Мельниченко: Я не передам (американському суду) усі мої записи.
09/20/2002 | Спостерігач
Інтерв`ю Мельниченка-2: "Слухання в Сан-Франциско ростуть зі свідчень Лазаренка"
www.ПРАВДА.com.ua , 20.09.2002, 16:10
Вашій увазі пропонується продовження інтерв`ю Миколи Мельниченка британській газеті Financial Times, перша частина якого була опублікована напередодні. Як випливає з тексту матеріалу, ця розмова з кореспондентом FT відбулася у травні 2002 року, після свідчень екс-майора Великому журі у Сан-Франциско. І, очевидно, деякі зазначені в цьому уривку питання з життя Мельниченка вже вирішилися.
Початок інтерв`ю ЧИТАЙТЕ ТУТ.
Financial Times: Deutsche Welle цитувало Ваші слова про те, що представник ЦРУ з’явився на попередніх слуханнях Великого журі 11 квітня і підтвердив, що радари ("Кольчуга") були в Іраку.
Мельниченко: Ця цитата була трошки неправильною. Це чисто технічний момент. Журналіст трошки поспішив. Усі полюють за сенсаціями. Звичайно, було б добре випустити хороший, аналітичний матеріал – в цьому є своя цінність. Але часом трапляється, що людям треба щось швидко зробити. Це було для радіо.
FT: Ви говорили, що представник ЦРУ був на слуханні?
М: Ні, це було трошки не так. Зміст той, але це трошки неправильно. Так, я давав інтерв’ю, але інформація, яку мені приписують не зовсім правильна.
FT: Як же було насправді?
М: Це не для преси.
FT: Чи були на слуханні 11 квітня інші свідки?
М: Я можу говорити тільки про мої власні свідчення.
FT: Про що Ви свідчили на цьому слуханні?
М: Більшість моїх свідчень і питань стосувалися записів про продаж Кольчуг до Іраку. Я привіз із собою ті записи і передав їх суду. Мене також запитали, чому я не привіз усіх моїх записів.
FT: Чи Вас питали про Лазаренка?
(Зауваження: Марта Борщ – помічник прокурора США, яка викликала пана Мельниченка на засідання Великого журі, займається розслідуванням справи Павла Лазаренка по відмиванню брудних грошей. Павло Лазаренко був прем’єр-міністром України у 1996-1997 роках).
М: Ні. Мені не поставили жодного питання про Лазаренка. Подумайте, що я їм міг дати на Лазаренка? Навіщо їм потрібно проводити ще якісь додаткові слухання по Лазаренку? Велике журі вирішує пред’являти звинувачення чи ні. Лазаренку звинувачення вже було пред’явлено. Суд над ним почнеться вже у листопаді. Ці слухання Великого журі були не про Лазаренка, вони - про інших вищих посадових осіб України.
FT: Ви думаєте, вони розглядають можливість висунення звинувачення Кучмі?
М: Я не знаю. Як Ви думаєте, якщо я записував Кучму, то проти кого вони можуть збирати свідчення?
Я думаю, що ноги цих слухань ростуть зі свідчень Лазаренка. Мені не відомо, що сказав Лазаренко, але я напевно знаю, що Кучма дуже боїться того, що Лазаренко може сказати. Із записів видно, що Кучма говорив про це не один раз.
(Зауваження: Пан Лазаренко бореться у суді проти звинувачень у відмиванні брудних грошей і заперечує свою участь у корупції. У заяві, оприлюдненій одним із його захисників у червні 2000 року сказано, що пан Кучма "закривав очі, повністю схвалював, і фактично брав участь" у його "бізнесовій діяльності" під час роботи на посаді в уряді України".
Пан Кучма заявив, що призначення Лазаренка на посаду прем’єр-міністра було його "найбільшою помилкою" і він одразу не знав, що Лазаренко задіяний у корупції).
FT: Скільки записів Ви привезли із собою до Сполучених Штатів?
М: В Америці у мене нічого немає. Всі мої записи знаходяться в надійному місці в Європі. Я не можу привезти їх до Сполучених Штатів, тому що тоді я буду зобов’язаним передати їх Міністерству юстиції.
Найголовнішим зараз є просування у розшифровці записів, і, потім, у розслідуванні злочинів, які там обговорюються. Ми мусимо дійти якогось консенсусу. У мене склалося враження, що органи США мають розвідувальну інформацію, і немало. Їм просто треба підтвердження. Їм також треба підтвердження того, хто працює шпигунами для інших країн в Україні, або для України. Але це секретна інформація і її я не віддам.
FT: За що Вас могли б посадити до тюрми?
М: За неповагу до рішення суду. В законодавстві США є положення, за яким особу можуть посадити до в’язниці на півроку. Суд вирішив, що я мушу передати все що я маю, а я не передаю.
Міністерство юстицію мусить розуміти, що я хочу допомогти, але мені потрібна письмова гарантія, що вони отримають тільки те, що у їхній юрисдикції, те, що вони розслідують. Більше я не можу віддати.
FT: Ви готові сісти в тюрму, якщо таке рішення буде прийнято?
М: Я не передам усі мої записи. Я їх не віддам. Для мене жодної трагедії немає в тому, щоб відсидіти шість місяців, але було б жахливим стати зрадником своєї Батьківщини. Шість місяців скоро забудуться, але зрадник – це на все життя, і для тебе і для твоїх дітей, і для близьких.
Більше того, я говорив від самого початку, коли я ще був у Європі й отримував статус біженця в Сполучених Штатах, що я готовий допомогти правоохоронним органам США тільки якщо це не протирічить законам України.
(Уточнення: Після втечі з України у листопаді 2000 року, пан Мельниченко, його дружина і донька жили таємно в одній з Європейських країн, назву якої він ніколи не оприлюднював. Він отримав статус політичного біженця в США у квітні 2000 року).
Мені дійсно шкода, що все сталося таким чином, що вже майже рік я мушу літати до Європи, працювати там над моїми записами і потім повертатися назад сюди.
Підхід уряду США полягає у тому, що: ми дали тобі притулок в Америці, це тепер твій дім, ти мусиш продемонструвати свою лояльність тим, що передаси докази. З їхньої точки зору - це має сенс. Мені здається вони думали, що ми хочемо поселитися тут і забути про Україну.
Я не хочу, щоб це виглядало так, начебто я нарікаю. Ми вдячні Америці за прийом, але ми хочемо додому. Україна – гарна країна, красива країна. Ми хочемо жити в Україні.
FT: Міністерство юстиції коли-небудь пояснило Вам, чому вони хочуть мати записи?
М: Ні, вони не мусять пояснювати.
FT: І що Ви жодного разу під час судового засідання по повістці не чули аргументації, чому Міністерство юстиції хоче ці речі? Чи ваші адвокати?
М: Ні. Можливо вони мали якусь аргументацію, але я до не неї не мав доступу. Просто "віддай їх" і все.
Далі буде.
www.ПРАВДА.com.ua , 20.09.2002, 16:10
Вашій увазі пропонується продовження інтерв`ю Миколи Мельниченка британській газеті Financial Times, перша частина якого була опублікована напередодні. Як випливає з тексту матеріалу, ця розмова з кореспондентом FT відбулася у травні 2002 року, після свідчень екс-майора Великому журі у Сан-Франциско. І, очевидно, деякі зазначені в цьому уривку питання з життя Мельниченка вже вирішилися.
Початок інтерв`ю ЧИТАЙТЕ ТУТ.
Financial Times: Deutsche Welle цитувало Ваші слова про те, що представник ЦРУ з’явився на попередніх слуханнях Великого журі 11 квітня і підтвердив, що радари ("Кольчуга") були в Іраку.
Мельниченко: Ця цитата була трошки неправильною. Це чисто технічний момент. Журналіст трошки поспішив. Усі полюють за сенсаціями. Звичайно, було б добре випустити хороший, аналітичний матеріал – в цьому є своя цінність. Але часом трапляється, що людям треба щось швидко зробити. Це було для радіо.
FT: Ви говорили, що представник ЦРУ був на слуханні?
М: Ні, це було трошки не так. Зміст той, але це трошки неправильно. Так, я давав інтерв’ю, але інформація, яку мені приписують не зовсім правильна.
FT: Як же було насправді?
М: Це не для преси.
FT: Чи були на слуханні 11 квітня інші свідки?
М: Я можу говорити тільки про мої власні свідчення.
FT: Про що Ви свідчили на цьому слуханні?
М: Більшість моїх свідчень і питань стосувалися записів про продаж Кольчуг до Іраку. Я привіз із собою ті записи і передав їх суду. Мене також запитали, чому я не привіз усіх моїх записів.
FT: Чи Вас питали про Лазаренка?
(Зауваження: Марта Борщ – помічник прокурора США, яка викликала пана Мельниченка на засідання Великого журі, займається розслідуванням справи Павла Лазаренка по відмиванню брудних грошей. Павло Лазаренко був прем’єр-міністром України у 1996-1997 роках).
М: Ні. Мені не поставили жодного питання про Лазаренка. Подумайте, що я їм міг дати на Лазаренка? Навіщо їм потрібно проводити ще якісь додаткові слухання по Лазаренку? Велике журі вирішує пред’являти звинувачення чи ні. Лазаренку звинувачення вже було пред’явлено. Суд над ним почнеться вже у листопаді. Ці слухання Великого журі були не про Лазаренка, вони - про інших вищих посадових осіб України.
FT: Ви думаєте, вони розглядають можливість висунення звинувачення Кучмі?
М: Я не знаю. Як Ви думаєте, якщо я записував Кучму, то проти кого вони можуть збирати свідчення?
Я думаю, що ноги цих слухань ростуть зі свідчень Лазаренка. Мені не відомо, що сказав Лазаренко, але я напевно знаю, що Кучма дуже боїться того, що Лазаренко може сказати. Із записів видно, що Кучма говорив про це не один раз.
(Зауваження: Пан Лазаренко бореться у суді проти звинувачень у відмиванні брудних грошей і заперечує свою участь у корупції. У заяві, оприлюдненій одним із його захисників у червні 2000 року сказано, що пан Кучма "закривав очі, повністю схвалював, і фактично брав участь" у його "бізнесовій діяльності" під час роботи на посаді в уряді України".
Пан Кучма заявив, що призначення Лазаренка на посаду прем’єр-міністра було його "найбільшою помилкою" і він одразу не знав, що Лазаренко задіяний у корупції).
FT: Скільки записів Ви привезли із собою до Сполучених Штатів?
М: В Америці у мене нічого немає. Всі мої записи знаходяться в надійному місці в Європі. Я не можу привезти їх до Сполучених Штатів, тому що тоді я буду зобов’язаним передати їх Міністерству юстиції.
Найголовнішим зараз є просування у розшифровці записів, і, потім, у розслідуванні злочинів, які там обговорюються. Ми мусимо дійти якогось консенсусу. У мене склалося враження, що органи США мають розвідувальну інформацію, і немало. Їм просто треба підтвердження. Їм також треба підтвердження того, хто працює шпигунами для інших країн в Україні, або для України. Але це секретна інформація і її я не віддам.
FT: За що Вас могли б посадити до тюрми?
М: За неповагу до рішення суду. В законодавстві США є положення, за яким особу можуть посадити до в’язниці на півроку. Суд вирішив, що я мушу передати все що я маю, а я не передаю.
Міністерство юстицію мусить розуміти, що я хочу допомогти, але мені потрібна письмова гарантія, що вони отримають тільки те, що у їхній юрисдикції, те, що вони розслідують. Більше я не можу віддати.
FT: Ви готові сісти в тюрму, якщо таке рішення буде прийнято?
М: Я не передам усі мої записи. Я їх не віддам. Для мене жодної трагедії немає в тому, щоб відсидіти шість місяців, але було б жахливим стати зрадником своєї Батьківщини. Шість місяців скоро забудуться, але зрадник – це на все життя, і для тебе і для твоїх дітей, і для близьких.
Більше того, я говорив від самого початку, коли я ще був у Європі й отримував статус біженця в Сполучених Штатах, що я готовий допомогти правоохоронним органам США тільки якщо це не протирічить законам України.
(Уточнення: Після втечі з України у листопаді 2000 року, пан Мельниченко, його дружина і донька жили таємно в одній з Європейських країн, назву якої він ніколи не оприлюднював. Він отримав статус політичного біженця в США у квітні 2000 року).
Мені дійсно шкода, що все сталося таким чином, що вже майже рік я мушу літати до Європи, працювати там над моїми записами і потім повертатися назад сюди.
Підхід уряду США полягає у тому, що: ми дали тобі притулок в Америці, це тепер твій дім, ти мусиш продемонструвати свою лояльність тим, що передаси докази. З їхньої точки зору - це має сенс. Мені здається вони думали, що ми хочемо поселитися тут і забути про Україну.
Я не хочу, щоб це виглядало так, начебто я нарікаю. Ми вдячні Америці за прийом, але ми хочемо додому. Україна – гарна країна, красива країна. Ми хочемо жити в Україні.
FT: Міністерство юстиції коли-небудь пояснило Вам, чому вони хочуть мати записи?
М: Ні, вони не мусять пояснювати.
FT: І що Ви жодного разу під час судового засідання по повістці не чули аргументації, чому Міністерство юстиції хоче ці речі? Чи ваші адвокати?
М: Ні. Можливо вони мали якусь аргументацію, але я до не неї не мав доступу. Просто "віддай їх" і все.
Далі буде.