Чи потрібно зробити на майдані Незалежності спеціальні місця
07/03/2002 | Майдан-Інформ
Прислали з Галицьких контрактів. Єдине що Свистович давно вже у банку не працює.
http://www.kontrakty.com.ua/ukr/gc/nomer/2002/27/12.html
Чи потрібно зробити на майдані Незалежності спеціальні місця для мітингуючих?
Переживаючи разом із Шевченківським судом міста Києва за киян і гостей столиці, яким заважають гуляти по майдану Незалежності то «антикомуністи», то «безкучмісти», а зараз ще й протестуючі шахтарі, «Контракти» запитали у своїх експертів:
Олесь ДОНІЙ,
власник клубу «ОстаNNя барикада», лідер студентських виступів 1990 р.:
— Це питання швидше до Омельченка, оскільки він зможе з потреб мітингуючих зробити собі гешефт, а людям — атракціон. Річ у тім, що всі вже настільки звикли до акцій протесту, що вони перетворилися із засобу тиску на владу на видовище. Вони вже жодним чином не впливають на політичне життя країни. Вплив був на зламі епох, і то недовгий час. Саме населення неспроможне організуватися на такі акції, а чемпіонат світу з футболу приковує увагу населення більше, ніж якісь справедливі вимоги шахтарів. Скульптури на майдані впадають у вічі набагато сильніше.
Юрій ЛУЦЕНКО,
депутат ВР, лідер акції «Україна без Кучми» (зима 2000-2001):
— Ще під час дискусії, яким бути реконструйованому майдану, я особисто звертався до архітекторів з пропозицією одразу встановити там місця, куди можна було б встромляти кілочки від наметів. Намет — символ мирного протистояння тоталітаризму. Я впевнений, що навіть за демократичнішої системи влади людям треба дати можливість висловити свою позицію стосовно того, що відбувається в державі. Таким місцем у нас став майдан Незалежності — це традиція 1990 року. Для України загалом властива схильність до міфологізації політичних подій, і майдан — один з цих міфів, в гарному значенні цього слова.
Дмитро КОРЧИНСЬКИЙ,
політолог, активний ініціатор і учасник політичних заходів:
— Такі спеціальні місця вже створено по всьому центру Києва. Коли Наполеон ІІІ після 1848 року прийшов до влади у Франції, він першим ділом заасфальтував усю столицю, щоб парижани не могли будувати з бруківки барикади і використовувати «зброю пролетаріату» у вуличних боях. Омельченко, навпаки, у центрі замінює асфальт на бруківку і тротуарну плитку. Це означає, що наше начальство нас зовсім не поважає. Завтра вони моститимуть не плиткою, а автоматами. Наші шахтарі мають поводити себе як їхні румунські колеги: ті, коли незадоволені зарплатою, ідуть на Бухарест і громлять державні установи. Французи примудрялися робити революції і за відсутності бруківки, а в наших шахтарів сидіння на майдані — не протест, а своєрідна форма неагресивного жебрацтва.
Микола ТОМЕНКО,
голова комітету ВР з питань свободи слова та інформації:
— Міська влада повинна виділити конкретне місце, яке не заважає життєдіяльності громадян Києва і дає можливість тим, кому це потрібно, висловити свою позицію щодо дій державної влади. Ми говорили вже про це, коли я працював у столичній мерії. Законодавчий аспект: слід підтримати давню ініціативу Геннадія Удовенка щодо закону про мирні зібрання громадян, оскільки місцева влада, податківці, санітарні служби, управління екології дозволяють собі по-різному тлумачити нинішні положення закону, зриваючи проведення мирних зборів. Таке місце має бути в центрі, достатнім для розміщення кількох тисяч людей і не бути визначною пам’яткою. Приміром, біля стадіону «Динамо», повз який владні мужі постійно їдуть на роботу.
Михайло СВИСТОВИЧ,
начальник відділу валютних операцій АКБ «Альянс», головний редактор сайту «Майдан» (maidan.org.ua):
— У нас на сайті ця ідея давно обговорюється. Поновити такий собі «гайд-парк», який уже був на майдані в часи перебудови, а зараз перетворився на місце торгівлі символікою. Коли десять років тому впав портик над входом до Головпоштамту, його обнесли парканом, і цей паркан став своєрідною вітриною, де писали лозунги й вішали плакати. Подібне місце, де охочі могли б виставляти свої стенди з гаслами й вимогами, реально було зробити й зараз, треба тільки за підтримки якоїсь політичної сили провести цю ідею через міськраду.
--------------------------------------------------------------------------------
Коментар «КОНТРАКТIВ»
У Головному управлінні містобудування та архітектури Києва нас запевнили, що потреби у відведенні спеціальних місць для мітингуючих на Майдані немає: «якщо є громадське місце, то чому б людям там, не порушуючи порядку, не збиратися». Воно-то так, але ж чому тоді міські суди під різноманітними приводами (скажімо, «щоб запобігти заважанню руху пішоходів») прибирають з головної площі столиці наметові містечка? З іншого боку, тішить активність політично свідомих громадян. Недавно автор цих рядків тиждень мешкав у Лондоні поблизу метро «Марбл Арч», біля легендарного «Кутка промовців» у Гайд-парку. Так от, у цій «колисці демократії» за весь тиждень жодного разу не було ані виступів, ані мітингів. Чи, може, їм і так непогано живеться?
http://www.kontrakty.com.ua/ukr/gc/nomer/2002/27/12.html
Чи потрібно зробити на майдані Незалежності спеціальні місця для мітингуючих?
Переживаючи разом із Шевченківським судом міста Києва за киян і гостей столиці, яким заважають гуляти по майдану Незалежності то «антикомуністи», то «безкучмісти», а зараз ще й протестуючі шахтарі, «Контракти» запитали у своїх експертів:
Олесь ДОНІЙ,
власник клубу «ОстаNNя барикада», лідер студентських виступів 1990 р.:
— Це питання швидше до Омельченка, оскільки він зможе з потреб мітингуючих зробити собі гешефт, а людям — атракціон. Річ у тім, що всі вже настільки звикли до акцій протесту, що вони перетворилися із засобу тиску на владу на видовище. Вони вже жодним чином не впливають на політичне життя країни. Вплив був на зламі епох, і то недовгий час. Саме населення неспроможне організуватися на такі акції, а чемпіонат світу з футболу приковує увагу населення більше, ніж якісь справедливі вимоги шахтарів. Скульптури на майдані впадають у вічі набагато сильніше.
Юрій ЛУЦЕНКО,
депутат ВР, лідер акції «Україна без Кучми» (зима 2000-2001):
— Ще під час дискусії, яким бути реконструйованому майдану, я особисто звертався до архітекторів з пропозицією одразу встановити там місця, куди можна було б встромляти кілочки від наметів. Намет — символ мирного протистояння тоталітаризму. Я впевнений, що навіть за демократичнішої системи влади людям треба дати можливість висловити свою позицію стосовно того, що відбувається в державі. Таким місцем у нас став майдан Незалежності — це традиція 1990 року. Для України загалом властива схильність до міфологізації політичних подій, і майдан — один з цих міфів, в гарному значенні цього слова.
Дмитро КОРЧИНСЬКИЙ,
політолог, активний ініціатор і учасник політичних заходів:
— Такі спеціальні місця вже створено по всьому центру Києва. Коли Наполеон ІІІ після 1848 року прийшов до влади у Франції, він першим ділом заасфальтував усю столицю, щоб парижани не могли будувати з бруківки барикади і використовувати «зброю пролетаріату» у вуличних боях. Омельченко, навпаки, у центрі замінює асфальт на бруківку і тротуарну плитку. Це означає, що наше начальство нас зовсім не поважає. Завтра вони моститимуть не плиткою, а автоматами. Наші шахтарі мають поводити себе як їхні румунські колеги: ті, коли незадоволені зарплатою, ідуть на Бухарест і громлять державні установи. Французи примудрялися робити революції і за відсутності бруківки, а в наших шахтарів сидіння на майдані — не протест, а своєрідна форма неагресивного жебрацтва.
Микола ТОМЕНКО,
голова комітету ВР з питань свободи слова та інформації:
— Міська влада повинна виділити конкретне місце, яке не заважає життєдіяльності громадян Києва і дає можливість тим, кому це потрібно, висловити свою позицію щодо дій державної влади. Ми говорили вже про це, коли я працював у столичній мерії. Законодавчий аспект: слід підтримати давню ініціативу Геннадія Удовенка щодо закону про мирні зібрання громадян, оскільки місцева влада, податківці, санітарні служби, управління екології дозволяють собі по-різному тлумачити нинішні положення закону, зриваючи проведення мирних зборів. Таке місце має бути в центрі, достатнім для розміщення кількох тисяч людей і не бути визначною пам’яткою. Приміром, біля стадіону «Динамо», повз який владні мужі постійно їдуть на роботу.
Михайло СВИСТОВИЧ,
начальник відділу валютних операцій АКБ «Альянс», головний редактор сайту «Майдан» (maidan.org.ua):
— У нас на сайті ця ідея давно обговорюється. Поновити такий собі «гайд-парк», який уже був на майдані в часи перебудови, а зараз перетворився на місце торгівлі символікою. Коли десять років тому впав портик над входом до Головпоштамту, його обнесли парканом, і цей паркан став своєрідною вітриною, де писали лозунги й вішали плакати. Подібне місце, де охочі могли б виставляти свої стенди з гаслами й вимогами, реально було зробити й зараз, треба тільки за підтримки якоїсь політичної сили провести цю ідею через міськраду.
--------------------------------------------------------------------------------
Коментар «КОНТРАКТIВ»
У Головному управлінні містобудування та архітектури Києва нас запевнили, що потреби у відведенні спеціальних місць для мітингуючих на Майдані немає: «якщо є громадське місце, то чому б людям там, не порушуючи порядку, не збиратися». Воно-то так, але ж чому тоді міські суди під різноманітними приводами (скажімо, «щоб запобігти заважанню руху пішоходів») прибирають з головної площі столиці наметові містечка? З іншого боку, тішить активність політично свідомих громадян. Недавно автор цих рядків тиждень мешкав у Лондоні поблизу метро «Марбл Арч», біля легендарного «Кутка промовців» у Гайд-парку. Так от, у цій «колисці демократії» за весь тиждень жодного разу не було ані виступів, ані мітингів. Чи, може, їм і так непогано живеться?
Відповіді
2002.07.03 | Shooter
Re: Чи потрібно зробити на майдані Незалежності спеціальні місця
Майдан-Інформ писав(ла):> Коли десять років тому впав портик над входом до Головпоштамту, його обнесли парканом, і цей паркан став своєрідною вітриною, де писали лозунги й вішали плакати. Подібне місце, де охочі могли б виставляти свої стенди з гаслами й вимогами, реально було зробити й зараз, треба тільки за підтримки якоїсь політичної сили провести цю ідею через міськраду.
То мо' "впасти" ту неоковирну браму? Обнести її парканом, і вішати на ньому лозунги і плакати.