10/02/2002 | Критик

Проблема політичного вибору для Ющенка завжди була по-шекспірівськи важкою. І це не лише тому, що в нього терплячий, "риб’ячий" характер (Віктор Андрійович за гороскопом Риба), а й тому, що блок, який він очолює, – структура строката й вельми мінлива.

«Факты и комментарии», 18 вересня.


У лідера «Нашої України» Віктора Ющенка з’явилося нове гасло – «діялогом і ділом». Це нова ідея фікс «наших» – «діялог» (колись це був «конструктив», хоча «конструктивний діялог» не виключається), і така риторика процвітала в повну силу на форумі «За демократичний розвиток України». Ідею форуму, очевидно, було запропоновано лідеру "НУ" бізнесменами з його блоку як "золоту середину" між участю в акціях протесту і підтримкою влади, щоб зайняти позицію очікування того, коли влада сяде за "круглий стіл" переговорів. "Я вважаю, що влада піде на діялог", – заявив Ющенко. Заклик до діялогу з владою звучав від багатьох політиків, що виступали на форумі. Микола Жулинський: "Прагнення до діялогу з владою повинно стати центральним мотивом сьогоднішніх зборів", хоча, на його думку, "владу переслідує синдром тоталітаризму". За словами Жулинського, "нині ми спостерігаємо дискредитацію влади самою ж владою", але "про певний (курсив тут і далі мій. – В.Ч.) діялог говорити ще можна, якщо буде згода "згори" здійснити зміни спокійним демократичним шляхом" (чому Жулинський вважає, що на демократичні зміни повинні давати згоду "згори" – невідомо). Геннадій Удовенко впевнений, що "відповідей від влади український народ не дочекається – не той у неї характер, не та душа…", хоча й вважає, що "ми можемо діяти тільки в діялозі з президентом". Для Віктора Пинзеника "проблема сьогодення впирається не в персоналії. Ми говоримо про зміну системи. А найкраща форма співпраці з опозицією – це конструктивний діялог". А Костенко інформував журналістів: "НУ" не є опозиційною силою, доки є ресурс для діялогу з владою". «Все можливо, – цитує Костенка інтернет-видання «Українська правда». – Якщо буде проігноровано вимоги блоку «НУ», тоді ми будемо діяти як опозиційна сила. Ми звернемося до наших виборців, якщо до 29 вересня «Наша Україна» не прийде до влади».

У листі Кучми до учасників форуму теж підкреслюється, що, мовляв, президент неодноразово виступав за діялог влади та суспільства і залишається на такій позиції. На думку Кучми, цей діялог із самого початку повинен бути налаштований на конструктив, що передбачає готовність сторін вислухати одна одну і досягти конкретних результатів. Тобто ми бачимо, що риторика «нашоукраїнців» фактично повторює президентську.

Сакраментальною фразою форуму стало: "Нині в Україні криза". З цих слів починали свої промови і керівники секцій, і представники політичних сил. Ющенко наголосив, що "для того, щоб жити у демократичній державі, нам потрібне демократичне порозуміння. Та говорити про те, що на цьому форумі воно знайдено, гадаю, передчасно". Лідер "НУ" не випадково запропонував зробити форум постійним, оскільки для нього це означає, іншими словами, що "порозуміння поки що не знайдено, тобто я ще не готовий оприлюднити свою позицію, не хочу ще визначатися, потрібен час, щоб, як завжди, все зважити і обміркувати". «Не можна допустити, щоб ситуація в країні стала некерованою», – каже Ющенко. Кінцевий результат, за його словами, невідомий: "Якщо вистачить позиції, то буде коаліція. Якщо не вистачить, то через три дні вона розсиплеться…" "Последнее китайское предупреждение" Ющенка починається вже звично так: "Якщо влада не погодиться на діялог…" Продовження воно немає. Про що можна говорити, коли в кінцевому варіянті резолюції, прийнятій на форумі, зник постулат про наявність в Україні системної політичної кризи, а в реченні "нинішня влада є неефективною, непрозорою, внутрішньо нестабільною і в своєму розвитку тяжіє до диктатури" з’явився дивний прислівник "частково".

Що ж до опозиційних акцій, то коли прибічники соціялістів, комуністів і БЮТ були більш прямими, відвертими і радикальними, а їхні заклики зводились до слів "Кучму – геть!", прибічники "Нашої України" попереджували: "Не скаже президент – скаже народ!", говорили про "демократичний вибір", "зміну режиму" та встановлення "моральної влади" (в "НУ" навіть не було закликів на акцію протесту, а лише "запрошення на демонстрацію", в куточку якого розташувався її логотип). Віктор Ющенко, на відміну від своїх колег, був стриманий у висловлюваннях і закликав більше до консолідації опозиції та діялогу з владою, ніж до негайної відставки Кучми: у своєму виступі на мітингу 16 вересня Ющенко не допустив жодної фрази про дострокову відставку Кучми. Але, пам’ятаючи, напевне, що півтора роки тому він підписав документ, в якому демонстрантів було названо всілякими негарними словами, лідер "НУ" сказав щось абстрактно-опозиційне на рахунок "круглого столу". Згодом "НУ" навіть оприлюднила заяву, де мітинг на Европейській площі розцінюється як заклик до діялогу з владою.

Лідер "НУ" наголошує на тому, що процес формування більшости вкрай складний, і попросив своїх колег по блоку "уникати його оцінок, щоб не нашкодити": "Головне – не судити, а дати шанс, тому що цей човен надзвичайно слабкий". А про вагання Партії регіонів він зазначив: "Я хотів би, щоб деякі сили визначилися й перейшли Рубікон". І це каже сам Ющенко – той, якому як нікому властиві вічні вагання, в якого найбільше не вистачає сил для самовизначення, який в черговий раз виявив себе "послідовним" політиком: однією рукою підписав угоду про формування більшости разом з чотирма пропрезидентськими фракціями, а другою – звернення до Кучми з вимогою піти у відставку! Якщо так піде далі, то ціна підпису лідера "НУ" почне стрімко падати. За словами Симоненка, підписання Ющенком заяви про більшість і одночасно документів, прийнятих на мітингу, «свідчить про те, що в нього ніякої позиції немає». І це справді так – чого тільки варті його відповіді в прямому ефірі "Громадського радіо" (100.9 FM) 18 вересня: Ющенко завжди відповідає не конкретно, а «взагалі», «в цілому», єдиною людиною, яка може «конструктивно працювати в парламенті» вважає Литвина, а на запитання про стосунки його і влади відповів так (тільки вслухайтеся!): «Я себе з владою не ідентифікую. Політична сила має бути або при владі, або в опозиції. Третього не дано». Зауважте, таке формулювання не означає, що Ющенко в опозиції.

Очевидно, йде створення ансамблю нових сил, про що свідчить підписання угоди між "НУ" та пропрезидентськими фракціями. Якщо комуністам і соціалістам звично навіть історично боротися за допомогою "захоплення "Зимового", то великі буржуа завжди домовляються в кулуарах. І Ющенко, який жахливо боїться вулиці, але вимушений туди ходити, буде домовлятися якраз таким чином. Заради такої далекоглядної стратегії він може пожертвувати частиною своєї репутації, але виграти час. У близьке оточення лідера "НУ" входять представники як пропрезидентських, так і антипрезидентських сил, тому Ющенко змушений прислухатися до обох сторін. Така тактика – спроба потрапити в систему інтересів не тільки влади, але й власних: тобто, не втративши підтримку, отриману під час виборів, він хоче домовитися з існуючою владою.

Журнал "Критика"