український футбол
08/30/2002 | Василь Настин
10:02 «ДИНАМО» ПОТРАПИЛО ЦЬОГО РОКУ У ІТАЛІЙСЬКО-АНГЛІЙСЬКО-ГОЛАНДСЬКУ КОМПАНІЮ
Новий турнір Ліги європейських чемпіонів з футболу цього разу напевне дасть можливість українським вболівальникам переконатися не лише у правоті слів легендарного вже Валерій Лобановського про те що, футбольні зірки народжуються не часто, але й у тій простій істині, що справжні тренери також з’являються у Києві не щодня. Нинішній стан національного футболу є яскравим підтвердженням цієї версії.
Не лише гіркота від чотирьох, у шести матчах, поразок української національної збірної з футболу але й невиразна гра київського «Динамо» у кваліфікаційних раундах нинішньої Ліги чемпіонів показує, що криза українського футболу стає все глибшою й глибшою. Останній матч українців з Іраном показав, що українська збірна не має не лише тактики але й футбольних виконавців відповідного рівня та психології. І тут справа не лише у Леонідові Бурякові... Візьміть матч «Динамо» із «Лєвскі» минулої середи... На полі у лавах українського елітного клубу було сім чужинців. Всього ж на ключових ролях у «Динамо» іноземних легіонерів 13, і на це витрачаються серйозні кошти, можливо, не лише з чисто клубного бюджету... У другому елітному футбольному клубові України - «Шахтареві», ситуація з національними кадрами не краща та й його керівництво не приховує своєї зневаги до рівня гри української збірної... Тому й перший відбірковий матч українських футболістів на європейській першості 7 вересня у Єревані якогось ентузіазму у вболівальників не викликає... Не викликає перспектива збірної особливої ейфорії і у керівництва футбольним господарством цієї держави та й особливого занепокоєння, також...
А сама гра київського «Динамо» в останніх кваліфікаційних матчах Ліги чемпіонів змушує стверджувати, що футбольні заповіти Валерія Лобановського поволі здаються в архів, тоді, як у Європі, і у світі футбол розвивається саме так, як передбачав «київський метр». Остання гра «Динамо» з болгарським «Лєвскі» показала всю невідповідність заяв нового тренера динамівців із приводу тактики і реальної гри його підопічних. Пам’ятаємо, що перед матчем із болгарами на стадіоні імені Валерія Лобановського Олексій Михайличенко обіцяв тотальний футбол, фізичні кондиції, швидкість... А що ми побачили у грі – хаотичність, тактику типу – «бий – біжи», якісь не характерні для «Динамо» Валерія Лобановського, короткі перепасовки, постійні втрати м’яча і повна віддача ініціативи суперникові із Софії, особливо - у другому таймі... Якби не везучість Реви, то все б закінчилося трагічно для «Динамо»... І тоді б Ігореві Суркісові не було б чим вітати українську незалежність, та й президент Леонід Кучма покинув би стадіон не під крики «ура!» та дощ феєрверків...
Але вже у четвер жеребкування основного турніру Ліги чемпіонів у Монако показало, що «Динамо» має серйозних суперників. У останніх зустрічах із «Ювентусом» і «Ньюкаслом» команда Валерія Лобановського була набагато сильніша від нинішньої, про це, до речі, сказав і тренер «Лєвскі» Славолюб Муслін...Виросла й міць голандського «Феєнорда». Уже у середині вересня ми зможемо переконатися у справжній силі не лише українського футболу, а й у тому, що тренер «Динамо» Валерій Лобановський дійсно був талановитим і передбачливим футбольним фахівцем, яких у світі не так-то й багато.
Українська служба РС "Свобода"
Новий турнір Ліги європейських чемпіонів з футболу цього разу напевне дасть можливість українським вболівальникам переконатися не лише у правоті слів легендарного вже Валерій Лобановського про те що, футбольні зірки народжуються не часто, але й у тій простій істині, що справжні тренери також з’являються у Києві не щодня. Нинішній стан національного футболу є яскравим підтвердженням цієї версії.
Не лише гіркота від чотирьох, у шести матчах, поразок української національної збірної з футболу але й невиразна гра київського «Динамо» у кваліфікаційних раундах нинішньої Ліги чемпіонів показує, що криза українського футболу стає все глибшою й глибшою. Останній матч українців з Іраном показав, що українська збірна не має не лише тактики але й футбольних виконавців відповідного рівня та психології. І тут справа не лише у Леонідові Бурякові... Візьміть матч «Динамо» із «Лєвскі» минулої середи... На полі у лавах українського елітного клубу було сім чужинців. Всього ж на ключових ролях у «Динамо» іноземних легіонерів 13, і на це витрачаються серйозні кошти, можливо, не лише з чисто клубного бюджету... У другому елітному футбольному клубові України - «Шахтареві», ситуація з національними кадрами не краща та й його керівництво не приховує своєї зневаги до рівня гри української збірної... Тому й перший відбірковий матч українських футболістів на європейській першості 7 вересня у Єревані якогось ентузіазму у вболівальників не викликає... Не викликає перспектива збірної особливої ейфорії і у керівництва футбольним господарством цієї держави та й особливого занепокоєння, також...
А сама гра київського «Динамо» в останніх кваліфікаційних матчах Ліги чемпіонів змушує стверджувати, що футбольні заповіти Валерія Лобановського поволі здаються в архів, тоді, як у Європі, і у світі футбол розвивається саме так, як передбачав «київський метр». Остання гра «Динамо» з болгарським «Лєвскі» показала всю невідповідність заяв нового тренера динамівців із приводу тактики і реальної гри його підопічних. Пам’ятаємо, що перед матчем із болгарами на стадіоні імені Валерія Лобановського Олексій Михайличенко обіцяв тотальний футбол, фізичні кондиції, швидкість... А що ми побачили у грі – хаотичність, тактику типу – «бий – біжи», якісь не характерні для «Динамо» Валерія Лобановського, короткі перепасовки, постійні втрати м’яча і повна віддача ініціативи суперникові із Софії, особливо - у другому таймі... Якби не везучість Реви, то все б закінчилося трагічно для «Динамо»... І тоді б Ігореві Суркісові не було б чим вітати українську незалежність, та й президент Леонід Кучма покинув би стадіон не під крики «ура!» та дощ феєрверків...
Але вже у четвер жеребкування основного турніру Ліги чемпіонів у Монако показало, що «Динамо» має серйозних суперників. У останніх зустрічах із «Ювентусом» і «Ньюкаслом» команда Валерія Лобановського була набагато сильніша від нинішньої, про це, до речі, сказав і тренер «Лєвскі» Славолюб Муслін...Виросла й міць голандського «Феєнорда». Уже у середині вересня ми зможемо переконатися у справжній силі не лише українського футболу, а й у тому, що тренер «Динамо» Валерій Лобановський дійсно був талановитим і передбачливим футбольним фахівцем, яких у світі не так-то й багато.
Українська служба РС "Свобода"