07/03/2002 | Майдан-Інформ

Заява
фракції Соціалістичної партії України


Про стан у вугільній промисловості України


2 липня 2002 року


Влада постійно заявляє про свою “турботу” за стан вугільної промисловості в Україні: розроблені перспективні плани розвитку галузі аж до 2010 року, державна програма закриття нерентабельних шахт, програма соціального захисту шахтарів і членів їх сімей на державному та регіональному рівнях.

Але об’єктивні показники - обсяг видобутку вугілля, продуктивність праці, собівартість вугілля, рівень безпеки праці, соціальний захист працівників свідчать, що криза в галузі поглиблюється. Шахтарі, обдурені державою, змушені постійно вдаватись до акцій протесту, голодувань. Невизначеність на рівні керівництва країною щодо перспектив розвитку вугільної промисловості, відсутність чітких орієнтирів у питанні державної підтримки, сприяють активному проникненню потужних фінансово-промислових груп у функціонування всіх структур галузі. І “структурну перебудову” вугільної промисловості держава по суті віддала в руки напівкримінальному бізнесу, що приносить йому досить значні прибутки.

Ці прибутки отримуються головним чином за рахунок: :


a.. “ножиць” у цінах на матеріали, обладнання, послуги і відпускними цінами на вугілля (тендери на поставку матеріалів та обладнання у Міністерстві палива і енергетики України завжди виграють “свої люди”, а не заводи-виробники матеріалів та послуг);


b.. бартерних схем розрахунків;


c.. доведення підприємств до банкрутства та розпродажу їх за безцінь;


d.. перебирання на себе функцій щодо санації підприємств, які виробляють високоліквідну продукцію, але штучно доведені до межі банкрутства.

Зрозуміло, що за бортом цієї “структурної перебудови” залишились питання соціального захисту працівників, безпеки праці та науково-дослідна діяльність, що підтверджують перманентні акції протесту у вугільних регіонах.

Ефективність (щодо отримання прибутків) роботи фінансово- промислових груп по перерозподілу виробничих потужностей галузі та формуванню нової структури управління ними пояснюється всебічною підтримкою з боку державних (міністр Гайдук В.А.) і регіональних (голова Донецької облдержадміністрації Янукович В.Ф.) органів управління. З іншого боку “ефективність” такої діяльності підтверджується даними Рахункової палати Верховної Ради України - за 1999 рік і 9 місяців 2000 року обсяг втрат доходів вугледобувних підприємств від реалізації коксівної вугільної продукції, внаслідок безпідставного зменшення відпускних цін, а також несвоєчасного їх коригування Координаційною Радою Міністерства палива і енергетики України, становив у межах 1 млрд. гривень. Зважаючи на те, що реалізація коксівного збагаченого вугілля шахтами та Компаніями здійснюється, головним чином, посередницьким комерційним структурам, прибутки від подальшого його використання отримують посередники, а збитки вугледобувних підприємств, отримані від реалізації коксівного вугілля за зниженими цінами, залишаються для покриття за рахунок коштів державного бюджету.

Один із найважливіших факторів, який визначає важливість галузі у структурі ПЕКу країни - поява “сімейних шахт” у регіонах із заляганням енергетичного вугілля. Говорити про технічну оснащеність, продуктивність і безпеку праці на таких шахтах не доводиться, проте їх рентабельність для “власників” підтверджується практикою.

На підставі вищевикладеного фракція Соціалістичної партії України робить висновок, що надійність функціонування вугільної промисловості України не розглядається владою з точки зору економічної та політичної безпеки держави і вимагає:


a.. Негайно заслухати у Верховній Раді України звіт Уряду про стан вугільної промисловості України.


a.. Кабінету Міністрів України:


a.. розробити і внести на розгляд у жовтні 2002 року конкретну програму дій, яка б передбачала комплекс питань щодо організації роботи вугільної галузі як стратегічного фактору економічної і політичної безпеки держави (з урахуванням можливих надзвичайних ситуацій військового, політичного та природного характеру);


b.. ввести систему тендерів на користування покладами вугілля;


c.. невідкладно провести розрахунки з шахтарями по зарплаті;


d.. виходячи з важливості галузі та з необхідності підвищення ефективності управління нею вийти з пропозицією Президенту України про доцільність створення самостійного міністерства вугільної промисловості.


1.. Генеральній прокуратурі України розслідувати діяльність посадових осіб Міністерства палива і енергетики України, рішення яких на користь посередницьких комерційних структур призвели до значних втрат бюджетних коштів, і винних притягти до відповідальності.




Голова фракції О. Мороз