на молоку буде вдвічі чи втричі вищою, але це буде тільки наступним ударом по тих, хто через банкрутство продає зараз худобу. Тобто вуйко Стецько отримавши збитки цього літа компенсує їх наступного, а вуйко Петро отримає збитки зараз і НЕ компенсує їх наступного року, бо його корови будуть продані. Результат - Стецько в нулях, а Петро в боргах, виробництво молока впало в двічі, держава отримала тільки половину податку.
А тепер рецепт: Невидима рука скуповує зараз молоко, щоб ні Петро ні Стецько не продавали корів (молоко має бути бодай 45 копійок за літр). Пізніше, коли ціна на молоко поповзе вгору, невидима рука продасть його, чим не дасть збанкрутувати сирзаводам.
Це був тільки приклад, але проблема ціни на СГ є, не хочеться і тут згадувати Ющенка, але він зробив щось в цьому напрямку і зняли його вкрай невчасно, так що селяни і врожай зібрали і бідними залишились.
Andrij писав(ла):
> Нестор Мазепа писав(ла):
> >або його вбиває/з'їдає ефективніший вуйко Стецько. Так "невидима рука" оптимізує ефективність.
> >
> > Щоб цього не ставалося,
>
> Чому б ні???
2002.07.04 | -
Корови і космічні апарати - то дві великі різниці (-)
2002.07.04 | Фарбований Лис
Re: Малий бізнес і startup -- дві великі різниці
Я не розумію, чому під малим бізнесом розуміють кав*ярня вуйка Петра.А як ви дивитесь на те, що кабелі для літаків робить вуйко Іван зі своїми братами? І Боїнг закуповує їх у вуйка Івана, бо Вуйко Іван ще з діда-прадіда мотає собі ізоляцію на дріт і в нього то добре виходитть, і цей Вуйко Іван наймає всього 3-х робітників, і продає всього-навсього кільканадцять км кабель на рік.
Майже вся світова біотехнологія тримається на тисячах і тисячах малих бізнесів. І ДНК читають контори в яких працює 2-5 людей, і такі контори роблять основну роботу по геномах.
Є єдина в світі компанія, що робить трьохмірні моделі білків з дроту і є єдина в світі компанія, що робить машини для гнуття дроту для трьохмірних моделей і обі ці компанії є щонайпередовіші в технологіях і на кожній з цих компаній працює по троє людей і кожна з цих компаній заробляє менше ніж 200.000 долярів на рік... От вони і є малими бізнесами, хоч і покривають потреби планети в моделях білка.
Попри існування Майкрософту є тисячі і тисячі малих контор. Межа малого і великого бізнесу дуже умовна і має штучні параметри, які встановлює уряд країни, на території якої є цей бізнес.
2002.07.03 | Безробітний
В голову вдаряє неоліберальна маячня
> Малий бізнес, власне, визначає технологічний прогрес, бо саме через початкові бізнеси (startups) з"явилась більшість всіх відомих та успішних високотехнологічних компаній Заходу. Середня платня тієї ж Польщі в порівнянні з Україною доводить саме інтенсивність та продуктивність малого бізнесу.
Де такі казки розповідають?
Технологічний прогрес визначає не малий бізнес, а державна підтримка науки та технології(держзаказ або військовий бюджет). Наприклад, сучасні телекомунікаційні технології є прямим наслідком багатомільярдних довгострокових державних інвестицій у військовій сфері.
2002.07.03 | -
Пан Безробітний має ріцію ! (-)
2002.07.04 | юрко
Re: В голову вдаряє неоліберальна маячня
>Технологічний прогрес визначає не малий бізнес, а державна підтримка науки та технології(держзаказ або військовий бюджет). Наприклад, сучасні телекомунікаційні технології є прямим наслідком багатомільярдних довгострокових державних інвестицій у військовій сфері.Часто - так. Але часто - ні. Наприклад, поштовхом для розвитку сучасних потужних військових лазерів став метод полірування металевої поверхні, який відкрив один пан, що любив майструвати. Ще один пан з Канади, забув з якої провінції, відкрив ефект, що його використовують в усіх сучасних сканерах, підставою на CCD елемент. Також ніяка не багатомільярдна довгострокова державна інвестиція.
Недавній приклад, компанія Celera Genomics, котра вперше щось таке, як описала згрубша людський genome, була недержавна компанія, а в принципі малий бізнес з кілька десятків науковців. Показово, що в той сам час державна компанія вже кілька років над цим проектом працювала, але таки не встигла бути першою в цьому і якби одна лише продовжувала, то потребувала б ще кілька років.
Компанія JDS Uniphase взагалі не мала нічого спільного з військовими проектами, а є ведучою в телекомунікаційній технології, бо розробила комерційні лазери та волоконні оптичні підсилювачі. А була мала компанія, яка розрослася до транснаціональної. Часто, високотехнологічні компанії започатковують науковці з університетів, які мали ідею плюс комерційну жилку.
2002.07.04 | pp.com.ua
І Інтернет не військові вигадали, а поодинокий вчений!
Військові тільки мережу протягнули зовсім для інших цілей. Побудування мережі важко назвати високотехнологічним проривом, бо телефонні мережі існували давно. А розиток Інтрнету обійшовся без державних інвестицій, як на мій погляд.2002.07.04 | Безробітний
Той поодинокий вчений на базарі "Юність" п.п. працював?(-)
2002.07.04 | pp.com.ua
У супермаркеті він також не працював!
Тут йдеться про таке протиставлення, а не протиставлення приватного та дрібного підприємництва фундаментальним науковим розробкам. Можна подумати, що звільнені наймані працівники з базарів гурбою посунуть у велику науку. Скоріше на цвинтар чи у злодії. До речі я сам працював науковим спвробітником і знаю, що відсотків на 90% то марне витрачання грошей і скільки людей при соціалізмі там протирало штани. Може й краще для країни, що вони перейшли до сфери послуг. І я теж, бо там я не мав змоги пеалізувати потенціал.2002.07.04 | -
Якби ви вчились так як треба, то реалізували би себе в науці (-)
2002.07.05 | Ігор, pp.com.ua
Вчився добре та мабуть лінивий був
До речі я не знаю однокурсників, які реалізували себе у науці. Написав кілька математичних статей, може розпорошувався дуже... Бруду у науці теж вистачає.2002.07.04 | Безробітний
Винятки, які яскраво підтверджують правило
Шановний пан Юрко. Маю декілька зауважень.юрко писав(ла):
> Часто - так. Але часто - ні. Наприклад, поштовхом для розвитку сучасних потужних військових лазерів став метод полірування металевої поверхні, який відкрив один пан, що любив майструвати.
Якби не було війського бюджету, з якого фінансують розробку лазерів, той пан до сих пір полірував би поверхні розбитих авто (як це роблять десятки українських Кулібіних зараз).
> Ще один пан з Канади, забув з якої провінції, відкрив ефект, що його використовують в усіх сучасних сканерах, підставою на CCD елемент. Також ніяка не багатомільярдна довгострокова державна інвестиція.
Розумний пан міг відкрити ще багато цікавого, але без інтегральної технології виробництва CCD,
розвиток якої було профінансовано з держбюджету, його відкриття залишилось би на папері. В українських університетах є розумні люди, які мають багато теоретичних розробок, але далі діло не йде. Чому?
> Недавній приклад, компанія Celera Genomics, котра вперше щось таке, як описала згрубша людський genome, була недержавна компанія, а в принципі малий бізнес з кілька десятків науковців.
Тому й описала згрубша, шо не мала коштів для більш тонких досліджень. ІМХО, НДР проводилась за кошти держбюджету, бо річна зарплата кількох десятків науковців обчислюється в мільонах, а продати грубий геном на вільному ринку за таку ціну неможливо.
>Показово, що в той сам час державна компанія вже кілька років над цим проектом працювала, але таки не встигла бути першою в цьому і якби одна лише продовжувала, то потребувала б ще кілька років.
Нема коментарів
> Компанія JDS Uniphase взагалі не мала нічого спільного з військовими проектами, а є ведучою в телекомунікаційній технології, бо розробила комерційні лазери та волоконні оптичні підсилювачі. А була мала компанія, яка розрослася до транснаціональної. Часто, високотехнологічні компанії започатковують науковці з університетів, які мали ідею плюс комерційну жилку.
Науковці з університетів проводять свої розробки за рахунок державного або військового бюджету. А потім, звичайно, мають змогу заснувати компанії та впровадити ці розробки. Так що компанія JDS Uniphase може і не мала нічого спільного з держбюджетом, але початкові дослідження все одно виконувались за державний кошт. До речі, лазери було винайдено співробітниками державної наукової установи. Тема волоконних оптичних підсилювачів фінансувалась на початку досліджень з військового бюджету.
2002.07.04 | pp.com.ua
А з чого фінансується держбюджет? Хіба не з малих бізнесів?
Взагалі, суперечка нагадує, що було першим - куриця, яйце чи півень? На мій погляд, усе потрібно- і малий бізес і малий і навіть державні наукові розробки, хоча державні дії зазвичай вкрай неефективні і розкрадається та витрачається дарма сила-силенна грошей, і все це повинно допомагати одне одному, а не винищувати. Це всерівно, що скасувати яслі та дитячі садки із початковими школами, а будувати одні універститети.2002.07.04 | -
З малих... Особливо з единого податку! (-)
2002.07.04 | Уколов
Здебільшого бюджет фінансує ПДВ. Спробуєте заперечити:-)(-)
2002.07.04 | -
Саме так! А малий бізнес ПДВ не платить. (-)
2002.07.04 | Уколов
Погоджуюсь, наш колега підприємець, завжди дещо гарячкує.(-)
2002.07.04 | trick
Nifiga sobi, "ne platyt PDV..."
10% Edynyj podatok + platnyk PDV.Ne treba la-la :)
2002.07.04 | Уколов
А платники фіксованого податку ПДВ не платять.
Ти просто не в курсі, бо є платником ЄДИНОГО податку. І не було б біди, якби платники фіксованого податку суцільно були виробниками, як ти або я. Тоді, у випадку, коли обіг не перевищує ліміту - все ОК. Але переважна маса тих, хто на фіксованому, займається торгівлею. А як відомо саме останній покупець платить 20% ПДВ повністю.І от, уявляєш, величезна маса товарів на базарах продається без 20% націнки, а в інших місцях - на 20% дорожче. У відповідь базарники кажуть власникам великих магазинів - а ви переходьте на фіксований самі. Іншими словами або зменшуйте обіг або приховуйте його як це робимо ми, без ЕККА.
Але що робити тим, хто не хоче позичати очі в Сірка і приховувати обіг? А що робити великим магазинам, у які ми так любимо часом зайти під прохолоду кондиціонерів і ввічливі посмішки привітних продавців?
Думаю у нас повинні запровадити ЕККА на речових ринках і це одразу ж оздоровить ситуацію, бо примусить власників великих прихованих торгівельних точок платити рівні податки з тими, хто не шкодує коштів для комфорту покуців і розвитку власного бізнесу. А тим в кого обіг менше ліміту 800 000 грн на рік боятися нічого - навіть з ЕККА вони ПДВ не будуть платити також.
2002.07.05 | Карло
Це ілюзія!!!
Де Ви таке узяли, що на ринку товари на 20% дешевше від того, що платники фіксованого податку не платять ПДВ. Навколо нашого базару купа крамниць, які торгують майже усіма товарами ДЕШЕВШЕ ніж ми на ринку. Моїм товаром так точно п'ятнадцять крамниць торгує дешевше, з касовими апаратами і ПДВ. Люди до нас ходять просто тому, що у нас швидше, краще обслуговування, і без черги. Більшість товару зараз ми купуємо на фірмах і коли ми купуємо, ми платимо ПДВ, бо принаймні так написано на чеку. Крамниці і базари купують товари на одних і тих же гуртових базах, платять при тому ж один і той же ПДВ, який потім вже, купуючи у них, платять, як і положено,кінцеві покупці. Більше того, базарні торговці не можуть повернути ПДВ, а крамниці можуть! Так що перевага, батеньку, на боці крамниць!2002.07.05 | Ігор, pp.com.ua
Далося Вам те ПДВ. А великий бізнес ринкового збору не платить.
Так що тепер будемо робити. На самій справі ніхто той ПДВ не платить крім покупця, та йто рідко, бо його обходять усі кому не лінь. Он товариш правильно якийсь писав, що ПДВ то податок не на підприємця, а на державу, бо то чудовий засіб її обкрадати.2002.07.09 | Мартинюк
Спробую заперчити.
Фінансування доходів бюджету з ПДВ у брошурках МВФ зветься "передовим методами наповнення бюджету", але в тих же брошурках скрушно зауважуться що цього "передовізму" досягнуто лише в Латинській Америці та в країнах подібних до теперішньої України.В інших джерелах ( не МВФівських) можна взанти що всі багаті і передові країни формують свій бюджет з прибуткового податку і о який жах навіть перважно з прибуткового податку з громадян.
Тобто проявляється чітка відмінність між станом держави у розвинутих країнах і роллю держави в "нерозвинутих" країнах - в розвинутих вона мусить цікавитися ( а отже і дбати про прибутки чвоїх громадян і своїх корпорацій) , в Україні та Латинській Америці це державу абсолютно не хвилює - аби лишень гроші туди-сюди бігали, встигай лише ПДВ стригти. Тобто громадяни можуть навіть з голоду мерти - на бюджеті це ніяк не відображається. Аби лиш "грошова маса" гуляла. Ну звісно що вона особливо активноі темпераментно гуляє в часі інфляції і подібних економічно-поносних явищ.
От і вгадайте з трьох раз чим буде цікавитися держава в Колумбії та Україні і чим в США та Канаді.
2002.07.05 | A.Social
Цікаві відхилення від норми. Ролі Великого і мАЛОГО
Безробітний писав(ла):> Технологічний прогрес визначає не малий бізнес, а державна підтримка науки та технології(держзаказ або військовий бюджет). Наприклад, сучасні телекомунікаційні технології є прямим наслідком багатомільярдних довгострокових державних інвестицій у військовій сфері.
Загалом вірно, фундаментальні або престижні чи оборонні дослідження, які невідомо чим закінчаться, бере на себе держава. Поза державою навіть не знайдеться жодної компанії, здатної викласти на якесь надзвичайно капіталомістке дослідження багатомільярдну суму. Лише держава і може викласти на щось таке принципове 10-50 млрд.дол. СССР був ще більшим монополістом-концентратором капіталу й зусиль суспільства й він брався за таке, що й Америка взятися не змогла - громадська думка би не схвалила. (В проекті були й розвороти північних рік на південь й космічна РЛС поєднана з АЕС, від якої б не сховалась жодна крилата ракета й жоден стелс. Прямо тобі АД і РРР за Сахаровим - Американська Діловитість, і "Русский Революционный Размах".)
Але... Але...
Транзистори розробили американські вчені з ВПК і не побачили їм застосування - фігня мовляв усе це. І ось за них зачепилися японці - заполонили ринок на початку 60-х мікро-приймачами які й отримали назву "транзистор". А далі цей напрям, що перейшов у мікроелектроніку, знову набув розвитку у Стейтах.
Або те, що персональний комп"ютер з"явився як іграшка мало не в гаражі чи сараї (здається до цього причетний американець українського походження Стів Возняк).
Деякі цікаві ідеї працівників великих корпорацій не знаходять підтримки у керівництва - наша справа стабільний прибуток, великі замовлення, а не якісь штучки-дрючки. Ці працівники звільняються й створють малі венчурні (ризиковані) підприємства. З десяти таких виживає одне, а те що вижило, за правило, користується удачею, шаленим запитом ринку, а не раціональним розрахунком, розвитком за бізнес-планом. Ось такі малі й динамічні підприємства склали всесвітньо-відому Силіконову Долину.
У фармацевтиці-мікробіології взагалі мікропідприємство може мати шалені оберти, на одного працівника будуть десятки мільйонів. Це коли одна ампула якоїсь супер-речовини коштує десь 50 тис.дол.
Стейти і Об"єднана Європа вже не одне десятиліття довбаються зі створенням керованої термоядерної реакції, якісь мільйони градусів у циклопічних спорудах досягають. Мабуть вже 100 мільярдів доларів на ці пошуки витратили. А в інших місцях окремі ентузіасти досліджують холодні термоядерні реакції, які фізика нібито заперечує, і якісь результати у них є. Чомусь мені віриться, що майбутнє за цими малими тихими пошуками. (За деякими даними трансмутації природних елементарних речовин виконують деякі рослини, тобто холодний термояд існує.)
Загалом є два-три типи наукового пошуку. Перший (і первісний) - озаріння, схоже на релігійне, чисто ментальне відкриття. Другий - втілюваний переважно у сучасних Стейтах - масово-статистичний. Перекидати купу статистики й робити купу дрібних пошуків, відфільтровуючи щось нове-цікаве, статистичні відхилення, потім концентрація на нових напрямках. Третій - конструювати практичні речі, впроваджувати чужі винаходи й результати і в процесі цих робіт натрапляти на щось нове, яке і розвивати. Цей напрям характерний для японців.
2002.07.05 | Олександр
Деякі проекти радянського ВПК
A.Social писав(ла):>Лише держава і може викласти на щось таке принципове 10-50 млрд.дол. >СССР був ще більшим монополістом-концентратором капіталу й зусиль >суспільства й він брався за таке, що й Америка взятися не змогла - >громадська думка би не схвалила. (В проекті були й розвороти >північних рік на південь й космічна РЛС поєднана з АЕС, від якої б >не сховалась жодна крилата ракета й жоден стелс. Прямо тобі АД і РРР >за Сахаровим - Американська Діловитість, і "Русский Революционный >Размах".)
Десь під кінець 60-их років у надрах радянського ВПК народилася така ідея: поставити бомбу десь в 60-100 мегатон на безпілотний атомний підводний човен тонажністю десь в 300-700 тон, наробити таких дешевих апаратів десь під сотню і вивести їх під східне і західне узбережжя США. Було підраховано, що протичовнова оборона США може їх винищити максимум 70 з 100. А коли десь навіть по 5 таких мін з кожного боку одночасно підірвати, то виникне цунамі висотою десь коло півкілометра. Звісно, воно дійде лише до Аппалачів та Скелястих гір, але було підраховано, що число жертв у випадку цього Потопу-2 буде десь коло 70-150 мільйонів...
Треба віддати належне як тим дослідникам, так і тодішньому керівництву як СРСР, так і радянських Збройних сил. Вони всі зуміли оцінити, до чого їм вдалося додуматися (і це божевілля було цілком реальне з фінансового і технологічного боку!), тому цю ідею було не те що поховано, а й на подальші дослідження (хоча куди вже далі ?) в цьому напрямку було накладено суворе табу.
2002.07.07 | A.Social
Міфи і дійсність
Олександр писав(ла):> A.Social писав(ла):
> >Лише держава і може викласти на щось таке принципове 10-50 млрд.дол. >СССР був ще більшим монополістом-концентратором капіталу й зусиль >суспільства й він брався за таке, що й Америка взятися не змогла - >громадська думка би не схвалила. (В проекті були й розвороти >північних рік на південь й космічна РЛС поєднана з АЕС, від якої б >не сховалась жодна крилата ракета й жоден стелс. Прямо тобі АД і РРР >за Сахаровим - Американська Діловитість, і "Русский Революционный >Размах".)
> Десь під кінець 60-их років у надрах радянського ВПК народилася така ідея: поставити бомбу десь в 60-100 мегатон на безпілотний атомний підводний човен тонажністю десь в 300-700 тон, наробити таких дешевих апаратів десь під сотню і вивести їх під східне і західне узбережжя США. Було підраховано, що протичовнова оборона США може їх винищити максимум 70 з 100. А коли десь навіть по 5 таких мін з кожного боку одночасно підірвати, то виникне цунамі висотою десь коло півкілометра. Звісно, воно дійде лише до Аппалачів та Скелястих гір, але було підраховано, що число жертв у випадку цього Потопу-2 буде десь коло 70-150 мільйонів...
Те про що ви пишете - навряд чи могло серйозно розглядатися. Загалом елементарний прорахунок показує, що все це не є можливим.
Перше. Який-небуть звичайний сильний землетрус, що охоплює території в радіусі тисяч кілометрів за потужністю переважає усі ядерні боєголівки світу разом узяті. Такі землетруси трапляються і в морі, але цунамі (дослівно - великі хвилі) йдуть такі, які завжди спостерігаються, ніяких кілометрів у висоту.
Підводним вибухом можна знищити лише прибрежні міста, як от Нью-Йорк.
Теоретично бомбу можна покласти на дно, але залишається питання зв"язку - як їй видати команду на підрив? Чи від бомби має йти кабель до поверхні і на буї на поверхні стирчати антена? Субмарини або спливають на поверхню для зв"язку, піддаючи себе ризику, або використовують наднизькочастотні хвилі, на яких можна передавати хіба текстові повідомлення (типу 10 знаків за хвилину).
Далі - питання доставлення. Майже кожна субмарина СССР відслідковувалася і щільно пресувалася. Підійти близько до узбережжя Стейтів непоміченим - жодних шансів. З обох узбереж система гідролокаційний буїв та станцій. Спочатку субмарині на хвіст сідає субмарина-винищувач і йде так весь час поруч. А коли совєцька/російська так близько підходить до узбережжя, то її починають пресувати великими силами - підводними й надводними. В таких ситуаціях і трапилась більша частина фізичних зіткнень і катастоф субмарин, або субмарини з надводним кораблем.
Порівняно з цим доставлення боєголівки через космос більш дешеве й ефективніше за точністю. Хоча такі чутки, що СССР заклав біля узбережжя Стейтів на дні низки потужних ядерних мін, час від часу з"являються.
В цьому напрямі більше розмов було про геофізичну зброю - використати підземні ядерні вибухи таким чином, аби вони спровокували великий землетрус, який може знищити відповідні території. (Як от маленьким сірником можна запалити цистерну пального.) Наче би таке розроблялося проти Китаю. Було багато чуток про те, що одне чи інше підземне випробування спровокувало той чи інший землетрус. Преса навіть писала про кореляцію між одним французьким вибухом на Муруроа і наступним землетрусом в Південній Америці. Але підземні напруження не можна чітко визначити і вони не чекають в потрібний час в потрібному місці. Щоб закласти заряд під землю - ту шахту рік копати треба. І що це за зброя, яку не можна випробувати? Тому геофізична зброя лишилася на рівні як викликати дощі чи навпаки посуху.
2002.07.08 | urbik
Мінус ще гірше за нуль!!!
Почитав лише заголовки від мінуса і не схотілося навіть входити в повідомлення - уявляю, яка там маячня!Нік обрано дуже вдало - людина навіт не "нуль" а "мінус"!