Специально для Загудущої Бджоли
08/11/2002 | KE
http://www.ukrhistory.narod.ru/pozychaniuk.htm
Осип Позичанюк
Тактика УПА щодо російського народу
З статті "До питань боротьби за УССД"
Виходячи з тверезої оцінки всього комплексу передумов і співвідношення сил, перш за все мусимо для себе (і не тільки для себе) визначити, яка ж тепер мусить бути основна напрямна нашої політики... Чи ми й далі йдемо по вузькій лінії розпалю-вання національного українсько-російського й українсько-польського антагонізму й діємо, як сила суто націоналістичного й вузько льокального характеру, не зважаючи на гасло про "народи сходу", а чи ставимо питання в площині боротьби "всесоюзного" значення під ідеологічно-політичним оглядом, у площину орієнтації й підтримуваня реовлюції соціяльно-політичної в цілім СРСР, і насамперед в Росії, базуючись на всіх існуючих передумовах до того... Більшовики нас били і б'ють у всесоюзному маштабі, і насамперед своєю ідеологією. Ми мусимо їхню ідеологію й їхні методи обернути проти них самих і то у всесоюзному маштабі.., використовуючи всі його такі рясні протиріччя та розбіжності й мобілізувати найширші маси, насамперед російські проти нього його ж методами, оскільки він мобілізує їх увесь час проти нас... Мені можуть сказати, що більшовизм сам сів на націоналістичного коника. Так, але це якраз показник його слабости та ідеологічно-політичного банкруцтва в масах, і насамперед у російських. Саме цей коник і скине його (мусить скинути), бо більшовизм сам створив для цього передумови... у народі... Ми протиставимо йому не "зоологічний" націоналізм, за який вони привчили маси ненавидіти нас, і не інтернаціоналізм, що його маси ненавидять після всієї більшовицької практики, а поступову ідею національної співпраці, миру й єдности на принципі волі, незалежности та дружби народів, як рівний з рівним. (Підкреслення за оригіналом — П. Б.) Ми більшовицьку палку, якою вони нас лупили як представників "націонал-фашизму", повертаємо проти них же як організаторів потворного націонал-фашизму, сівачів міжнаціональної ворожнечі, і то не в інтересах російського народу, а в інтересах правлячої плутократичної інтернаціональної кліки, нової кляси узурпаторів, що діє за принципом "розділяй і пануй"... Ми ставимо питання... не під гаслом національної ворожнечі, а національної єдности в боротьбі з режимом загальної павперизації, соціяльної нерівности, жорстокої експлуатації, визиску, безправ'я, приречености на жертву в інтересах партійної верхівки (партократії — П.Б.) і т.д. Всюди акцент на російському народі як однаково використовуваним і фактично безправним. Коротко, ми мусимо внести рішучі корективи в магістральну лінію української політики й чину... і згідно з цим поставити, як кажуть, "ребром" ряд питань і вголос відповісти на них.
1. А втім, з ким ми боремося, з більшовизмом чи з одвічним північним ворогом, "московським народом", "москалями", "лапотниками", "московським імперіялізмом" і т.д.?
2. За що ми боремося насамперед? Чи зразу ж з місця в галоп за вимріяну проблематичну українську імперію від Хусту до Казахстану, чи перше за розвал СРСР, за повалення більшовизму, за розвал більшовицької імперії, а тоді вже за конкретну українську державу в максимально можливих межах, умовлених конкретними можливостями, ситуацією, у специфічних витворе-них складних умовах та передумовах. Чи орієнтуємося на ближчі дні чи починаємо з далекого майбутнього, чи орієнтуємося спершу на синицю в руках чи на журавля в небі?..
3. Як ми боремося? Чи сподіватись нам на зовнішнє втручання і тільки на зовнішнє, як це майже всі наставлені серед українських провідних кіл, без чого, мовляв, українська держава не постане. Чи сподіємося на те, що "Схід видасть належні сили і провід" і започаткує, мовляв, і вивершить і т.д., як багато хто любить заколисуватися. Чи, нарешті, ставши на шлях самостійного широко закроєного чину (в стратегічно-політичному розумінні), не сподіватись нам на зовнішнє втручання й не узалежнювати долю української держави від нього.
4. З ким ми спілкуємося? З ким пліч-о-пліч боремося? Чи з усіми поневоленими народами проти російського народу, московської культури, російської агресії і т.д.? Тобто — противоставимося російському народові чи, навпаки, втягаємо його (і насамперед його) в єдиний фронт проти більшовизму, як політичної й соціяльної системи, тотального режиму, що його російський народ ненавидів і ненавидить у такій же мірі, як і інші народи; втягаємо, пам'ятаючи, що від того, в якій позиції до більшовизму стоятиме російський народ, залежить бути чи не бути українській державі.
Парадоксально, але так.
Ось так стоять питання і ми мусимо на них ясно і рішуче відповісти.
Ад. 1. Ми сьогодні боремося не з "одвічним північним ворогом", "москалями", "лапотниками" тощо (весь цей дешевий патріотичний мотлох треба вже рішуче викинути з ужитку в пропаганді й узагалі з політичної термінології, познімавши всі акценти з власного войовничого націоналізму, бо не націоналістичний галас нам потрібний, а націоналістична мета, в ім'я якої ми йдемо на все). Ми боремося не з російським народом, а з більшовизмом. Ми хочемо завалити не Росію як символ російського патріотизму, не Москву (нагадуючи москалям усі історичні кривди — знайшли для того час! — а особливо більшовицькі кривди, перекладаючи відповідальність на весь російський народ) і не московську російську культуру, але тотальний більшовицький режим, більшовицьку (антинародню й антиросійську) культуру, червоний Кремль як організатора й керівника грандіозної тотальної імперіялістичної машини, в поваленні якої ми зацікавлені.
Імперію, бо організував і тримає не російський народ і не російська культура, але більшовизм і його доктрина, більшовицька (до речі, інтернаціональна за складом) партія, режим, ідеологія (інтернаціональна), державний тотальний апарат (інтернаціональний, без чого та імперія не існувала б)...
Ад 2. Ми боротьбу ведемо не в вузьких суто українських націоналістичних рамках, а в імені єдиного народного фронту України і єдиного фронту поневолених народів, даємо їй якнайширший ідеополітичний розгін, пам'ятаючи, що "інтернаціоналістичний" більшовизм протистоїть українському націоналізмові не на вузько українському полі, а в маштабі всесоюзному, світовому, поборюючи всякий найменший прояв цього, як і всякого іншого націоналізму. Ми будемо протиставити більшовизмові гасла соціяльного й політичного переустрою... — гасла соціяльної, політичної й національної революції і то в самій основі СРСР — в Росії насамперед... Ми боремося за конкретну українську незалежну демократичну державу..., і за російську, і за демократичні держави інших народів старого і нового СРСР. Гасло "воля народам, воля людині" мусить стосуватися і росіян. На цім мусить стояти спеціяльний акцент...
Ад 3. Ми боротьбу з більшовизмом не узалежнюємо від зовнішнього втручання. Ми тримаємо свій курс... і при зовнішньому втручанні, і без нього... Зовнішнього втручання може й не бути..., то все таки СРСР розпадеться, бо мусить розпастися. І УССД постане, бо мусить постати... І не тому, що нам так хочеться, а тому, що це буде логічним вислідом усіх подій суспільно-політичного розвитку й революційної боротьби на сході... А якже з таким цікавим фактом, як розпад одної (куди сильнішої під кожним оглядом ніж більшовицька) імперії в 1917 році. І то розпаду цілком без втручання зовнішнього, що її розвалювало б, а навпаки — при втручанні, що хотіло її врятувати від розвалу. Як з тим фактом?
Отже ми ні в якому разі боротьбу за УССД не узалежнюємо... від зовнішнього втручання... Тим більше, що є підстави сподіватися, що англійське втручання дасть для УССД не більше, як дало німецьке. А то ще й може бути й так, що коли це втручання діятиме в розріз з інтересами російського, східньо-українського та інших народів (коли не зуміє роз'єднати народ і партію, для чого самого збройного втручання мало), то воно дасть зворотні наслідки в боротьбі з більшовизмом, як німецьке втручання, або втручання тих самих альянтів у 1917-20 роках у боротьбі з більшовизмом...
Виключну ролю в розпаді імперії Романових відіграв російський народ. Він не тільки розвалив імперію..., але й стер на порох свій "вітчизняний’’, тобто — російський ультра-націоналізм денікіних, колчаків, юденічів, каппелів, вранґелів і т.д., і т.д... Корінь цього криється в низці поважних причин і у власти-востях того народу, якого ми не знаємо й не хочемо знати, але мусимо знати, бо мусимо скористуватися з властивостей і нахилів того народу, від постави якого залежатиме доля більшовизму... Робимо акцент на тім, що більшовизм завдячує свій вихід на історичну арену цим властивостям, цього народу насамперед. їм же він завдячуватиме й свою смерть так, як імперія Романових...
Якщо буде вестись боротьба ззовні проти російського народу, ототожнюючи його з більшовизмом..., ніяке зовнішнє втручання не повалить більшовизму. Бо цей народ — то каркас, на якому тримається цілий СРСР. І навпаки. Стане російський народ разом з іншими народами проти більшовизму... — то ніщо, навіть ніяке зовнішне втручання його не врятує, як не врятувало імперії Романових...
Ад 4. Ми боремося рука об руку з російським народом проти більшовизму. Ми прагнемо цього... І то з російським народом насамперед. В цьому наша тактична задача і в цьому запорука нашого успіху. Нам немає ніякого діла до політичних обивателів, гурра-патріотів, що "будують Україну" непримиренними мріями, стоячи догори ногами. Так само, як немає нам діла до того, як після деструкції росіяни будуть будувати свою національну Росію і яка вона буде... Ми не збираємося з москалями дітей христити. Але ми не збираємося христити дітей з власними політичними "недоростками".
Зло, загроза нашому існуванню, сила нашого "північного ворога" сьогодні криється в більшовизмі, в його державно-політичному апараті, а не в російському народі. В ідеології більшовизму, в організації, в апараті управління й поневолення — ось тут корінь нашого лиха, бо той більшовизм піддержують не тільки росіяни, а й мільйони українців, учора з ідейности, нині з інертности, не маючи чогось ліпшого й вірогіднішого..., а не в російському народі. І це треба тямити. В російському ж народі, навпаки, криються поважні або й вирішальні передумови до розвалу того більшовизму...
Тож... чи розумно нам сьогодні підіймати питання національного антагонізму між російським і українським народами... Лишаємо це Донцову розмахувати паперовим мечем... Боротьба за УССД складається з двох етапів. Перший з них —розвал більшовицької імперії. Це початок. Тільки дурень починає справу з кінця. Робити й думати інакше — це значить бути, не скажемо ослами, а прямими ворогами української справи...
Багато наших гурра-патріотів саме така постановка питання щодо співдії з російським народом кине в сказ, викличе страшенне обурення й закиди авторові в більшовизмі і ще чорт зна в чім. Ми не полемізуємо з політобивателями. Взагалі тут нема чого полемізувати.
Стаття була написана О.Позичанюком на посаді керівника Політичного відділу Головної Команди УПА і опублікована в Літописі УПА", т. 8, ст. 203-240. Цитується із скороченнями за книгою П.Балей. Фронда Степана Бандери в ОУН в 1940 р., Lav Vegas, N.Y., 1997
Осип Позичанюк
Тактика УПА щодо російського народу
З статті "До питань боротьби за УССД"
Виходячи з тверезої оцінки всього комплексу передумов і співвідношення сил, перш за все мусимо для себе (і не тільки для себе) визначити, яка ж тепер мусить бути основна напрямна нашої політики... Чи ми й далі йдемо по вузькій лінії розпалю-вання національного українсько-російського й українсько-польського антагонізму й діємо, як сила суто націоналістичного й вузько льокального характеру, не зважаючи на гасло про "народи сходу", а чи ставимо питання в площині боротьби "всесоюзного" значення під ідеологічно-політичним оглядом, у площину орієнтації й підтримуваня реовлюції соціяльно-політичної в цілім СРСР, і насамперед в Росії, базуючись на всіх існуючих передумовах до того... Більшовики нас били і б'ють у всесоюзному маштабі, і насамперед своєю ідеологією. Ми мусимо їхню ідеологію й їхні методи обернути проти них самих і то у всесоюзному маштабі.., використовуючи всі його такі рясні протиріччя та розбіжності й мобілізувати найширші маси, насамперед російські проти нього його ж методами, оскільки він мобілізує їх увесь час проти нас... Мені можуть сказати, що більшовизм сам сів на націоналістичного коника. Так, але це якраз показник його слабости та ідеологічно-політичного банкруцтва в масах, і насамперед у російських. Саме цей коник і скине його (мусить скинути), бо більшовизм сам створив для цього передумови... у народі... Ми протиставимо йому не "зоологічний" націоналізм, за який вони привчили маси ненавидіти нас, і не інтернаціоналізм, що його маси ненавидять після всієї більшовицької практики, а поступову ідею національної співпраці, миру й єдности на принципі волі, незалежности та дружби народів, як рівний з рівним. (Підкреслення за оригіналом — П. Б.) Ми більшовицьку палку, якою вони нас лупили як представників "націонал-фашизму", повертаємо проти них же як організаторів потворного націонал-фашизму, сівачів міжнаціональної ворожнечі, і то не в інтересах російського народу, а в інтересах правлячої плутократичної інтернаціональної кліки, нової кляси узурпаторів, що діє за принципом "розділяй і пануй"... Ми ставимо питання... не під гаслом національної ворожнечі, а національної єдности в боротьбі з режимом загальної павперизації, соціяльної нерівности, жорстокої експлуатації, визиску, безправ'я, приречености на жертву в інтересах партійної верхівки (партократії — П.Б.) і т.д. Всюди акцент на російському народі як однаково використовуваним і фактично безправним. Коротко, ми мусимо внести рішучі корективи в магістральну лінію української політики й чину... і згідно з цим поставити, як кажуть, "ребром" ряд питань і вголос відповісти на них.
1. А втім, з ким ми боремося, з більшовизмом чи з одвічним північним ворогом, "московським народом", "москалями", "лапотниками", "московським імперіялізмом" і т.д.?
2. За що ми боремося насамперед? Чи зразу ж з місця в галоп за вимріяну проблематичну українську імперію від Хусту до Казахстану, чи перше за розвал СРСР, за повалення більшовизму, за розвал більшовицької імперії, а тоді вже за конкретну українську державу в максимально можливих межах, умовлених конкретними можливостями, ситуацією, у специфічних витворе-них складних умовах та передумовах. Чи орієнтуємося на ближчі дні чи починаємо з далекого майбутнього, чи орієнтуємося спершу на синицю в руках чи на журавля в небі?..
3. Як ми боремося? Чи сподіватись нам на зовнішнє втручання і тільки на зовнішнє, як це майже всі наставлені серед українських провідних кіл, без чого, мовляв, українська держава не постане. Чи сподіємося на те, що "Схід видасть належні сили і провід" і започаткує, мовляв, і вивершить і т.д., як багато хто любить заколисуватися. Чи, нарешті, ставши на шлях самостійного широко закроєного чину (в стратегічно-політичному розумінні), не сподіватись нам на зовнішнє втручання й не узалежнювати долю української держави від нього.
4. З ким ми спілкуємося? З ким пліч-о-пліч боремося? Чи з усіми поневоленими народами проти російського народу, московської культури, російської агресії і т.д.? Тобто — противоставимося російському народові чи, навпаки, втягаємо його (і насамперед його) в єдиний фронт проти більшовизму, як політичної й соціяльної системи, тотального режиму, що його російський народ ненавидів і ненавидить у такій же мірі, як і інші народи; втягаємо, пам'ятаючи, що від того, в якій позиції до більшовизму стоятиме російський народ, залежить бути чи не бути українській державі.
Парадоксально, але так.
Ось так стоять питання і ми мусимо на них ясно і рішуче відповісти.
Ад. 1. Ми сьогодні боремося не з "одвічним північним ворогом", "москалями", "лапотниками" тощо (весь цей дешевий патріотичний мотлох треба вже рішуче викинути з ужитку в пропаганді й узагалі з політичної термінології, познімавши всі акценти з власного войовничого націоналізму, бо не націоналістичний галас нам потрібний, а націоналістична мета, в ім'я якої ми йдемо на все). Ми боремося не з російським народом, а з більшовизмом. Ми хочемо завалити не Росію як символ російського патріотизму, не Москву (нагадуючи москалям усі історичні кривди — знайшли для того час! — а особливо більшовицькі кривди, перекладаючи відповідальність на весь російський народ) і не московську російську культуру, але тотальний більшовицький режим, більшовицьку (антинародню й антиросійську) культуру, червоний Кремль як організатора й керівника грандіозної тотальної імперіялістичної машини, в поваленні якої ми зацікавлені.
Імперію, бо організував і тримає не російський народ і не російська культура, але більшовизм і його доктрина, більшовицька (до речі, інтернаціональна за складом) партія, режим, ідеологія (інтернаціональна), державний тотальний апарат (інтернаціональний, без чого та імперія не існувала б)...
Ад 2. Ми боротьбу ведемо не в вузьких суто українських націоналістичних рамках, а в імені єдиного народного фронту України і єдиного фронту поневолених народів, даємо їй якнайширший ідеополітичний розгін, пам'ятаючи, що "інтернаціоналістичний" більшовизм протистоїть українському націоналізмові не на вузько українському полі, а в маштабі всесоюзному, світовому, поборюючи всякий найменший прояв цього, як і всякого іншого націоналізму. Ми будемо протиставити більшовизмові гасла соціяльного й політичного переустрою... — гасла соціяльної, політичної й національної революції і то в самій основі СРСР — в Росії насамперед... Ми боремося за конкретну українську незалежну демократичну державу..., і за російську, і за демократичні держави інших народів старого і нового СРСР. Гасло "воля народам, воля людині" мусить стосуватися і росіян. На цім мусить стояти спеціяльний акцент...
Ад 3. Ми боротьбу з більшовизмом не узалежнюємо від зовнішнього втручання. Ми тримаємо свій курс... і при зовнішньому втручанні, і без нього... Зовнішнього втручання може й не бути..., то все таки СРСР розпадеться, бо мусить розпастися. І УССД постане, бо мусить постати... І не тому, що нам так хочеться, а тому, що це буде логічним вислідом усіх подій суспільно-політичного розвитку й революційної боротьби на сході... А якже з таким цікавим фактом, як розпад одної (куди сильнішої під кожним оглядом ніж більшовицька) імперії в 1917 році. І то розпаду цілком без втручання зовнішнього, що її розвалювало б, а навпаки — при втручанні, що хотіло її врятувати від розвалу. Як з тим фактом?
Отже ми ні в якому разі боротьбу за УССД не узалежнюємо... від зовнішнього втручання... Тим більше, що є підстави сподіватися, що англійське втручання дасть для УССД не більше, як дало німецьке. А то ще й може бути й так, що коли це втручання діятиме в розріз з інтересами російського, східньо-українського та інших народів (коли не зуміє роз'єднати народ і партію, для чого самого збройного втручання мало), то воно дасть зворотні наслідки в боротьбі з більшовизмом, як німецьке втручання, або втручання тих самих альянтів у 1917-20 роках у боротьбі з більшовизмом...
Виключну ролю в розпаді імперії Романових відіграв російський народ. Він не тільки розвалив імперію..., але й стер на порох свій "вітчизняний’’, тобто — російський ультра-націоналізм денікіних, колчаків, юденічів, каппелів, вранґелів і т.д., і т.д... Корінь цього криється в низці поважних причин і у власти-востях того народу, якого ми не знаємо й не хочемо знати, але мусимо знати, бо мусимо скористуватися з властивостей і нахилів того народу, від постави якого залежатиме доля більшовизму... Робимо акцент на тім, що більшовизм завдячує свій вихід на історичну арену цим властивостям, цього народу насамперед. їм же він завдячуватиме й свою смерть так, як імперія Романових...
Якщо буде вестись боротьба ззовні проти російського народу, ототожнюючи його з більшовизмом..., ніяке зовнішнє втручання не повалить більшовизму. Бо цей народ — то каркас, на якому тримається цілий СРСР. І навпаки. Стане російський народ разом з іншими народами проти більшовизму... — то ніщо, навіть ніяке зовнішне втручання його не врятує, як не врятувало імперії Романових...
Ад 4. Ми боремося рука об руку з російським народом проти більшовизму. Ми прагнемо цього... І то з російським народом насамперед. В цьому наша тактична задача і в цьому запорука нашого успіху. Нам немає ніякого діла до політичних обивателів, гурра-патріотів, що "будують Україну" непримиренними мріями, стоячи догори ногами. Так само, як немає нам діла до того, як після деструкції росіяни будуть будувати свою національну Росію і яка вона буде... Ми не збираємося з москалями дітей христити. Але ми не збираємося христити дітей з власними політичними "недоростками".
Зло, загроза нашому існуванню, сила нашого "північного ворога" сьогодні криється в більшовизмі, в його державно-політичному апараті, а не в російському народі. В ідеології більшовизму, в організації, в апараті управління й поневолення — ось тут корінь нашого лиха, бо той більшовизм піддержують не тільки росіяни, а й мільйони українців, учора з ідейности, нині з інертности, не маючи чогось ліпшого й вірогіднішого..., а не в російському народі. І це треба тямити. В російському ж народі, навпаки, криються поважні або й вирішальні передумови до розвалу того більшовизму...
Тож... чи розумно нам сьогодні підіймати питання національного антагонізму між російським і українським народами... Лишаємо це Донцову розмахувати паперовим мечем... Боротьба за УССД складається з двох етапів. Перший з них —розвал більшовицької імперії. Це початок. Тільки дурень починає справу з кінця. Робити й думати інакше — це значить бути, не скажемо ослами, а прямими ворогами української справи...
Багато наших гурра-патріотів саме така постановка питання щодо співдії з російським народом кине в сказ, викличе страшенне обурення й закиди авторові в більшовизмі і ще чорт зна в чім. Ми не полемізуємо з політобивателями. Взагалі тут нема чого полемізувати.
Стаття була написана О.Позичанюком на посаді керівника Політичного відділу Головної Команди УПА і опублікована в Літописі УПА", т. 8, ст. 203-240. Цитується із скороченнями за книгою П.Балей. Фронда Степана Бандери в ОУН в 1940 р., Lav Vegas, N.Y., 1997
Відповіді
2002.08.11 | Murlun
Нет так я не понял! Вы же все знаете.
Так какого черта в дискуссии о реабилитации воинов УПА вы начинаете рассказывать об СС-Галичина? Так может быть и об армии Власова вспомним и о так називаемых казачьих войсках СС и многих других. Так можно дойти и до предъявления претензий современной Венгрии и Руминии. Почему бы и нет. Но какое это имеет отношение к УКРАИНСКОЙ ПОВСТАНЧЕСКОЙ АРМИИ - тому, чем мы в праве действительно гордиться в своей истории и что можно с полным правом назвать украинским дивжением сопротивления.2002.08.11 | KE
Объясняю!
Я дал эту статью, как пример современного мышление ОУН. Что же касается исторических фактов, то они укладываются в 4 даты:1)1941 Сотрудничество ОУН с Немецкой Германией, Львов, Арест Бандеры.
2) Образование УПА - 1942г.
3) Образование СС Галиччина - 1943г.
4) Освобождение Бандеры из концлагеря - 1944.
выводы:
ОУН(м) продолжало существовать во время заключения Бандеры, ими осовано УПА и СС Галиччина. 1944 - Баднера берет власть над частью ОУН.
Таким образом, официально, ОУН существовало и в период с 1941 по 1944 активно сотрудничала с Германией, в виде УПА и в виде СС Галичина.
2002.08.11 | Murlun
Вам двойка. Но я не ваш учитель истории. Разберитесь сами. (-)
2002.08.11 | KE
Учителя истории, в универах и в школе ставили мне только 5:-)(-)
2002.08.11 | Мертві Бджоли Загудуть
За вдале конспектування класиків маркс-лєнінізму? (-)
2002.08.12 | KE
Я учился уже не во время этих теорий (-)
2002.08.12 | Мертві Бджоли Загудуть
О, то Ви не вчилися в ХІХ сторіччі? Які ж теорії Ви вчили? (-)
2002.08.12 | KE
Догадайтесь! Подсказывать не буду (-)
2002.08.12 | Murlun
Ага! Как же я не догадался - ви же еще совсем пацаненок!(-)
2002.08.11 | Гура
Оффтопик
Ще один доказ того, що галицика мова - не гос/українська:- спеціяльний
- ослами
- піддержують.
Але насправді мова галичан відрізняється від гос/української не менш, як на декілько сотен слів і містить не тільки польскі та австрійські слова, але й багато русизмів.
2002.08.11 | Нестор Мазепа
Йолопе, немає "мови галичан", є діялект. "Баварська мова"
теж не гохдойч. Отже німецького етносу не існує?А спеціяльний -- то цілком літературний варіянт, із розстріляного правопису. Вже почали видавати серію "Розстріляне Відродження". Почитайте -- там і "спеціяльний" побачите.
2002.08.12 | Гура
Хамить изволите?
Словарь Ушакова:ДИАЛЕКТ, диалекта, м. (греч. dialektos). Местное наречие, говор (лингв.). То же, что язык, речь (устар. и шутл.).
Нестор Мазепа писав(ла):
> теж не гохдойч.
???
Отже німецького етносу не існує?
Смотрим в Современную Энциклопедию:
"ЭТНОС (греческое ethnos - народ), исторически сложившаяся общность людей с общей культурой, языком и самосознанием. Термин близок к понятию "народ" в этнографическом смысле."
А думайте сами.
> А спеціяльний -- то цілком літературний варіянт, із розстріляного правопису. Вже почали видавати серію "Розстріляне Відродження". Почитайте -- там і "спеціяльний" побачите.
И какие же великие писатели писали на таком языке?
2002.08.11 | Мертві Бджоли Загудуть
Шановний КЕ,
в усьому з Вами згоджуємося.Головна ж Ваша думка особливо нам приємна. Так, українці - геть усі виродки, дебіли, запроданці, нацисти, некультурні жлоби тощо. З усім погоджуємося. Нема що тут обговорювати та сперечатися. Бо тут на Майдані - це не полеміка, а просто pissing contest і спецоперація москалів. Гаразд - ви завжди нас перемагали й цього разу перемогли. Вважайте саме так. Розгромили полудурків уркаїнців, ще й галичанам вперіщили як треба. Слава руському оружію!
Однак, як уже тут зазначалося Вами, не все так просто. Дивіться, щоб Ваша перемога не стала Пірровою. А ми - залишаємося при своїй думці, начищати свою зброю по гаях і дібровах. А ще й на лиманах і полонинах.
Нудно з Вами спілкуватися. І головне - це ні до чого не призведе. Свою точку зору, УКРАЇНСЬКУ, будемо відстоювати в іншому місці за інших умов й іншими способами.
2002.08.11 | KE
ФИ! Сколько пафоса в защиту нацизма(-)
2002.08.11 | Мертві Бджоли Загудуть
Насправді, ми виступаємо проти М*ЯСОЇДІВ - за права тварин (-)
2002.08.11 | KE
тогда у Вас начнут отбирать Ваш неправильный мёд(-)
2002.08.11 | Мертві Бджоли Загудуть
Наше сало вже відібрали, тепер вже на черзі наш мед ?.. (-)
2002.08.11 | KE
Агаю. И чем дольше будешь нациствовать, тем больше отберут(-)
2002.08.11 | Мертві Бджоли Загудуть
"КІЄв! КІЄв!" - ну шо сало вже віддаєш? (-)
2002.08.12 | KE
Я не люблю сало, а вот мёдик куплю,
Только у Вас его не будет "эх, растратишь ты здоровье, в политической борьбе"(Филатов)2002.08.12 | Мертві Бджоли Загудуть
Не купуйте - задармо дамо. Наш мед для москаля - отрута! (-)
2002.08.12 | KE
если только для москаля, то мне можно(-)
2002.08.12 | Мертві Бджоли Загудуть
На одного менше стане? З превеликим задоволенням-с! (-)
2002.08.12 | KE
Вы главное, изготовляйте, а там посмотрим(-)
2002.08.11 | franko
Druzi! Vytrachajmo energiyu na dostoynishyx vorogiv..... (-)
2002.08.12 | націо ...
Druzi! на воргів не свою, а лише ЕНЕРГІЮ 9-ти грамів потрібно(-)
2002.08.12 | KE
Сдачи первым, получить не боишься?(-)
2002.08.12 | Мертві Бджоли Загудуть
Сдачі з 9 гм свинцю не буде -тіко калюжа кетчупу (-)
2002.08.12 | KE
Не будьте так наивны.
Сила действия равна силе противодействия.2002.08.12 | A.Social
Принцип Культурного Апартеїду
Мертві Бджоли Загудуть писав(ла)[subj. Шановний КЕ,]:> в усьому з Вами згоджуємося.
<...>
> Нудно з Вами спілкуватися. І головне - це ні до чого не призведе. Свою точку зору, УКРАЇНСЬКУ, будемо відстоювати в іншому місці за інших умов й іншими способами.
В якому ще іншому місці? Майдан - одне з нечислених українських місць і тут вже московствуючих повно.
Мабуть час оголошувати "зону вільну від московства" і вішати табличку "москалям вхід заборонено". Ідею запровадження культурного апартеїду я вже був пропагував років із 5 тому. Тепер бачу - варто до цього повернутися.
Щоби не псувати один одному життя, не витрачати енергію в суперечках і боротьбі з нікчемами варто розвести сторони. І хай кожен живе на свій розсуд. Якщо неможливо суцільно українську державу збудувати, нехай будуть в ній домени українського, московсько-російського, єврейського, тощо. Живуть же компактно в Стейтах окремими кварталами-гетами афроамериканці, латиноси, китайці, українці, поляки. Мають окремі свої крамниці, телеканали, радіо, церкви, клуби, організації.
А в Україні поки що немає для українців "кошерних" телеканалів, радіо, крамниць, зон відпочинку тощо.
На Заході своя підсистема забезпечення існує для інвалідів, хоча їх не більше 5%. Україномовних в Україні явно більше, тим не менш ці щонайменше 20-30% ("інвалідів за походженням") ігнорують - нічого з ними не станеться, зрозуміють, стерплять. Мовляв - ринок є ринок і він сам зорганізовується. А паралельної альтернативної конкуренційної системи не існує - ви не хочете говорити "по людськи", ну то я розвернувся і пішов до крамниці де "по людськи" говорять і мені раді. Почитайте у Володимира Жаботинського як йшло відродження чеського в Чехії ще під Австрією. Заходив чех до єврейської крамниці і звертався на чеській. Не розуміють - розвертався та йшов до чеської хоч йти можливо було далеченько.
Поки що "апартеїд" відбувається за соціальним принципом - близкістю до влади і товщиною гаманця. (Хоча мешкати в центрі міста не дуже зручно, одначе престиж доводить ціну на 1 кв.м. житла до $2000 при $200-300 на околиці.) А має бути розподіл за принципом етно-культурним. Звісно добровільний.
2002.08.12 | Мертві Бджоли Загудуть
Тут стоянка автомобілів ТІЛЬКИ для українців!
Дорогий A.Social,Золоті слова! І чудовий спосіб знати напруженість з мовного питання! Де ж іще як не на Майдані!
Про це ж тут і мову ведемо увесь час! Крім інвалідів у США є ще мільйони інших суб-культур, іноді протилежних за змістом і вподобаннями, однак вони не лізуть одні до інших доводити свою зверхність. Та й взагалі католики не приходять у синагоги щоб з євреями там сваритися. В індійських ресторанах не вимагають яловичину чи свинину, а в китайських - нікому не прийде в голову вимагати піццу. Куклускланівці не ходять на дискотеки гіп-гоп-репу. А чорношкірі не швендяються на збіговиськах неонацистів чи арійців. А до гей-клабів не ходять щоб дівчат знімати, чи гоміків переконувати у хибності їхнього вибору. У Бельгії франкофони не лізуть туди, де збираються фламанці, і навпаки. А в Канаді - франкофони співіснують з англофонами, і не знову ж таки не лізуть одні до інших, якщо не бажають нарватися на неприємности.
А от москалі завжди шукають собі пригод! Ці москалі й москаленки всюди лізуть - у кожну дупу без мила зі своїми гівняними принципами зверхньости, ідеями про своє месіянство, зі своєю мовою знову ж таки й починають переконувати у правоті свого шовіністично-імперського маразму...
Годі! Треба створити розділ "ТІЛЬКИ ДЛЯ УКРАЇНЦІВ" і москалів нещадно викидати геть! Інтернет - штука вільна й безмежна. Якщо якогось москаля буде геть викинуто - хай він собі швендяється нетрями мереж досхочу деінде.
Якщо цей Майдан дійсно український - тут мусить бути місце для українців!
2002.08.12 | Andrij
Re: Пробачте, я щось не зрозумів, панове
Якщо ви хочете мати тут приємне українське товариство та обговорювати українські проблеми, то навіщо розписали весь Майдан сварками з неврівноваженими противниками українства? Нелогічно, шановні добродії.2002.08.12 | Мертві Бджоли Загудуть
Згода
Вчитися ніколи не пізно. От для нас був гарний урок.Висновок один - ЇХ треба тут абсолютно ігнорувати.
Це буде найфективнішою нашою зброєю на Майдані.
Спробуймо не реагувати на москальські провокації.
2002.08.12 | Mary
Знову ІМНО - не погоджуюся
Мертві Бджоли Загудуть писав(ла):> Про це ж тут і мову ведемо увесь час! Крім інвалідів у США є ще мільйони інших суб-культур, іноді протилежних за змістом і вподобаннями, однак вони не лізуть одні до інших доводити свою зверхність. Та й взагалі католики не приходять у синагоги щоб з євреями там сваритися. В індійських ресторанах не вимагають яловичину чи свинину, а в китайських - нікому не прийде в голову вимагати піццу. Куклускланівці не ходять на дискотеки гіп-гоп-репу. А чорношкірі не швендяються на збіговиськах неонацистів чи арійців. А до гей-клабів не ходять щоб дівчат знімати, чи гоміків переконувати у хибності їхнього вибору. У Бельгії франкофони не лізуть туди, де збираються фламанці, і навпаки. А в Канаді - франкофони співіснують з англофонами, і не знову ж таки не лізуть одні до інших, якщо не бажають нарватися на неприємности.
>
Так, але в жодному з перелічених вами закладів на дверях нема таблички "тільки для своїх" - якби була, то хтось би обов'язково подав на них в суд. І в гей-клубі ніхто не вимагає довідки до ти гей, і обслуговують тебе так само як і "своїх" геїв.
> Годі! Треба створити розділ "ТІЛЬКИ ДЛЯ УКРАЇНЦІВ" і москалів нещадно викидати геть! Інтернет - штука вільна й безмежна. Якщо якогось москаля буде геть викинуто - хай він собі швендяється нетрями мереж досхочу деінде.
>
Створіть, але не на Майдані. (Зв'яжіться з АВ - він там планував закритий клуб створювати - м%
2002.08.12 | Мертві Бджоли Загудуть
"Свій до свого по своє" - на Майдані!
Шановна Мері,Назагал, погоджуємося з Вашими зауваженнями.
Однак, якщо говорити про Захід, то там є досить цивілізованости й правоохорони для того, щоб якийсь настирний "москаль" не ліз в усі усюди й не псував би людям приємність.
З іншого боку, якщо бачите вивіску над рестораном "Піццерія" - то знаєте, що там не має сенсу очікувати чи вимагати, щоб вам подавали китайські страви. А от на УКРАЇНСЬКОМУ Майдані для москаля - повна благодать, вони тут все українське оббріхують і зневажають. Коли ж ми наважимося поставити цьому край? Принаймні у віртуальному просторі!
Скажіть, де є ще форум у мережах де можна було б вільно спілкуватися українською без втручання українофобів з своєю москальською мовою?
Необхідно, очевидно, виробити усталені правила поведінки на додаток до адмін правил. І мати окремішній куточок ДЛЯ СВОЇХ, а умови спілкування там - українською мовою та без українофобства й брудної лайки. Таку собі чисту й гарну світлицю без бруду.
Що Ви думаєте?
2002.08.12 | Mary
Утопії захотілося? Як там, рада б душа в рай...
Мертві Бджоли Загудуть писав(ла):> Скажіть, де є ще форум у мережах де можна було б вільно спілкуватися українською без втручання українофобів з своєю москальською мовою?
>
> Необхідно, очевидно, виробити усталені правила поведінки на додаток до адмін правил. І мати окремішній куточок ДЛЯ СВОЇХ, а умови спілкування там - українською мовою та без українофобства й брудної лайки. Таку собі чисту й гарну світлицю без бруду.
>
> Що Ви думаєте?
Думаю, що віртуал відбиває реальний стан. Якщо комусь до душі вимріювати райські куточки, а по-простому - резервації, тоді прошу дуже, але до реальності вони матимуть таке ж відношення як мати Тереза до Голівуду. ІМНО, така втеча від "українофобів" на "українофільські" острови жодної проблеми не вирішить, лише позбавить ваших "ворогів" вашої дратівливої присутності.
До речі, існують "закриті" форуми, те саме Дністрове, яке тут Мамай рекламував - спробуйте, може це те, чого ви шукаєте.
2002.08.12 | A.Social
"Остання барикада"
A.Social писав(ла):> Мабуть час оголошувати "зону вільну від московства" і вішати табличку "москалям вхід заборонено". Ідею запровадження культурного апартеїду я вже був пропагував років із 5 тому. Тепер бачу - варто до цього повернутися.
Розвиваючи тему, забув навести приклад "Останньої барикади". Там була табличка - "тут говорять українською". Чи не єдиний сучасний приклад принципу "свій-до-свого-по-своє". Показова і доля цього закладу. Хоча владу турбувало виразне українське обличчя кафе причини для наїздів різноманітних інспекцій, а потім виселення, були названі суто "ринкові".
Коли створювалась Ющенком "Наша Україна" я був проти такої назви як приватизаційної, часткової, поділяючої, вважав бажанішою назву інтегруючу, скажімо, "Соборна Україна". А тепер бачу, що назву вибрано влучно. Саме так - Наша.
Захід є Захід, Схід є Схід і ніколи їм не зійтися.
2002.08.12 | Breathe
Re: "Остання барикада"
> Розвиваючи тему, забув навести приклад "Останньої барикади". Там була табличка - "тут говорять українською". Чи не єдиний сучасний приклад принципу "свій-до-свого-по-своє". Показова і доля цього закладу.дійсно дуже показово. виявилося що професійно керувати кафешкою набагато важче ніж бути професійним патріотом :-)
2002.08.12 | Мurlun
Щодо таблички - гаряче підтримую. Задовбали вже (-)
2002.08.12 | KE
Ну-ну!:-)) Начните! Мне будет очень интересно это увидеть(-)
2002.08.12 | Mary
Re: Принцип Культурного Апартеїду
Взагалі, напевно, своєрідний культрнй апартеїд відбувається і сам по собі - я переважно не повертаюся в кафе чи ресторан, в якому мене відмовлялися якісно (в тому числі державною мовою) обслуговувати.> Мабуть час оголошувати "зону вільну від московства" і вішати табличку "москалям вхід заборонено". Ідею запровадження культурного апартеїду я вже був пропагував років із 5 тому. Тепер бачу - варто до цього повернутися.
>
ІМНО це поганий підхід. Ніхто немає права обмежувати комусь доступ до обслуговування через приналежність до певної культурної групи. Це расизм. Інша справа, що розуміти, наприкад, російську мову офіціанти і власники ж не зобов'язані. Як не зобов'язані толерувати і свому закладі певні форми поведінки. Хочеш бути в нашому закладі - приймай норми спілкування/перебування, які є в нас, і які приймають наші інші клієнти. Оце ІМНО нормальний підхід.
> А паралельної альтернативної конкуренційної системи не існує - ви не хочете говорити "по людськи", ну то я розвернувся і пішов до крамниці де "по людськи" говорять і мені раді. Почитайте у Володимира Жаботинського як йшло відродження чеського в Чехії ще під Австрією. Заходив чех до єврейської крамниці і звертався на чеській. Не розуміють - розвертався та йшов до чеської хоч йти можливо було далеченько.
Я так і роблю. Інша ж проблема полягає в тому, що я би і підтримувала принципового українського надавача послуг (і знаю, що багато хто би підтримував), але навіть в нас у Львові когось одночасно принципового і якісного не бачу (якщо хтось знає - повідомте на мило, я ще до кінця літа не раз місце для посидіння шукатиму).
От і на тобі, якраз на літо Барикаду закрили - нема навіть на що полюбувалися коли до Києва приїжджу, а поки її відчинять - я знову поїду вчитися