ФІЛОЛОГІЧНІ РОЗДУМИ
09/09/2002 | Drahoman
Хотів би поділитися з відвідувачами Майдану деякими міркуваннями про походження прізвищ. Йдеться, власне, про одне прізвище – Кучма.
У староукраїнській мові це слово мало два значенні: пряме – різновид шапки, і переносне – насмішка, образа, глум. Наведу дві цитати з “Енеїди” Івана Котляревського:
Дідона гірко заридала,
І з серця аж волосся рвала,
І закраснілася мов рак.
Запінилась, посатаніла,
Неначе дурману із’їла,
Залаяла Енея так:
«Поганий, мерзький, скверний, бридкий,
Нікчемний, ланець, католик!
Гульвіса, пакосний, престидкий,
Негідний, злодій, єретик!
За к у ч м у сю твою велику
Як дам ляща тобі я в пику,
То тут тебе лизне і чорт! …
І далі:
Як пан Еней так забавлявся,
То лиха він собі не ждав,
Не думав і не сподівався,
Щоб хто з Олімпа к у ч м у д а в.
Но те Юнона повернула
І в голові так коверзнула,
Щоб зараз учинить ярміз;
Набула без панчіх патинки,
Пішла в Ірисині будинки,
Бо хитра ся була, як біс.
Тут “кучму дати” – насміятись, образити.
Як часто ми не перестаємо дивуватись, наскільки людині “йде” її прізвище, наскільки ґенетична інформація про її натуру відповідає характеристиці, що її давні предки дали у формі прізвища! Не даватиму тут власної оцінки, до якої міри носій цього прізвища виправдовує згадане друге значення цього слова. Нагадаю лише слова М.Мельниченка, що спонтанно висловився про нього – “чинить наругу” (Майдан, 5.9.02).
У староукраїнській мові це слово мало два значенні: пряме – різновид шапки, і переносне – насмішка, образа, глум. Наведу дві цитати з “Енеїди” Івана Котляревського:
Дідона гірко заридала,
І з серця аж волосся рвала,
І закраснілася мов рак.
Запінилась, посатаніла,
Неначе дурману із’їла,
Залаяла Енея так:
«Поганий, мерзький, скверний, бридкий,
Нікчемний, ланець, католик!
Гульвіса, пакосний, престидкий,
Негідний, злодій, єретик!
За к у ч м у сю твою велику
Як дам ляща тобі я в пику,
То тут тебе лизне і чорт! …
І далі:
Як пан Еней так забавлявся,
То лиха він собі не ждав,
Не думав і не сподівався,
Щоб хто з Олімпа к у ч м у д а в.
Но те Юнона повернула
І в голові так коверзнула,
Щоб зараз учинить ярміз;
Набула без панчіх патинки,
Пішла в Ірисині будинки,
Бо хитра ся була, як біс.
Тут “кучму дати” – насміятись, образити.
Як часто ми не перестаємо дивуватись, наскільки людині “йде” її прізвище, наскільки ґенетична інформація про її натуру відповідає характеристиці, що її давні предки дали у формі прізвища! Не даватиму тут власної оцінки, до якої міри носій цього прізвища виправдовує згадане друге значення цього слова. Нагадаю лише слова М.Мельниченка, що спонтанно висловився про нього – “чинить наругу” (Майдан, 5.9.02).
Відповіді
2002.09.10 | Мертві Бджоли Загудуть
від Грінченка: "Кучму дати" - Причинить хлопоты, насмъяться
Звернемося ж до класиків:"Словарь Української Мови", упорядкував, з додактом власного матеріялу, Борис Грінченко, у Київі, 1908. Том ІІ. З-Н.
Кучма, ми, ж. 1) Шапка мъховая мохнатая. Kolb. І. 43. Гол. Од. 19, 69. Вас. 156. "Благословіть, отче! - каже Василь, знявши кучму." Федьк. "Він і по одежі щось не просте: татарська кучма насунулась йому на очі." Стор. 2) Всклокоченная голова.
Кучму дати. Причинить хлопоты, насмъяться. "Хто в Бога вірує, ратуйте!.. А хто ж таку нам кучму дав?" Котл. Ен.
Ум. Кучомка. Чуб. VІІ.414
Кучматий, а, е. Густой и всклокоченный (о мъхъ). Желех.
Кучомка, ки, ж. Ум. от кучма.
-----------------
Примітки:
Kolb. = Pokucie. Obraz etnograficzny, skreslit Oskar Kolberg. I.K. 1882.
Гол. Од.= О народной одъжде и убоанствъ Русиновъ или Русскихъ в Галичинъ и северо-восточной Венгріи. Я.Ф.Головацкаго. Спб. 1877.
Вас. = В.И. Василенко. Этнографическіе матеріалы, собранные по Полтавской губ.
Федьк.= Поэзіи Іосифа Федьковича.
Стор.= Украінські оповідання Олекси Стороженка. Спб. 1863. 2 тома.
Котл. Ен.= Вергиліева Энеида, на малороссійскій языкъ переложенная И. Котляревскимъ. Х. 1842.
Чуб.= Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ западно-русскій край, снаряженной И. Р. Географическимъ Обществомъ. Юго-западный отделъ "матеріалы и изслъдованія, собранные для д. чл. П П Чубинскимъ" Спб. 1872-1878 Семъ томовъ.
Желех.= Малоруско-нїмецкий словарь. Уложили Е. Желеховскій и С.Недільский. Л. 1886. Два тома.
2002.09.10 | Чучхе
З післямови до книги Чобота "Свистун"
Словники подають таке тлумачення слову "кучма":а)халепа, прочухан; звідси пішов вираз "дати кучму" - тобто завдати великих неприємностей, біди, дати прочухана;
б)скуйовджене, кошлате волосся, шерсть, які немождиво розчесати;
в)висока бараняча шапка.
Перші два визначення мають пряме відношення до... проблеми влади. Якщо виходити з першого тлумачення, то дійсно, Леонід Данилович своєю джіяльністю завдав добрячу кучму всьому українському народові, яку останній пам"ятатиме дуже довго. Але якщо брати до уваги друге значення цього слова, то скуйовджену кучму потрібно просто відстригти і не марнувати часу на її розчісування - даремна і непотрібна справа.
2002.09.10 | Step
Kruto! On otvernulsja, a ja.... dulju jemu v spinu, na! (-)