Суддів призначили в будівлі АП
09/21/2002 | Спостерігач
Кучма боїться йти в парламент
Пилип КОРЖ
Учора судді (261 особа), котрих глава держави призначив на посаду вперше, складали присягу у приміщенні Адміністрації президента, а не у Верховній Раді, як це було прийнято досі. Присутній на урочистості Леонід Кучма заявив, що нове покоління юристів має змінити ставлення українців до судових органів. Президента дуже пригнічує те, що “зараз до суду ставляться тільки як до карального органу”.
У своєму виступі-зверненні до суддів Леонід Кучма підкреслив, що нині найвищою цінністю в Україні є людина, а тому першочергова проблема, яка потребує негайного вирішення, — це забезпечення максимально легкого доступу громадян до судів України, де б вони завжди змогли відстояти свої права і свободи. Також Кучма виявив розуміння проблем цих інстанцій, зокрема завантаженості, окрім справ, ще й організаційними і технічними питаннями. Тому він пообіцяв звільнити суддів від виконання невластивих їм функцій. Промова президента подекуди нагадувала звіт. Так, Кучма повідомив, що “збільшено кількість працівників у судах, поліпшується фінансування судів, бюджетом передбачено видатки на заробітну плату, допомогу суддям і працівникам судів, погашено заборгованість зі страхування суддів” тощо. Знайшов Леонід Данилович у собі мужність кількома словами згадати, що “в судах ще зустрічаються” випадки корупції і хабарництва, порушення термінів розгляду справ, закликав суддів боротися з цими явищами. Також він висловив сумнів у доцільності встановленого порядку, відповідно до якого суддів обирають безстроково.
У виступі перед новоспеченими суддями Леонід Кучма також згадав про “ще одну суттєву проблему — зростання кількості звернень громадян України за захистом своїх прав не лише до вищих органів держави, а й до міжнародних організацій”. Важко сказати, чому президент вважає це проблемою. Адже аткі випадки свідчать про інтеграцію України у світову, зокрема європейську, спільноту. За словами Кучми, торік до Європейського суду з прав людини надійшло близько 1800 позовів (сьомий показник за чисельністю скарг на країну). Як вважає президент, це свідчить про те, що “наші суди далеко не завжди ухвалюють справедливі рішення”. Щоправда, слова та справи Кучми часто не збігаються. Нагадаємо, що в серпні Кучма наклав вето на закон про виконання рішень Європейського суду з прав людини.
Президентська увага до судової гілки влади не є безпідставною. У загалу складається враження, що Леонід Кучма вирішив взяти опіку на судами та контролює процес виконання його серпневого указу про створення Державної судової адміністрації України. Саме цей орган покликаний займатися організаційним забезпеченням діяльності судів, а також інших органів та установ судової системи, розподілятиме бюджетні кошти. Тоді експерти порівнювали Державну судову адміністрацію з Адміністрацією президента, яка серйозно впливає на політичний процес в країні, і передбачали, що ДСА буде “дахом” для всієї судової системи України. А коли врахувати, що голову ДСА призначає президент, то, відповідно, саме він зможе контролювати суди в Україні. Сам факт перенесення місця урочистої посвяти суддів може окреслити відразу дві тенденції. По-перше, у такий відвертий спосіб ставиться під сумнів незалежність інституту судочинства в Україні, а по-друге — президент виказує своє небажання прямих контактів із парламентом. Може, він знову його боїться?
Пилип КОРЖ
Учора судді (261 особа), котрих глава держави призначив на посаду вперше, складали присягу у приміщенні Адміністрації президента, а не у Верховній Раді, як це було прийнято досі. Присутній на урочистості Леонід Кучма заявив, що нове покоління юристів має змінити ставлення українців до судових органів. Президента дуже пригнічує те, що “зараз до суду ставляться тільки як до карального органу”.
У своєму виступі-зверненні до суддів Леонід Кучма підкреслив, що нині найвищою цінністю в Україні є людина, а тому першочергова проблема, яка потребує негайного вирішення, — це забезпечення максимально легкого доступу громадян до судів України, де б вони завжди змогли відстояти свої права і свободи. Також Кучма виявив розуміння проблем цих інстанцій, зокрема завантаженості, окрім справ, ще й організаційними і технічними питаннями. Тому він пообіцяв звільнити суддів від виконання невластивих їм функцій. Промова президента подекуди нагадувала звіт. Так, Кучма повідомив, що “збільшено кількість працівників у судах, поліпшується фінансування судів, бюджетом передбачено видатки на заробітну плату, допомогу суддям і працівникам судів, погашено заборгованість зі страхування суддів” тощо. Знайшов Леонід Данилович у собі мужність кількома словами згадати, що “в судах ще зустрічаються” випадки корупції і хабарництва, порушення термінів розгляду справ, закликав суддів боротися з цими явищами. Також він висловив сумнів у доцільності встановленого порядку, відповідно до якого суддів обирають безстроково.
У виступі перед новоспеченими суддями Леонід Кучма також згадав про “ще одну суттєву проблему — зростання кількості звернень громадян України за захистом своїх прав не лише до вищих органів держави, а й до міжнародних організацій”. Важко сказати, чому президент вважає це проблемою. Адже аткі випадки свідчать про інтеграцію України у світову, зокрема європейську, спільноту. За словами Кучми, торік до Європейського суду з прав людини надійшло близько 1800 позовів (сьомий показник за чисельністю скарг на країну). Як вважає президент, це свідчить про те, що “наші суди далеко не завжди ухвалюють справедливі рішення”. Щоправда, слова та справи Кучми часто не збігаються. Нагадаємо, що в серпні Кучма наклав вето на закон про виконання рішень Європейського суду з прав людини.
Президентська увага до судової гілки влади не є безпідставною. У загалу складається враження, що Леонід Кучма вирішив взяти опіку на судами та контролює процес виконання його серпневого указу про створення Державної судової адміністрації України. Саме цей орган покликаний займатися організаційним забезпеченням діяльності судів, а також інших органів та установ судової системи, розподілятиме бюджетні кошти. Тоді експерти порівнювали Державну судову адміністрацію з Адміністрацією президента, яка серйозно впливає на політичний процес в країні, і передбачали, що ДСА буде “дахом” для всієї судової системи України. А коли врахувати, що голову ДСА призначає президент, то, відповідно, саме він зможе контролювати суди в Україні. Сам факт перенесення місця урочистої посвяти суддів може окреслити відразу дві тенденції. По-перше, у такий відвертий спосіб ставиться під сумнів незалежність інституту судочинства в Україні, а по-друге — президент виказує своє небажання прямих контактів із парламентом. Може, він знову його боїться?
Відповіді
2002.09.21 | Майдан
Ну це вже повний апофігей!
Якщо слідувати цій логіці , то Кучмі лишилося ще створити для повниоти картини "Державне управління парламенськоюю системою " в якості підрозділа Адміністрації Президента - і тоді можна сміливо оголосити себе "Українбаши".Послідовність Кучми у гвалтуванні демократичного принципу розподілу влад просто вражає.
А опозиції на судову систему схоже наплювати. Ну то й дочекаються.
2002.09.21 | jo
Shozhe, opozyciji napliuvaty na vse, krim posad ta portfeliv.(-)
2002.09.21 | 123
Re: Ну це вже повний апофігей!
Майдан пише:> Якщо слідувати цій логіці , то Кучмі лишилося ще створити для повниоти картини "Державне управління парламенськоюю системою " в якості підрозділа Адміністрації Президента - і тоді можна сміливо оголосити себе "Українбаши".
> Послідовність Кучми у гвалтуванні демократичного принципу розподілу влад просто вражає.
Як на мене, проблеми з розподілом ТУТ як раз не має. Адже Президент в нас не є представником якоїсь з гілок влади -- він Голова і Гарант. Тому не можна казати, що суди підпорядковуються виконавчій владі.
Проблема з розподілом в іншому місці -- в незрозумілості міста Президента в системі влади. Якщо Президент не є частиною виконавчої влади, це означає, що він так само причетний до неї, як і до законодавчої. Тоді чому Президент призначає/звільняє всіх керівників виконавчої влади (чомусь в цьому Ви не вбачаєте проблеми з розподілом влад), а в парламенті він нікого не призначає? Тут, як на мене, є якась невідповідність. Призначав би, скажімо, половину депутатів -- все ж була б стройнішою система. Або не чіпав виконавчу владу. А то в нас не розподіл влад, а розподіл влади між владами і Президентом :-). З цього й всі проблеми в країні. Я вже не кажу про місцевий рівень -- досі не збагну, навіщо нам потрібні райради, райвиконкоми і райдержадміністрації -- хто за що відповідає, не зрозумієш. А якщо вони ні за що не відповідають -- навіщо вони потрібні?
2002.09.21 | Гура
Не ту страну назвали Гондурасом! :-((( (-)
2002.09.22 | Л.Кучма
А де це?
Умнічаємо, так ссать?Ну де це, бля той Гундураз?
2002.09.21 | Shooter
Гм...
123 пише:> Майдан пише:
> > Послідовність Кучми у гвалтуванні демократичного принципу розподілу влад просто вражає.
>
> Як на мене, проблеми з розподілом ТУТ як раз не має. Адже Президент в нас не є представником якоїсь з гілок влади -- він Голова і Гарант.
Чого він Голова і Гарант?
>Тому не можна казати, що суди підпорядковуються виконавчій владі.
>
> Проблема з розподілом в іншому місці -- в незрозумілості міста Президента в системі влади. Якщо Президент не є частиною виконавчої влади, це означає, що він так само причетний до неї, як і до законодавчої.
Президент в Україні однозначно є частиною виконавчої влади, причому, найвагомішою. Наслідки цього - за 11 років Україна в загоні, тоді як країни того ж рівня, де президент не був виконавчою владою в постсоціалістичний період, розвиваються і йдуть в Європу.
>Я вже не кажу про місцевий рівень -- досі не збагну, навіщо нам потрібні райради, райвиконкоми і райдержадміністрації -- хто за що відповідає, не зрозумієш. А якщо вони ні за що не відповідають -- навіщо вони потрібні?
А я от до цих пір не можу зрозуміти - навіщо Україні президент (я вже мовчу про етава рижава суб'єкта), котрий всім розпоряджається, а за ніщо не відповідає.
2002.09.21 | Майдан
Теперішня ситуація нагадує про перші Ради і більшовиків.
Перші Ради в Росії були на той час супердемократичними і суперліберальни проектами. Настільки супер що вони виявилися абсолютно неспроможними до будь якої дії окрім дебатів та суперечок. Природну потребу у ефективній "виконавчій" структурі використали більшовики.Вони на той час були напівлегальною організацією з елементами кримінальної структури - кругова порука, найтісніший зв'язок (через тюрми і не тільки)з чисто кримінальними середовищами, врешті протизаконні методи поповнення партійної каси - експропріації ( себто пограбування) банків та багатих громадян, рекетування підприємців загрозою страйку і навіть підставні шлюби для заволодіння майном багатих спадкоємців і багато чого іншого.
Ось ця напівкримінальна структура завдяки своїй організованості фактично почала "виконувати" рішення цих Рад. Терор, який негайно став чи не основним метод "виконавчої" діяльності виявився всього-навсьго перенесенням внутрішньо-партійних “методів” у сферу суспільних відносин та державного управління.
Очевидно що цей звір, випущений на волю серед іншого і завдяки Радам, дуже швидко підім'яв під себе і самі ці Ради.
Важливим аспектом встановлення більшовицького домінування стала дезорганізація а потім і знищення тодішньої судової системи. Більшовик зокрема зуміли ефективно профанувати інститут суду присяжних замінивши його непрофесійним “народним судом”, а присяжних на маніпульованих тими ж більшовиками “народних засідателів”. Врешті решт хаос та анархія, викликані перш за все відсутністю будь якого справедливого суду заставила суспільство змиритися з більшовицькою диктатурою як з меншим злом.
У 1976 році була спроба якось врегулювати цю внутрішню суперечливість комуністичної системи – в конституцію внесли пункт про керівну роль Комуністичної партії. Однак ця спроба вивести з “тіні” владу комуністів виявилася невдалою – жодних законів, жодних інших правових документів на основі цього не виникло. Тобто влада комуністів надалі залишилася нелегальною, позазаконною, такою яка перебувала за межами правового поля.
Що робиться в Україні починаючи з 1992 року ?– А робиться те саме. Молода і ще не спроможна сама реалізовувати свої наміри і плани демократія спокусилася на використання в якості своїх виконавчих структур старих виконкомів старих ще “радянських” Рад. Однак не було належним чином усвідомлено що разом з цими виконкомами молода українська демократія проковтнула гачок яким було тотальне контролюванню цих виконавчих структур структурами колишньої КПРС. А це домінування не грунтувалося ні на яких писаних державних принципах і було якщо не протизаконним, то принаймні позазаконним
Ця система могла працювати лише тоді коли за нею і в ній самій існувала у прямому розумінні конспіративна структура , яка сама по собі була закон, судом і виконавцем вироків.
Відсутність реальних судів, їх бутафорність викликала необхідність у створенні “чогось” яке б заповнило цей вакуум. І цим “чимось” стала Адміністрація Президента. Врешті Колишнє ЦК КПУ просто перейменувалося – та сама споруда, тісамі люди і навіть ті самі структурні підрозділи.
Адміністрація Президента фактично лише імітує статус виконавчої влади. Насправді це розпорядча, частково законотворча і що головне це судова інстанція – лише там можуть бути реально вирішені конфлікти та суперечки між субєктами верхнього ешелону українського суспільства.
2002.09.22 | -
Цікаво - АП є Судовою інстанцією .... (-)
2002.09.23 | Мартинюк
Стрілки, розбірки і дерибан - вульгаризовані функції суду.
Саме цим по великому рахунку фактично і займається Адміністрація Президента. Іще вона вона збирає інформацію ( веде слідство) і організовує виконання своїх же рішеннь "судового" типу ( судове виконання).2002.09.22 | Чучхе
Здається, що по закону суддів мають призначати в приміщенні ВР
Але я точно того закону не пам"ятаю, суддів Конституційного суду принаймні президент має призначати в приміщенні парламенту - це точно2002.09.22 | WWW.ZAKON.KS.UA
Це остаточна дескридитація судової системи.
Її залежність і прислужність режиму кучмаків доводиться демонстративно відверто! Суди, яким не підсудні Лазаренки, Звягільські та інші організатори геноциду і правового безладу в Україні завжди будуть сприйматися людьми як частина репресивної комунобандитської машини.
Суди не стоять на захисті конституційних прав громадян, вони обслуговують кримінальний режим, прикриваючи всі його злочинні і зрадницькі дії. 11 років правового безладу доводять це однозначно.
Жодного показавого процесу на захист інтересів держави, очікують пробачення й лобіюють амністію тіньовому капіталу найактивніші, захищені режимним патронатом, недоторкані злодії...
Суди, з таким затвердженням дискридитовані остаточно... Їх готують виключно для репресивних замовних справ, бо вони забов'язані!