07/27/2002 | Shooter

У Варшаві я маю одного-єдиного приятеля, повідомив Пеетер. Його звати Яцек. Я зателефонував до нього з дому ще перед від’їздом: «Яцеку, я скоро буду у Варшаві». Яцек дуже втішився: «А де ти зупиняєшся?».— «Готель «Повіслє», — кажу. «Це дурниця, — здивувався на те Яцек. — У Варшаві немає такого готелю». — «Добре», — погодився я і вилетів до Варшави. Мене зустріли організатори і привезли до готелю «Повіслє». Я трохи поспав у своєму номері, випив два-три пива і став дзвонити до Яцека. «Яцеку, — кажу, — я вже у Варшаві». — «Чудово, — дуже втішився він. — А де ти зупинився?» Я йому: «У готелі «Повіслє». А він на це — дуже виразно, по складах: «Старий, я ж тобі, здається, ясно сказав — у Варшаві немає такого готелю!».