07/29/2002 | Українець, громадянин України

Цитую інформацію оприлюднену минолого року напередодні 16 вересня:

"Керівництво українського МВС заявляє, що міліція України має намір вжити "твердіших заходів", якщо в ході заходів 15-16 вересня, присвячених річниці зникнення журналіста Георгія Гонгадзе, опозиціонери "повторять провокації", подібні до подій 9 березня 2001 року".

Та свою відповідь на це:

Тоді 9 березня ми були сильними, ми були разом. Злочинна влада боялася нас, Кучма як злодій прокрався до пам'ятника Тарасові Шевченку, віддав наказ не підпускати людей до Адміністрації Президента та втік з міста. Молодих опозиціонерів міліція відловлювала вже після акції, коли тисячні натовпи розійшлися.
Далі була мертва тиша... Жодної масової акції, жодного помітного намагання боротися далі за свої права, за свободу від свавілля влади. Кучма заміняє Кравченка Смірновим, це - наша вимога, але не наша перемога. Вони зрозуміли - народ пасивний, народ живе за принципом "моя хата скраю" або "а шо ми можемо змінити?".
Але в нас є шанс 15-16 вересня зібрати людей та показати Кучмі та його мафіозному клану - народ не забуває і не прощає знущання над собою, вбивства своїх синів. Розкриймо очі своїм родичам, друзям, знайомим. Вийдемо разом на вулиці і вискажемо свою думку! В нас же є свобода слова, чи не так пане Гарант? Багато хто не вірить у силу НАРОДУ, багато хто боїться "твердіших заходів" влади. Але сила народу в єдинстві. Чому у Франції, не бідній країні, народ об'єднується страйкуючи з вимогою підвисити зарплатню? Чому ми не можемо об'єднатися, щоб захистити себе від злочинців, що не лише грабують, але й вбивають нас?
Чи слід боятись, що нас будуть бити та саджати по тюрмах? Якщо нас буде 100-200-300 тисяч у Києві, мільйони по всій країні - ні! 10 років тому по Москві йшли танки, люди будували барикади. Барикади не зупинять 50-тонну машину, але люди на цих барикадах зупинили солдат. Зупинили, тому що ніхто не хоче вбивати своїх братів, своїх сестер, свій народ. Я бачив 9 березня сльози на очах молодих хлопців з "Беркуту", що захищали Тараса Шевченка від народу...
То невже ми не можемо встати на захист своєї свободи, своїх прав. Кучма каже "мене обрали 16 мільйонів". А чому він боїться запитати в цих мільйонів сьогодні на вулицях міста, чи підтримуєте ви мене, чи я не зганьбив вашу довіру до мене?
Єднаймося, УКРАЇНЦІ! Вставаймо, годі чекати, що майбутнє буде кращим. Будуймо це майбутнє своїми руками!
__________
Минулого року акція не мала значної підтримки політичних партій, та по суті не відбулася. Тепер, можна сподіватись на організаційні зусилля "четвірки", довготривалу та ретельну підготовку. Також, хочеться вірити, що й терпіння, бажання дочекатись кращих часів без жодних зусилль в наших людей після "демократичних" виборів лишилось зовсім мало.

Тепер деякі мої роздуми з приводу організації такої акції.
Я розумію, чому акція запланована на 16 вересня, так це трагічна річниця в історії України. Але, вважаю, виходячи з власного досвіду спостережень за подібними акціями, що така акція мала б проводитись 15 вересня (неділя), у вихідний день. Чому?
По-перше, низький рівень життя та відповідний менталітет наших людей не дозволить багатьом бажаючим прийняти участь у такій акції, адже це робочий день, а не кожен відважиться покинути своє робоче місце, обгрунтовуючи це десь так: "з Кучмою погано, але ще живі, а без роботи...".
По-друге, це додаткова можливість для влади тиснути на людей, перш за все державних службовців, працівників держпідприємств, студентів, адже в робочий день легше організувати тотальний контроль та заборону участі у акціях протесту.