Стратагема для опозиції
08/13/2002 | Мамарига
На exler.ru лежить весела рецензія на останній писк кацапського сінематографу: фільм "Антикіллер", поставлений за однойменною книженцією якогось Корецького. Сказано, що книженція розійшлася шаленими тиражами, і ось тепер по цій попсовій попсі поставили не менш попсовий фільм. Це все не має жодного відношення до України і опозиції.
Однак, привернув увагу такий абзац:
Остальные герои явно нервничают: кричат, орут, скандалят, носятся туда-сюда, бьют друг другу морды, но Лис находится как бы сверху. Он наблюдает и сопоставляет. Когда из разрозненных кусочков сложилась четкая картинка, Лис начал действовать: для этого ему понадобилось сделать один единственный выстрел, который вышиб краеугольный камень хрупкого равновесия между двумя бандитскими группировками. И все умерли. Кроме "правильных" воров (которого в данном случае олицетворяет Крест).
Гарно, правда?
Але ж ввідні умови у цьому сюжеті нічим суттєвим не відрізняються від реальної ситуації в теперішній Україні. (Зрештою, спектр можливих суттєво-відмінних сюжетів взагалі є досить обмеженим). Ми маємо кілька кланів, котрі відкинули загальноприйняті норми, один клан "правильних", внутрішню боротьбу між кланами та когось, хто стоїть за рамками системи.
Можна заперечити, що попсова книжка не має нічого спільного з життям. Це, звичайно, так, але шлягерами серед попсових книжок стають саме ті, котрі дещо спільне з життям таки мають - конкурс тут жорсткий, а жюрі із мільйонів "простих читачів" обманути куди важче, ніж сотню-другу рафінованих літературознавців. Фактично, ми маємо справу із колективним несвідомим у чистому вигляді; і якщо воно згідне віддавати свої власні гривні за якийсь текст, то до цього тексту варто приглянутися уважніше.
Карочє, Кучма - Отєц, Медведчук - Король, Ахметов - Шаман, Ющенко - Крєст, а Юля - Лис. Прікол, тіпа.
Але тут може бути ідея. Наступ "в лоб" безперспективний (хоч і може бути використаний для прикриття реальних дій). Потрібно скласти картинку і зробити один влучний постріл.
Що може бути таким "пострілом" для Юлі - не знаю. І якщо хтось знає, навряд чи мало б сенс писати про це на форум. Просто є враження, що думати варто саме в такому напрямку. Причому, можливості передбачити всі варіанти такого "пострілу" у інших діючих осіб нема. Як сказав ще один кацапський літератор Єськов, "простір логічних можливостей є принципово невичерпним".
Однак, привернув увагу такий абзац:
Остальные герои явно нервничают: кричат, орут, скандалят, носятся туда-сюда, бьют друг другу морды, но Лис находится как бы сверху. Он наблюдает и сопоставляет. Когда из разрозненных кусочков сложилась четкая картинка, Лис начал действовать: для этого ему понадобилось сделать один единственный выстрел, который вышиб краеугольный камень хрупкого равновесия между двумя бандитскими группировками. И все умерли. Кроме "правильных" воров (которого в данном случае олицетворяет Крест).
Гарно, правда?
Але ж ввідні умови у цьому сюжеті нічим суттєвим не відрізняються від реальної ситуації в теперішній Україні. (Зрештою, спектр можливих суттєво-відмінних сюжетів взагалі є досить обмеженим). Ми маємо кілька кланів, котрі відкинули загальноприйняті норми, один клан "правильних", внутрішню боротьбу між кланами та когось, хто стоїть за рамками системи.
Можна заперечити, що попсова книжка не має нічого спільного з життям. Це, звичайно, так, але шлягерами серед попсових книжок стають саме ті, котрі дещо спільне з життям таки мають - конкурс тут жорсткий, а жюрі із мільйонів "простих читачів" обманути куди важче, ніж сотню-другу рафінованих літературознавців. Фактично, ми маємо справу із колективним несвідомим у чистому вигляді; і якщо воно згідне віддавати свої власні гривні за якийсь текст, то до цього тексту варто приглянутися уважніше.
Карочє, Кучма - Отєц, Медведчук - Король, Ахметов - Шаман, Ющенко - Крєст, а Юля - Лис. Прікол, тіпа.
Але тут може бути ідея. Наступ "в лоб" безперспективний (хоч і може бути використаний для прикриття реальних дій). Потрібно скласти картинку і зробити один влучний постріл.
Що може бути таким "пострілом" для Юлі - не знаю. І якщо хтось знає, навряд чи мало б сенс писати про це на форум. Просто є враження, що думати варто саме в такому напрямку. Причому, можливості передбачити всі варіанти такого "пострілу" у інших діючих осіб нема. Як сказав ще один кацапський літератор Єськов, "простір логічних можливостей є принципово невичерпним".
Відповіді
2002.08.13 | Абдула
Постійна наша проблема
Постійна наша проблема - віра в чудо, яке нас врятує без того, щоб ми хоч через губу плюнули. Реальне життя - не плід фантазії одної людини, а результат колективного розуму (в певній мірі злочинного).2002.08.14 | Роман ShaRP
Re: Таки сильну траву курите (с) Шют<к><ер>
Як спеціаліст з літератури класу фантастика/детектив/бойовик [рік працював на подібному на Петрівці] та читач того самого Корецького, зауважу, що аналогія притягнута навіть не за вуха, а за щось набагато нижче.Чи автору так хоца замочити хоч би двійника президента Росії (у книзі такий момент був, хоча на посту тоді ще [цій книзі вже років 5, якщо не помиляюся]] був Боря.
Говорилося вже про "постріл" і про "хліб, якого не було у крамницях" (лютнева революція у Росії) ... про багато що говорилося.
А віз і нині там. (с) безсмертний дідусь Крилов.
З людьми треба працювати, з народом.
Свистович почав та переміг.
Без пострілів.
Наполегливою працею.
2002.08.14 | Рюген
Цікаво,
а кого переміг Свистович? І в якому змаганні? Вибачте, я за політикою не слідкую: не дуже цікаво слідкувати, як миші, сопучи, вовтузяться. Можливо тому не в курсі.2002.08.14 | Роман ShaRP
Re: податкового генерала Мельника, на додачу двічі
Шукайте у архіві.2002.08.14 | Roller
Сосед, шото долбоебиков опять поналезло, как тараканов.
Пора потравить, наверное, львовсое казачество и американских марионеток.2002.08.14 | Мамарига
Ет-та точна (с)
Roller писав(ла):> Пора потравить, наверное, львовсое казачество и американских марионеток.
Тільки перше ніж травити, випий валер'янки, бо руки так тремтять, що по кнопках аж не попадаєш.