МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

ВШАНУВАННЯ.

11/25/2002 | Сергій
Не став би називати чиїсь дописи на тему "ПОКАЯННЯ" лайками, бо ми всі намагаємося довести свою точку зору. Але робити це потрібно дійсно
почавши з головного - з мети яку ми ставимо перед собою. Тут знову мат часть. Для досягнення мети потрібна тактика і стратегія. Тож як що,
наприклад, Свистович має за мету побудову сучасної незалежної України, то він з часом має зрозуміти свої помилки стосовно "безобідності вітряків".
Комунобандитизм - це реально присутня загроза існування незалежної України! Режим чудово навчився пристосовуватись, як каже Л.Кравчук -
еволюціоніровати. Але мета цього режиму змінити все так, щоб нічого не міняти. Яскравим прикладом є останній виступ гаранта стосовно річниці
голодомору і політичних репресій в Україні. Ось цитата -
"Переконаний - у Києві має постати величний Меморіал жертвам Голодомору. Пам'ятники потрібні і в усіх регіонах держави. Це не формальність -
як свідчення глибокої шани до загиблих, невмирущої пам'яті про цю трагічну сторінку історії та водночас - символ безсмертя нашого народу.
Вважаю, що оцінку має дати й Верховна Рада України, а науковці мають продовжити свої дослідження.
Ми зобов'язані донести до міжнародної громадськості правду про Голодомор, про його причини й наслідки, домогтися його визнання міжнародною
спільнотою як акту геноциду проти українського народу.
Минають роки, минуть століття... Та зболена пам'ять про заморених голодом, розстріляних, закатованих житиме вічно. Вона - нагадування
минулого і пересторога майбутньому."
Тут же Кучма яскраво обмалював тих хто виступає проти нього під червоними прапорами.
Хочеться відповісти в черговий раз президентові і тим, хто разом з ним помилково вважає, що люди єднаються довколо комуністичної символики
заради повернення комунізму - це брехня! Люди єднаються проти режиму, який очолюють саме виражені представники злочинного минулого.
Люди єднаються проти злиднів і знущання над своїм життям. Але узурпувавши владу за підтримкою саме комуністів, цей режим таким чином,
дійсно сподівається розколоти опозицію. Але людей не ошукати.
Навіть непослідовність дій гаранта, говорить про його бажання зберегти систему злочинного червоного режиму терору. Поглянете самі, він
закликає збудувати меморіал вшанування пам'яті загиблих і не розуміє, що саме знущанням над цією пам'ятью є пам'ятники катам України в Києві і
кожному селищі України. Знущанням над людьми є знаходження таких державних установ як Суди, Міліція, Прокуратура України на вулицях з
назвою Леніна в кожному місті і в найвіддаленіших куточках України. А як вам таке - Кіровоград, Цюрупинськ... Яку ви назву дасте своєму човну так
він і попливе. Пробачте за ХЕРсон, панове . Ось місто і область цю перетворили, як і всю Україну на... Ленін у Херсоні. Хто і яку шану через ці
символи злочину проти України 11 років віддає в Україні? Хто володіє майном КПУ, КПРС кому воно тихенько лине до кишені - бабусям і дідусям, а
може нащадкам шарікових? То про яку послідовність побудови незалежної України може казати ця влада. Влада яка щорічно жене шахтарів
канючити зарплатню з Донецька в Києв, знищує підприємство і економіку України, робить сиротами дітей і фізично знищує населення в останні 11
років. Реальним вшануванням пам'яті всім реприсованим і загиблим в Україні буде не лише заСУД і поКАРАння комунобандитському режиму
кучмаків. Повністю повинна бути заборонена комунобандитська символика і ідеологія. Замість Кировограду будуть Тобілевічи, а в дельті Дніпра має
стояти нове місто Говард, а не зросійщений... І це питання не риторичне як намагаються про це знов казати нафарбовані лялькі з режимних ЗМІ.
Це питання найближчого часу. Україна буде сучасною, незалежною державою!

Щоденний заСУД і поКАРАння режиму червоного терору Кучмаків.

Відповіді

  • 2002.11.25 | Адольф Вісаріонович Піночетенко

    Комерційні пропозиції

    Продаються сокири, мотузки, військовий газ (різні модифікації), здається в аранду Бухенвальд, Освенцім, ГУЛАГ, продаються набої та озброєння різних часів та характеристик.
    ВСЕ що потрібно для масових чисток!
    Гарантуємо конфеденційність, низькі ціни та якість!
    Знижки для нацистів та радикальних анти- (на вибір)!

    Звертатися до Адольфа Вісаріоновича Піночетенка
    pinochetenko@bigmir.net
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2002.11.25 | Степан

      Адольф, к ноге!


      Хлопці, хто натравив собачку?
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2002.11.25 | Адольф Вісаріонивич Піночетенко

        Для Степана - ексклюзив!!!!

        Комерційна пропозиція - спеціально для Степана!
        Нашийники, повідки, шкіряні плавки, намордники, рукавички з шипами з людської шкіри (чорненькі), собачий корм, шампуні проти бліх тощо.

        Звертайтеся - Адольф Вісаріонивич Піночетенко
        pinochetenko@bigmir.net
      • 2002.11.25 | Богдан

        Мені теж здається,

        що дітям нема чого встрівати в дорослі теми.
        Їм вже пора в люлю, бо після тв-пузиків таке мариться...
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2002.11.25 | Богдан

          ??,

          А зімною шарко може поділиться своєми памперсами та сосею?
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2002.11.25 | Адольф Вісаріонивич Піночетенко

            Re: ??,

            Хто такий шарко?

            Можу запропонувати памперси різного розміру. Для аксельратів - типу Степана вже закінчилися. Залишилися лише соски у вигляді свастики...
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2002.11.25 | Богдан

              О шарко це,


              зменшене від Шаріков. Так кликали одну комуністичну особу з роману
              Булгакова. Ій дійсно було все єдине яку сосю сосати швондерівську, або
              фашистську. Комуністична виявилась раніше, але шарікови зараз як і тоді не перебірливі і можуть сосати що завгодно. Торгуйте далі, у вас
              чудовий набір ідеологічних переконань. Вже щось відкрили на Хрещатику?
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2002.11.25 | Адольф Вісаріонивич Піночетенко

                Re: О шарко це,

                Ідеологічних переконань не маю, маю гарний товар. Відкриваю на Майдані Незалежності лоток, біля пана, який торгує продукцією ДСУ і Ко (на "Даун-плац"). На ваш вибір - від спогадів Гебельса до газети "Наш шлях" з Аргентини (нацики з "Буковинського куреню", в 1943 р. приєдналися до СС "Галичина", а до того в Бабиному Яру підпрацьовували у поліції). Є твори Сталіна, нариси біографії Берії, брошури Ющенка та Юліїї Тимошенка, навіть кілька книжок Л.Кучми. на ваш вибір!
                замовляйте.
                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2002.11.26 | Сергій

                  Для дорослих 2.

                  Враховуючи те, що президент кожного разу діє мяко кажучи невиразно, або невпевнено то виявиться що питання вшанування жертв тривалого геноциду в Україні не єдине в житті нашої держави, яке формує не лише відношення до нас світу але й перспективи нашого буття. Висновок нас дурять і по іншим важливим питанням. Наприклад, за гідні умови життя українців говорить відома вам стаття -

                  " Никто толком не знает, что такое средний класс. Однако все согласны с тем, что именно средний класс — предпосылка и фактор как
                  социально-политической и экономической стабильности общества, так и его гражданской, социально- политической активности.

                  Поэтому нет в стране партии, которая не считает своей социальной базой средний класс. Нет ни одного более или менее узнаваемого
                  государственного лица, которое не засвидетельствовало бы публично свою преданность идеалам среднего класса и приверженность курсу на его
                  поддержку.

                  Не избалованные особым вниманием в межвыборные годы, а потому отзывчивые и благодарные, мы отзываемся на публичные свидетельства
                  почти массовым зачислением себя в средний класс.

                  Однако, при ближайшем рассмотрении, оказывается, что ни мы, идентифицирующие себя в качестве предпосылки и фактора, ни государство в
                  лице узнаваемых государственных лиц, не соответствуем, как сказал бы Георг Вильгельм Фридрих Гегель, своему понятию. А проще говоря — мы
                  не то, за что пытаемся себя выдать.

                  Согласно результатам опроса, проведенного социологической службой Центра Разумкова 7—16 августа 2002 г., к среднему классу отнесли себя
                  45,6% респондентов; к низшему — 47,1%; высшему — 1,1%; не смогли определиться — 6,2% опрошенных. В декабре 2000 г., когда Центром
                  Разумкова проводился аналогичный опрос, распределение ответов было несколько иным: тогда к среднему классу отнесли себя 47,0% граждан; к
                  низшему — 44,5%; высшему — 1,2%; не определились — 7,3%. Таким образом, динамика изменений скорее негативная, но коль скоро она
                  пребывает в переделах погрешности, то основанием для достоверных выводов быть не может.

                  Среди респондентов, отнесших себя к среднему классу, 49,3% мужчин и 50,7% женщин. Большинство (57,1%) среднего класса составляют
                  граждане активного трудового возраста — 25—49 лет; 20,5% — молодежь 18—24 лет; 22,4% — граждане старше 50 лет. По уровню образования
                  большинство (65,7%) принадлежит лицам, имеющим среднее общее или специальное образование; 20,4% — граждане с высшим образованием;
                  7,4% — с незаконченным высшим; младшие специалисты и бакалавры составляют 1,3% среднего класса.

                  По социальному статусу наиболее значимые группы среднего класса составляют специалисты (19,8%); квалифицированные рабочие (14,7%);
                  пенсионеры (13,5%); ученики и студенты (8,5%); служащие (7,8%). Предприниматели составляют 4,7% среднего класса; руководители разного
                  уровня — 3,3%; фермеры и арендаторы — 0,1%.

                  Опрос проведен 7—16 августа 2002 г. во всех регионах Украины. Опрошены 2004 респондента старше 18 лет. Проект осуществлен при поддержке
                  Freedom House и USAID.

                  Если не вступать в теоретические дискуссии по поводу дефиниций, а охарактеризовать расхожее, быть может, несколько идеализированное
                  представление о среднем классе, то получим следующее.

                  С экономической точки зрения — это основной налогоплательщик, следовательно — внутренний инвестор, определяющий параметры
                  внутреннего рынка, включая производство. С политической — средний класс определяет электоральные предпочтения, моральные стандарты и
                  ценностные ориентации общества. С социальной — определяет стандарты его, общества, жизни.

                  Определяя это все, средний класс является основой гражданского общества, гарантом соблюдения демократических прав и свобод граждан и
                  базой так называемой «вертикальной мобилизации общества», проще говоря — вовлечения в высший класс — как через вхождение в структуры
                  высшей государственной власти, так и через возрастание доходов.

                  Наличие среднего класса в таких его определениях вызывает ряд вопросов и вынуждает к ряду не очень лестных оценок нас самих, а коль скоро я
                  сама отношу себя к среднему классу, то и оценки эти прошу считать самооценками и простить нескромную речь от первого лица.

                  Вопрос первый: сколько?

                  Для того чтобы средний класс делал все написанное выше, его, во-первых, должно быть много, и он, во-вторых, должен иметь соответствующие
                  доходы, деньги то есть.

                  Первое понятно — чтобы в обществе что-то определять, надо иметь либо власть в прямом значении этого слова — государственную власть, со
                  всеми ее легитимными атрибутами легального насилия от закона до заведений, элегантно именуемых пенитенциарной системой. Либо иметь
                  возможность шапками закидать, значит шапок должно быть много — более половины, если на дворе у нас пропорциональная демократия.

                  Интересно, что по поводу этого атрибута среднего класса у меня с моим государством расхождений нет.

                  Прежде всего, мое государство согласно с тем, что средний класс у него должен быть — коль скоро оно, во-первых, объявило себя
                  демократическим, правовым (далее — по тексту Конституции), и, во-вторых, оно примерно по вторникам и четвергам хочет в Европу — а там
                  принимают только по предъявлению гражданского общества, оно же в некотором смысле средний класс.

                  ...

                  И это при том, что мы в большинстве своем недовольны ни собственной жизнью, ни собой, ни государством.

                  Только 26,7% представителей среднего класса удовлетворены своим социальным статусом (а удовлетворенность собственным статусом — это,
                  заметим, тоже один из основных признаков настоящего среднего класса); 64,7% — не удовлетворены; 8,6% — не определились, что тоже ни о чем
                  хорошем не свидетельствует.

                  Только 9,4% представителей среднего класса, этого, по выражению г-на Азарова, «главного налогоплательщика» чувствуют себя хозяевами своего
                  государства; подавляющее большинство — 82,9% — себя таковыми не полагают; 7,7% — в своих чувствах не разобрались.

                  Только 8,7% «главных налогоплательщиков» всецело поддерживают деятельность Президента (против 43,8% не поддерживающих); 4,9% —
                  парламента (против 42,2%); 7,4% — правительства (против 35,2%); 9,1% — суда в стране (37,8%).

                  Если назвать Президента по фамилии, то деятельность Л.Кучмы поддерживают лишь 7,4% представителей среднего класса, не поддерживают — 5".
                  згорнути/розгорнути гілку відповідей
                  • 2002.11.29 | Кирил

                    Так це ж з Людмили ШАНГIНOI -726 грн. — это уже средний доход

                    726 грн. — это уже средний доход «очень богатых физических лиц».

                    Версія до друку // Відповісти // Тема повністю // Редагувати // Стерти // переглядів: 421 // URL: http://maidan.org.ua/n/free/1036788856

                    http://www.zerkalo-nedeli.com/op/show/418/36713/

                    ОТЛОЖЕННАЯ ЖИЗНЬ, ИЛИ СРЕДНИЙ КЛАСС В УКРАИНСКОМ ИСПОЛНЕНИИ

                    (Л.Ш. Центр Розумкова)
      • 2002.12.05 | Petro

        Re: Адольф, к ноге!

        Шарки вільно продовжують відгавкуваться у ВР.
    • 2002.12.03 | Микола

      Спробуйте до свого асортименту додати ще й оце

      Закон "Про держ. терор"- найкращий закон за цих 10 літ, бо:
      законопроект "Про боротьбу з тероризмом"
      був внесений "гарантом" і серед іншого містить наступне:

      "За наявності реальної загрози безпеці громадян або конституційного ладу, усунення якої іншими способами є неможливим, проектом
      передбачається проведення антитерористичної операції..."

      Цей законопроект "Про боротьбу з тероризмом"
      надає конституційне право зайти в кабінети, лише для прикладу, "гаранта", медведЧК, кравЧК, марЧК та инших криміналів і без суду одягнути на них наручники і відвезти в ШІЗО військової прокуратури.
    • 2002.12.16 | Stepan

      Ком пропозиції?

      Комуністичні?
  • 2002.11.25 | Сергій

    Для дорослих


    РЕКВІЄМ.

    В день реквієма по жертвам комуністичного режиму в Україні,
    за 20 хвилинною передачею, присвяченою цій даті, знов потягнулись лисенковські приспіви про те, що не все так погано у когось в нашій хаті...
    Таким чином найкривавівша трагедія в історії людства, що відбувається в Україні, при сучасній владі прокумоністичного режиму
    буде в черговий раз перетворена в "мероприятие". А між тим розмах цієї
    трагедяї дійсно виходить за рамки штучного голодомору, що забрав 20 млн. Вся система терору проти України, з тривалими і ще не закінченими
    репресіями, доводить про методичне генетичне вихолащування української
    нації. Саме це дозволяє казати що проти України застосовується тривалий геноцид. Осмислення цього страшного факту ще потребує осмислення. Ніякі знищені архивні документи невзмозі прикрити злочинних намірів ідеологів режиму червоного терору. Свідками сьогодні в Україні є 30 тис. репресованих і виживших українців. Серед них Лесь Пронюк, Микола і Раіса Руденко, Іван Пелюшенко, Ніна Терентьєвна Рудик, Василь Стамплевський, Юрій Бадзю, Володимир Романюк, Сергій
    Білоконь, Микола Воробьйов і багато інших, що знов виживають в умовах існуючого режиму. А скільки наших земляків, уникаючи репресій змушені
    покинути свою Батьківщину? Це і Яр Славутич, Вадим Смогитель, Микола Мельниченко... Поети і композитори, лікарі і вчителя, фахівці, які потрібні Україні. А хіба не від знущання над людиною, як репресії ідуть люди на чужину на заробітничанство і гинуть там. Своім словом і пам'ятью, працею і дослідженнями ці люди звинувачують злочини тоталітарного режиму комунобандитів і його нащадків - сучасний режим
    кучмаків. Так, бо до 20 млн. знищених комуністами українців треба додати і тих 4 млн, на які нас стало менше за останні 11 років. Злочинна система комуністичного терору повинна бути засуджена. Ідеологі і виконавці тривалого геноциду проти Українського Народу повинні бути заСУДжені і поКАРАні! Вічна пам'ять загиблим від злочинів комунізму. Слава тим, хто чинить опор злочинному пануванню уламкам цього режиму. Щоденний заСУД і поКАРАння режиму червоного терору кучмаків!
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2002.11.29 | Сергій

      Для дорослих 3

      Коли пан Табачник на весь світ заявив про те що нарешті в Україні
      формується відповідальний Уряд то цим самим він в черговий раз підтвердив що 11 років в Україні при владі були мяко кажучи безвідповідальні люди... Така схема вже відпрацбвувалась в РСФСР,
      коли скомпроментувавший себе посадовець з одного регіону йшов
      грабувати країну вже за новою посадою...
      Сучасна ситуація на Україні це продовження минулого...


      Страшні події сьогодення не можуть нікого в світі залишити в спокої.
      Страждання приречених людей завжди викликає співчуття. Загибель людей - жах, обурення та жажду помсти. Очикування трагедії і неможливість їй
      протидіяти викликає розгубленість, непорозуміння, невіру в себе. Ніяка трагедія не виникає ніз чого. Треба вміти бачити і передбачати розвиток
      подій і їх наслідки. Коли ланцюг негараздів лягав на плечи нашим прадідам вони йшли до церкви просити у бога пробачення. Покаяння
      не завадить багатьом з нас і сьогодні. Візьмемо, наприклад, свою країну. По суті тема засуду комунізму не нова і є конкретною пропозицією щодо
      створення умов ліквідації всіх негараздів в Україні. Тільки зацікавлені не бажають розуміти її принциповості і як що бажаєте стратегічності. Не можна
      рухатись вперед з таким тягарем минулого на ногах. Прикривати і фарбувати це ядро злочинів нема сенсу.
      Тільки дурень може уявляти, що зовнішні зміни не будуть помічині світовою спільнотою. Без засуду і покаяння минулих злочинів комунобандитів
      Україна не буде дійсно незалежною і ніколи не стане рівною серед демократичних країн. Час і історія доводять, що всі терористичні режими
      виховані на тоталітарній агресивній
      ідеології. Народи цих країн роками залишаються заручниками цих режимів. Як це трапляється? Проекція в часі дозволяє нам дати правдиву оцінку
      не лише минулим подіям, але й порівняти їх з сучасними. Завдяки таким порівнянням можна оминути старі помилки. Дідусям і бабусям це користно
      не лише для спогадів, а новій генерації для того, щоб жити в цьому світі з правдивим його відображенням. Відображенням без червоних
      фільтрів злочинної комуністичної ідеології з всіма її сучасними впливами і проявами. Тож запрошую до аналогій історичних подій у просторі і часі.
      Західний Берлін... Прага... Суєцкій канал... Сірія... Ірак... Корея... В'єтнам... Ми будуємо комунізм! Ми будуємо імперію. Хто ми для Світу? Імперія
      зла? Терористи?
      Фідель, Чегевара! Куба - свобода! Допомога революційній Гавані - це справа Леніна! Колись заради придурених ком.ідей Микита, підставляючи світ
      під смертельну загрозу, боровся за Свободу і незалежність Куби. Мова сучасного терориста у порівнянні з мовою першого секретарика компартії,
      або його послідовника не дуже відрізняється. Тут і загрози, і вимоги... Та що казати - послухайте тіж записи Мельниченко. Не будемо забувати про
      те, чим стримувалась свобода радянських республік - танками і мурами. Життя людей для цієї злочинної ідеології - ніщо. Останні 11 років це
      яскраво доводять - мінталітет нащої влади нічим від комуністичного не відрізняється. Абхазії - свободу, Чечні - ніколи. Загибель мільйонів людей -
      невелика трагедія. 11 років на всіх
      ключових посадах колишні комклерки. Багато і в Україні безпечних щодо безпокараного існування різноманітних компартій та їх клонів. Не лише
      безпечних, але й захистників. На захист терористичної ідеології кинуті всі заходи. На захист майна КПРС стає СБУ, її імедж захищають кучмо - ЗМІ.
      З'являється багато "випадково" юних і необізнаних поклонників комі. У диспутах використовується все, від самі дурні, до провокатори. Всі спроби
      таким чином зробити тему засуду комунізму несуттєвою, є ніщо іншим, як звичайнісенький пропагандиський трюк і дійсно з присмаком провокації.
      Уважно перегляньте постінги. Карати старців, ошуканих комуністами, ніхто не збирається - це дійсно провокація. Цим прикриваються
      вболювальники за бабусь та дідусів зарад самоврятування. Розмова йде про засуд і покарання злочинної верхівки,що використовуючи свій
      посадовий стан довела країну до межи соціального вибуху. Аналоги такого засуду світова історія знає! Засуд фашизму було зроблено і ніхто не
      чипляв рядових. Треба роз'яснювати це дідусім і промивати мізок одуреним людям.Як це роблять всі режимні ЗМІ, що з комуністичним тиском
      ллють бруд у інформ простір України 80+11 років. Цьому нарешті треба покласти край. Жодного аналога ідеологічної преси "Комуніст" - "Фашист",
      "Партайгеноссе", "КомсомольскаДА", "Гітлерюгннд", кримінал, шансон не повинно бути. Символіка, під якою знищено сотні мільйонів людей не має
      право бути легальною! Скавчання шарикових і їх нащадків на захист цієї ідеології це не помилка це - спроба врятувати ком - терористичний режим.
      З своїм пронафталіненим мінталітетом дехто справді не помічаєте спільного між КПРС, КПУ, Ленінізмом і Кучмізмом. Не бачите єдності дій у спробі
      врятувати справу Леніна ракетами на Кубі і продажем через зросійщених комунобандитів зброї світовим терористам? Не помічаєте, якими шляхами
      і засобами "добровільно запрошують" у стару руду клітку братньої любові? Пригадайте Тбіліссі, Вільнюс, Приднестров'є, Чечню... Все що ми
      сьогодні бачимо, все це все граблі минулого. Комідеологія залишила нам в спадщину своє "корито" - систему державного терору. Важливою її
      зброєю залишаються ЗМІ. Ви кажете різко? Вам здається, що без емоційної сили написане слово, когось переконає? Ріже цих прикидьків влучне
      слово. Слово то зброя, то ВИЛА опору. Може дійсно від пресноти ніхто шарахатись не буде, але вона нікого і не переконає. Тема дійсно не проста і
      через це важлива і стратегічна для держави. І як би КДБешні наймити не розповідали нам про "моральне гетто"(мовляв комунізм вже зруйновано,
      облиште його старенького ортодокса), які б сучасні казки не складали режимні холуї про джерела їх капіталів, майна та успішності у бізнесі, ми всі
      повинні знати - все це з'явилось внаслідок злочинних дій під
      прапорами досі непокараної комуністичної ідеології. Щоб конкретно оглянути розміри цих злочинів не достатьньо лише на літаку побачити
      зруйновані за 11 років регіони України, треба ще й проаналізувати всю історичну спадщину, побачити весь той причиннонаслідковий зв'язок, який
      дозволив сьогодні знищувати незалежну Україну руками кучмаків. Дуже схоже, що українці 11років є заручниками червоного терористичного режиму.
      Режиму, спадкоємців комуністичної ідеології. Але щоб зрозуміти це, треба зробити проекції подій у просторі і часі. Джерелом злочинців і тероризму
      завжди були країни з низьким рівнем життя, де порушення прав людини виховувало правовий негілізм і неповагу до Закону.Тероризм це
      екстремальне проявлення порушення прав людини. Масове порушення людських прав - це достатня умова виховання терористів.Так було вчора,
      сьогодні і буде завтра. Боротьба з тероризмом не можлива без розуміння цього факту. Нажаль уроки минулого нашу владу нічому не навчили.
  • 2002.12.02 | Сергій

    Для дорослих 4.

    Шановний Михайло, не треба ховати принципові речи в архиви, бо ми будемо позбавлені можливості аналізу думок наших сучасників. Дуже цікава реакція багатьох відвідувачив Майдану на постінг ПОКАЯННЯ. Кожен висловлюється не стільки за рівнем своєї обізнаності у питанні скільки за бажанням щось конкретно змінити в Україні... Тож ще раз - без вирішення цієї проблеми нема сенсу скиглити за 11 річне зрадницьке панування терористичного режиму в Україні.

    П О К А Я Н Н Я.

    Щось підказує нам, що виступ комуніста Крючкова у Верховній Раді з вимогою вибачитись
    перед ображеною компартією на межі покаяння. А може це політичнo незграбна спроба
    припинити опір Кучмі? Здається так, бо така заява представника партії, злочини якої не
    лише доведені документально, але й активно готується процес над цією антилюдською
    ідеологією, викликає обурення у багатьох українців, що пережили тоталітарний терор і
    пам’ятають табори, колективізацію, репресії і приниження сучасного злидення. Але
    мабуть у таких панів як крючкови ще є надія на реставрацію цієї системи державного
    терору - комунізму. Тож нагадаємо їм що навіть Л.Кравчук на всяк випадок перебіг у
    СДПУ о, бо як людина хитро-розумна відчуває, що ніякі покаяння, вибачення і
    перефарбування вже не допоможуть. Час відповідати, панове. За комуністичні злочини
    проти людства! Треба відповідати за злочини проти українців за всі 80+11 років! Не
    новина, що в Україні всі ключові посади досі обіймають колишні комфункціонери, або їх
    зросійщені ставленики. Весь адмінресурс від президента до останнього районного клерка
    працює в режимі так званого “корита”, тобто умов і мінталітету ще радянського готунку.
    Звідси така самовпевненість і “авторитети” тих червоних директорів і колгоспних
    баронів. Звідси і фаховий результат їх 11-річної “праці” в Україні. Коли перефарбоване
    стадо сидить у старому кориті влади, очикувати змін в державі не варто. Вони вже разом
    з своїми нащадками перетворилися в успішних бізнесменів, це по їхньому розумінню є
    еволюцією. Пригадайте хочаб останнє гасло президента – я вже за бізнес, хлопці! А ще
    рік тому він незнав що будувати. Еволюція! І адмінресурс зрозумів своє самоврядування,
    свою безпокараність. І забеспечується стабільнсть існування “корита” на всіх виборних
    перегонах. Суди, прокуратура, міліція, як сфера обслуговування - теж за цю злочинну
    стабільність. Всі на підтримку і захист спадкоємця прогнилої комуністичної системи
    -.режиму кучмаків. Всі ліві партії, статути, яких майже не відрізняються від
    комуністичного, покатом лягають на злодійкуватого гаранта, захищаючи свою можливість
    надалі грабувати цю країну і її народ. Допомогати цьому запросили і кримінал. Амністія
    – будь ласка. Вільні кордони з Росією – нема питань. Панамські пошпорти, кольчуги,
    енергосистеми, кримські бази – беріть, не соромтесь! По фєнє ботаєм, як президент. А
    які наколки у депутатів – о це народні обранці! Так що Крючков вірно попросив за базар
    відповісти. Утворення злитого криміналу з комуністичним адмінресурсом люди вже давно
    називають комунобандитами. І не важливо там СДПУо БЛенерго, чи якійсь російській
    глиноземний. Різниці нема – вони працюють проти України, а значить проти українців.
    Може для Кравчука це вже й не новина, що еволюція не змінить злодійкуватий мінталітет
    будівника комунізму, а ось пан Крючков ще поки ображається.
    Логічним продовженням існування кучмівського режиму в Україні стала легалізація і
    об’єднання комуністичних партій Гуренко і Симоненко. Таким чином замкнулось коло
    сопричетності до минулих злочинів прихільників тоталітарного режиму сталіністів і їх
    нащадків – пособників сучасним терористичним режимам. Відповідальність цього червоного
    об’єднання за минулі злочини перед людством безперечна, доказів щодо тривалого
    геноциду проти українського народу достатьньо. Це не лише документально підтверджені
    факти насильницької колективізації, голодоморів, таборів, масового порушення прав
    людини в Україні. Це і сучасні свідчення наших земляків, що ціною власного життя
    викривають і надають можливість світу побачити реальне обличчя сучасного брехливого і
    ліцемірного режиму. Всі прогресивні люди повинні вимагати міжнародного засуду цьому
    проКУМОністичному режиму – правоприємнику сталінських злочинів проти людства. Ми
    вважаємо- тільки аналогічний Нюрнбергу процес над цим режимом надасть можливість людям
    позбавитись минулого і почати будувати дійсно незалежну Україну. Оце буде і “рев”, оце
    буде і “трибунал” - як казав проправнук козацького гетьмана Дем’яна Многогрішного… За
    дідів і прадідів наших, за сльози наших дітей і матерів, за скалічені долі розкиданих
    по світу земляків, за мільони закатованих, за Чорновіла і Стуса, за Гонгадзе і
    Білозіра, Олександрова і Дерев’янка… За геноцид проти українського народу – засуд і
    кара! За зраду національним інтересам України – засуд і кара! За спіпрацю з
    терористичними режимами – засуд і кара! Засуд всім, хто тягне до старого ярма. ЗАСУД і
    КАРА тим, хто перетворив Україну на офшорну зону російського капіталу, зону кучмаків!
    Щоденний засуд на будь якій мові комунобандитам – це і буде вибаченням, пане Крючков,
    перед пам’ятью мільйонів загиблих у таборах і голодоморах українців. Це буде
    справедливо і по відношенню до мільйонів наших земляків, що рятувались від червоної
    зарази в Канаді і Аргентині, Німеччині і Австралії, хто гумовими човнами перетинає
    Ламанш, гне спину в Лісабонах та Чериповцах. Ось наслідки, за які треба відповідати
    цьому режиму. Злочини комуністичних вихованців заслуговують на ЗАСУД І ПОКАРАННЯ. Світ
    зробить це!
    Але дехто з наших друзів каже про безрезультатність збудити український народ.
    Мотивують це по перше тим, що на 85 відсотків скалічений і принижений матеріально та
    морально, він вже невзмозі вийти з того хліву, куди силою заганяли його ще з 17 року
    тіж більшовики. Мовляв, сформований червоною системою державного терору мінталитет вже
    самостійно клонує безмовних рабів, нездатних скинути ярмо брехні, приниження, знущання
    і неволі. Здавалося що й дійсно неможливо перебороти весь той тягар, (адмін.кадрова
    приємственість, система місцевого врядування, система освіти, правова система, ЗМІ)
    залишений нам в спадщину комуністами. Здавалося, що й справді ця система, злившись з
    криміналом та перейнявши самі брудні та злочинні риси капіталізму - з азаровськими
    казками про накопичення первинного капіталу, кравчуковськими байками про рівні
    стартові умови, брехнею кучмівського оточення про неупередженість бізнесу та правової
    системи, може переконати стороннєго спостерігача щодо “успіхів” у розбудові
    демократичної незалежної держави. Тільки стороннього, бо для 90 відсотків українців,
    умови життя, створені цими комунобандитами за 11 років, суттєво відрізняються від
    середньостатистичних “натюрмортів” малярів на замовлення та кішенькових ЗМІ. Щоб
    вразити остаточно і переконати цього спостерігача, саме й вигадані так званні
    середньостатистичні показники. Саме за ними ми вже давно перемогли корупцію та
    організовану злочинність – запитайте про це у активного борця–комуніста Потебенько.
    Саме за цими показниками ми самі принципові у повернені тіньових, читай пограбованих
    капіталів – комуніст Азаров підтвердить це ворохом нестриманих показників. За
    національну безпеку України, як за відродження козацтва взагалі нема чого турбуватися
    – все в руках колишніх КДБешних та комуністичних генералів. Статзвіти свідчать про їх
    страшену любов до України. Напишемо все що бажаєте – замовляйте. Хочешь гопак в
    шароварах, або хвестиваль з оселедцем - будь ласка. Бажаєшь вишуканого співу – на тобі
    патєхфон. Але щось не кліяться у кучмаків хвестивальні звіти з реаліями сучасного
    життя. Тож нехай пробачать нас українці, але знов наведемо декілька прикладів з цих
    статпобрихеньок, якими ліцеміри в черговий раз намагаються одурити людей і світ:
    Про середню заробітну плату по Києву всі чули – 678 грн. Саме фактом спростуванням
    цієї брехні і були масові виступи киян, що в більшості мають платню 200-300 грн. Про
    спростування інформації щодо середньої платні у 470 грн у Донецьку, 248 у Тернополі і
    377грн. по всій Україні за цей рік зверніться до будь кого з своїх знайомих. Подібна
    статбрехня нагадує про військовий шпиталь, де середьня температура задовільна, бо
    хтось має 42, а хтось вже помер. Недовіру звітам щодо погашення заборгованості по
    заробітній платі та пенсіям додають постійні страйки шахтарів, вчителів, студентів та
    регулярні акти непокори у всіх її проявах. Чергову брехню підсовує й міністерство
    праці і соціальної політики. Міністр І.Сахань заявив про поліпшення середніх
    показників, так в минулому році, за його словами, за межею малозабеспеченості
    перебувало 27 відсотків громадян, а в цьому році вже 23. Хочется запитати комуніста
    Саханя, звідки такий окозамилюючий оптимізм? Відповідь мабуть у тому, що нетхування
    Законів України дозволяє кучмакам безпокарано порушувати права людини. Так, саме
    порушувати, бо Законом прожитковий мінімум визначений однозначно. Цей прожитковий
    мінімум забезпечує мінімальний прожитковий кошик, що складається з найнеобхідніших
    харчових і промислових товарів життєзабеспечення. Дійсно, з урахуванням інфляції
    законодавцем передбачено підвищення розміру прожиткового мінімума. Всі люди що
    опинилися за цією межею, згідно Конституції повинні отримувати соціальний захист -
    компенсацію до вищезазначеного прожиткового мінімуму. Наприклад Німеччина витрачає на
    підтримку малозабезпеченої людини 300 марок щомісяця лише для харчування, одяг і
    витрати на утримання житла надаються додатково. В Україні сума 370 грн на людину була
    визначена, як прожитковий мінімум на початок 2002року. Відсутність логіки у
    невідповідності мінімальної заробітної платні, що на цей період складала 160 грн. і
    прожиткового мінімума помітна навіть неозброєним оком. Але режим гадає, що його
    «геніальні» маніпуляції з термінологією вирішать цю соціальну проблему. З новим
    терміном – межа бідності, що активно поширюється ЗМІ, громадянам ще доведеться
    ознайомитись. Межа бідності складає вже 175 грн на людину (відчуйте різницю 370 і
    175грн.), а законодавчо в бюджеті закладена межа прожиткового мінімума взагалі 80 грн.
    Але все наведене ніяк не стосується українців. Всі ці цифри так би мовити для власного
    споживання і ні до яких програм соціальної підтримки населення відношення не мають.
    Всі ці показники висмоктані з пальця лише для того, щоб перед сторонніми очима
    показати, що за межею 370/175/80 грн. (вони ще невизначились) виживає не 90 відсотків
    українців, а значно менше. А ще проблема ПДВ, багаторічне протизаконне обкладання
    людей податком на 17 гривен… І за всім цим ліцемірство про турботу за життя українців,
    брехня про постійний зріст їх добробуту. Брехня доведена до рівня державної політики.
    Політики, що залишена в спадщину комуністичною ідеологією витонченого гноблення людей.
    Перед злодійкуватим режимом винними стають ті, хто не крав у держави, хто не крав у
    чужих дітей. Психологічний терор чинить влада проти свого народу і це примушує людей
    повстати на захист своїх прав. Боротьба за свої ПРАВА, за ПРАВДУ в Україні набула
    гострого характеру. Дійсно хочеться щиро побажати всім наближеним до президента хоч
    півроку з своїми родичами прожити на цій межі у 80 гривен. Але реалізація цього
    можлива лише при умові, що автори і виконавці цієї політики геноциду проти
    українського народу опиняться на лаві міжнародного трибуналу. Ось чому ми підтримуємо
    думку, що лише засуд i покарання цих нащадкiв режиму червоного терору зробить УкраЇну
    рiвною серед заможних i незалежною серед демократичних краiн свiту. Рiвний для всiх
    Закон - то зброя проти злочинців будь якого рангу. Вила - то Народна зброя. Порожнею
    пляшкою не повернути заробітну платню і повагу до себе. Треба смiливо i голосно
    повстати проти тих, хто загрожуе правдi життя. І ми робимо все, щоб украiнцi почули
    цей голос! Люди повинні шанувати себе, вони гідні кращої долі. Українці вже починають
    розуміти все ліцемірство і брехню існуючої влади. Народжується молода незалякана
    генерація. Саме до них і є сенс звертатися з конкретними пропозиціями і гаслами. Режим
    бачить наближення свого краху. Ні хто неможе осторонь спостерігати, як знущаються над
    його родиною. Люди мають повстати на захист свого життя, на захист своїх прав. Вони
    мають природне право – захищати себе. Захищати не запланованими профспілками страйками
    та комуністичними мітінгами, як це було завжди з метою випуску пари. Сполахи
    «ювілейної» та корпоративної непокори теж з цього сценарію. Ніщо не повинно
    затьмарювати головної мети - викриття злочинів комунобандитської системи державного
    терору. Системи, що народила і підтримує таке явище, як кучмізм. Саме вона є головною
    перепоною побудови незалежної України. Людям треба це зрозуміти. Система, що висуває
    нових диктаторів, повинна бути зруйнована! Людям треба це роз’яснювати, надавати їм
    підтримку і впевненість у свою спроможность перемогти це злочинне утворення. Ми
    повинні сказати всім – ми не бажаємо щоб існував режим, при якому вбивають кращих
    синів України. Ми не бажаємо щоб існував режим, який 80+11 років знищує мільйони
    українців і нашу незалежність. Ми не бажаємо, щоб через президента-злочинця і його
    оточення світ зневажав і цурався України. Ми не бажаємо терпіти зраду її національних
    інтересів. Ми не бажаємо знов опинитися на смітнику історії за більшовицьким муром
    брехні і терору. Панове крючкови, симоненки і гуренки, повинні це знати. І саме їх
    покаяння повинне бути прилюдним!
    Засуд і покарання режиму червоного терору! Засуд і покарання режиму кучмаків!

    Негілізм погана річ. Україна дуже перспективна країна, але будувати її
    треба не за партійними принципом.
    Національна ідея поєднає людей, які найдуть в собі сили
    визнати і засудити помилки минулого. Нема вини людей, що залякані і напівживі наче
    зомбі йдуть за червоними ідолами минулого. Вони напівголодні голосують за червоний
    директорат кучмаків 11 років - це їх помилка і загибель. Вони на паях гнуть спину на
    вчорашніх голів колгоспів та їх кумів - то їх помилка і загибель. Вони щоденно
    слухають брехливі преЗМІ - то отрута нової генерації. Людям треба дати змогу прозріти,
    їм треба дати впевненість в можливості перебороти свій негілізм. Їм потрібна щоденно
    ПРАВДА і життєві докази її перемоги. Віра в свою перемогу, природне право українців на
    опір злодійкуватому режиму - це гарантія побудови нової сучасної України, це життя і
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2002.12.04 | Петро

      А як же

      пояснити участь Симоненко в акції Повстань Україна! ?
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2002.12.06 | Bohdan

        Re: А як же


        Бо людей вже втомило панування злодійкуватоко режиму.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2002.12.06 | Сергій

          Питання національної безпеки.

          Вирішення питань, які наведені у багатьох постінгах на цьому і інших форумах, дозволять нарешті позбавитись бруду і зневаги до державної Української символики її національної безпеки та національних інтересів. "ПОКАЯННЯ","Тероризм вчора, сьогодні, завтра", "ВШАНУВАННЯ", Система повинна бути знищена! Ім'ям України!...

          Правова база стосовно захисту державних інтересів і державної безпеки України зруйнована режимом кучми остаточно. Саме це дає можливість безпокарано зневажати і паклюжити державність незалежної України. Ейфорія цієї безпокараності патронується кучмою з його режимом. Поглянте як 11 років руйнувався авторитет українських військових, як бездіяльність аналітиків СБУ сприяє розкраданню та знебоженню країни. Поглянте яка прірва між судом і правозахистними органами і їх авторитетом у населення. 90% населення України ніколи не згадають добрим словом азаровських казкарів, які з наполегливостю радянських статистів розповідають про постійний зліт добробуту населення. Ніхто не віддячить суркисів і медведчуків за постійне турбування обленерго про життя і здоров'я громадян, що мешкають за межею малозабезпеченості. По всій Україні знов вимикають світло, газ, тепло... Вулицями тече вода, в холодних і темних кімнатах хворіють діти. Руйнуються від вологи і холоду житлові будинки. В розпалі кучмівська війна з бідністю! Скільки Україна недорахується навесні? Може хтось вважає паклюження національної символики держави іграшками з вітряками? Може хтось не вважає знищення населення України питанням національної безпеки? Може перетасована в черговий раз червона кадрова колода немає ніякого відношення до своїх минулих завоювань? Може комсомольців фінансують старші товаріши-партайгеносе?
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2002.12.09 | Nik

            Не ювилейні реквієуми,

            а щоденний заСУД і поКАРАння терористичному режиму буде вшанування
            мільйонам загиблих українців...

            Засуд "Вітряків", що гудуть про свої революційні завоювання і досягнення... ЗаСУД і поКАРАння організаторів і виконавців терору і геноциду проти українців...

            " ...саме Ленiн i був органiзатором першого в Українi штучного голоду 1921-1923 рокiв. Одначе голоду в Українi як такого вiн не визнавав, бо
            звертався за мiжнародною допомогою для голодуючих тiльки в Поволжжi. Це вiн, Ленiн, у 1918 роцi перетворив Червону Армiю у червону орду -
            "продзагони" i сам визначив їх завдання: "Не тiльки викачування хлiба з хлiбородних мiсцевостей, але зсипання i збирання в державнi запаси геть
            усiх надлишкiв хлiба, так само всiх продовольчих продуктiв узагалi". (Повне зiбрання творiв В.I.Ленiна. - Т.36. с.367). А щоб переконати своїх ординцiв
            у необхiдностi таких дiй в iм'я "соцiалiстичних перетворень", у їхнi, "Шариковi", голови буквально вдовбував: "Реквiзицiя хлiба в куркулiв - не грабiж, а
            революцiйний обов'язок перед робiтничо-селянськими масами, якi борються за соцiалiзм!" (Там само. - С.408).

            На думку Ленiна, французька "гiльйотина тiльки залякувала, тiльки ламала активний опiр. Нам цього замало... Нам треба примусити працювати в
            нових органiзацiйно-державних рамках... I ми маємо засiб для цього... Цей засiб - хлiбна монополiя..." (Там само. - С.294-295). А оскiльки радянська
            держава зосереджувала в себе увесь хлiб, то наймогутнiшою "зброєю проти волелюбного, працьовитого українського селянства, за ленiнською
            логiкою, був голод..."
          • 2002.12.09 | Сергій

            За гідні умови життя!



            Саме так! Люди будуть змушені звернути увагу
            крадійкуватої влади на те, що умови життя 80 відсотків українців за межею того, що зветься людськими. Кожна людина має право
            вимагати гідне до себе відношення, і умови життя тут першочерговий фактор. Харчування і одяг, комунальні послуги і медицинське
            обслуговування ось неповний перелік тих чинників якими обгрунтовується мінімальний прожитковий мінімум.
            Держава, а значить і її представники у вигляді держадміністрації на місцях за Конституцією України гарантують і забов'язані
            створювати гідні
            людини умови життя. Здоров'є та життя людини визнані в Україні найвищою соціальною цінністтю.
            Той хто створює для людей інші умови - злочинець.
            Хто довів моїх земляків до злиденного життя затримками та невиплатами зарплатні та пенсій? Хто
            пограбував та знищив підприємства та КСП в Херсонському регіоні, хто залишив людей без праці
            і можливості захистити свої права в судах і інших правоохоронних структурах? Хто? Та все таж стара
            кадрова еліта з своїми оновленими нащадками. Тому нікому не треба розповідати казки про те що на "мітінг" вийшли "комуністи" -
            вийшли знедолені і обкрадені люди, одурені і приречені цим режимом на
            знищення. Це проти них оголошено війну президентом, це їх відключають від світла і газу. Це їх тероризирують квітанціями про
            заборгованість
            по комунальним та іншим платежам. Це вони повстанли проти знущання над людською гідносттю,
            це вони піднялися і голосно промовили заСУД і поКАРАння терористичному кучмівському режиму брехунів і злочинців! І не дуріть
            нікого що то комуністи піднялися за рестоврацію сталінських таборів та голодоморів. Не дуріть нікого!
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2002.12.10 | Микола

              Re: За гідні умови життя!


              Все вірно, бо саме в цей день 1948 року в прийнятій декларації
              прав людини сказано -

              ... щоб люди не були змушені вдатися, як у останній засіб до повстання проти злиднів і гноблення їх права повинні захищатися силою
              Закону...

              Але комуністичний Союз не ратифікував в свій час ані цей міжнародний документ, ані інші конвенції та угоди стосовно гарантій захисту прав людини що дозволило створити проти України тривалий геноцид

              Вишколені союзні кадри продовжують і зараз справу Леніна...
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2002.12.11 | Nik

                Re: гЮ ЦЁДМЁ СЛНБХ ФХРРЪ!

                Доречи про права людини. Слухав виступ Н.Корпачевой, пригадав її відповіді 1999 року стосовно звернення громадян про масові порушення прав людини... Більшого лицемірства я не бачив ніколи.
                І такі люди досі при владі вирішують долю українців. Бідна ця доля.
                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2002.12.14 | Stepan

                  Мужнім людям!

                  Як що навіть опустити пафос про порятунок України, Світу, про Сонце і Всесвіт, то потиснути мужню руку людині, яка в оточенні зрадників України, в болоті комуністичних інтриг, що сплановано гальмують розвиток нашої держави на шляху до незалежності, неодмінно треба! І це зробить кожна порядна людина, кожний українець тут і за кордоном. Багато пропозицій і закликів стосовно фізичного знищення головного зрадника. Білоруси навіть мають вірша "Вбий президента", так вже дістав їх батько. Але влучний, безкровний постріл майора справжньої національної СБ України зробив з Кучми реальний політичний труп. Цей постріл по всій комунобандитській системі, а не лише удар по режиму кучмаків. Дійсне значення цієї операції ще ніхто не оцінив. Вона має позитивні наслідки не лише для України. Зірвана маска і знов перед нами терористичний оскал комуністичної системи з її зазіханнями на сітове панування, крадійкуватими планами і маривом повернення до радянщини. Системники відразу позвільняли з СБ, прокуратури, та інших силових структур людей патріотичних і потенційно схожих на Мельниченко. Але ці люди є і за ними контрольний постріл.
                  Система повинна бути знищена.

                  Щоденний заСУД і поКАРАння режиму червоного терору.
                  згорнути/розгорнути гілку відповідей
                  • 2002.12.18 | Nik

                    Це дійсно подвиг розвідника!


                    Таких як М.Мельниченко багато і в російських спецслужбах
                    в них свої національні інтереси але всіх їх втомила брехлива і ліцемірна комуністична система, що й досі виховує терористів
    • 2002.12.20 | Nik

      Re: Для дорослих 4.

      Ми дійсно частка світової спільноти і маємо право в цьому світі вільно обирати не лише країну, працю, друзів, але й обирати орієнтири побудови і
      перебудови у власній хаті.Кожен з нас, шановні, має багато друзів і родичив по всьому світу. Гостинність друзів викликає нашу гостинність.
      Привабливість їх квартири, інтер'єру, вдала побудова їхніх господарських відношень викликає повагу і бажання перенести подібне в свою хату.
      Зауваження в чужій хаті ми не робимо через повагу і небажання образити господаря - нашого друга. Ніколи і жоден з наших друзів не сказав, що не
      буде дружити з нами через те, що в нашій хаті йому не подобається прибрання віконця, або килим на підлозі...
      Ми будуємо власну країну. Так історично склалося що в цій країні є назва. Так склалося, що ця назва історично співпадає з назвою коренного
      населення цієї країни. Країна має свої національні ознаки і символіку. Тут і Укранський прапор, і Українська Конституція, і Українські національні
      інтереси... Повторюю не націоналістичні, а національні, але пробачте всеж Українські. Так от саме це й дратує деяких товарішів. Вони намагаються
      дружбою і братерством впливати на
      речи які ніякого відношення до дружби не мають, бо є приватною справою господаря. Дружба дійсно незалежних країн не передбачає вплив на їх
      національні інтереси когось з дружачих... Але знаходяться товаріши які ставлять у пряму залежність свою дружбу з рушниками у нашій хаті, з
      висотою стелі і бажання зорати наше поле на західному подвіррі. 11 років ці товаріші толдичать нам про дружбу з Росією. Вони через режим
      досягають невигідних для України домовленостей заради цієї примарливої дружби. Вони настирливо лізуть у наш ЗМІ простір, вказують куди і коли
      іхати нашому президенту... Нав'язана цими товарішами дружба в тому вигляді, який ми маємо всі роки панування кумобандитського режиму не
      лише не переконує в її щірості і користності, але навпаки доводить про її шкідливість.

      Саме через це всі заяви і звернення всіх цих Російських та інших блoків, "братків", "друзів", товарішів - є черговою спробою перевірити нашу Україну
      на можливість захисту її національних інтересів. Спробою дізнатися про міцність опору антиукраїнським силам.
      Це майже їх чергове запитання - "ще не вмерла Україна?"

      На що ми повинні голосно відповісти -
      Ще не вмерли в Україні ні Слава, ні Воля !
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2002.12.23 | Сергій

        Вшануймо і згадаймо!


        Завтра, 24 грудня, 65 річниця з дня народженння Вячеслава Чорновіла. Вшануймо і згадаймо справжньго патріота, вірного сина України, нашого земляка, видатного політичного діяча. Людину яка все своє життя віддала задля розбудови незалежної демократичної України!
        Людина, яка поновила рух нашої держави до світлого майбутнього. Людина, єдиною помилкою якої була думка про можливість плідної співпраці з комунобандитами. Згадаймо, вшануймо і будемо пам'ятати своїх українських справжніх героїв. Живих і закатованих. Сучасних і минулих. Тих хто словом і послідовною справою доводить свою відданість побудові сучасної незалежної України.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2002.12.26 | Григорій

          Пам'яті В.Чорновола!

          В.Чорноволові

          Прославмо, друзі, вогнегрив’я лева!
          Вганяє в зайд відомости пазурі.
          Галичина на Замковій горі
          Уже не плаче, Ярославни мева.

          А скільки літ її снага крицева
          В облогах корчилась об тій порі,
          Коли вивозили бутні псарі
          Людей на смерть у забайкальські мрева?

          Снажним вулканом вибухнула з надр
          Потужня воля – й зацвіло Підзамче
          Блакитно-жовтим лопотінням ватр.

          Верховний вершник право добродавче
          Карбує списом, кинувшись в алюр;
          На всю Вкраїну плодоносить Юр.


          Яр Славутич
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2002.12.27 | Nik

            Вячеславе, репресії тривають!

            Вірш присвячений людині, за вказаним
            шляхом якого повтала і РУШила вся
            свідома Україна. Система застосовує
            старі заходи щодо прихільників незалежності.

            На підтримку хлопців з УНА-УНСО

            Збирай, збирай, новітній Самовидцю,
            І все до справ старанно заведи –
            Про трус, арешти й допити, в’язницю.
            І про неласні, нависні суди.

            Про заборону шанувати слово
            Тараса гнівного, що в парку став.
            Перед колонами, які багрово
            Звелись у небо – співами октав!

            Про честь і нечисть на партійних зборах,
            Таємні вбивства і шпигунський рух.
            Про перекинчиків, нових, суворих,
            Що рвуть із матері старий кожух.

            Збирай, збирай, кмітливий Вячеславе!
            Тебе вінчає твій старанний труд.
            Що поведе опричництво криваве
            На справедливий, чесний, гласний суд.


            Яр Славутич. 1981 рік


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".