10/13/2002 | Shooter

Віктор Ющенко: Будь ласка, нехай публікують мої розмови з Президентом
12.10.2002 // 14:15

Джерело: Бі-Бі-Сі



З Віторм Ющенком розмовляла кореспондент Бі-Бі-Сі Світлана Дорош.

- Чим вас не влаштовує парламентська більшість за формулою 9+1, тобто, дев’ять фракцій плюс “Наша Україна”?

- “Дев’ятка” є ніщо інше, як фракції “За ЄдУ!” і СДПУ(о). Коли ми говоримо про те, що ці політичні сили набрали відповідно 11,8% та 6% і на їхній базі створюється більшість, то виникає питання – як вона будується? На яких засадах можна створити більшість із партій, які не виграли вибори? Це одна позиція. Друга – ми не поділяємо політику, яка декларується і проводиться, особливо керівництвом деяких політичних партій. Те, що відбувається в останні місяці в інформаційній політиці, - це яскравий приклад 30-х років. Коли людину позбавляли права на інформацію, на слово, навіть право на пересування. Знаєте, це все говорить про почерк і принципи.

- Чий це почерк?

- Це почерк тієї політичної сили, яка сьогодні представляє владу. Якщо говорити про диригента, то, безумовно, це Медведчук, хоча мені б не хотілося це прізвище згадувати. Щоб у слухачів не склалося відчуття персоніфікації проблеми. В Україні створена ціла система, яка дискредитує прозору економіку, дискредитує прозору інформаційну політику. Якщо два роки тому розстріляли журналіста, то сьогодні розстрілюють журналістику. І коли талановиті люди звільняються з редакцій на знак протесту, бо не можуть робити такі новини, які їм приписують, не хочуть жити по “темниках” із адміністрації Президента. Це форма професійного протесту. А ми, політики, повинні гарантувати інший процес в інформаційній політиці, в економіці... Подивіться, будь-ласка, що відбувається з українською приватизацією, із фінансовими, бюджетними процесами? Чи можна знайти в українському суді захист твоїх прав? Усе це говорить про одне: влада створила систему, яка дискредитує і свободи, і людські права.

- Зараз з’явилася нова формула, яку пропонує “Наша Україна” – основою парламентської більшості має бути три фракції. Чому ви вважаєте, що це вихід із ситуації?

- Ми цінуємо, що в українському парламенті велика когорта демократичних сил, яка може при певних умовах щось перегорнути, щось забути. Давайте не будемо акцентувати увагу, хто з якого роду пішов. Давайте ми зосередимо увагу на трьох політичних силах, які формують кістяк парламенту: “Наша Україна”, “Регіони України” та “Трудова Україна” - ініціюємо ідею створення більшості, сформуємо політичний договір, зафіксуємо процедури формування уряду. І вже коли між нами відбудеться професійна дискусія і врегулювання, тоді скажемо: цей документ є відкритим, усі, хто бажає і сповідує такого типу політику, є нашими політичними партнерами. Оце те, чого бояться наші супротивники.

- І тоді ви приймете СДПУ(о)?

- Я не дам відповіді на ваше запитання, тому що головне питання на сьогодні - чи буде у парламенті нормальний прозорий переговорний процес, чи його взагалі не буде. Так от, ми кажемо, що для того, аби зняти усі застороги щодо посади прем’єра чи учасників угоди, необхідно розпочати переговорний процес. Розглянемо політичні механізми, інструменти. І коли підійдемо до питання про підбір політичних партнерів, тоді ми скажемо: переговори проведені, але ми не знаходимо спільних точок зору, ми знаходимося у двосторонніх переговорах і шукаємо вихід. Я розумію, що для багатьох політичних сил було б краще, щоб переговорний процес взагалі не починався, тоді б реалізовувався їхній сценарій. А я цього не хочу.

- Але ви допускаєте можливість співпраці між СДПУ (о) та “Нашою Україною”? Вівктор Медведчук в інтерв’ю Бі-Бі-Сі сказав, що він бачить багато спільного у програмах двох політичних сил і у діях....

- Наші двосторонні стосунки знаходяться не просто на нульовій позначці - вони скоріше негативні. Я розумію, що це політика, що в політиці треба говорити, вміти домовлятися, вести діалог. Я чесно сказав колегам: якщо позиція СДПУ(о) лишатиметься незмінною щодо державних і українських інтересів, якою вона є у діях керівництва цієї політичної групи, ми з такими позиціями не погодимося. Якщо позиції зміняться, якщо відбудеться ревізія поглядів – я за те, щоб відбувався переговорний процес.

- У багатьох зараз складається враження, що ваші стосунки з президентом Леонідом Кучмою зіпсувалися остаточно саме через прихід на посаду глави Адміністрації Президента Віктора Медведчука. Які взагалі у вас зараз стосунки із президентом Кучмою?

- Що б там не було, я не дозволю висловлюватися у ставленні до Президента з приватних позицій. Те, що з приходом Віктора Медведчука Леонід Кучма створив біля себе фабрику, яка творить йому ж ворогів – це факт. Я йому про це говорив. Я казав: Леоніде Даниловичу, колись вам буде прикро за це. Але це вже не наша проблема і не наш вибір. Раз це є вибором Президента, то очевидно у нього були такі підстави для такого вибору. З приходом Медведчука багато здорових економічних, політичних і соціальних рішень, які могли бути прийняті, переходять у спекулятивну, непублічну площину, у площину зіпсованого телефона, - я думаю, що це відчуває багато представників ділових, політичних кіл.

- Чи ви припускаєте такий сценарій – більшість формується на принципах, які відстоюєте ви, Віктор Медведчук лишається главою президентської адміністрації, і ця більшість голосує за прем’єр-міністра Віктора Ющенка?

- Ви такі складні комбінації пропонуєте....

- Навпаки, за сценарієм “Нашої України” могло б бути, мабуть, саме так.

- Я твердо вам хочу сказати, що я не буду персоніфікувати проблеми. І це не буде пов’язано ані з президентом Кучмою, ані з главою адміністрації Медведчуком. Бо я розумію, що найкращий вихід з проблеми - це зміна системи. Бо якщо зміниться система у парламенті, в уряді – я переконаний, що це буде правильна відповідь на запитання, як стабілізувати політичну ситуацію. Якщо у парламенті будуть ігрища, а в уряді – фіктивні, номінальні перестановки, які нічого до відродження довіри не додають, - мене ніяка розстановка політичних сил не привабить.

- Зараз деякі політологи і політики сповідують таку думку, що існує “змова” проти України і президента Кучми з метою усунення його від влади, бо, мовляв, занадто багато зусиль ззовні і зсередини. Як ви ставитеся до такої версії оцінки подій?

- Я не виключаю того, що наклалися дві хвилі – внутрішня і зовнішня - відносно України, керівництва і Президента. На мою думку, коли Україна зможе розробити модель формування парламенту і уряду, - це буде суть відповіді на проблеми. Усе решта – деталі, епізоди.

- Це вирішення внутрішніх проблем, ви хочете сказати?

- …Формула стабільності проходить саме через ці точки. Правдива більшість. Я буду мільйон раз повторювати, що коли влада і далі допускатиме створення фальсифікованої більшості, з-під налигача, - це буде найгірший крок у тих обставинах, внутрішніх і зовнішніх, які у нас сьогодні є. А те, що ситуація вимагає від України дуже згуртованих дій, щоб правильно презентувати національні інтереси – я у цьому переконаний. Зараз як ніколи необхідно, щоб українська сторона була політично консолідована.

- Але ви вважаєте об’єктивними звинувачення на адресу вищих посадових осіб України?

- Якщо говорити з точки зору правової площини, то ця проблема має розвиватися сухою буквою закону. Не слід додавати емоції. Є встановлені факти – значить, їх треба у юридичному ключі констатувати. Україна є членом ООН. Вона взяла на себе правові зобов’язання не чинити тих чи інших кроків у рамках санкцій. Уряд України прийняв відповідне рішення. Якщо воно порушено в Україні – це велика проблема і велика відповідальність. Але про це можна говорити виключно у правовому ключі. Щоб ми були чесними у ставленні до інтересів України, до інтересів держави і не спекулювали проблемою Кучми чи когось іншого. Тут Україна дійсно має бути понад усе. Але політична складова все ж лишається дуже складною.

Незалежно від того, була поставка “Кольчуги” до Іраку чи не була, запис ідентифіковано. Як Україні політично правильно вчинити, як їй вийти із цієї халепи? Як сісти за стіл переговорів і подивитися в очі своїм політичним партнерам, щоб вони нас зрозуміли – що ми робили чи що ми думали. У будь-якому випадку, проблема потребує врегулювання. Це як стосунки між сусідами. Якщо якийсь один крок на межі зроблений невірно, - рано чи пізно хтось має бути мудрішим. Інакше ми просто на дітей і внуків передаємо ті проблеми, які були зобов’язані вирішити батьки.

- Президент Кучма на останній прес-конференції також говорив про ці записи. Він до журналістів поставив запитання – а чому у цих розшифровках немає розмов із Плющем, Тимошенко, Марчуком, а також Ющенком. Для вас це теж запитання – чому немає вас на плівках?

- Як же ж немає? Мені здається, що по Ющенку епізодів мабуть сім-вісім було. Я відверто скажу: якщо ці записи велися у кабінеті Президента, то я думаю, ми зустрічалися, можливо, по кілька разів на тиждень. У мене душа спокійна, там немає жодних підстав - я можу виділити це курсивом – говорити, що мої кроки були чи нещирі у ставленні до моїх колег, інтересів країни чи в якомусь іншому ракурсі.

- Тобто, ви у цих фрагментах себе впізнаєте? Ви бачили ці розшифровки, якісь розмови ви пам’ятаєте?

- Моїх прямих розмов я не чув. Але я чув, читав ті, які стосувалися або уряду, або моїх окремих дій у парламенті. Чому з’являються одні розшифровки, а не з’являються інші? - тому що йде диригування. Очевидне політичне диригування – що випускати, що не випускати. Я можу заявити: якщо мене чує той, від кого залежить це диригування по моїх записах, - будь ласка, нехай він їх ставить.

- А ви знаєте, хто диригує чи припускаєте?

- Відверто кажучи, ні. Мені здається, що навколо цієї теми з’явилося дуже багато знавців, у тому числі в Україні, як спекулювати, як вести тенденційно цю тему. Я думаю, що там багато вже контактів встановлено, як шукати політичні вигоди із цієї бази даних... Я відверто скажу, що не можу прокоментувати цю історію, але я поступав чесно і тому моя душа спокійна.