Вчора в Ірпені був розгул демократії.
09/23/2002 | Майдан-ІНФОРМ
Вчора в Ірпені за участі 500 громадян відбувся в рамках акції "Повстань, Україно!" мітинг протесту, який відкрив народний депутат України від 95-го виборчого округу Євген Жовтяк.
Євген Жовтяк, який з 1990 року незмінно казав, що з Кучмою не можна мати жодної справи (коли Кучма ще був простим депутатом), наголосив, що життя підтвердила його перші враження про цю людину. Депутат сказав, що злочинний режим існуватиме ще максимум два роки, але в наших силах відправити його на смітник історії раніше.
Голова Української республіканської партії "Собор" Анатолій Матвієнко назвав Кучму слабким президентом, якому не можна довіряти навіть керівництво колгоспною бригадою. Однак, його оточенню вигідний саме такий президент, щоб безкарно грабувати народ. А. Матвієнко навів вражаючі факти ставлення Кучми до державних справ (забудькуватість щодо законів, які він підписаві, порада підлеглих не виконувати закони, які він підписав, "не подумавши"), наголосив на розпродажі національного багатства України, а також навів факти діяльності президентів інших країн, які дбають про своїх громадян.
На мітинг з"явилися також ірпінський міський голова Володимир Скаржинський та ректор Академії державної податкової служби України Петро Мельник, які стояли разом (хоч Мельник ніби вже й не депутат, та всі побачили, хто в Ірпені господар). Їх також запросили до мікрофона, попросивши людей настійливо дати їм договорити до кінця.
Петро Мельник насамперед подякував ірпінчанам, що вони не обрали його народним депутатом і почав розповідати, що вони від цього втратили. Він у звичній комсомольсько-радянській манері повчав, що потрібно працювати , а не мітингувати й плести інтриги навколо президента. Він також сказав, що був депутатом лише один термін, а Жовтяк і Матвієнко - по три, тому вони і є влада, проти якої ж самі виступають.
Мер Ірпеня був поміркованішим і навіть висловив впевненість, що люди, які зібрались на площі, за нього не голосували. В. Скаржинський нічого не казав про президента, а лише зазначив, що в нас є багато проблем на місці, що мітингами їх не вирішиш, тому закликав депутатів Жовтяка та Матвієнка зібратися разом з ним колись у кабінеті й обговорити питання місцевого самоврядування.
Народним депутатам кілька разів довелося просити людей не кричати "Геть!" і "Ганьба!", щоб дати ірпінським можновладцям договорити.
Після Петра Мельника на трибуну вийшов колишній студент Академії і опозиційний активіст Віктор Гуменюк, якого, незважаючи на відмінне навчання, деканат "не рекомендував" для переводу на п"ятий курс.
В. Гуменюк звернув увагу мітингуючих на готель "Ірпінь", де з усіх вікон за тим, що діялось на площі, спостерігали студенти Академії (три поверхи готелю відведені під гуртожиток), які боялися прийти на мітинг. Він розповів як переслідують студентів за опозиційні погляди ті, хто закликає працювати, а не мітингувати.
Кандидат в мери Ірпеня від Блоку "За чесну владу" Микола Ноженко розповів про фальсифікації на місцевих виборах та повідомив, що крапка у виборах ще не поставлена, оскільки це питання має розглядати Верховний Суд. Він також закликав провести пікетування Ірпінського міського суду із закликом позбавити статусу судді Олега Ігнатюка, який здійснив підлог, не відправивши власну ж окрему ухвалу до органів прокуратури, яких сам же (для заспокоєння опозиції) зобов"язав розслідувати факти прописки в помешканнях ірпінчан чужих людей під час виборів.
Голова Ірпінської міської організації Українського народного Руху Іполит Матіюк розповів про зловживання влади на місцевому рівні, зазначавши, що вони просто копіюють свого патрона.
Голова Ірпінської міської організації УРП "Собор" Мирослава Свистович обрала інтеактивний спосіб спілкування з мітингуючими на кшталт зірок естради ("Вам подобається таке життя? - "Ні-і-і!", "Ви можете назвати факт, коли суд прийняв рішення на користь простої людини? - "Ні-і-і!", "Вам виплатили борги по зарплаті, які ви відсудили? - "Ні-і-і!", "То може пора скинути Кучму та його пахолків? - Так!"), за що зірвала бурхливі оплески та була обізвана Юлією Тимошенко.
Резолюція мітингу закликала президента Кучму добровільно піти у відставку, а депутатів Верховної Ради проголосувати за імпічмент президента та змінити систему влади: скасувати державні адміністрації, ввести пропорційну виборчу систему, провести дострокові президентські, парламентські і місцеві вибори, ввести суд присяжних і виборність суддів народом.
По закінченні мітингу демонстранти пішли наводити порядок у місті, перекривши рух трагспорту по вулиці Шевченка, оскільки місцева влада "не спроможна" цього зробити вже кілька років (вулиця Шевченка є пішохідною, але нею без кінця їздять автомобілі, в основному виконкомівські, на що ніхто уваги не звертає). Демонстранти поклали до пам"ятника Тарасові Шевченкові, любов до якого об"єднує і лівих, і правих.
Євген Жовтяк, який з 1990 року незмінно казав, що з Кучмою не можна мати жодної справи (коли Кучма ще був простим депутатом), наголосив, що життя підтвердила його перші враження про цю людину. Депутат сказав, що злочинний режим існуватиме ще максимум два роки, але в наших силах відправити його на смітник історії раніше.
Голова Української республіканської партії "Собор" Анатолій Матвієнко назвав Кучму слабким президентом, якому не можна довіряти навіть керівництво колгоспною бригадою. Однак, його оточенню вигідний саме такий президент, щоб безкарно грабувати народ. А. Матвієнко навів вражаючі факти ставлення Кучми до державних справ (забудькуватість щодо законів, які він підписаві, порада підлеглих не виконувати закони, які він підписав, "не подумавши"), наголосив на розпродажі національного багатства України, а також навів факти діяльності президентів інших країн, які дбають про своїх громадян.
На мітинг з"явилися також ірпінський міський голова Володимир Скаржинський та ректор Академії державної податкової служби України Петро Мельник, які стояли разом (хоч Мельник ніби вже й не депутат, та всі побачили, хто в Ірпені господар). Їх також запросили до мікрофона, попросивши людей настійливо дати їм договорити до кінця.
Петро Мельник насамперед подякував ірпінчанам, що вони не обрали його народним депутатом і почав розповідати, що вони від цього втратили. Він у звичній комсомольсько-радянській манері повчав, що потрібно працювати , а не мітингувати й плести інтриги навколо президента. Він також сказав, що був депутатом лише один термін, а Жовтяк і Матвієнко - по три, тому вони і є влада, проти якої ж самі виступають.
Мер Ірпеня був поміркованішим і навіть висловив впевненість, що люди, які зібрались на площі, за нього не голосували. В. Скаржинський нічого не казав про президента, а лише зазначив, що в нас є багато проблем на місці, що мітингами їх не вирішиш, тому закликав депутатів Жовтяка та Матвієнка зібратися разом з ним колись у кабінеті й обговорити питання місцевого самоврядування.
Народним депутатам кілька разів довелося просити людей не кричати "Геть!" і "Ганьба!", щоб дати ірпінським можновладцям договорити.
Після Петра Мельника на трибуну вийшов колишній студент Академії і опозиційний активіст Віктор Гуменюк, якого, незважаючи на відмінне навчання, деканат "не рекомендував" для переводу на п"ятий курс.
В. Гуменюк звернув увагу мітингуючих на готель "Ірпінь", де з усіх вікон за тим, що діялось на площі, спостерігали студенти Академії (три поверхи готелю відведені під гуртожиток), які боялися прийти на мітинг. Він розповів як переслідують студентів за опозиційні погляди ті, хто закликає працювати, а не мітингувати.
Кандидат в мери Ірпеня від Блоку "За чесну владу" Микола Ноженко розповів про фальсифікації на місцевих виборах та повідомив, що крапка у виборах ще не поставлена, оскільки це питання має розглядати Верховний Суд. Він також закликав провести пікетування Ірпінського міського суду із закликом позбавити статусу судді Олега Ігнатюка, який здійснив підлог, не відправивши власну ж окрему ухвалу до органів прокуратури, яких сам же (для заспокоєння опозиції) зобов"язав розслідувати факти прописки в помешканнях ірпінчан чужих людей під час виборів.
Голова Ірпінської міської організації Українського народного Руху Іполит Матіюк розповів про зловживання влади на місцевому рівні, зазначавши, що вони просто копіюють свого патрона.
Голова Ірпінської міської організації УРП "Собор" Мирослава Свистович обрала інтеактивний спосіб спілкування з мітингуючими на кшталт зірок естради ("Вам подобається таке життя? - "Ні-і-і!", "Ви можете назвати факт, коли суд прийняв рішення на користь простої людини? - "Ні-і-і!", "Вам виплатили борги по зарплаті, які ви відсудили? - "Ні-і-і!", "То може пора скинути Кучму та його пахолків? - Так!"), за що зірвала бурхливі оплески та була обізвана Юлією Тимошенко.
Резолюція мітингу закликала президента Кучму добровільно піти у відставку, а депутатів Верховної Ради проголосувати за імпічмент президента та змінити систему влади: скасувати державні адміністрації, ввести пропорційну виборчу систему, провести дострокові президентські, парламентські і місцеві вибори, ввести суд присяжних і виборність суддів народом.
По закінченні мітингу демонстранти пішли наводити порядок у місті, перекривши рух трагспорту по вулиці Шевченка, оскільки місцева влада "не спроможна" цього зробити вже кілька років (вулиця Шевченка є пішохідною, але нею без кінця їздять автомобілі, в основному виконкомівські, на що ніхто уваги не звертає). Демонстранти поклали до пам"ятника Тарасові Шевченкові, любов до якого об"єднує і лівих, і правих.