Відповіді

• 2002.09.05 | Спостерігач

  ??? Арґументуйте (-)

  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2002.09.05 | Kostya Poroh

    Эпохальное обращение... стало главным событием в государстве..

    Эпохальное обращение Президента Украины Леонида Кучмы ко Дню Независимости Украины стало главным событием в государстве на несколько месяцев вперед. Президент заявил о политической и территориально-административной реформах. О том, что могло руководить главой государства для таких заявлений, говорилось немало.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2002.09.05 | Спостерігач

      ??? Ну так це ж правда! Але де Ви побачили підтримку Кучми? (-)

      згорнути/розгорнути гілку відповідей

      • 2002.09.06 | Kostya Poroh

        Вступ статті - як з Медвечуковських темників списаний... (-)

• 2002.09.05 | ilia25

  А може то "кучмісти" на стороні демократії? (-)

  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2002.09.05 | Andrij

    Re: LOL (-)

• 2002.09.06 | Роман ShaRP

  Re: Якось раз ...

  Взяв я почитати отой "Київ пост". Діло було у 99-му, а йшлося тоді у номері про вражаючу сенсацію -- розробку українськими вченими препарату проти СНІДу. Навіть назву наводили -- "Україн".
  
  Хтось ще з інших джерел про таке чув? Я ні.
  
  Було б дивно, аби столична англомовна газета не входила у Міністерство Правди Людоїда Дуриловича Сучми.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2002.09.06 | Фарбований Лис

    Re: Якось раз ...

    По перше, сенсація була не в 99-му, а раніше.
    По друге "Україн" не від СНІДу, а від раку.
    По тетє, вчені не українські, а Австрійські.
    Вченй-розробник українець, народжений в Україні, саме тому така назва.
    
    
    Роман ShaRP писав(ла):
    > Взяв я почитати отой "Київ пост". Діло було у 99-му, а йшлося тоді у номері про вражаючу сенсацію -- розробку українськими вченими препарату проти СНІДу. Навіть назву наводили -- "Україн".
    >
    > Хтось ще з інших джерел про таке чув? Я ні.
    >
    > Було б дивно, аби столична англомовна газета не входила у Міністерство Правди Людоїда Дуриловича Сучми.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2002.09.06 | Михайло Свистович

      Re: Винахідник цих ліків жив і продовжує жити в Україні.

      Фарбований Лис писав(ла):
      > По перше, сенсація була не в 99-му, а раніше.
      > По друге "Україн" не від СНІДу, а від раку.
      > По тетє, вчені не українські, а Австрійські.
      > Вченй-розробник українець, народжений в Україні, саме тому така назва.
      
      Винахідником цього препарату під назвою "амітозин" є Анатолій Потопальський (нині - працівник Інституту молекулярної біоллогії НАНУ, що знаходиться на Феофанії поряд з Інститутом клітинної біології та генетичної інженерії (дехто знає його як колишню фіз-мат школу) українського вченого Глєби, який працює на Заході).
      
      Він винайшов свій препарат у 60-х роках на основі екстракту чистотіла, і мав собі такого учня - Новицького, в якого брат хворів раком. Потопальський вилікував його, а Новицький віддячив за це: втік за кордон, оселився у Австрії та запатентував "амітозин" під назвою "Україн", став відомим на Заході вченим-академіком, мільйонером, а Потопальський продовжував жити на зарплату наукового співробітника НДІ.
      
      Та на цьому історія не закінчилась. Новицький в Австрії сам захворів раком, але вилікувати себе не зміг. Тоді він приїхав до Потопальського, який за ці роки просунувся далі у своїх дослідженнях, і на колінах просив пробачення і молив вилікувати його.
      
      Потопальський як людина надзвичайно віруюча лікувати Новицького взявся, але ліків йому в руки не давав. І Новицькому довелося їздити за Потопальським (той часто бував на різних конференціях), знімати поряд готель і таким чином проходити курс лікування.
      
      Він не взяв з Новицького грошей, хоча той пропонував йому і квартиру купити, і машину. Потопальський відповів: "Якщо я візьму з тебе гроші, то ти вважатимеш, що відкупився від мене. Ні, хай тебе мучить совість".
      
      Деякі дрібні гроші в Новицького Потопальський все ж брав. Але не для себе, а, наприклад, для ремонту даху монастиря на Феофанії, для наукових досліджень, коли на початку інфляційних 90-х з фінансуванням науки стало сутужно.
      
      Амітозин - не єдиний винахід Потопальського. Він взагалі робить дивовижні речі. І не стільки в медицині, скільки в біології. Виводить нові високоврожайні та стійкі до хвороб сорти рослин, схрещує культури тощо. Одне з його див - помідори, які можна поливати морською водою, і вони навіть виростають трохи солонуватими.
      
      Однак людина він надзвичайно складна за характером і досить дивна. До того ж - чистий вчений, який не вміє впроваджувати свої винаходи в життя, тобто, вибивати кошти.
      
      Свого часу я за його проханням шукав йому інвестора. Я вважав, що це - просто, наприклад, ті ж помідори можна вирощувати на Близькому Сході та в Північній Африці. Та виявилося, що не все так просто, оскільки на умови Потопальського ніхто не погоджувався.
      
      Ні, він не хотів для себе багато грошей, але бажав, щоб інвестор був українським, а якщо не українським, то щоб було кілька інвесторів, один з яких український. А якщо лише іноземний, то щоб заробляв гроші в Україні і сплачував податки тут.
      
      З приводу культур, які вирощувати доцільно не в Україні (знов наводжу в приклад ті самі помідори), він бажав, щоб туди продавалася тільки ліцензія, а патент залишався тут. Скільки я не пояснював йому, що арабські шейхи, наприклад, не дуже поважають копірайт, і з першого ж врожаю зберуть насіння і будуть вирощувати його помідори без ліцензії та патенту, а він і не знатиме, але він стояв на своєму.
      
      Одного разу мій кум, будучи у стані надзвичайно сильного алкогольного сп"яніння, сперся на стовпа і обірвав на ньому оголошення та так і прийшов з ним в руці до мене. В оголошенні йшлося про конкурс на піврічне стажування в Австрії. Ми вирішили взяти в ньому участь, зібрали групу в 7 чоловік і пішли
      
      Я виграв цей конкурс на стажування, яке нібито за свій кошт палаючи бажанням допомогти Україні проводив підприємець родом з Чернігова, що втік свого часу до Австрії. В конкурсі брали участь економісти, юристи та дизайнери. З сотень людей після декількох найрізноманітніших тестів відібрали біля 30 чоловік і почали інтенсивно навчати німецькій мові. До речі, зі мною цей конкурс виграв ще один відвідувач нашого форуму (юрист)
      
      Мене відразу ще під час проходження тестів взяли сумніви щодо патріотизму цього підприємця. Ми його не бачили, а конкурс організовував його друг, випускник філософського факультету нашого університету. Вся команда говорила російською мовою, але серед них був такий собі Орест. Коли ми підійшли до нього і спитали, чого він не говорить українською (бо з таким іменем людина мала б бути з Галичини), він перейшов на українську, засоромився і тихенько сказав, що це його теж гнітить, але ці добродії не прихильно ставляться до української, а гроші платять нормальні.
      
      Наприкінці стажування приїхав сам бос. Він був підозріло круто одягнутий, якось з викликом, що навело на думку, що він лише хоче здаватися багатим і впливовим, а насправді таким не є. Він почав розповідати як вони хотіли капіталізму при совку і навіть тяжко боролися за це, вийшовши аж один раз на першотравневу демонстрацію з антикомуністичними гаслами (в 1990 році), розповідав так недбало ніби між іншим про зустрічі з генеральними директорами казахстанських вугільних фондів, кілька разів зазначав, що він не такий вже і крутий, але йому так болить Україна, що він вирішив частину грошей своїх віддати на стажування кращих із кращих. Також казав, що на початку замітав у Австрії вулиці, а потім почав вчитися, зайнявся бізнесом і...
      
      Розповів, що дізнався, ніби якийсь австрійський фонд виділив гроші на стажування українців, він пішов туди і запропонував докласти ще своїх грошей, щоб більше студент
      
      Потім почали задавати питання. Коли питання задав я, його словесна реакція була такою: "Что-о-о?!", а вигляд казав: "Хто посмів?" Я спочатку не міг второпати, чого він так зреагував на моє невинне питання (я вже не пам"ятаю, що я такого запитав, щось на кшталт в якому вузі ми стажуватимемось), аж тут він замість відповіді почав казати, що українська мова - його рідна, але мова бізнесу - російська, його бізнесові інтереси лежать в Москві, тому він, щоб не уподоблюватися деяким (тут він пильно подивився на мене) ура-патріотам і "не коверкать язик". Але додав, що з діаспорою в Австрії говорить українською, бо "попробуй с ними поговорить по-русски, ето еще те..." (сказано було зі зневагою).
      
      Після зустрічі мав бути футбол Динамо-Барселона, і він запропонував всім піти на нього разом. Потім сам підійшов до мене і знову почав корчити з себе великого борця з комунізмом, наводячи все той же приклад першотравневої демонстрації, а також сиплячи прізвищами борців за незалежність, яких він знає особисто. Він чекав захоплення і дістав його від інших, бо серед тієї групи всі були значно молодші за мене і не брали участі в тій боротьбі (а я просто виглядаю молодшим за свої роки). Коли він розповідав про деякі події, що, хто і як сказав чи зробив в конкретній ситуації, я скромно розвинув тему, доповнив. Він спитав: "Скільки мені років", я сказав, він спитав, в яких подіях я брав участь, я розповів. Тоді він згадав, що бачив мене на голодуванні, точно розповівши ситуацію, де я стояв поряд з Донієм.
      
      По дорозі на стадіон (від червоного корпусу університету, де відбувалася зустріч) я запитав його, чи знає він Новицького. Той сказав, що знає. Я розповів йому історію з Потопальським, він зупинився, подивився мені в очі і промовив: "Я ето знаю, но на твоем месте не осуждал би Новицкого. Он украл препарат, но внедрил его а что ти сделал в жизни?" Я відповів, що честь і хвала Новицькому, що впровадив препарат, але все одно він падлюка, бо міг би впровадити його чесно, не приписуючи собі чужих заслуг.
      
      Чувак розвернувся і пішов разом зі своїм другом-організатором конкурсу трохи попереду. Вітер віяв в обличчя, і я почув слова: "Я думаю, что етот не должен ехать". Його дружбан почав запобігливо мене захищати, казати, що я - розумний (перепрошую за нескромність), але максималіст, що він зі мною поговорить.
      
      В нас відбулася розмова, що я не повинен так нахабно себе поводити (буквально, "не должен дерзить человеку, которий за свои деньги готов тебя бескористно учить"). Я відповів, що взагалі поводив себе скромно, мецената нашого не ображав, а просто висловив свою думку про Новицького, і міняти її не збираюся. Той почав доводити, що, якщо я не зміню своєї поведінки, мені проблематично буде поїхати в Австрію. Я попросив вислухати мене уважно і послав його добірним триповерховим російським матом.
      
      Та найсмішніше, що до Австрії не поїха ніхто. Ходили чутки, що їх посадили, зловивши з мішком доларів, потім я читав в газеті, що в Чернігові заарештували бізнесмена з Австрії українського походження і громадянства (він його не міняв) та його українського друга. Чи це були вони чи ні - не знаю.
      
      Я й досі не можу зрозуміти, чому нас на шару півроку вчили німецькою. Правда, доходила до мене чутка, що був скандал, ніби якийсь австрійський фонд організовував стажування, а якийсь австрійський українець хотів цей фонд кинути, викликавшись залагодити організаційний бік. Розповсюджувач чутки сказав, що фонд виділяв на одну людину суму, еквівалентну 5000 доларів, а наш меценат казав нам, що все за його особисті кошти, і він виділяє 1200 доларів на людину. Тому розповсюджувач чутки припустив, що чувак хотів забрати собі частину коштів фонду.
      
      Чи так воно , чи ні - не знаю. Але до Австрії - ніхто не поїхав. Це - факт.
      
      І про Потопальського. Зараз я бачу, що вони разом з Новицьким. Не знаю, чи життя змінило його погляди, чи це єдиний шлях фінансувати свої дослідження. Давно не бачився з ним, а єдиний знайомий, який з Потопальським дуже близький, вже кілька років як за кордоном і зв"язку я з ним не маю.

• 2002.09.06 | zak

  podonki prodalis' kuchmistam

  kyiv post prodalsya kuchmistam!
  
  Whistleblower guard clamors for limelight
  By PETER BYRNE
  Kyiv Post
  May 30, 2002
  
  With the parliamentary elections long over and allegations of presidential involvement in the murder of a journalist almost forgotten, the whistleblower who touched off a national scandal called a press conference this month hoping to revive interest in the case that forced his exile.
  
  Former presidential guard Maj. Mykola Melnychenko appeared before reporters in Washington, D.C., on May 21, this time to offer an explanation about why he thinks Ukrainian officials allegedly had journalist Georgy Gongadze killed.
  
  But his comments created more questions than answers, as the 36-year-old former State Security Services officer was unable to provide details, show proof or give a reason why he hadn't come out with the information sooner.
  
  Speaking before a gaggle of U.S., Ukrainian and British journalists, Melnychenko claimed that top-ranking officials in summer 2000 wanted to stop Gongadze from exposing shady arms deals that they were allegedly involved in. So, he said, they decided to kill the journalist.
  
  Melnychenko cited a recorded conversation between former security chief Leonid Derkach and President Leonid Kuchma from June 12, 2000, about an unflattering article that appeared in Russian daily Nezavisimaya Gazeta five days earlier.
  
  In the conversation, a man thought to be Derkach erroneously says that Gongadze wrote the article titled, "Our Ukrainian Putin." A second voice similar to that of Kuchma responds: "I'll read it. Can you handle this matter?"
  
  Neither the article, nor the conversation, however, contained a reference to illicit weapons trafficking and it was unclear why Melnychenko provided that particular transcript to reporters.
  
  Derkach, now a parliament deputy and member of the pro-presidential United Ukraine faction, refused on May 28 to talk to the Post about the Melnychenko recordings.
  
  Journalists in Kyiv said they were surprised by the assertion that Gongadze was investigating illegal arms deals. Olena Prytula, editor of Ukrainska Pravda, said she could not recall a single article Gongadze had written about gunrunning.
  
  "I have been picking through our archives looking for one, but I have not found any," Prytula said.
  
  In a separate matter, Melnychenko accused Derkach of playing a key role in arranging a sale of radar systems to Iraq in violation of a U.N. embargo.
  
  But he was unable to substantiate the claim. Melnychenko, surrounded by a throng of dark-suited officials, claimed at the press conference that Derkach had unofficial connections with the Iraqi government. He said Derkach was invited to Iraq in May 2000 to participate in an organized crime conference. Melnychenko admitted he had no information about whether Derkach actually met with the Iraqi government or whether the Kolchuga system was currently there.
  
  Melnychenko, who was granted refugee status in the United States last year, has steadfastly refused to tell reporters why, how, or if he edited an audio file released in parliament by Socialist leader Oleksandr Moroz in November 2000. The 24-minute recording, made using a pirated version of the audio software program SoundForge, was created two days after Gongadze disappeared. It was editted by omitting whole sentences.
  
  That recording triggered Ukraine's worst political scandal in more than a decade. It was made available in digital form last May, along with an additional 45 hours from Melnychenko's audio archive, by a project funded by Harvard University's Davis Center for Russian Studies and the Weatherhead Center for International Affairs.
  
  Our Ukraine deputy Taras Chornovil, who met with Melnychenko twice in April, said the former presidential guard would not divulge how he made and circulated his audio files, which allegedly include unreleased recordings about the death of Chornovil's father, Rukh founder Vsyacheslav Chornovil.
  
  Vyasheslav Chornovil died in March 1999 after a KamAZ diesel truck hit his Toyota sedan on a highway near Boryspil Airport.
  
  "He still has that KGB-secret-agent type of mentality," Chornovil said. Some U.S. lawmakers dealing with issues involving Ukraine have voiced concerns about Melnychenko, who last month released to the media a low-quality 90-second recording that he says proves Kuchma arranged to ship to Iraq a passive radar system in 2000. To date, U.S. State Department officials say they have received no credible evidence that the system was delivered.
  
  During an interview with the Ukrainian bureau of Radio Liberty on May 9, U.S. Rep. Bob Schaffer from Colorado refuted media reports that a CIA agent was present when Melnychenko testified before a federal grand jury in San Francisco.
  
  Schaffer, who said he had received assistance from the FBI to look into the matter, said Melnychenko was summoned to testify in connection with the case against former Prime Minister Pavlo Lazarenko, not Kuchma and other high-ranking government officials as Melnychenko has claimed.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2002.09.06 | belarus

    Re: podonki prodalis' kuchmistam

    to know and not act means you don't know
    
    ignorance is bliss for the truly inept.
    
    http://byrne.bigmir.net/

• 2002.09.06 | Kostya Poroh

  Є різинця між КП англійською і Кореспондентом.

  КП якраз досить об"єктивний у висвітленні Кучмізма. З іншого боку, всі ромійськомовні публікації КП (Кореспондерт.нет, журнал "Кореспондент" і т.п.) Кучму захищають, або подають важливі новини як неважливі коли це стосується опозиції. Російськомовні видання КП неможливо відрізнити від "Сєгодня" по стилю.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2002.09.06 | belarus

    Re: Є різинця між КП англійською і Кореспондентом.

    pluralism v odnoj golove - schizophrenia.