МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Микола Мельниченко: Мої нові "бомби" незабаром почнуть вибухати

11/15/2002 | НеДохтор
"Україна Молода"
13 Nov 2002 07:46:00 GMT


http://uamedia.visti.net/cgi-bin/uamedia.sh?CGIQUERY=3&lng=UKR&cli=1&dtb=234&query=visti.local.um]+Лабунський&cdb=234&cdn=25976&dbc=1&group=visti.local.um

------------------------
Микола Мельниченко: Мої нові "бомби" незабаром почнуть вибухати


Усе минає. Цю стародавню мудрість любить повторювати Микола
Мельниченко. Він повторював її щоразу, коли його життя ніяк не хотіло
виходити з чорної смуги. Бувало, так припирало, що хапався руками за голову й
ледь не голосив: "Навіщо я все це затіяв, навіщо!". Без знання англійської
мови, на руках дружина й 5-річна донька, в кишенях гуляв вітер, Америка
надала політичний притулок, побажала "Good Luck" й залишила сам на сам з
багатопроблемним життям на чужині. Інколи була спокуса плюнути на все,
продати осоружні записи й зажити десь в лісах Вермонту нормальним людським
життям. Адже бажаючих купити Миколине "багатство" ніколи не бракувало.
Пропонували велетенські суми, яких вистачило б і онукам. Але згадував "усе
минає", брав себе в руки й продовжував боротися. Цього жовтня справі, яку
журналісти охрестили "касетним скандалом", минуло два роки. Що вдалося
зробити і що попереду, чи можна підбити бодай якісь підсумки протистоянню з
потужною силою українських можновладців, що новенького з "фонотеки" буде
оприлюднено найближчим часом - про все це інтерв'ю з колишнім майором
Державної охорони України Миколою Мельниченком.



- Миколо, ти не дуже добре виглядаєш. Чи нема проблем зі здоров'ям?

- Я спеціально призначив зустріч з вами на березі цієї річечки, щоб
трохи подихати свіжим повітрям і відпочити. Від частих авіаперельотів у мене
болить голова. Адже буває, що протягом доби доводиться долати гігантські
відстані. З Європи до Америки, з Америки до Європи. Ритм життя божевільний.
Але за цей час до такого життя потроху звик. Кілька днів тому я був у Польщі,
де зустрічався з Олександром Морозом та іншими українськими політиками. З
Олександром Олександровичем ми згадали, що якраз тепер виповнюється рівно два
роки, як я передав йому деякі записи розмов у кучмівському кабінеті. Тисячі
разів за цей час запитував сам себе: "А чи правильно тоді вчинив?". І тепер
точно знаю - правильно! Бо якщо не я, то хто? Треба було комусь почати цю
війну зі страшною гідрою - організованим злочинним угрупованням на чолі з
Леонідом Кучмою. Коли я бачив, що роблять з Україною та її народом ці
негідники, то від люті стискалися кулаки. Але що я міг вдіяти, що? Отоді й
зародилася ідея записати їхні погані розмови у їхньому поганому кублі, з
якого вони буцімто вели Україну до демократичного світлого майбутнього.
Страху й сумнівів не було жодних. Було лише бажання якнайшвидше розвінчати
злочинців, показати Україні й усьому світові, хто заліз у президентське
крісло й якими "діячами" він себе оточив.

- Які ти найперше виділив би результати дворічної боротьби з Кучмою
та його оточенням?


- Найголовніше - нам вдалося розбудити приспаний народ. Адже на людей
після здобуття незалежності найшла страшенна апатія. Люди зневірилися в
усьому й зрозуміли, що нічого змінити на краще не можна. Простий народ
каявся, що підтримав незалежність і допоміг руйнувати Радянський Союз. Адже
жити стало гірше, набагато гірше. Тому міркували так: "Нехай буде хоч так,
якщо ще раз почнемо все валити, стане ще гірше. Я народився й виріс у селі.
Сільські люди для мене - авторитет. Коли хотів знати настрої народу,
бесідував з простими сільськими дядьками. Вони казали: "Кучма нічого доброго
нам не дав, але прийде новий - стане ще сутужніше. Бо цей собі вже накрав, а
новий почне красти з нуля, хіба ж людям від того буде легше?". "Касетним
скандалом" (хоч я вважаю, що це невдала назва того, що відбулося, й називаю
свою боротьбу з Кучмою "касетною правдою") нам вдалося показати людям, хто
ними править. Й Україна зрозуміла, що на Банковій владу в державі захопила
справжнісінька банда на чолі з "паханом". Причому навіть лексика в них
бандитська - послухайте оце постійне кучмівське "бля", хіба є ще денебудь на
землі президент держави з таким рівнем освіченості, культури, виховання. Під
себе підібрав і "державних діячів" - Деркача, Кравченка, Азарова... Хоч, ясна
річ, головне не в їхній лексиці. Вони перетворили велику європейську державу
на свою бандитську вотчину й робили з нею все, що хотіли, утворивши для
безмежного володарювання справжнє "гестапо", яке прослуховувало, стежило й
знищувало всіх, хто хоч трохи міг зашкодити їм грабувати. Тепер це
усвідомлюють не тільки такі політики, як Мороз, Тимошенко чи Симоненко, а й
вся Україна. Оце й є головний підсумок моєї боротьби з режимом.

- Твої ж вороги називають головним результатом "касетного скандалу"
різке падіння міжнародного авторитету України, знак "стоп" на шляху до
євроатлантичних структур, запровадження Америкою економічних санкцій,
протистояння політичних сил в Україні, що дестабілізує ситуацію й веде до ще
більшого зубожіння простих людей.


- На міжнародній арені відбулося різке падіння авторитету не України,
а Леоніда Кучми. Світ нарешті зрозумів, хто такий Президент України. Й
санкції запроваджено не проти України, а проти верхівки на Банковій, яка ці
гроші розікрала б. Державний департамент США неодноразово підкреслював, що
Америка виступає не проти народу України, який стогне під диктатурою Кучми, а
проти Кучми. Хоч заявляти "Америка виступає" не зовсім точно. Бо в Америці є
багато різноманітних сил, які підтримують Кучму. Скажу більше - тут є
впливові фігури, які фінансуються Кучмою, отримують від нього солідну платню
за творення позитивного іміджу Леоніда Даниловича в найбільшій й
найпотужнішій країні Заходу.

- Але ж ти не будеш спростовувати такий очевидний факт негативних
наслідків "касетного скандалу", як різка зміна зовнішньополітичного вектору
України в бік Москви. Загнаний у глухий кут внутрішньою опозицією й Державним
департаментом США Кучма повністю переорієнтувався на білокам'яну й готовий
продати Путіну не тільки газотранспортну систему, а й цілу Україну, аби мати
надійну підтримку.


- З Москвою й Путіним не все так однозначно. Кучма весь період свого
президентства орієнтувався лише на Москву. А рух у бік Заходу - це
окозамилювання. Скажу більше, я маю неспростовні докази того, що Кучма
фінансував передвиборчу кампанію Путіна. А це було задовго до "касетного
скандалу". Наївно думати, що людина, яке все життя стояла на задніх лапках
перед Москвою, раптом повернеться до неї спиною. Адже в Кучми нема нічого
українського, крім того, що він народився на Чернігівщині. Це типовий
"совок", його дружина й досі не може стулити двох слів по-українськи.

- Фінансування президентської кампанії Путіна - це серйозне
обвинувачення. Відчувається, що в твоїй "фонотеці" є немало нових "бомб".


- Є, і вони незабаром почнуть "вибухати". Найперше, я хотів би
скористатися нагодою й звернутися до голови Центральної виборчої комісії пана
Рябця. "Пане Рябець, суд врахує ваше щиросердне каяття, якщо ви вже сьогодні
розкажете Україні, як за наказом Кучми ви сфальсифікували результати
президентських виборів, коли Кучма вдруге зійшов на "трон", і як за його ж
наказом ви фальсифікували результати так званого всеукраїнського референдуму,
після якого Кучма збирався остаточно поховати будь-яку іншу владу в Україні й
оголосити себе єдиним правителем?". У мене є неспростовні докази цих злочинів
пана Рябця, які, думаю, як людині, в якої є ще залишки совісті, не дають йому
спокійно спати.

Нинішній скандал з продажем Кучмою систем протиповітряної оборони
"Кольчуга" в Ірак - це, як висловлюється Григорій Омельченко, лише квіточки.
Є "ягідки", які Кучма навряд чи проковтне. Наприклад, чи знає Леонід
Данилович, що в мене є записи його розмов, коли він обговорює з Леонідом
Деркачем, як вигідно продати в Іран (країну, на яку також розповсюджуються
санкції 00Н) через Єгипет артилерійські системи залпового вогню "Град"? І чи
говорять йому щось такі географічні назви, як Лівія й Північна Корея?

- Недавно Леонід Кучма заявив, що всі твої записи змонтовані,
оскільки ти оприлюднюєш лише бесіди з його найближчими соратниками й зовсім
не даєш роздруковок розмов, наприклад, з Ющенком чи Тимошенко, з якими він
розмовляв аж ніяк не менше, ніж з Деркачем чи Кравченком.


- Це резонне зауваження Кучми. Повідомляю: в мене справді є багато
записів цих розмов. І я готовий їх оприлюднити. Але нехай цього захочуть
насамперед Ющенко й Тимошенко. Отоді я готовий.

- Новий генеральний прокурор Святослав Піскун недавно відвідав
Сполучені Штати. Чи не було спроб зустрітися з тобою?


- Він не зустрівся не тільки зі мною, а навіть з колишнім народним
депутатом України Олександром Єльяшкевичем, який наполягав на зустрічі як
потерпілий і який отримав у США політичний притулок і зараз готує документи,
щоб подати позов до американського суду проти Президента Кучми. Причому
Єльяшкевич ще до приїзду Піскуна в США через Григорія Омельченка передав йому
заяву з проханням порушити проти Кучми кримінальну справу за організацію
замаху на його життя. Піскун відповів Омельченку, що долучив цю заяву до
"справи" Гонгадзе. Причому тут Гонгадзе! Жодної дотичної в Єльяшкевича з цією
справою нема. Нема сумнівів, що Святослав Піскун навіть порівняно з таким
Генеральним адвокатом Кучми, як Михайло Потебенько, виглядає як зухвалий,
цинічний й юридичне неосвічений слуга Кучми. Він робить такі заяви, з яких
сміються навіть його заступники. Наприклад, без результатів будь-якої
експертизи оголошує, що плівки Мельниченка підроблено на комп'ютері народного
депутата Рудьковського. Або що вбивство Георгія Гонгадзе було вигідно тим,
хто мав на руках записи розмов Кучми. Це типовий холуй Кучми, який за власне
солодке життя, за дорогий годинник готовий й матір рідну продати. Причому
холуй, повторюю, юридичне безграмотний, якого до Генеральної прокуратури не
можна було підпускати навіть на гарматний постріл. Те, що він заявляє,
буцімто в Америці і Міністерство юстиції, і ФБР готові з ним плідно
співпрацювати, - брехня. Як можна співпрацювати з тим, хто нахабно бреше на
кожному кроці, хто на три заяви про порушення кримінальної справи проти
Кучми, які написали я, Єльяшкевич і Мирослава Гонгадзе, відповів, що вони
долучені до справи Гонгадзе, а фактично поклав їх під сукно, який не приймає
жодного рішення без погодження з Кучмою й Медведчуком. Будь-який районний
слідчий знає, що коли подібні документи потрапляють в прокуратуру, то вона
повинна або порушити кримінальну справу, або відмовити в порушенні з тих чи
інших причин. Генеральна прокуратура з Піскуном на чолі кінцево перетворилися
на пародійний орган, через який Кучма знищує всіх, хто стає на його дорозі, й
через який відбивається від будь-яких обвинувачень.

- А як ти прокоментуєш недавній арешт Федура - адвоката матері
Георгія Гонгадзе Лесі Гонгадзе?


- Тут взагалі повний, як кажуть росіяни, "бєспрєдєл". Його арештували
після телефонної розмови зі мною, яку активно прослуховували люди з СБУ. Я
попросив Федура представляти мої інтереси в Україні, й він погодився. Як
тільки ми закінчили розмову, Федура моментально "закрили".

- Як ти реагуватимеш на висновки британських й американських
експертів, якщо вони зроблять висновок, що Україна "Кольчуги" не продавала?


- Такого висновку вони не зроблять. А скажуть, що слідів продажу в
Україні вони не знайшли. Й не могли знайти. Подібні оборудки робляться так,
що слідів не залишається. Мені смішно чути, коли державні достойники України
заявляють, що в Україні, мовляв, діють механізми, які не дозволяють продавати
зброю державам, на які накладено санкції. Для кого діють? Для Кучми? Та
плював він на будь-які механізми й будь-які закони! В тому числі й на
міжнародні. Він набивав кишені, продаючи зброю в Ірак, Іран, Лівію, Північну
Корею. А ті, хто встановлював "механізми", слухняно, як холуї холуїв
виконували його вказівки. А головного свідка масштабних оборудок з
країнами-ізгоями, керівника Укрспецекспорту Валерія Малєва, коли запахло
смаженим, вбили. "Кольчуги" ж "загнали" під виглядом запчастин для КРАЗів,
без будь-якого маркування, за готівку, через йорданського посередника. Кінці
знайдуться, коли впаде режим Саддама Хусейна. Отоді побачимо, що співатимуть
Зленко, Шмаров, Медведчук.

- Але ж Україна офіційно висловила протест проти введення проти неї
Америкою економічних санкцій і заявила, що твої записи пройшли експертизу й
визнані українськими експертами підробкою.


- Це ще одна сміхородія. Щоб провести експертизу, треба мати
оригінали записів, оригінал пристроїв, на яких вони робилися, й пояснення
того, хто ці записи робив. Нічого з усього цього інститут Міністерства
юстиції, який буцімто провів експертизу, не мав. Просто Кучма викликав на
килим міністра юстиції Олександра Лавриновича й наказав негайно щось
придумати, щоб дати "відлуп" американцям. Колишній опозиціонер-рухівець, який
продав сатані совість за крісло міністра, вигадав якусь експертизу й накидав
ноту протесту. Усе це просто смішно. Американці ніколи не псували б відносин
із президентом цілої держави, якби хоч трохи сумнівалися в достовірності моїх
записів. Вони замовили в ФБР експертизу, фаховішої за яку просто не може
бути. Й лише після цього пересвідчилися, що диктатор України продавав зброю
диктатору Іраку. До речі, я не сумніваюся, що в кабінетах людей Кучми
розробляється сценарій випуску в світ підроблених записів, які начебто
належать Мельниченку. Спочатку викинуть щось справжнє, а потім підробки. Й
кинуть на експертизу, щоб на весь світ прокричати: дивіться, підробка!

- Миколо, ти вже майже два роки живеш у Сполучених Штатах. Твої
вороги розповсюджують чутки, що тебе щедро фінансують американські
спецслужби, які мають наказ скинути Кучму й посадити в президентське крісло в
Україні Ющенка. А насправді, за рахунок чого ти живеш?


- Я не живу, а виживаю. Ви були в мене вдома й бачили мої "розкоші".
Усі кошти, які давали мені мої друзі й однодумці, я витрачав на проведення
експертиз своїх записів. Сім'ї залишалися крихти. Кучма та його агенти уважно
відстежували тих, хто мені допомагав. Один із таких моїх "меценатів",
підприємець Юрій Литвиненко, стараннями людей Кучми вже майже рік сидить у
тюрмі. Знайшли колишнього його партнера з бізнесу, заплатили щедро й змусили
подати до суду. Цей діяч уже витратив на адвокатів більше, ніж стверджує, що
йому винен Литвиненко. А в Америці судова система громіздка, заплутана. Вина
людини не доведена, але її можуть роками тримати за гратами. Ось так і
робиться з Литвиненком, який мені багато допоміг, насамперед зробити перші
експертизи, після проведення яких процес, як говорив Горбачов, пішов.
Допомагають мені й люди з України, багато друзів маю вже й тут, у Штатах.
Коли ми з Григорієм Омельченком приїхали на зустріч з українською громадою до
Чикаго, люди підтримували нас не тільки словами, а й давали гроші, хто
стільки міг. Це було дуже щемно. Я відчув, що й американські українці нарешті
зрозуміли, що Україною править банда. На превеликий жаль, цього не хочуть
визнати деякі керівники громадських українських ооганізацій в Америці, їх
влаштовує бутафорна незалежність України. Прапор у кабінеті Кучми,
тризуб-герб, прийняття, тости. Кучма вручає їм ордени, в українському
посольстві їх зустрічають як видатних діячів. Така ситуація їх влаштовує, їм
не треба касетної правди. Мене дуже здивували, наприклад, слова президента
Світового конгресу українців Аскольда Лозинського, що такі люди, як
Омельченко й Мельниченко, шкодять Україні.

- До речі, ти вважаєш, що Григорій Омельченко на посаді голови
тимчасової парламентської комісії з розслідування обставин убивства Георгія
Гонгадзе, замаху на колишнього народного депутата України Олександра
Єльяшкевича, порушення державними діячами України Конституції й законів зумів
використати твої записи ефективніше, ніж його попередники?


- Йдеться не про ефективність, а про засадничий принцип. Григорій
Омельченко, на відміну від його попередників, відмовився від шантажу Кучми
(мовляв, ми тобі - спокійну старість, а ти йди добровільно у відставку, а то
записи оприлюднимо), а вперше почав юридично правильно вести справу, готуючи
відповідні документи й вилучаючи з моїх записів те, що підтверджувало: вищі
українські посадовці скоїли тяжкі кримінальні злочини. Кучмівські матюки
й афоризми Омельченка не цікавлять - він відбирає лише те, що може бути
доказом у суді.

- До речі, чи не наївно вірити, що в Україні знайдуться судді, які
об'єктивно розглянуть усе, що ви маєте для них з Григорієм Омельченком? Хіба
суди там не такі самі, як й Генеральна прокуратура?


- Мужній вчинок судді Київського апеляційного суду Василенка довів,
що не такі самі. А ще раніше не побоявся політичної банди під керівництвом
Кучми суддя Замковенко. Чесні люди в судах, у тому числі, переконаний, і у
Верховному суді України, є. І рішення про порушення кримінальної справи проти
Кучми, яке прийняв суддя Василенко, тому підтвердження. Це був ще один
нокдаун Кучмі, після якого він у черговий раз "поплив" і закликав на допомогу
Медведчука, Задорожнього та інших. Аргументи їхні були дуже непереконливі. А
тут іще й рішення Конституційного суду про законність процедури імпічменту.
Земля горить під Кучминими ногами.

- Олександр Єльяшкевич не так оптимістично налаштований щодо
можливостей українського суду і планує судитися з Кучмою в американському
суді. Наскільки це реально?


- Дуже реально. Докази того, що Кучма спланував разом з Деркачем
замах на життя державного діяча й доручив "орлам" Григорія Суркіса побити
Олександра Єльяшкевича настільки неспростовні, що їх просто нічим крити. Є
запис розмови Кучми й Деркача, де вони обговорюють деталі, як провчити "суку"
Єльяшкевича, є результати експертизи цього запису, є свідки. Американський
суд не зважає на те, що злочин скоїв високий посадовець. Він оперує лише
фактами й доказами. Тепер, коли Олександр Єльяшкевич отримав у США політичний
притулок, американський суд зобов'язаний розглянути цю справу й прийняти
відповідне рішення. Саме ця обставина змусила Піскуна проігнорувати прохання
Єльяшкевича зустрітися з ним під час візиту Генерального прокурора до
Америки.

- Миколо, яким ти бачиш фінал свого протистояння з українською
владою? Чи віриш, що правда восторжествує, а ти з родиною повернешся в
Україну без страху за своє життя й життя твоїх близьких?


- Ще зовсім недавно я б довго думав, як відповісти на таке запитання.
Сьогодні у мене немає сумнівів: організоване злочинне угруповання на чолі з
Кучмою доживає останні місяці. Й запорука того, що Кучма незабаром пересяде з
президентського диванчика на лаву підсудних, у прозрінні народу. 16 вересня
до будинку, звідки грабує Україну Кучма, прийшло кілька тисяч людей. Завтра
до нього прийдуть сотні тисяч і скажуть: "Геть!" і не допоможуть йому ні
Медведчук, ні Задорожній з Карповим, які служать диктатору за можливість
солодко їсти й м'яко спати. Вони, як пацюки з корабля, що тоне, позалазять у
свої нірки й сидітимуть там тихенько-тихенько. Я вірю, що акції, які почала
опозиція, зметуть прогнилий і злочинний режим. Хоч мені здається, що Віктор
Ющенко та й Юлія Тимошенко могли б робити для цього набагато більше, ніж вони
роблять тепер. Я вірю, що повернуся в Україну дуже скоро, без неї я не уявляю
свого життя. І я вірю, що моя донька Леся житиме й радітиме життю в справді
вільній, щасливій і заможній Україні.

Розмовляв Валентин ЛАБУНСЬКИЙ.

"Україна молода" 2002.11.13


------------------------

Відповіді



Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".