Відповіді Мороза, Симоненка, Матвієнка в ЦПП "Високого Замку"
09/07/2002 | НеДохтор
http://www.wz.lviv.ua/pages.php?atid=12143
----------------------------
Антикомуністи і комуністи в одній упряжці
Юлія ЛІЩЕНКО
...
Наталія Балюк, “Високий Замок”. Зараз основна політична розмова точиться навколо подій 16 вересня. Усі чекають, що з того буде, які будуть наслідки. Та 16 вересня життя не закінчується – треба думати і про 17 вересня, і про те, як жити далі. Як ви вважаєте, після 16 вересня щось зміниться в нашому житті?
Петро Симоненко. Нас постійно про це запитують. Мета нашої сьогоднішньої акції - примусити Президента піти у відставку. Усе залежить від того, наскільки акція поєднає київські і регіональні дії, щоб Україна відчула, що воля народу об’єднана і щоб та біда, яка прийшла в наш спільний дім, вивела людей на вулиці з вимогою відставки Президента. Дехто прогнозує, що ці акції не матимуть позитивного результату. Ми, організатори, переконані: акція досягне своєї кінцевої мети. Результат буде вже хоча б у тому, що люди усвідомлять: є сили, які не мовчать, а ведуть боротьбу.
Наталія Балюк. Яким ви бачите механізм відставки Президента?
Олександр Мороз. Найпростіший механізм – він пише заяву про відставку, і її розглядає сесія парламенту. Але треба, щоб Президент до цього дозрів. А він дозріє, якщо об’єднаються усі політичні сили, які вболівають за майбутнє держави і суспільства. Я гадаю, що найближчими днями Віктор Ющенко збагатиться практичним досвідом і зрозуміє, що не можна далі балансувати, коли вже регіональні організації з його блоку приймають рішення щодо приєднання до акції. І тут йдеться про те, щоб суспільство усвідомило: політичні сили різного спектра дійшли висновку: треба об’єднатися і допомогти нашому Президентові зробити єдиний правильний крок - піти у відставку.
Анатолій Матвієнко. Президент своїми заявами 24 серпня продемонстрував свою непрогнозованість. Можливо, він піде у відставку ще до 16 числа. А якщо не піде, події, зокрема на правому фланзі, розгортатимуться наступним чином. Нам потрібно провести потужний і дуже швидкий процес об’єднання, побудови однієї потужної української політичної сили. Вона має взяти на себе відповідальність, висунути свого кандидата у президенти. І тоді буде дуже цікава демократична відкрита боротьба лівих з правими за свою кандидатуру. І ми приведемо до влади свого президента.
Василь Трухан, “Українські новини”. Кого ви плануєте скерувати в комісію з перетворення України на парламентсько-президентську республіку?
Петро Симоненко. Ми, як політики у Верховній Раді, вимагали відповіді від Конституційного суду щодо раніше прийнятого за основу проекту змін до Конституції, який, до речі, підписували представники різних політичних партій і фракцій у Верховній Раді. Цей документ вже є кроком до парламентсько-президентської республіки. На жаль, Конституційний суд зволікає з оцінкою щодо конституційності запропонованих змін. А ми могли б уже на цій сесії внести такі зміни до Конституції.
Олександр Мороз. Ми нікого не скеровуємо до такої робочої групи, оскільки вона є неконституційним утворенням. 85 стаття Конституції передбачає внесення змін до Конституції. Тому ми готові ввійти, запропонувати своїх людей. Зокрема, наша фракція пропонує мене до тимчасової спеціальної комісії, яка розроблятиме за потреби зміни до Конституції. Хоча треба мати на увазі, що проект закону, який пропонує зміни до Конституції, вже півтора року лежить у Конституційному суді.
Анатолій Матвієнко. Комітет, який я очолюю, розглядав цю проблему. Комітет підтверджує думку, що питання змін до Конституції – це питання Верховної Ради, і вона має розглянути принципи формування такої робочої групи. Якщо парламент прийме рішення, щоб туди можна було б запросити когось від виконавчої структури влади, він це зробить. А якщо ні, тоді цю комісію утворять з депутатів, і таку пропозицію я особисто вніс на розгляд голови ВР.
Тетяна Вергелес, “Високий Замок”. На своїй останній прес-конференції народний депутат Олександр Гудима, як член оргкомітету з проведення скорботних заходів з приводу сороковин скнилівської аварії, сказав, що львів’яни не хочуть бачити Симоненка і Мороза у цей день тут, у Львові. Яка ваша реакція на таку заяву? Чи не свідчить це про розкол у лавах “четвірки”?
Олександр Мороз. Думка Гудими мене не цікавить. Я їхав не до Гудими, а насамперед, на зустріч із журналістами. І якщо хтось буде створювати якесь напруження або вдасться до провокації з огляду на те, що ми сюди приїхали, то для мене немає великої проблеми не їхати, як і немає великої проблеми їхати. Бо я не думаю, що всі львів’яни настільки обмежені люди, як ті, хто сформулював такі заяви (або сам Гудима їх сформулював). Я багато разів був у Львові, і на останній моїй львівській зустрічі було десь півтори тисячі чоловік, і я не чув жодної репліки проти себе.
Віктор Корбут, “Львівська хвиля”. Хотів би, щоб ви все-таки відповіли на вже поставлене запитання з приводу заяв політиків про небажаність і недоцільність вашого приїзду до Львова.
Петро Симоненко. Ті, хто виступають проти того, щоб українці почули думки представників різних політичних сил, грають на руку Президенту. Вони якраз відпрацьовують його сценарій, а він хоче роз’єднати опозиційні сили.
Анатолій Матвієнко. Я антикомуніст - так сталося, хоча ми колись працювали з Петром Миколайовичем разом. Це моє право вибору. Але я вітаю кроки комуністів у цій ситуації. Сьогодні, якщо ми справді дбаємо про народ, треба долати головну проблему, яка всіх нас душить. Іншого шляху в нас немає. Все решта – кучмівський сценарій роз’єднати нас і залишити по кутках. Той, хто за 11 років ще в цьому не переконався, хай продовжує цю політику. Я думаю, що і сьогодні влада буде налаштовувати екстремістів. Я переконував Петра Миколайовича – треба їхати до Львова. Я впевнений, що це правильний і мужній крок.
Наталія Балюк. Уточніть, будь ласка, сценарій осіннього наступу 16 вересня. Маючи сумний минулорічний досвід акції 9 березня, я думаю, це має бути дуже продуманий сценарій…
Петро Симоненко. На 16 вересня до Києва прибувають делегації з областей. О 15-й годині на Європейській площі збираються учасники загального мітингу. Вони підуть трьома колонами: з Подолу – Соціалістична партія, з Арсенальної площі – ми, комуністи, і від Республіканського стадіону – “Батьківщина”. Ми збираємося на Європейській площі, напрацьовуємо спільний документ, і далі вже подумаємо, як його передати і встановити термін, протягом якого нам мають дати чітку відповідь. Що буде далі – я б хотів просити розуміння - ми не все можемо розголошувати.
Олег Стецишин, “Експрес”. Минулого разу кияни казали, що до Києва приїхали люди, куплені опозицією. Які ви будете вживати заходи проти таких закидів під час нинішньої акції?
Олександр Мороз. Те, що влада зараз діє набагато розумніше, то це тому, що технології контрзаходів їй розробляють висококваліфіковані московські спеціалісти, які сидять в Адміністрації Президента. Вони зараз намагаються змістити акценти в наших діях, замовчати наші акції. Тому ми врахуємо вади попереднього періоду. Але не було підстави звинувачувати нас, що ми когось купували. І той студент, який нібито говорив, що йому запропонували гроші, - це “підсадна” качка. Я не думаю, що така брехлива інформація стала причиною меншої активності людей. І сьогодні це не буде причиною.
Анатолій Матвієнко. Було таке гасло - “Мета виправдовує засоби”. Це не наше гасло, тому що ми маємо святу мету. Скажіть, хто проти того, чого ми хочемо? Запитайте у людей України. 99 відсотків хоче того, що й ми. Навіть найближче оточення Кучми цього хоче!
Юрій Грицик, “Експрес”. Як ви ставитеся до намірів Віктора Ющенка створити патріотичний форум? Чи ви будете брати в ньому участь і чи не розглядаєте ви таку пропозицію, як контракцію?
Олександр Мороз. Віктор Ющенко підписав листа, зокрема і до мене, щоб увійти в оргкомітет з проведення цього форуму. І, в принципі, можна було б це робити, якби ми вже раніше не розпочали нашу акцію. Тим часом я переговорив з Йосипом Вінським, першим секретарем нашої політради. Він піде на цей комітет, аби почути, який там принцип формування представництва, які проекти рішень, яке завдання цього форуму. Просто брати участь у тусовці, де один одного переконує, що він більше любить Україну, я не хочу. У нас є сьогодні конкретна мета – змінити систему влади, усунути реакційний режим, який довів Україну до колоніального стану. Я готовий прийти (якщо ми встигнемо за графіком) на цей форум як гість. Я думаю, цей захід Віктор Ющенко передбачив, щоб визначитися щодо своїх політичних прихильників, поставити їх у певне русло. Але якщо вони всі до того часу ухвалять рішення про підтримку нашої акції, то треба цей форум дуже швидко проводити, тому що 16-го розпочинається наша акція, і вони вже фізично не встигнуть.
Анатолій Матвієнко. Нас також запрошено до оргкомітету. “Батьківщина” і УРП “Собор”, яку я представляю, трошки інакше дивляться на це. Ми вважаємо, що треба йти в оргкомітет. Можливо, Ющенко робить цей крок для легалізації свого бажання бути нам усім разом, і йому в цьому треба допомогти. Я щиро вірю, що в нього непроста ситуація в цьому блоці, і він її мусить подолати певними маневрами. І треба його в цьому підтримати. Я говорив вчора з Червонієм від Руху, зустрічався з активом ПРП, вони просять нас найактивніше долучитися до підготовки форуму з тим, щоб сили, які вже задекларували бажання бути разом, були солідарні з нами і продемонстрували цю солідарність.
Петро Симоненко. Ми рішення не приймали, і я не можу зараз сказати, яке воно буде. Тут постає ще багато організаційних питань. Ми різні політичні партії, і це треба враховувати, а не просто так говорити. Це дуже просто задекларувати – форум, та й усе! Ну, зібралися, потім розбіглися. Якщо форум збирається для того, щоб прийняти рішення щодо нашої акції, то це одна справа. Вони повинні самі розібратися, бо це різні політичні сили. Якщо це якась перспектива на майбутнє, то тоді треба визначити термін для підготовки, залучати різних фахівців, відпрацьовувати програму… І друге питання – а якщо Президент зреагує і приїде на цей форум разом із Віктором Медведчуком? Що далі буде? В якій ситуації ми тоді опинимося? Ми ініціюємо по всій Україні акції “Геть Кучму!”, а тут Кучма приїжджає і розповідає нам, що він збирається зробити. Дає п’ять посад у Кабінеті міністрів. Учасники форуму голосують: так, гарний Президент! І що далі робити?
Наталія Балюк. Запитання до Петра Симоненка: у розпал “касетного скандалу” ви, пригадується, відмежувалися від протестних акцій інших політичних сил. Мені здається, комуністи тоді частково пригасили опозиційний рух. Чому ви цього року змінилися?
Петро Симоненко. Саме ті, хто робить і поширює заяви щодо моєї участі у скорботних заходах, минулого разу все зробили, щоб не допустити комуністів для участі у цій акції.
Тоді колона комуністів рухалася, щоб підтримати цю акцію. І на Хрещатику, до речі, пролилася кров комуністів. Все це зробили крайньо праві націоналістичні сили, які тоді не хотіли об’єднання. Вони сьогодні роблять усе для того, щоб Кучма залишився при владі. І тоді вони це робили.
Олександр Мороз. Не патріот той, хто хоче за лже-розборками зробити справу. Якщо ми зараз знову будемо приглядатися, які прапори, яка ідеологія, хто якої політичної орієнтації, то це буде кінець для України. І саме крок, який зробили зараз опозиційні сили, зокрема і комуністи, якраз є тим, що потрібно для нашого суспільства.
Анатолій Матвієнко. Але і комуністи, і націонал-демократи зараз стали трохи іншими. Ми всі йдемо до примирення. Давайте ми зробимо цей маленький крок до примирення нації, який є необхідною умовою побудови демократичного суспільства, трошки швидше.
Рустам Курбанов, “Суботня пошта”. Опозиція в аналітичному, тактичному і, очевидно, стратегічному плані вже програла президентській Адміністрації. Якщо провалиться виступ 16 вересня, це буде вже третій програш. Перший був тоді, коли Медведчук фактично об’єднав більшість у парламенті, другий - коли опозиція не змогла призначити свого спікера. А тепер втретє за інерцією опозиція йде туди, куди їй пропонує президентська Адміністрація. В плані аналітики ви не можете рівнятися з рівнем інтелекту президентської Адміністрації.
Олександр Мороз. Якщо ви вважаєте, що Адміністрація Президента продемонструвала граничний витвір свого інтелекту, то мені шкода Україну, що нею керує така Адміністрація. Бо що нового сказав пан Президент? Якщо ви говорите, що він виграв у нас, то я вам скажу, що йому треба було читати програму Соціалістичної партії семирічної давності – там все сказано. Можливо, він її й читав, тоді слава Богу. Я розмовляв з Йосипом Вінським після цього виступу, так він каже: слухай, де будемо приймати Кучму в партію? Він уже говорить такі речі. Але вдумайтеся уважно в те, що він написав, і у те, що він робить. Він нічого не збирається робити в цьому напрямі. Це брехня, яку ми багато разів чули від нього. Якщо весь інтелект Адміністрації Президента спрямований на те, щоб подати брехню, як правду, а потім виправдати її у некоректній формі, тоді горе нашій державі, що таке керівництво у нас.
Петро Симоненко. Я хотів би додати просто для інформації.
Весь великий інтелект Президента, вибачте, на рівні плінтуса.
Анатолій Матвієнко. Я не думаю, що в Адміністрації сидять аналітики, які хочуть добра Україні. Там сидять аналітики, які хочуть знищення України. У нас з ними різна мета, і нас нема чого порівнювати. А з точки зору інтелекту, я думаю, ви тут помиляєтеся.
Тетяна Вергелес. Так все ж таки, як ви вважаєте: Україна має опозиційну “четвірку” чи “трійку”?
Олександр Мороз. Ми утрьох підписали угоду і говоримо, що виступаємо від імені трьох політичних структур. Ми відкриті для об’єднання і з іншими структурами. Думаю, ми сьогодні навіть не трійка, а трійця (сміється. - Ю.Л.).
Петро Симоненко. У нашій політичній угоді чітко записано, що ми відкриті для приєднання і участі. Будь ласка, хто поділяє наші думки, нашу позицію, може приєднатися.
О. Бучацький, “Трибуна виборця”. Як ви збираєтеся рятувати в цій трійці націю, коли ви щодня протестуєте проти української мови? Ви всі по-російськи розмовляєте!
Петро Симоненко. А хіба я зараз говорю не українською? Ми розмовляємо тією мовою, яка є рідною і близькою кожному з нас. Є державна мова, і це визначено. Але зверніть увагу на те, що Кучма теж розмовляє українською. Але ми всі разом кричимо: ”Геть Кучму!”. І це зрозуміло всім. Є багато людей, які говорять російською, але є більшими патріотами України, ніж той же Кучма, який українською звертається до народу.
Олександр Мороз. Ми повинні нарешті подолати той стереотип, коли придивлялися до герба, до кольору прапора тощо. Якщо ми так будемо продовжувати, то в нас тільки герб і залишиться в руках. А все інше розікрали і роздерли ті, яким байдуже, чи українською, чи російською, чи англійською, чи на ідиш говорити. Тому ми й об’єдналися, щоб цього не було. А з мовним питанням ми потім розберемося, враховуючи ваші мудрі побажання.
----------------------------
----------------------------
Антикомуністи і комуністи в одній упряжці
Юлія ЛІЩЕНКО
...
Наталія Балюк, “Високий Замок”. Зараз основна політична розмова точиться навколо подій 16 вересня. Усі чекають, що з того буде, які будуть наслідки. Та 16 вересня життя не закінчується – треба думати і про 17 вересня, і про те, як жити далі. Як ви вважаєте, після 16 вересня щось зміниться в нашому житті?
Петро Симоненко. Нас постійно про це запитують. Мета нашої сьогоднішньої акції - примусити Президента піти у відставку. Усе залежить від того, наскільки акція поєднає київські і регіональні дії, щоб Україна відчула, що воля народу об’єднана і щоб та біда, яка прийшла в наш спільний дім, вивела людей на вулиці з вимогою відставки Президента. Дехто прогнозує, що ці акції не матимуть позитивного результату. Ми, організатори, переконані: акція досягне своєї кінцевої мети. Результат буде вже хоча б у тому, що люди усвідомлять: є сили, які не мовчать, а ведуть боротьбу.
Наталія Балюк. Яким ви бачите механізм відставки Президента?
Олександр Мороз. Найпростіший механізм – він пише заяву про відставку, і її розглядає сесія парламенту. Але треба, щоб Президент до цього дозрів. А він дозріє, якщо об’єднаються усі політичні сили, які вболівають за майбутнє держави і суспільства. Я гадаю, що найближчими днями Віктор Ющенко збагатиться практичним досвідом і зрозуміє, що не можна далі балансувати, коли вже регіональні організації з його блоку приймають рішення щодо приєднання до акції. І тут йдеться про те, щоб суспільство усвідомило: політичні сили різного спектра дійшли висновку: треба об’єднатися і допомогти нашому Президентові зробити єдиний правильний крок - піти у відставку.
Анатолій Матвієнко. Президент своїми заявами 24 серпня продемонстрував свою непрогнозованість. Можливо, він піде у відставку ще до 16 числа. А якщо не піде, події, зокрема на правому фланзі, розгортатимуться наступним чином. Нам потрібно провести потужний і дуже швидкий процес об’єднання, побудови однієї потужної української політичної сили. Вона має взяти на себе відповідальність, висунути свого кандидата у президенти. І тоді буде дуже цікава демократична відкрита боротьба лівих з правими за свою кандидатуру. І ми приведемо до влади свого президента.
Василь Трухан, “Українські новини”. Кого ви плануєте скерувати в комісію з перетворення України на парламентсько-президентську республіку?
Петро Симоненко. Ми, як політики у Верховній Раді, вимагали відповіді від Конституційного суду щодо раніше прийнятого за основу проекту змін до Конституції, який, до речі, підписували представники різних політичних партій і фракцій у Верховній Раді. Цей документ вже є кроком до парламентсько-президентської республіки. На жаль, Конституційний суд зволікає з оцінкою щодо конституційності запропонованих змін. А ми могли б уже на цій сесії внести такі зміни до Конституції.
Олександр Мороз. Ми нікого не скеровуємо до такої робочої групи, оскільки вона є неконституційним утворенням. 85 стаття Конституції передбачає внесення змін до Конституції. Тому ми готові ввійти, запропонувати своїх людей. Зокрема, наша фракція пропонує мене до тимчасової спеціальної комісії, яка розроблятиме за потреби зміни до Конституції. Хоча треба мати на увазі, що проект закону, який пропонує зміни до Конституції, вже півтора року лежить у Конституційному суді.
Анатолій Матвієнко. Комітет, який я очолюю, розглядав цю проблему. Комітет підтверджує думку, що питання змін до Конституції – це питання Верховної Ради, і вона має розглянути принципи формування такої робочої групи. Якщо парламент прийме рішення, щоб туди можна було б запросити когось від виконавчої структури влади, він це зробить. А якщо ні, тоді цю комісію утворять з депутатів, і таку пропозицію я особисто вніс на розгляд голови ВР.
Тетяна Вергелес, “Високий Замок”. На своїй останній прес-конференції народний депутат Олександр Гудима, як член оргкомітету з проведення скорботних заходів з приводу сороковин скнилівської аварії, сказав, що львів’яни не хочуть бачити Симоненка і Мороза у цей день тут, у Львові. Яка ваша реакція на таку заяву? Чи не свідчить це про розкол у лавах “четвірки”?
Олександр Мороз. Думка Гудими мене не цікавить. Я їхав не до Гудими, а насамперед, на зустріч із журналістами. І якщо хтось буде створювати якесь напруження або вдасться до провокації з огляду на те, що ми сюди приїхали, то для мене немає великої проблеми не їхати, як і немає великої проблеми їхати. Бо я не думаю, що всі львів’яни настільки обмежені люди, як ті, хто сформулював такі заяви (або сам Гудима їх сформулював). Я багато разів був у Львові, і на останній моїй львівській зустрічі було десь півтори тисячі чоловік, і я не чув жодної репліки проти себе.
Віктор Корбут, “Львівська хвиля”. Хотів би, щоб ви все-таки відповіли на вже поставлене запитання з приводу заяв політиків про небажаність і недоцільність вашого приїзду до Львова.
Петро Симоненко. Ті, хто виступають проти того, щоб українці почули думки представників різних політичних сил, грають на руку Президенту. Вони якраз відпрацьовують його сценарій, а він хоче роз’єднати опозиційні сили.
Анатолій Матвієнко. Я антикомуніст - так сталося, хоча ми колись працювали з Петром Миколайовичем разом. Це моє право вибору. Але я вітаю кроки комуністів у цій ситуації. Сьогодні, якщо ми справді дбаємо про народ, треба долати головну проблему, яка всіх нас душить. Іншого шляху в нас немає. Все решта – кучмівський сценарій роз’єднати нас і залишити по кутках. Той, хто за 11 років ще в цьому не переконався, хай продовжує цю політику. Я думаю, що і сьогодні влада буде налаштовувати екстремістів. Я переконував Петра Миколайовича – треба їхати до Львова. Я впевнений, що це правильний і мужній крок.
Наталія Балюк. Уточніть, будь ласка, сценарій осіннього наступу 16 вересня. Маючи сумний минулорічний досвід акції 9 березня, я думаю, це має бути дуже продуманий сценарій…
Петро Симоненко. На 16 вересня до Києва прибувають делегації з областей. О 15-й годині на Європейській площі збираються учасники загального мітингу. Вони підуть трьома колонами: з Подолу – Соціалістична партія, з Арсенальної площі – ми, комуністи, і від Республіканського стадіону – “Батьківщина”. Ми збираємося на Європейській площі, напрацьовуємо спільний документ, і далі вже подумаємо, як його передати і встановити термін, протягом якого нам мають дати чітку відповідь. Що буде далі – я б хотів просити розуміння - ми не все можемо розголошувати.
Олег Стецишин, “Експрес”. Минулого разу кияни казали, що до Києва приїхали люди, куплені опозицією. Які ви будете вживати заходи проти таких закидів під час нинішньої акції?
Олександр Мороз. Те, що влада зараз діє набагато розумніше, то це тому, що технології контрзаходів їй розробляють висококваліфіковані московські спеціалісти, які сидять в Адміністрації Президента. Вони зараз намагаються змістити акценти в наших діях, замовчати наші акції. Тому ми врахуємо вади попереднього періоду. Але не було підстави звинувачувати нас, що ми когось купували. І той студент, який нібито говорив, що йому запропонували гроші, - це “підсадна” качка. Я не думаю, що така брехлива інформація стала причиною меншої активності людей. І сьогодні це не буде причиною.
Анатолій Матвієнко. Було таке гасло - “Мета виправдовує засоби”. Це не наше гасло, тому що ми маємо святу мету. Скажіть, хто проти того, чого ми хочемо? Запитайте у людей України. 99 відсотків хоче того, що й ми. Навіть найближче оточення Кучми цього хоче!
Юрій Грицик, “Експрес”. Як ви ставитеся до намірів Віктора Ющенка створити патріотичний форум? Чи ви будете брати в ньому участь і чи не розглядаєте ви таку пропозицію, як контракцію?
Олександр Мороз. Віктор Ющенко підписав листа, зокрема і до мене, щоб увійти в оргкомітет з проведення цього форуму. І, в принципі, можна було б це робити, якби ми вже раніше не розпочали нашу акцію. Тим часом я переговорив з Йосипом Вінським, першим секретарем нашої політради. Він піде на цей комітет, аби почути, який там принцип формування представництва, які проекти рішень, яке завдання цього форуму. Просто брати участь у тусовці, де один одного переконує, що він більше любить Україну, я не хочу. У нас є сьогодні конкретна мета – змінити систему влади, усунути реакційний режим, який довів Україну до колоніального стану. Я готовий прийти (якщо ми встигнемо за графіком) на цей форум як гість. Я думаю, цей захід Віктор Ющенко передбачив, щоб визначитися щодо своїх політичних прихильників, поставити їх у певне русло. Але якщо вони всі до того часу ухвалять рішення про підтримку нашої акції, то треба цей форум дуже швидко проводити, тому що 16-го розпочинається наша акція, і вони вже фізично не встигнуть.
Анатолій Матвієнко. Нас також запрошено до оргкомітету. “Батьківщина” і УРП “Собор”, яку я представляю, трошки інакше дивляться на це. Ми вважаємо, що треба йти в оргкомітет. Можливо, Ющенко робить цей крок для легалізації свого бажання бути нам усім разом, і йому в цьому треба допомогти. Я щиро вірю, що в нього непроста ситуація в цьому блоці, і він її мусить подолати певними маневрами. І треба його в цьому підтримати. Я говорив вчора з Червонієм від Руху, зустрічався з активом ПРП, вони просять нас найактивніше долучитися до підготовки форуму з тим, щоб сили, які вже задекларували бажання бути разом, були солідарні з нами і продемонстрували цю солідарність.
Петро Симоненко. Ми рішення не приймали, і я не можу зараз сказати, яке воно буде. Тут постає ще багато організаційних питань. Ми різні політичні партії, і це треба враховувати, а не просто так говорити. Це дуже просто задекларувати – форум, та й усе! Ну, зібралися, потім розбіглися. Якщо форум збирається для того, щоб прийняти рішення щодо нашої акції, то це одна справа. Вони повинні самі розібратися, бо це різні політичні сили. Якщо це якась перспектива на майбутнє, то тоді треба визначити термін для підготовки, залучати різних фахівців, відпрацьовувати програму… І друге питання – а якщо Президент зреагує і приїде на цей форум разом із Віктором Медведчуком? Що далі буде? В якій ситуації ми тоді опинимося? Ми ініціюємо по всій Україні акції “Геть Кучму!”, а тут Кучма приїжджає і розповідає нам, що він збирається зробити. Дає п’ять посад у Кабінеті міністрів. Учасники форуму голосують: так, гарний Президент! І що далі робити?
Наталія Балюк. Запитання до Петра Симоненка: у розпал “касетного скандалу” ви, пригадується, відмежувалися від протестних акцій інших політичних сил. Мені здається, комуністи тоді частково пригасили опозиційний рух. Чому ви цього року змінилися?
Петро Симоненко. Саме ті, хто робить і поширює заяви щодо моєї участі у скорботних заходах, минулого разу все зробили, щоб не допустити комуністів для участі у цій акції.
Тоді колона комуністів рухалася, щоб підтримати цю акцію. І на Хрещатику, до речі, пролилася кров комуністів. Все це зробили крайньо праві націоналістичні сили, які тоді не хотіли об’єднання. Вони сьогодні роблять усе для того, щоб Кучма залишився при владі. І тоді вони це робили.
Олександр Мороз. Не патріот той, хто хоче за лже-розборками зробити справу. Якщо ми зараз знову будемо приглядатися, які прапори, яка ідеологія, хто якої політичної орієнтації, то це буде кінець для України. І саме крок, який зробили зараз опозиційні сили, зокрема і комуністи, якраз є тим, що потрібно для нашого суспільства.
Анатолій Матвієнко. Але і комуністи, і націонал-демократи зараз стали трохи іншими. Ми всі йдемо до примирення. Давайте ми зробимо цей маленький крок до примирення нації, який є необхідною умовою побудови демократичного суспільства, трошки швидше.
Рустам Курбанов, “Суботня пошта”. Опозиція в аналітичному, тактичному і, очевидно, стратегічному плані вже програла президентській Адміністрації. Якщо провалиться виступ 16 вересня, це буде вже третій програш. Перший був тоді, коли Медведчук фактично об’єднав більшість у парламенті, другий - коли опозиція не змогла призначити свого спікера. А тепер втретє за інерцією опозиція йде туди, куди їй пропонує президентська Адміністрація. В плані аналітики ви не можете рівнятися з рівнем інтелекту президентської Адміністрації.
Олександр Мороз. Якщо ви вважаєте, що Адміністрація Президента продемонструвала граничний витвір свого інтелекту, то мені шкода Україну, що нею керує така Адміністрація. Бо що нового сказав пан Президент? Якщо ви говорите, що він виграв у нас, то я вам скажу, що йому треба було читати програму Соціалістичної партії семирічної давності – там все сказано. Можливо, він її й читав, тоді слава Богу. Я розмовляв з Йосипом Вінським після цього виступу, так він каже: слухай, де будемо приймати Кучму в партію? Він уже говорить такі речі. Але вдумайтеся уважно в те, що він написав, і у те, що він робить. Він нічого не збирається робити в цьому напрямі. Це брехня, яку ми багато разів чули від нього. Якщо весь інтелект Адміністрації Президента спрямований на те, щоб подати брехню, як правду, а потім виправдати її у некоректній формі, тоді горе нашій державі, що таке керівництво у нас.
Петро Симоненко. Я хотів би додати просто для інформації.
Весь великий інтелект Президента, вибачте, на рівні плінтуса.
Анатолій Матвієнко. Я не думаю, що в Адміністрації сидять аналітики, які хочуть добра Україні. Там сидять аналітики, які хочуть знищення України. У нас з ними різна мета, і нас нема чого порівнювати. А з точки зору інтелекту, я думаю, ви тут помиляєтеся.
Тетяна Вергелес. Так все ж таки, як ви вважаєте: Україна має опозиційну “четвірку” чи “трійку”?
Олександр Мороз. Ми утрьох підписали угоду і говоримо, що виступаємо від імені трьох політичних структур. Ми відкриті для об’єднання і з іншими структурами. Думаю, ми сьогодні навіть не трійка, а трійця (сміється. - Ю.Л.).
Петро Симоненко. У нашій політичній угоді чітко записано, що ми відкриті для приєднання і участі. Будь ласка, хто поділяє наші думки, нашу позицію, може приєднатися.
О. Бучацький, “Трибуна виборця”. Як ви збираєтеся рятувати в цій трійці націю, коли ви щодня протестуєте проти української мови? Ви всі по-російськи розмовляєте!
Петро Симоненко. А хіба я зараз говорю не українською? Ми розмовляємо тією мовою, яка є рідною і близькою кожному з нас. Є державна мова, і це визначено. Але зверніть увагу на те, що Кучма теж розмовляє українською. Але ми всі разом кричимо: ”Геть Кучму!”. І це зрозуміло всім. Є багато людей, які говорять російською, але є більшими патріотами України, ніж той же Кучма, який українською звертається до народу.
Олександр Мороз. Ми повинні нарешті подолати той стереотип, коли придивлялися до герба, до кольору прапора тощо. Якщо ми так будемо продовжувати, то в нас тільки герб і залишиться в руках. А все інше розікрали і роздерли ті, яким байдуже, чи українською, чи російською, чи англійською, чи на ідиш говорити. Тому ми й об’єдналися, щоб цього не було. А з мовним питанням ми потім розберемося, враховуючи ваші мудрі побажання.
----------------------------