Оленка ЗВАРИЧ: Вигнання наших бісів вашингтонським кадилом
09/27/2002 | Спостерігач
Американські гірки
Карколомна гра у вигнання наших бісів вашингтонським кадилом
Олена Зварич, для УП , 27.09.2002, 13:18
Відтепер плакат з гаслом "Кучму геть!" поніс у
своїх намозолених боротьбою за демократію руках Вашингтон. А значить, даруйте за кліше, - й увесь демократичний світ. Справді, у лавах мирних демонстрантів позавчора ми вже угледіли й відкрите обличчя польського президента Олександра Кваснєвського, й іронічну посмішку лорда Джорджа Робертсона. Тільки Грегорі Еджейчак, який сидить у Києві на мішку з грошима Світового банку, сказав Бі- Бі-Сі, що немає намірів відмовляти Україні в позиці у 250 млн доларів. Поки що.
Можливо, він пропустив повз себе останні новини або загубив мобільного телефона, і не може вийти на зв"язок зі своїми вашингтонськими друзями, створюючи таким чином враження приємної, хоча й не такої обнадійливої, як ладозька "дорога життя", пробоїни в міжнародній блокаді України.
Удар Кваснєвським видається особливо відчутним. Виконаний акуратно, технічно, він влучив саме в ту недорозвинуту від природи, але до хворобливого важливу точку українського тіла, яка відповідала за функції зв"язку із Заходом. Тим більше, що саме Польща ще два тижні тому була не проти лобіювати присутність нашого ненадійного "гаранта" на плановій зустрічі Кваснєвський-Буш під час празького саміту НАТО. Тим більше, що про підтримку позиції Вашингтона у справі постачань Хусейнові "Кольчуг" та зміну політики стосовно України загалом і її влади зокрема друг України Кваснєвський виголосив у дуже людному місці – на варшавському засіданні міністрів оборони країн-членів НАТО.
Стало очевидним, що попри чудові військові марші, які інтригуюче награвали під вікнами штаб-квартири НАТО наші Рада нацбезпеки та оборони і президент, Україну в братню сім"ю Північноатлантичного альянсу не візьмуть, принаймні Україну з Кучмою. А зустріч Кваснєвського та Ющенка десь у районі вулиці Маршалковської, про яку польська преса та сайт українського МЗС дають звіти цілковито протилежного змісту, в будь-якому разі свідчить, що надія помилуватися чарівною о листопадовій порі Прагою – найменша зі втрат для нинішньої нашої влади.
Запрошення Ющенка інкогніто до Варшави на тлі заяв речника Держдепу Баучера про "додаткові докази причетності України до поставок зброї в Ірак", повторених для певності у Києві заступником посла США пані Йовович, відверто свідчать: з Україною Захід хоче говорити, але без Кучми. Такий собі югославський сценарій в Україні. Залишається вірити, що урядові дачі вздовж обухівської траси не буде піддано елегантним попереджувальним бомбардуванням. Банкова та іже з нею заціпеніли. За останні три дні тиск посилився настільки, що, здається, от-от спричинить інсульт влади. Заклиначі телепузиків з адміністрації президента навіть припинили надсилати телеканалам "темники".
Вашингтон, який діє спересердя, зрештою, теж можна зрозуміти: складнувато втриматися від ляпаса державі, яка з однієї простягнутої їй руки виїдає корм, а за іншу руку кусає. У пошуку виправдань українська влада починає жбурляти в Америку шматками старих газет і кавалками таємних свідчень, із яких, утім, можна хоча б приблизно уявити хід окремих страшних подій. Так, наприклад, розверзлися вуста мовчкуватого СБУ – керівник Служби Володимир Радченко проявив несподівану відкритість до діалогу з пресою, насамперед з Financial Times, заявивши: "Вища українська посадова особа хотіла продати радари Іраку...
Керівник "Укрспецекспорту" Валерій Малєв запропонував такий план за тиждень до своєї загибелі". Мертві "сраму не імуть", але й свідчень в американській прокуратурі теж не дають. Живим від того – нічого, крім зручностей. Відтак, Київ заявив, що готовий до розслідування на предмет зниклих "Кольчуг", які, якщо вірити канцелярії Саддама, так і не матеріалізувалися на Багдадщині, і здатен з хлібом-сіллю та іншими доречними в подібній скрутній ситуації почестями зустрічати в "Борисполі" міжнародних експертів. Та якось не по-американськи буде не перетиснути в цій творчій дискусії...
Україна за своє незалежницьке життя вже опинялася на межі міжнародної ізоляції – восени 1993 року, коли і Захід, і Росія вимагали цілковитого ядерного роззброєння. Сьогодні ми зі зрозумілих причин не чуємо голосу Росії в цьому вертепі. Чи ускладнить вона розклад стрімких подій в Україні, наразі сказати важко, але затишний, охайний будиночок з видом на підмосковний ставок Леонідові Даниловичу таки може гарантувати. Вочевидь, територія цього заповідного притулку має шанси суттєво збільшитися після підписання угоди щодо створення консорціуму з управління газотранспортною системою України.
Історія - ця політика, звернута в минуле - свідчить, що "звичайних" збігів обставин у такій високій грі не буває. Тому вважати "збігом обставин" революційні виступи опозиції й розшифровки записів Мельниченка, в яких чомусь тільки позавчора чітко пробилися крізь шум і скрипіння старенького диктофона звуки кучминого голосу, котрий наказав відправити "Кольчуги" в Ірак, - дещо легковажно. Отож кліше "Захід нам допоможе" сьогодні сприймайте буквально.
Вельми неприємно, що нація самотужки цього зробити не здатна, і боротися з режимом українцям допомагає закордонний дядько. Що ж удієш, коли наш чудовий народ не вміє говорити "Так жити не можна!", а лиш накопичує і складає десь у коморі кілобайти своєї унікальної терплячості й у тій же коморі пестить сало, заощаджене на випадок "наступу мракобісся". Ми такі. Втіхою нам може стати хіба усвідомлення, що тямущий гравець і на чужій грі може брати хабара.
Карколомна гра у вигнання наших бісів вашингтонським кадилом
Олена Зварич, для УП , 27.09.2002, 13:18
Відтепер плакат з гаслом "Кучму геть!" поніс у
своїх намозолених боротьбою за демократію руках Вашингтон. А значить, даруйте за кліше, - й увесь демократичний світ. Справді, у лавах мирних демонстрантів позавчора ми вже угледіли й відкрите обличчя польського президента Олександра Кваснєвського, й іронічну посмішку лорда Джорджа Робертсона. Тільки Грегорі Еджейчак, який сидить у Києві на мішку з грошима Світового банку, сказав Бі- Бі-Сі, що немає намірів відмовляти Україні в позиці у 250 млн доларів. Поки що.
Можливо, він пропустив повз себе останні новини або загубив мобільного телефона, і не може вийти на зв"язок зі своїми вашингтонськими друзями, створюючи таким чином враження приємної, хоча й не такої обнадійливої, як ладозька "дорога життя", пробоїни в міжнародній блокаді України.
Удар Кваснєвським видається особливо відчутним. Виконаний акуратно, технічно, він влучив саме в ту недорозвинуту від природи, але до хворобливого важливу точку українського тіла, яка відповідала за функції зв"язку із Заходом. Тим більше, що саме Польща ще два тижні тому була не проти лобіювати присутність нашого ненадійного "гаранта" на плановій зустрічі Кваснєвський-Буш під час празького саміту НАТО. Тим більше, що про підтримку позиції Вашингтона у справі постачань Хусейнові "Кольчуг" та зміну політики стосовно України загалом і її влади зокрема друг України Кваснєвський виголосив у дуже людному місці – на варшавському засіданні міністрів оборони країн-членів НАТО.
Стало очевидним, що попри чудові військові марші, які інтригуюче награвали під вікнами штаб-квартири НАТО наші Рада нацбезпеки та оборони і президент, Україну в братню сім"ю Північноатлантичного альянсу не візьмуть, принаймні Україну з Кучмою. А зустріч Кваснєвського та Ющенка десь у районі вулиці Маршалковської, про яку польська преса та сайт українського МЗС дають звіти цілковито протилежного змісту, в будь-якому разі свідчить, що надія помилуватися чарівною о листопадовій порі Прагою – найменша зі втрат для нинішньої нашої влади.
Запрошення Ющенка інкогніто до Варшави на тлі заяв речника Держдепу Баучера про "додаткові докази причетності України до поставок зброї в Ірак", повторених для певності у Києві заступником посла США пані Йовович, відверто свідчать: з Україною Захід хоче говорити, але без Кучми. Такий собі югославський сценарій в Україні. Залишається вірити, що урядові дачі вздовж обухівської траси не буде піддано елегантним попереджувальним бомбардуванням. Банкова та іже з нею заціпеніли. За останні три дні тиск посилився настільки, що, здається, от-от спричинить інсульт влади. Заклиначі телепузиків з адміністрації президента навіть припинили надсилати телеканалам "темники".
Вашингтон, який діє спересердя, зрештою, теж можна зрозуміти: складнувато втриматися від ляпаса державі, яка з однієї простягнутої їй руки виїдає корм, а за іншу руку кусає. У пошуку виправдань українська влада починає жбурляти в Америку шматками старих газет і кавалками таємних свідчень, із яких, утім, можна хоча б приблизно уявити хід окремих страшних подій. Так, наприклад, розверзлися вуста мовчкуватого СБУ – керівник Служби Володимир Радченко проявив несподівану відкритість до діалогу з пресою, насамперед з Financial Times, заявивши: "Вища українська посадова особа хотіла продати радари Іраку...
Керівник "Укрспецекспорту" Валерій Малєв запропонував такий план за тиждень до своєї загибелі". Мертві "сраму не імуть", але й свідчень в американській прокуратурі теж не дають. Живим від того – нічого, крім зручностей. Відтак, Київ заявив, що готовий до розслідування на предмет зниклих "Кольчуг", які, якщо вірити канцелярії Саддама, так і не матеріалізувалися на Багдадщині, і здатен з хлібом-сіллю та іншими доречними в подібній скрутній ситуації почестями зустрічати в "Борисполі" міжнародних експертів. Та якось не по-американськи буде не перетиснути в цій творчій дискусії...
Україна за своє незалежницьке життя вже опинялася на межі міжнародної ізоляції – восени 1993 року, коли і Захід, і Росія вимагали цілковитого ядерного роззброєння. Сьогодні ми зі зрозумілих причин не чуємо голосу Росії в цьому вертепі. Чи ускладнить вона розклад стрімких подій в Україні, наразі сказати важко, але затишний, охайний будиночок з видом на підмосковний ставок Леонідові Даниловичу таки може гарантувати. Вочевидь, територія цього заповідного притулку має шанси суттєво збільшитися після підписання угоди щодо створення консорціуму з управління газотранспортною системою України.
Історія - ця політика, звернута в минуле - свідчить, що "звичайних" збігів обставин у такій високій грі не буває. Тому вважати "збігом обставин" революційні виступи опозиції й розшифровки записів Мельниченка, в яких чомусь тільки позавчора чітко пробилися крізь шум і скрипіння старенького диктофона звуки кучминого голосу, котрий наказав відправити "Кольчуги" в Ірак, - дещо легковажно. Отож кліше "Захід нам допоможе" сьогодні сприймайте буквально.
Вельми неприємно, що нація самотужки цього зробити не здатна, і боротися з режимом українцям допомагає закордонний дядько. Що ж удієш, коли наш чудовий народ не вміє говорити "Так жити не можна!", а лиш накопичує і складає десь у коморі кілобайти своєї унікальної терплячості й у тій же коморі пестить сало, заощаджене на випадок "наступу мракобісся". Ми такі. Втіхою нам може стати хіба усвідомлення, що тямущий гравець і на чужій грі може брати хабара.
Відповіді
2002.09.27 | Спостерігач
США не підтримує лозунги опозиції, заявив американський посол
США не підтримує лозунги опозиції, заявив американський посолЛеся Соловчук, ForUm
Надзвичайний і Повноважний посол США в Україні Карлос Паскуаль заперечив звинувачення глави Адміністрації президента України Віктор Медведчука в тому, що американські закиди на адресу України про можливу торгівлю Кольчугами мали на меті підтримати виступи антипрезидентської опозиції. “Позиція США ніяким чином не стосується внутрішньополітичної ситуації в Україні. США не підтримують жодний політичних сил в Україні”, заявив Карлос Паскуаль сьогодні на прес-конференції в Києві, передає кореспондент ForUm’y. Він підкреслив, що “питання лідерів країни повинен вирішувати тільки український народ, і жодна міжнародна структура, якою б важливою вона не біла б, не має права втручатися в цей процес”.
К.Паскуаль підкреслив, що у Білому домі розуміють, що момент оприлюднення цієї інформації є невдалий з двох причин. “По-перше, сьогодні основною зовнішньополітичною метою США є формування консенсусу в питанні Іраку. І при всій важливості інформації, яка стосується України, вона все ж є другорядною, і такою, що забирає сили і відволікає від першочергового завдання”, пояснив посол.
Другою причиною Паскуаль назвав те, що в нинішніх напружених внутрішньополітичних обставинах американську позицію будуть використовувати всі політичні України. “Одні будуть говорити, що ця інформація спрямована на те, щоб підтримати їх, інші, що це вказує на наміри США втручатися у внутрішні справи в Україні. Але ні одне, ні друге не є”, сказав американський посол. За словами Паскуаля, момент оприлюднення пояснюється тільки однією причиною – з’ясуванням, що запис розмови Леоніда Кучми та Валерія Малєва про Кольчуги є автентичним. “Ми не можемо покласти цю інформацію до шухляди або робити вигляд, що її немає”, добавив к. Паскуаль.
2002.09.27 | jo
Nu i de tam pro "lozungy opozyciji?" Agitprop, b...(-)
2002.09.27 | DevRand
а що ви хтіли від фор-юа? Щоби вони написали
"США не підтримує лозунги Кучми та його адмініс*рації"? :)Це теж 0.5 правди, але інші 0.5 :)
2002.09.27 | Чучхе
Але тепер і на антизахідних гаслах Кучма не зіграє!
Офіційно ж він і до цього часу прагне в Європу (є навіть відповідне міністерство) і до НАТО (як казав Марчук). Людина відстала від дійсности приблизно як часопис "Перець" що наприкінці 80-х років все ще критикував "стиляг" що зникли як явище ще в 50-х. Кращої асоціації поки що не приходить в голову.2002.09.27 | AST
Shooter`u
Цікаво, оцю назву: "Вигнання наших бісів вашингтонським кадилом" - теж Медведчук придумав? :-)Чи, все ж таки, американці дійсно чинять відвертий тиск на Кучму на користь опозиції?
2002.09.27 | Shooter
Борис Тарасюк: Не можна спекулювати на темі “Кольчуг”, доки не б
Борис Тарасюк: Не можна спекулювати на темі “Кольчуг”, доки не будуть розставлені всі крапки над “і”27.09.2002 // 17:21
Джерело: Прес-служба "Нашої України"
Голова парламентського комітету з питань євроінтеграції Борис Тарасюк вважає, що існуюча система "фактичної безконтрольності дій влади в принципі не виключає несанкціонованого продажу зброї за кордон”. Однак народний депутат закликає не робити остаточних висновків, доки не буде доведено факт продажу систем “Кольчуга” Іраку. “Я проти того, щоб спекулювати на тему “Кольчуг”. Міжнародний імідж України і без цього має багато негативу”, - заявив народний депутат. Він підкреслив, що світові ЗМІ подають матеріали про радари в контексті: “Україна, можливо, продала зброю", тобто як ймовірний, але поки не доведений факт.
Офіційна версія Вашингтона, на думку Тарасюка, базується на плівках Мельниченка, які у США визнано автентичними, адже там вважають неприпустимими сам факт розмов.
“В цьому випадку можна засуджувати висловлювання українських посадовців, у яких припускається можливість продажу зброї в обхід санкцій Ради Безпеки ООН. Але не можна ототожнювати підірвану репутацію керівників держави з самою державою і її народом”, - зазначив голова парламентського комітету. “Ще невідомо, чи був факт передачі “Кольчуги”, але вже завдано черговий удар по авторитету України”, - зауважив Тарасюк. Він впевнений що у разі, якщо скандал матиме продовження, Україну чекає серйозне погіршення стосунків із США, ЄЕС, НАТО, Радою Безпеки ООН. Тарасюк впевнений, що українська влада має бути в першу чергу зацікавлена “в прозорому розслідуванні цього скандалу”. За його словами, офіційний Київ має вдатися до співпраці з міжнародними експертами і надати всю інформацію стосовно “Кольчуг” аби зняти всі підозри і звинувачення.
2002.09.27 | Shooter
AST'u
AST пише:> Цікаво, оцю назву: "Вигнання наших бісів вашингтонським кадилом" - теж Медведчук придумав? :-)
Ні, Мудведчук придумав, що результат позитивної експертизи по плівці Мельниченка, на якій Кучма дозволяє Малєєву продати Кольчуги Іраку, є грою ФГП в Україні, яких підтримує Гамерика. Тільки я от ніяк не можу зрозуміти хто був аґентом згаданих ФГП - Кучма чи Малєєв.
> Чи, все ж таки, американці дійсно чинять відвертий тиск на Кучму на користь опозиції?
Американці отримали підтвердження того, що така розмова була. Тепер використовують це підтвердження в своїх цілях. Заодне будуть копати далі - не дай Боже, як щось накопають.
Хоча, навіть якщо Кольчуга і була продана, всі сліди (з Кольчугою в т.ч.) можна відносно легко замести.
2002.09.28 | AST
знову онанізм (-)
Заяви Держдепу США пов`язані з бажанням підтримати українську опозицію в справі усунення Кучми.
Ти бачиш, що цей беззаперечний факт констатують і опозиційні ЗМІ.
Не треба протестувати лише тому, що це збігається з думкою Медведчука.
2002.09.27 | Макс
Re: уточнення
>Відтепер плакат з гаслом "Кучму геть!" поніс у своїх намозолених боротьбою за демократію руках Вашингтон.читати: " у пропахлих порохом руках" і далі по тексту.
2002.09.27 | Shooter
Геннадій Удовенко: Скандал навколо „Кольчуг” послабить авторитет
Геннадій Удовенко: Скандал навколо „Кольчуг” послабить авторитет України в світі27.09.2002 // 19:22
Джерело: Прес-служба "Нашої України"
”Українська влада має не просто говорити, що не причетна до продажу зброї в Ірак, а навести ґрунтовні аргументи", - вважає народний депутат Геннадій Удовенко. За його словами, американська сторона „не володіє документами, щоб звинувачувати Україну в незаконних поставках "Кольчуг" до Іраку”. Голова НРУ підкреслив, що Сполучені Штати говорять тільки про імовірність факту продажу української зброї Хусейну. На думку Удовенка, за скандалом з "Кольчугами" стоїть „насамперед прагнення США застосувати силу проти Іраку з тим, аби скинути режим Саддама Хусейна".
„Прикро, що на Україну чиниться не лише словесний, а й фінансовий тиск. Це втрата позицій України у галузі національної безпеки і це призведе до послаблення авторитету нашої держави на міжнародній арені", - заявив Геннадій Удовенко.
2002.09.27 | АВ
О свободе торговли средствами прослушки...
Кольчуга, это лишь средство обнаружения самолётов...Кучму прослушивать можно, а небо Ближнего Востока нет?
Ну признает Кучма разговор, ну скажет: "Сирии продаём, Израилю продаём, а Ираку, я сказал, ни в коем случае...". И что?
Может быть США недовольны фактом способности производить "Кольчуги", а производство СС-18 "Сатана" полагают благом, т.к. свои спутники ею выводят в космос?
Может быть США просто не хотят дрючить Иорданию или Саудовскую Аравию, когда они перепродают "Кольчуги" кому-то из соседей?
А Саддам Хуссейн признал факт наличия "Кольчуг" в Ираке вообще?
Были ли обнаружены и сбиты самолёты США в Ираке, где все системы ПВО без "Кольчуги" сработать ранее не могли?
Есть ли "Кольчуги" в самой США, может "Кольчуга" это просто автокран новый для монтажа локатора?
И вообще, "был ли мальчик", даже если о нём разговаривают сутками, плюя в это же время на интересы родных детей...