Трагічні події 11 вересня 2001 року потрясли Сполучені Штати. Вони їх потрясли настільки, що американці схильні були їх розглядати як апокаліптичні для цілого людства. Чулися навіть голоси, що з цього дня ми почали жити у зовсім новому світі. Та пройшов рік, і нічого занадто страшного більше не сталося. І світ теж не змінився і продовжує жити своїм буденним життям, переповненим трагічними випадками, які щодня забирають тисячі невинних жертв на землі і під землею, у воді і у повітрі. І найбільше людей гине не від терактів та катастроф, а вмирає страшною голодною смертю або від недоїдання. Саме ця обставина мала би більше турбувати світ, але люди до того звикли. На них справляє велике враження тільки ефектна смерть. І тому ніколи не будуть забуті теракти 11 вересня 2001 року, як не стала забутою загибель "Титаніка". Жертовами обидвох подій стала приблизно однакова відносна кількість мешканців Землі. Але куди більше невинних людей загинуло в Хіросімі і Нагасакі від американських атомних бомб. Тоді світ, дійсно, змінився враз. Чи часто згадують про це американці? Чи усвідомили вони, яку відповідальність вони взяли тоді перед світом? Можливо, якби вони добре усвідомлювали супервідповідальність громадян супердежави, не було би і терактів 11 вересня. Чи багато з них замислилися над питанням: "А чому жертвою було обрано саме нас?". Світ мав шанс змінитися в ліпший бік, якби американці не тільки намагалися покарати злочинців (точніше - помститися над ними), але і зрозуміти причини, які змусили їх піти на той жахливий злочин. Для того треба було би просто спитати терористів: "З якою метой ви це зробили?" І замислитися над відповіддю. Так питають кожного злочинця в суді за найменший злочин. Усаму бен Ладана та інших терористів не питали. А людство мала би зацікавити їхня відповідь. Ми спостерігаємо тепер дещо дивний парадокс - стосунки між окремими людьми стають все більш цивілізованими, а між державами - ні. Америці треба вже давно зрозуміти, що вендета - не спосіб боротьби з тероризмом. Приклад Ізраїля це підтверджує.
2002.09.11 | Георгій Пінчук
Re: Сьогодня роковини трагедії в США.(-)
Тут, де я зараз живу і працюю - в Університеті штату Місісіпі - день 11 вересня іде спокійно, без зайвого шуму і тріскотні. О 12 годині дня в університетській каплиці буде вшанування пам"яті загиблих, запалення свічок і слухання органної музики, але ніяких промов не планується. Кілька моїх друзів написали мені вранці електронні листи, де вони кажуть, що сумують за нещасними жертвами тієї жахливої терористської атаки. Люди також дуже сумують за загиблими пожежниками, які кинулися в башти Всесвітнього торгівельного центру на допомогу людям і майже всі були поховані під руїнами. По каналу Сі-Ен-Ен вчора була передача під назвою "Перехресний вогонь" (традиційна арена сутичок демократів з республіканцями), де велася дуже гостра перепалка щодо доцільності війни з Іраком. Молодий коментатор-республіканець на ім"я Такер Карлсон намагався відстоювати її доцільність, але йому дуже аргументовано заперечував коментатор-демократ Пол Бегала. В цілому, життя іде, як завжди. --ГП
2002.09.11 | НеДохтор
>> Ретроспектива Майдану: (хижаки, жертви та стерв’ятники).
Рік тому ми на Майдані намагались з’ясувати як і на кого вплинуть подіїї 11 вересня.
Відповіді
2002.09.11 | Абдула
Re: Сьогодня роковини трагедії в США.(-)
На ОГНЯХ http://geocities.com/dnistrove:Трагічні події 11 вересня 2001 року потрясли Сполучені Штати. Вони їх потрясли настільки, що американці схильні були їх розглядати як апокаліптичні для цілого людства. Чулися навіть голоси, що з цього дня ми почали жити у зовсім новому світі. Та пройшов рік, і нічого занадто страшного більше не сталося. І світ теж не змінився і продовжує жити своїм буденним життям, переповненим трагічними випадками, які щодня забирають тисячі невинних жертв на землі і під землею, у воді і у повітрі. І найбільше людей гине не від терактів та катастроф, а вмирає страшною голодною смертю або від недоїдання. Саме ця обставина мала би більше турбувати світ, але люди до того звикли. На них справляє велике враження тільки ефектна смерть. І тому ніколи не будуть забуті теракти 11 вересня 2001 року, як не стала забутою загибель "Титаніка". Жертовами обидвох подій стала приблизно однакова відносна кількість мешканців Землі. Але куди більше невинних людей загинуло в Хіросімі і Нагасакі від американських атомних бомб. Тоді світ, дійсно, змінився враз. Чи часто згадують про це американці? Чи усвідомили вони, яку відповідальність вони взяли тоді перед світом? Можливо, якби вони добре усвідомлювали супервідповідальність громадян супердежави, не було би і терактів 11 вересня. Чи багато з них замислилися над питанням: "А чому жертвою було обрано саме нас?". Світ мав шанс змінитися в ліпший бік, якби американці не тільки намагалися покарати злочинців (точніше - помститися над ними), але і зрозуміти причини, які змусили їх піти на той жахливий злочин. Для того треба було би просто спитати терористів: "З якою метой ви це зробили?" І замислитися над відповіддю. Так питають кожного злочинця в суді за найменший злочин. Усаму бен Ладана та інших терористів не питали. А людство мала би зацікавити їхня відповідь. Ми спостерігаємо тепер дещо дивний парадокс - стосунки між окремими людьми стають все більш цивілізованими, а між державами - ні. Америці треба вже давно зрозуміти, що вендета - не спосіб боротьби з тероризмом. Приклад Ізраїля це підтверджує.
2002.09.11 | Георгій Пінчук
Re: Сьогодня роковини трагедії в США.(-)
Тут, де я зараз живу і працюю - в Університеті штату Місісіпі - день 11 вересня іде спокійно, без зайвого шуму і тріскотні. О 12 годині дня в університетській каплиці буде вшанування пам"яті загиблих, запалення свічок і слухання органної музики, але ніяких промов не планується. Кілька моїх друзів написали мені вранці електронні листи, де вони кажуть, що сумують за нещасними жертвами тієї жахливої терористської атаки. Люди також дуже сумують за загиблими пожежниками, які кинулися в башти Всесвітнього торгівельного центру на допомогу людям і майже всі були поховані під руїнами. По каналу Сі-Ен-Ен вчора була передача під назвою "Перехресний вогонь" (традиційна арена сутичок демократів з республіканцями), де велася дуже гостра перепалка щодо доцільності війни з Іраком. Молодий коментатор-республіканець на ім"я Такер Карлсон намагався відстоювати її доцільність, але йому дуже аргументовано заперечував коментатор-демократ Пол Бегала. В цілому, життя іде, як завжди. --ГП2002.09.11 | НеДохтор
>> Ретроспектива Майдану: (хижаки, жертви та стерв’ятники).
Рік тому ми на Майдані намагались з’ясувати як і на кого вплинуть подіїї 11 вересня.http://maidan.org.ua/news/view.php3?bn=maidan_arch&key=1000757891
Тепер можемо знову поглянути на написане тоді.