МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Собирается ли Ющенко быть строителем пирамид?

08/26/2002 | Rotor
Опять и "моделях и образцах".

По эстонской же градации такие доходы получают: «специалисты, бухгалтера, специалисты по маркетингу, младшие редакторы в газетах, начальник склада и т.д. ; руководители среднего и старшего звена и материально ответственные лица: главные бухгалтера, финансовые директора, а также успешные менеджеры по продажам, которые зарабатывают на процентах. Кроме того - квалифицированные программисты, руководители отдела маркетинга».

Очень репрезентативно. Прям «лицо нации».

Итак.

Средняя зарплата в Эстонии - $318,30.

Но во-первых, в любом случае это БРУТТО зарплата, т.е. с не изъятыми налогами и без поправки на стоимость услуг, квартир, продуктов и т.д. С украинской зарплатой её сравнивать сложно, этот пересчёт биржевого курса кроны на доллар ни о чём нам не говорит.

Во-вторых, сами же жители Эстонии над своей статистикой смеются: «Тут по нашему телевидению заявили, что средняя зарплата в Эстонии 5 штук ($300). Я офигел. Несложный подсчет: 500 000 рабочих (думаю найдется) умножим на 5000 и 12. Получим заработок населения в год - 30 миллиардов крон. С нашей налоговой базой - налоги с этого: 3**10 * 0.33 + (3**10-(500 000*800*12))*0.26 = 17.6 миллиарда крон. По моему, наш бюджет поменьше. А акцизы? А с оборота? Врут. Кому выгодна эта ложь? Государству! Штрафы больше, зарплата депутатам больше (она зависит от средней), да и в глазах Европы не так стыдно. Однако - это только мое мнение, у вас есть Ваше? Оставьте в гостевой книге, линк сверху».

Сколько стоит жизнь для народа?

«Средняя зарплата в Эстонии в сфере финансов составляет $537, в сфере недвижимости – $300, строительстве – $270, сельском хозяйстве – $168, образовании – $148. Средняя пенсия – около $100. Одноместный номер в хорошем отеле обойдется приблизительно в $140-150 в сутки. Приличный обед в ресторане с эстонской кухней – $35-40. Такси – 30-40 центов за километр. Телефонный звонок, например, в Россию стоит 50 центов за минуту».

М-да. Если без громкого звона биржевых курсов, то не намного выше даже Украины Эстония прыгнет.

Но какой ценой? А вот здесь-то и начинается самое интересное.

«Если сравнивать уровень ежемесячных доходов среднестатистического латвийского жителя (69,2 Ls) с официально определяемым минимальным прожиточным уровнем (89 Ls), становится очевидно, что не менее 2/3 латвийского населения не дотягивает до этого уровня.

Интересно отметить, что в Эстонии и Литве удельные ежемесячные расxоды домашниx xозяйств превышают доxоды на 31 крону и 2,5 лита (в масштабах страны – это 250 млн. крон и 38 млн. литов ежегодно) соответственно. То есть СРЕДНЯЯ ЭСТОНСКАЯ И ЛИТОВСКАЯ СЕМЬЯ СЕГОДНЯ ЖИВЕТ В ДОЛГ. Латвийская статистика этого явления не отражает, здесь расходы и доходы, как будто, сбалансированы».

И кто и даёт, интересно? Не другие эстонцы, во всяком случае: «Но как быть тем 53 процентам эстонских семей, у которых официально нет сбережений, которые живут от получки до получки или от пенсии до пенсии. Меньше трети эстонских семей имеют на депозитах в банках накопления, превышающие 1000 крон».

Эстонская семья здесь не оригинальна. Она лишь воспроизводит политику эстонского государства.

Эстония – на втором месте в Вост. Европе по привлечённому объёму иностранных инвестиций. В 1999-м году их объем достиг $1 392 на душу и до сего года продолжает возрастать.

В 1998-м году согласно последним данным Всемирного инвестиционного отчета, кумулятивный объем прямых зарубежных инвестиций составил в 1998 году 35,6% от валового внутреннего продукта, что является высшим показателем не только среди стран Центральной и Восточной Европы.

Это не всё. Объём иностранного долга на душу достиг ещё $1 067. Плюс хроническое негативное сальдо торгового баланса, в 2000-м году около $600 на душу.

В Эстонии на сегодняшний день продано ВСЁ: от заводов и энергетики до земли. «Я недавно решил избавиться от своего огородного участка. Дал обьяву в газету. Так кто, как ты думаешь приехал?
Фин на собственной машине с финскими номерами. Правда разговаривали мы с ним через переводчика. Он даже не стал смотреть мои постройки, а спросил, как будем оформлять купчую». Ещё замечают, что в Эстонию – «многие финны также переезжают жить в Эстонию, где для них всё сказочно дешево, особенно это любят делать финские безработные» (я бы сказал, игра обменных курсов)

«Довольно радужные картинки из жизни рядовых эстонцев, нарисованные представителями политического и экономического бомонда несколько диссонировали со скучными лицами жителей Таллинна и многих мелких городков Эстонии, сквозь которые проезжал наш микроавтобус. Таллинн - дешевый город для финнов и шведов, любящих его за живую ночную жизнь, но цены в магазинах и кафе не слишком доступны местным жителям».

Вы думаете, Эстония этот золотой дождь использовала рационально? Как бы не так. Эстония – выходит в лидеры Европы по мобильным телефонам и интернетизации. Поскольку Эстония не является разработчиком и производителем требуемого для этого дела оборудования, то совершенно ясно куда защёлкали весёлые баксики, вырученные за эстонские дороги, заводы, землю и электростанции.

(«Правительство Эстонии вместе с руководителями ведущих компаний страны огласили амбициозный план: к 2003 году догнать и перегнать соседку-Финляндию по количеству интернет-подключений, что сделает бывшую советскую республику одной из самых "интернетизированных" стран мира».

И это на полном серьёзе. БОльших проблем Эстония не имеет. Похоже, распропагандированная «молодёжность» эстонского постсоветского правительства сыграла со страной злую шутку. Мальчики – они и есть мальчики.)

Одним словом, весело погуляли ребята на советском наследстве. Одна беда – официант со счётом уже идёт. А чем платить?

«Предкризисный уровень 1989 г. всё ещё не достигнут (в данный момент уровень ВВП Эстонии составляет 84% от уровня 1989 г.). Резко подорожала жизнь. Билет на автобус от Нарвы до Таллинна стоит 100 эстонских крон (около 150 руб.), трамвайный билет в Таллинне стоит 10 крон (15 руб. – 2,14 грн. (!)), час работы в Интернет-кафе в центре Таллинна стоит 40 крон (60 руб.) На улицах Таллинна, Нарвы, Тарту я увидел довольно большое число бездомных и нищих детей, просящих милостыню. В самом центре старого города в Таллинне на коленях стоял нищий эстонец и вымаливал подаяние у немецких, шведских, финских туристов. В домах у жителей Эстонии стоят счётчики, считающие расход воды — один доллар стоит кубический литр холодной и три доллара — горячей.

Приток инвестиций и начавшийся бум экономики всё равно не компенсировали рабочих мест, потерянных, в результате кризиса начала девяностых и реструктуризации экономики...

Я увидел большое число заброшенных заводов — это мертвые заводы, они никогда больше не заработают.

В самом Таллинне вокруг морского порта некогда была обширная промышленная зона, сейчас остались лишь заводские трубы. В целом из всей промышленности «советского периода» решено было оставить лишь энергетику (тепловые электростанции), деревообрабатывающую промышленность и рыбную ловлю (знаменитые эстонские шпроты и крабовые палочки)… многие жители Эстонии вынуждены уезжать в поисках работы куда-нибудь в Финляндию, Швецию, Германию, Англию...»

Особым цветом на этом фоне блещет эстонская независимость.

«Таким образом, на каждого гражданина эстонии (а их из 1,4 миллионного населения всего около 1 млн, остальные — русские и русскоязычные “неграждане”), приходится 2,2 т российских транзитных грузов, переработанных в таллиннском порту. А ведь в Эстонии есть еще “транзитные” порты, правда, поменьше — в Пярну и Кунда».

Сейчас весь экономический рост Эстонии ЦЕЛИКОМ обеспечивается ростом перевалки грузов для России… Что тут добавить?

Два источника и две составные части эстонских реформ: внешние займы и российский транзит. А ведь недавно это была одна из самы развитых республик СССР, где располагались настоящие жемчужины советского Минсредмаша. Пропили. В полном соответствии с заветами дяди Фридмана.

И безработица, даже по методике МОК – 11%. (Для советской статистике даже счастливая домохозяйка с весьма небедным мужем – безработная и проходит именно по статье «безработные». Но что такое методика МОК? По ней в статистику не включаются «домохозяйки» (даже если они желают работать ибо им нечем кормить детей или, скажем, платить за их образование), люди имеющие «неполную занятость», работающие «по контракту» или в мелком бизнесе (например, по индивидуальному сбору стеклотары на свалках) и т.д. Все эти люди – «работают». И сколько их - не известно.)

И вот ещё:
«Заверения чиновников о ликвидации теневой экономики вызывали улыбки на лицах эстонцев. Теневые дельцы в эстонском государстве если не процветают, то по крайней мере чувствуют себя достаточно уверенно. Hа городских рынках строго "пасут" торговцев, машины неугодных руководителей взрывают (подобный взрыв прогремел в день нашего приезда в Таллинн). Звучат цифры, что 30-40 процентов водки в Эстонии - подпольного производства».

Из Эстонии сделали тот же старый трюк. На фоне обвального уничтожения хозяйства население резко разделилось по доходам. Плюс создана небольшая по объёмам но цветастая индустрия, рассчитанная на туриста извне. Вот и получается – за блестящей картонной витриной сидят крысы и догрызают сухари. А лоху всегда могут представить парочку субъектов с доходом аж $500. Хоть в Украине, хоть в Эстонии, хоть в Нигерии.

Одним словом, Эстония – это ещё одно МММ. Пирамида.

Я не беру худший вариант развития событий, когда придет официант со счётом, а потом и с полицейским, и бравых эстонских парней обанкротят и отправят бомжевать (хотя именно он наиболее вероятен). Скорей всего из политических соображений и в связи со вступлением в ЕС Эстонию помилуют, немного долгов спишут, подкачают субсидиями – страна маленькая, в конце концов, расходы минимальные. И будущий облик типичного эстонского общества – это батраки, работающие на ферме с финским хозяином, официанты, банковские клерки, проститутки, и прочая обслуга «гостей из Финляндии и Швеции». А в недалёком будущем не исключено что и России.

Для сравнения. Та же ужастная Беларусь, имея по расчётам ЦРУ ВВП (РРР) на душу лишь на 25% меньший «пирамидального» эстонского привлекла лишь $68 на душу иностранных инвестиций (в 20 раз меньше аналогичного эстонского показателя) и их уровень продолжает снижаться, по внешнему долгу Беларусь имеет $97 на душу (в 10 раз меньше эстонского показателя). Плюс такой фактик: жизнь Белоруссии обеспечивает неразрешенная промышленность, прежде всего машиностроительная и электронная.

Правда Беларусь не имеет такого социального расслоения как в Эстонии: один получают $600 в банковском бизнесе пока 10 других таскают металолом со своего закрытого завода. То есть, там не создана «витрина» которая бы прикрывала общую нищету и создавала «имидж» стране. Мы видим Белорусское общество таким какое оно есть. Цветастые понты «веселящихся шведов и финов» и «менеджеров высшего звена» его не закрывают…

А в остальном всё ОК. Создание общества «европейских сортиромойщиков» продолжается под веселье шведских туристов в дискотеках, звон «инвестиционных» баксов в карманах «новой европейской элиты» и нытьё про «плохой советский народ».

Відповіді

  • 2002.08.26 | Note

    Estonia - Ukraine (some facts from CIA)

    Ukraine from http://www.cia.gov/cia/publications/factbook/

    GDP - per capita: purchasing power parity - $3,850 (2000 est.)
    Population: 48,760,474 (July 2001 est.)

    Estonia

    GDP - per capita: purchasing power parity - $10,000 (2000 est.)
    Population: 1,423,316 (July 2001 est.)
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2002.08.26 | Rotor

      Оттуда же.

      Ukraine

      Exports: $14.6 billion (2000 est.)
      Imports: $15 billion (2000 est.)

      (+0,4 млрд.)

      Debt - external: $10.3 billion (2000)
      ($215 на душу)

      Estonia

      Exports: $3.1 billion (f.o.b., 2000)
      Imports: $4 billion (f.o.b., 2000)

      (-0.9 млрд.)

      Debt - external: $1.6 billion (2000 est.)
      ($1067)

      Ну и по инвестициям такая же картина.

      Так что не сомневайтесь, ребята, пирамидка в Эстонии. Чем Кучма лучше "эстонских мальчиков" - долгов меньше набрал.

      А Ющенко, похоже, хотел бы его переплюнуть. Нет?
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2002.08.27 | Shooter

        Хм...дивна якась арихметика

        Rotor писав(ла):
        > Ukraine
        >
        > Exports: $14.6 billion (2000 est.)
        > Imports: $15 billion (2000 est.)
        >
        > (+0,4 млрд.)

        14,6-15= -0.4


        > Estonia
        >
        > Exports: $3.1 billion (f.o.b., 2000)
        > Imports: $4 billion (f.o.b., 2000)
        >
        > (-0.9 млрд.)
        >

        > Ну и по инвестициям такая же картина.

        :): Не пизди.

        А наведи інвестиції в Естонію і в Україну за 10 останніх років пер персон.

        Проте головний показник - GDP per capitola in PPP.
  • 2002.08.26 | Augusto

    Якщо цитувати класиків.

    "Падонок, б*я, вищщей мєри!"© нахабно плутає інвестиції з боргами і при тому намагається зробити багатозначний вигляд! "Нє, ну хто-то ж єго фінансіруєт, б*я?!"©
    Коротше - інвестиції це добре, борги - погано. За інвестиції всі країни борються. За борги - ні.
    Але хоч всрися, але зарплата в 300$ і зарплата в 30$ (кому вона платится і коли вона платится) не можуть бути порівняні в здоровому розумі з вигуком: a 30$ більше! (в кого вони є і коли вони виплачуються).
    Резюме. Я таку "пірамиду" як в Європі сам будуватиму і ніякий Ющенко мені не потрібний. А взагалі він казьол все ж правий: в кожного страшна біда: в естонців перли маленькі, в а в українців - юшка з води. Трагедія і там і тут.
    Запитання, а чи взагалі потрібна розмова з людьми, що не знають різниці між позикою та інвестицією і не відрізняють вазу від унітаза?
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2002.08.26 | Step

      Augusto: "Povidomlenja u portovij gazeti"

      Augusto,
      u vas taki cikavi seksualjni fantazii - "vsrysja"...
      Tut Vam Freid potriben, jak dva paljcja...

      Naselenja Estonii - ce jak misto Harkiv bez oblasti, tomu jakshjo nabraty trishechky borgiv, zhytja u okremo vzjatomu Harkovi mozhe buty zaje...sj. Ale dlja togo shjob i reshta bula zadovolena, potribno ne borgy braty, chy rozprodavaty svoji pidpryjemstva inozemcjam (do rechi tezh forma investyvij), a vyrobljaty i litaky i televozory i t.i., ta shje j znajty rynok dlja cyh tovariv.

      A jak my kupujemo Estonsjku kiljku, to my dopomagajemo estonsjkym vyrobnykam, a ne Ukrajinsjkym, chy ne tak?
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2002.08.26 | Augusto

        Must be the circus in town!

        Step писав(ла):
        > Augusto,
        > u vas taki cikavi seksualjni fantazii - "vsrysja"...
        > Tut Vam Freid potriben, jak dva paljcja...

        З якого часу посрати стало се-ксу-аль-ною фантазією? Це у вас так? Ню-ню! Дезодорант купуй. Багато. Фантазер.:):


        Так інвестиція це що? Визнавайте нахабну брехню сперше, а вже потім почнем про викрутаси карасів на пательні: вона маленька, кілька та інше.

        П.М. А що таке "схйе"?
        "shje"
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2002.08.27 | Rotor

      Процитуем.

      Анализ поведения владельцев горячего капитала портфельных инвестиций на развивающихся рынках свидетельствует о том, что, руководствуясь, прежде всего, мотивами получения высокой и быстрой прибыли, они умело разогревают рыночную конъюнктуру, а после завершения спекулятивной операции не задумываясь выводят свои средства, способствуя обрушению фондовых рынков, еще недавно имевших репутацию перспективных.

      Необходимость привлечения прямых иностранных инвестиций (ПИИ) аргументируется обычно тем, что они приносят в недоразвитые страны передовые технологии и таким образом уменьшают их технологическое отставание от развитых. С этим аргументом можно согласиться только отчасти.

      С одной стороны, ПИИ не являются таким опасным средством, как краткосрочные кредиты и портфельные вложения. Прямые вложения носят, как правило, долгосрочный характер, инвесторы заинтересованы в отдаче вложенных средств, а значит – в эффективности предприятий и высокой конкурентоспособности производимой продукции. По этой причине ПИИ принято считать наиболее эффективным средством выхода из экономической депрессии, причем, что особенно привлекательно, не за свой счет.

      Однако такой подход не всегда оправдан даже в случаях, когда вложения не ставят своей целью паралич производства как конкурента инвестирующей фирмы. Допустимый и даже желательный вариант прямых вложений, когда инвестор, привнося передовые технологии, извлекает свою часть прибыли, но и создает условия для получения прибыли национальному собственнику, является скорее исключением, чем правилом.

      Обнаружить корреляцию между прямыми иностранными инвестициями и ростом ВВП удается далеко не всегда, а участие в управлении предприятием иностранный инвестор получает исходя из самой природы такого рода вложений.

      Максимальный объем прямых (как и портфельных) инвестиций пришелся на 1997 год. Задним числом можно утверждать, что также как и портфельные инвестиции, прямые вложения не оказали стабилизирующего влияния на российскую экономику, также как и гораздо более мощные многолетние прямые вложения в экономики азиатских тигров не предотвратили так называемый «азиатский кризис».

      Даже когда иностранный капитал не становится обладателем контрольного пакета акций, подобное сотрудничество может представлять реальную угрозу национальной безопасности, особенно в случаях иностранного участия в управлении предприятиями или целыми отраслями стратегического уровня.

      (Имеются в виду не только отрасли, напрямую связанные с ВПК, но и ресурсные, топливно-энергетический комплекс, коммуникации (информационные, включая СМИ, транспортные, коммунальные и т.д.), в какой-то степени здравоохранение и образование.)

      Так уже есть возможность сделать выводы по результатам сотрудничества российских и украинских авиапредприятий с европейцами в рамках проекта Ан-7х, а оценка последствий совместных космических программ Boeing с "Энергией" в России и с ЮМЗ и КБЮ на Украине, надеемся, произойдет в самое ближайшее время. Цена такого сотрудничества для Украины представляется нам неоправданно высокой.


      http://web.referent.ru/nvz/forum/files/Kmf/Russkiy_analiz_sbor.doc
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2002.08.27 | Step

        Re: Процитуем.

        Ochenj verno, investirujut (vkladyvajut babki) nje dlja toho, chtoby bylo horosho tomu, kogo pokupajut, a tomu, kto platit denjhi. Investicii njemcev v Horvatiju zakonchilisj tem, cto vsje ih banki - filialy nemeckih, i vsje pribyli idut v tu zhe Germaniju. A Anglichanje kupili rumynskij zavod po metallu, chto by jego prosto naprostio zakrytj, tak okazalosj deshevlje 'Zamochitj" konkurenta. Pobyvajtje v Bolgarii i poprobujtje najti chto nibudj mjestnogo proizvidstva v magazinah, kromje pishjevoj melochi. Spasi nas Gospodi ot takih investicij. Kak zametil odin Nobelevskij Laureat v 1991, nemcy ponjali chto nailuchshij sposob okupacii v sovremennoj epohje, eto sdelatj drugogo dolzhnikom.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2002.08.27 | Shooter

          І де такі ідіоти беруться?

          Step писав(ла):
          > Ochenj verno, investirujut (vkladyvajut babki) nje dlja toho, chtoby bylo horosho tomu, kogo pokupajut, a tomu, kto platit denjhi. Investicii njemcev v Horvatiju zakonchilisj tem, cto vsje ih banki - filialy nemeckih, i vsje pribyli idut v tu zhe Germaniju.


          Правда, дають людям робочі місця, платять податки і не грохають фінансову систему Хорватії.

          Постсоціалістичні банки (я вже скромно замовчую про постсовіцькі постоціалістичні колись державні банки) - то було джерело переливання державних грошей в приватні кишені.

          Наприклад, в Словаччині "словацькі" банки падали, як переспілі груші, один за одним. І щоб не дочекатися загального обвалу фінансової системи країни, останній словацький уряд був змушений продати на Захід банки за суму, меншу ніж сконсолідовані борги банків перед продажем.

          Правда, кілька сотень-тисяч "нових словаків" стали дуже багатими людьми навіть за західними мірками.

          "Нє оддадім буржуям наши заводи. Ні за какіє дєнгі. От братской Россіі - всегда пожалуйста і ісключітєльно за спасібо".

          К тєрапєвту!
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2002.08.27 | Step

            Pytanja: Vash pogljad na (dyvysj u postinhu)

            Shooter,
            1. Ja desj skazav shjo krashje koly rosijany "investujutj"?

            2. Moja teza - investycii buvajutj rizni, ta tisno pov"jazani iz nacionaljnoju bezpekoju.

            3. Shootere, jakshjo vy zahidnyj chy shidnyj biznesmen i komusj dajete groshi shjob pokrashyty jogo stanovyshje, to vzhe sami vidpovidajte na pytanja de vy vzjalysja.

            4. Do rechi, ja ne pov"jazuvav ci vpravy z zhodnym imenem polityka. Ce insha sprava.

            Pytanja: Vash pogljad na Ukrajinsjki ekonomichni perspektyvy za najbiljsh pryjnjatnoho dlja vas politychnoho lidera, abo de my bratyme groshi?
            (Tiljky detaljno, shjo vyrobljatymo i hto kupuvatyme, i chomu vony ce kupuvatymytj-na pryklad Ljvivskij televizor, a ne Nimecjkyj)
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2002.08.27 | Shooter

              2x2=4

              Step писав(ла):
              >
              > Tiljky detaljno, shjo vyrobljatymo i hto kupuvatyme, i chomu vony ce kupuvatymytj-na pryklad Ljvivskij televizor, a ne Nimecjkyj


              Детально - див. досвід країн Центральної та Східної Європи, інклудед менш промислово розвинутих в 1990 році, ніж Україна, Литви, Латвії і Естонії.
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2002.08.27 | Step

                Re: 2x2=4

                Jakshjo dosvid Estonii, to vse zh taky maju deajki sumnivy. Naselenja Estonii - ce nabagato menjshe nizh Lvivsjka oblastj, tomu ekonomichne obgruntuvanja maje buty biljsh zahopljujuchym.
                Dehto iz moih znajomyh porivnjuvav perspektyvy Ukrainy iz Latynsjkoju Amerykoju. Latyfundisty, Mizhnarodnyj Valjutnyj Fond, Siromashne Naselenja.
                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2002.08.27 | Shooter

                  Re: 2x2=4

                  Step писав(ла):
                  > Jakshjo dosvid Estonii, to vse zh taky maju deajki sumnivy. Naselenja Estonii - ce nabagato menjshe nizh Lvivsjka oblastj, tomu ekonomichne obgruntuvanja maje buty biljsh zahopljujuchym.

                  По-перше, Естонія не є "набагто менша, ніж Львівська область".

                  По-друге, вся Ц і С Європа, без країн СНГ, в кілька разів більше України - чи не так?
                  Які в нас там середні для цього реґіону середня зарплата, GDP per capitola в PPP та індекс життя?

                  А які згадані в України і, для "комплексності", Росії?

                  > Dehto iz moih znajomyh porivnjuvav perspektyvy Ukrainy iz Latynsjkoju Amerykoju. Latyfundisty, Mizhnarodnyj Valjutnyj Fond, Siromashne Naselenja.

                  Точно. Альтернатива - весела і щаслива кучмоїна, котра плететься в фарватері бідної і неефективної Росії.

                  Заодно ще раз (і ще, і ще - можливо, колись таки і дійде) див. на Ц і СЄ. Котра "не Естонією єдиною"...
      • 2002.08.27 | Augusto

        Не напружуйся так, очі лопнуть!

        Не звіть гарячий капітал, це шкідливо для здоров'я!©
        Це в голандськіх дітсадочках на стінах при вході так написано. Далі лікнеп зачиняється, я не наймався полумяних кучмаїнців переконувати. Витанцьовуйте самі відміну відносної та абсолютної бідності, а також хто позачиняв заводи та фабрики в Україні, хіба інвестори???? І кому вони належать і чому це так хріново, що ніякими галопом по Європаx (Естонія, Хорватія, Болгарія, Білорусія) ви не затулите: межа абсолютної (а не відносної) бідності лежить приблизно 1 долар 20 центів на добу на одну особу (а не на сім'ю) і в Україні люди живуть за межою абсолютної (а не відносної) бідності, в той час коли дерібанщики-дикуни кокаїн нюхають по московських гомобарах.
      • 2002.08.27 | юрко

        Re: Процитуем.

        ага, типу, є і гарячій капітал, а є і холодний. Котрий прикладають до голови, щоб не боліла, а в котрому парять ноги, Роторе? Написав би по-людськи, що в обвалах біржі так само приймають участь місцеві спекулятори, як і іноземні. Також, написав би, чому прямі інвестиції виглядають кращими для країни в яку вкладають, але гіршими для спекуляторів. А також пояснив би, чому скільки грошей не бухай в економіки Росії чи України, результат є мізерний. А то пробуєте переконати, що все ОК в тих країнах, лише сволочі капіталісти жити не дають.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2002.08.27 | Augusto

          Мені соромно казати, але є гарячий капітал.

          Це дрібні спекулянти-авантюристи з Заходу, які розпоряджуються маленькими грошами і зацікавлені (і то страшно!) їх дуже швидко прокрутити, коротше - хапнути та побіжати далі (ризик втратити є для них загрозою існування). Вони більше мобільні ніж великі підприємства і першими злітаються, але швидко і тікають. Такий капітал (немовби інвестиції) вже не одну країну в Північній Гамериці задавив. Психологія таких авантюристів є дуже близькою психології кучмаїнських дерібанщиків і вони іншого інвестора не уявляють. Мені важко уявити, щоб наприклад Філіпс бігав зачиняв якись болгарські генделики, чи раптом почав спекулювати, скажімо, лісом, чи сирою шкірою свиней. На Заході профспілки б'ються в корчах, коли фірми зачиняють черговий завод та переносять виробництво в Польщу чи Угорщину.
          Дуже погана новина в тому, що ніхто з світу великих грошей (холодного капіталу) не збирається навіть в страшному сні щось інвестувати в Україну, тому всі апокаліптичні сценарії кучмонавтів розигруються будь-де. Тут в Кучмоїні всьо правільна (пальці веєром та зубом цикати) - невтомна турбота влади, що на жебрацьку плату будує собі палаці, купує Мерседеси - страждають з народом, теек скать.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2002.08.27 | юрко

            Re: Мені соромно казати, але є гарячий капітал.

            вигладає, що справа складніша. Може, облишмо гарні назви - гарячий, холодний. Але, дрібні спекулянти біржу не завалять, кишка за тонка. Скоріше проблема в тому, що Роторівська портфельна інвестиція - це спекуляція на біржі. Бо принципово, без різниці яку власність купуєш, чи обладнання, яке встановлюєш на заводі, чи акції того ж заводу. Але, вся штука в ліквідності. Якщо щось не так, то обладнання швидко не продаш і не втечеш якомога швидше, хоч дуже б хотілося. А на біржі швиденько можна позбутися акцій. Звідси й сприйняття, що пряма інвестиція є надійніша справа.

            А можна й влаштувати падіння акцій, знаючи, що ті акції мають роздуту вартість, насправді завод - дрантя, яке не варто купувати, але ціна їх на біржі висока. І тоді, коли те дрантя на біржі отримає після падіння свою справжню ціну, заробити на цьому. Такі штучки - не прерогатива лише країн типу Росії, чи України. Останні роки в США те ж сталося й технологічними компаніями. Отже, казати, як Ротор, що капіталюги наживаються на українському нещастю, то сказати півправди.

            Крім того, без підримки своїх, доморощених спекулянтів, чужинці не змогли б такі масштаби краху осягнути. Свої спекулянти цілком законно їм в цьому допомагають. Бо біржі, в принципі, є спекулятивними, ніхто ж в здоровому глузді, що грає на біржі, не буде серйозно вважати себе власником компанії з відповідними обов'язками і діями.

            Але, знову ж таки, це лише одна частина правди. Бо можна було б зробити справжній революціонний ход і заборонити біржі, щоб гади капіталісти не наживалися. Але, біржа має одну неймовірно привабливу сторону - дармове джерело капіталу для тих же заводів, акції яких продаються. Подивіться - Ви їм папірчик з гарним малюнком і обіцянкою якоїсь там частини того заводіка, а він, козел, Вам свої живі гроші. Ось так і працює. А як впала вартість тих акцій, бо спекулянт зрозумів, що заводік - туфта, ну то Вам яка різниця, він же Вам спочатку більші гроші віддав.

            Хоча за всяку халяву треба платити. Отже, як акції Вашої компанії впали, то виникає одна незручність - вже нового такого великого капіталу важко дістати - дурних тимчасово немає. Крім того, заводік зичить гроші в банку в борг, а закладом на цей борг дуже часто є віртуальна вартість акцій заводіка. Отже, як акції падають, банки вимагають свої гроші назад, бо вже ніякого закладу практично не існує. Ось так і банкрутують. Але, як казав один знайомий пан, ще два рази так збанкрутую і на своє вийду. Банкрутства також бувають різні.

            Це правда, що як вогню бояться всякі Філіпси і т.д. в Україну вкладати. По-перше, вкладали б позичені в банку гроші, бо іншого способу практично немає. Але, як банк довідається куди Філіпс задумав всадити гроші, то відразу отримає серцевий приступ і захоче такий процент, щоб скомпенсувати ризик втрати грошей, що ніякий Філіпс навіть найвищою продуктивністю праці ту позику не зможе сплачувати. А тут ще й Кучма зі своєю податковою все роблять, що інвестиція ніколи й не сталася. Ось і не має шансу ніякого Україна з інвестиціями, навіть як зміниться щось і Кучма і його братія щезнуть, бо забере багато років, щоб західні банки, що зичать гроші західним компаніям на інвестиції в Україну перестали сприймати це як спускання грошей в унітаз.
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2002.08.28 | Augusto

              Можна мені котлету окремо, мух окремо? Європа мене зіпсувала...

              Не треба йти за Станиною і звалювати все в купу з ясних як сонце причин: виправдати свої конспекти з марксизму-ленінізму-брежневізьму де саме так і описувався "капіталізм" який дерібанщики-дикуни свято за старими конспектами і будують.
              Сприймайте систему модулярно: нікому не цікаво ЯК відбуваються процеси, всім цікаво ЩО воно видає суспільству.
              Дрібні спекулянти звичайно не можуть широко гуляти в світі великих хлопців, але в нестабільних системах Афріки, Північної Гамерики та Кучмоїни за маленький хабар місцеві дерібанщики продадуть їм без варіантів немовлят на шашлики.
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2002.08.28 | юрко

                Re: окремо не вийде

                >Сприймайте систему модулярно: нікому не цікаво ЯК відбуваються процеси, всім цікаво ЩО воно видає суспільству.

                Цікава ідея. Тобто, пояснюєте наслідки не знаючи процесів? Це ж гейби компетенція всіх релігій, а не такої примітивної справи, як фінанси. А хто може з 100% точністю сказати, що воно справді видає суспільству? Ніби ж одні члени суспільства користають, а другі - не дуже. І не тому, що я вичитав це в мойому конспекті з марксизму-ленінізму-брежневізьму, а кожне відкриття рахунку в брокера на торгівлю акціями має таку собі дописку в угоді про posibility of substantial loss of money. А є ще краща у випадку деривативів - вона відразу бере бика за роги: a zero-sum game. Простіше кажучи, точно те що одна сторона здобула, інша згубила. Це щоб не було потім нарікань, що не знав, що обдурили. Своїм підписом підтверджується згоду на згадану posibility. Звичайно, що суспільство загально користає - кожен раз, як гроші змінять руки, воно додається до ВВП, не кажучи вже про податки на отримане з трансакції, чи навіть примітивний навар брокера. Але, як кожен, хто згубив гроші на біржі, Вам скаже - ср...в я на те суспільство.
                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2002.08.28 | Augusto

                  Асоціальність вб'є фраєра.:))

                  юрко писав(ла):
                  > Звичайно, що суспільство загально користає - кожен раз, як гроші змінять руки, воно додається до ВВП, не кажучи вже про податки на отримане з трансакції, чи навіть примітивний навар брокера. Але, як кожен, хто згубив гроші на біржі, Вам скаже - ср...в я на те суспільство.

                  Ніде ще не бачив виміру стану добробуту суспільства вибачте на виразі, брокерами. Це як макака удава папугами міряла, чи як? Чи не можна повернутися до загальновизнаних засобів, плз?
                  Не дивиться на ніч Голівудських фільмів, а якщо дивитесь, не забувайте, що це лише пофарбований целюлоїд, це моя порада.
                  згорнути/розгорнути гілку відповідей
                  • 2002.08.28 | юрко

                    Re: Асоціальність вб'є фраєра.:))

                    це до чого?

                    ніби ж почали від:
                    >Анализ поведения владельцев горячего капитала портфельных инвестиций на развивающихся рынках свидетельствует о том, что, руководствуясь, прежде всего, мотивами получения высокой и быстрой прибыли...

                    >Необходимость привлечения прямых иностранных инвестиций (ПИИ) аргументируется обычно тем, что они приносят в недоразвитые страны передовые технологии и таким образом уменьшают их технологическое отставание от развитых. С этим аргументом можно согласиться только отчасти.

                    А тепер розкажіть мені де тут асоціальність фраєра?
                    згорнути/розгорнути гілку відповідей
                    • 2002.08.29 | Augusto

                      Довжина -38 брокерів.

                      Бо це подається як норма та "роз(г)ві(и)нчуються" інвестиції як такі (від яких наприклад Гамерика ще ніколи не відмовлялася, так немовби "павазмущацца" вони люблять, що "кляті гапонці усьо покупляли", але де там відмовитися), бо краще коли наприклад підприємство "купив" дерібанськи братан, порізав устакування на металобрухт і забив приміщення іноземним мотлохом (свистючі брелки з китайського ГУЛАГу, водка МетілоспиртоФФ, бейсболка Ай лав шосьтам без міри!) чи казіно відкрив для "канкрєтних", там де працювали сотні громадян - зараз "вкалують" десять курв, два порожньголових качка та десяток родичів братана, ото по нашому! Нема де працювати? Іді варуй! Ілі на панєль! Ілі в мєнти!
                      А така дихотомія "стій там йди сюди", як бачите більше каже про "розуміння" процесів, та спробу до бандитської камізельки пришити старосовіцько-сталинські автаркичні рукави, бо гасло "нє дадім імпіралістам зачиняти хароший публічний дом щоб відкрити там лоховськой завод!" купи не тримається.
                      Замість схоластичних роздумів про те, під чим там підписуються гамериканські брокери, я знов повертаюсь до модулярного сприйняття процесу, я звичайно не закликаю розпрощатися з етичними нормами і жерти ковбасу з невідомо чого, я закликаю подивитися на процес на вході та виході, вихід: скільки нових робочих місць з регулярною виплатою достойної зарплати (мінімум 30$, те що зараз є "середнім") отримало суспільство від красивого з євроремонтом наїзника Бенца? яке безробіття зараз? яке воно буде через рік? лікарні? школи? громадський транспорт? житло? струм? опалення? яка була суспільна динамика коли ти робив євроремонт на кістках? як врегульована відпустка? дитячий садок? і так далі. Вхід: під контролем суспільства перевірка законності операцій (чи випадково не виробництво кокаїну та вирізання нирок в трудящих для трансплантації?). Далі чим ці красені займаються всередині модуля щоб все це зробити, пересічного громадянина НЕ цікавить. Але звичайно є важливим і вирішується з врахуванням інтересів суспільства вже на державному рівні. Але просто бути в захваті як "канкрєтний пацан грабує лохів"... Yeah, right! Dream on!


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".