МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Десять догм о работе и безработице

07/31/2002 | Lamber
ДЕСЯТЬ ДОГМ О РАБОТЕ И БЕЗРАБОТИЦЕ

(Текст из испанской анархо-синдикалистской газеты "CNT", май 2000 года. Подготовлен группой безработных, публикуется в сокращении).


Почему рост несправедливости и нестабильности в мире труда ведет не к росту социального сопротивления, а к тому, что среди самих трудящихся распространяется конформизм и покорность? Основную причину надо искать в том, что существующая система в своих собственных интересах навязывает нам целый ряд безусловных догм, которые обрекают нас на пассивность.


Догмы во всех религиях - это нечто, принимаемое без необходимости доказательств, навязанное силой авторитета, то, во что верят без всяких дискуссий и что нельзя отвергать без риска быть объявленным еретиком, которого заставят замолчать. У неолиберальной капиталистической системы тоже есть свои догмы. Её сила в том, что сами трудящиеся разделяют эти догмы. Сказать правду, разоблачить ложь этих догм - значит найти ахиллесову пяту системы. Вот некоторые из догм:


Предприниматели дают работу.

Предприниматели создают рабочие места лишь в той мере, в какой им это необходимо, когда им это необходимо и где им это необходимо. Когда же это не совпадает с их интересами, они их уничтожают.

Главная цель предпринимателей - это получение прибыли. Одно из средств увеличения прибылей - это сокращение расходов. А один из способов сократить расходы - это уменьшить предприятие и создать низкооплачиваемые рабочие места. Конечно, без рабочих мест не будет и прибылей, но отдать проблему создания рабочих мест в руки предпринимателей только по этой причине, без какого-либо контроля за тем, как это делается, - всё равно что пустить лису в курятник.

Лучше иметь плохую работу, чем вообще быть безработным.

Согласиться с этим выводом - значит считать наилучшим положение рабов, потому что у них всегда была работа. Но путь к рабству - отнюдь не решение проблемы безработицы. Необходимо признать, что попытки решить эту проблему с помощью растущего ухудшения условий труда неприемлемы с гуманной и этической точки зрения. Они ведут не к созданию новых рабочих мест, а к росту прибылей за счет выполнения той же самой работы меньшим числом работников (то есть роста нагрузки) и уменьшения цены единицы рабочего времени.

Безработица - это исключительно личная проблема.

Безработица - это рак, неминуемо присущий самой капиталистической системе. Чем выше уровень безработицы, чем больше труда в ухудшенных условиях, тем благодатнее почва для роста и развития капитала. Так что безработица - это не столько личная, сколько неизбежная социальная проблема.

Поверхностные меры вроде переобучения трудящихся, повышения заинтересованности в поиске работы, снижения притязаний работников и, прежде всего, ухудшение условий труда, не решают проблемы, а напротив, обостряют её. Она состоит не в том, что люди не хотят работать или недостаточно подготовлены к работе. В 95% случаев этой работы или нет, или условия труда при этом совершенно неприемлемы.

Солидарность - это миф из прошлого. Выход только один - конкуренция.

Нам говорят, что конкуренция - это прекрасно, что те, кто прилагает больше усилий, имеют право преуспевать за счет всех остальных, что это закон жизни, в том числе экономической и социальной. Но результатом этой конкуренции со своим собственным товарищем становится отношение ко всем вокруг как врагам. В результате этой жесткой конкуренции в товарище, профсоюзе и т.д. видят не того, с кем вместе можно отстаивать свои интересы, а врага этих интересов.

Солидарность при решении общих проблем превращена в миф. Демонстраций и стачек нет, каждый варится в собственном соку, тонет в безнадежном эгоизме, считая всех остальных конкурентами. Эта борьба становится ядовитой, всё больше становится бедных и беззащитных, рассматриваемых как нежелательные персоны, бродяги и воры. Именно их выдают за причину нехватки рабочих мест, а не за её следствие. В результате этой догмы мы, вместо того, чтобы объединиться в борьбе за наши общие интересы, с каждым днем всё больше разъединены и воюем друг с другом.

Работа в ухудшенных условиях способствует стабилизации экономики.

Совершенно верно. Ухудшая условия труда, предприниматель меньше страдает от инфляции в результате возможных сделок, сокращает расходы на пособия по безработице, увеличивает прибыли своего предприятия, заставляя работать на одном месте несколько человек в рамках сокращенного рабочего дня, вводя на предприятии различия между теми, кто имеет твердое рабочее место и теми, кто работает по временному контракту, между рабочими и безработными. К тому же официально сокращается уровень безработицы. Всё это позволяет предпринимателям вкладывать больше средств и, следовательно, увеличивать производство.

Но всё это имеет и другую сторону - сторону трудящихся. В работе в ухудшенных и негарантированных условиях всё, что дает стабильность предпринимателю, означает нестабильность для трудящихся. За счет кого строится общество, в котором немногие живут хорошо и с каждым днем всё лучше, а другие, огромное большинство, принуждены трудиться во всё ухудшающихся условиях?

Другой альтернативы нет.

Вот она, самая главная опасность догм. Все СМИ убеждают нас, что всё неизбежно, что иного выхода нет, что это наилучший путь к полной занятости в ближайшем будущем. Вот почему мы чувствуем себя с каждым днем всё более беззащитными в руках предпринимателей, терпим любые беззакония. Эта догма внушает трудящемуся скептицизм в отношении его трудовых прав и полный отказ от законного или радикального протеста.

В то же самое время это приводит к тому, что предприниматель чувствует себя всё сильнее перед лицом трудящихся, ощущает себя всемогущим господином. Самое главное, что трудящихся лишают воли, заставляют их принимать всё, что дают. Они приходят к убеждению, что у них нет никаких прав по отношению к предпринимателю, а если они и есть, то лучше ими не пользоваться - всё равно проиграешь.

Либо мы каждый в отдельности и коллективно отбросим эту догму, либо будем обречены укреплять фундамент собственных несчастий.

Выход - в большей гибкости рынка труда.

Нам говорят: "Придание гибкости рынку труда, полная свобода предпринимателей от всякого контроля благоприятствует капиталовложениям и, следовательно, занятости". "Уменьшение привилегий работников с полной занятостью создает больше возможностей для безработных". "Профсоюзы защищают эгоизм людей, имеющих твердые рабочие места, тем самым они отпугивают инвесторов и затрудняют создание рабочих мест". "Следует развивать временную занятость по контрактам".

Один вопрос: почему эти догмы поддерживают и защищают сами трудящиеся? Разве не логично было бы, если бы предприниматель, а не трудящийся шел на риск нестабильности и неуверенности перед лицом кульбитов и прыжков рынка? Почему же трудящиеся принимают как неоспоримую догму придание гибкости рынку труда, хотя на самом деле это обрекает их на негарантированный труд в ухудшенных условиях, на нестабильность, на потерю контроля за своим рабочим местом и своих заработков, на утрату всякой надежды на будущее - а в обмен предпринимателю предоставляются большие гарантии и экономические привилегии?

Придание гибкости рынку труда ведет на самом деле к созданию рабочих мест с низким уровнем зарплаты, с большей продолжительностью рабочего времени за те же самые деньги, к поденному найму, к увольнениям без всякого социального и юридического обоснования, к сокращению пособий по безработице, к увеличению числа частных агентств по трудоустройству, росту системы субконтрактов, превращению всё большего числа твердых рабочих мест во временные и т.д. и т.п.

Главная проблема - это безработица.

Если главная проблема - безработица, то единственный выход - это хоть какая-нибудь работа. Подобными аргументами защищают создание рабочих мест с ухудшенными условиями, дальнейшую консолидацию массовой нестабильности. Так, утверждают, что самое главное - привлечь работодателей, чтобы они чувствовали себя всемогущими внутри предприятия и фирмы. Внушают веру в то, что на предприятии главный закон - это воля шефа. Воля предпринимателя - это единственная власть, от которой зависят заработки и стабильность положения трудящегося. А профсоюзы, соответственно, -враги трудящихся, так как ссорят его с предпринимателем.

Не работают те, кто не хочет работать.

Из всех догм эта - самая бесстыдная. Отсутствие работы вызывает такие эмоциональные, семейные и социальные проблемы среди молодежи, которая лишается профессии и не знает, что ей делать, и среди тех, кто старше 45 лет, выброшен за ворота своего предприятия и не имеет уже возможности устроиться...

Именно из-за отсутствия работы такое большое количество людей живет в бедности, в недостойных человека условиях, потребляет наркотики, ворует, попадает в тюрьму, живет на милостыню, обивает пороги благотворительных столовых, ночует под открытым небом и т.д.

Следует бороться против всех тех, кто отнимает у нас работу.

Эта догма имеет различные варианты: "Эмигранты приезжают в нашу страну или наш город, чтобы украсть у нас рабочие места (российский вариант - "хачи все рынки захватили", - примечание "Автонома"). Это незаконно. Они представляют собой постоянную угрозу для общества. Против них надо принять драконовские меры". Или: "Вес эти наркоманы, цыгане, бывшие заключенные и т.д. - все они отбросы общества, их надо держать под жестоким контролем". Мы готовы положиться на ментов, которые будут контролировать ситуацию, на социальных работников государства, на неправительственные благотворительные организации, занятые перераспределением нищеты.

Вследствие этих догм мы, вместо того, чтобы бороться за действительное решение проблем, соглашаемся на меры которые натравливают нас друг на друга, сталкивают нас, заставляя возлагать вину на тех, кто страдает от тех же проблем ещё больше, чем мы сами.

Відповіді

  • 2002.07.31 | Shooter

    А казав же ж я...

    Створити голубятню.

    І всіх голубків - в неї.

    Дарма мене не послухались...
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2002.07.31 | Lamber

      Re: А казав же ж я...

      Нагадую -

      У спогадах розвідника Дмитра Бистролєтова "Пир бессмертных" (рекомендую, - так весело і оригінально про радянські табори, як на мене, ніхто ще не писав) я випадково знайшов тираду, яка повністю співпадає за своєю сенсовою моделлю з всіма мудрими думками Августо.
      Говорить, правда, бандит на призьвисько Шимп, але в"язень ГУЛАГу, тобто социально близька до Августо людина (мовою оригінала):
      "И выходят, значит, Карл и Луиза светлой ночью в американский сад. А сад тама не такой, как наши советские гадские сады - одни разные падлы розы и прочие всякие березы: в Америке, гад буду, чтоб мене голову отрубили, -- тут Шимп делает страшное лицо, выпучивает глаза и говорит, словно открывая необычайную тайну, -- там с клумбов прут одни мимозы, и на каждой мимозе -- чтоб с места не сойти и свободы больше не видать! -- на каждой мимозе трепыхает не как у нас какой-нибудь воробей или фрайерский соловей, нет, там на каждой веточке, под каждым падлой листочком корежится страус, и так гад поет, так сука заливается, что слеза за самое сердце хватаеть и сикать хочется!"

      Ось, власне витоки дискурсу Августо.
      Це вам не високі матерії опозиційної боротьби, це крутіше.

      Чекаю відповіді!
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2002.07.31 | Augusto

        Від Шутера?:))

        >Чекаю відповіді!


        Ти дійсно чудо! Товариш Вєрнік вже знає, що в нього зявилися конкуренти, та ще і нахабні?:):
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2002.07.31 | Lamber

          Re: Від Шутера?:))

          Знає і боїться.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2002.07.31 | Augusto

            Я, вражений насмерть сірим пі(сю)аром впав.

            Тобі ще не час акцію УБД організувати, чудо?:):
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2002.07.31 | Lamber

              Re: Августові конюшні

              Августо, старий Фрейд би над тобою попрацював, може щось да вийшло б.
              Що таке УБД - не знаю. По-друге, де відповідь, щодо дискурсу. Аргументацію - фуйня не приймаю.
          • 2002.07.31 | Олег Верник

            Re: Від Шутера?:))

            Чи то є провокація? Чекаю на відповідь!
        • 2002.07.31 | Олег Верник

          Re: Це не конкуренти - це брати по боротьбі!!!

          Ламбертисти, тобто Партія Праці Франції та її лінки мають свою героїчну історію. Комітет за Робітничий Інтернаціонал поважає цю тенденцію та її українських симпатиків. Лідера їх ми знаємо особисто, підтримуємо нормальні робочі зв*язки. Навіщо цей фашик та наці - Аугусто - напружує ситуяцію? Незрозуміло...
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2002.07.31 | Shooter

            Ги-ги-ги :))))

            Ауґусто - фашик і наці.

            :))))))))))))))))))))))))))))))))))))

            Давно я так смачно не сміявся.
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2002.08.01 | Олег Верник

              Re: Тут немає проблем!!! Аугусто - наці і фаші!!!

              По перше:
              Аугусто підтримує національну сегрегацію. Він беззаперечно підтримує Ізраіль проти Палестинців, тобто - він підтримує неможливість араба за походженням стати членом єдиної профспілки "Гістрадут", тобто він підтримує можливість отримати громадянство країни тільки людиною з "чистою кроввю", тобто він підтримує систему, де громадянин Ізраілю, араб за походженням, не допускається до служби у армії виключно з націстських міркувань, рівно як і не допускається до голосування на загальних виборах... Необрізаний еврей також не має права голосу. Релігія оголошена державною. Гітлер відпочиває!!!!
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2002.08.01 | Augusto

                Що з справжнім Вєрніком зробили, супостати?!(-)

          • 2002.07.31 | Augusto

            Признавайтеся, агенти ворогів, куди Вєрніка діли?

            І співаєте ви не так як він, і Вєрнік у вас більше на рекламу "Кентуккі фраєд чікен" схожий! Де ви діли справжнього Вєрніка, пролетаря з освітою в три класи допоміжної школи для особливо педагогічно відсталих дітей - жертв міжнародного імперіалізма усіх країн, який на Папу Римського "Батько Римський" писав, злидні? Той справжній Олєг Вєрнік (партийна кличка Вєнік) ніколи б не написав на мене, пролетаря комп'ютера таких слів, як ви, агенти класового ворога!
          • 2002.07.31 | Augusto

            За товариша Вєрніка вам помстяться пролетарі і пролетарки!

            31-07-2002 15:50, Lamber
            http://maidan.org.ua/n/free/1028119856

            "Що ж до Верника, я вже писав - лівизна із-зовні - правизна та гниль -всередині. Ось сутність РС."©Lamber
        • 2002.07.31 | ---

          Плагиат Миши Вербитцкого

          Так позорно передрать из Мишиного "Ленина"

          Через пару мин скину ссылку -- народ должен знать своих героев.

          "Дискурс", блин
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2002.07.31 | Stepan Salo

      А по суті?

      Чи не правий був Олексій Толкачов коли казав, що більшість дописувачів на форумі цікавить скоріше особистість того, хто пише, а ніж те, що він пише?
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2002.07.31 | stesin

        А текстик-то далеко не дурний.

        Втім, кого це тут цікавить?
  • 2002.07.31 | Иван

    Re: ДЕСЯТЬ ДОГМ О РАБОТЕ И БЕЗРАБОТИЦЕ

    Текст гарний. А ще краще - звідки його взято, правда, Ламбере? :):
    Дай я допоможу тобі та й решті громади - нагадаю очевидний факт

    отже, дивимось : http://ksrd.pisem.net/txt23.htm#b2

    Там цей переклад був опублікований вперше в Україні, ще й на паперовому носієві - вперше в СНД - у листопаді минулого року.

    Найсмішніше - на форумі Майдану його постили ще тоді. Просто більшість "завсегдатаєв" цього вже не пам`ятає. Дякую Ламберові, що нагадав майданівцям про цей вдалий текст. ;):

    Успіхів! Чекаємо на нашому сайті "Рабочее Действие" http://ksrd.pisem.net
  • 2002.07.31 | юрко

    Re: ДЕСЯТЬ ДОГМ О РАБОТЕ И БЕЗРАБОТИЦЕ

    >Почему рост несправедливости и нестабильности в мире труда ведет не к росту социального сопротивления, а к тому, что среди самих трудящихся распространяется конформизм и покорность?

    чому радикально ліві вважають, що несправедливість та нестабільність у світі зростає? Може легше припустити, що навпаки, вони падають, тому й "трудящієся" стають задоволені зі свого життя і соціальноє сопротівлєніє падає.

    >Предприниматели создают рабочие места лишь в той мере, в какой им это необходимо, когда им это необходимо и где им это необходимо. Когда же это не совпадает с их интересами, они их уничтожают.

    ну, а як ви наймаєте сантехніка для ремонту унітазу (насправді, створюєте місце праці), то відразу звільняєте його, як тільки він закінчив працю, чи даєте йому можливість ремонтувати той унітаз безконечно? Отже, унічтожаєтє місце праці, бо воно перестає совпадать з вашими інтересами.

    >Главная цель предпринимателей - это получение прибыли. Одно из средств увеличения прибылей - это сокращение расходов. А один из способов сократить расходы - это уменьшить предприятие и создать низкооплачиваемые рабочие места.

    той же сантехнік з унітазом. Коли його наймаєте, платите набагато більше, ніж він просить, замість одного, наймаєте трьох, щоб більше заплатити, премію вручаєте і подарунки їх жінкам шлете "вдогонку".

    Щодо безробіття, то цей феномен є вже давно пояснений, але є мало дієвих способів його виправити. Якщо люди вважають, що економічна ситуація є непевна, вони починають економити ресурси - гроші. Отже, перестають купувати. Якщо не купують, то немає причини, чому той хто виробляє щось, буде продовжувати виробляти - адже це гроші з його кишені. Якщо він перестає виробляти, то він звільняє робітників. Отже, звільнені не мають грошей, щоб купувати, або економлять, бо не знають, як довго без роботи протримаються. Це - замкнений круг, коли одна подія підсилює наступну.

    Свого часу лорд Кейнес пропонував, як вихід з такої ситуації - масові публічні роботи. Тобто, держава, як єдиний власник друкарського станка, що друкує гроші, оголошує будівництво, скажімо Дніпрогесу як спосіб елєктріфікації всєй страни, і створєю місце праці для багатьох. Платить робітникам свіжонадрукованими грішми (бо старі гроші в людей зашиті в матрасах на чорний день) і тим самим роблять поштовх виходу з депресії, а заодно і збільшення інфляції в наступних роках. Але, далеке майбутнє мало кого хвилює, коли все розвалюється в сучасному. Як говорив той же лорд Кейнес - в майбутньому ми всі помремо.

    >Разве не логично было бы, если бы предприниматель, а не трудящийся шел на риск нестабильности и неуверенности перед лицом кульбитов и прыжков рынка?

    а він і йде на цей риск і це щодня. Робітника, в принципі, не хвилює, чи продасть власник вироблений робітником продукт. Робітник вже свою платню отримав. Це проблема власника продати і чи продасть, чи ні, ніхто не знає. Але власник точно знає, що мусить заплатити платню робітникові і сплачувати банкові позику на бізнес. Звичайно, в Україні власники великих підприємств завдяки зв'язкам з режимом кучми легко посилають і робітників і банки. Але Україна - особлива країна.


    >Именно из-за отсутствия работы такое большое количество людей живет в бедности, в недостойных человека условиях, потребляет наркотики, ворует, попадает в тюрьму, живет на милостыню, обивает пороги благотворительных столовых, ночует под открытым небом и т.д.

    це правда, що із-за відсутності праці люди бідніють. Але брехня, що тому починають вживати наркотики. Тут зв'язку немає, по-перше, наркотики дорого коштують при щоденному вживанні, по-друге, найчастіше наркоман і тратить працю тому, що став наркоманом.

    І яке рєшеніє проблеми цей маніфест пропонує?
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2002.07.31 | Stepan Salo

      Re: ДЕСЯТЬ ДОГМ О РАБОТЕ И БЕЗРАБОТИЦЕ

      > це правда, що із-за відсутності праці люди бідніють. Але брехня, що тому починають вживати наркотики. Тут зв'язку немає, по-перше, наркотики дорого коштують при щоденному вживанні, по-друге, найчастіше наркоман і тратить працю тому, що став наркоманом.

      Цікаво, як ви тоді поясните той феномен, що основні споживачі горілки в генделиках є безробітними? В них немає роботи, немає грошей на їжу, але на горілку - завжди знайдеться.
      І це не брехня, що від відсутності праці люди починають вживати наркотики. Тільки причина не в тому, що недостатньо робочих місць, а скоріше у відношенні людини до праці. Частіше всього люди починають приймати наркотики маючи робоче місце і втрачають його зза цього, це ви правильно кажете, бо наркотики (якісні) коштують дорого, і не працюючи їх не купиш.
      Але якісні наркотики замінюються дешевим суррогатом, або тією ж самою горілкою, і причина цього найперше психології людини, а потім вже в навколишньому середовищі, хоча воно відіграє далеко не останню роль...
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2002.07.31 | юрко

        Re: ДЕСЯТЬ ДОГМ О РАБОТЕ И БЕЗРАБОТИЦЕ

        тобто, ви хочете сказати, що як вони працювали, то не пили, а як втратили працю відразу стали прикладатися? Деякі так, більшість пили і перед тим, тому цю звичку продовжують і далі, вже безробітними. Не знаю щодо України, але в США більшість вживає наркотики, як recreational drugs, тобто, як звичайні люди в Україні трактують випивку - час до часу в невеликих кількостях.

        Весь крик в США про розповсюдження наркотиків є саме на цій підставі і він є тому, що наркотити є нелегальними на відміну від алкоголю чи тютюну. Звичайно, коли людина є під стресом, як у випадку безробіття, то вона може почати більше їх вживати, але це ж стосується і куріння і вживання алкоголю. І безробіття не є єдиним фактором, що заохочує людину відгородитися від стресу наркотиками. Проблеми в сім'ї є також частим фактором збільшеного вживання. Проблема з наркотиками є така, що деякі з них сильно узалежнюють людину, вона стає наркоманом, чи алкоголіком, чи курцем двох пачок на день.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2002.07.31 | Stepan Salo

          Re: ДЕСЯТЬ ДОГМ О РАБОТЕ И БЕЗРАБОТИЦЕ

          > тобто, ви хочете сказати, що як вони працювали, то не пили, а як втратили працю відразу стали прикладатися?

          Так, я не кажу, що це стосується всіх, але це - не рідкість, і ми не можемо це відкидати будь-яким шляхом узагальнення.

          > Деякі так, більшість пили і перед тим, тому цю звичку продовжують і далі, вже безробітними.

          Це також вірно.

          > Звичайно, коли людина є під стресом, як у випадку безробіття, то вона може почати більше їх вживати, але це ж стосується і куріння і вживання алкоголю.

          Це правда, как само як і те, що деякі починають приймати наркотики ще й до того, як починають працювати.

          > І безробіття не є єдиним фактором, що заохочує людину відгородитися від стресу наркотиками.

          І це правда, але ж знову - ми не можемо узагальнювати, тому що всі ці випадки присутні. І так же як безробіття не являється єдиною чи основною причиною, так же ми не можемо відкидати факт того, що воно являється однією з причин. Не існує єдиної причини так же, як і не існує панацеї від цієї проблеми.
  • 2002.08.01 | Lamber

    У відповідь нападникам

    По-перше, друже Юрко, текст цього документу висить на http://antijob.nm.ru/biblio/0001.html - "Сайт радикальніх лентяев".
    Ви ж його там і знайшли. Обвинувачення в плагіаті - це до вас.
    По-друге, те що ви також знаєте Мішу Вербицького, так флаг вам в руки. Я його вчора зустрів у Гельмана в арт-кафе на Костьольній. Він мені і порадив почитати свій сайтик. В перецитуванні каюсь, але НЕ ЗАРІКАЮСЬ. Бо як казав той же Міша - все що написано їм в Інеті належить людству і копірайту він не хоче.
    По-третє, КСРД почав страждати копірайтовою хворобою, а як же боротьба з приватною власністю - в першу чергу в Інтернеті. Може вже і ТМ зареєстрували на свій сайт? Теж не пагано, ось тільки бабулінов (як каже Архіп) це не принесе.
    По-четверте, стосовно Вєрніка - в запалі трохи занесло. Читав статтю про те як Мілітент бореться з нашими товаришами в Лондоні (справа навколо Метрополітену та Червоного Кена). А так, погоджуюсь. Ми можемо знайти спільну мову. В нас є багато чого спільного. І різним шавкам-кучмістам посварити нас не вдасться.


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".