УС: Олег Рибачук: "Ющенко обов’язково ..."
10/03/2002 | НеДохтор
"Українське слово"
Електронний варіант
№40(3144) Київ
http://www.ukrslovo.com.ua/suspilstvo/s31444.html
--------------------
Підготував Юрко СИРОТЮК, «УС»
Олег РИБАЧУК: «Ющенко обов'язково виграє президентські вибори»
Про більшість
«Наша Україна» як та політична сила, що набрала найбільше голосів, повинна формувати більшість. «Наша Україна» має домовлятися з союзниками, сформувати угоду і формувати уряд. Тому ми говоримо з усіма, хто готовий з нами бути в більшості.
При формуванні більшості ні форма «четвірки», ні форма «дев'ятки» відповіді не дає. Це приблизно навпіл, і в результаті — парламент паралізований. Ви знаєте, що таке «дев'ятка». Це «об'їдки» плюс есдеки. Це ті, хто на виборах набрали разом 20%. Це абсолютно штучно утворена система, яка розпалась після виборів спікера і збирається з однією метою — взяти на себе уряд. Ми ведемо переговори і підкреслюємо, що це має бути більшість, утворена без участі Банкової. За відсутності тиску на депутатів така більшість може бути сформована, так само й коаліційний уряд. За відсутності деструктивної дії Адміністрації Президента можна зробити дуже багато.
З «дев'яткою» ми не будемо сідати за один стіл, ми могли це зробити одразу після виборів, що нам і було запропоновано. Від нас просили посаду спікера — бо їм потрібно було зберегти гарну міну при поганій грі, — а нам віддавали все інше. Все виставлялося на карту. Ми тоді не пішли на це свідомо, бо нам було дуже важко політично виступати в союзі з «об'їдками».
Зараз робиться спроба провести варіант «спікер-2». «НУ» веде переговори щодо принципів формування більшості. Ми ніколи більше не повіримо слову Президента, ми вимагатимемо, якщо братимемо участь у формуванні більшості, чіткості щодо того, за якими принципами вона діятиме. І там має бути не слово Президента, бо воно нічого не варте, а його підпис, що покладе на нього політичну відповідальність.
Якщо ж «Наша Україна» як політична сила не потрібна в формуванні більшості, то нехай її формують без нас. Коли я приходжу забирати свою картку й мушу пройти залою повз цих так званих центристів, я постійно питаю, коли вони візьмуть на себе відповідальність. Будь ласка — формуйте уряд і беріть відповідальність. Попри те вони блефують, вони не мають цієї більшості, і я знаю це точно.
Ми ніколи не будемо в одній більшості з есдеками. Тому, що це сторона, яка з іншого боку формує більшість. І якщо більшість буде створено там, то ми — опозиція. Але зараз мова про більшість — це блефування, і Президент має тисячу разів подумати, перш ніж цю більшість благословити. Бо тим самим він може благословити власні похорони.
Якщо Президент наважиться, а це можливо тільки під впливом зовнішніх факторів, дати право парламенту діяти самостійно, то в нас будуть реальні зміни. У противному разі ми не підемо на формалізацію цієї більшості. Тому потрібно чітко сформулювати зобов'язання кожної сторони. Це має бути свідома, політично відповідальна більшість, задекларована документально. Партнери по більшості — це питання тактики переговорів. Були готові приєднатися більш-менш прогресивні «об'їдки», йдеться також про «аграріїв», «трудовиків», деяких інших, соціалістів, можливо навіть Тимошенко.
Про переговорну тактику
Тактика «НУ» зрозуміла — ми пройшли всі можливі й неможливі спроби втягнути владу в діалог. Крім Тігіпка, який, як папуга, по всіх каналах коментує і озвучує позицію влади (але влада за ним не стоїть), з нами діалогу практично ніхто не веде.
Чому ми вважаємо, що переговори мають продовжуватися будь-що. Тому що інший шлях — це тоді, коли хтось когось з'їсть або знищить. Інших варіантів вирішення проблеми немає. Переговори і торг — це різні речі. Ми розмовляємо, а не торгуємось. Ми пропонуємо перерозподіл влади. Ми стоїмо на тому, що народ підтримав одну політичну силу. Адже для чого тоді вибори, коли їхній результат не має значення.
Про участь в опозиції
Ми стоїмо на тому, що якщо більшість не з нами, то ми вже вийшли з парламентських стін і не голосуємо, а далі розпочинаємо продовження Народного форуму в регіонах, де ми хочемо зібрати представників усіх політичних сил, ми йдемо в народ, ми ініціюватимемо питання дострокових парламентських та президентських виборів.
Нам потрібно працювати над мотивацією влади йти на діалог. Якщо ж Ющенко буде в опозиції, то він буде не просто в опозиції, а в тій опозиції, якої ще в Україні не бачили. Це буде організована, свідома, ідейна, фінансово розумна, з нормальними європейського класу менеджерами опозиція, яка готова вести публічну боротьбу — саме те, чого страшенно бояться.
Про Президента та владу
Поки що такий вигляд, що він (Президент) падає з місяця. Він дивиться на країну і дивується тому, що тут відбувається, начебто не він був вісім років при владі. Я питав дуже близьких до Кучми людей: Кучма політик чи не політик? Мені сказали, що він не політик. Наприклад, повне несприйняття Ющенка може домінувати в нього над інстинктом самовиживання. Або він не самостійний у прийнятті своїх рішень. Влада нищить сама себе, вона неконкурентоспроможна. Мільйон українців виходить на вулиці, а Кучма перечікує у Криму або у Кремлі. Він не піде з поста, тому ми пропонуємо ініціювати дострокові парламентські та президентські вибори.
Про Медведчука
Я був на зустрічі з Медведчуком сам на сам. Він гарний гравець, він був розкований, сидів у своєму кріслі, і єдине, що я йому сказав, що в нього немає шансів виграти в публічній боротьбі, він може бути лише майстром закулісних інтриг. Я запрошував його прийти на форум і переконати Президента, що той теж має прийти. А по-друге, я запитував, чому будь-яка наша ініціатива одразу отримує оцінку антипрезидентської. Я питав Віктора: «А ти не думаєш, що, може, якщо Президент вийде на форум, йому влаштують стоячі овації, може, представники усіх політичних сил будуть кричати й вимагати, щоб він залишився довічно. Чому він наперед вважає, що це антипрезидентська акція? Влаштуймо експеримент!». Хоча експеримент не виходить. Я сказав Медведчукові, що зло нищить саме себе. Те, що відбувається зараз, говорить про близький кінець. Я говорив Пінчуку й Медведчуку, що влада зробила неможливе — вона об'єднала такі опозиційні сили, які стоять на полярних засадах, саме такою тупою і нахабною поведінкою.
Про систему влади в Україні
Насправді, змінити Кучму — це не проблема. В Україні стоїть проблема змінити систему влади. Десятки, сотні, якщо не тисячі, людей сьогодні вросли в систему, вони не просто вросли — вони інтегровані, корумповані. Ми говоримо про цілі покоління. Коли ми прийдемо до влади, вони зразу почнуть співати правильні речі, це було в уряді. Я перестав носити «тризуб» тоді, коли «тризуб» почали носити комуністи. Для мене це показово. Коли це стає політичною проституцією, це не говорить про твою позицію, це говорить про твою кон'юнктуру. Якщо Ющенко виграє президентські вибори, а він їх обов'язково виграє, у нас буде багато людей, які моментально трансформуються, але зміна системи влади — це нелегкий процес. І якщо вам скажуть, що система стане одразу абсолютно іншою, не вірте. Це важкий процес. Потрібно, як сказано в Біблії, щоб останній раб помер, а це вимагає часу.
Про реформи
Економічні реформи — це втрата мільярдів доларів для тих, хто зараз при владі. На кону для тих, хто зараз впливає на Президента, стоять, повторюю, мільярди. Тут присутні й інтереси сусідніх держав, у тому числі й геополітичні, тому не слід спрощувати ситуацію. Не готові ті сили, що знаходяться при владі, здійснювати справжні реформи, вони не хочуть виходити з тіні.
Про президентські сили
У нас немає пропрезидентських сил. Назвіть мені партію, яка скаже, що вона пропрезидентська. Тільки есдеки.
Пропрезидентські депутати такі самі пропрезидентські, як і я, — вони просто розуміють, що їхній бізнес, життя, майбутнє залежить від того, що вони робитимуть. Якщо вони повірять власному президенту, що можуть діяти, не боячись, що їм за це щось буде, вони будуть з нами. Вони, м'яко кажучи, не поділяють того, що відбувається.
Про «Нашу Україну» та Ющенка
Для політиків страшно, коли їх оточують тільки підлабузники. У ніч виборів я говорив деяким дуже екзальтованим прихильникам Ющенка: не робіть з нього Брєжнєва. Давайте боротися далі. Ми знаємо, за що нас можна хвалити, а за що критикувати. Так, ми різні, але саме в тому проблема влади в боротьбі з нами, у тому, що нас не можна купити, дуже важко скомпрометувати, залишається знищити, а це ризиковано, хоча це теж можливий варіант.
Про депутатів, які пішли з «НУ»
Оті сім нещасних молодих людей… я бачив, як вони йшли на голосування по виборах Голови ВРУ, вони йшли сутулі, згорблені, відводили очі, йшли, як побиті собаки. Це важкий хрест, коли ти зраджуєш принципам і не можеш цього пояснити. Коли нас запитали, чому від нас пішли депутати, я запропонував прямий ефір з тими, хто від нас пішов. І треба вже в них запитати, під впливом яких факторів вони пішли; можливо, наша команда щось не так зробила, чи, можливо, булись якісь ідеологічні або особисті мотиви. Але це питання не до нас, а до них.
Про «темники»
Хто такий Васільєв (голова Інформаційного управління Адміністрації Президента, екс-прес-аташе Медведчука), я вперше почув від журналістів. «Темник», який я отримав за день до закінчення його дії, звичайно, не має адресної підтримки, але він легко перевіряється. Для мене це був вражаючий документ.
У мене багато друзів серед журналістів, я дуже поважав команду «Нового каналу», і в нас були чудові стосунки з Олександром Ткаченком на початку, я дуже поважав команду «Післямови». Для мене диво-дивне є трансформація Піховшека, якого я бачив на багатьох міжнародних форумах. Він завжди говорив дуже правильні речі, він знає, що казати. Але я бачив його недавно в Пасажі, у нього вигляд побитого пса, він не знає, що сказати людям, позиція яких відрізняється зараз від його власної. Питання зараз в Україні стоїть навіть не про свободу слова, а про свободу професії. Я знаю, що Піховшек дуже важко пережив убивство Ґонґадзе. Він знав, що це щось надзвичайно цинічне. І коли я прочитав цей «темник», я, знаючи, що Піховшек — один із тих, хто працює навіть ретельніше, ніж рекомендує цей «темник», запитав: «Слава, як ти спиш ночами, коли ти знаєш, що Ґонґадзе живцем відрізали голову, і ти знаєш, хто це зробив. Яку ти силу зараз представляєш, як тобі?».
Єдине, про що ми просимо, — щоб журналісти, які знають про «темники», виступили свідками. Але я їм не суддя. Адже вбивають, голови відрізають саме для того, щоб ці люди десять разів подумали перед тим, як зробити такий крок. У нас немає системи захисту свідків. У нашій державі ніхто вам не ґаратуватиме чесного суду, безпеки вашого життя і того, що на вас випадково не нападуть «хулігани».
Про інформаційну політику «Нашої України»
Ми не говоримо про створення холдінгу. Дехто стверджує, що оліґархічний клан, який сформувався навколо Ющенка, робитиме щось своє і вміщатиме там лише панегірики на нашу адресу. Ні. Ми намагаємось об'єднати демократичні ЗМІ, що є у країні, і ми не говоримо, що це медіа-холдінг «Нашої України». Але нам потрібно підтримувати всі демократичні ЗМІ, нам потрібне громадське телебачення, нам потрібне право доносити свою думку до людей. Ми зробимо щоденну українську газету — одну, безкоштовну — і не будемо залежати від державних розповсюджувачів, ми вже працюємо в інтернет-просторі. Ми будемо мати інші видання, ми залучимо телебачення. У нас є програма «Від будинку до будинку».
У разі нашої перемоги для журналістів життя буде менш цікавим. Як кажуть, найкращий гумор — під час деспотизму. Вони зможуть говорити все про все. Якщо влада буде в нас, то професійне життя буде важчим, потрібно буде конкурувати за рівних умов.
--------------------
Електронний варіант
№40(3144) Київ
http://www.ukrslovo.com.ua/suspilstvo/s31444.html
--------------------
Підготував Юрко СИРОТЮК, «УС»
Олег РИБАЧУК: «Ющенко обов'язково виграє президентські вибори»
Про більшість
«Наша Україна» як та політична сила, що набрала найбільше голосів, повинна формувати більшість. «Наша Україна» має домовлятися з союзниками, сформувати угоду і формувати уряд. Тому ми говоримо з усіма, хто готовий з нами бути в більшості.
При формуванні більшості ні форма «четвірки», ні форма «дев'ятки» відповіді не дає. Це приблизно навпіл, і в результаті — парламент паралізований. Ви знаєте, що таке «дев'ятка». Це «об'їдки» плюс есдеки. Це ті, хто на виборах набрали разом 20%. Це абсолютно штучно утворена система, яка розпалась після виборів спікера і збирається з однією метою — взяти на себе уряд. Ми ведемо переговори і підкреслюємо, що це має бути більшість, утворена без участі Банкової. За відсутності тиску на депутатів така більшість може бути сформована, так само й коаліційний уряд. За відсутності деструктивної дії Адміністрації Президента можна зробити дуже багато.
З «дев'яткою» ми не будемо сідати за один стіл, ми могли це зробити одразу після виборів, що нам і було запропоновано. Від нас просили посаду спікера — бо їм потрібно було зберегти гарну міну при поганій грі, — а нам віддавали все інше. Все виставлялося на карту. Ми тоді не пішли на це свідомо, бо нам було дуже важко політично виступати в союзі з «об'їдками».
Зараз робиться спроба провести варіант «спікер-2». «НУ» веде переговори щодо принципів формування більшості. Ми ніколи більше не повіримо слову Президента, ми вимагатимемо, якщо братимемо участь у формуванні більшості, чіткості щодо того, за якими принципами вона діятиме. І там має бути не слово Президента, бо воно нічого не варте, а його підпис, що покладе на нього політичну відповідальність.
Якщо ж «Наша Україна» як політична сила не потрібна в формуванні більшості, то нехай її формують без нас. Коли я приходжу забирати свою картку й мушу пройти залою повз цих так званих центристів, я постійно питаю, коли вони візьмуть на себе відповідальність. Будь ласка — формуйте уряд і беріть відповідальність. Попри те вони блефують, вони не мають цієї більшості, і я знаю це точно.
Ми ніколи не будемо в одній більшості з есдеками. Тому, що це сторона, яка з іншого боку формує більшість. І якщо більшість буде створено там, то ми — опозиція. Але зараз мова про більшість — це блефування, і Президент має тисячу разів подумати, перш ніж цю більшість благословити. Бо тим самим він може благословити власні похорони.
Якщо Президент наважиться, а це можливо тільки під впливом зовнішніх факторів, дати право парламенту діяти самостійно, то в нас будуть реальні зміни. У противному разі ми не підемо на формалізацію цієї більшості. Тому потрібно чітко сформулювати зобов'язання кожної сторони. Це має бути свідома, політично відповідальна більшість, задекларована документально. Партнери по більшості — це питання тактики переговорів. Були готові приєднатися більш-менш прогресивні «об'їдки», йдеться також про «аграріїв», «трудовиків», деяких інших, соціалістів, можливо навіть Тимошенко.
Про переговорну тактику
Тактика «НУ» зрозуміла — ми пройшли всі можливі й неможливі спроби втягнути владу в діалог. Крім Тігіпка, який, як папуга, по всіх каналах коментує і озвучує позицію влади (але влада за ним не стоїть), з нами діалогу практично ніхто не веде.
Чому ми вважаємо, що переговори мають продовжуватися будь-що. Тому що інший шлях — це тоді, коли хтось когось з'їсть або знищить. Інших варіантів вирішення проблеми немає. Переговори і торг — це різні речі. Ми розмовляємо, а не торгуємось. Ми пропонуємо перерозподіл влади. Ми стоїмо на тому, що народ підтримав одну політичну силу. Адже для чого тоді вибори, коли їхній результат не має значення.
Про участь в опозиції
Ми стоїмо на тому, що якщо більшість не з нами, то ми вже вийшли з парламентських стін і не голосуємо, а далі розпочинаємо продовження Народного форуму в регіонах, де ми хочемо зібрати представників усіх політичних сил, ми йдемо в народ, ми ініціюватимемо питання дострокових парламентських та президентських виборів.
Нам потрібно працювати над мотивацією влади йти на діалог. Якщо ж Ющенко буде в опозиції, то він буде не просто в опозиції, а в тій опозиції, якої ще в Україні не бачили. Це буде організована, свідома, ідейна, фінансово розумна, з нормальними європейського класу менеджерами опозиція, яка готова вести публічну боротьбу — саме те, чого страшенно бояться.
Про Президента та владу
Поки що такий вигляд, що він (Президент) падає з місяця. Він дивиться на країну і дивується тому, що тут відбувається, начебто не він був вісім років при владі. Я питав дуже близьких до Кучми людей: Кучма політик чи не політик? Мені сказали, що він не політик. Наприклад, повне несприйняття Ющенка може домінувати в нього над інстинктом самовиживання. Або він не самостійний у прийнятті своїх рішень. Влада нищить сама себе, вона неконкурентоспроможна. Мільйон українців виходить на вулиці, а Кучма перечікує у Криму або у Кремлі. Він не піде з поста, тому ми пропонуємо ініціювати дострокові парламентські та президентські вибори.
Про Медведчука
Я був на зустрічі з Медведчуком сам на сам. Він гарний гравець, він був розкований, сидів у своєму кріслі, і єдине, що я йому сказав, що в нього немає шансів виграти в публічній боротьбі, він може бути лише майстром закулісних інтриг. Я запрошував його прийти на форум і переконати Президента, що той теж має прийти. А по-друге, я запитував, чому будь-яка наша ініціатива одразу отримує оцінку антипрезидентської. Я питав Віктора: «А ти не думаєш, що, може, якщо Президент вийде на форум, йому влаштують стоячі овації, може, представники усіх політичних сил будуть кричати й вимагати, щоб він залишився довічно. Чому він наперед вважає, що це антипрезидентська акція? Влаштуймо експеримент!». Хоча експеримент не виходить. Я сказав Медведчукові, що зло нищить саме себе. Те, що відбувається зараз, говорить про близький кінець. Я говорив Пінчуку й Медведчуку, що влада зробила неможливе — вона об'єднала такі опозиційні сили, які стоять на полярних засадах, саме такою тупою і нахабною поведінкою.
Про систему влади в Україні
Насправді, змінити Кучму — це не проблема. В Україні стоїть проблема змінити систему влади. Десятки, сотні, якщо не тисячі, людей сьогодні вросли в систему, вони не просто вросли — вони інтегровані, корумповані. Ми говоримо про цілі покоління. Коли ми прийдемо до влади, вони зразу почнуть співати правильні речі, це було в уряді. Я перестав носити «тризуб» тоді, коли «тризуб» почали носити комуністи. Для мене це показово. Коли це стає політичною проституцією, це не говорить про твою позицію, це говорить про твою кон'юнктуру. Якщо Ющенко виграє президентські вибори, а він їх обов'язково виграє, у нас буде багато людей, які моментально трансформуються, але зміна системи влади — це нелегкий процес. І якщо вам скажуть, що система стане одразу абсолютно іншою, не вірте. Це важкий процес. Потрібно, як сказано в Біблії, щоб останній раб помер, а це вимагає часу.
Про реформи
Економічні реформи — це втрата мільярдів доларів для тих, хто зараз при владі. На кону для тих, хто зараз впливає на Президента, стоять, повторюю, мільярди. Тут присутні й інтереси сусідніх держав, у тому числі й геополітичні, тому не слід спрощувати ситуацію. Не готові ті сили, що знаходяться при владі, здійснювати справжні реформи, вони не хочуть виходити з тіні.
Про президентські сили
У нас немає пропрезидентських сил. Назвіть мені партію, яка скаже, що вона пропрезидентська. Тільки есдеки.
Пропрезидентські депутати такі самі пропрезидентські, як і я, — вони просто розуміють, що їхній бізнес, життя, майбутнє залежить від того, що вони робитимуть. Якщо вони повірять власному президенту, що можуть діяти, не боячись, що їм за це щось буде, вони будуть з нами. Вони, м'яко кажучи, не поділяють того, що відбувається.
Про «Нашу Україну» та Ющенка
Для політиків страшно, коли їх оточують тільки підлабузники. У ніч виборів я говорив деяким дуже екзальтованим прихильникам Ющенка: не робіть з нього Брєжнєва. Давайте боротися далі. Ми знаємо, за що нас можна хвалити, а за що критикувати. Так, ми різні, але саме в тому проблема влади в боротьбі з нами, у тому, що нас не можна купити, дуже важко скомпрометувати, залишається знищити, а це ризиковано, хоча це теж можливий варіант.
Про депутатів, які пішли з «НУ»
Оті сім нещасних молодих людей… я бачив, як вони йшли на голосування по виборах Голови ВРУ, вони йшли сутулі, згорблені, відводили очі, йшли, як побиті собаки. Це важкий хрест, коли ти зраджуєш принципам і не можеш цього пояснити. Коли нас запитали, чому від нас пішли депутати, я запропонував прямий ефір з тими, хто від нас пішов. І треба вже в них запитати, під впливом яких факторів вони пішли; можливо, наша команда щось не так зробила, чи, можливо, булись якісь ідеологічні або особисті мотиви. Але це питання не до нас, а до них.
Про «темники»
Хто такий Васільєв (голова Інформаційного управління Адміністрації Президента, екс-прес-аташе Медведчука), я вперше почув від журналістів. «Темник», який я отримав за день до закінчення його дії, звичайно, не має адресної підтримки, але він легко перевіряється. Для мене це був вражаючий документ.
У мене багато друзів серед журналістів, я дуже поважав команду «Нового каналу», і в нас були чудові стосунки з Олександром Ткаченком на початку, я дуже поважав команду «Післямови». Для мене диво-дивне є трансформація Піховшека, якого я бачив на багатьох міжнародних форумах. Він завжди говорив дуже правильні речі, він знає, що казати. Але я бачив його недавно в Пасажі, у нього вигляд побитого пса, він не знає, що сказати людям, позиція яких відрізняється зараз від його власної. Питання зараз в Україні стоїть навіть не про свободу слова, а про свободу професії. Я знаю, що Піховшек дуже важко пережив убивство Ґонґадзе. Він знав, що це щось надзвичайно цинічне. І коли я прочитав цей «темник», я, знаючи, що Піховшек — один із тих, хто працює навіть ретельніше, ніж рекомендує цей «темник», запитав: «Слава, як ти спиш ночами, коли ти знаєш, що Ґонґадзе живцем відрізали голову, і ти знаєш, хто це зробив. Яку ти силу зараз представляєш, як тобі?».
Єдине, про що ми просимо, — щоб журналісти, які знають про «темники», виступили свідками. Але я їм не суддя. Адже вбивають, голови відрізають саме для того, щоб ці люди десять разів подумали перед тим, як зробити такий крок. У нас немає системи захисту свідків. У нашій державі ніхто вам не ґаратуватиме чесного суду, безпеки вашого життя і того, що на вас випадково не нападуть «хулігани».
Про інформаційну політику «Нашої України»
Ми не говоримо про створення холдінгу. Дехто стверджує, що оліґархічний клан, який сформувався навколо Ющенка, робитиме щось своє і вміщатиме там лише панегірики на нашу адресу. Ні. Ми намагаємось об'єднати демократичні ЗМІ, що є у країні, і ми не говоримо, що це медіа-холдінг «Нашої України». Але нам потрібно підтримувати всі демократичні ЗМІ, нам потрібне громадське телебачення, нам потрібне право доносити свою думку до людей. Ми зробимо щоденну українську газету — одну, безкоштовну — і не будемо залежати від державних розповсюджувачів, ми вже працюємо в інтернет-просторі. Ми будемо мати інші видання, ми залучимо телебачення. У нас є програма «Від будинку до будинку».
У разі нашої перемоги для журналістів життя буде менш цікавим. Як кажуть, найкращий гумор — під час деспотизму. Вони зможуть говорити все про все. Якщо влада буде в нас, то професійне життя буде важчим, потрібно буде конкурувати за рівних умов.
--------------------