11/21/2002 | Михайло Свистович

Відразу напишу, що кошти, надіслані в будь-який валюті, ми отримуємо в гривнях. Це перше. Друге – при передачі коштів частина їх втрачається, тому хай не дивує нікого, хто візьме до рук калькулятор, що курс долара США складатиме у звіті 5,10 грн. Я не описуватиму з міркувань безпеки механізму потрапляння коштів від жертводавців до нас, але зазначу, що вони не йдуть на оплату праці Сергія Хруща, який їх збирає.

Оскільки я не знаю, як саме написати звіт, щоб він всім сподобався, я напишу його у варіанті, запропонованим Ігорем, бо, окрім нього, ніхто прикладу звіту, не дивлячись на мої настійливі прохання, не написав. Цей звіт в частині персоніфікації є умовним, бо купюри, отримані нами, не нумеруються Майданівець1, Майданівець3 тощо, та й отримуємо гроші ми не купюрами по одній гривні, тому для повної персоніфікації і нумерації їх довелося б міняти. Наприклад, купюри по 200 гривень: гроші Майданівця1 влізуть на одну купюру, а от гроші Майданівця2 міститимуться як на першій, так і на другій купюрі.

Тому завчасно перепрошую тих, кому б хотілось, щоб їхні гроші, наприклад, пішли на оплату мобільного телефону Юрія Василенка. Кожен з жертводавців, окрім Чучхе та Майданівця2 (їх пожертви були на чітко вказані цілі), може поміняти себе у звіті місцем з іншим Майданівцем (і це не менше відповідатиме дійсності ніж мій звіт).


Майданівець2 – 102 гривні
50 гривень – купівля двох проїзних на метро (для мене і дружини) на вересень

4 гривні – поїздка автобусом з Ірпеня в Київ (я і дружина), бо через ремонт дороги електрички ходять абияк, а чекати ми не могли.

4 гривні – відкупне контролерам в електричках.

50 гривень – купівля двох проїзних на метро (для мене і дружини) на жовтень

Оскільки грошей Майданівця2 на останню витрату не вистачило, довелось додати 6 гривень Майданівця1

Майданівець1 – 102 гривні, Майданівець3 – 102 гривні, Майданівець4 – 102 гривні
230 грн. – картки мобільних телефонів

Можливо комусь буде приємно взнати, що картка мобільного телефону судді Юрія Василенка оплачена саме ним. Нам довелось навіть дати родині Василенко-Монтян мобільний телефон, адже з міркувань безпеки вони після мужнього вчинку Юрія Олександровича повинні мати під рукою засоби мобільного зв’язку. Опозиційні депутати про це не подбали, але я б не став їх картати. Може вони це зробили навмисно, щоб це не кваліфікували як дачу хабаря, бо газета “2000” запросто може написати: “Суддя Василенко продався за мобільний телефон”.

Мобільний телефон ми не купляли, просто я нахабно не віддаю три апарати, які залишились з часів виборів. Власник апаратів бачить, що ми ними користуємось (в основному двома), але повернути поки що не вимагає, бо розуміє, що нам вони потрібні. Однак довелось замінити акумулятор в одному з мобільних телефонів, бо він чи то від довгого лежання, чи то з іншої причини перестав працювати.

Отже, на картки мобільних телефонів пішли 96 грн. Майданівця1, 102 грн. Майданівця3 і 32 грн. Майданівця4


Решта грошей Майданівця4 – 70 грн.

20,8 грн. – чотири картки для телефонів-автоматів

6 грн. – оплата години часу в інтернет-кафе під час інтернет-конференції з Андрієм Шевченком.

4 грн. – проїзд на маршрутках

1 грн. – проїзд на автобусі

1 грн. – проїзд на трамваї

5 грн. – поїздка на таксі, оскільки ніяк не встигав з однієї зустрічі на іншу

15 грн. – аналогічна поїздка на таксі

5 грн. – обов’язкове пиття пива в кафе під час важливої зустрічі

4 грн. – обов’язкове пиття кави в кафе під час важливої зустрічі

40 грн. – дві пачки паперу (Сюди входять 8,2 грн. Майданівця4 та 31,8 грн. Майданівця5).


Майданівець5 – 612 грн.

31,8 грн. – частка Майданівця5 при купівлі паперу

180 грн. – купівля мотору для мого холодильника
Оскільки, окрім любителів моїх трусів, на сайті є й любителі мого холодильника, мушу описати історію в “кривавих” подробицях. Як дехто пам’ятає, влітку 2001 року в мене згорів мотор у холодильнику. Було важко, але згодом ініціатор акції “Україна без Кучми!” Олег Левицький, купивши собі новий холодильник, віддав мені свій старий. Поки він на тачці (не на таксі) віз його до мене додому, в холодильника відвалилися двері, але довелося користуватися таким, бо його мотор не підходив до мого холодильника. Двері на холодильнику тримались завдяки складній підставці з кількох дерев’яних брусків та планок, раз на три дні вона розвалювалось, і відбувався ритуал чіпляння дверей, для якого було потрібно двоє “жерців холоду”. Тому, якщо двері відвалювались без моєї присутності, дружині доводилось чекати мого приходу, спостерігаючи, як намерзає зі швидкістю просування льодовика крига в морозильнику, а з холодильника тече вода.

Та ось зламався холодильник в ірпінського художника, якого всі бажаючі можуть побачити на фотографії в російській “Общей газете”, де був опублікований химерно-фантастичний твір про акцію “Україна без Кучми” зі згадуванням і мого прізвища (цей художник буде також фігурувати під іменем “один з відвідувачів сайту Майдан” в моїй майбутній статті з приводу захоплення чеченцями заложників у Москві). Під час розгону наметового містечка 16 вересня мєнти порвали цьому художнику єдину куртку, яка слугувала йому за осінню та зимову одночасно. Залишитись без куртки і без холодильника з двома дітьми (меншій дочці – 11 місяців) і непрацюючою дружиною – це було для нього вже занадто. Тому я віддав йому старий холодильник, і поставив “беушний” мотор на свій. Сам мотор коштував 130 гривень, його встановлення – 50.

150 грн. – оплата сусідці за вересень. Вона забирає наших дітей з садочку (якщо дружині треба затриматися в Києві чи в неї є справи в Ірпені), сидить з ними до нашого приходу, а також сидить з ними у вихідні дні, коли справи Великої перманентної української революції вимагають відсутності нас обох.

40 грн. – оплата за вересень за садочок за дочку

26 грн. – вимагають пояснення. Мій син – “чорнобилець”. Ні, він не ліквідовував пожежу на АЕС (по причині власного небуття у ті роки). Таке звання надають всім дітям, які прожили в Ірпені 3 роки, оскільки наша столиця міста Києва відноситься до 4-ї зони екологічного забруднення. Дорослим, на жаль, таке звання не дають. А шкода. Мав би я безкоштовний проїзд в електричках та міському громадському транспорті.

“Чорнобильці” за садочок не платять. Однак це не розповсюджується на різноманітні гуртки. Відмовитись від них не можна. Можна лише вибрати три гуртки з восьми на свій розсуд.

А ще є обов’язковий набір для садочку (пральний порошок, мило, туалетний папір тощо), ще потрібно купити сину для занять фарби, олівці, зошити, альбоми (поки що він користується чужими, бо там все принесене скидається до загального кошику, адже вихователі розуміють, що не всі батьки можуть принести все відразу. Це – хороший вихід, бо, поки діти випорожнюють цей кошик, батьки тих, хто не приніс для своїх чад все необхідне 1 вересня, поступово наповнюють “общак”: вихователі мудро чинять, що пишуть кількість предметів, необхідних не зараз, а протягом року).

Ще гривень 100 (я точно не рахував) пішли на ліки мені і дітям. Через відсутність коштів моя хвороба затягнулася місяця на півтора, бо не було потрібної суми, щоб купити всі ліки разом й вилікуватися. Щоправда, моя хвороба не сильно позначилася на сайті, оскільки я переніс цей гострий бронхіт чи запалення легенів (я не перевірявся) на ногах, оскільки хвороба протікала майже без температури, пробувши вдома за ці півтора місяці, здається, аж 4 дні (і то не поспіль), не рахуючи вихідних, які я присвячую ірпінським справам.

Решту грошей Майданівця5 (приблизно 84,2 грн., якщо на ліки пішло 100) з’їли наші діти за активної допомоги батьків (тато ще й скурив частину грошей). Також були з’їдені 130 грн., пожертвуваних готівкою від відвідувачки сайту Майдан з Києва. Цього не вистачило, тому довелося піти на поступки тещі і продати за 300 грн. дитяче двоярусне ліжечко (теща давно на цьому наполягала, оскільки вважала, що ліжечко псує вигляд нашої квартири, хоча, на мій погляд, зіпсувати його гірше ніж псує його сама квартира – нефункціональна неоковирна хрущовка, де газ і вода не були проведені під час будівництва і внесені до плану, а проводилися потім – просто неможливо). Частина грошей від продажу ліжечка пішла на оплату сусідці за жовтень (150 грн.), оплату садочка для дочки за жовтень (40 грн.) та на поїздку моєї дружини до Луцька на день народження тещі та весілля свого брата (і купівлю подарунків), який нарешті в 40 років вирішив одружитися. Поїздка до Луцька була суміщена з майданівськими справами, про які я поки що не можу написати, бо тоді вони не дадуть результату. Також, вертаючись з Луцька дружина по майданівських справах побувала у Рівному.

Під час відсутності дружини я з двома дітьми успішно доїв і докурив останні гроші, і зараз живу або на позичені, або на гроші знайомих, ледь не щоденно витрачаючи купу часу на пошук грошей, за які моя родина житиме завтра, щоб завтра знову витратити купу часу на пошук грошей, за які ми житимемо післязавтра, і за які лікуватимемо дітей, які знову захворіли, бо через нестачу грошей не долікувалися вчасно, і які своїми хворобами в’яжуть нас по руках і ногах.


Згадана вище відвідувачка сайту Майдан з Києва
180 грн. – цільова пожертва: допомога ув’язненим унсовцям. Ці кошти я навіть не брав до рук, зловивши Андрія Шкіля, якому ця жінка і передала пожертву.

200 грн. – цільова пожертва на лікування дружини одного з ув’язнених Володимира Павлюка з Чернівців. Їх я теж не брав до рук, підвівши до жінки командира чернівецьких унсовців, якому вона й передала кошти.


Чучхе

Самий специфічний жертводавець. Його підхід до пожертв характерний тим, що жертводавець мусить наочно бачити як використали його пожертву, а також принципом: хороший революціонер – ситий революціонер. На зауваження, що я не голодний – Чучхе не реагує, мабуть, вважаючи, що я або занадто скромний, або володію властивостями койсанських народів нагромаджувати запас їжі як верблюд.

Суму першої пожертви я точно назвати не можу, оскільки бачив її лише в натуральному вигляді: курка-гриль, хлібина і пляшка горілки 0,5 л. Пожертву ми спожили разом.

Друга пожертва – 20 грн. В натуральному вигляді це склало маленьку пляшку горілки 0,25 л, хлібину та ковбасу на решту грошей. Пожертва була спожита разом з жертводавцем та ще одним майданівцем.

Третя пожертва Чучхе у сумі 20 грн. була виключно грошова. Він пішов на цей безпрецедентний крок лише після запевнень інших майданівців, що цигарки я люблю не менш за інші задоволення, тому не витрачу ці кошти на інші напрямки діяльності Майдану. Спочатку Чучхе наполягав, щоб я поїхав з ним на вокзал, де б він по дорозі додому особисто купив би харчі для моїх легенів, однак я був зайнятий і висловив готовність відмовитись від пожертви заради новин на сайті Майдан.

Четверта пожертва Чучхе складає два зламаних диктофони з умовою, що ми їх відремонтуємо і заберемо собі один – кращий, а другий віддамо йому. Він передав ці диктофони мені у пакеті через іншого майданівця, і лише вдома я виявив в одному з диктофонів 5 гривень. Оскільки людина, яка ремонтуватиме диктофони (якщо вони підлягають ремонту), купить деталі, які необхідні замінити, за свої гроші (це буде пожертва майстра у справу Майдану), то я повідомляю Чучхе та інших, що витратив ці 5 гривень на цигарки (3 грн.) і запальничку (2 грн.).

П”ята пожертва Чучхе (10 грн.) пішла на купівлю дискети для чистки дисковода, оскільки він вже відмовлявся працювати.

Майданівець6 – 112 грн.

З’їли діти та батьки (тато ще й скурив)

На що не вистачило грошей? Майже ні на що. Боргів за листівки, надруковані для агнтиагітації проти Петра Мельника на повторні вибори у 18-му окрузі як було 800 доларів, так і залишилось, стоси Відкритих листів з підписами як лежали невідправленими і нерозксериними, так і досі лежать. Мобільний телефон для одного з майданівців, який має вдома інтернет, як мовчав, так і мовчить. А нам цей телефон надзвичайно потрібен, щоб можна було терміново зателефонувати серед ночі, коли зникають безвісти наші товариші під час акцій, або коли когось затримують. На звичайний телефон можна зателефонувати не завжди, бо, коли він ночами сидить в інтернеті, телефон зайнятий. А взагалі бажано мати як мінімум два таких домашніх інтернети. Неоплачених телефонних розмов нагромадилось на суму понад 600 гривень, мої особисті борги за комунальні послуги перевищили 1000 гривень.

ЦЕ БУВ ОСТАННІЙ ПОДІБНИЙ ЗВІТ. ПРО ПРИЧИНИ ЧИТАЙТЕ У КОМЕНТАРІ ДО ЗВІТУ.

Репліки також прохання розміщувати в гілці з коментарем.