І знову, і знову - все для нього, "парламентського демократа"
09/06/2002 | Shooter
http://www.zn.kiev.ua/ie/show/409/36037/
Анатолій ГАЛЬЧИНСЬКИЙ
Переконаний у необхідності надзвичайно виваженого підходу до всього комплексу питань, що стосуються реформування влади, зокрема трансформації президентсько-парламентської форми правління у парламентсько-президентську. Ми не маємо права на помилку. Це може надзвичайно дорого коштувати суспільству та державі. У зв’язку з цим недостатньо виваженою видається ключова аргументація відповідної трансформації: утвердження парламентсько-президентської республіки — основа поглиблення демократизації суспільства. Франція — президентська республіка і водночас є однією з найрозвиненіших демократій Європейського континенту. Є багато й інших питань, які потребують всебічного осмислення. Дуже б хотілося, аби вони стали предметом серйозного аналізу. Переконаний, що про них слід говорити.
Олігархізація — антипод демократії
Застереження, про які йдеться, — це не емоції. Вони грунтуються на об’єктивному аналізі наявних передумов запропонованого кроку, на врахуванні специфіки пострадянської трансформації суспільства, особливостей соціального розвитку, геополітичного становища держави. Є й інші аргументи: де гарантії того, що в даному разі дійсно йдеться про застосування інструментарію реальної, а не фасадної демократизації суспільства? І наступне — якою мірою сприятиме реформування влади вирішенню найбільш гострого для нас питання — деолігархізації суспільства, адже олігархія і демократія — антиподи за своєю суттю? Існує світовий досвід, зокрема досвід латиноамериканських країн, який переконливо доводить, що можна тисячу разів одягати владні структури у найпрестижніше і найреспектабельніше «демократичне вбрання», але якщо залишається незмінною олігархічна основа суспільства і відтворювана на її підгрунті політична еліта, то за цих обставин держава лишатиметься за своєю суттю тоталітарною. Олігархічна основа суспільства і тоталітаризм — це органічно пов’язані поняття. Олігархізм не може бути демократичним. Косметичний ремонт у вигляді демократизації політичної атрибутики не може змінити суті справи. Навпаки — це прикрий самообман, це форма не демонтажу, а навпаки — зміцнення олігархічного режиму, надання йому відверто цинічних характеристик.
....
Анатолій ГАЛЬЧИНСЬКИЙ
Переконаний у необхідності надзвичайно виваженого підходу до всього комплексу питань, що стосуються реформування влади, зокрема трансформації президентсько-парламентської форми правління у парламентсько-президентську. Ми не маємо права на помилку. Це може надзвичайно дорого коштувати суспільству та державі. У зв’язку з цим недостатньо виваженою видається ключова аргументація відповідної трансформації: утвердження парламентсько-президентської республіки — основа поглиблення демократизації суспільства. Франція — президентська республіка і водночас є однією з найрозвиненіших демократій Європейського континенту. Є багато й інших питань, які потребують всебічного осмислення. Дуже б хотілося, аби вони стали предметом серйозного аналізу. Переконаний, що про них слід говорити.
Олігархізація — антипод демократії
Застереження, про які йдеться, — це не емоції. Вони грунтуються на об’єктивному аналізі наявних передумов запропонованого кроку, на врахуванні специфіки пострадянської трансформації суспільства, особливостей соціального розвитку, геополітичного становища держави. Є й інші аргументи: де гарантії того, що в даному разі дійсно йдеться про застосування інструментарію реальної, а не фасадної демократизації суспільства? І наступне — якою мірою сприятиме реформування влади вирішенню найбільш гострого для нас питання — деолігархізації суспільства, адже олігархія і демократія — антиподи за своєю суттю? Існує світовий досвід, зокрема досвід латиноамериканських країн, який переконливо доводить, що можна тисячу разів одягати владні структури у найпрестижніше і найреспектабельніше «демократичне вбрання», але якщо залишається незмінною олігархічна основа суспільства і відтворювана на її підгрунті політична еліта, то за цих обставин держава лишатиметься за своєю суттю тоталітарною. Олігархічна основа суспільства і тоталітаризм — це органічно пов’язані поняття. Олігархізм не може бути демократичним. Косметичний ремонт у вигляді демократизації політичної атрибутики не може змінити суті справи. Навпаки — це прикрий самообман, це форма не демонтажу, а навпаки — зміцнення олігархічного режиму, надання йому відверто цинічних характеристик.
....