10/11/2002 | Михайло Свистович

Василь ОНОПЕНКО: Грошей мені ніхто не пропонував
Четвертий номер у списку БЮТ увійшов до складу провладної більшості у Верховній Раді, але зрадником себе не вважає


Василь Онопенко -- один із трьох народних депутатів, які заради поповнення рядів наразі ще доволі сумнівної парламентської більшості покинули лави Блоку Юлії Тимошенко. Разом із Петром Толочком та Сергієм Правденком вони приміряли на себе образ "зрадників". Хоча саме щодо Василя Онопенка "бютівці" не використовують (принаймні, для преси) цього слова, незважаючи на те, що у парламент він прийшов під почесним номером "4" у списку від Блоку Юлії Тимошенко. Василь Онопенко очолював у парламенті Комітет із питань правової політики і є головою Української соціал-демократичної партії. Зараз він заявив, що має намір стати суддею, а отже розпрощатися з політикою. Щоправда, цей намір дуже дивно збігся в часі зі створенням парламентської більшості, куди наостанок своєї політичної кар'єри таки "забіг" Василь Онопенко.



-- Василю Васильовичу, давайте розпочнемо розмову з того, чим Ви здивували усіх, -- Вашим відходом від Блоку Юлії Тимошенко...

-- Мій вихід з БЮТ пов'язаний із тим, що є подання голови Верховного Суду на обрання мене суддею. Вже зібрані всі документи, проведена відповідна кваліфікаційна комісія. Думаю, вже через тиждень за мою кандидатуру відбудеться голосування. Тепер я не маю права представляти будь-які політичні сили. Тому наразі я позафракційний. Такі вимоги Конституції, Закону про судоустрій. Я їх мушу дотримуватися. І в моїй поведінці абсолютно немає ніяких політичних мотивів.

-- Однак вашій заяві про перехід із публічної політики в судочинство передувала майже сенсаційна поява прізвища Онопенко у списку провладної парламентської більшості ...

-- Так, я пішов у парламентську більшість. Річ у тім, що я є головою парламентського комітету, і мова тут йшла лише про його ефективну роботу. У нас зібралося більше сотні законодавчих актів, і потрібно, щоби відбувалося ефективне голосування. Тому з точки зору результативності комітету і було прийняте рішення увійти в більшість.

-- Тобто Ви справді гадаєте, що якщо будете у цій більшості, то
комітет із питань правової політики буде ефективніше працювати?

-- Так. А по-друге, і думка фракції така була, і керівництво
парламенту мене просило, щоби я не полишав роботи в комітеті...
Я не знаю, як там складеться ситуація з Верховним Судом, хоча думаю, що все повинно бути добре, але в самому комітеті мене просили як більшовики, так і опозиція, щоби я продовжив роботу.

-- Пане Василю, чи не відчуваєте ви себе зараз зрадником? Чи висловлювали вам свої негативні міркування щодо цього вчинку тепер уже колишні колеги з БЮТ?

-- Ні, це виключається. На рівні підсвідомості всі знали про моє бажання змінити вид діяльності. Ніхто не задав жодного питання. Ніхто навіть і не дорікнув.

-- І все ж цей ваш "відхід від політики" доволі несподіваний -- з чим він насправді пов'язаний?

-- Справа в тім, що де б я не був, я завжди займався правом і законодавством. Це мій життєвий шлях. Зараз я мушу вийти зі своєї партії і покинути місце її голови. Може, я буду почесним головою УСДП, але якщо вирішу знову стати народним депутатом, то, думаю, двері не зачинені. Все можливо -- це ж життя. Але сьогодні, коли йде судово-правова реформа, бути в стороні людині з моїм досвідом роботи в різних ланках суду, у Міністерстві, у Верховній Раді -- це було б не зовсім добре. Мені здається, що там я зможу себе використати набагато краще.

-- Уже з'явилися чутки, що Ви йдете не просто суддею у Верховний Суд, мовляв, можливе і подання Вашої кандидатури на голову Верховного Суду. Що це -- вигадки, перекручення фактів чи правдива інформація? І взагалі, наскільки це реально?

-- З точки зору перспективи таке може відбутися. Ну але це вже після того, як мене оберуть суддею, і після того, як складе повноваження нинішній голова Верховного Суду Бойко Віталій Федорович. Можливо, навіть 17-го жовтня він складе повноваження голови. У такому разі місце звільниться, але відповідно до законодавства, майбутній голова має бути обраний серед суддів Верховного Суду. Я би не хотів наперед забігати, але така можливість є.

-- Після депутатського досвіду Ви вирішили, що краще бути юристом, ніж політиком?

-- Можна бути і політиком, адже і посада голови Верховного Суду -- це політична посада сьогодні. Тобто відхід від політики буде, але він дещо видозміниться, зміняться акценти. Взагалі усе залежить від людини -- хто чого прагне. Я себе зможу краще реалізувати як суддя. Потрібно активне напрацювання в напрямку судової системи, бо ми досить відстали, навіть від тої ж Росії в проведені судово-правової реформи. У майбутньому -- це великий тягар, і тому, хто буде головою Верховною Суду, буде нелегко направляти цей судовий корабель у належному напрямку. Але з точки зору захищеності людей, їх прав і свободи, нам потрібно розбудовувати судову систему. Тут величезний шмат роботи, я вже не кажу, що, відповідно до Конституції, потрібно створити Касаційний, Адміністративний, Апеляційний суд...


-- Але ж довіра людей до системи судочинства в Україні суттєво підірвана, і є небагато таких, хто вірить, що за допомогою суду можна вирішити ту чи іншу проблему...


-- Потрібно ввести сувору відповідальність суддів за навмисно
несправедливо прийняте рішення. Адже це не секрет, що є замовні справи, є тиск на суддів, є чимало інших чинників, які заважають здійсненню правосуддя. А суддя не має права так працювати, потрібно полишати тобі цю роботу.

-- Якщо ви станете суддею Верховного Суду, на вас не будуть чинити тиск?

-- У мене великий досвід. Усе залежить від людини, а не від посади.
Треба діяти за законом -- це єдиний метод проти тиску на суддю.

-- Пане Василю, чи знаєте ви уже зараз, хто прийде до головування у парламентському комітеті замість вас?

-- Будь-хто з юристів, хоча там більше половини -- не юристи. Серед можливих наступників -- і Микола Онищук, Микола Катеринчук, і Василь Сіренко (він уже був головою цього комітету), і Віктор Мусіяка, і Юрій Кармазін, і Сергій Головатий.

-- Які засадничі питання розглядаються зараз у вашому комітеті?

-- Зміни до Конституції або те, що називається політичною реформою. Є шість таких законопроектів. Якби їх відповідним чином реалізувати, то це були б серйозні зміни. Мова йде про те, що Верховна Рада повинна обирати і призначати уряд, прем'єр-міністра, а за поданням прем'єра призначати інших міністрів. Йдеться про серйозні елементи парламентської форми правління. Є пропозиція надати можливість законодавчих ініціатив Верховному Судові, бо хто, як не він, бачить найбільші прогалини в законодавстві. На рівні президента йдеться про урізання його повноважень.

-- Ви вирите в можливість імпічменту президента?
-- Ні. Відповідна стаття Конституції є надзвичайно складною, її тяжко реалізувати. Та й треба мати підстави для проведення імпічменту.

-- Тобто, на вашу думку, зараз таких підстав немає?

-- Я не знаю, це треба досліджувати...

-- Можна дізнатися про Ваше ставлення до акції "Повстань, Україно!"?

-- Я вважаю, що громадяни мають право на проведення мітингів, але все це має бути в межах чинного законодавства?

-- Вересневі акції порушували законодавство?

-- Зараз у Верховній Раді створена комісія, яка повинна визначити, де громадяни, а де правоохоронні органи порушували законодавство?

-- А чому ви, будучи ще учасником "Блоку Юлії Тимошенко" не приєднувалися до цієї акції?

-- Так, я не брав участі в "Повстань, Україно!". Я вважав, що моя діяльність пов'язана зі законодавчими функціями. Крім того, посада голови комітету з питань правової політики спонукає до об'єктивності. Якби я брав участь в акції, я би не міг об'єктивно розглядати питання в комітеті. Адже вже 17 вересня внесли в комітет розгляд питання про знесення наметів.

-- Яку Ви тоді склали для себе об'єктивну картину щодо ситуації в державі у контексті міжнародного резонансу довкола звинувачень нашого президента?

-- Звинувачення треба доводити, і щодо "Кольчуги" теж. Все це прозвучало, але доказів немає. А взагалі думаю, що владі й опозиції треба сідати за стіл переговорів. Треба знаходити спільні рішення задля нормалізації ситуації.

-- Отже, ви вірите в можливість таких спільних рішень?

-- Так.

-- А як ви прокоментуєте твердження Юлії Тимошенко, що за вхід у парламентську більшість народним депутатам пропонували великі суми грошей, чи інші винагороди?

-- Такі чутки йдуть у парламенті. Скажу відверто: мені ніхто ніколи нічого не пропонував. Я у Верховній Раді уже другий термін, і такого зі мною не траплялося. Можливо, тому що я ніколи не змінював фракції. А є депутати, які за період скликання змінювали три, п'ять, шість і більше фракцій. Виникає питання, чому вони бігають, як миші по коморі, і щось шукають? Звідси і випливає, що, очевидно, є якийсь інтерес. Тобто ніщо не виключається. Але я не можу стверджувати, для юриста це неприпустимо...

Розмовляла Ольга СНІЦАРЧУК, Київ