МАРІЧКА ГАЛАБУРДА –ЧИГРИН: "Українська діаспора та Україна".
08/19/2002 | Михайло Свистович
МАРІЧКА ГАЛАБУРДА –ЧИГРИН
Українська діаспора та Україна.
В п'ятницю 16.8.2002 Голова Світового Конґресу Українців др. Асколд Лозинський розпочав свої відвідини української діяспори в Австралії. Приїхав він на запрошення СУОА. Розпочав він свою візиту в місті Сіднеї.
В неділю 18.8. ц.р. він був присутнім на Храмовому святі Св. Преображенської Парафії УАПВ в Блектавні. ( біля Сіднею) Парафія відзначала своє 50- ти ліття. Це до речі ПЕРША українська Церква побудовна в Австралії. ( детально про святкування подам в наступному числі ґазети)
Після святкувань відбулася Громадська Зустріч в залі Дому Молоді ( СУМівська заля – др. Лозинський відомий член СУМ-у в ЗСА – краєвий голова й заступник голови світової Централі, голова УККА) Достойного гостя вітали представники кількох організацій, з Головою СУОА. Вітав достойного гостя на українському консульському терені в Сіднеї – ґенеральний консул України Василь Корзаченко. Промовці вказували на заслуги др. Лозинського, як голови СКУ.
Др. Аскольд Лозинський, дуже добрий промовець, який часто зводить в своїх висловах – певну думку до жартів, що подобається публиці, його слухачам. Він не “жаліє” словами деяких політичних й громадських діячів діяспори - тих, які так дуже хочуть видати в Україні підручники чи історію – мовляв в Україні не має кому за те взятися – це абсурд, ( є кому і краще це зроблять як діяспорці) Він твердо наголосив на тому, що в першу чергу треба навчити своїх дітей в дома і в діяспорі взагалі - української мови, що присутні голосними оплесками одобрили. Він не жаліє й політичних діячів в Україні – словами, які я сама часто вживаю й відводжу до тзв. “народньої творчости”. Не одобрує вчинків таких людей, як майор Микола Мельниченко, з яким кілька разів зустрічався, нар. депутата Гр. Омельченко, Олега Вітовича та інших, які, як депутати чи впливові політики України – виносять внутрішні бруди України на світову арену, шукаючи підтримки ЗСА в таких справах.
Але, є помітним, я це зокрема зауважила ( знаю др. Лозинського вже давніше) якийсь обережно-лагідний тон, що до особи Президента України п. Кучми...
Гість говорив про те, що з появою Незалежної України появилося питання “чи потрібне дальше існування СКУ – мовляв Україна самостійна й може говорити за себе.”
Але, за словами др. Лозинського – потреба існує – бо “Президент України досі не зрозумів, що він повинен опікуватися українцями – понад 20 міліонів, які живуть поза Україною. Іншого Президента можна сподіватися з т. зв. третьоклясників в сьогоднішні Україні”.
Світова Громадська Централя потрібна діяспорі й Україні, як сильне тіло, яке може бути посередником у багатьох справах для України в країнах світу.
Говорив гість про зв’язки СКУ з Україною, про свої відвідини українських громад в Омській, Томській, Новосибірській областях Російської Федерації, а також Грузії та Вірменії. Австралія це так зване завершення його головства перед черговим Світовим Конґресом Українців в жовтні місяці.
Найголовніше, на мою думку, були його твердження, що до феномену спільного написання чи узгіднення підручників історії українськими й російськими вченими. Він зустрічався з пі Матвієнко ( вона українського походження ) як і зустрічався з міністром Семиножком.
Др. Лозинський сказав, що : …”Мабуть не має нічого подібного у світі. Історiя - це наука, котра повинна керуватися об’єктивністю і шуканням правди. Важко уявити собі, що правду можна шукати шляхом політичного узгодження. В демократичних суспільствах шукання правди - це суть морального суспільного ладу. Передусім у демократичних суспільствах наука потребує свободи, а не політичного кон’юнктурного узгодження урядовими особами. Коли наука перестає бути вільною, вона перестає бути наукою та стає пропагандою, як це було за радянського, нацистського та інших тоталітарних режимів, тим більше, що у даному випадку так зване узгодження прийшло між колишньою жертвою та її катом. На жаль, історія відносин між Україною і Росією має дуже мало світлих моментів, тим більше від часу нещасливої козацької Переяславської Ради. Намагання “узгоджувати” історію Визвольних змагань нашого народу з 1918-22 років та Великого Голодомору 1932-33 з Росією - це прямо абсурд і глум над українцями.”
Як відомо – я про це писала у “Вільній Думці” - 13 березня ц.р. Президент України Леонід Кучма видав Указ про відзначення 350-річчя Переяславської Козацької Ради 1654 року. Головою Організаційного Комітету призначено Володимира Литвина, теперішнього Голову Верховної Ради. До програми “відзначення” цього акту, між іншим, включені наукові конференції, круглі столи, видання науково-історичних матеріялів та проведення тематичних радіо та телепрограм.
Др. Лозинський сказав що:... “ в квітні ц.р. він під час зустрічі з Володимиром Литвином, тодішнім головою адміністрації Президента, обговорювали ці події і п. Литвин запевнив його, що відзначення цієї події має відбутися виключно на історично-академічному рівні, а не як похвала і прославлення цього акту. Як би там не було, мабуть, це перший в історії приклад національної байдужості, коли уряд незалежної держави заплянував офіційно відзначити подію, яка призвела до поневолення і втрати державності власної країни і народу. Такі події треба серйозно вивчати і на них вчитися – а не “відзначати”. На пленарному засіданні Секретаріяту СКУ 1 червня 2002 р. було вирішено зробити заходи, щоб СКУ під час цього так званого “відзначення” сприяв об’єктивному вивченню Переяславської угоди та її довготривалих і болючих наслідків для України. Він сказав, що плянується поставити пам'ятник Богданові Хмельницькому з приводу святкувань Переяславської Угоду в Одесі. Світовий Конґрес Українців з рамени Наукової Ради до кінця 2003 року запропонує монографію про Переяславський договір і про трагічний шлях історії, який спіткав Україну після його підписання. Світовий Конґрес Українців також звернеться до чільних українських істориків в діяспорі, щоб вони взяли активну участь у заплянованих наукових конференціях, круглих столах і в радіо та телепрограмах з метою об’єктивного висвітлення цієї трагічної події в історії України. Світовий Конґрес Українців закликає всі українські наукові товариства і установи, а також усіх істориків в діяспорі взяти участь у цьому процесі. Тільки в цей спосіб, шляхом динамічної участі, ми зможемо запобігти національній ганьбі, яке принесло б “відзначення” Переяславської Козацької Ради 1654 року.”
Що до ставлення діяспори до новоприбулих з України др. Лозинський наголосив на тому, що :” діяспора повинна допомагати тій т. зв. четвертій хвилі новоприбулих, бо з України будуть виїзджати люди,- хочемо ми цього чи ні. Ми не повинні вимагати від їх негайного їх включення в наші структури-організації, бо часами дана людина не має грошей на вечерю чергового дня. Ми повинні їм допомогти, коли в їх труднощі еміґраційні, фінансові, і т.д. ”
Др. Аскольда Лозинського вітали оваційними оплесками й постанням з місць. Достойний гість відїхав в понеділок 19.8. до Брізбену, відвідає Мельбурн, Адельайду, Перт, Канберу і візьме участь 27.8. в відзначеннях 11- річниці Незалежности Україну в Парляменті в Сіднеї – організовані Ґенеральним Консулем України – Василем Корзаченком.
Українська діаспора та Україна.
В п'ятницю 16.8.2002 Голова Світового Конґресу Українців др. Асколд Лозинський розпочав свої відвідини української діяспори в Австралії. Приїхав він на запрошення СУОА. Розпочав він свою візиту в місті Сіднеї.
В неділю 18.8. ц.р. він був присутнім на Храмовому святі Св. Преображенської Парафії УАПВ в Блектавні. ( біля Сіднею) Парафія відзначала своє 50- ти ліття. Це до речі ПЕРША українська Церква побудовна в Австралії. ( детально про святкування подам в наступному числі ґазети)
Після святкувань відбулася Громадська Зустріч в залі Дому Молоді ( СУМівська заля – др. Лозинський відомий член СУМ-у в ЗСА – краєвий голова й заступник голови світової Централі, голова УККА) Достойного гостя вітали представники кількох організацій, з Головою СУОА. Вітав достойного гостя на українському консульському терені в Сіднеї – ґенеральний консул України Василь Корзаченко. Промовці вказували на заслуги др. Лозинського, як голови СКУ.
Др. Аскольд Лозинський, дуже добрий промовець, який часто зводить в своїх висловах – певну думку до жартів, що подобається публиці, його слухачам. Він не “жаліє” словами деяких політичних й громадських діячів діяспори - тих, які так дуже хочуть видати в Україні підручники чи історію – мовляв в Україні не має кому за те взятися – це абсурд, ( є кому і краще це зроблять як діяспорці) Він твердо наголосив на тому, що в першу чергу треба навчити своїх дітей в дома і в діяспорі взагалі - української мови, що присутні голосними оплесками одобрили. Він не жаліє й політичних діячів в Україні – словами, які я сама часто вживаю й відводжу до тзв. “народньої творчости”. Не одобрує вчинків таких людей, як майор Микола Мельниченко, з яким кілька разів зустрічався, нар. депутата Гр. Омельченко, Олега Вітовича та інших, які, як депутати чи впливові політики України – виносять внутрішні бруди України на світову арену, шукаючи підтримки ЗСА в таких справах.
Але, є помітним, я це зокрема зауважила ( знаю др. Лозинського вже давніше) якийсь обережно-лагідний тон, що до особи Президента України п. Кучми...
Гість говорив про те, що з появою Незалежної України появилося питання “чи потрібне дальше існування СКУ – мовляв Україна самостійна й може говорити за себе.”
Але, за словами др. Лозинського – потреба існує – бо “Президент України досі не зрозумів, що він повинен опікуватися українцями – понад 20 міліонів, які живуть поза Україною. Іншого Президента можна сподіватися з т. зв. третьоклясників в сьогоднішні Україні”.
Світова Громадська Централя потрібна діяспорі й Україні, як сильне тіло, яке може бути посередником у багатьох справах для України в країнах світу.
Говорив гість про зв’язки СКУ з Україною, про свої відвідини українських громад в Омській, Томській, Новосибірській областях Російської Федерації, а також Грузії та Вірменії. Австралія це так зване завершення його головства перед черговим Світовим Конґресом Українців в жовтні місяці.
Найголовніше, на мою думку, були його твердження, що до феномену спільного написання чи узгіднення підручників історії українськими й російськими вченими. Він зустрічався з пі Матвієнко ( вона українського походження ) як і зустрічався з міністром Семиножком.
Др. Лозинський сказав, що : …”Мабуть не має нічого подібного у світі. Історiя - це наука, котра повинна керуватися об’єктивністю і шуканням правди. Важко уявити собі, що правду можна шукати шляхом політичного узгодження. В демократичних суспільствах шукання правди - це суть морального суспільного ладу. Передусім у демократичних суспільствах наука потребує свободи, а не політичного кон’юнктурного узгодження урядовими особами. Коли наука перестає бути вільною, вона перестає бути наукою та стає пропагандою, як це було за радянського, нацистського та інших тоталітарних режимів, тим більше, що у даному випадку так зване узгодження прийшло між колишньою жертвою та її катом. На жаль, історія відносин між Україною і Росією має дуже мало світлих моментів, тим більше від часу нещасливої козацької Переяславської Ради. Намагання “узгоджувати” історію Визвольних змагань нашого народу з 1918-22 років та Великого Голодомору 1932-33 з Росією - це прямо абсурд і глум над українцями.”
Як відомо – я про це писала у “Вільній Думці” - 13 березня ц.р. Президент України Леонід Кучма видав Указ про відзначення 350-річчя Переяславської Козацької Ради 1654 року. Головою Організаційного Комітету призначено Володимира Литвина, теперішнього Голову Верховної Ради. До програми “відзначення” цього акту, між іншим, включені наукові конференції, круглі столи, видання науково-історичних матеріялів та проведення тематичних радіо та телепрограм.
Др. Лозинський сказав що:... “ в квітні ц.р. він під час зустрічі з Володимиром Литвином, тодішнім головою адміністрації Президента, обговорювали ці події і п. Литвин запевнив його, що відзначення цієї події має відбутися виключно на історично-академічному рівні, а не як похвала і прославлення цього акту. Як би там не було, мабуть, це перший в історії приклад національної байдужості, коли уряд незалежної держави заплянував офіційно відзначити подію, яка призвела до поневолення і втрати державності власної країни і народу. Такі події треба серйозно вивчати і на них вчитися – а не “відзначати”. На пленарному засіданні Секретаріяту СКУ 1 червня 2002 р. було вирішено зробити заходи, щоб СКУ під час цього так званого “відзначення” сприяв об’єктивному вивченню Переяславської угоди та її довготривалих і болючих наслідків для України. Він сказав, що плянується поставити пам'ятник Богданові Хмельницькому з приводу святкувань Переяславської Угоду в Одесі. Світовий Конґрес Українців з рамени Наукової Ради до кінця 2003 року запропонує монографію про Переяславський договір і про трагічний шлях історії, який спіткав Україну після його підписання. Світовий Конґрес Українців також звернеться до чільних українських істориків в діяспорі, щоб вони взяли активну участь у заплянованих наукових конференціях, круглих столах і в радіо та телепрограмах з метою об’єктивного висвітлення цієї трагічної події в історії України. Світовий Конґрес Українців закликає всі українські наукові товариства і установи, а також усіх істориків в діяспорі взяти участь у цьому процесі. Тільки в цей спосіб, шляхом динамічної участі, ми зможемо запобігти національній ганьбі, яке принесло б “відзначення” Переяславської Козацької Ради 1654 року.”
Що до ставлення діяспори до новоприбулих з України др. Лозинський наголосив на тому, що :” діяспора повинна допомагати тій т. зв. четвертій хвилі новоприбулих, бо з України будуть виїзджати люди,- хочемо ми цього чи ні. Ми не повинні вимагати від їх негайного їх включення в наші структури-організації, бо часами дана людина не має грошей на вечерю чергового дня. Ми повинні їм допомогти, коли в їх труднощі еміґраційні, фінансові, і т.д. ”
Др. Аскольда Лозинського вітали оваційними оплесками й постанням з місць. Достойний гість відїхав в понеділок 19.8. до Брізбену, відвідає Мельбурн, Адельайду, Перт, Канберу і візьме участь 27.8. в відзначеннях 11- річниці Незалежности Україну в Парляменті в Сіднеї – організовані Ґенеральним Консулем України – Василем Корзаченком.
Відповіді
2002.08.20 | Roller
Ждем с нетерпением Ваших разъяснений про Бля.. и Вашу подпи (-)
2002.08.22 | Рокер
Re: Не лайся, бовдуре, коли розмовляєш з жінкою
2002.08.23 | Serhiy Hrysch
Dobra stattia
Jak na mene, Diaspora sche maje bilshe uvahy prydiliaty rozvytku v samyh krajinah rozselennia.Druhe pytannia -- ce nadannia statusu *zakordonnoho ukrajincia* -- i tut je bahato roboty, schoby vyjasnyty jak ce mozhna zrobyty.
2002.08.26 | Bender
Re: Dobra stattia
Serhiy Hrysch писав(ла):> Jak na mene, Diaspora sche maje bilshe uvahy prydiliaty rozvytku v samyh krajinah rozselennia.
>
> Druhe pytannia -- ce nadannia statusu *zakordonnoho ukrajincia* -- i tut je bahato roboty, schoby vyjasnyty jak ce mozhna zrobyty.
A status turetsko poddanogo uzhe dayut s gde?
2002.08.26 | Адвокат ...
Бендере! Годі пащікувати!
Грищ правду пише. І Україні користь буде, і українці за межами Неньки ся почуватимуть добре.От, лише, даруйте на слові,-- херня: ані Ку-чмо-ві, ані його поплічникам те,-- не треба...
... і вам,-- теж?
2002.08.26 | Адвокат ...
... І третє питання.
... бо поточний президент України байдужий є до національної гідности,-- то, хоча б,-- діяспора могла би про ней дбати.Однак... Цікавий та контраверсійний муж є пан доктор Аскольд: все розуміє, все бачить... але й він ототожнює оте руде не тверезе опудало із Україною... прикро... шкода... ще не вмерла є надія на дияспору, але ж такі провідники її...
2002.08.29 | Augusto
За старовинною українською звичкою надія обоюдна.
Адвокат ... писав(ла):> ще не вмерла є надія на дияспору
Діаспора надіється на Україну, Україна на діаспору, ніхто нічого не робить. Зате пан Лозинський знає всі, навіть найскладні, фігури гопака!
Я все вимірюю поміркованостю пана Лозинського, це в мене такий еталон: один Аскольд - це дуже поміркована людина, в нього самого поміркованість складає 3,5 Аскольда. Він юридично правий, але з точки зору пересічної людини, в якої не набереться і 0,25 Аскольда слів нема, самі протозвуки.
2002.08.31 | МАРІЧКА
Re: ... І третє питання.
Др. Лозинський дуже здібний чоловік.Він дуже добре розуміється на справах в Україні - але ми, діяспора не в силі всі ці проблеми розв'язати-
Асколд в Ню Йорку - якби його поради прислихалися...? а хто нас діяспорців прислухається - маю на увазі, тих, які при владі - вони кажуть, щобу ми пильнували свою діяспору! і не мішалися до справ в Україні.
Пан Кравчук казав в Сіднеї зі сцени < ми самі знаємо ЩО треба робити в Україні - ми там - ви тут>
От і роблять на щастя на долю і на чорнії брови! Є така пісня гарна українська!
2002.08.31 | Адвокат ...
Re: ... І третє питання.
МАРІЧКА писав(ла):> Др. Лозинський дуже здібний чоловік.
> Він дуже добре розуміється на справах в Україні - але ми, діяспора не в силі всі ці проблеми розв'язати-
Я не ставив під жоден сумнів доброчесність пана Аскольда. Яко й не мав марної думки про те, що дияспора є в змозі вирішити всі, чи, бодай,-- нагальні,-- проблєми України. Інша річ: мене здивувало те, що пан доктор фактично ототожнив Ку-чмо та Україну.
> Асколд в Ню Йорку - якби його поради прислихалися...? а хто нас діяспорців прислухається - маю на увазі, тих, які при владі - вони кажуть, щобу ми пильнували свою діяспору! і не мішалися до справ в Україні.
"І ми, Парасю,-- люди!"
> Пан Кравчук казав в Сіднеї зі сцени < ми самі знаємо ЩО треба робити в Україні - ми там - ви тут>
"Знаємо" не є тожнім до "робимо". Але, як на мене,-- принаймні пан Кравчук,-- і не знає.
> От і роблять на щастя на долю і на чорнії брови! Є така пісня гарна українська!
Вони роблять,-- щоб їм руки повідсихали!
2002.08.31 | МАРІЧКА
Re: Dobra stattia
ТЗВ. старі відомі політики України, які при владі зараз уважають, що діяспора НІЧОГО або дуже мало зробила для України.На мою думку - діяспора у кожній державі, де вона діє, зробила не аби що для популяризації доброго імени про Україну. З українцями в кожній державі рахуються місцеві політики...й журналісти!
Коли Україна була в складі СССР, коли в Україні арештували тзв. дисидентів, коли нищилася культура, йшла безпощадна русифікація (навіть у Польщі, коли там нищилися українські церкви й інші пам'ятки, свідки українства на українських землях, які по Другій Світовій війні попали в межі Польщі) діяспора вела масові демонстрації під посольствами і консульствами СССР, писалися статті до передових ґазет на ті теми.
Діяспора - її чільні діячі, спеціялісти - потрібні Україні й українцям - так вважають багато інтеліґентних молодших людей України.
- Потрібна діяспора з її безцінним досвідом проживання в системах західних демократичних суспільств, з її здоровою практичністю на відміну від совєтської хвороби красти і жити у смітнику, її порядність, працелюбність( хоч в Україні працьовиті люди - я це бачила на власні очі)...
Мені пишуть цікаві молоді люди з України, що :..." Україні потрібна та частина діяспори, яка промовляє "Україно моя, Україно, Як тебе не любити Києве мій! Ой Львів, місто моє дороге! і усвідомлює, що Україна її діяспора це один великий біосоціяльний організм, для якого українська діяспора - ґенетичний та інтелектуальний скарб"...
2002.08.31 | Адвокат ...
Re: Dobra stattia
МАРІЧКА писав(ла):> ТЗВ. старі відомі політики України, які при владі зараз уважають, що діяспора НІЧОГО або дуже мало зробила для України.
>
А що Ви, шановна, од тих йолопів хтіли б почути? Адже дияспора не приперла до України пів мльойона тон зелененьких папіців, на яких надруковано "100 долярів США", й не сказала: нате вам, користайте си, живть,-- не бідуйте...
> На мою думку - діяспора у кожній державі, де вона діє, зробила не аби що для популяризації доброго імени про Україну. З українцями в кожній державі рахуються місцеві політики...й журналісти!
> Коли Україна була в складі СССР, коли в Україні арештували тзв. дисидентів, коли нищилася культура, йшла безпощадна русифікація (навіть у Польщі, коли там нищилися українські церкви й інші пам'ятки, свідки українства на українських землях, які по Другій Світовій війні попали в межі Польщі) діяспора вела масові демонстрації під посольствами і консульствами СССР, писалися статті до передових ґазет на ті теми.
> Діяспора - її чільні діячі, спеціялісти - потрібні Україні й українцям - так вважають багато інтеліґентних молодших людей України.
> - Потрібна діяспора з її безцінним досвідом проживання в системах західних демократичних суспільств, з її здоровою практичністю на відміну від совєтської хвороби красти і жити у смітнику, її порядність, працелюбність( хоч в Україні працьовиті люди - я це бачила на власні очі)...
> Мені пишуть цікаві молоді люди з України, що :..." Україні потрібна та частина діяспори, яка промовляє "Україно моя, Україно, Як тебе не любити Києве мій! Ой Львів, місто моє дороге! і усвідомлює, що Україна її діяспора це один великий біосоціяльний організм, для якого українська діяспора - ґенетичний та інтелектуальний скарб"...
Це все так. Але аж дуже забагато хто в Україні сподівав си, що дияспора, як совєцька власть, колись,-- і нагодує, й грошей дасть, і носа витре, й пісеньку наніч проспіває... А Ви,-- про досід життя за умов демократії та ринку.
Однак, Ви,-- праві. Зостало си діждати, аби й в Україні, принаймні відсотків 30 публікуму, зрозуміли те! Адже є й такі, що галичанам відмовляють бути українцями. А "дияспорники",-- "то ваабщчє".
2002.08.29 | Фігляр
Питання доавторки статті.
А як взагалі українці діаспори (не лідери, а саме прості українці) ставляться до Кучми? Чи вони вважають його гідним бути президентом України?2002.08.31 | МАРІЧКА
Re: Питання доавторки статті.
Як ставиться пересічний українець діяспорець до Президента - ( коли мова про Австралію)? на те питання не так просто відповісти, бо кожна людина має свою опінію, нащо має право.
Я не робила опиту між українцями - ( коли працювала на австралійському державному радіо - це було просто зробити - бо відкрила мікрофони й люди висловлювали свої думки на будь яку тему.) Матиму нагоду це зробити...Й мені буде цікаво довідатися про думку більшості...Навіть буде дуже цікаво...
Можу лише сказати з попереднього досвіду: - коли обрали Президентом пана Кучму, багато українців в Австралії були у шоку - бо уважали, що пан Кравчук саме та особистість ( після його поїздок по світі й не погне враження, яке він там лишив - навіть був в нас в Сіднеї й Мельбурні) Але потім прийшло й гірке розчарування паном Кучмою, за його тзв. надто " залицання " до Москви.
2002.08.29 | Patriot
Re: МАРІЧКА ГАЛАБУРДА –ЧИГРИН: "Українська діаспора та Україна".
Німецька діаспора Кучму не любить і тому на кожних виборах пророчить йому провал. А ще діаспора любить казати, нащо сюди понаїхали, їдьте будуйте Україну. Мене це не стосувалося, бо був у гостях, а потім там вчився, але ставлення таке є.2002.08.31 | МАРІЧКА
Re: МАРІЧКА ГАЛАБУРДА –ЧИГРИН: "Українська діаспора та Україна".
Погоджуюся!Такі вислови чути і в Сіднею - їх залюбки кидають новоприбулим з України у вічі.
Прошу пам'ятати, що старші діяспорці уважають себе "політичною еміґрацією" а уважають тих, які їдуть з Польщі, з Юґославії а зокрема з України тепер - коли вона самостійною - "заробітчанською еміґрацією".
Коли би та заробітчанська діяспора перебувала в країнах заходу леґально, - напевно таких закидів би не було ( багатьох же перестрочують візу, нелеґально працюють, порушують закони даної держави ) - що має свої наслідки - дуже обмежена видача віз до Австралії. Майже не можливо дістати зараз комусь з України чи Росії візу до Австралії, бо приїжджі звідтам НАЙБІЛЬШЕ перестрочують візи.
Так, легко сказати діяспорі - будуйте там Україну.
Багатьох це каже не зломірно - просто всім хотілося би, щоби Україна стала на ноги, так, як Німеччина чи Бельгія, чи Франція.
Але, багатьох діяспорців не розуміє, що не від одної чи другої особистості, переважмо молодої людини,залежить розбудова України.
Коли молода людина без праці, бо виробництво стоїть...що її робити?Коли не працюють заводи...Відповідальність за її, України відбудову несуть ті, які при владі...Але....
На заході виходять робітники, працівники з вимогами до уряду на вулицю, вимагають своїх прав...Таких протестів в Україні не видно, крім акції шахтарів в Києві...
Я би не брала таких закидів аж надто до серця -
Пройде ще дещо часу і діяспора ВСЕ зрозуміє. Я би сказала, що настанова діяспорців до новоприбулих поволі міняється.
Було би добре,якби новоприбулі включалися до наших Громад, організацвій й брали би участь в її дійствах.
В Мюнхені, де живуть дві мої сесри - існує прекрасний хор, яким дириґує новоприбулий з Україні, зі Львова. В хорі співають БІЛЬШІСТЬ новоприбулих з Україні і Польщі...
Мені казали, твердили, що в Сіднеї одного часу було біля 4 тисячі новоприбулих з України...Це велике число й я писала тоді в ґазеті "Вільна Думка", що оті новоприбулі повинні з'організуватися в свою організацію й включитися до Громади і поволі перебирати ВСЕ керівництво...Це не фантазія??? А чому ні???
В Сіднеї кілька новоприбулих співаків, піяністів, художників беруть активну участь в нашому житті й ми їх всіх ставимо за приклад.
Хором Спілку Української Молоді в Сіднеї також дириґує новоприбулий з України - так і в Мельбурні, Адельайді і в Перті...
Лише от біда, що новоприбулі дуже швидко ображаються і відходять від української діяспори...
Я - також не "корінна австралійка" а приїжджа з Европи, з Бельгії. До мене ТАК САМО ставилися, як до тих, які тепер з України приїжджають - але, я нездавалася й своєю впертістю, своєю працею зокрема в мистецькій ділянці й своїми статтями здобула довіру суспільства й є одною з провідних діячок діяспори в Сіднею ...і вже роками ЗАБУЛИ, що я НОВОПРИБУЛА...
А скільки я пролила слізь, а скільки закушувала уста...Казала чоловікові, що виїду звідси...ЧОМУ так "не привітно" ставляться до новоприбулих ( не конче з України)?-
А мій чоловік, один з провідних піонерів церковно-громадського і політичного життя Сіднею твердив: " вам, новоприбулим з боку відніше ЩО робиться - ви висловлюєте критику на нашу діяльність - а критики не всі вміють сприймати"...
І прошу це сприймати...
Діяспорці НЕ ВІДКИДАЮТЬ тих, які включаються в наше життя й творчо з нами діють! Принаймні так в Сіднеї,в Мюнхені й десь в моїй Бельгії зорганізувалися новоприбулі в місті Антверпені - є свій хор, школа й їм допомагають матеріялями, співпрацють Союз Українок Бельгії!
Надіюся моя спроба вияснити справу - зрозуміла й сприйметься зацікавленими!
2002.08.31 | Тоня
МАРІЧКУ, нашу УКРАЇНСЬКУ МАЛЬВУ, з днем НАРОДЖЕННЯ!
Марічко!Квітуй оптимізмом! Запалюй й просвітлюй ним серця зневірених й зраблених! Маєш серце живе в грудях і до кого воно достукається, той вже ніколи не зачинить свого до добра, віри, любові й щирости!
МНОГАЯ ЛІТА, сестронько люба, і дай нам, Боже, НАШОЇ УКРАЇНИ!
2002.09.01 | МАРІЧКА
Re: МАРІЧКУ, нашу УКРАЇНСЬКУ МАЛЬВУ, з днем НАРОДЖЕННЯ!
ТОНЮ!І треба було на сторінках САЙТУ мене вітати з днем народження???
Вчора 31.8. в мене були ГОСТі з Києва - дуже цікава особа ПАСТОР Микола Чорненький - Голова Української Євангелицько-Баптиської Церкви
Київської Области. Дивилися ми відео запис з хрещення 800 людей,які вступили до цієї Церкви. Що було дивним, ЩО СТІЛЬКИ МОЛОДИХ ЛЮДЕЙ охрещувалися.
А віртуальні картки йдуть та йдуть. ДЯКУЮ ВСІМ ЗА ПРИВІТАННЯ - зокрема Хористам церкви Києво-Могилянської Академії з Києва!
Незнаю КОМУ ГРІЮ душу - може оця дискусія на Сайті декому ЩОСЬ вияснить...Надто же хлопці й дівчата песимістичні...й діяспорі дають "пришкарки"!
Хай живе Україна, наша велика в ній родина ( це з пісні Вол.Ярцева!)
2002.09.01 | Patriot
Re: МАРІЧКА ГАЛАБУРДА –ЧИГРИН: "Українська діаспора та Україна".
"Прошу пам'ятати, що старші діяспорці уважають себе "політичною еміґрацією" а уважають тих, які їдуть з Польщі, з Юґославії а зокрема з України тепер - коли вона самостійною - "заробітчанською еміґрацією"---Річ в тому, що такі закиди я чув не від тих, хто виїхав в еміграцію через політичні причини. Найчастіше таке чути від тих, хто вже там народився. Я знову ж таки говорю про Мюнхен і тамтешню діаспору. Те саме говорили і мені, коли я навчався і на канікулах прцював цілком легально. І багатьом говорили те саме. натякаючи, що ми відбираємо чиюсь роботу... :) Але чомусь ніхто тієї роботи ні з німців ні з діаспори робити не хоче. Бо це важко мабуть. А взагалі, що я помітив, то чим молодше покоління, тим більше вони стають французами, німцями і так далі. знову ж таки, якщо взяти Мюнхен, то молодь у 16-20 років розмовляє переважно німецькою, англійською, французькою і тільки підійшовши до старших, тих, хто приїхав ще з України, переходять на українську, щоб запитати щось одним двома реченнями. Коли ж десь бачиш помилку у написанні і говориш, що то помилка, тобі відразу кажуть, що ти не знаєш мови, хоча я цією мовою розмовляю з дитинства і переконаний, що в українською мовою буде "пшеничне" а не "пшенЕчне". Таких прикладів безліч. Коли ж десь працюєш, то знову ж з власного досвіду переконався, що "свої" витягнуть з тебе все. А загалом набагато простіше домовитися з німцем, як з українцями. Це мабуть і відштовхує українців від діаспори. Скільки бачив грузинів, евреїв - усі допомагають один одному. В українців виходить якось по іншому. Моя особиста думка така. Діаспора нам все одно не допоможе і ніхто цього, в принципі не чекає. Я за те, щоб ми самі собі допомагали. А діаспора, знову ж таки моя особиста думка із спостережень, поступово просто відмирає і через кілька поколінь від неї залишаться, хіба якісь згадки. Якийсь нащадок зможе ще на карті показати Україну. Тому рятуймося самі. Щоб ми могли допомагати собі в першу чергу і діаспорі також.
2002.09.02 | МАРІЧКА
Re: МАРІЧКА ГАЛАБУРДА –ЧИГРИН: "Українська діаспора та Україна".
Мушу погодитися, що до мови...Мене "шляки трапляють", як я чую на сцені "і рушнек вишиваний" або "серце голодне" (замість холодне) - або "гата" замість хата...
і багато іншого...
Це помітні й дуже помітні хиби у мові молодих діяспорців...
1. Ти мови не знаєш, як Ти говориш?!
Чому так твердять? Бо ті з Вас, хто приїхав з України хочете цього чи ні - часами щось закините російського - або вживаєте слово, яке в Україні зовсім нормально вживається в мові - а в діяспорі такого не чули (якби читали більше ґазет з Україну - то знали би такі слова)
Або ті з Польщі - закидають багато польських слів...
І не треба дивуватися, що роблять закиди...
Чуже під лісом видно - на жаль свого під плотом ні...
Коли я приїхала до Сіднею - мої ровесники, тобто молоді люди від мене БОКУВАЛИ, я говорю Л И Ш Е українською мовою - Я зразу не розуміла ЧОМУ вони від мене втікають, не говорять. Я справді дивувалася...
По кількох місяцях одна мама тих жінок - мені сказала "бо ваша мова українська прекрасна,ви говорите лише українською, а в їх запас слів далеко не такий великий й не можуть з вами говорити, а ви англійської не розумієте"...
2. Говорять між собою по німецьки, англійськи, французьки...
Все це на жаль так - Я не ОПРАВДОВУЮ того.
Якщо я, яка народилася в Бельгії володію українською ( всі новоприбулі з України думають, що я з України сюди приїхала, потім дивуються, що я з Бельгії - я себе бельгійкою не уважаю )КОЖЕН так повинен говорити - на жаль це бажання, яке може бути лише бажанням...
Так говорять, калічать мову - але, прошу пам'ятати, що вони родилися на ЧУЖИНІ й говорять мовою свого довкілля - українська мова, хоч повинна бути рідною, в більшості діяспорної молоді є ДРУГОЮ мовою - на жаль...
Мій чоловік ВСЕ дивувався, як це так, що коли до мене дзвонять/телефонують мої сестри або я їм МИ НІКОЛИ, я наголошую НІКОЛИ не говоримо по флямандськи - бо це у нас не прийнято - наша мама дістала би розрив серця, що ми "зфлямандщилися" - такого не можна собі і уявити...Наша розговірна мова українська. Я через те забула в Австралії флямандську мову - я її ще пам'ятаю - але не можу плинно нею говорити і мій один шваґер бельгієць говорить зі мною - ага - українською також...
Проблема мови в діяспорі - це велика проблема.
Від тих ХТО приїхав вимагають бездоганне знання української - але такої, яку знають оті старші - воне не можуть збагнути, що за 55 років від коли вони з Україну мова збагатилася новими словами -
Повторюю - якби читали більше або взагалі якби читали ґазети з України знали би про те.
Дивуватися не має чому - треба старатися їх зрозуміти...Ой, як це тяжко - хто, хто а я це знаю...А треба...бо йнакше залишитеся в чужому морі на самоті - а це старшно.
3. І врешті нам забираєте роботу...
ЦЕ дуже СМІШНО так твердити...
У неділю були в мене гості з України і один з новоприбулих сказав мені те саме, що ви пишете і за мову і за роботу...
Той хто так ТВЕРДИТЬ, що йому забираєте роботу - то він не поважний...
Кожний з діяспорців -( я зрозуміла, що Ви були у Мюнхені може й на УВУ,) то знаєте діяспорець має добру працю - НІХТО з наших діяспорців не працює на роботах будівельних, не збирає листя на базарних площах після базару, не миє посуду в ресторанах і не працює тяжко фізично.
Це просто нерозумний так твердить...
Коли мова про затрачення українства - так, з вашим твердженням я ПОВНІСТЮ погоджуюся - якщо новоприбулі з України, не включаться масово до тих існуючих суспілств, організацій, за кілька років 10/20 в Сіднеї й іншух містах світу будуть стояти лише українські церкви, як свідки українства...Будуть існувати танкові групи ( це важко затратити) і стільки буде з того українства, яке ще зараз в нас є...
Це сумно, але правдиво - хоч я часто ставлю приклад КАНАДУ, де українці 5 покоління можуть бути прекрасними українцями...й говорять українською мовою...
ПОКЛИК КРОВІ буває - так, що може ми не повинні думати так, як кажеться в прицлів'ї - "не тратьте куми сили - спускайтеся на дно"...
Гей, патріот!
БУДЬМО!
2002.09.02 | Patriot
Re: МАРІЧКА ГАЛАБУРДА –ЧИГРИН: "Українська діаспора та Україна".
Дякую Вам за грунтовну відповідь.Це правда, що іноді десь і можу і сказати слово російське. Але знову ж таки, коли діаспора вживає російське "водка" замість горілка, намагаючись переконати мене в тому, що "водка" - це назва напою, то це смішно. Я народився в Росії. Мовне середовище - слов"янське, відповідно асимілюватися набагато простіше, але мову знаю завдяки батькам. Вони мене і писати навчили. Щодо УВУ, то на жаль там не навчався, але маю досить багато знайомих, які мали змогу там вчитися. Чомусь більшість з них не у захваті від цього університету. Філологія там досить добре поставлена, а ось усе решта ніби завмерло років 30 назад. Все, що стосується політичних теорій сучасності, політичної філософії, міжнародних відносин. Це те що мені друзі розповіли. Так само, як і діаспора. Ніби десь зупинилася і живе далеко від оточуючого світу. Ще те що діється в країні перебування знають, а те що далі... :)
Щодо роботи - це мені відомо, що українці мають добру роботу. Незрозумілий сам феномен ставлення до своїх земляків. Я не бачив такого серед євреїв чи грузин. Один одному завжди допомагають. Українці ж якось більш відсторонюються. Ті хто емігрував відразу після війни, ще розуміють проблеми середнього українця. Молодші ж ставляться, як до чужинців...
Але все ж таки завжди є впевненість у свої сили. Добре, що багато з сучасної молоді Укрїни звикла покладатися на себе. Це і рятує і допомагає рухатись вперед.
2002.08.30 | Сором
Re: І ця діаспора вважає себе українцями?
А їх насправді зовсім не цікавить те, чим живе сучасний маленький українець сьогодні. Вони отримують грубі гроші, живуть в демократичних спокійних країнах, і до сраки їм наші проблеми.2002.08.31 | МАРІЧКА
Re: І ця діаспора вважає себе українцями?
Ні, Не до с.....Дуже багато йде гуманітарної допомоги школам, садочкам, лікарням - це не пустослів'я...
З Австралії Союз Українок ВСІ відділи взяли під опіку багато дітей, повторююся шкіл. ітд.
Інша справа, що в Україні переоцінюють можливості допомоги діяспори Україні - гуманіртаної - А діяспора не в силі ВСІМ в Україні допомогти.
Більшість діяспорців НЕ МІЛІОНЕРИ - на жаль...
Не треба казати чи писати СОРОМ, бо дуже багато допомагається в Україні...Правда, знаємо випадки, що не вся допомога йде де треба.
Щоби це уникнути треба САМОМУ доставляти ту допомогу - давати в руки, що і почали практикувати...
Не лайте аж так діяспорців, зокрема тих, які допомагають і дають часами заощаджений з пенсії гріш на ту допомогу.
Грубі гроші не всі дістають...
Є багато молодших, яких Україна не цікавить, так, якби Ви цього хотіли, але таких і не бракує в самій Україні...
2002.08.31 | Адвокат ...
Не бракує?!!
МАРІЧКА писав(ла):> Грубі гроші не всі дістають...
Знаєте, поточний стан життя в Україні розділив публікум на дві частини: тих, хто постійно, або час від часу мають грубі гроші, і тих, хто їх не має, і не матиме ніколи. Більшість останніх ( десь 99,6% ) страшенно заздрять першим та тим, кого вважають тим першим рівним,-- дияспорянам, заробітчанам ( тим, що до пристойних країн пробили си ), тощо.
> Є багато молодших, яких Україна не цікавить, так, якби Ви цього хотіли, але таких і не бракує в самій Україні...
Ви,-- є оптимістом. Бо в Україні таких,-- хоч експортуй по пів цента за центнер живої ваги.
2002.08.31 | НеДохтор
Re: І ця діаспора ...
МАРІЧКА писала:> > Більшість діяспорців НЕ МІЛІОНЕРИ - на жаль...
>
Чи є якісь відкриті дані про українців мільйонерів в діаспорі?
Або простіше: кого можна назвати з українців в діаспорі, котрі досягли високих успіхів у бізнесі?
2002.08.31 | Фарбований Лис
Re: І ця діаспора ...
Ну просто пачками...Знаю про біотех. В цій сфері є кільканадцять людей, що займають топ позиції в керівництві і відповідальні за прийняття рішень.
Яу мінімум знаю, що друга людина однієї з найбільших компанії світу в біотеху *** з капіталізацією в 50+ млрд баксів є українцем, що говорить українською і діти говорять українською.
Але що з цього може витікати???
Ну не будуть вони ділитись своїми ресурсами тільки тому, що у них ці ресурси є, а в інших немає.
От є компанія - світовий лідер по випуску фільтрів різного типу. На верхівці компанії сидить українець. Які теоретичні ідеї можна висунути щодо використання його??? Так, він має гроші, має вплив в своїй сфері, навіть має преставництво в Україні, так само як в іншій сотні країн світу.
Я не хочу сказати, що такі українці скупі чи егоїстичні, ні, вони витрачають і люблять витрачати, але кожна витрата має мати якийсь сенс.
2002.08.31 | НеДохтор
Re: І ця діаспора ...
Про таких людей треба хоча б знати.Тому що існує стійкий стереотип, котрий треба розбивати прикладами, що українці вміють досягати успіху, не тільки в культурі та спорті.
Я б з великою цікавістю, наприклад, переглянув сайт де зібрані прізвища та коротенькі історії про таких українців.
2002.09.01 | юрко
Re: це залежить кого Ви розумієте
під визначенням українець. Адже чистої української раси не існує. Хіба за місцем народження чи походженням з України дідів, чи батьків. Тому, наприклад, Голда Меїр, в принципі, також українка, бо народилася в Києві в 1898 році. Хоча росіяни можуть сказати, що вона росіянка, бо Київ тоді під владою російської імперії. Це не кажучи вже про євреїв, бо була прем'єр-міністром Ізраїлю.Але, як згодитися на широке визначення за походженням батьків, чи народженням, то гляньте сюди (англійською мовою):
http://www2.uwindsor.ca/~hlynka/ukfam.html
2002.09.01 | НеДохтор
Re: дякую! Там є багато цікавого (-)
2002.09.02 | Сором
Мудаки вони ці українські мільйонери.
Фарбований Лис писав(ла):> Я не хочу сказати, що такі українці скупі чи егоїстичні, ні, вони витрачають і люблять витрачати, але кожна витрата має мати якийсь сенс.
І скупі, і егоїстичні, і жлоби. Сенс у витратах кажете? А під час УБК не було сенсу просто принести гроші тим, хто мерз в наметах? Або скинутись і віддати при всіх депутатах на Майдані дипломат зелених (тоді б не вкрали)?
Може б і Кучми вже не було.
2002.09.02 | Адвокат ...
Перепрошую,-- Ви про яких мільйонерів мову ведете?
-- Тих, що живуть та бізнесують в Україні?-- Тих, що живуть та бізнесують за кордоном?
-- Тих, що живуть в Україні, але бізнесують за кордоном?
-- Тих, що живуть за кордоном, але бізнесують в Україні?
???
2002.09.02 | Сором
Re: Перепрошую,-- Ви про яких мільйонерів мову ведете?
Тих, що живуть та бізнесують за кордоном?2002.09.02 | Адвокат ...
То була би прикра недолугість!
Наступної ж секунди, як, бодай один доляр був би переданий закордонним громадянином на потреби наметників, ку-чмо-ноїди утнули б такий ґвалт про втручання "атдєльних ґраждан друґіх гасударств" у внутрішні справи України,-- що совкові істерії здали сь би музикою!До того ж, ті, про кого Ви згадуєте, не мають в Україні специфічних бізнесових інтересів. Ку-чмо їм, як і багатьом в Україні,-- є огидним. Але... бізнес,-- не багадєльня.
2002.09.03 | Сором
Це Батьківщина - багадєльня?
Адвокат ... писав(ла):> Наступної ж секунди, як, бодай один доляр був би переданий закордонним громадянином на потреби наметників, ку-чмо-ноїди утнули б такий ґвалт про втручання "атдєльних ґраждан друґіх гасударств" у внутрішні справи України,-- що совкові істерії здали сь би музикою!
Почнемо з того, що на потреби наметників був переданий закордонними громадянами не один долар. І ніхто не кричав. Це були не агенти ЦРУ, а звичайні прості іноземці, які співчувчали опозиціонерам. Давали небагато - від кількох до кількох сот доларів.
Але я мав на увазі не іноземних громадян, а громадян України, які живуть і бізнесують за кордоном. Ну іноземних також, тобто діаспору.
А взагалі - яка різниця щоб вони кричали? Вони і так кричали й без тих грошей. А були б гроші, то кричали б вони собі вже в камерах.
>
> До того ж, ті, про кого Ви згадуєте, не мають в Україні специфічних бізнесових інтересів.
А серце вони мають? А слово Батьківщина з тремтінням губ чого тоді вживають? А висловлюють підтримку на словах навіщо?
2002.09.03 | Адвокат ...
Батьківщина,-- то Батьківщина.
Але,-- не всі відчувають си її синами та дочками.Нажаль, переважна більшість тих, про кого Ви ведете мову,-- чи не все своє попереднє життя мріяли лише про одне,-- чкурнути з Батьківщини світ за очі.
Отже,--
2002.09.01 | МАРІЧКА
Re: І ця діаспора ...
Є кілька міліонерів - бізнесменів в нашій славній АВСТРАЛІї, є і в ЗСА й Канаді, навіть і в Бразилії - але я без їх дозволу я не можу їх називати але їх не багато - можне з десяток два...2002.09.01 | Фарбований Лис
Re: І ця діаспора ...
Ну не два десятки і навіть не дві сотні... а значно більше.Стати мільйонером зараз не так вже і складно. І зараз мільйонерів дуууже великий відсоток в тих же ЮСА. Українці приблизно відображають той же соціальний спектр що і решта жителів країни проживання.
2002.09.01 | НеДохтор
Re: І ця діаспора ... (про мільйонерів українців)
МАРІЧКА писав(ла):> Є кілька міліонерів - бізнесменів в нашій славній АВСТРАЛІї, є і в ЗСА й Канаді, навіть і в Бразилії - але я без їх дозволу я не можу їх називати але їх не багато - можне з десяток два...
Маю великий сумнів, що так мало, але якщо Ваша правда,
тоді всім хто бідкається, що діаспора мало допомагає матеріально можете надавати такі дані:
http://www.cenews.lviv.ua/news/?id=6048
-----------------------
...
В Україні 160 офіційних мільйонерів
За підсумками 2001 року 160 осіб задекларували прибутки понад 1 млн. гривень, 10 громадян — понад 10 млн. гривень, один — понад 40 млн. гривень. Про це заявив сьогодні на прес-конференції глава Державної податкової адміністрації Микола Азаров, передає кореспондент Cenewsу.
У 2000 році в своїх мільйонних прибутках зізналися 62 громадянина України.
За словами Азарова, основна сума прибутків цих громадян отримана від продажу акцій, нерухомого майна, дивідендів, відчуження іншого майна. Частка зарплати в їх прибутку не перевищила 3%.
«Прибутковий податок наші добродії мільйонери з основної суми прибутку не сплачували», — сказав Азаров.
Він зазначив, що основна сума прибуткового податку — 8,4 млрд. гривень з 8,8 млрд. гривень перераховані до зведеного бюджету громадянами, чиї прибутки не перевищили 400 гривень в місяць.
...
---------------------
2002.09.01 | юрко
Re: ось приклад багатого
канадець українського походження, Євген Мельник (Eugene Melnyk), засновник біотехнологічної компанії BioVail. Головним продуктом компанії є патентований controlled release процес, тобто, процес, який дозволяє виділяти медикамент в тілі чітко контрольованими порціями протягом довгого часу. Мається на увазі, що замість приймати ліки від серцевої хвороби, скажімо, кожні 2-3 години, вистачить один раз на добу. Отже, згідно журналу Forbes, який присвятив йому і його компанії окремий випуск, Мельник належить до кола найбагатших людей світу. Його частка в акціях компанії становить десь біля 3 мільярдів доларів. Можна вважати, що він має стільки грошей, тобто є мільярдером.Може, в порівнянні з Билом Гейтсом це виглядає небагато (його частка в Microsoft оцінюється в десь 30 мільярдів з гаком), але достатньо вражаюче, особливо, коли взяти до уваги, що ті гроші не вкрав, не отримав в результаті якихось маніпуляцій завдяки нерозвиненому законодавству, а є наслідком інтелекту. Йому десь 42 чи 43 роки і він є не лише співвласником BioVail, але й одним з директорів та Chief Executive Officer, тобто, керівником і головною виконавчою особою компанії. З ним носилася канадська і американська бізнесова преса. Канадці в 2000 році навіть визначили, що він знаходиться на шостому місці серед найвище оплачених керівників компаній, бо крім частки в компанії, його щорічна платня з бонусами становить десь біля мільйона доларів.
Звичайно, є натяжкою вважати його українцем, бо він канадець. Так само, як вся діаспора не є українцями, а є відповідно, американцями, чи канадцями, чи австралійцями. Бо, зрештою, всі громадяни цих країн колись мали чужоземне походження - німецьке, англійське, іспанське і т.д. (крім так званих native - індіянів, які є справжніми корінними жителями країн), а не лише українці. Але українське походження Мельника є українським походженням - цього не можна заперечити. Хоч я зустрічав на форумі твердження, що українці в діаспорі знаходяться на найнижчому соціальному щаблі і взагалі нічого не варті, бо нічого собою не представляють, приклад Мельника підтверджує протилежне.
Більше про компанію, її продукти та Мельника тут: www.biovail.com
2002.08.31 | Step
Kubynsjki likari tezh Ukrainsjka dijaspora?
Ja znaju shjo Kuba pryjmaje "Chornobyljskyh" ditej na ozdorovlenja. Ne chuv pro shjosj take z boku Kanadciv chy Pivnichnyh Amerykanciv.Shjodo statusu zakordonnoho ukrajincja - haj spershe dopomozhutj pidpysaty uhodu z pytanj trudovoi mihracii z Kanadoju chy USA. A potim narod Ukrajiny im viddjachytj zaznachenym statusom.
I duzhe cikavo, chy zasluhovujutj v zahali vony na ce znanja? Koly rik tomu ukrainsjkyj emihrant zabyv rodynu u Californii to miscevi "stari ukrainci" projshlysja po cym novym prybuljcjam, vidhrestylysja vid nyh i zaznachyly shjo vony spravzhni intehrovani amerykanci, a vid tyh noviotnih usjoho mozhna chekaty.
2002.09.01 | МАРІЧКА
Re: Kubynsjki likari tezh Ukrainsjka dijaspora?
Українці в ЗСА й Канади приймали кілька груп дітей - з Білої Церкви й інших міст - тзв. Чорнобильців.Українці Бельгії - створили після мого першого побуту в Україні оргнізацію, яку назвали ДІТИ в Потребі - 7 років під ряд українці й бельгійці приймали дітей з Калуша ( там же славний хімічний завод Хлорвініл й народженість дітей з різними вадами велика) з Коломиї й Франківська - допомагають - висилають медицину, одежу, літературу...
В Німеччині і в Голяндії за посередництвом української діяспори бували діти...Це дуже коштовні проєкти. Жінки варять ваерники, голубці, продають деревяні писанки, вишивки, ітд, ітд - збирають гроші аби діти приїхали -ітд.
І в Австралії в сіднеї й Мельбурні були діти-чорнобильці з Куєва й я возила гуманітарну допомогу - яка була роздана жінками Жіночої Ради РУХ-у Марією Драч й іншими пнями - в лікарнях в Києві - все це знате на відео...
Я повторюю - діяспорці не в силі ВСІМ допомогти - нас замало...
Я згідна з тим, що треба вимагати діяспорцям в урядів країн де вони живуть НОРМАЛЬНОГО договору приїзду робітників, як це робить Бельгія, Німеччина,Франція з Туречиною чи Італією. Так - тоді все було би НОРМАЛЬНО!!! і не було би нелегалів й багато з тим зв'язаних проблем!
2002.09.01 | Step
Re: Kubynsjki likari tezh Ukrainsjka dijaspora?
Super,mabudj shjodo likariv ja dijsno ne v toj step zajshov, ale shjodo realjnoho lobijuvanja interesiv ukrainsjkyh hromadjan - robitnykiv u Pivn. Ameryci ta Zahidnij Evropi....ja vpevnenyj shjo same ce i maje buty priorytetom dijaljnosti Dijaspory. Ne znaju naskiljky ce mozhe buty realjnym, ale mainland Ukrainci taky zusillja shanuvatymutj biljshe nizh shosj inshe.
Z povahoju,
Step
Spasybi,
Step
2002.08.31 | Л.К.
Re: "Українська діаспора та Україна".
З позиції дипломатичного протоколу ми маємо подякувати Вам за цікаву інформацію.З позиції не дипломатичного протоколу ми теж маємо подякувати Вам, бо, неправду, цікаво те, про що Ви розповіли.
Але, якщо залишити дипломатичні реверанси і поділитися людськими враженнями від Вашої розповіді, то стає сумно.
Сумно, бо розумієш наскільки діаспора далека від насущних проблем Української держави.
Кухня, діти, церква – це її (діаспори) уділ і тому вона далі перебуває у шоку, що в Україні президент не Кравчук, вона засуджує дії Мельниченка, вона переймається долею українських підручників більше, ніж смертю українських шахтарів.
Усе правильно. Спасіння утопаючих - справа рук самих утопаючих.
Тому одні за кордон і в церкву, а інші тут і за грати.
2002.08.31 | Тоня
Re: "Українська діаспора та Україна"./Додам дещо з Марійчиного
Це звідси:Відзначення 11-ої річниці Дня Незалежности України
http://www.perehid.kiev.ua/observer/345.html
Можливо, цей шмат тексту допоможе зрозуміти краще, яку частину діяспори представляє Марічка, адже слово "діяспора" і "діяспорець" це не гарантований знак якості, а просто позначення українців, що волею долі мешкають або працюють за межами України, вони - РІЗНІ: серед них і дурні й розумні, патріотичні й запроданці, ледачі й працьовиті, боягузи й борці, брехуни й щиросердні і часто-густо просто гнилиці.
А є ще ті, що роблять мовчки свою справу задля України й свого народу, а не задля визнання, слави й аплодисментів, вони не будуть у Вас, кохані земляки, перед очима рапортувати й засвічуватись, щоб сподобатись, ймовірно, Ви ніколи не почуєте їх імен і списків з кількістю "зелених", які вони інвестували без девідендів, але їм цього й не потрібно, їм потрібна жива Україна. Бо немає найпочешнішого визнання, як продовжити свій рід, а отже самого себе. А далі Марічка продовжить:
****Я ніколи не жаліла й не боялася сказати правди, і нашим діяспорцям і політикам в Україні.
”Ми мусимо усвідомити собі, що в першу чергу український народ в Україні несе відповідальність за те, щоб цю державність затримати. Хоч ми, в діяспорі слідкуємо за тим, що діється в Україні й реаґуємо на все й не менше переживаємо за її політичну долю. Питань “ЧОМУ” зараз так в Україні, як воно є - дуже багато…Перше всього ми повинні пам'ятати, що самостійна Україна постала з відомств, що залишилися її у спадку від сов'єтської системи. Це відноситься до політичної еліти. Як знаємо, для більшості людей з політичної еліти вибір самостійної України не був щирим.
У серпні 1991 - го року валився СССР, народ лаяв за всі негаразди Комуністичну Партію. На референдумі 1.12.1991 народ проголосував за незалежність, лише тому, що сподівався в на кращі МАТЕРІЯЛЬНІ життєві обставини, маючи на увазі, що скоро всі збагатіють... Самостійну Українську Державу визнали майже всі держави світу - та Україна ще не вилізла з статусу російської кольонії, коли взяти під увагу національне її звільнення, бо керівники держави, зокрема Президент, проросійські або зросійщені…
За роки державної незалежности, навіть після прийняття Конституції 26.6.1996, де в точцій 10 зазначено, що українська мова є державною мовою, - русифікування України не тільки не припинилося, але ще й набрало нової сили і тепер загрозливим валом котиться по всій Україні.
Для патріотів в Україні й для нас в діяспорі, сьогодні питання здобуття дійсної державної незалежності для українського народу залишається таким же актуальним як і сотні років тому. Цьогорічні березневі вибори показали, що переважна більшість українців в Україні думає, інакше. Вони уважають, що вже мають свою державу та, що боротьба за незалежність від зрусифікованих Уряду та Верховної Ради, не є дуже важною. В Україні більшість політиків уважає, що українська держава стоїть на досить твердих ногах і уважають, що президент Кучма, хоч і зробив багато помилок, то до тепер не зробив ніякого потягнення, яке серйозно надщербило б незалежність України. Та ніщо ще не вказує на те, що Україна збирається йти слідами Білорусі, тобто пішла б на повну інтеґрацію з Росією.
Вибори і показали, що для переважної маси виборців справа мови, справа українізації України не була важною, навіть недотягнення Уряду у внутрішньо національній політиці, - а важним була справа політики уряду що до соціяльно-економічної ситуації. Тобто матеріяльні справи.
В Україні енергетична, економічна, екологічна й платіжна криза. Кожна людина в Україні хоче краще жити й пересічний українець піде за тим, хто вкаже йому шлях до виходу з біди.
Україна стала незалежною, а з незалежністю приходить і відповідальність за власну долю. Як ми вже переконалися, в Україні багато людей невідповідальні й то в усіх ділянках…Що я тим хочу сказати? Ми, українці все надіємося на когось, на якихось сусідів, на міжнародні фонди й забуваємо, що ніхто нам не допоможе. Українці повинні розраховувати на власні сили, як це зробили по другій світовій війні німці та японці. Тоді ніхто не зможе віддібрати місце українського народу з під вільного неба й сонця.
Нас розламали, роз'єднали, й то так, щоб східний українець не впізнавав у західньому українцеві свого брата. Навіть впевнено вдалося роз'єднати українців України з діяспорними українцями. Скільки з нас розчаровані тим, що діється в Україні? Все це робиться суцільно…На жаль в Україні ще сильно діє психоза страху. Треба одне, а може два покоління, яке напевно збудеться цієї страшної хвороби – психози страху.
Що в Україні є так, як є винні залишки старої сов'єтської системи, яких не так просто переробити. Винні ті, які при владі, які дбають лише про себе, винні й ті, які крадуть державне майно й безкарно вивозять його в банки західних держав. Винні ті так звані бізнесмени, які пішли в тіньову економію, які не хочуть платити державі податку. Як може існувати будь яка держава, як ніхто не хоче платити податку…Чим виплачувати зарплату, пенсії, стипендію? Й врешті винна тзв. національна несвідомість більшості нашого народу.
В Східній Україні маса робітників зденаціоналізована, зрисуфікована й знаходиться в дуже складному фінансовому становищі. Вона не здатна рятувати себе, а, що там вже говорити про рятування чести нації. Завалюються копальні вугілля! Україну навіщає траґедія за траґедією- гинуть вуглекопи й діти України. А винних – не має, як і колись.
Переважна більшість людей, навіть в Галичині, не сприймають діяльності таких організацій як “Просвіта”, “КУН”, чи “Конґрес Української Інтеліґенції”, бо вони кажуть: “Можна Україну любити, але їсти треба щодня, застаріли гасла не дають хліба чи зарплати”. Тарас Шевченко писав: - “якщо взяти одну гілку верби, коли її ломати - вона трісне. Якщо взяти жменю гілок, вони при ломанні не тріснуть”.
Вибори показали, що під сучасну пору з усіх демократичних партій найбільше сприймається Бльок “Наша Україна” в народі… Нібито виграли з’єднані партії й організації вибори – а що сталося в дійсності? Ми свідками того, що пропрезидентські і провладні структури з бльоку “За єду” вміли обдурити, обманути народ й її демократів й зайняли провідні становища у Верховній Раді, в її Комітетах, в районних й обласних Радах. Черговий раз обдурили!
Стан церковно-релігійного життя в Україні заставляє нас запитатися : - Коли знайдуться в Україні новий Митрополит Василь Липківський, Мстислав Скрипник, Андрій Шептицький чи Йосип Сліпий - Богом післані мужі великих візій? Чи Патріярх Філярет є тою об'єднуючою для України особою, не знаю, хоч він старається об'єднати всі церкви (православні відламки й УКатолицьку Церкву) - в одну Українську Церкву Київського Патріярхату, тобто незалежати ні від Риму, ні Москви, ні Константинополя. Він напевно хоче увійти в історію Церкви України, як наслідник згаданих великих церковних мужів. Може йому вистарчить сили це досягнути - створити одну єдину Українську Національну Церкву. Іншої постатті до сьогоднішнього дня не виринуло.
І знову те ж саме питання, яке ставимо вже 11 років і повторюємо його - Чи маємо ми, діяспорці, право тратити надію, що незалежність України незакріплена?
Не маємо! Україна сьогодні проходить переходовий час. Він навіть жорстокий. Обчиститися від сов'єтсько-комуністичної системи, її звичок, не так просто, це триватиме ще якийсь час.
В Україні сьогодні твердять, що вже не може бути мови про повернення до стану, що існував до 1991- го року. Українські політики, ті, які при владі від часу проголошення самостійности в серпні 1991 - го року, навіть соціялісти та комуністи добре оцінили переваги самостійної держави і своє певне становище в ній…В цьому переходовому періоді роля діяспори й надалі важна. Ми ніколи не сміємо відмовлятися від духовної допомоги Україні, бо, мовляв, там неполадки. А в нас в діяспорі все гаразд? Подивімся правді в очі, як в нас в Австралії? В наших громадах? Скільки Громад хочби в Новій Південній Валії перестало існувати? Скільки домів вже продалося? За останні два роки в нас стало ще гірше. І хоч ми радіємо успіхам наших справді бравурних танцюристів, гарними концертами, успіхом одного чи іншого хору, – це не той фактор, який втримає наші Громади при житті. Ми любимо вживати вислів “громадський сектор” – а він в нас розподається, зокрема коли мова про Сідней.
Мені з України вже не раз звертали увагу на те, що “коли подивитися на знимки у “Вільній Думці” – на залі самі старі люди .” Так, ми десь затратили молодших людей...Й цей процес продовжується й буде на жаль ще гірше, бо чомусь в нас стало звичкою все ставити на особистий рівень - а роблять це ті, які нічого не роблять в суспільстві, лише займаються красномовством й вимагають шани від довколішнього світа...Ми навіть не в силі втримати “Вільну Думку”, як тижневик, а дехто фантазує, ще про якісь багато тисячні збірки. Та скоро не буде ґазети, в якій будемо про ті збірки писати...Як це не сумно, а правдиво. Але на Україну нарікаємо, бачучи незадовільний стан навкруги себе.
Та ми повинні і пам'ятати, що Україна вже 11 років самостійною! Це досі найдовший період самостійности в нашій новітній історії! За тих 11 років відбулося дуже багато позитивного.
Поперше на міжнародньому відтинку Україна заняла видиме місце. Україна встановила дипломатичні відносини з 166 державами світу, має розгалужену сітку дипломатичних та консульських установ (80 у 60 державах), уклала і виконує понад дві тисячі міжнародно-правових документів. Україна має корисні ділові відносини з рядом країн світу. Відчувається позитивне ставлення Ради Европейських країн до України. Правда, скандали в Україні останніх років, справа вбивства кількох журналістів, нібито порушення міжнародних договорів – продажі зброї Іранові, талібанцям ( все це не доказано ще) послабили відносини ЗСА з Україною. Але, політичний Вашинґтон зрозумів, що незалежна Україна є чинником, який може унеможливити відновлення імперської Росії, шовіністичні провідники якої поставилися до незалежности України як до тимчасового побічного продукту розвалу СССР.
Коли мова про українсько-російські відносини то варта все ж таки наголосити, що українські політики визнають покращання відносин з Москвою, особливо в економічній сфері, але підкреслюють словами колишнього міністра закордонних справ України, Бориса Тарасюка, що основна ор'єнтація України дальше є скерована на Захід. Україна й Росія сяк так погодилися на перемиря, підписуючи угоду, в якій Росія визнала суверенність і кордони незалежної України й Угода торговельно-економічна показала, що Москва відчуває потребу конкурувати зі Заходом що до льояльности Києва.
Польща з другої сторони переконана, що без України Росія перестає бути імперією, тому президент Польщі, з своєю командою так дуже прихильно ставиться до самостійної України, але в разі потреби, для виключно своєї користи, буде залицатися до Москви. Такий бо вже світ настав!
Україна встане на ноги, може не за цих “реформаторів”, які при владі, але за інших. Ми мусимо вірити в український народ. Втратити самостійности Україна не повинна, бо це було б катастрофою цілої Східньої Европи, яка попала б у хаос. А для самих нас, українців це було б змарнуванням ще одної “історичної нагоди”.
2002.08.31 | Step
Re: "Українська діаспора та Україна"./Додам дещо з Марійчиного
Tonja,budj laska, vse super, ale znovu, ne treba pro "nedorozvynutyj" u nacionaljnij svidomosti Shid.
Ce nabagato skladnishe i vymagaje ne patetychnyh hasel "dajesh zhovtoblakitnu ataku na chervoni pomidory", a vsebichnoho analizu intehracijnyh mozhlyvostej ukrainsjkoho suspiljstva u konteksti realjnogo sjogodenja, globalizacijnyh ta cyvilizacijnyh vplyviv iz zaluchenjam jak ukrajinsjkyh ekspertiv tak i Rosijsjkyh, Poljskyh ta in. Ideologizuvaty pytanja bulo b pomylkovym. Potribno b bulo takozh sprognozuvaty modeli rozvytku faktychnogo suspiljstva u integracijnomu, cyvilizacijnomu, movnomu, kuljturnomu konteksti i .t.i. Vy dobre pomichajete stari pohrozy, ale jakosj obhodyte novi.
Z povahoju do nezlamnosti ta vpertosti,
Step
2002.08.31 | Тоня
Re: Z povahoju do nezlamnosti ta vpertosti
Step писав(ла):> Z povahoju do nezlamnosti ta vpertosti,
Почну з кінця. Він мені дуже припав до душі, заінтригована.;)
> Tonja, budj laska, vse super, ale znovu, ne treba pro "nedorozvynutyj" u nacionaljnij svidomosti Shid.
****Та звичайно він "дорозвинутий", та лише, от нестикування, у своїй східнянській національній свідомості, яка не завжди, немає де правди діти, співпадає з українською.
> Ce nabagato skladnishe i vymagaje ne patetychnyh hasel "dajesh zhovtoblakitnu ataku na chervoni pomidory",
Ні, я люблю таке гасло "Атакуй першим!", а там вже адекватно до ситуації, що під руку втрапить.
...vsebichnoho analizu intehracijnyh mozhlyvostej ukrainsjkoho suspiljstva u konteksti realjnogo sjogodenja, globalizacijnyh ta cyvilizacijnyh vplyviv iz zaluchenjam jak ukrajinsjkyh ekspertiv tak i Rosijsjkyh, Poljskyh ta in. Ideologizuvaty pytanja bulo b pomylkovym.
Прочитала, напряглась, порозумнішала, захотілось Вам сподобатись ,а тому додаю.. ЛИШЕ Ideologizuvaty pytanja bulo b pomylkovym. Так ,здається, краще.
Potribno b bulo takozh sprognozuvaty modeli rozvytku faktychnogo suspiljstva u integracijnomu, cyvilizacijnomu, movnomu, kuljturnomu konteksti i .t.i. Цим і займається творчий гурт мого улюбленого ПЕРЕХОДУ-IV.
Vy dobre pomichajete stari pohrozy, ale jakosj obhodyte novi.
А отут Ви помиляєтесь. Я помічаю майже все, лише рук тіко дві, а то б ті погрози помічали й мене, а не лише я їх. Але у мене непоганий слух і нюх, а тому мої шанси повсякденно збільшуються. А хто поряд зі мною, теж здобувають. Можливо, з аналітикою у мене і туго, але не лінуюсь вчитись, а ось з інтуїцією, кажуть, є певні успіхи.:)Навіть про Вас вже дещо знаю.
> Z povahoju do nezlamnosti ta vpertosti,
****Знову повертаюсь до кінця. Сподобався таки, обіцяючий ;)
Tonja
2002.09.01 | Step
Re: Z povahoju do nezlamnosti ta vpertosti
Tonia,spasybi za detaljnu vidpovidj. Spodivajusj nichoho shkidlyvoho dlja mojeji reputacii vy pro mene ne znajete (shje :-).
Rospovidajutj usjaku zhutj pro nestrymni doshi nad okremymy diljankamy zapadnoi hrystiansjkoi cyvilizacii. Maju nadiju, shjo ce vzhe skoro zakinchetjsja.
Tajemnychyj Shidnyj Pryvit,
Step
2002.09.01 | МАРІЧКА
Re: "Українська діаспора та Україна".
Чому не переймаємося смертю шахтарів?Підчас святкувань незалежности вшановували пам'ять згинувшись і шахтарів і львівських жертв - (падіння літака)
Так, я згідна з тим, що діяспора далеко не розуміла України, подій там, ситуяції - існувала залізна заслона -
Ми, скорше наші батьки, які виїхали молодими з України (більшість німці збирали)пам'ятали Україну таку, якою вони її залишили -
ЩО ОЗНАЧАЛА СОВ'ЄТЬСЯКА дійсність побачили ми, ті,які поїхали впершу в Україну в 1990 роках...й побачили, що багато діяспорців ВИМРІЯЛИ собі у своїй уяві свою Україну...а від мрій до дійсності далеко, далеко...
Якщо діяспора жаліє, що пан Кравчук не Президентом - то, дорогий, порівняти можна обох Президентів???
Я уважаю, що пам КРАВЧУК був набагато КРАЩИМ президентом, як теперішний.
ЯКЕ ВІН ПРЕКРАСНЕ ВРАЖІННЯ РОБИВ на політиків Заходу - ітд. що це писати - Може в Україні вважають, що він багато дечого не доробив - то імідж Україну за Президентства пана КРАВЧУКА був на вершку - а зараз??? Маємо чим похвалитися?
Так, що панові Кравчукові треба віддати належне...
А що до кухні, що до церков діяспорних й рівня діяспорних українців - маємо те, що маємо або маємо те на що ми заслуговуємо або на що ми здібні!
2002.09.01 | Patriot
Re: "Українська діаспора та Україна".
Чому ж на останніх виборах КУН підтримував Марчука, колишнього генерала ГДБ. Сподіваюсь, що не потрібно нагадувати, що собою являє КУН? Тобто діаспора інколи, чи точніше її вихідці з діаспори, не завжди позитивно впливають і на політику України. Моя думка. Діаспорі залишити те, що за кордоном, а в Україні самим створювати своє майбутнє. Колись мій викладач говорив, що ті укранці давно вже не українці, а канадійці, німці, американці. Так воно і є. Самі собі ми здатні допомогти, а діаспора, інопланетяни... і т. д. нам не допоможуть. діаспора повинна займатися своїм власним розвитком і з береженням себе самої в першу чергу.2002.09.02 | МАРІЧКА
Re: "Українська діаспора та Україна".
Кажуть, що ті з діяспори, які поїхали в Україну жити, після проголошення незалежности, стають ЗОВСІМ іншими, якими були в діяспорі... Я це помітила сама...Видно - розуміють ситуацію краще, як були в діяспорі - це нормально...
Чому КУН підтримував Марчука треба запитатися у пані Слави Стецько. -Чи має КУН чи ОУН в Україні великий вплив показали не останні, а попередні Вибори...Недобрли 4% барієр!
І дальше, хоч Україна пролила стільки крові і були ВЕЛИКІ постатті в її новітній історії від 1918 років - на жаль більшість населення УКРАЇНИ все було тзв соціялістичних поглядів...
Маємо те, що маємо.
Під сучасну пору треба підходити до справ так - ви в Україні дбайте про себе , своє життя і щоби Україна не стратила самостійности
Діяспора повинна прикласти повну увагу на збереження себе -
В Україні прекрасні люди, багато є мудрих політиків,хоч не все ми їх розуміємо - деякі їх потягнення. Україна не пропаде як держава - а обов'язок затримати Україні її незалежність і покращити ваш рівень життя НАЛЕЖИТЬ ВАМ МЕШКАНЦЯМ УКРАЇНИ!
2002.09.02 | Л.К.
Re: Запитання до Марічки.
Чи не могли би Ви розповісти як у діаспорі сприйняли "ініціативи" Кучми?Кого би Ви підтримали на президентських виборах 2004?
2002.09.02 | МАРІЧКА
Re: Запитання до Марічки.
В нас в Австралії ще нові ґазети не вийшли й про заяви пана Кучми знають лише - той хто знає, з радіопередач.Коли інформація буде в нас надрукована й поширена - я не думаю, що це сприйметься позитивно -Пан Кучма хитрує...
Я читала, здається в ґазеті день, що пан Кравчук не проти того виставляти свою кандидатури в Президенти ще раз.
Якщо би я мала право голосувати, ні в якому разі не голосувала би за панок Кучмою - за Кравчуком так -
Якби балотувався Віктор Ющенко - можна би було йому дати шанс - хоч показалося, що він далеко не той, що ми думали...
2002.09.02 | Patriot
Re: "Українська діаспора та Україна".
МАРІЧКА писав(ла):> Чому КУН підтримував Марчука треба запитатися у пані Слави Стецько. -Чи має КУН чи ОУН в Україні великий вплив показали не останні, а попередні Вибори...Недобрли 4% барієр!
Та я ось питав, але чіткої відповіді так і не отримав. Усі лише казали, а що треба було за комуняку Мороза голосувати? А КУН все таки очолюваний людиною, яка належить/ла до діаспори....
> Під сучасну пору треба підходити до справ так - ви в Україні дбайте про себе , своє життя і щоби Україна не стратила самостійности
> Діяспора повинна прикласти повну увагу на збереження себе -
Тут з Вами цілком погоджуюсь- ніхто нас не порятує, якщо самі себе не врятуємо.
>
> ... і покращити ваш рівень життя НАЛЕЖИТЬ ВАМ МЕШКАНЦЯМ УКРАЇНИ!
Цілком вірно!