Відповіді

• 2002.10.16 | Українець, громадянин України

  Юридичний коментар до "брехливої" скарги Генпрокуратури

  Спостерігач пише:
  > Василенко порушив кримінальну справу "у приватному порядку" - Генпрокуратура
  >
  > www.ПРАВДА.com.ua, 16.10.2002, 13:52
  >
  > Генеральна прокуратура України називає постанову судді Апеляційного суду Києва Юрія Василенка про порушення кримінальної справи відносно президента України Леоніда Кучми незаконною і просить її відмінити.
  >
  > "Постанова, винесена суддею Апеляційного суду Києва Василенком є незаконною і підлягає скасуванню у зв'язку з істотним порушенням норм Кримінально-процесуального законодавства України", - повідомила в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна" у середу прес-секретар генерального прокурора Поліна Башкіна, цитуючи текст касаційної скарги Генпрокуратури.
  >
  
  - я хоч не юрист, але, спробую аргументовано довести, що усі ці "вибрики" влади про незаконність дій судді Василенка - усвідомлена брехня, розрахована на "хохлів-лохів", якими вони нас вважають. Інакше ж - вони, тобто генпрокурор Піскун та юрист Медведчук, не знають законів України.
  
  > Зокрема, у скарзі зазначається, що рішення про порушення кримінальної справи прийняте Василенком "не як суддею, а в приватному порядку", у матеріалах, надісланих ним до Генпрокуратури, відсутні дані їх реєстрації в Апеляційному суді Києва. За повідомленням виконуючого обов'язки голови Апеляційного суду Києва, судді Василенко розгляд таких матеріалів не доручався".
  >
  
  - див. нище, судді НЕ ДОРУЧАЮТЬ розгляд заяв громадян, суддя ПРИЙМАЄ ці заяви від громадян і РОЗГЛЯДАЄ (ст. 94, 97 КПК). Має бути складений відповідний протокол про прийняття заяви і підписаний заявником та посадовою особою, що прийняла заяву (ст. 95 КПК). Якщо протокол є - це вже не "приватний порядок" і рішення прийнято з дотриманням вимог КПК. Подальша передача ВЖЕ ПРИЙНЯТОГО РІШЕННЯ до Генпрокуратури - зовсім інша справа. Хоча я не думаю, що суддя Василенко не виконав якісь вимоги до належного оформлення відповідних документів.
  
  > Іншою основою для скасування цієї постанови є твердження Генпрокуратури про те, що суддя "не володіє повноваженнями порушувати кримінальні справи". "Відповідно до вимог ст. 129 Конституції України (про основні положення судочинства), ст. 16-1 Кримінально- процесуального Кодексу, суддя, суд у свій діяльність керується принципами законності, змагальності і диспозитивності, тобто функції звинувачення і рішення у справі не можуть бути покладені на одну і ту ж особу, на один і той же орган. Обвинувачення повинне бути відокремлене від суду, забезпечуючи тим самим незацікавленість суду у результатах справи.
  
  - суддя ВОЛОДІЄ повноваженнями одноособовобно порушувати кримінальні справи
  
  Стаття 94 КПК України. Приводи і підстави до порушення кримінальної
  справи
  Приводами до порушення кримінальної справи є:
  1) заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій,
  посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих
  громадян;
  
  - "...розглянувши заяву громадян України, народних депутатів України О.О. Мороза, Ю.В. Тимошенко, Г. О. Омельченко, О.В. Турчинова, Й.В. Вінського та додані до неї матеріали встановив..."
  
  ...
  Справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є
  достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.
  
  - "...вивчивши доводи заяви та матеріали, долучені до неї, приходжу до висновку, що в цій заяві та матеріалах є достатньо даних, які вказують на наявність ознак злочинів в діях громадянина України Кучми Л.Д...."
  
  Стаття 95 КПК України. Заяви і повідомлення про злочин
  Заяви або повідомлення представників влади, громадськості чи
  окремих громадян про злочин можуть бути усними або письмовими.
  Усні заяви заносяться до протоколу, який підписують заявник та
  посадова особа, що прийняла заяву. При цьому заявник
  попереджується про відповідальність за неправдивий донос, про що
  відмічається в протоколі.
  Письмова заява повинна бути підписана особою, від якої вона
  подається. До порушення справи слід пересвідчитися в особі
  заявника, попередити його про відповідальність за неправдивий
  донос і відібрати від нього відповідну підписку.
  ...
  
  Стаття 97 КПК України. Обов'язковість прийняття заяв і повідомлень про
  злочини і порядок їх розгляду
  Прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані
  приймати заяви і повідомлення про вчинені або підготовлювані
  злочини, в тому числі і в справах, які не підлягають їх віданню.
  По заяві або повідомленню про злочин прокурор, слідчий, орган
  дізнання або суддя зобов'язані не пізніше триденного строку
  прийняти одно з таких рішень:
  1) порушити кримінальну справу;
  2) відмовити в порушенні кримінальної справи;
  3) направити заяву або повідомлення за належністю.
  Одночасно вживається всіх можливих заходів, щоб запобігти
  злочинові або припинити його.
  ...
  
  Стаття 129 Конституції України.
  Судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону.
  Судочинство провадиться суддею одноособово, колегією суддів чи судом присяжних.
  Основними засадами судочинства є:
  1) законність;
  2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом;
  3) забезпечення доведеності вини;
  4) змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;
  5) підтримання державного обвинувачення в суді прокурором;
  6) забезпечення обвинуваченому права на захист;
  7) гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами;
  8) забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом;
  9) обов’язковість рішень суду.
  Законом можуть бути визначені також інші засади судочинства в судах окремих судових юрисдикцій.
  За неповагу до суду і судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності.
  
  - а хіба суддя Василенко одноособово обвинувачував, захищав Кучму Л. Д. та виніс обвинувальний вирок? Ні. Він лише порушив кримінальну справу, яка має тепер розслідуватись. Обвинувачення ж можливе лише в порядку імпічменту, чи після складання Президентом своїх повноважень.
  
  Стаття 16-1 КПК України. Змагальність і диспозитивність
  ...
  При розгляді справи в суді функції обвинувачення, захисту і
  вирішення справи не можуть покладатися на один і той же орган чи
  на одну і ту ж особу.
  ...
  
  >
  > У цьому випадку суддя Василенко, порушивши кримінальну справу, зазделегідь висловив свою думку про наявність у діях особи, відносно якої порушена кримінальна справа, складу злочину, тим самим нехтував вказаними вище принципами. У обставинах, викладених вище, суддя повинен був у відповідності з вимогам ст. 97 КПК направити повідомлення прокурору про необхідність провести перевірку й ухвалити рішення відповідно до вимог закону", - йдеться у касаційній скарзі.
  
  - не ПОВИНЕН направити повідомлення прокурору про необхідність провести перевірку, а МОЖЕ, якщо вважає за необхідне
  
  Стаття 97 КПК України
  Коли необхідно перевірити заяву або повідомлення про злочин
  до порушення справи, така перевірка здійснюється прокурором,
  слідчим або органом дізнання в строк не більше десяти днів шляхом
  відібрання пояснень від окремих громадян чи посадових осіб або
  витребування необхідних документів.
  
  - не "зазделегідь висловив свою думку про наявність у діях особи, відносно якої порушена кримінальна справа, складу злочину", а встановив, що "в цій заяві та матеріалах є достатньо даних, які вказують на наявність ознак злочинів в діях громадянина України Кучми Л.Д...."
  
  Стаття 98 КПК України. Порядок порушення справи
  При наявності приводів і підстав, зазначених у статті 94
  цього Кодексу, прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя
  зобов'язані винести постанову про порушення кримінальної справи,
  <вказавши приводи і підстави до порушення справи, статтю
  кримінального закону, за ознаками якої порушується справа, а також
  дальше її спрямування.
  Якщо на момент порушення кримінальної справи встановлено
  особу, яка вчинила злочин, кримінальну справу повинно бути
  порушено щодо цієї особи.
  ...
  
  >
  > У документі також указано, що у відповідності зі ст. 105 Конституції України, президент України володіє правом недоторканості на час виконання повноважень. "Порушення кримінальної справи відносно президента України у період виконання ним повноважень Конституцій України не передбачене", - підкреслюється у касаційній скарзі.
  
  - "не передбачене" і НЕ ДОЗВОЛЕНЕ - різні речі. Якщо Конституція та законодавство не передбачають (прямо не дозволяють чи не забороняють), то це ДОЗВОЛЕНО.
  
  Стаття 105 Конституції України.
  Президент України користується правом недоторканності на час виконання повноважень.
  
  - а де написано, що саме мається на увазі під недоторканістю Президента? У нас немає відповідного закону. Є Закон України "Про статус народного депутата".
  
  Стаття 27 Закону України "Про статус народного депутата". Недоторканність народного депутата України
  1. Народному депутату гарантується депутатська
  недоторканність на весь строк здійснення депутатських повноважень.
  Народний депутат не може бути без згоди Верховної Ради України
  притягнутий до кримінальної відповідальності, затриманий чи
  заарештований.
  ...
  
  - не може бути "ПРИТЯГНЕНИЙ ДО КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ" і не може бути "ПОРУШЕНА ТА ВЕСТИСЬ КРИМІНАЛЬНА СПРАВА" - різні речі. Проти НЕДОТОРКАНИХ народних депутатів сьогодні заведено чимало таких справ. Повторююсь, суддя Василенко не визнав Кучму винним та не притягнув його до кримінальної відповідальності, а лише порушив кримінальну справу, яка має розслідуватись. Притягнення ж до відповідальності можливе лише в порядку імпічменту, чи після складання Президентом своїх повноважень.
  
  >
  > На основі викладеного, заступник генпрокурора Віктор Кудрявцев, за підписом якого і направлена до Верховного суду України касаційна скарга, просить постанову судді судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Києва від 15 жовтня 2002 року про порушення кримінальної справи відмінити.
  >
  > Як повідомляло агентство, касаційна скарга Генпрокуратури на постанову судді вже надійшла до Верховного суду України. "Скарга вивчена у Верховному суді і направлена до апеляційного суду Києва за приналежністю для відповідного оформлення і передачі до касаційної інстанції - Верховний суд України", - сказала агентству керівник прес- служби ВР Ліана Шляпошникова.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2002.10.16 | Українець, громадянин України

    Див. також коментар Віктора Шишкіна

    <http://maidan.org.ua/n/news/1034772187>
    
    Віктор Шишкін: невелика лекція з права
    
    Генеральна прокуратура України не може закрити
    кримінальну справу, порушену відносно Президента України Леоніда КУЧМИ, не провівши слідчі дії у справі
    
    Коментуючи заяви представників влади про те, що кримінальна справа відкрита з порушенням норм Конституції,
    В.ШИШКІН зазначив, що люди, які заявляли це, "не дуже обтяжували себе думкою щодо аналізу сукупності багатьох діючих законів у державі і, особливо, Кримінально-процесуального кодексу". Він зауважив, що процедура імпічменту Президента - це політичні звинувачення, а не кримінальні.
    
    Крім того, зауважив В.ШИШКІН, звучали коментарі що Президент України і народні депутати користуються недоторканністю, і тому їх не можна притягувати до кримінальної відповідальності. "Знову є помилка в аналізі і розумінні кримінальних процесів", - сказав В.ШИШКІН. За його словами, "під захистом Конституції" є стадія притягнення до кримінальної відповідальності
    Президента та депутатів - тоді потрібна згода Верховної Ради. Водночас, сказав В.ШИШКІН, цю стадію не можна ототожнювати зі стадією відкриття кримінальної справи.
    
    Він підкреслив, що законодавство України не передбачає жодного спеціального статусу ні для народних депутатів, ні для Президента. Спеціальний статус мають лише 2 категорії громадян України - судді та адвокати. "Але Президент України та депутати не належать до цієї категорії, тому будь-який слідчий, суддя може відкрити проти них кримінальну справу", прикладом є відкриття Генеральною прокуратурою кримінальної справи проти народного депутата Юлії ТИМОШЕНКО, сказав колишній Генеральний прокурор.