МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Як уникнути згвалтування? Вчасно погодитись!!!

11/17/2002 | Tapac
Кажуть що 50% укр дівчат позбуваються цноти через згвалтування.
Чи можна собі уявити весь масив причин і наслідків цього явища?
Мабуть ні, але спробувати можна.
Означення1. Нормальна стервозність.=“доїти корову вдвічі активніше, ніж годувати”.
Означення2. Надлишкова стервозність.=“вимагати у корови гроші за видоєне з неї молоко”.
Твердження1. Головною причиною вимирання України є надлишкова стервозність місцевих жительок. Часто неусвідомлена.
Твердження2. Причиною надлишкової стервозності є матріархально-язичницько-відьмацькі пережитки “народної культури”. Які найбільше збереглися в пісні.
Приклад1. “Підманула-підвела”. “Очі дівочі, де ж ви навчились зводить людей”. “Скільки не вертався – ти не шанувала”. “…на базарі, жінки чоловіків продавали”. “Вийми з діда душу”(за те що не пускає на вулицю). “А я жита не жала – в борозенці лежала”. “Соловейку рідний брате, виклич мені дівча з хати”. “Найменша сестра сідельце сховала, а найстарша – знайшла”. “Дай води напиться… дай хоч подивиться – не дам, приходь в садочок”. “Полонила серце юнакові а ключі від свого не дала”. “Дарив з руки перстень – вона його не взяла” (і це після викопаної ЗА ОДНУ НІЧ криниченьки!!!) І оце “не дала-не взяла” повторюється майже в кожній пісні, формуючи хитро-стервозний стандарт поведінки “дівчиноньок”.
А ось вже цілком сформульована “інструкція по експлуатації” мужчин: “Колисала мене мати і казала “люлі”,
як виростеш, моя доню, давай хлопцям дулі”.
Твердження3. В українській ніби-романтичній пісні дуже часто зявляються меркантильні мотви.
Приклад2. “На базарі жінки чоловіків продавали”. “Збудуй хату з лободи”. “Воли та корови усі поздихають”. “Нехай багачка тебе любить”. “Ніколи не міняйте любов на пироги”. А також велика кількість згадок про "дукати" там де такі згадки не цілком доречні.

Суміш стервозності з меркантильністю дає такі наслідки:
Наслідок1. Проституція – це АКТИВНА надлишкова стервозність. (дай монєту, зроблю міньєта).
Наслідок2. Цнотливість – це ПАСИВНА надлишкова стервозність. Якщо довго “не давати”, хлоп сам запропонує: “може тобі дєнєг дати?”. І після довгого “нєкання”, розкошелиться на СУМУ. Тут вже сотнею доларів не обійдеться. (шуба, машина, квартира).
Інакше кажучи, “цнотливість” – це проституція по-крупному.
Техніка стервозності “цнотливість” використовує невід’ємну психофізіологічну особливість мужчин:
“часто мужчина добивається чогось тільки тому, що не може легко одержати”.

Перепрошую жінок (і дівчат) якщо образив когось особисто. Я люблю жінок. Хороших і різних. Але “істина” мені теж подобається, бо вона також жіночого роду :-)
З повагою, Тарас.
rastas_r@yahoo.com

Відповіді

  • 2002.11.17 | Mary

    В гумор його!!! А ще про дулю :-)))

    > А ось вже цілком сформульована “інструкція по експлуатації” мужчин: “Колисала мене мати і казала “люлі”,
    > як виростеш, моя доню, давай хлопцям дулі”.

    Дуля, вона ж фіга - символічне зображення зовнішнього жіночого статевого органа. В італійців показування дулі (по їхньому - фіги, бо схоже на фігу - фрукт такий) - кепкування з чоловіка, якому "дулю" показують на сексуальному грунті. В тих самих італійцій той самий статевий огран на сленгу і називається "фіга".
    Тобто "фігу показувати" - кепкувати.
    Фіги НЕ дати - всього лиш її(фігу/дулю) показати, не даючи, тим самим - кепкувати.
    Фігу/дулю давати - самі здогадайтесь.

    Інша справа, що в сучайсній мові дулі не давати перевернулося на "дулі давати".
    Як приклад:
    - Давай мені обідати! :):
    - А фіги/дулі не хочеш?
    Майже ідентичне до:
    - Свистович, давай поясняння!
    - А ключі від квартири де гроші не хочеш?

    Скорочений варіант тоді виходить:
    - Давай мені обідати!
    - А дулі! - в сенсі "Відвали, не дам"
    Через таких от горе-тлумачів як ви "фігу дати" сприймається як "фіги не дати/лише показати".

    Цікаво би було прослідкувати наслідки такого тлумачення дулі для символу "дуля в кишені". Але то - до Пані.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2002.11.18 | Адвокат ...

      Тут і без Пані,-- все ясно:

      Mary пише:


      > Цікаво би було прослідкувати наслідки такого тлумачення дулі для символу "дуля в кишені". Але то - до Пані.

      За наших синтетичних часів... Далі, си сподіваю,-- зрозуміло. :):
    • 2002.11.18 | юрко

      Re: а ось тут цитата,

      яка, може, багато що пояснює в світогляді Тараса. А можна узагальнити і перенести на стан української політики і держави.


      George Duravetz, correspondent for the Steinbach Carillon, Manitoba, Canada

      The principal problem lies with the Ukrainian male. He is often raised by a mother who looks after all his physical needs, and is never taught to assume individual responsibility upon reaching adulthood. Marriage is considered a social necessity and rite of passage. A wife assumes all the duties once performed by the mother in addition to holding down a regular job. The bearing of a child after marriage is also looked upon by young woman as a rite of passage. Few childless marriages survive for long. A recent study has shown that most Ukrainian men are sexually ignorant of the fine art of love making. For most the act of making love can be summed up as "wham. bam, thank you Mam". In addition to being poor providers, many Ukrainian men are guilty of spousal
      abuse that is not punishable if committed in the confines of the home.

      Upon arriving in Italy Ukrainian women discover a whole new world. Women have rights. Men are expected to treat women with courtesy and respect. Their excellent domestic work and culinary skills are valued. Often in homes where there is only an elderly mother and an unattached son, an intimate relationship develops between the employer and employee. Starved for affection and long absence from mail companion-
      ship drives many of these women into the arms of her employee. In many cases this relationship leads to a proposal of marriage and an eventual pregnancy. All thoughts of returning to an alcoholic, indifferent and abusive husband in Ukraine are soon forgotten.
      The real tragedy lies in the fact that there is a child or children from the first marriage left behind in Ukraine in the care of elderly grandparents. Their meager pensions are insufficient to provide for their abandoned grandchildren. The husband, often unemployed, abandons his children and begins co-habiting with another woman who happens to own an apartment. The number of abandoned children all over Ukraine is now becoming a national tragedy. They often fall victim to drugs and prostitution in order to survive. Law enforcement agencies and social workers are not sufficiently organized and financed to cope with this new phenomenon.
      Another problem that causes women to abandon their husbands and families in Ukraine is the fiscal irresponsibility of Ukrainian men. They had become used to living from payday to payday under communism rather than planning and building for the future. At first, women working in Italy would send their hard earned money home via Western Union. Upon receiving this money many men would squander it on alcohol and easy living instead of building or repairing a house or apartment. Unable to look after themselves and their children while their wives were working in Italy, many men descended into depression and alcoholism. Upon returning home from Italy, many women discovered that they had nothing to show for their years of hard work and endurance. They often returned to Italy with no intention of ever coming home again.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2002.11.18 | Englishman

        very one-sided view

        По цій статті виглядає, нібито в Україні всі чоловіки-ледарі та п'яниці, які не поважають ні себе, ні жінок. І тільки жіночки відносяться з відповідальністю до сімейних обовязків. The truth is much more complicated.
      • 2002.11.18 | Мамарига

        Re: а ось тут цитата,

        Що ж тут коментувати, жінки споковіку переходять до переможців, а цитований писака елементарно насолоджується даною конкретною ситуацією (Україна-Італія). Подобається йому, разом з читачами, так себе відчувати. Не сприймати ж радісні зойки якогось товстозадого макаронника за серйозний аналіз.

        Головна стаття експорту нинішньої України - робоча сила - є, між іншим, підставою для оптимізму. Ще наше покоління має реальні шанси відігратися на італійках.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2002.11.18 | юрко

          Re: таки не полінуюсь і перекладу

          Щоб інші побачили, де в статті є споконвічний перехід жінок до переможців і елементарне насолодження товстозадим макаронником ситуацією в Україні.

          "Принципова проблема є в самому українському мужчині. Він переважно є вихований матір'ю, котра повністю за ним доглядає і тому він ніколи не був навчений взяти на себе відповідальність до часу повноліття. Одруження вважається соціальною необхідністю дорослого і законом племені. Дружина приймає на себе всі обов'язки, що їх перед тим здійснювала мати чоловіка плюс мусить ходити до щоденної праці. Народження дитини після одруження сприймається молодою жінкою, як звичаєвим правилом. Зберігається мало бездітних родин. Недавнє дослідження показало, що більшість українських чоловіків є сексуальними ігнорантами, тобто не розуміють тонке мистецтво кохання. Для більшості чоловіків сексуальний акт є "раз, два, три - і готово". На додаток до того, що вони є поганими добувальниками, багато українських чоловіків винні в побитті дружини - знущання, котре не карається, якщо здійснене в межах дому.

          Після прибуття до Італії, українські жінки відкривають для себе цілий новий світ. Жінки мають права. Від чоловіків очікується чемність і повага щодо жінок. Виключні домашні та кулінарні навики цінуються. Часто в домах, де є лише одна старша матір та самотній син, утворюються інтимні зв'язки між працедавцем та працівником. Позбавленість ніжних почуттів та відсутність листів з дому спрямовують багато таких жінок в обійми їх працедавця. В багатьох випадках ці стосунки призводять до пропозиції одруження та наступної вагітності. Всі думки про повернення до байдужого алкоголіка чоловіка, що знущається, є скоро забуті.

          Справжньою трагедією є факт, що в Україні залишилася дитина чи діти від першого шлюбу, котрі є під опікою старших батьків. Їх мізерної пенсії не вистачає для прогодування внуків. Чоловік, часто безробітний, покидає своїх дітей і починає співжити з іншою жінкою, котра має свою власну квартиру. Число покинених дітей у всій Україні стає національною трагедією. Вони часто є жертвами наркотиків та проституції для того, щоб вижити. Органи правопорядку та соціальних працівників недостатньо організовані та фінансовані для вирішення цього нового феномену.

          Іншою проблемою, що буває причиною покинення жінками своїх чоловіків та родин в Україні, є фінансова безвідповідальність українських чоловіків. Вони були призвичаєні жити від зарплатні до зарплатні під комунізмом, а не планувати та розбудовувати майбутнє. Спочатку жінки, що працювали в Італії посилали зароблені важкою працею гроші додому через Western Union. Як лише чоловіки отримували ці гроші, вони витрачали їх на алкоголь та легке життя замість будувати чи ремонтувати свої будинки чи квартири. Нездатні доглядати за собою та своїми дітьми в той час, коли їх жінки працювали в Італії, багато чоловіків впало в депресію та алкоголізм. Після повернення додому з Італії, багато жінок побачило, що вони не мають нічого за свої роки важкої праці. Тому часто повертаються до Італії без жодного наміру жити в Україні взагалі."

          Тут вже були оскарження, щодо однобокості статті. Незрозуміло, що вас так знервувало в статті - чи описана примітивна сексуальна функція українських чоловіків, чи перебування їх при материній спідниці? Українські чоловіки, не всі, але багато, п'ють по-чорному і тим хизуються. Алкоголь особливо не сприяє сексуальній функції, не говорячи вже про якісь емоційні речі, що мали б ту функцію принаймі супроводжувати. Люблять показати, хто є хазяїн вдома, навіть, якщо треба й прикласти руку, безвідповідальні, що проявляє себе в ігноруванні законів і зобов'язань щодо родини. В політиці і суспільному житті це ігнорування і безвідповідальність є причиною теперішньої ситуації в Україні. Можна сперечатися, чи такі українські чоловіки є більшість чи меншість. Але в тому, що їх багато, можна не сумніватися.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2002.11.18 | Englishman

            Re: таки не полінуюсь і перекладу

            Ваша оцінка частково є вірною, але за такий стан речей повинні нести відповідальність обидві сторони. Почати треба, врешті решт, з того, щоб не спотворювати світосприйняття дітей, які бачать, що коїться в їх сімях (мати "гнобить" батька за те, що мало заробляє, батько пиячить та уникає стосунків з сім'єю взагалі), та моделюють свою майбутню сімейну поведінку, віходячи з цього досвіду.
          • 2002.11.18 | Мамарига

            Re: таки не полінуюсь і перекладу

            юрко пише:

            > Щоб інші побачили, де в статті є споконвічний перехід жінок до переможців і елементарне насолодження товстозадим макаронником ситуацією в Україні.

            Угу. А я відкоментую.

            > "Принципова проблема є в самому українському мужчині. Він переважно є вихований матір'ю, котра повністю за ним доглядає і тому він ніколи не був навчений взяти на себе відповідальність до часу повноліття.

            А в армії він сам за себе не дбав? А в общазі училища/технікума/вуза? Принципова проблема товстозадого макаронника в тому, що він вибрав одну частинку суспільства і радісно накидає знайдені в неї проблеми всім решта.

            > Одруження вважається соціальною необхідністю дорослого і законом племені.

            Знову ж, не у всьому суспільстві.

            > Дружина приймає на себе всі обов'язки, що їх перед тим здійснювала мати чоловіка плюс мусить ходити до щоденної праці.

            А от це вже просто фуйня. Процент здитинілих мазунчиків в Україні і в Італії ніхто не порівнював - є вони всюди - але наспостерігавшись за тупорило-захопленими юрбами євротуристів, я все ж переконаний, у нас таких набагато менше. Просто тому, що життя тут жорстокіше.

            > Народження дитини після одруження сприймається молодою жінкою, як звичаєвим правилом.

            Не у всьому суспільстві. Інакше мали б ми іншу статистику.

            > Зберігається мало бездітних родин.

            Неточний переклад. Правильніше - мало бездітних сімей мають шанси не розпастися. Це, знову ж, неточність - мало сімей із безпліддям одного з подружжя мають шанси не розпастися, що не те саме.

            > Недавнє дослідження показало, що більшість українських чоловіків є сексуальними ігнорантами, тобто не розуміють тонке мистецтво кохання. Для більшості чоловіків сексуальний акт є "раз, два, три - і готово".

            "І готово, мамо" - не викидаймо слів із пісні товстозадого макаронника. Крім того, "ігнорантами" перекладається "невігласами". Дуже хочу знати, звідки йому це відомо. Наші хлопці "нетонко" виїбли його самого, його сестру, чи його дружину? Чи це все йому наспівала чергова наташа, в надії на скорий шлюб? Ну так пора би товстозадому макароннику знати, як тьолок кохати, і як вірити в їхні слова.

            > На додаток до того, що вони є поганими добувальниками, багато українських чоловіків винні в побитті дружини - знущання, котре не карається, якщо здійснене в межах дому.

            Про добувальників - італійський підар просто прочитав статистику ООН, і от власне що насолоджується ситуацією. Більшість молодих хлопців пашуть як коні, і не їх провина, що вони народилися в цей час і в цьому місці.

            Биття дружини, знову ж таки, поширене у всьому світі, починаючи з США. Там один негр свою білу жінку забив до смерті, і його виправдали - загальновідома історія. Так що або макаронний підар наводить конкретну статистику, або він отримує почесне звання двічі гнойного макаронного підара.

            > Після прибуття до Італії, українські жінки відкривають для себе цілий новий світ. Жінки мають права. Від чоловіків очікується чемність і повага щодо жінок. Виключні домашні та кулінарні навики цінуються. Часто в домах, де є лише одна старша матір та самотній син, утворюються інтимні зв'язки між працедавцем та працівником.

            Іншими словами, наші наташі окручують їхніх лохів за дві секунди. Хто б сумнівався.

            Ну і так далі, і тому подібне. Тон статті витримано так, наче українці взагалі не люди, а щось середнє між тваринами і неповноцінними ідіотами.

            > Тут вже були оскарження, щодо однобокості статті. Незрозуміло, що вас так знервувало в статті - чи описана примітивна сексуальна функція українських чоловіків, чи перебування їх при материній спідниці? Українські чоловіки, не всі, але багато, п'ють по-чорному і тим хизуються. Алкоголь особливо не сприяє сексуальній функції, не говорячи вже про якісь емоційні речі, що мали б ту функцію принаймі супроводжувати. Люблять показати, хто є хазяїн вдома, навіть, якщо треба й прикласти руку, безвідповідальні, що проявляє себе в ігноруванні законів і зобов'язань щодо родини. В політиці і суспільному житті це ігнорування і безвідповідальність є причиною теперішньої ситуації в Україні. Можна сперечатися, чи такі українські чоловіки є більшість чи меншість. Але в тому, що їх багато, можна не сумніватися.

            Тут нема про що сперечатися. Баби їдуть за грішми і можливістю інтегруватися в білий світ, коротше кажучи - продаються; а співаночки про невміння українців тонко почувати вішаються маснооким макаронникам на вуха, в якості типового бабського компліменту. Це все вкупі називається vae victis, було споконвік, але нєхуй при цьому бавитися у співчутливу політкоректність. Слава Богу, українці мужської статі експортують робочу силу та мізки, а це вселяє оптимізм. Гени працьовитості, як зазначив Р.Мацюк, ціняться історією. Та й блядєй серед українок поменшає - усі повиїдуть.
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2002.11.18 | юрко

              Re: таки не полінуюсь і перекладу

              не треба перекручувати. Ніде в статті, не було твердження, що в усьому українському суспільстві і всі чоловіки такі самі. Стверджувалося, що є характерним. Тепер, приклад технікуму, общаги і т.д. А гроші на навчання хто дав? Чи треба в Україні по вечерах, як західні студенти, десь на різних роботах перебиватися, бо грошей на навчання немає? Чи українські студенти в більшості всі літні вакації працюють, щоб заплатити за наступний рік?

              Будемо сперечатися щодо правильного перекладу? "Few childless marriages survive for long" перекладається дослівно - "мало бездітних шлюбів протримаються довго", а ніяке не ваше "мало бездітних сімей мають шанси не розпастися". Про шанси у фразі ні слова. Крилата фраза "wham. bam, thank you Mam" нічого спільного з мамою не має. Mam - скорочено madame - тобто, пані. Як вже треба дуже точний переклад - "трах. бах, дякую, мадам!"

              >Баби їдуть за грішми і можливістю інтегруватися в білий світ, коротше кажучи - продаються;

              Це цікаве, що їхати працювати і шукати можливість інтегруватися в білий світ є продаванням. Не лише "баби" їздять і інтегруються. Я бачив не одного "небаба", котрий покинув родину в Україні, бо поїхав, як казав, на заробітки, але вирішив, що та родина є завеликим тягарем, щоб був сенс про неї дбати, хоч жінка і не пила, і не била свого чоловіка і залишилася вдома доглядати дітей.

              >Гени працьовитості, як зазначив Р.Мацюк, ціняться історією. Та й блядєй серед українок поменшає - усі повиїдуть.

              Ура. Головне визначити, що такі гени справді існують. Бавити себе думкою, що той ген колись таки включиться є достойне заняття, особливо, якщо приєднати до неї епохальний історичний підтекст. Бляді, також професія. Неповажана професія є та, яка нікому не потрібна, тому за неї нічого не платять. Раз за це платять, значить воно комусь потрібне. І поки будуть платити, професія буде існувати. Закон економіки.

              А той "товстозадий макаронник італійський підар", який масними очима поглядає на українок - українець з Манітоби, він так підписався в статті.
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2002.11.19 | Мамарига

                Re: таки не полінуюсь і перекладу

                юрко пише:

                > не треба перекручувати. Ніде в статті, не було твердження, що в усьому українському суспільстві і всі чоловіки такі самі. Стверджувалося, що є характерним.

                Власне характерність я і заперечую. Якщо хтось береться говорити про характерність, та ще й таким зверхнім тоном - має буть або конкретна статистика, або медаль йому, двічі підара італійської республіки, на широку задницю.

                > Тепер, приклад технікуму, общаги і т.д. А гроші на навчання хто дав? Чи треба в Україні по вечерах, як західні студенти, десь на різних роботах перебиватися, бо грошей на навчання немає? Чи українські студенти в більшості всі літні вакації працюють, щоб заплатити за наступний рік?

                Ну, по-перше, фіксуємо вже брехню щодо несамостійности, бо мама в технікумі-общазі-армії таки за хлопця не піклується. (А середній італійчик в нашій общазі-армії просто не виживе, до речі). На армію грошей не треба. Тепер щодо вуза-технікума. Стипендія дійсно зараз мала, прохарчуватись ніяк не вийде.

                Я вам не скажу за всю Одесу, вся Одеса очєнь вєліка. Але я особисто, перший раз на завод пішов ще на шкільних вакаціях, після шостого класу, і нас таких шмаркачів було в цеху троє - заусениці зашкурювали. А рік перед тим, взяв приклад з товариша і збирав пусті пляшки. Здав і купив собі скейт з капроновими роликами, за десять рублів - пам'ятаєте, були тоді такі? А ще один мій однокласник, за рік до того, регулярно помагав мамі по роботі - прибиральниця, це дуже важкий труд, знаєте.

                Так що не нада ля-ля про всіх. Скажем прямо - єсть синки сметанки, а єсть і трудяги. І якось навколо мене все більше трудяги трапляються.

                > Будемо сперечатися щодо правильного перекладу?

                Аякже.

                > "Few childless marriages survive for long" перекладається дослівно - "мало бездітних шлюбів протримаються довго", а ніяке не ваше "мало бездітних сімей мають шанси не розпастися". Про шанси у фразі ні слова.

                Да воно то так, але ж треба врахувать ще й специфіку мови. В англійській мові сталий порядок слів, тому й фраза виходить більш двозначною. Малося на увазі власне те, що бездітні сім'ї швидко розпадаються, а не те, що вони неодмінно заводять дитину, як можна подумати з попереднього речення. Ми ж не обмежені тупою аналітичністю англійщини, маєм відмінки, так давайте їх використовувати. Так чи інакше, однаково він бреше, бо дійсно всерйоз розпадаються лише через безпліддя. Є дофіга молодих пар, що досить довго не заводять дітей, поки не зароблять на памперси і забавки. З іншого боку, є багато розлучень, яким і дитина не завадила.

                > Крилата фраза "wham. bam, thank you Mam" нічого спільного з мамою не має. Mam - скорочено madame - тобто, пані. Як вже треба дуже точний переклад - "трах. бах, дякую, мадам!"

                Все життя скорочення мадам було ma'am.

                > >Баби їдуть за грішми і можливістю інтегруватися в білий світ, коротше кажучи - продаються;
                >
                > Це цікаве, що їхати працювати і шукати можливість інтегруватися в білий світ є продаванням.

                Це не цікаве, це за визначенням. Ну, така традиція слововживання. Хто чим торгує. Почитайте Забужко, в неї на цю тему файно сказано.

                > Не лише "баби" їздять і інтегруються. Я бачив не одного "небаба", котрий покинув родину в Україні, бо поїхав, як казав, на заробітки, але вирішив, що та родина є завеликим тягарем, щоб був сенс про неї дбати, хоч жінка і не пила, і не била свого чоловіка і залишилася вдома доглядати дітей.

                Та багато є збоченців різної статі, я ж не кажу що автор статті - єдиний збоченець на весь світ.

                > >Гени працьовитості, як зазначив Р.Мацюк, ціняться історією. Та й блядєй серед українок поменшає - усі повиїдуть.
                >
                > Ура. Головне визначити, що такі гени справді існують. Бавити себе думкою, що той ген колись таки включиться є достойне заняття, особливо, якщо приєднати до неї епохальний історичний підтекст.

                Нецікаво мені бавити себе думкою. Останні три місяці я пахав як проклятий, тепер два тижні відлежався, очуняв, і далі беруся до роботи. Створювати реальні цінності, що приносять користь людям. І так само - більшість моїх знайомих. І на наших горбах виїде Україна. От тоді деякі наодеколонені товариші згадають, що це економічне чудо треба якось пояснити, і будуть підбирати політкоректні терміни. А нам буде по-ху-ю, anyway - або на дурці, або в гробу, або в мільйонерах, якщо вже дуже пощастить. Так що перспективність української генетики мені доказувать не треба, я її щоденно ізсередини відчуваю.

                > Бляді, також професія. Неповажана професія є та, яка нікому не потрібна, тому за неї нічого не платять. Раз за це платять, значить воно комусь потрібне. І поки будуть платити, професія буде існувати. Закон економіки.

                Тими самими словами могла б сказати інтердєвочка моєму універівському професору - ну справді, її пізда усім до вподоби, а кому здалася квантова механіка?

                > А той "товстозадий макаронник італійський підар", який масними очима поглядає на українок - українець з Манітоби, він так підписався в статті.

                Підписатися він міг хоч манітобцем з Ботінами, але бабки він дістає, скорше за все, у ФЕПі, бо дуже вже стиль знайомий.
          • 2002.11.18 | Tapac

            Re: таки не полінуюсь і перекладу

            Пане Юрко. Я бачу, Ви цікавитесь гендерною тематикою. Пів року тому Ви вже читали мою статтю на цю тему. Тоді її переніс з укрправди Августо, і я про це дізнався тільки через пів-року цілком випадково. Та стаття була задовга і досить невдало скомпонована (особливо друга її частина). Зрештою це була моя перша спроба обговорення на форумі. Як завжди перший млинець вийшов глевкий.
            Очевидно, не можна звалювати всю вину за гендерну ситуацію тільки на мужчин, або тільки на жінок. Але якби я назвав тему “складність і багатогранність гендерних проблем в Україні”, то хто б це читав?
            Якщо Ви готові до СПІВПРАЦІ (без переходів на особистості і вирішення питання патріотизму) прошу зголоситися на адресу: rastas_r@yahoo.com
            Хоча українці не схильні до співпраці, але маю надію, що Ви належите до небагатьох винятків.
            Проблема української ментальності (і гендерних стосунків, як підпроблеми) є настільки широка і глибока, що жодна окрема людина не зможе її розкопати повінстю. Там куди не кинеш – всюди клин. Тому я і прошу Вашої допомоги. Маю для Вас велику статтю, з приводу якої хотів би одержати об’єктивну і різносторонню критику.
            Річ в тім, що на широкому форумі серйозні речі обговорювати неможливо. Ця тема була подана винятково для того, щоб знайти розумних людей, з якими можна спокійно поговорити.

            З повагою, Тарас.
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2002.11.18 | юрко

              Re: таки не полінуюсь і перекладу

              я не спеціаліст в цій тематиці, не думаю, що зможу вам чимось допомогти чи співпрацювати, але буду вдячний, якщо будете постити якісь матеріали щодо цього на форумі, я зі свого боку також можу дещо подавати. Тема цікава, бо живучи довго і в Україні совкового зразка і на Заході, мав можливість читати і бачити західний варіант "гендерної ситуації". Порівнюючи прочитане і існуюче, можна було зробити висновок про радикальну зміну в ментальності щодо жінок навіть протягом останніх 40 років. З висловлювань українців-чоловіків щодо жінок, їх сприйняття виглядає на рівні чоловіків-латинос з бананових республік Південної Америки, чи кавказьких кацо, для яких жінка є лише предмет для вжитку.

              Це не те, що на Заході немає нічого подібного. Просто в публічних висловлюваннях не є ознакою доброго тону чи великого інтелекту нести дурниці. І не лише українці робочо-селянського рівня тим страждають. Не так давно один пан з Верховної Ради, з тих, що й своє відсидів у ГУЛАГУ і є борцем проти режиму, в розмові з канадськими українками, що відвикли від мачо стилю, пальнув таке, що виглядав зовсім ідіотом або звичайною худобою, хоча він цього навіть не помітив. Чи видали в Україні книжку афоризмів, де половина з тих "крилатих думок" є патякання українських чоловіків, що претендують на інтелігентську творчу еліту. Одна пані тут, в Канаді, сказала, що їй соромно, що українці-чоловіки так думають. Подібна книжка на Заході закінчилася б судом про порушення прав людини.

              Я не згоден з Вами, що "не можна звалювати всю вину за гендерну ситуацію тільки на мужчин, або тільки на жінок." Дуже навіть можна звалити всю провину на чоловіків, які протягом багатьох століть домінували і далі домінують у суспільствах. Українська жінка, такою якою вона є, є продуктом багатостолітнього чоловічого домінування. То про яку таку провину з жіночої сторони, можна говорити? Може українці ще не найгірші в цьому, але і похвалитися не мають чим.

              А матеріали подавайте сюди. Можливо, як люди будуть більше про це читати, то змінять свою думку про предмет. Який сенс є такі важливі речі тримати для вузького кола людей?
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2002.11.18 | Tapac

                Re: таки не полінуюсь і перекладу

                Пане Юрко.
                Спеціалістів з інтердисциплінарних тем не буває.
                Як Ви собі уявляєте обговорення на форумі 20-и сторінкової статті?
                Кидати кусками? Але назва кожної теми має бути провокаційна, інакше це ніхто не буде читати і тема дуже швидко “потоне”. До того ж кожне обговорення буде починатися зі звинувачень у непатріотизмі і “психоаналітичних” інтерпретацій. Треба бути великим мазохістом, щоб велику, критичну і контраверсійну тему обговорювати на форумі. Майдан (у всіх змістах цього слова) – не місце для справжніх дискусій.
                Правих і винуватих не буває! Якщо відбувається конфлікт, завжди винні обидві сторони. В різній мірі, але ОБИДВІ.
                Хто приймає остаточне рішення про одруження? Жінка – завжди. Чи виходять жінки заміж за алкоголіків? Дуже рідко. То звідки беруться алкоголіки?
                За статистикою ініціатором розлучення у 80% випадків також є жінка. Причому близько 30% відсотків сімей розпадаються протягом року. Адже не відають що роблять! Виходять заміж, не маючи найменшого уявлення про шлюб і свого обранця. Невже і в цьому мужчини винні? Чи не мама мала навчити свою дочку всім сімейно-експлуатаційним хитрощам?
                А основною моєю тезою була зовсім інша думка. Гендерні стандарти прередаються через сімю, але консервуються за допомогою народної культури. Засилля безвольних “козаків” і сильних “дівчиноньок” спостерігається не тільки в пісні, але й в кіно, театрі, літературі. Є явні сліди матріархату навіть в релігії.
                Реально проблема і на заході (в усьому цивілізованому світі) і в Україні є одна і та ж: порушення гендерного паритету і розподілу ролей в суспільстві. Тільки її прояви є різними. Бо проявляються на різному ментальному грунті.
                “про радикальну зміну в ментальності щодо жінок навіть протягом останніх 40 років”. Чи не ця саме зміна ментальності стала причиною вимирання майже всіх цивілізованих народів? Патріархальні перегини в Європі БУЛИ. Але той спосіб у який їх пробують вирішити, нагадують перевертання автомашини заради витрушування попільничок.
                Я не захищаю стиль “мачо”, але ні у латиносів, ані у грузинів проблеми народжуваності нема. “Відкладені народження” – це фальшиве самозаспокоєння. Самозаспокоєння страуса, який не хоче ні бачити ані вирішувати проблем.
                Чи правильно я Вас зрозумів, що Ви не маєте бажання вникати в цю тему глибше?
                З повагою, Тарас.
                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2002.11.18 | юрко

                  Re: та чому ж.

                  Звичайно бажаю вникати глибше в цю тему. Велику статтю можна ж подати конспективно, виділивши головні думки з кількома цитатами, що їх підтримують. Звинувачення і психоаналіз є звичайна людська справа, тому їх можна просто ігнорувати, як не подобається щось в них.

                  Мені здавалося, що в гендерних студіях сімейний конфлікт є доволі обмежена тема і нічого воно не дасть це студіювати. Як на мене, то вся оця дискусія почалася з критики думок, висловлених в статті, а не з оцінки, хто винен в родинному конфлікті. А думки були про поведінкові стереотипи, які й визначають гендерні стосунки. Родинний конфлікт є скорше звичайний предмет соціального аналізу - адже за тими самими причинами можуть посваритися між собою не лише чоловік і жінка, але й товариші, і партнери по бізнесу і брати і сестри в родині. Гендерні студії є про розвиток особистостей в суспільстві, зокрема жінок.

                  Як на мене, то саме визначення, чи, точніше, призначення ролі особистості чи певної групи в суспільстві є помилковим в принципі, бо це означає обмеження той особистості чи групи до встановленого в суспільстві морального чи звичаєвого порядку, що може зовсім і не сприяти розвиткові тої особистості, тобто є порушенням її людського права.

                  Тому, я не бачу ніякого зросту матріархату. Просто, якщо суспільство дозволяє щось для чоловіків, чи морально це виправдовує, то точно так само це мусить бути дозволено і для жінок. Якраз на тому і полягає гендерний паритет.

                  >"Чи не ця саме зміна ментальності стала причиною вимирання майже всіх цивілізованих народів?"

                  Ніхто справді не знає, чому цивілізовані народи вимирали. Є припущення, і тільки. Адже вимирання - процес не за день і не за рік. Наприклад, одне з припущень, чому розпалася Римська імперія, каже, що тому, що в них стали накладати величезні податки, котрі не сприяли росту продуктивності праці.

                  Народжуваність є право жінки володіти своїм власним тілом і приймати потрібні їй, а не суспільству, рішення. Ніякі наміри суспільства не можуть цього права в особистості забрати, навіть, якби то суспільство мав вхопити дідько. Інакше це буде тоталітаризм. Це моє власне враження.
          • 2002.11.18 | Гура

            В цілому погоджуюсь з описаним (-)

      • 2002.11.18 | Andrij

        Re: perhaps some bad personal experience by George Duravetz?

        :)

        юрко пише:
        >A recent study has shown that most Ukrainian men are sexually ignorant of the fine art of love making. For most the act of making love can be summed up as "wham. bam, thank you Mam".

        The question is, how many "Ukrainian men" he studied. Another question, why does he talk of himself as "Mam"?
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2002.11.18 | юрко

          Re: perhaps some bad personal experience by George Duravetz?

          не знаю, не знаю. А фраза "трах, бах..." є відомою англійською фразою, що стосується чоловіків, котрі тую справу починають і закінчують швидко і механічно.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2002.11.20 | Майстер

            А нащо затягувати?

            Надивився за 15 років на цю гладку істоту в халаті, аж верне. А обов'язка виконувати мусиш. То бажано скоріше з ним упоратися. Якщо мус лайно жерти, то чого ним смакувати? Ковть - та й годі.
      • 2002.11.20 | Майстер

        Хвалена куртуазність буржуїнів.

        ...women discover a whole new world. Women have rights. Men are expected to treat women with courtesy and
        respect.

        Учора в однім єврозакладі з тих що навчають нас жити, видів сцену - йде двоє американців, він та вона. Вона тягне, аж згинається, здоровенну валізу на коліщатах - по наших височезних сходах, по нашому тротуарі. А він - несе манюсіньку таку течку (файл). І хоч би тобі подумав помогти! Вона підтягла валізу до багажника авта, відкрила тей багажник, підняла валізу, впхнула - а він стояв поряд і джеркотів. І такії сцени видів я не раз. А наші, йолопи, дамам ручки з трулєйбусів подають - і їх за це лайном вимащують поборники ґендерної рівности.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2002.11.20 | Тетяна Монтян

          Re: Хвалена куртуазність буржуїнів.

          Майстер пише:
          > Учора в однім єврозакладі з тих що навчають нас жити, видів сцену - йде двоє американців, він та вона. Вона тягне, аж згинається, здоровенну валізу на коліщатах - по наших височезних сходах, по нашому тротуарі. А він - несе манюсіньку таку течку (файл). І хоч би тобі подумав помогти! Вона підтягла валізу до багажника авта, відкрила тей багажник, підняла валізу, впхнула - а він стояв поряд і джеркотів. І такії сцени видів я не раз. А наші, йолопи, дамам ручки з трулєйбусів подають - і їх за це лайном вимащують поборники ґендерної рівности.

          Якщо наші "йолопи" і з валізами допомагають, і не вважають жінок предметами меблів - їх ніхто не називає йолопами. Не займайтеся тут софістикою - будьте серйознішим та грунтовнішим.
  • 2002.11.18 | Горицвіт

    проблема зрозуміла

    є жінки, які "дають"; є які "не дають". А є такі, що "дають, але не мені". Мені здається, в автора саме ця проблема.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2002.11.18 | Гура

      В оригинале: Женщины делятся на дам и "не дам" :-) (-)

  • 2002.11.18 | Чучхе

    Що ще можна доказати з допомогою народних пісень

    Наприклад, в часописі союзу "Лучі чучхе" аргументувалося, що в кожній українській народній пісні закладено підсвідоме бажання українців жити при комунізмі. Зокрема пісня "Ой наступала тай чорна хмара" розглядалася як алегорія на пролетарське повстання (фабула ж пісні: голота побила дукача, щоб "не йшов превражий сину, де голота п"є"). Однак найкраще комуністичні устремління українців підкреслено в пісні "Якби я був полтавським соцьким". Хто пам"ятає слова, зрозуміє чому.
  • 2002.11.18 | Tapac

    Re: Як уникнути згвалтування? Вчасно погодитись!!!

    Від автора теми.
    До уваги всіх психоаналітиків: минулих, теперішніх і майбутніх.

    Вельми вдячний Вам за співучасть у моїх проблемах. Якби попросив гроші на лікування, вислали б? Та тільки от біда - нема в мене тих проблем, в яких Ви мені співчуваєте. Я зайвий раз переконався які в нас “добрі” люди. І продіагностують, і підтримають, і пораду добру дадуть (безкоштовно!). Та тільки є така традиція: непрошених порадників нафіг посилати, в морду бити, по сходах спускати і через балкон викидати.
    І взагілі, будь-який перехід на особистості в ході обговорення будь-якого питання є свідченням БЕЗКУЛЬТУР’Я.
    А по суті теми СЛАБО щось сказати? Інтелекту бракує?
    Але за співчуття дякую.
    З повагою, Тарас.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2002.11.18 | Грек

      Ваша позиція не витримує жодної критики:)

      Якщо Ви претендуєте на знання певних національних архетипів, то у цій ситуації Вам не ображатися треба, а скористатися подарунком долі і взяти і змалювати один цікавий український поведінковий стереотип, який відбився у цій зачатій Вами дискусії про жіноцтво. А саме: коли один українець починає щось робити, то десятеро збігаються, стають у коло і з нього глузують і ставлять діагнози. Коли Ви щось робите, Ви будете завжди дурнішим за тих, хто Вас критикує, бо вони знають краще, що треба робити, але чомусь не роблять. Той самий феномен я спостерігав у дискусії з активістом УНСО з сусідньої гілки. Там, здається, тільки ледачий не плюнув у його бік. Всі навкруги вумники, тільки не зрозуміло, чому такі вумники у гівні живуть. Коли запустили були перший експрес Київ-Харків, то одна вумниця написала про свої враження. Все нібито файно, і ходить швидко, і тілівізори, і уніформи і все таке інше, але... все одно фігня!.. А чому ж фігня?.. Та бачте, вона була у Німеччині, і в них бачила крутіший, з Інтернетом! А тому значить наш фігня (хоча вдесятеро дешевший, про що вона забула написати). Отака дяка. Я не знаю, чи ходить ще й досі той експрес, чи вдячні пасажири вже повикручували лампочки, познімали сидіння, як у електричках, і обригали туалети. Власне, кожне сере у міру своїх можливостей: хто у буквальному смислі, а хто у газетах. Тоді дивуємося, чому такі засрані: кожному здається, що обсирає іншого, а виходить насправді себе самого у кінцевому підрахунку. Ні поваги до чужої праці, ні до чужої думки. Не випадково ця нація не знала жодних авторитетів і знати не бажає. Приблизно так само у африканців (це не для того, щоб образити останніх).
      А взагалі тема не для цього форуму, тут про політику. Хоча цікаво. Мені здається, Ви дещо спрощуєте, але поговорити тут, безперечно, є про що.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2002.11.18 | Любов

        Чи можна згвалтувати жінку в Єревані

        На головній площі? - питають вірменське радіо.
        - Ні. Буде багато радників.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2002.11.18 | Адвокат ...

          І в Парижі,-- так само! ;-) (-)

      • 2002.11.18 | Tapac

        Re: Ваша позиція не витримує жодної критики:)

        Пане Грек. Очевидно я спрощую. А як інакше можна розмовляти на форумі? Наводити цитати на 5 сторінок? Якщо Вас справді зацікавила ця тема, то ми можемо про це поговорити в іншому місці і в інший час. Я спробував осягнути маштаби проблем української ментальності. Для одної людини це не під силу. Проблем насправді стільки, що тільки пререрахувати їх потрібно декільки сторінок. А дослідити всі (чи хоч би головні) звязки між ними – то взагілі каторжна праця. І розкопуючи одну проблему, натикаєшся на багато інших. Маю досить велику статтю про укр_ментальність, в якій висвітлені і ті питання про які Ви говорите (і про неповагу до праці і про тягу до нищення). Якщо Ви справді готові це серйозно обговорити (без переходів на особистості і потреби доводити свій патріотизм), то я Вам цю статтю вишлю. Про свою згоду повідомте мені на адресу: rastas_r@yahoo.com
        Метою теми є знайти мудрих людей, з якими можна спокійно поговорити.
        З повагою, Тарас
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2002.11.19 | Грек

          Re: Ваша позиція не витримує жодної критики:)

          Так, мене дійсно цікавить ця тема. Це одна з найважливіших тем українського сьогодення. Виходячи з того, що сємья - ячєйка общєства:) А сім"я в нас збочена, це очевидно для всіх - і для чоловіків, що лають жінок проститутками, і для жінок, що закидають чоловікам алкоголізм і імпотенцію. Я думаю, що ця тема заслуговує на окремий форум, бо у цьому вона потоне навіть якщо її не затопчуть. Спробуйте звернутися до адміністрації Майдану з такою пропозицією. ЯКщо ні - то можна знайти і інше місце, то не проблема. Я саме переглядаю пресу про Іллєнкову "Молитву за гетьмана Мазепу". Сам ще не бачив, але ті, хто бачив, пишуть, що там цікаво зображено Україну. Один гарвардський професор розгледів деякі речі, що мають безпосередній стосунок до теми:
          ...Гомоеротичний лейтмотив стає у фільмі засобом коментування взаємного тяжіння між двома могутніми чоловіками, потреби фізичної домінації та приниження суперника, що для них є остаточним доказом власної життєвости як провідників. У цьому змаганні Україна, виведена в образі жінки, стає обєктом хтивости. Вона одночасно і беззахисна жертва, і жадібна до влади хижачка...
          Остання фраза, на мій погляд, є ключовою для розуміння гендерної ситуації в України. Я про це і раніше багато розмірковував. Ви зосередили увагу лише на одному аспекті проблеми. Мені здається, тут слід говорити про психологію жертви ґвалту (власне, Ви саме і починаєте з відповідної статистики, але, на мій погляд, фізічним ґвалтом справа не обмежується). Вона далеко не овеча. Це якийсь садо-мазохізм...
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2002.11.19 | Горицвіт

            Re: Ваша позиція не витримує жодної критики:)

            Грек пише:
            > Я думаю, що ця тема заслуговує на окремий форум, бо у цьому вона потоне навіть якщо її не затопчуть.


            Є на Майдані форум "Культура":
            http://maidan.org.ua/go/culture.

            Ця тема цілком туди підпадає.

            Загалом, не бійтеся, що щось затопчуть. Цікаву тему неможливо затоптати.
  • 2002.11.18 | Englishman

    А мені сподобалося.

    Дійсно, виховання дітей в українських сімях залишає бажати кращого. Але це не все. До заторкнутої автором проблеми виплекування матір'ю "хижацького" відношення у дівчаток до хлопчаків і майбутніх чоловіків я б ще б додав часту відсутність позитивного прикладу джентельменського ставлення чоловіка до своєй дружини та відсутність взаємоповаги між батьком та матір'ю взагалі.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2002.11.18 | Мамарига

      Re:

      Englishman пише:

      > Дійсно, виховання дітей в українських сімях залишає бажати кращого. Але це не все. До заторкнутої автором проблеми виплекування матір'ю "хижацького" відношення у дівчаток до хлопчаків і майбутніх чоловіків я б ще б додав часту відсутність позитивного прикладу джентельменського ставлення чоловіка до своєй дружини та відсутність взаємоповаги між батьком та матір'ю взагалі.

      Взагалі, можна так сказати: відсутність позитивного прикладу побудови відносин у родині.

      Але що ж тут хотіти, такі проблеми переходять з покоління в покоління, а для їх появи у наших предків було аж надто багато підстав: голод, війна, гулаги, гвалт -> нормальних сімей мало, а нерви у людей ні к чорту. Потім ще совок із його підтримкою матріархальності для широких мас населення, як гарантії відсутності заворушень. Так що вже кому яке горе випало, таку біду і дітям передало.
  • 2002.11.18 | Tapac

    А що окрім дуль, єднає італійців та українців?

    Дякую всім за участь в обговоренні.

    Хто розказуєть – всяк брешеть (Шельменко-денщик).
    Всяке порівняння шкутильгає (знавці - нагадайте).
    Говорити – значить перебільшувати (Ортега-і-Гасет).
    На те вона й СУПЕРЕЧКА, щоб у ній народилась ІСТИНА.
    Не забувайте також що «будь-яка складна проблема має просте і очевидне НЕПРАВИЛЬНЕ рішення».

    Це дуже добре, що пані Марі про італійців згадала:
    "Організацїя Об'єднаних Націй оприлюднила свій демографічний прогноз на 50 років уперед, згідно з яким Україна є лідером за темпами скорочення населення. Отже, до 2050 року кількість громадян нашої держави скоротиться на 40%. .... Найгірші після України демографічні показники мають ІТАЛІЯ (кількість її жителів зменшиться на 25%) та Росія(на 28%). Проте в цілому світі протягом найближчих 50 років кількість землян зросте з 6 до 9 млрд. у 2050 році 90% людей житимуть у країнах “третього світу”.
    Що ж стосується України, то нинішній прогноз ООН виглядає навіть дещо оптимістичним. Ще у 1996 році українські науковці з НАНУ попереджали, що до 2040 року у Україні, можливо не залишиться ЖОДНОГО (!!!) українця. Така розбіжність обох прогнозів може пояснюватися лише різницею у методах розрахунків – зокрема, українські фахівці враховували не лише існуючі демографічні показники, але й спрогнозували темпи скорочення населення.”. [Олег Коник. “Демографічна криза в Україні”, газета "Поступ" № 34 1-7 березня. 2001р. Ст.4.]
    Українська та італійська мови ділять перше-друге місце у світі по “СПІВУЧОСТІ”. Чи можна зробити з цього такі дефініції:
    Означення3. Співучість=НЕагресивність.
    Означення4. Неагресивність мови дуже сприяє неагресивності народу.

    Вельми дякую пані Марі за те що Ви розповіли про ДУЛІ. Це справді дуже ціннна для мене інформація. Ви навіть не уявляєте яку неоціненну допомогу надали мені своїм листом!
    А що ще (окрім дуль) є спільного між українцями та італійцями?

    З повагою, Тарас.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2002.11.18 | Мамарига

      Re: А що окрім дуль, єднає італійців та українців?

      Tapac пише:
      > "Організацїя Об'єднаних Націй оприлюднила свій демографічний прогноз на 50 років уперед, згідно з яким Україна є лідером за темпами скорочення населення. Отже, до 2050 року кількість громадян нашої держави скоротиться на 40%. .... Найгірші після України демографічні показники мають ІТАЛІЯ (кількість її жителів зменшиться на 25%) та Росія(на 28%). Проте в цілому світі протягом найближчих 50 років кількість землян зросте з 6 до 9 млрд. у 2050 році 90% людей житимуть у країнах “третього світу”.
      > Що ж стосується України, то нинішній прогноз ООН виглядає навіть дещо оптимістичним. Ще у 1996 році українські науковці з НАНУ попереджали, що до 2040 року у Україні, можливо не залишиться ЖОДНОГО (!!!) українця.

      Блін. Тьху. А згідно з прогнозами Королівського Товариства, Лондон в якомусь-там році мав бути заваленій кінським гівном до другого поверху.

      Ці ідіоти беруть поточний графік і екстраполюють тим чи іншим поліномом. Одні беруть один поліном, другі - інший (а треті - експоненту), звідси й розбіжність. Реальне життя раз у раз доводить, що всі ці рахунки - псу під хвіст.

      В Україні є величезний потенціал ВІДКЛАДЕНОЇ народжуваності - коли молоді люди просто не хочуть поки що плодити дітей в наявних умовах. Як тільки ситуація стабілізується (он Ющенка виберуть) - буде демографічний сплеск, якщо не вибух. ООНівська срань просто не знає, які катаклізми пережила Україна, їм би бодрящого голоду, мольйонів так на десять, і ми б на них подивилися.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2002.11.18 | Адвокат ...

        Маєте рацію!

        Ті проґнози мають один системний недолік,-- математичну моделю.
    • 2002.11.18 | Горицвіт

      про прогнози

      > Організацїя Об'єднаних Націй оприлюднила свій демографічний прогноз на 50 років уперед


      Ці прогнози на 50 років нічого не варті.

      По-справжньому не відомі чинники, які впливають на кількість населення, не відомий їхній зв'язок, і як це все буде змінюватися. Досі нема моделей, які б відображали суть соціальних явищ. А все те, що публікується під виглядом прогнозу - це регресійні моделі: підбирають функцію, яка найкраще описує числовий ряд, і припускають, що така сама закономірність буде описувати ці числа в майбутньому. А це нізвідки не випливає. Не можна передбачити зміни технології, медицини, клімату, моди і тому подібного.

      Та що там прогноз на 50 років. Навіть теперішній стан інтерпретується по-різному. Можна почути, що населення України зменшується через начебто "політику геноциду", яку проводить режим. При цьому забувають, що і в Західній Європі зменшується, а якщо в якихось країнах не зменшується, то тільки за рахунок емігрантів з Азії і Африки. Які причини, який прогноз?
  • 2002.11.18 | Костя Порох

    Яка фуйня! (-)

  • 2002.11.19 | Tapac

    погодитись!!!

    “Московский Комсомолец” 21-28,9,2000р. ст 4. Наталя Котигоренко. Сідней-Мельбурн. Австралія. Репортажі з олімпіади. “Мэ & Жо”.
    «В стране каторжников, отчаянных колонистов и старателей женщины долгое время были в дефиците. С «большой земли» специально поставляли неприкаянных сироток. И австралийки дольше прочих занимали нижайшую ступень в обществе. Запоздалая эмансипация берет своё с лихвой. Уже мужчины ропщут на «дискриминационные» половые квоты учебных и рабочих мест, уже настолько запуганы перспективой схлопотать штрафище за сексуальные домагательства (явные или мнимые – неважно, полиция и суд верят женщине), что полностью отдали слабому полу инициативу и в знакомстве и в развитии отношений. В день святого Патрика дамы приглашают кавалеров… под венец. Дерзнувший отказать должен заплатить штраф, исходя из личных финансовых возможностей и совести (и ведь платят!). Народ можно понять. Ни одного интересного женского лица наши не заметили при всём старании. Зато парни… С голубоглазыми англосаксами соперничают смуглые «гавайцы». Все с хорошими фигурами: спорт – национальное увлечение. Особо популярны бег, крикет, теннис, хождение на яхте и серфинг. Но доску вам пляжник не одолжит и учиться отправит к инструктору, ответственно относясь к вашей жизни. Ещё и предупредит что заплыли в опасную зону.
    Красивых девушек отмечают… воздушным поцелуем на бегу. С прочими любезностями, к которым привыкли СЛАВЯНЕ И ИТАЛЬЯНЦЫ (виділення моє; що ж так об’єднує слов’ян і італійців, що вони навіть вимирають синхронно?) новая знакомая примет вас за гея и, оказавшись под одной крышей, искренне удивится приставаниям – вы же строили из себя «безобидного друга женщин»! В итоге бешенной популярностью, особенно у пожилых и не накопивших австралийке «на образ жизни», пользуются азиатские жоны – неприхотливые, послушные, вечно юные». Кінець цитати.
    Така ось перспектива країни перемігшого феминізму. В Азії жінок на весь світ вистачить…
  • 2002.11.19 | Tapac

    Пане Мамарига.

    Пане Мамарига.
    Дуже вдячний Вам за Вашу активність. Саме завдяки Вам тема протрималась відносно довго.
    У Вас великий досвід спілкування на форумах (давно читаю Ваші пости). Я більше пишу “в шухляду”. Наші позиції не тотожні, але їх можна узгодити. Пан Роман Шарп навіть називав нас в одному наборі (в темі про гімн УНСО).
    Якби ми попередньо узгодили наші позиції, то ціни б нам не було. Ми б могли забацати таку дискусію на гендерну тему, що вона б протягом тижня висіла б на перших позиціях.
    Буду дуже радий, як дочекаюся Вашого листа. Rastas_r@yahoo.com
    З повагою, Тарас.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2002.11.19 | Мамарига

      Re:

      Пане Тарас, вибачайте, але з мене користі не буде. На форум заходжу нерегулярно, і вести будь-яку активну діяльність не маю часу. Можу вставити два крейцери, і не більше. Крім того, не відчуваю за собою морального права переконувати затятих феміністок у хибності обраного ними шляху до щастя.

      Як на мене, існують значно більш потрібні речі, якими можна було б завантажити колективний розум форуму - наприклад, україномовні переклади - але навіть цим займатися нема часу.
  • 2002.11.19 | Мирослава Свистович

    Re: Як мені "подобаються" чоловіки, що збираються рядочком і

    починають обговорювати жінок. При цьому несуть такі бздури, але з розумним виглядом.

    Tapac пише:
    > Кажуть що 50% укр дівчат позбуваються цноти через згвалтування.

    Це хто так каже? Чоловіки, які не можуть інакше мати секс з жінкою як через згвалтування? :): Їм можна лише поспівчувати, а також порадити зрозуміти жінок, а не переносити своє бачення на їх поведінку.

    > Чи можна собі уявити весь масив причин і наслідків цього явища?

    Після такого початку - неможливо. Бо відсутня необхідна база знань для роздумів.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2002.11.20 | Тетяна Монтян

      А мені дійсно подобаються чоловіки, що нарешті зібралися

      рядочком поспілкуватися на гендерні теми. Вдруге вношу пропозицію зробити окремий гендерний форум. або, як каже Горицвіт, тему хоча б в "Культурі". Ця тема ДІЙСНО заслуговує серйозного обговорення і не може не хвилювати ВСІХ - бо всі ми чоловіки та жінки, і більшість має дітей - теж якоїсь з двох статей, яких бажано б виховати так, щоб їм потім не ставили сексопатологічний діагноз " порушення статево-рольової самоідентифікації". Адже в нашій країні з "цим" дійсно далеко не все гаразд.
      Тарасе, я зовсім не вважаю, що Ви страждаєте, бо хтось Вам "не дав". Мій мейл - mon_stroire@yahoo.com

      P.S. В мене особисто сексуальних проблем немає. Хіба що незначна геронтофілія ;):
  • 2002.11.20 | oaza

    Re: Як уникнути згвалтування? Вчасно погодитись!!!

    шановний, Тарасе,ви добре проаналізували народну творчість. але ви не забувайте,що українці до життєвих ситуацій підходили з гумором,який інколи переходив в сарказм.А то ще й захист від посягань чоловіків,відгородження від фізичного небажаного зближення.І якщо всім бажаючим чоловікам поступатись, то забракне здоров"я та ще ж ви перший назвете таку жінку повією.Якось повіває злобою від вашого сприйняття відносин між чоловіком і жінкою.Може вам жорстоко "насавили роги"? Не втрачайте віри,якщо ви кохаєте-це прекрасно


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".