"Добровільне" рабство українського народу.
09/03/2002 | Українець, громадянин України
16 вересня має відбутись загальнонаціональна акція громадянського протесту "Повстань, Україно!". Впевнений, багато людей вже не можуть терпіти знущання можновладців та готові вийти на вулиці, щоб сказати: "Ні злочинному режиму Кучми!".
Але ще більше людей не залишать своїх робочих місць (це - понеділок, робочий день). Не тому що байдужі, не тому що задоволенні своїм життям, а тому що НЕ ЗНАЮТЬ та БОЯТЬСЯ. Не знають своїх прав, не знають законів (не знання законів не звільняє від відповідальності, але, нажаль, на практиці звільняє від прав). Якщо люди і знають свої права, то не вірять у можливість добитись справедливості та бояться бути покараними.
Люди боятимуться залишати свої робочі місця, щоб виступити проти злочинця-Президента, бо вони не можуть навіть виступити проти злочинця, на якого працюють майже на рабських умовах - власника/керівника свого підприємства.
Цікавий факт з життя (далеко не поодинокий, впевнений кожен з присутніх у форумі зможе навести безліч своїх прикладів): На одному торговельному підприємстві м. Києва керівництво зібрало усіх працівників і "роз'яснило їм їхні права":
1) "У нас приватне підприємство, тому ви усі маєте працювати за контрактом. Згідно ОФІЦІЙНО ПІДПИСАНОГО директором наказу, в працівника, що не підписав контракт, з зарплати відраховуватиметься по 20 грн. щомісяця."
2) "Коли ви підписуєте контракт, то на вас НЕ ПОШИРЮЄТЬСЯ трудове законодавство. Всі ваші взаємовідносини з підприємством регулюються ВИКЛЮЧНО контрактом."
До речі, в цьому контракті практично відстуні права працівника. Вказані лише його обов'язки та права підприємства.
Чи не є АБСУРДОМ, що працівники просять директора: "Раз ми, за контрактом, зовсім НЕ МАЄМО ПРАВА на оплачувану щорічну відпустку, то включіть до контракту хоча б право на двотижневу НЕОПЛАЧУВАНУ ВІДПУСТКУ, бо ми вже по чотири роки працюємо без відпусток." На що директор відповідає: "То ви тоді будете тиждень працювати - два гуляти. Підписуйте такий контракт, який вам запропонували."
Чи не є АБСУРДОМ, що усі мовчазно ПОГОДЖУЮТЬСЯ і усі сліпо ВІРЯТЬ, що вони не мають ніяких прав, окрім тих, що вказані в контракті!!!
Пропоную у форумі обговорити шляхи боротьби з таким станом українського суспільства.
Зрозуміло, що це і РЕФОРМА СУДОВОЇ СИСТЕМИ, але, вона сама по собі нічого не дасть. Щоб судова система працювала належним чином люди повинні знати закони, знати свої права та усвідомлювати, як ці права можна реалізувати. Люди повинні звертатись до судових інстанцій та вимагати від них прийняття обгрунтованих законом рішень.
Тому,
1) потрібна РЕФОРМА ОСВІТИ. Якщо вас навчать щось дуже добре робити, але не навчать відстоювати свої права, то ви і будете це робити все життя, але у якості раба. Потрібна глибока правова освіта ще з перших класів школи. Причому освіта орієнтована саме на практичне застосування законів щодо прав конкретної людини, а не на вивчення Указів та Звернень Президента.
2) У нас є держустанови, що опікуються безробітними. Є відрахування до відповідних фондів. Але, здається мені, що якщо частину цих коштів використати не на роздачу матеріальної допомоги безробітним, а на закупівлю ?? млн. екземплярів Кодексу законів про працю для кожного працевлаштованого, на роз'яснення людям їхніх законних прав, то можна і безробіття позбутися:
Якщо працівник працює по 12 годин на добу без вихідних та відпусток, то це становить 12*365=4380 годин на рік. Якщо ж це законні 8 годин, два вихідних, 24 дні відпустки, то це становить 8*(365/7*5-24)=1894 години на рік. Отже, 4380/1894=2,3. Тобто, за умов дотриманя законодавства, необхідно щонайменше два працівники замість одного. От і зменшення безробіття.
P.S. Сподіваюсь на успіх акції "Повстань, Україно!". Бо, якщо люди побачать, що можна здолати злочинця-Президента, то вони зрозуміють, що можна здолати і злочинця-мера і злочинця-праценаймача і усіх інших дрібних, але не менш шкідливих для конкретної людини злодіїв.
Але ще більше людей не залишать своїх робочих місць (це - понеділок, робочий день). Не тому що байдужі, не тому що задоволенні своїм життям, а тому що НЕ ЗНАЮТЬ та БОЯТЬСЯ. Не знають своїх прав, не знають законів (не знання законів не звільняє від відповідальності, але, нажаль, на практиці звільняє від прав). Якщо люди і знають свої права, то не вірять у можливість добитись справедливості та бояться бути покараними.
Люди боятимуться залишати свої робочі місця, щоб виступити проти злочинця-Президента, бо вони не можуть навіть виступити проти злочинця, на якого працюють майже на рабських умовах - власника/керівника свого підприємства.
Цікавий факт з життя (далеко не поодинокий, впевнений кожен з присутніх у форумі зможе навести безліч своїх прикладів): На одному торговельному підприємстві м. Києва керівництво зібрало усіх працівників і "роз'яснило їм їхні права":
1) "У нас приватне підприємство, тому ви усі маєте працювати за контрактом. Згідно ОФІЦІЙНО ПІДПИСАНОГО директором наказу, в працівника, що не підписав контракт, з зарплати відраховуватиметься по 20 грн. щомісяця."
2) "Коли ви підписуєте контракт, то на вас НЕ ПОШИРЮЄТЬСЯ трудове законодавство. Всі ваші взаємовідносини з підприємством регулюються ВИКЛЮЧНО контрактом."
До речі, в цьому контракті практично відстуні права працівника. Вказані лише його обов'язки та права підприємства.
Чи не є АБСУРДОМ, що працівники просять директора: "Раз ми, за контрактом, зовсім НЕ МАЄМО ПРАВА на оплачувану щорічну відпустку, то включіть до контракту хоча б право на двотижневу НЕОПЛАЧУВАНУ ВІДПУСТКУ, бо ми вже по чотири роки працюємо без відпусток." На що директор відповідає: "То ви тоді будете тиждень працювати - два гуляти. Підписуйте такий контракт, який вам запропонували."
Чи не є АБСУРДОМ, що усі мовчазно ПОГОДЖУЮТЬСЯ і усі сліпо ВІРЯТЬ, що вони не мають ніяких прав, окрім тих, що вказані в контракті!!!
Пропоную у форумі обговорити шляхи боротьби з таким станом українського суспільства.
Зрозуміло, що це і РЕФОРМА СУДОВОЇ СИСТЕМИ, але, вона сама по собі нічого не дасть. Щоб судова система працювала належним чином люди повинні знати закони, знати свої права та усвідомлювати, як ці права можна реалізувати. Люди повинні звертатись до судових інстанцій та вимагати від них прийняття обгрунтованих законом рішень.
Тому,
1) потрібна РЕФОРМА ОСВІТИ. Якщо вас навчать щось дуже добре робити, але не навчать відстоювати свої права, то ви і будете це робити все життя, але у якості раба. Потрібна глибока правова освіта ще з перших класів школи. Причому освіта орієнтована саме на практичне застосування законів щодо прав конкретної людини, а не на вивчення Указів та Звернень Президента.
2) У нас є держустанови, що опікуються безробітними. Є відрахування до відповідних фондів. Але, здається мені, що якщо частину цих коштів використати не на роздачу матеріальної допомоги безробітним, а на закупівлю ?? млн. екземплярів Кодексу законів про працю для кожного працевлаштованого, на роз'яснення людям їхніх законних прав, то можна і безробіття позбутися:
Якщо працівник працює по 12 годин на добу без вихідних та відпусток, то це становить 12*365=4380 годин на рік. Якщо ж це законні 8 годин, два вихідних, 24 дні відпустки, то це становить 8*(365/7*5-24)=1894 години на рік. Отже, 4380/1894=2,3. Тобто, за умов дотриманя законодавства, необхідно щонайменше два працівники замість одного. От і зменшення безробіття.
P.S. Сподіваюсь на успіх акції "Повстань, Україно!". Бо, якщо люди побачать, що можна здолати злочинця-Президента, то вони зрозуміють, що можна здолати і злочинця-мера і злочинця-праценаймача і усіх інших дрібних, але не менш шкідливих для конкретної людини злодіїв.
Відповіді
2002.09.03 | Абдула
Re: "Добровільне" рабство українського народу.
Показово, що на ділову пропозицію нема відгуків. Це характеризує учасників форуму. У постінгу усе правильно, але можна додати ще дещо.Крім усього люди вже нікому не вірять. З пантелику збиває і поведінка Ющенка, який має авторитет. В принципі його поведінка можливо і теретично правильна, але не в таких обставинах. Кучмі вже давно треба показати, що далі вже так бути не може. Він боїться широкомасштабних акцій протесту, це видно. Тут би і треба було скористатися ситуацією. А Ющенко сам боїться. Був би сміливий лідер, люди би пішли за ним і не побоялися за наслідків.
2002.09.03 | Абдула
Re: "Добровільне" рабство українського народу.
Тільки-но прочитав про акцію у Чернігові. 15 тисяч для такого міста - то вже сила. Отож, у Києві може бути більше?2002.09.03 | Майдан
Це дійсно проблема , яка повинна вирішуватися профспілками(-)
2002.09.04 | Українець, громадянин України
Re: Це дійсно проблема , яка повинна вирішуватися профспілками(-)
Профспілки організовані зверху, з державним втручанням, в наших пострадянських умовах - це лише формальні організації, що ніяк не можуть (НЕ ХОЧУТЬ) захистити працівників.Щоб профспілка була дієвою ініціатива має надходити з низу. А для цього потрібна перш за все ПРАВОВА ОСВІТА. Головне завдання профспілок - об'єднувати людей, щоб вони не відчували себе "один на один проти роботодавця", не боялись вставати на захист своїх прав. Тим більше це важливо за нашої недієвої судової системи. Бо одній особі поки що важко (майже не можливо) виграти в цій боротьбі просто звернувшись до суду з відповідним позовом.
Але, профспілки допоможуть, але не врятують положення за недосконалої судової системи. Потрібна СУДОВА РЕФОРМА, щоб кожна конкретна людина могла вирішувати свої конфлікти з роботодавцем через суд. На сьогодні, на жаль, маємо лише розмови про реформи та ще й вето Кучми на Закон "Про виконання рішень Європейського суду з прав людини". Це здається РЕФОРМА НАВПАКИ, тому
ЦЯ ПРОБЛЕМА ПОВИННА ВИРІШУВАТИСЬ КОЖНИМ СВІДОМИМ ГРОМАДЯНИНОМ УКРАЇНИ ПОЧИНАЮЧИ З 16 ВЕРЕСНЯ НА ЄВРОПЕЙСЬКІЙ ПЛОЩІ В КИЄВІ ТА ПО СВІЙ УКРАЇНІ
ПОВСТАНЬ, УКРАЇНО!
2002.09.03 | Костя П.
рабство шмапство
> Але ще більше людей не залишать своїх робочих місць (це - понеділок, робочий день). Не тому що байдужі, не тому що задоволенні своїм життям, а тому що НЕ ЗНАЮТЬ та БОЯТЬСЯ. Не знають своїх прав, не знають законів (не знання законів не звільняє від відповідальності, але, нажаль, на практиці звільняє від прав). Якщо люди і знають свої права, то не вірять у можливість добитись справедливості та бояться бути покараними.*** Якщо бояться, то недоросли.
> Люди боятимуться залишати свої робочі місця, щоб виступити проти злочинця-Президента, бо вони не можуть навіть виступити проти злочинця, на якого працюють майже на рабських умовах - власника/керівника свого підприємства.
*** Все це віддає присмаком галасу. Колись один із дописувачів написав "у нас немає прав, кожен бореться за себе". Тим більше, робота. Якщо люди (і не треба ваших знайомих називати "Українським народом"!) вирішили працювати на таких умовах, значить вони так хочуть. Не треба їм заважати.
> Зрозуміло, що це і РЕФОРМА СУДОВОЇ СИСТЕМИ, але, вона сама по собі нічого не дасть. Щоб судова система працювала належним чином люди повинні знати закони, знати свої права та усвідомлювати, як ці права можна реалізувати. Люди повинні звертатись до судових інстанцій та вимагати від них прийняття обгрунтованих законом рішень.
*** Ці люди повинні РЕФОРМУВАТИ СВІЙ МОЗОК! Звертатися до свого інтелекту! Якщо вони хотіли б взнати про трудове законодавство, то купили б 100 сторінчату книжечку про закони про працю. І її прочитали б.
> 1) потрібна РЕФОРМА ОСВІТИ. Якщо вас навчать щось дуже добре робити, але не навчать відстоювати свої права, то ви і будете це робити все життя, але у якості раба. Потрібна глибока правова освіта ще з перших класів школи. Причому освіта орієнтована саме на практичне застосування законів щодо прав конкретної людини, а не на вивчення Указів та Звернень Президента.
*** А платити хто за це буде. Хіба люди хочуть БЕЗКОШТОВНУ школу? Безкоштовного нічого не буває.
> 2) У нас є держустанови, що опікуються безробітними. Є відрахування до відповідних фондів. Але, здається мені, що якщо частину цих коштів використати не на роздачу матеріальної допомоги безробітним, а на закупівлю ?? млн. екземплярів Кодексу законів про працю для кожного працевлаштованого, на роз'яснення людям їхніх законних прав, то можна і безробіття позбутися:
* Все "дайте, дайте". Кодекс про працю коштує 5 грв. Може, не чекати держави, а самім зробити хоч це.
2002.09.04 | Українець, громадянин України
Re: рабство шмапство
Костя П. писав(ла):> Якщо бояться, то недоросли.
1) Дійсно, не доросли. Але ж дітей треба НАВЧАТИ ТА ВИХОВУВАТИ!
> Все це віддає присмаком галасу. Колись один із дописувачів написав "у нас немає прав, кожен бореться за себе". Тим більше, робота. Якщо люди (і не треба ваших знайомих називати "Українським народом"!) вирішили працювати на таких умовах, значить вони так хочуть. Не треба їм заважати.
2) Усі ми є "УКРАЇНСЬКИЙ НАРОД" і не треба відхрещуватись від людей, які змирились зі своїм рабським положенням. Ці люди не хочуть так жити, але їм не вистачає знань та сили волі, щоб повстати проти цього, вони неосвічені та залякані. Цим людям потрібна допомога. Див. п.1
> Ці люди повинні РЕФОРМУВАТИ СВІЙ МОЗОК! Звертатися до свого інтелекту! Якщо вони хотіли б взнати про трудове законодавство, то купили б 100 сторінчату книжечку про закони про працю. І її прочитали б.
3) Так, але ж ми не кажемо "навіщо дітям ходити до школи, нехай куплять собі книжки та читають". Неосвічених людей потрібно навчати. І це обов'язок ДЕРЖАВИ. Держава створюється не для особистого задоволення кучмаків, а для ЗАХИСТУ ПРАВ СВОЇХ ГРОМАДЯН.
> А платити хто за це буде. Хіба люди хочуть БЕЗКОШТОВНУ школу? Безкоштовного нічого не буває.
4) Якщо люди будуть освченими не лише в сфері математики, фізики і т.п., а знатимуть як захищати свої права, то і зароблятимуть більше. І держава вцілому від цього лише виграє, і тіж підприємці, в кінцевому рахунку, виграють НА ЯКОСТІ ПРАЦІ, а не на кількості. Екстенсивний шлях розвитку завжди веде в глухий кут.
> Все "дайте, дайте". Кодекс про працю коштує 5 грв. Може, не чекати держави, а самім зробити хоч це.
5) Я, особисто, дістаю усі необхідні мені законодавчі акти з інтернету у найновіших редакціях. Щодо справи, то я не сказав "дайте, дайте", а навів приклад, IMHO, БІЛЬШ РАЦІОНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ ДЕРЖАВНИХ КОШТІВ з конкретними розрахунками.