УМ: Наталія Лебідь: "... Кінець підкрався о 4-й ранку"
09/19/2002 | НеДохтор
"Україна молода" 2002.09.18
uamedia.visti.net/new_site/um-pub.shtml?CGIQUERY=3&lng=UKR&query=visti.local.um]+++&smo=1&cli=11&rnm=0&dst=1&dtb=234&sub=&next.x=17&next.y=5&cdb=234&cdn=23945&dbc=1&group=visti.local.um
---------------------------
Опозицію - по нирках, а наметове містечко - у шмаття. Кінець підкрався о 4-й ранку
Мені соромно за свою країну. Мені соромно за себе, бо в розмові з
генерал-майором міліції, начальником департаменту адміністративної служби МВС
Олександром Савченком мій рівень скептицизму до слів цієї персони в
міліцейських погонах був явно недостатнім. "Тільки масові порушення
громадського порядку можуть викликати застосування сили з боку міліції", -
віщав генерал напередодні 16 вересня. "Говорячи по-народному , - пояснював
він - якщо ніхто з громадян міліціонера першим не вдарить, то й міліціонер
нікого не вдарить". Посипаю попелом голову, був-таки момент, коли я подумала,
що, можливо, міліцейське керівництво не захоче вкотре лупцювати протестантів,
як би не чухалися руки і кийки. І зовсім не тому, що наша міліція розірве на
собі тільняшку за права людини і громадянина, а тому що, говорячи словами
Григорія Омельченка, силовики мають нарешті хоча б зі шкурного почуття
самозахисту припинити слугувати цьому режиму - собі дорожче вийде.
Та не так сталося, як гадалося. Позавчорашні демонстранти,
розставивши в центрі міста 126 наметів, не торкнулися пальцем жодного
працівника міліції. А якщо останні, як після подій 9 березня, будуть
безсоромно тицяти свої синці та подряпини, нібито отримані в сутичках з
"правопорушниками", заявляю як свідок та учасник акції: це суцільна брехня.
Били вони - наші правоохоронці. Нападали - вони. Гумові палиці застосовували
- вони. І робили вони все це, підкравшись, "яко тать в нощі", о четвертій
ранку, коли були знищені всі опозиційних наметів (не прибрані, не згорнуті,
не відсунуті вбік з вулиць Лютеранської, Інститутської, Шовковичної тощо, а
саме знищені). Лідер КПУ, який чергував на вулиці разом з іншими депутатами
Петро Симоненко свідчить ще й про застосування сльозогінного газу. Соціалісти
не дорахувалися багатьох своїх прибічників, яких схопили та вивезли у
тридев'яте відділення міліції. Народний депутат Андрій Шкіль (фракція БЮТі)
"добряче отримав по нирках", коли намагався вступитися за жертв доблесного
спецназу.
Уже згаданий Савченко в коментарях УНІАНу називає це "забезпечити
працівниками міліції супровід судових виконавців Шевченківського суду, які
мали вручити учасникам акції вимогу прибрати намети". У розмові з
кореспондентом "УМ" пан генерал зронив репліку, про яку він, можливо, зараз
жалкує, але вона зберігається в диктофоні, який, звичайно, можна "вирубати
топором", та я б не радила. Отже, було сказано: "Ну яка різниця, хто сидить у
кріслі, ми захищаємо крісло, тобто ми захищаємо Конституцію". Не сперечаюся
про те, що крісло - це не Конституція, божий дар - не яєчня, а Кучма - не
гідний такого сліпого служіння керманич, я просто нагадала Савченку про
"румунський" варіант розвитку подій. Румунський тиран Чаушеску (хай називався
він не президентом, а генсеком тамтешньої компартії) довів своїх громадян до
крайніх кроків - його у 1989 році витягли за вуха з власної резиденції та
публічно стратили. "Не приведи Господь нам таке", - зреагував палкий захисник
"крісла".
Цього разу оборона "крісла" вилилася у розправу з мирними
демонстрантами - за даними "УМ", на нічний "захист громадянських прав"
українців були направлені близько 2 тисяч "беркутівців", у затримання більше
двох сотень учасників акції (інформація, отримана від Михайла Волинця), у
побиття старих і молодих, у кулачну "розмову" з народними депутатами. Йдеться
також про порушення правоохоронцями кримінальної справи за фактом блокування
транспортних магістралей Києва. Проти кого скеровано це кримінальне
провадження? Та, зрештою, проти кожного, хто був позавчора на Банковій, проти
мене і проти тебе, шановний читачу, якщо ти за покликом совісті пішов
подивитися, як нашому невловимому по закордонних відрядженнях Президенту
вручатимуть вимогу про відставку. Адже оперативна зйомка велася ретельно і
неприховано. З ризиком впасти і зламати шию на президентській службі, якісь
добродії не випускали з рук відеокамер, фіксуючи згори, зі священних дахів АП
та навколишніх будинків, усіх і кожного. Утім, про що це я? У нас ні за ким
не стежать, Президент готує конституційні зміни, а Земля стоїть на трьох
китах.
Наталія ЛЕБІДЬ.
"Україна молода" 2002.09.18
---------------------------
uamedia.visti.net/new_site/um-pub.shtml?CGIQUERY=3&lng=UKR&query=visti.local.um]+++&smo=1&cli=11&rnm=0&dst=1&dtb=234&sub=&next.x=17&next.y=5&cdb=234&cdn=23945&dbc=1&group=visti.local.um
---------------------------
Опозицію - по нирках, а наметове містечко - у шмаття. Кінець підкрався о 4-й ранку
Мені соромно за свою країну. Мені соромно за себе, бо в розмові з
генерал-майором міліції, начальником департаменту адміністративної служби МВС
Олександром Савченком мій рівень скептицизму до слів цієї персони в
міліцейських погонах був явно недостатнім. "Тільки масові порушення
громадського порядку можуть викликати застосування сили з боку міліції", -
віщав генерал напередодні 16 вересня. "Говорячи по-народному , - пояснював
він - якщо ніхто з громадян міліціонера першим не вдарить, то й міліціонер
нікого не вдарить". Посипаю попелом голову, був-таки момент, коли я подумала,
що, можливо, міліцейське керівництво не захоче вкотре лупцювати протестантів,
як би не чухалися руки і кийки. І зовсім не тому, що наша міліція розірве на
собі тільняшку за права людини і громадянина, а тому що, говорячи словами
Григорія Омельченка, силовики мають нарешті хоча б зі шкурного почуття
самозахисту припинити слугувати цьому режиму - собі дорожче вийде.
Та не так сталося, як гадалося. Позавчорашні демонстранти,
розставивши в центрі міста 126 наметів, не торкнулися пальцем жодного
працівника міліції. А якщо останні, як після подій 9 березня, будуть
безсоромно тицяти свої синці та подряпини, нібито отримані в сутичках з
"правопорушниками", заявляю як свідок та учасник акції: це суцільна брехня.
Били вони - наші правоохоронці. Нападали - вони. Гумові палиці застосовували
- вони. І робили вони все це, підкравшись, "яко тать в нощі", о четвертій
ранку, коли були знищені всі опозиційних наметів (не прибрані, не згорнуті,
не відсунуті вбік з вулиць Лютеранської, Інститутської, Шовковичної тощо, а
саме знищені). Лідер КПУ, який чергував на вулиці разом з іншими депутатами
Петро Симоненко свідчить ще й про застосування сльозогінного газу. Соціалісти
не дорахувалися багатьох своїх прибічників, яких схопили та вивезли у
тридев'яте відділення міліції. Народний депутат Андрій Шкіль (фракція БЮТі)
"добряче отримав по нирках", коли намагався вступитися за жертв доблесного
спецназу.
Уже згаданий Савченко в коментарях УНІАНу називає це "забезпечити
працівниками міліції супровід судових виконавців Шевченківського суду, які
мали вручити учасникам акції вимогу прибрати намети". У розмові з
кореспондентом "УМ" пан генерал зронив репліку, про яку він, можливо, зараз
жалкує, але вона зберігається в диктофоні, який, звичайно, можна "вирубати
топором", та я б не радила. Отже, було сказано: "Ну яка різниця, хто сидить у
кріслі, ми захищаємо крісло, тобто ми захищаємо Конституцію". Не сперечаюся
про те, що крісло - це не Конституція, божий дар - не яєчня, а Кучма - не
гідний такого сліпого служіння керманич, я просто нагадала Савченку про
"румунський" варіант розвитку подій. Румунський тиран Чаушеску (хай називався
він не президентом, а генсеком тамтешньої компартії) довів своїх громадян до
крайніх кроків - його у 1989 році витягли за вуха з власної резиденції та
публічно стратили. "Не приведи Господь нам таке", - зреагував палкий захисник
"крісла".
Цього разу оборона "крісла" вилилася у розправу з мирними
демонстрантами - за даними "УМ", на нічний "захист громадянських прав"
українців були направлені близько 2 тисяч "беркутівців", у затримання більше
двох сотень учасників акції (інформація, отримана від Михайла Волинця), у
побиття старих і молодих, у кулачну "розмову" з народними депутатами. Йдеться
також про порушення правоохоронцями кримінальної справи за фактом блокування
транспортних магістралей Києва. Проти кого скеровано це кримінальне
провадження? Та, зрештою, проти кожного, хто був позавчора на Банковій, проти
мене і проти тебе, шановний читачу, якщо ти за покликом совісті пішов
подивитися, як нашому невловимому по закордонних відрядженнях Президенту
вручатимуть вимогу про відставку. Адже оперативна зйомка велася ретельно і
неприховано. З ризиком впасти і зламати шию на президентській службі, якісь
добродії не випускали з рук відеокамер, фіксуючи згори, зі священних дахів АП
та навколишніх будинків, усіх і кожного. Утім, про що це я? У нас ні за ким
не стежать, Президент готує конституційні зміни, а Земля стоїть на трьох
китах.
Наталія ЛЕБІДЬ.
"Україна молода" 2002.09.18
---------------------------