"Про уродов и людей"
10/28/2002 | Shooter
"Про уродов и людей"
Вахтанг Кіпіані, для УП , 28.10.2002, 11:05
Спочатку три твердження, доводити які наміру не маю.
Кожен народ має право жити своїм розумом. Тобто незалежно від інших націй, зокрема й тих, які називають "великими" й "цивілізованими".
Борців за свободу, які полюють на беззбройних людей, називають убивцями.
Сучасний світ – несправедливий, керується подвійною мораллю та нагальними гео- і просто політичними інтересами.
А тепер, як кажуть у новинах, про це та інше – докладніше.
Ситуація із заручниками у Москві – наче ілюстрація до відомого твору Михайла Лермонтова – "злой чечен ползет на берег, точит свой кинжал…". Геть іронію, даруйте, соплі, розмови про загальнолюдські цінності та достоєвщину (це про знамениту тезу про "сльозу дитини"). Реальні факти страшніші за будь-які інтерепретації.
Півсотні озброєних людей взяли в заручники майже тисячу людей у місті, яке не перебуває на лінії фронту, бо найближча війна чи то пак "антитерористична операція" відбувається за кілька тисяч кілометрів. Російські спецслужби в цей час не спали. Мєнти традиційно ганяли і гамселили футбольних фанатів, ефесбешники – "крышевали" підприємців, прикордонники – скидали тисячокілограмові авіабомби на напівсонних грузинських селян, співробітники ФАПСИ – прослуховували телефонні розмови діячів правої опозиції, щоб принагідно подарувати бацькові Лукашенкові підбірку висловлювань якогось Нємцова...
В зв'язку з тим, що Володимир Путін досі не зняв з роботи і не зірвав генеральські погони з Гризлова (МВС), Патрушева (ФСБ), Іванова з Міноборони – "все идет по плану...".
Світ – від західних лібералів до ісламських радикалів – одноголосно засудив чеченців, які вирішили нагадати більш цивілізованим і благополучним народам про своє вбоге існування.
Джордж Буш, керівник країни, бойові літаки якої зовсім нещодавно бомбардували телецентр у Белграді та багатолюдне пуштунське весілля в Афганістані, - категорично засудив терористичний акт на Дубровці. За ним боротьбу зі світовим терористичним інтернаціоналом оперативно підтримали палестинський лідер Ясир Арафат та президент Іраку Саддам Хуссейн. Ха-ха-ха... Якби не було так сумно...
Чеченці – не янголи. Адже ті мають крила, а ними не дуже зручно тримати автомати й "стінгери".
Чеченці – нація з поганим іміджем. Кожен чоловік, який пройшов школу інтернаціоналізму в Радянській Армії, пам”ятає силу їхніх кулаків, вміння не відчувати біль і збиватися в стаю, коли виникає небезпека.
Чеченці – нація борзих. Це не образ і не образа. Бо "борз" (тобто "вовк") є символом незалежної Ічкерії.
Та все ж, чеченці – невдахи. Протягом останніх десяти років вони мали шанс і можливість побудувати власну державу: і за часів президента-генерала Джохара Дудаєва, і за президента-полковника Аслана Масхадова. Вони самі втопили свою незалежність у крові безневинно убієнних – британських інженерів, російських журналістів, французьких лікарів, тейпових (родових) розборках і дешевому – як за ціною, так і за якістю – місцевому бензині.
Всі ці роки доволі успішна ічкерійська пропаганда розповідала світові про звірства російських ("окупаційних") військ. Російська державна машина та її медіа, наводили не менш неспростовні факти середньовічних катувань новітніх кавказьких бранців борцями за вільну Ічкерію. Нічия.
П”ятдесят відчайдухів, які цими днями потрясли світ, безумовно терористи. Бо взяття в полон кількох сотень мирних обивателів – є актом терору. Про мотиви ж їхніх дій можна сперечатись. Володимир Путін, наприклад, вважає, що шахіди не самостійні і виконують вказівки якихось поки що неназваних міжнародних терористичних центрів. Високопосадовці з МВС і ФСБ думають інакше, оголошуючи головним винуватцем акції президента Чечні. Всі телеканали отримали від спецслужб відеоплівку, де Аслан Масхадов на тлі зеленого ісламського стяга говорить загальні слова про підготовку якоїсь гучної акції. Дати запису звернення "до народів світу" нам, звісно, не повідомляють. Цій плівці може місяць, а може й рік. Чому ми маємо вірити ФСБ?
ТВ-піар торжествує во славу Путіна, який – "ось молодець!" – навіть не розглядає вимог чеченців по суті – щодо виведення військ. Або Кучми – "терміново перервав візит до Хорватії", хоча насправді він прибув до Києва через добу (!), чи депутата Беспалова (екс-член більшості, екс-"Народовладдя"), який апріорі не міг вийти на прямий контакт з бойовиками з московської вулиці Мельникова, але прокинувся знаменитим, бо про нього вже кілька днів говорить українське телебачення з київської вулиці Мельникова...
Метою моджахедів теж є піар. Але не самих себе, а ідеї припинення війни на Кавказі. Якби вони справді прагнули налякати (це зазвичай і є метою терористів), то відразу зробили б одну ефективну річ. Запросили б журналістів, а потім – у прямому ефірі – перепрошую за натуралізм: перерізали б горлянки усім заручникам. А потім з вигуками "Аллах акбар!" підірвали б себе, щоб пошвидше дістатись на небеса.
Ми ж бачимо щось інше: обіцянки відпустити всіх живими, дітей з іграшками, які повертаються до заплаканих, але щасливих батьків, Аллу Пугачову та Йосипа Кобзона – у гостях у "терористів". Чуємо спокійні голоси заручників – все нормально, нас не б”ють, дають зателефонувати рідним, викликають лікарів. У центрі Москви пройшли антивоєнні пікети – люди закликали припинити санкціоноване державою вбивство своїх же громадян. Протести тривали лічені хвилини, аж поки пацифістів не затримала міліція. Демократична, відкрита держава, па-а-анімаєш...
Росії, волею Всевишнього, ніколи не вдасться відокремитись від Чечні. Щодня "от Москвы до самых до окраин" солдатські родини отримують цинкові труни. Таке не забувається.
Вахтанг Кіпіані, для УП , 28.10.2002, 11:05
Спочатку три твердження, доводити які наміру не маю.
Кожен народ має право жити своїм розумом. Тобто незалежно від інших націй, зокрема й тих, які називають "великими" й "цивілізованими".
Борців за свободу, які полюють на беззбройних людей, називають убивцями.
Сучасний світ – несправедливий, керується подвійною мораллю та нагальними гео- і просто політичними інтересами.
А тепер, як кажуть у новинах, про це та інше – докладніше.
Ситуація із заручниками у Москві – наче ілюстрація до відомого твору Михайла Лермонтова – "злой чечен ползет на берег, точит свой кинжал…". Геть іронію, даруйте, соплі, розмови про загальнолюдські цінності та достоєвщину (це про знамениту тезу про "сльозу дитини"). Реальні факти страшніші за будь-які інтерепретації.
Півсотні озброєних людей взяли в заручники майже тисячу людей у місті, яке не перебуває на лінії фронту, бо найближча війна чи то пак "антитерористична операція" відбувається за кілька тисяч кілометрів. Російські спецслужби в цей час не спали. Мєнти традиційно ганяли і гамселили футбольних фанатів, ефесбешники – "крышевали" підприємців, прикордонники – скидали тисячокілограмові авіабомби на напівсонних грузинських селян, співробітники ФАПСИ – прослуховували телефонні розмови діячів правої опозиції, щоб принагідно подарувати бацькові Лукашенкові підбірку висловлювань якогось Нємцова...
В зв'язку з тим, що Володимир Путін досі не зняв з роботи і не зірвав генеральські погони з Гризлова (МВС), Патрушева (ФСБ), Іванова з Міноборони – "все идет по плану...".
Світ – від західних лібералів до ісламських радикалів – одноголосно засудив чеченців, які вирішили нагадати більш цивілізованим і благополучним народам про своє вбоге існування.
Джордж Буш, керівник країни, бойові літаки якої зовсім нещодавно бомбардували телецентр у Белграді та багатолюдне пуштунське весілля в Афганістані, - категорично засудив терористичний акт на Дубровці. За ним боротьбу зі світовим терористичним інтернаціоналом оперативно підтримали палестинський лідер Ясир Арафат та президент Іраку Саддам Хуссейн. Ха-ха-ха... Якби не було так сумно...
Чеченці – не янголи. Адже ті мають крила, а ними не дуже зручно тримати автомати й "стінгери".
Чеченці – нація з поганим іміджем. Кожен чоловік, який пройшов школу інтернаціоналізму в Радянській Армії, пам”ятає силу їхніх кулаків, вміння не відчувати біль і збиватися в стаю, коли виникає небезпека.
Чеченці – нація борзих. Це не образ і не образа. Бо "борз" (тобто "вовк") є символом незалежної Ічкерії.
Та все ж, чеченці – невдахи. Протягом останніх десяти років вони мали шанс і можливість побудувати власну державу: і за часів президента-генерала Джохара Дудаєва, і за президента-полковника Аслана Масхадова. Вони самі втопили свою незалежність у крові безневинно убієнних – британських інженерів, російських журналістів, французьких лікарів, тейпових (родових) розборках і дешевому – як за ціною, так і за якістю – місцевому бензині.
Всі ці роки доволі успішна ічкерійська пропаганда розповідала світові про звірства російських ("окупаційних") військ. Російська державна машина та її медіа, наводили не менш неспростовні факти середньовічних катувань новітніх кавказьких бранців борцями за вільну Ічкерію. Нічия.
П”ятдесят відчайдухів, які цими днями потрясли світ, безумовно терористи. Бо взяття в полон кількох сотень мирних обивателів – є актом терору. Про мотиви ж їхніх дій можна сперечатись. Володимир Путін, наприклад, вважає, що шахіди не самостійні і виконують вказівки якихось поки що неназваних міжнародних терористичних центрів. Високопосадовці з МВС і ФСБ думають інакше, оголошуючи головним винуватцем акції президента Чечні. Всі телеканали отримали від спецслужб відеоплівку, де Аслан Масхадов на тлі зеленого ісламського стяга говорить загальні слова про підготовку якоїсь гучної акції. Дати запису звернення "до народів світу" нам, звісно, не повідомляють. Цій плівці може місяць, а може й рік. Чому ми маємо вірити ФСБ?
ТВ-піар торжествує во славу Путіна, який – "ось молодець!" – навіть не розглядає вимог чеченців по суті – щодо виведення військ. Або Кучми – "терміново перервав візит до Хорватії", хоча насправді він прибув до Києва через добу (!), чи депутата Беспалова (екс-член більшості, екс-"Народовладдя"), який апріорі не міг вийти на прямий контакт з бойовиками з московської вулиці Мельникова, але прокинувся знаменитим, бо про нього вже кілька днів говорить українське телебачення з київської вулиці Мельникова...
Метою моджахедів теж є піар. Але не самих себе, а ідеї припинення війни на Кавказі. Якби вони справді прагнули налякати (це зазвичай і є метою терористів), то відразу зробили б одну ефективну річ. Запросили б журналістів, а потім – у прямому ефірі – перепрошую за натуралізм: перерізали б горлянки усім заручникам. А потім з вигуками "Аллах акбар!" підірвали б себе, щоб пошвидше дістатись на небеса.
Ми ж бачимо щось інше: обіцянки відпустити всіх живими, дітей з іграшками, які повертаються до заплаканих, але щасливих батьків, Аллу Пугачову та Йосипа Кобзона – у гостях у "терористів". Чуємо спокійні голоси заручників – все нормально, нас не б”ють, дають зателефонувати рідним, викликають лікарів. У центрі Москви пройшли антивоєнні пікети – люди закликали припинити санкціоноване державою вбивство своїх же громадян. Протести тривали лічені хвилини, аж поки пацифістів не затримала міліція. Демократична, відкрита держава, па-а-анімаєш...
Росії, волею Всевишнього, ніколи не вдасться відокремитись від Чечні. Щодня "от Москвы до самых до окраин" солдатські родини отримують цинкові труни. Таке не забувається.