Слава герою Украины.

11/29/2002 | Roller

Слава герою Украины.

Не знаю почему, но эта история не выходит у меня из головы. Случай толкал меня к этому месту два раза. И два раза я не по своей воле я оказывался там.

Первый раз, это было когда словно сила, какая повела меня не в метро, а заставила спуститься пешком. от м Арсенальное вниз к Хрещатику. Не помню уже, какое было событие в том день, по-моему, это за день два до разгона палаточного городка. И я решил пройтись по городу, посетить палаточный городок, мне было по пути по делу которому я шел. Было довольно прохладно. И я решил пройтись парком, потом я пожалел об этом, я "забурился" в какие то промерзшие лужи, что-то там перерыли и мне пришлось искать обход. И я неожиданно очутился перед памятником.

Помню, как меня поразило что-то такое, чего я не мог понять. Но перед памятником стояла женщина. Она стояла с цветами и мне стало как-то неловко. Я не мог понять почему. Но что-то было не так. Мы встретились с ней взглядом. И я увидел там что-то знакомое, это было знакомо мне. Но она не была совсем одна. В стороне стоял парень похожий на охранника, но это не была шайба, в нем чувствовалась выправка.

Тогда я подумал, что неудобно как-то получается, к могиле неизвестного солдата ходит Кучма с Омельченко. Дают салют. А тут в самом центре такой огромный памятник и как на кладбище. Мне вспомнилась моя крестная. Мне было еще неудобно и потому, что у меня не было цветов, а я как-то оказался по дурному, обходил лужу. И я так вроде торопясь, и извиняясь в чем-то, пошел дальше. В чем ? Я не мог понять. На лавочке сбоку сидел мужчина. Я понял, что он тоже пришел к памятнику. Но он тоже пришел сам. И он смотрел на меня как-то оценивающе, укоризненно что - ли. Я чувствовал какую-то неловкость своего положения. Но не мог понять, в чем я виноват и перед кем? Или" не виноватая я". Словом было что-то неправильное во всем этом. Что понять не мог.

В тот день, а может и не тот где-то, я посетил так называемый палаточный городок. Там я узнал о сайте майдан. На котором, я узнал о героях Украины.

Вероятно, если бы не эти герои я бы не связал эти два события. Но о героях мне рассказали на майдане. Слава героям Украины говорят. Я говорю слава.

Потом спрашиваю. А почему улицы поэтов Пушкина и Лермонтова переименовали в ул. Шушкевича и Дуда Ева.

А это вражьи поэты, их имена переименовали в героев Украины.

А.А.А, говорю. Не спорю.

Но вот в этом году, случилось так, что я решил показать город, одной дальней родстеннице. И мы с ней проехали по Городу. И гид женщина солидная и высокая сообщила подробность, которую я не знал, думаю и многие не знают. Подробность, которая мне все объяснила. Оказывается под памятником похоронен покойник. Это единственный памятник в Киеве. Могила в самом центре. Неизвестная мне могила. Не солдат-то известен. Но я забыл. В самом центре Киева.

И эта мысль не давала мне успокоиться. Я решил вспомнить имя. Оно крутилось у меня в голове, но все было не то. Я стал искать в интернет по имени и не мог вспомнить.

У меня не выходило из головы, что я видел в другом месте на развалинах десятиной церкви тоже имена, я их видел, они были выбиты на камнях. И я помню, что долго рассматривал, их. В них тоже была загадка, которую я пока не разгадал.

Я хотел связать эти два события. Но что-то все время меня тянет рассказать об этом. Я понял, что если я не сделаю этого сегодня, я этого не сделаю. Да и совет такой я получил, не можешь терпеть - говори, рассказывай. Вот я вам и говорю. Ну не знаю, хотите верьте, хотите нет.

Наконец я вспомнил, что у меня десть энциклопедический справочник и по нему я могу найти правильное имя. У меня все время крутилось имя Василенко. Но это не Василенко.
Наконец перелистывая, у меня что-то замкнуло и я вспомнил. Четко вспомнил. Вспомнил я.

Я полез опять в интернет. И вот. Нашел. Но даже там где я нашел, нет того, что я открыл Вам, а вы откроете другим.

Там лежат кости забытых предков. Вот что меня не отпускало.

Я подумал. Ну, буду я наводить мистику. А я и не навожу. Говорю, как есть. Вот читаю.

Он родился 16 декабря 1901 года в семье крестьянина Курской губернии, где кроме него было четверо сыновей и пять дочерей. Способный мальчик отлично учился в начальной школе

“...считали его одаренным в военном отношении, своеобразным оператором-романтиком”. Ничего себе “оператор-романтик”. И это писалось о командующем фронтами, разбившем ударные вражеские силы под Сталинградом и Курском.

Мать генерала — Вера Ефимовна Ватутина — в феврале 1944 года получила известие о смерти от боевых ран ее сына, красноармейца Афанасия Ватутина. В марте на фронте погиб ее младший сын — Федор. В апреле она пришла к гробу третьего сына, являвшегося гордостью семьи и страны, — генерала армии Николая Ватутина.

Игорь Зернов
ЗАБЫТЫЙ ГЕНЕРАЛ

К 100-летию со дня рождения Н. Ф. Ватутина
http://www.friends-partners.org/partners/rpiac/nashsovr/p.php?y=2001&n=12&id=4

Слава героям Украины. Пусть земля им будет пухом. Не забыл я тебя генерал.

Ни кто не забыт. Ни что не забыто.

Відповіді

2002.11.29 | Step

V centre Veny, rjadom s Operoj, jestj pamjatnik
sovjetskim voinam. Ja nabrel na njego sluchajno, stremjasj za denj obojti osennjuju Avstrijskuju stolicu.

I tam byli cvety.

S uvazhenijem,
Step.
згорнути/розгорнути гілку відповідей
- 2002.11.29 | Shooter
  
  Далекувато від пам'ятника радянським воїнам до Віденьської опери
  Доречі, пам'ятник був поставлений ще радянською окупаційною владою.
  
  Квіти біля пам'ятників (різних) є всюди. Це, в принципі, ні про що не говорить - ті ж квіти коло згаданого пам'ятника були покладені (на 99,6% впевнений в цьому) або офіційними особами пост-совіцьких республік, або якимось заблукавшим ветераном НКВД-істьких заградітєльних отрядов (статистично така ймоврініть є найвищою). В крайньому разі - нащадки тих, чиї предки загинули на австрійській землі.
  
  Доречі, зовсім поруч цього пам'ятника є Російський культурний центр. Дуже привітні люди там працюють.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей
  - 2002.12.09 | Patriot
    
    Re: Далекувато від пам'ятника радянським воїнам до Віденьської опери
    Квіти стоят не тому що їх НКВДисти поклали, а тому що у кожній цивілізованій країні вміють поважати пам"ять загиблих, навіть вор4огів.
    Такі монументи є і в Берліні, причому колишньому західному
- 2002.11.29 | Rost
  
  Ложка дьогтю
  ,як дехто це назве:
  
  Я тим містом хожу три роки...
  А Ви не помітили, що той монумент з позолоченим гербом СССР від площі Шварценберг повністю закриває височеееезний фонтан? (з трьох інших боків - стіна дерев). Думаєте, віденські архітектори це зробили помилково, або через відсутність смаку?
  Підтримуючи той сквер в чистоті і порядку (просто так має бути), австріяки в той же час зовсім не плачуть за десятьма роками окупації - якраз навпаки.
  
  ... Коли ми недавно були на благодійному концерті на користь жертв Скнилівської катастрофи (відбувся він під Віднем), місцеві мешканці показали нам колишню віллу Франца-Йосипа "Рудольфсвіллу". В головному покої - картини, серед інших - портрет цісаря. Господиня розповіла, що після відходу військ СССР віллу практично повністю прийшлося відновлювати: там "стояв" гарнізон. В картини, особливо в портрет, просто метали ножі, а посеред того покою (він з каміном, до речі) - розпалювали вогнище.
  І т. д. ...
  
  Не будьте наївним і не екстраполюйте ті букети на Австрію - люди там швидко зрозуміли, що їх чекало "під крилом" Москви.
  З повагою,
  Rost
  
  Step пише:
  > ...
  > I tam byli cvety.
  >
  > S uvazhenijem,
  > Step.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей
  - 2002.11.29 | Step
    
    Re: Ложка дьогтю i mimo
    1. My obsuzhdajem nje to, chto chuvstvujut avstrijaki. Po-krajnjej mere oni dostatochno jevropeizirovany, chto-by nje snositj, pustj chuzhije, no pamjatniki. I ja im za eto blagodarjen. I otvechu vzaimnostju. Berite s nih primer.
    
    2. Eto pamjatnik, k kotoromu by ja vozlozhil cvety, hotja by myslenno. Pochemu avstrijcy dolzhny k njemu nositj cvety. Nikto nichego nikomu nje dolzhen. Vy - mnje i ja vam, v tom chislje. I cvety ja by prinjos sovsem nje iz-za togo, chto mnje nravitsja jego formaljnoje reshenije. Ot serdca.
- 2002.12.14 | з В1дня
  
  Re: V centre Veny, rjadom s Operoj, jestj pamjatnik
  1. Кв1ти 1 в1нки там, як правило, е п1сля 23 лютого 1 9 травня. 1 багато. Австр1яки пам"ятник збер1гають в 1деальному стан1, хоча танк зв1дти прибрали (на його м1сц1 1 е той високий фонтан). Пам"ятник, як 1 вс1 радянськ1 могили в Австр11, доглядаеться набагато краще, н1ж в колишньому СРСР (to say nothing about Eastern Europe).
  
  2. З тих пов1домлень, як1 тут пер1одично з"являються, зрозум1ло, що активн1 чи пасивн1 майдан1вц1 е у В1дн1 (чи Австр11). Якщо е таке бажання, то зателефонуйте мен1 на А1 юююю\5204964 в робочий час з понед1лка. Ц1каво було б посп1лкуватися.
2002.11.29 | юрко

Re: Слава герою Украины.
"Слава герою України". Не знаю, не знаю. Ось недавно, на день пам'яті, відзначали ще живих ветеранів-канадців з Другої світової війни. Тут зрозуміло - боролися проти фашизму. З Ватутіним ніби так само - боровся проти фашизму. Але є заковика - на стороні іншої видозміни фашизму. Ніби один фашизм нищив, щоб встановити інший фашизм. І Ватутін його солдат. Це, чомусь, нікого не турбує.

Але, з другого боку, є ж поховання героїв німецьких фашистів. Адже і серед них були герої, які воювали за встановлення свого, не совєцького, фашизму. Чи є на їхніх могилах "Слава герою Німеччини"? Може. Може і пам'ятник в центрі якого німецького міста є. В повний зріст, з гордою поставою - німецький герой-фашист, захисник батьківщини від совєцького фашизму, котрий насувався на Німеччину при кінці війни.

А може краще чисто по-людськи, як тепер роблять, просто відзначати померлих солдатів, які виконували свій обов'язок. І загинули. Не ліпити політику до того.

Тому можна побачити, як колишні вороги - німецькі і канадські ветерани зустрічаються разом. Пиво п'ють. Кожен по-своєму герой. Але, скажімо, німець не герой Німеччини, яку захищав від нападаючого канадця. А просто тому герой, що був солдатом. То, може, краще було б для слави Ватутіна сказати - "Слава загиблому герою". Без України. Щоб не згадувати, що воював за нелюдську совєцьку систему. Так само, як німець-герой за нелюдську гітлерівську систему. Слава солдата залишиться при ньому, без підлості совка.
згорнути/розгорнути гілку відповідей
- 2002.11.29 | Roller
  
  Скажи
  юрко пише:
  > То, може, краще було б для слави Ватутіна сказати - "Слава загиблому герою". Без України.
  
  Скажи.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей
  - 2002.11.29 | юрко
    
    Re: так і кажу(-)
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    - 2002.11.29 | виталий
      
      Re: европейские порядки оценить азиатским-российским умом.....
      почему стоят памятники...да потому что смысл у свободных народов европы другой...а для нас это враждебная идеология...на свалку их все!!!
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      - 2002.12.01 | RTU
        
        Ніколи не чув, що ум має національність))()
      - 2002.12.02 | Чучхе
        
        Тупа Європа
        Може, там хтось і є розумний, але ті європейці, які зустрічалися мені на життєвому шляху були інтелектуально дуже бідні. Думаю, це не генетичне явище. Розумова обмеженість європейця сформована неефективною системою середньої та вищої освіти, а також феноменом "надспоживання", яке, як відомо веде до деградації людини як особистості так і біологічного виду.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        
        2002.12.02 | Мертві Бджоли Загудуть
        
        Поряда корєйцям під час подорожей до Європи:
        Шановний Чучхе,
        
        Коли Ви їздите до Європи не тиняйтеся імігрантськими кварталами. Ті всі афро-азіятські та східно-європейські "європейці" - втікачі, заробітчани, проституки й мафіозі дійсно є "інтелектуально дуже бідні". А особливо ж тримайтеся подалі від вихідців з есересеру - вони найкапосніші та найтупіші! Як закоренілі совки, вони здебільшого користуються/зловживають усіма пільгами цивілізованого світу й невпинно обпльовують його.
        
        Це - наслідок їхньої розумової обмежености сформованої неефективною системою середньої та вищої освіти, а також феноменом "совковости", яке, як відомо вже призвело до деградації людини як особистости так і біологічного виду.
        
        Хай живе Великий Керманич Кім-Ірсен!
        
        Чучхе пише:
        > Може, там хтось і є розумний, але ті європейці, які зустрічалися мені на життєвому шляху були інтелектуально дуже бідні. Думаю, це не генетичне явище. Розумова обмеженість європейця сформована неефективною системою середньої та вищої освіти, а також феноменом "надспоживання", яке, як відомо веде до деградації людини як особистості так і біологічного виду.
        
        2002.12.04 | Shooter
        
        Ги-ги :)))
        Ксенохвобія, Чучхе, ксенохвобія.
        
        Щодо "тупості" - то совок в n разів тупіший. Хоча думає, що він - наймудріший.
        
        Найкращою ілюстрацією цієї мудрости є старий совіцький анєкдот про успіхи совіцької медицини, коли апендицит спочатку вирізали, потім вирізали через сраку, пізніше робили те ж і тим самим способ, використовуючи автогена, і називали це все - русской ізобрєтатєльностью і научно-тєхнічєскім проґресом.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        
        2002.12.09 | Чучхе
        
        Відповідь землякам
        А як ще я маю ставитись до країн, які легалізували драп та педерастію і де учні молодших класів на уроках стріляють в учителів з вогнепальної зброї??????????????????????????????????????????????
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        
        2002.12.09 | Patriot
        
        Re: Відповідь землякам
        Педерастію легалізовано не у всій Европі. Учні в школах. Це вже впüлив масмедіа і зивілізації. В Україні також колись до того дійдуть. В нас педерастія не легалізована, але постсовітський прост6ір вправно постачає дитячу порнографію на захід, а половина парламенту також була помічена у зв"язках педерастичного спрямування.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        
        2002.12.09 | Чучхе
        
        Та я таку цивілізацію є....
        Patriot пише:
        > Педерастію легалізовано не у всій Европі. Учні в школах. Це вже впüлив масмедіа і зивілізації. В Україні також колись до того дійдуть.
        
        Якщо будемо триматись подалі від цього божевілля, то не дійдуть. Залиште європейцям їх проблеми. У нас і без того є чим зайнятися.
        
        >В нас педерастія не легалізована, але постсовітський прост6ір вправно постачає дитячу порнографію на захід, а половина парламенту також була помічена у зв"язках педерастичного спрямування.
        
        Аж половина? Огласітє вєсь спісок, пжалста
        
        2002.12.10 | Мертві Бджоли Загудуть
        
        Відповідь корейцям, нанайцям і гілякам - на захист "педерастії"
        Чучхе пише:
        > А як ще я маю ставитись до країн, які легалізували драп та педерастію і де учні молодших класів на уроках стріляють в учителів з вогнепальної зброї??????????????????????????????????????????????
        
        Шановний Чучхе,
        Дозвольте виступити на захист статевих меншин. Ваша зневага до "педерастів" є дещо недоречною в контесті сучасного політичного життя України. І ось чому. Гомосексуалісти ще нічого нікому поганого не зробили в Україні. Набаго більше шкоди людству впродовж історії людства наробили саме гетеросексуальні чоловіки, особливо ж агресивного типу "мачо" (чи "мужжжык").
        
        Гомосексуалізм завжди був дуже поширеним серед "творчої інтелігенції", починаючи ще з античних часів Греції та Риму. Чи нам тепер треба зневажати досягнення античної філософії, мистецтва й права тільки тому, що вони створювалися "педерастами", чи ж тому, що в тих країнах дуже толерантно ставилися до гомосесуалістів і лесбіянок?
        
        У деяких народів, у різні часи заборонялися певні способи сескуальної активности. Оральний та анальний секс - навіть між чоловіками й жінками - ще й дотепер сприймається з обуренням багатьма імпотентно-нудними й сексуально-репресованими бідаками в Україні.
        
        Шановний Чучхе,
        Не закликаємо Вас самому залучатися до неортодоксальних способів сексу, однак закликаємо толерувати тих, які займаються тим, що їм подобається, не заважаючи иншим. Це називається плюралізм. Гомосексуалістів треба толерувати й захищати від нападів - а не переслідувати чи навпаки сприяти їм.
        
        П.С. Якщо ми вживали й вживаємо слово "підар" у своїх постінгах на Форумі - мова йде тільки про емоційно забарвлене лайливе слово, а не про навмисну образу представників статевих меншин.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        
        2002.12.10 | Чучхе
        
        Та які ж вони геї? Вони справжні пі**ри!
        Мертві Бджоли Загудуть пише:
        > Чучхе пише:
        > > А як ще я маю ставитись до країн, які легалізували драп та педерастію і де учні молодших класів на уроках стріляють в учителів з вогнепальної зброї??????????????????????????????????????????????
        >
        >
        >
        > Шановний Чучхе,
        > Дозвольте виступити на захист статевих меншин. Ваша зневага до "педерастів" є дещо недоречною в контесті сучасного політичного життя України. І ось чому. Гомосексуалісти ще нічого нікому поганого не зробили в Україні. Набаго більше шкоди людству впродовж історії людства наробили саме гетеросексуальні чоловіки, особливо ж агресивного типу "мачо" (чи "мужжжык").
        
        Так-так. Якраз мирні військовики із толерантних до гомосексуалізму країн нещодавно заради втіхи бомбували Югославію (і мене в ній заодно).
        
        >
        
        > Шановний Чучхе,
        > Не закликаємо Вас самому залучатися до неортодоксальних способів сексу, однак закликаємо толерувати тих, які займаються тим, що їм подобається, не заважаючи иншим. Це називається плюралізм. Гомосексуалістів треба толерувати й захищати від нападів - а не переслідувати чи навпаки сприяти їм.
        
        Геївська ж пропаганда тим часом стає все більш оголтєлою і вже не вписується в концепцію якоїсь пригнобленої течії. Навпаки мені здається, що вже існують квоти для гомосексуалістів в середовищі тієї ж творчої інтелегенції, щось на ктшталт совєцьких квот у вузи для узбеків та антиквот для євреїв. А це на мій погляд і є дискримінацією. А при бажанні можна легалізувати і педофілію. Це такий європейський спосіб боротися із злочинністю - просто її легалізувати. Є на цю тему одне оповідання у Бредбері. Знайду - скину.
        
        Я б сказав би так. Якщо в Україні й залишилися гоміки явищем культурним, то в Європі вони стали явищем політичним, одним із наріжних каменів концепції "нової Європи". Щодо того, наскільки нездорова, дискримінаційна щодо ненасильників-гомофобів ситуація склалася на континенті можна судити хоча б з такого повідомлення:
        Нидерландский министр призвал депортировать местного имама - противника гомосексуализма
        Нидерландский министр иммиграции и натурализации Хилбранд Навийн (Hilbrand Nawijn) высказался за депортацию всех иммигрантов, совершивших преступления на территории страны, причем даже тех, кто уже стал гражданином Нидерландов, сообщает Associated Press.
        Поводом для столь резкого высказывания со стороны министра послужили действия известного в Нидерландах мусульманского священнослужителя, роттердамского имама Халида эль-Моумни (Khalid El Moumni).
        Эль-Моумни был обвинен в 2001 году в публичном оскорблении гомосексуалистов. В частности, имам называл гомосексуализм заразной болезнью. Подобные действия в Нидерландах являются уголовным преступлением.
        "Если он нарушил закон, его следует поймать, осудить и депортировать, - заявил Навийн в интервью нидерландской газете Algemeen Dagblad. - И это относится ко всем преступникам".
        
        **
        Ба більше: мій попередній допис стосувався не тільки педерастії як явища, а як складової більш розширеного "нового європейського порядку". Там було ще кілька негативних явищ перераховано і питано: на фіг нам вступати до Європи? Я так думаю, що в світі є кілька всесвітніх організацій, членство у яких просто необхідне для нормального функціонування держави. Наприклад, Всесвітній поштовий союз, тощо. Але я не можу зрозуміти призначення тих Госпланів, якими стали ЄС, ПАРЕ чи те ж НАТО. І чому ми маємо в них вступати? Щоб "наших" зольдат замість "їхніх" посилали в який-небудь Ірак?
        
        Європа? Без мене, будь ласка.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        
        2002.12.10 | Augusto
        
        Хтось абсолютно канкрєтно сП*здів.
        Хілбранд Навайн казав про висилку кримінальних іноземців абсолютно без зв'язку з Ель-Мумні, якого, як пізніше іншого імама -Хазелхуфа, суд виправдав, їх слова чомусь підпали під свободу совісті. Хілбрандт Навайн потім публічно казав, що він в момент інтерв'ю не виступав як міністр, а як приватна особа, добрячих він відхопив собі компліментів. Потім Хілбранд Навайн ще, знов таки, як потім виявилося, в приватному порядку, казав про необхідність введення смертної кари (якої інакше нема офіційно з ХІХ століття), потім про те, що йому неподобається бути депутатом, а весь парламент це "великий рітуал", виглядає на те, що він весь час щось каже. Його б і турнули вже на фіг, але кабінет же "демісіонарний" - себто він в відставці і зайнятий поточним керуванням до наступних виборів в січні 2003. Завдякі клоунаді таких типів як Хілбранд Навайн кабінет не простояв ніскільки, а зараз опозиція (переважно ліва) з насолодою чекає наступних кульбітів, публіка вже має досить від клоунади та ЛПФ покійного П.Фортайна, схоже, зникає з політичного обрію (ізі ком, ізі гоу, ізі лет мі гоу, БІСМІЛЛА! лет мі гоу... з пісні ще одного страшного підривного гамасєка - Фредді Меркюрі, Квін, Фредді ще був мусульманіном, він же з Ірану взагалі-то). Тепер, беруся стверджувати, що в Кучмаїні більше розпусти, наркоманії та СНІДу ніж в Голандії, в будь-яку годину доби.
        
        2002.12.10 | Mary
        
        Знаєте, хлопці, часом почитаєв ваші перли - руки опускаються :-(
        Як щодо геїв, так і щодо жінок, людей з ішним кольором шкіри, чи взагалі, з чимось ІНШИМ - таке враження що навіть більшість майданівців з печери ще не вилізла.
        Навіть не знаю, які аргументи на цій стадії можна подавати - що геї також люди? Що жінки мають право користуватися своїми головами, а не лише статевими органами, і при тому залишатися жінками? (останній приклад - не про Чучхе, а про інших любителів традиційних уявлень про світ - недавно вони на релігійному форумі про жінок балакали.)
        Одним словом - підтримую бджіл руками і ногами з уточненням (Бджоли, якщо ви не маєте нічого проти геїв, тоді логічним би було вилучити лайки відповідного походження із вашого лексикону. Інакше ваша позиція є непослідовною.)
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        
        2002.12.11 | Мертві Бджоли Загудуть
        
        Роз"яснення щодо уточнення. А також про карму москалів
        Шановна Мері,
        
        Дякуємо за підтримку руками й ногами
        З огляду на наші мертво-бджолино-загудущі постулати про переселення душі, себто реінкарнацію, будь-які зовнішні ознаки нашої фізичної форми протягом ось цього життя є несуттєвими. Можна народитися й жити своє поточне життя гомосексуалістом чи комуністом, фашистом чи сіоністом, жінкою чи чоловіком, людиною чи твариною, романом-шарпом чи германом-дамбом, роліком чи валіком - все одно прийде час померти, позбутися цього нещасного тіла й отримати нове. (Ідеально ж взагалі не втілюватися більш ні у кого й ні у чого, а просто перебувати у нірвані )
        
        За всесвітніми законами карми перевтілення у наступному житті відбувається на підставі вчинків у попередньому житті. От і виходить, що той хто переслідував гомосексуалістів наступного разу народиться й сам таким - щоб на власній шкурі відчути усі приємности й неприємности...
        
        Так само й жіноча доля. Ми переконані, що кожен мачо-чоловік, після наполегливої та цілеспрямованої медитації може розпізнати у своїй свідомости якісь спогади про свою власну "жіночу" долю, власну вагітність, пологи тощо... Питання тільки у ясности розуму й довгостроковлму утриманні від горілки й сала - і можна буде пригадати ще й не таке.
        
        Але найгірша карма на Землі - це народитися ...москалем
        
        (Очевидно, ми таки маємо first-hand knowledge про життя-буття москалів - у своїх попередніх реінкарнаціях нам пригадалося життя у Північній Пальмірі, де ми закінчували Пажеський Корпус, шляхетно служили у Кавалергардському полку, завзято воювали й померли за родіну, за царя й за свою тодішню віру...)
        
        А стосовно лайки й вживання слова "підар" - каємося. Однак тут є і пом"якшуючі обставини, адже це слово ми вживали щодо двох Пітерів - Пітеря Бірня й Пітеря Лютого (Йуріа Швєтса). Їхні імена дуже вдало римувалися... соррі!
        Шановна Мері, урочисто обіцяємо це слово більше не вживати!
        
        А ту перепалку про жінок ми читали. Однак, не було бажання глибоко влізати у ту тему, бо свідомість переважної більшости українського чоловічого населення щодо питань статі й сексу перебуває на рівні недорозвиненого дикунства. Приблизно так само, як і в політиці.
        
        З найкращими побажаннями,
        МБЗ (нажаль, цього разу ані гомосексуаліст ані жінка)
        
        Mary пише:
        > Одним словом - підтримую бджіл руками і ногами з уточненням (Бджоли, якщо ви не маєте нічого проти геїв, тоді логічним би було вилучити лайки відповідного походження із вашого лексикону. Інакше ваша позиція є непослідовною.)
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        
        2002.12.11 | Чучхе
        
        По суті я нічого не почув
        Я кажу про те, що існує дискримінація навпаки і якщо фактично узаконені квоти для геїв чи негрів то це не правильно: тре щоб всі були рівні.
        
        -а мені кажуть що я в іншому житті нарожусь педерастом і знову ж таки щоб всі були рівні.
        
        Вертаючись ж до геївського лоббі. Можна сказати, що під його тиском багато грошей, виділених на медичні дослідження переорієнтовано на дослідження СНІД, в той час, як від світі в 1000 раз більше людей гине від сухот. Але ж від СНІДу переважно гинуть представники певних соціальних груп а сухоти демократично косять всіх підряд.
        
        Я кажу, що я проти Європи, бо не розумію, чому чиновник з припустумо Австрії має визначати розмір рибальської сітки припустімо в Данії, а такий же чиновник з Великобританії має визначати міцність бренді Слєнчєв Бряг в Болгарії. І думаю, що така система економічно не виправдана і працює, лише за рахунок вироблення власного ресурсу. І краще туди не лізти.
        
        -і не отримую на це жадної відповіді
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        
        2002.12.11 | Мертві Бджоли Загудуть
        
        Властиво, а в чому суть? (Без Шекспіру б.л., бо той з Європи!)
        Чучхе пише:
        >
        > -і не отримую на це жадної відповіді
        
        І не отримаєте, шановний Чучхе!
        
        У чому суть Вашого питання?
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        
        2002.12.11 | Чучхе
        
        Вертаючись до основ
        Мертві Бджоли Загудуть пише:
        > У чому суть Вашого питання?
        
        Питання: який сенс нам, щойно вийшовши з союзу Радянського вступати до союзу Європейського.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        
        2002.12.11 | Augusto
        
        Немає сенсу. Ніхто не бере.
        Чучхе пише:
        
        > Питання: який сенс нам, щойно вийшовши з союзу Радянського вступати до союзу Європейського.
        
        Відчуйте різницю: банди дикунів-вбивць з Сходу окупували УНР, "приєднали" таким чином до СССР. До ЄС навіть не зве ніхто, ось бачите і візи не дають: не лізьте, облиште, займайтеся своїм - кришуйте, беріть аткатнова, пояснюйте всім, що так і треба, що в тому є сермяжна вона ж посконна "канкрєтна пацаняча дімакратія", ніхто ж не заважає? Ви, вибачте, прирівнюєте шлюб з згвалтуванням і хочете, щоб Вас при тому сприймалі "як рівного"?
        
        2002.12.11 | Augusto
        
        ІМХО сам суть забув поставити в перше повідомлення?
        По-перше, як саме виглядає "пропаганда гомосексуалізма"? Я якось жодного разу не бачив, може це плакати на стінах з малюнками та гаслами: "Громадяне, займайтеся гомосексуалізмом!", "Смокчи його, він виріс для народа!"? По друге, чому чиновник з Австрії має визначати розмір сітки для болгарського бренді в Данії? Це теж якось прослизнуло повз увагу. Я розумію з Ваших повідомлень, що Ви ІМХО стурбовані та непевні своєї сексуальної орієнтації, тому залишатися НЕгамасєком вже є важкою працею для Вас, але при чому тут Захід?
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        
        2002.12.11 | Чучхе
        
        Re: ІМХО сам суть забув поставити в перше повідомлення?
        Augusto пише:
        > По-перше, як саме виглядає "пропаганда гомосексуалізма"? Я якось жодного разу не бачив, може це плакати на стінах з малюнками та гаслами: "Громадяне, займайтеся гомосексуалізмом!", "Смокчи його, він виріс для народа!"?
        
        сходіть на pidor.com або gay.org.ua - побачите. І не пробуйте розгадати мою орієнтацію. Може я й сам "із етіх". Вам до того не має бути ніякого діла.
        
        По друге, чому чиновник з Австрії має визначати розмір сітки для болгарського бренді в Данії? Це теж якось прослизнуло повз увагу. Я розумію з Ваших повідомлень, що Ви ІМХО стурбовані та непевні своєї сексуальної орієнтації, тому залишатися НЕгамасєком вже є важкою працею для Вас, але при чому тут Захід?
        
        Ні. Я змалював нинішню дійсність Госплану що перейменувався на ЄС. Можливо трохи утровано, але форум - не те місце, де б я міг писати аналітику. Мені за це не платять. Вибачте.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        
        2002.12.11 | Augusto
        
        Таким чином пропаганда йде з Сходу на Захід?
        Чучхе пише:
        
        > сходіть на pidor.com або gay.org.ua - побачите.
        
        Ніколи не пробували НЕ завітати на такі сайти????? Це важко, але ось я не ходив ніколи і зараз не збираюсь: мені не цікаво.
        
        Чиновник з Австрії не має ніякого права писати закони для Данії. ЄС, або не ЄС.
        
        2002.12.11 | Shooter
        
        На педерастичну нуту
        Кумедна така "дискусія".
        
        Спочатку лише нагадаю, що гомесексуалізм в Україні є легальним. Нелегальним він був в третьому райху, де педерастів відправляи в топки, і в Совіцькому Союзі, де педерасти сиділи в тюрмі. Два приклади без сумніву гідні наслідування.
        
        Чучхе пише:
        >
        > Я кажу, що я проти Європи, бо не розумію, чому чиновник з припустумо Австрії має визначати розмір рибальської сітки припустімо в Данії, а такий же чиновник з Великобританії має визначати міцність бренді Слєнчєв Бряг в Болгарії.
        
        По-перше, чиновники НЕ ВИЗНАЧАЮТЬ, а домовляються. Те, що Ви не розумієте, що подібні домовленості є вигідні всім перерахованим - то є Ваші проблеми.
        
        >І думаю, що така система економічно не виправдана і працює, лише за рахунок вироблення власного ресурсу.
        
        Так-так. Саме тому, мабуть, GDP маленьких Нідерландів дорівнює GDP Росії. І саме тому, мабуть, європейські країни займають перші місця, скажімо, за рівнем життя - позаминулого року Швейцарія, минулого року Люксембург.
        
        >І краще туди не лізти.
        
        Чучхе, моя Вам дружня порада - не лізьте там, де абсолютно ніхера не петраєте - в економіку
        
        А признайтесь чесно, що просто Вашому серцю набаго миліший Ростов-папа, ніж впорядкована і прилизана "підерастична Європа".
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        
        2002.12.11 | Чучхе
        
        А Ви влучно зловили мою думку
        > А признайтесь чесно, що просто Вашому серцю набаго миліший Ростов-папа, ніж впорядкована і прилизана "підерастична Європа".
        
        А що. Мабуть що так (хоча до Росії маю певні зауваження). Але Пекін (не були?) мені миліший за Берлін - однозначно. Мають же на Україні бути свої орієнталісти. До поняття валового продукту у мене є заперечення. Я - ОСОБИСТО Я - не відчуваю себе частиною валового продукту. Я чув що й в СРСР цей продукт був немаленький. Мені те до лампочки. А про Європу можу розказати, як у мене ночує жінка - громадянка України з Херсону, що не може виїхати до своїх доньки до онуки в Італію. І як її принижують в посольстві, коли вона просить візи, щоб їх провідати (це що італійці мстяться за успіхи своїх військ під Сталінградом?). А я ще чув, що в Італію проїхати найлегше з усих європейських країн.
        
        Це що не расизм, при якому щоправда, б"ють не по морді а по паспрорту?
        
        І не кажіть, що так робиться тому, що з України їде багато нелегальних мігрантів. Я - ОСОБИСТО Я - сто років не хочу жити в цьому субетносі, хоча б міг би принексти йому якусь користь (бізнес не має кордонів) якби МЕНЕ - ОСОБИСТО МЕНЕ (а не населення україни) - визнавали там за істоту рівну собі. І хоча б признають той пункт декларації прав людини, де написано про право вільно пересуватися і вільно змінювати країну проживання.
        
        І щодо геїв. Думаю, підкреслення того, що та чи інша людина є гомосексуалістом є дискримінацією (принаймні в первісному значенні цього слова - "виділення за особливою ознакою"). Тобто будь-яка людина, яка, наприклад пише, що Елтон Джон - гей, його дискримінує, так само, якби написала наприклад Льюїс - брудний ніггер.
        
        То що я є дискримінатор геїв? Та вся євро-американська опінія є їх дискримінаторами!!!
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        
        2002.12.11 | Shooter
        
        Швидше, Ви ніяк не можете вловити мою.
        Чучхе пише:
        > > А признайтесь чесно, що просто Вашому серцю набаго миліший Ростов-папа, ніж впорядкована і прилизана "підерастична Європа".
        >
        > А що. Мабуть що так
        
        Ну ось і все пояснення - алогічне і емоційне. Типове для хахлів, впавших в меланхолію.
        
        >До поняття валового продукту у мене є заперечення. Я чув що й в СРСР цей продукт був немаленький.
        
        Порівняно із розвинутими країнами Європи - маленький. Що й було причиною низького рівня життя і краху сіціалістічєской економіки.
        
        >А про Європу можу розказати, як у мене ночує жінка - громадянка України з Херсону, що не може виїхати до своїх доньки до онуки в Італію. І як її принижують в посольстві, коли вона просить візи, щоб їх провідати (це що італійці мстяться за успіхи своїх військ під Сталінградом?). А я ще чув, що в Італію проїхати найлегше з усих європейських країн.
        > Це що не расизм, при якому щоправда, б"ють не по морді а по паспрорту?
        
        Це, Чучхе, намагання зберегти свій ринок праці. І я би поступав на місті італійців абсолютно едентично. А Ваша знайома, маючи хоч трохи життєвої мудрості, не заїкалась би про внучку - і з візою би не було жодних проблем.
        
        > І не кажіть, що так робиться тому, що з України їде багато нелегальних мігрантів.
        
        Саме тому і робиться. І тому, що 90% еміґрантів працює "на чорно", створює вище безробіття, не платить податки, створює "додаткову криміналіту" етс.
        
        >І хоча б признають той пункт декларації прав людини, де написано про право вільно пересуватися і вільно змінювати країну проживання.
        
        ГИ :))
        Чучхе, не смішіться.
        
        Щодо гомесксуалістів (чомусь це для Вас "болюча точка"), то спішу Вас запевнити, що в Україні підерасів набагато більше, ніж в Європі гомосексуалістів. Он тільки на всю сучасну владу і майже всю "еліту" глянтье - суцільні підераси. Єдине, що єднає Європу (навіть, скажімо, таку порівняно бідну як Чехія)і Україну в цьому питанні - так це те, що ні там, ні там не звертають на це уваги.
        
        Зате підераси в Європі (особливо, так би мовити, публічні) і гомосексуалісти в Україні є предметом підвищеної цікавости і гнівного засудження - дещо видмозмінені акценти, нажаль.
        
        Дженералли, міг би Вам навести сотні прикладів (загальних чи конкретних), чому Європа є краще, а постсовок гірше. Але Ви ж вірите, що все є якраз навпаки. І тут вже нічим не зарадиш.
        
        2002.12.12 | Мертві Бджоли Загудуть
        
        Чучхе, а Ви цитатничок Мао завжди зі собою маєте?
        Чучхе пише:
        > ... Але Пекін (не були?) мені миліший за Берлін - однозначно. Мають же на Україні бути свої орієнталісти.
        
        Шановний Чучхе,
        
        А в тому Пекіні напевно Ваш улюблений майдан - Тянь-Аньмин (на танках не каталися? по студентах? чи по фалунгонгах), а вишиваний рушник з портретом Мао Ви вже купили?
        
        А от Лхаса (не були!) нам миліша за Пекін - однозначно. Особливо ж палац Потала - колишня резиденція Далай-Лами... Якби то звідти ще місцевих москалів (тобто китайозних колонізаторів-комуністів) геть повиганяти
        і щоб Далай-Лама зміг повернутися з екзилі на свою батьківщину!
        
        Мають же на Україні бути свої орієнталісти-НЕмаоїсти (скажімо, буддисти, ламаїсти, чи просто послідовні антикомуністи, та ще й "націоналістичні" прихильники Самістійного і НЕзалежного Тібету! )
        
        Ом-мані-падме-гумммммммм
        
        2002.12.09 | Patriot
        
        Re: Тупа Європа
        О цей міф ми самі собі і створили. Ми такі розумні, а всі решта такі тупі і обмежені. Але порівнявши навчання у Европі і Україні приходиш до висновку, що багато в чому їхня сисртема ефективніша і досконаліша. Так, вони не знають настільки добре історію України, але кожен робитьсаме свою справу і робить її фахово.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        
        2002.12.10 | Чучхе
        
        Re: Тупа Європа
        Patriot пише:
        > Але порівнявши навчання у Европі і Україні приходиш до висновку, що багато в чому їхня сисртема ефективніша і досконаліша. Так, вони не знають настільки добре історію України, але кожен робитьсаме свою справу і робить її фахово.
        
        Якраз це й погано. Як казав класик, спеціаліст вузького профілю буде знати лише все більше про все менше, поки не дізнається все про нічого і нічого про все.
        
        Я скидав допис мого приятеля, думки якого я поділяю цілком, в бібліотеку http://maidan.org.ua/news/view.php3?bn=maidan_lib&key=1002922421&first=&last=&pattern=Абрам%20Фет
        
        Хоча мова там більше про Америку, а Європа десь осторонь, але мова йде не про конкретну країну, а про тенденції в Західному світі.
2002.11.29 | Нестор Мазепа

Кому що, а нацисту Ролєру -- нацистські герої
Не було в вас ніяких перемог, були лише безглузді жертви нелюдської системи. І досі лишаються, через ваше прославляння тієї системи.
згорнути/розгорнути гілку відповідей
- 2002.11.29 | Л.К.
  
  Re: Консультація.
  Витяг із правил поведінки на форумі:
  
  0. Підміна обговорення теми образами опонента, опонентів, інших учасників форуму
  -------
  
  Прямі образи учасників форуму, висловлені як у формі "Петя - дурак", так і у формі "Каков дурак этот Петя!", вилучаються модератором незалежно від того, чи дійстають вони відповідь у тому ж дусі, чи ні.
  
  Розмови між учасниками форуму, що містять виключно особисті випади (тобто - не містять нічого більше), вважаються офтопіком та можуть бути видалені модератором без попередження.
  
  У разі систематичного (більше трьох разів) порушення правил форуму з боку конкретного учасника його доступ до форуму може бути блоковано адмін-групою.
  http://maidan.org.ua/n/faq/984426137
  згорнути/розгорнути гілку відповідей
  - 2002.12.01 | RTU
    
    Якби це правило підтримувалось, то на Майдені не залишолись би
    нікого, особисто це стосується тих майданівців, які все не можуть втямити, що Росія, це інша держава, і кляти москалів немає цензу, потрібно своє відбудовувати.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    - 2002.12.01 | Мертві Бджоли Загудуть
      
      Гаразд, погоджуємося - wrong дієслово!
      RTU пише:
      > нікого, особисто це стосується тих майданівців, які все не можуть втямити, що Росія, це інша держава, і кляти москалів немає цензу, потрібно своє відбудовувати.
      
      Шановне RTU,
      
      Щиросердно погоджуємося з Вами стосовно того, що на Майдані клясти москалів не варто - бо це дієслово дійсно не охоплює усього того широкого комплексу дій та заходів, які необхідно якнайскоріше застосувати щодо москалів. Кляти їх не треба, бо їх спершу необхідно АНІГІЛЮВАТИ (?), ВИПАРУВАТИ, ЛІКВІДУВАТИ, ВИКОРЧУВАТИ, ПРОПОЛОТИ Й РОЗКЛАСТИ СУШИТИСЯ НА СОНЕЧКУ...
      
      А для того, щоб своє вибудовувати вже ПІСЛЯ москалів, то необхідно буде ще провести увесь той складний комплекс дій і заходів щодо власних рогулів і наших українських щирих довбойобів і сільських злодіїв на кшталт Чма, яну-Чинганчгуковича, Чучмечука, Члентвина, Чрадченка, Чфіскуна, Чюшченка, Чмороза, Чмюлі Чмимоченчихи ет четера...
- 2002.11.29 | Roller
  
  http://www.maidan.org.ua/news/view.php3?bn=maidan_free&key=10386
  http://www.maidan.org.ua/news/view.php3?bn=maidan_free&key=1038604996&first=&last=
2002.11.29 | Roller

"Учи матчасть " (полный текс) есть парк имени Н. Ф. Ватутин

Игорь Зернов

ЗАБЫТЫЙ ГЕНЕРАЛ

К 100-летию со дня рождения Н. Ф. Ватутина

Имя генерала армии Николая Федоровича Ватутина, одного из выдающихся советских полководцев, не часто упоминается в литературе об истории Великой Отечественной войны. Так получилось, что в послевоенный период Н. Ф. Ватутин — бывший первый заместитель начальника Генерального штаба Вооруженных Сил CCCР в 1940—1941 годах, защищавший в 1941 году Ленинград, командовавший в 1942—1944 годах Юго-Западным, Воронежским, 1-м Украинским фронтами, внесший решающий вклад в победу под Сталинградом и на Курской дуге, разработавший и осуществивший одну из наиболее блистательных операций Второй мировой войны — Корсунь-Шевченковскую, освободивший “мать городов русских” — Киев, оказался забытым в ряду своих славных боевых соратников: Жукова, Василевского, Рокоссовского, Конева, Мерецкова и других. Во многом это объясняется его ранней, трагической гибелью после ранения в феврале 1944 года. Другие командующие фронтами, исключая Черняховского, благополучно дошли до Победы, продолжили службу в рядах армии, стали Маршалами Советского Союза, издали мемуары, участвовали в общественной жизни страны. Их заслуги перед народом и государством были достойным образом оценены. Ватутину достались лишь короткие строчки в энциклопедических словарях о Великой Отечественной войне, скупые упоминания в мемуарах. Его судьба не описана в серии “Жизнь замечательных людей”, и звание Героя Советского Союза присвоено посмертно лишь спустя 20 лет после окончания войны. За все послевоенные годы его памяти посвящены всего две небольшие книги, одна из которых, изданная в 1954 году, хотя и носит название “Путь генерала”, рассказывает не столько о Ватутине, сколько о Хрущеве. Тот факт, что начиная с Курской дуги Хрущев был членом Военного Совета фронтов, которыми командовал Ватутин, сыграло свою роль, главным образом, негативную, ибо при Хрущеве написать о Ватутине никто не успел, а уж в последующий брежневский период писать о Ватутине, наверное, стало неудобным, так как это в какой-то степени повышало авторитет Хрущева. Сам Хрущев в своих воспоминаниях говорит о Ватутине лишь в связи с какими-то иными, значимыми для него событиями или фактами, но никак не связанными с личностью и делами генерала.

В 60—70-е годы практически все крупные военачальники военной поры, а кое-кто и не по одному разу, изложили свои воспоминания о войне. Маршалы и генералы писали о своих победах, меньше — о поражениях. По-человечески это вполне понятно. Режиссеры снимали фильмы о войне, композиторы слагали песни, поэты — стихи. Ватутину не дано было изложить собственное понимание тех далеко ушедших от нас событий, доказать свою правоту и отбиться от необоснованных обвинений. В отличие от истории человеческий разум свободно оперирует понятием “если бы”. Какими выдающимися стратегическими операциями он мог бы прославить русское оружие, сколь много мог бы сделать для укрепления нашей армии. Н. Ф. Ватутин — человек высокого, трагически срезанного полета. В. И. Успенский, автор популярной серии книги “Тайный советник вождя”, так оценивает личность генерала: “В Ватутине Сталин видел не только военачальника, способного провести операцию любой сложности, не только человека, способного выдвинуть интересные и важные соображения, но и еще свой надежный военно-кадровый резерв. Понадобится — Ватутин займет пост начальника Генерального штаба, он же был заместителем не у кого-нибудь, а у самого Шапошникова. Народный комиссар обороны? — тоже вполне созрел. Подумывал Сталин даже о том, чтобы назначить Ватутина наравне с Жуковым заместителем Верховного Главнокомандующего, дабы впоследствии вообще передать Ватутину все бразды военного правления. Справится, это безусловно. А поскольку Ватутин сам никогда не стремился к власти, то никаких политических амбиций от него можно было не ожидать. В Николае Федоровиче, безусловно, видел Жуков сильного соперника, главного своего конкурента. Тем более что Николая Федоровича очень ценил и выделял Верховный Главнокомандующий. Так что со временем Ватутин вполне мог “обскакать” Жукова”.

Разумеется, это не бесспорный вывод, но и он не безоснователен. Что поделать, место на вершине пьедестала всегда одно, и в истории о Войне его по праву занял Г. К. Жуков. Военная история повествует прежде всего о крупнейших победах или поражениях, остальное находится в тени.

Но если в забвении оказываются лучшие военачальники, примиряться с этим нельзя. Герои не должны оставаться в безвестности. Обязанность потомков — воздать должное ушедшим. Спустя более полувека непросто всмотреться в события того времени. И тем не менее документальные материалы военной поры свидетельствуют о том, что ко времени своей смерти в заслугах перед Отечеством, кроме Жукова, не уступал Ватутин никому из тех военачальников, кто впоследствии оставил о себе более заметный след в истории.

Попробуем проследить жизненный путь Н. Ф. Ватутина, одновременно сверяя его военную карьеру с боевым путем его товарищей. О человеческих качествах Ватутина известно немного. Он — полководец и именно этим интересен потомкам. Г. К. Жуков в книге “Воспоминания и размышления” пишет: “Чувство ответственности за порученное дело было у него развито чрезвычайно. Обладал завидной способностью коротко и ясно излагать свои мысли. Отличался исключительным трудолюбием и широтой оперативно-стратегического мышления”. А. М. Василевский отмечал сдержанность Ватутина в оценках своих подчиненных. Важно подчеркнуть, что на долю Ватутина пришлось время наибольшего напряжения сил народа и государства под натиском немцев в начальный период войны и время перелома в войне.

Основными соперниками Ватутина на служебном поприще, в хорошем смысле слова, были Г. К. Жуков, А. М. Василевский, К. К. Рокоссовский, К. А. Мерецков, И. С. Конев, А. И. Еременко. Маршалы старшего поколения: К. С. Тимошенко, С. М. Буденный, К. Е. Ворошилов оказались не на высоте требований новой войны. Д. Г. Павлов был расстрелян, а М. П. Кирпонос погиб в начале войны. Другие выдвинулись в конце ее, уже после смерти Ватутина: Черняховский, Малиновский, Баграмян, Толбухин и другие. Смерть нашла Ватутина на взлете его военной карьеры. После войны и по сию пору в среде военных историков не утихают споры, кто из наших полководцев был самым-самым... В. М. Молотов в известной книге Ф. Чуева “Молотов. Полудержавный властелин” рассуждал так: “По характеру для крутых дел Жуков больше подходил. Но Рокоссовский при любом раскладе в первую тройку всегда войдет. А кто третий — надо подумать...” Судя по акцентам, А. М. Василевский расставлял полководцев в следующем порядке: Жуков, Конев, Рокоссовский, Ватутин, Малиновский. Г. К. Жуков в своих воспоминаниях избегал такой постановки вопроса. Немаловажное значение имел и тот факт, что Ватутин был моложе своих соратников-соперников. Еременко — 1892 года рождения, Василевский — 1895-го, Жуков и Рокоссовский — 1896-го, Мерецков и Конев с 1897 года. Ватутин же родился уже в 20-м столетии — в 1901 году, а разница в четыре и более лет для карьеры значение имела немалое.

Почти все наши выдающиеся военачальники того времени родились в бедных крестьянских семьях. Не был исключением и Ватутин. Он родился 16 декабря 1901 года в семье крестьянина Курской губернии, где кроме него было четверо сыновей и пять дочерей. Способный мальчик отлично учился в начальной школе, но только Октябрьская революция (нравится это кому-то или нет) дала возможность Ватутину, как и многим тысячам его сверстников, раскрыть свои способности. С апреля 1920 года он в Красной Армии. Служил на Украине и в Сибири, связав навсегда свою жизнь с армией. В 1929 году закончил военную академию имени М. В. Фрунзе. Труд и талант офицера делали свое дело, Ватутин успешно продвигался по служебной лестнице. Более пяти лет он служил начальником штаба дивизии, поступил в Военную академию Генерального штаба, закончив ее в 1937 году. То был славный выпуск. Полковник А. И. Антонов — будущий первый заместитель начальника Генерального штаба — получил назначение на должность начальника штаба Московского военного округа, полковник М. В. Захаров — будущий Маршал Советского Союза — стал начальником штаба Ленинградского военного округа, полковнику Ватутину предписано было направиться в Киев, на должность начальника штаба военного округа. Это был уже качественно новый уровень работы. В Европе немецкие войска уже начали последовательно подминать под себя ближних и дальних соседей. Война приближалась к границам Советского Союза, и в Киевском военном округе ее приближение чувствовали особенно остро. В личном деле Ватутина в те годы неизменно значилось: “Очередным отпуском не пользовался”. Потенциал молодого генерала был замечен Сталиным. В августе 1940 года, когда вместо Б. М. Шапошникова начальником Генерального штаба стал генерал армии К. А. Мерецков, Ватутина назначили начальником Оперативного управления, а вскоре он уже первый заместитель начальника Генштаба.

Многое мог бы рассказать Ватутин и о первых днях войны, когда начальник Генштаба Жуков с 23 по 26 июня находился на фронте и его обязанности выполнял Ватутин. В стенографическом отчете о встречах и беседах Сталина в первые недели войны фамилия Ватутина встречается едва ли не чаще других. В ночь на 22 июня Ватутин с Жуковым готовили директиву о приведении всех войск приграничных округов в боевую готовность. По указанию Ставки 22 июня в помощь командованию фронтами разъехались Жуков, Шапошников, Кулик, Соколовский. Об этом периоде немало написано... Сталин нервничал и был склонен винить во всем командование Западным фронтом. Жуков, находившийся на Юго-Западном фронте, постоянно созванивался с Ватутиным. “Поздно вечером 26 июня я прилетел в Москву и прямо с аэродрома — к И. В. Сталину. В кабинете И. В. Сталина стояли навытяжку нарком С. К. Тимошенко и мой первый заместитель генерал-лейтенант Н. Ф. Ватутин. Оба бледные, осунувшиеся, с покрасневшими от бессонницы глазами. И. В. Сталин был не в лучшем состоянии”, — пишет Жуков в своих мемуарах.

В июне 1941 года, еще до начала войны, Ватутину было присвоено звание генерал-лейтенанта.

Неудачные действия советских войск в начальный период войны повлекли кадровые перемены. К тому же, вероятно, можно согласиться с мнением Жукова и Василевского, которые считали, что Сталин до войны и в ее начале недооценивал деятельность Генерального штаба. Главное беспокойство вызывало положение дел на Центральном фронте. Укрепить его было необходимо. 29 июля 1941 года Жуков писал: “Поставить во главе фронта опытного и энергичного командующего. Конкретно предлагаю Ватутина”. Но Сталин тогда рассуждал по-другому. Сам Жуков не удержался в должности начальника Генштаба, получив в командование ничего не решавший и не имевший людей Резервный фронт, оставив пост начальника Генштаба Б. М. Шапошникову. Ватутин вряд ли знал о предложении Жукова. Слишком горячие деньки переживали в те месяцы и генералы, и рядовые. Немцы рвались к Ленинграду. К десятым числам июля Ватутин возглавил штаб Северо-Западного фронта. Вскоре за Ватутиным прибыл и новый командующий фронтом генерал-майор Собенников, обладавший гораздо большим, чем Ватутин, командно-строевым стажем и сражавшийся в этих местах еще в Первую мировую войну. Задача фронту была понятной: вместе с Ленинградским фронтом остановить немцев, стремившихся с востока отрезать Ленинград от Москвы. Именно в этих местах военная судьба впервые столкнула Ватутина с Э. Манштейном, старым прусским генералом, заместителем начальника генштаба германской армии, начавшим службу в генштабе чуть ли не за четверть века до того, как ее начал Ватутин. Впоследствии они будут действовать друг против друга на главных стратегических направлениях войны. В те дни Манштейн — “лучший представитель германского генерального штаба” и “лучший стратег восточного фронта” — гнал свои танковые дивизии на Ленинград. Танковые клинья принесли много успехов немцам во время Второй мировой войны. Испытывая недостаток и в вооружении и в людях, Ватутин успешно отражал атаки немцев. Начальник генштаба германских сухопутных войск Гальдер писал в то время в своем дневнике: “Снова наблюдается большая тревога по поводу группы армий “Север”, которая не имеет ударной группировки и все время допускает ошибки... На фронте группы армий “Север” не все в порядке по сравнению с другими участками Восточного фронта”. Так сами немцы оценивали свои “успехи” на участках фронта против Ватутина. Под Псковом советские войска атаковали ослабленные фланги танкового корпуса немцев. Организованный Ватутиным контрудар был настолько сильным, что 8-я танковая дивизия, 3-я моторизованная дивизия и части дивизии СС “Мертвая голова” были разбиты и отброшены на 40 километров. В тот раз Манштейн недолго стоял против Ватутина, немецкое командование перевело его на юг. Решительного стратегического успеха на Северо-Западном фронте противник добиться не сумел, ибо за время перегруппировки немцев подошли резервы Ставки, улучшилось взаимодействие войск фронта. Немцы захватили Псков и Новгород, но это было пределом их сил. Уже в начале мая 1942 года Северо-Западный фронт начал наступление против войск 16-й немецкой армии в районе Демьянска. Сражение, длившееся почти месяц, не принесло явного успеха, слишком мало в тот период у нас было войск и техники. Но даже при этих условиях противнику был нанесен большой урон.

...И вот Сталинград. В двух крупнейших битвах Второй мировой войны на Восточном фронте: под Сталинградом, и под Курском — рядом были два командующих фронтами — Рокоссовский и Ватутин. Но как же по-разному сложилась их судьба. Рокоссовский воевал до конца войны. Стал Маршалом, принимал Парад Победы, возглавлял Министерство обороны Польши, был заместителем министра обороны СССР. Кавалер многих орденов и медалей, автор мемуаров о войне. А о Ватутине забыли. Хотя, пока был жив, не уступал в ратном искусстве ни одному из командующих фронтов, включая и Рокоссовского.

После 3 июля 1942 г. был разделен Брянский фронт. Командующим новым Воронежским фронтом стал Ватутин, Брянским, вместо Ф. И. Голикова, Рокоссовский. В конце сентября произошли дальнейшие перемещения, Рокоссовский стал командовать Донским фронтом, Еременко — Сталинградским фронтом. Чуть позже Сталин согласился с единым мнением Жукова и Василевского, что командующим новым Юго-Западным фронтом должен стать Ватутин. Его фронту предстояло сыграть главную роль по окружению сталинградской группировки противника. Направления главных ударов были избраны таким образом, что приходились на сателлитов Германии, боеспособность которых, конечно же, была ниже, с последующим выходом на фланги и в тыл 6-й армии Паулюса. На первом этапе контрнаступления основную роль выполнял Юго-Западный фронт, а Донской должен был нанести два вспомогательных удара. Контрнаступательная операция Юго-Западного и Донского фронтов началась 19 ноября, а Сталинградского на сутки позже. Разница в сроках объяснялась тем, что перед Юго-Западным фронтом были более сложные задачи. Он находился на большем удалении от района предполагавшегося соединения советских войск, и ему предстояло форсировать Дон. Глубина прорыва для ударной группировки Юго-Западного фронта намечалась в 120 километров, а для Сталинградского фронта до 100 километров. Развить успех надо было за 3—4 дня, чтобы завершить окружение вражеских войск. Численный состав Юго-Западного и Сталинградского фронтов был примерно равным, у Донского фронта примерно на 100 тысяч человек меньше. Единственный фронт, где противник имел численный перевес в личном составе, был Юго-Западный фронт. Операция по окружению вражеских войск носила название “Малый Сатурн” и проходила с 19 ноября по 16 декабря 1942 года. Уже 19 ноября войска Юго-Западного фронта прорвали оборону и переправились через Дон. Части Юго-Западного и Сталинградского фронтов, первоначально разделенные расстоянием свыше 200 километров, неудержимо шли на соединение. 23 ноября советские войска замкнули кольцо окружения в районе хутора Советское.

В окружении оказались 6-я и часть сил 4-й танковой армии в составе 22 дивизий численностью около 330 тысяч человек. Общая протяженность внешнего фронта составила более 450 километров, а прикрывалось войсками чуть больше половины. Однако сплошной линии обороны не было и у немцев. В ходе операции “Малый Сатурн” войска Юго-Западного фронта взяли в плен 60 тысяч солдат и офицеров, освободили около 1250 населенных пунктов. Войска Сталинградского фронта взяли в плен 16 тысяч человек и освободили 130 населенных пунктов. Но борьба за Сталинград не закончилась. Группа армий “Дон” под командованием Манштейна пыталась деблокировать окруженные немецкие войска. В ходе операции “Сатурн” стремительные действия Юго-Западного фронта привели к разгрому 8-й итальянской, остатков 3-й румынской армий, немецкой группы “Холлидт” и сорвали гитлеровские планы деблокировать армию Паулюса. Внешний фронт был отодвинут на 200—300 километров. Наступление в районе Среднего Дона войсками Юго-Западного и левого крыла Воронежского фронта в период с 16 по 31 декабря привело к прорыву обороны немцев танковыми корпусами. В результате сражения в районе Среднего Дона противник лишился возможности оказать помощь окруженной под Сталинградом группировке с запада, а его наступление с юга было ослаблено. Этим было положено начало освобождению Украины. Были созданы благоприятные условия для уничтожения окруженной под Сталинградом группировки врага. Перед советскими войсками открывались возможности реализации плана стратегического наступления на всем южном крыле фронта.

В годы войны в донесениях перечисление фамилий звучало не по алфавиту, а по боевым заслугам. Академик А. М. Самсонов, один из наиболее авторитетных исследователей Великой Отечественной войны, писал так: “В наступательный период Сталинградской битвы боевые действия войск по окружению и разгрому сталинградской группировки противника проводились под руководством командующего Юго-Западным фронтом генерал-полковника Ватутина, командующего Сталинградским фронтом генерал-полковника Еременко, командующего Донским фронтом генерал-полковника Рокоссовского, командующего Воронежским фронтом генерал-лейтенанта Голикова, под общим руководством Ставки Верховного Главнокомандования и ее представителей генералов армии Жукова, Василевского и маршала артиллерии Воронова”. Стремительные действия Юго-Западного фронта 16 декабря заставили Манштейна израсходовать все силы, направленные на освобождение “котла”. Успешные удары Юго-Западного и Сталинградского фронтов решили судьбу окруженных войск Паулюса в районе Сталинграда. В январе 1943 года внешний фронт в районе Дона усилиями Юго-Западного и Сталинградского фронтов был отодвинут на 200—250 км на запад. Положение немецких войск, зажатых в кольцо, резко ухудшилось. Планы Манштейна по прорыву к окруженным частям Паулюса были сорваны. 23 декабря Манштейн отказался от своих планов по деблокированию окруженных войск. Ликвидацию “котла” Сталин передал Рокоссовскому, чем сильно обидел Еременко, командовавшего Сталинградским фронтом. Наши наступательные действия проходили вначале медленно и не решали поставленных перед фронтом задач. Впоследствии выяснилось, что причиной была неверная оценка численности противника. Предполагалось, что в окружение попало 85—90 тысяч, на самом деле оказалось более 300 тысяч солдат и офицеров. Именно Рокоссовскому после капитуляции передал свое личное оружие Паулюс...

За Сталинград Жуков был награжден вновь учрежденным орденом Суворова 1-й степени под номером один. Номер два получил Василевский, номер три командующий артиллерией Красной Армии Воронов, номер четыре вручили Ватутину, номер пять — Еременко, шесть — Рокоссовскому. Случайности номеров в порядке награждения, конечно же, не было.

Еще 7 декабря 1942 года Ватутину было присвоено воинское звание генерал-полковника, а 12 февраля 1943 года звание генерала армии.

Юго-Западный фронт, взаимодействуя с другими фронтами, с честью решил поставленные перед ним задачи по разгрому немцев и окружению противника под Сталинградом, сыграл важнейшую роль в сокрушении всех попыток Гитлера спасти свою окруженную группировку.

А имя молодого генерала Ватутина, впервые прозвучавшее на весь мир в сообщении “В последний час”, покрытое славой Сталинграда, все чаще встречалось в газетах, повторялось в эфире.

После победы под Сталинградом Ватутин был назначен командующим Воронежским фронтом. Жуков писал в середине марта 1943 года: “А относительно Голикова скажите: его надо сменить немедленно и поставить на этот горячий фронт генерала наступления Ватутина”. Он так и сказал “генерала наступления”, имея в виду роль Ватутина в разгроме немцев под Сталинградом.

Курская битва — особый этап в жизни Ватутина. Много обвинений прозвучало в его адрес по поводу якобы неправильно построенной системы обороны. Уже в мае 1943 года Ватутин, не отрицая оборонительных боев, предлагал нанести упреждающий удар по белгородско-харьковской группировке немцев. Сталин долго колебался, так как Генштаб не разделял этого мнения. В итоге предложение Ватутина не прошло. Но и сегодня трудно сказать, было ли оно оправданным. Вполне возможно, что превентивные удары советской артиллерии сумели бы серьезно ослабить мощь германских войск. Последовавшая артиллерийская атака ночью 5 июля, по существу, своей цели не достигла: немцы лишь начинали подтягиваться к передовой.

Если под Сталинградом во главе советских войск стояли трое генералов: Ватутин, Рокоссовский и Еременко, то на Курской дуге двое командующих фронтов непосредственно отвечали за основные направления: Ватутин и Рокоссовский. Ватутин командовал Воронежским фронтом, Рокоссовский — Центральным. В качестве представителей Ставки — Жуков отвечал за Центральный фронт, Василевский — за Воронежский. Против Воронежского фронта действовал Манштейн, против Центрального фронта — Модель.

В своих воспоминаниях Рокоссовский упрекает Ватутина, что тот равномерно построил оборонительные сооружения по всему периметру фронта, а он, Рокоссовский, оборону строил гибко, исходя из данных разведки о наличии сил противника. Это, по мнению Рокоссовского, привело к тому, что Центральный фронт выдержал атаки немцев, а Воронежский на отдельных участках отступил до 30 километров. Вряд ли этот упрек основателен. На него отвечают документальные данные. Против Ватутина на Курской дуге немцы имели более сильную группировку. Воронежский фронт выдержал более сильный натиск противника, значительнее были и его потери. На Курской дуге плотность орудий и минометов на один километр фронта была почти одинаковой на обоих фронтах. Воронежский фронт располагал меньшими возможностями обороны, но отразил более мощный удар. Манштейн имел на 800 танков и самоходных орудий больше, чем Модель. “К тому же Ставка и Генеральный штаб считали, что наиболее сильная группировка будет действовать против Центрального фронта. На самом деле более сильной оказалась группировка против Воронежского фронта”, — писал Жуков.

Манштейн ввел 5 июля в бой шесть танковых дивизий, а Модель только две. Напряжение тех боев было исключительно велико. В разгар боев у Ватутина снимают начальника штаба фронта. В ответ на необоснованную директиву Антонова Ватутин пишет ему: “...на протяжении всего периода с 5 июля 1943 года отдельные лица относятся к нашему фронту совершенно необъективно и льют грязь на любую положительную работу. Я убежден, что и ваша директива явилась в результате какого-либо совершенно необъективного документа”. Усиленный стратегическими резервами двух гвардейских танковых армий Воронежский фронт нанес мощный контрудар по танковой группировке противника. Знаменитое танковое сражение под Прохоровкой, в котором участвовали две тысячи танков, также проходило на участке Воронежского фронта. Итоги Курской битвы хорошо известны. Вымотав в оборонительных боях немецкие части, советские войска перешли в решительное наступление, наголову разгромив врага. Под Курском, как и ранее под Ленинградом, Ватутину противостоял наиболее способный немецкий военачальник.

В новых названиях фронтов после победы под Курском напрямую отразились наши успехи. Н. Ф. Ватутин, который задавал тон всем фронтовым соединениям, принял в командование 1-й Украинский фронт. Впереди были новые бои. Впереди был Киев. Ставка предвидела, что овладение Киевом решит участь вражеских войск на Правобережной Украине, в Крыму и на Кубани. И Ватутин блестяще справился со своей задачей. Утром 6 ноября, за день до годовщины Октября, автомашины с Жуковым, Ватутиным и членами Военного Совета фронта въехали в Киев. За Киев салютовали в Москве 24 залпами из 324 орудий. Такое количество орудий участвовало в салюте впервые. Потеря Киева явилась ударом для Гитлера. Он предпринял активные усилия по возвращению города. В ожесточенных атаках немцы сумели снова захватить Житомир. Отход войск Ватутина из Житомира вывел из себя Сталина. Он приказал Рокоссовскому выехать под Киев и разобраться в случившемся. В случае необходимости, Рокоссовскому поручалось взять командование 1-м Украинским фронтом. То была деликатная ситуация. Рокоссовский дал советы Ватутину, тем дело и закончилось. Внешне это ставит Ватутина ниже Рокоссовского. Но надо учитывать, что об этом эпизоде мы знаем лишь со слов самого Рокоссовского. Житомир у немцев снова отбили, а острие Красной Армии — 1-й Украинский фронт дальше всех продвинулся на запад. Общая цель зимней кампании 1944 года — развернуть генеральное наступление от Ленинграда до Крыма. Главный удар нанести войсками 1-го, 2-го, 3-го, 4-го Украинских фронтов. Ставка передала Ватутину главные танковые силы страны, что свидетельствовало о том, на каком стратегически важном направлении действовал 1-й Украинский фронт. Житомирско-Бердичевская операция — выдающаяся во всех отношениях. 1-й Украинский фронт глубоко рассек немецкую оборону на 275 км. Затем 1-й Украинский фронт повернул на восток, а 2-й Украинский фронт на запад, и с 24 по 28 января в клещах оказалось более 10 вражеских дивизий. Декабрьское наступление от Полоцка и почти до Винницы принесло крупный оперативный успех. Вот как описывает этот период немец К. Типпельскирх в книге “История второй мировой войны”: “В рождественские дни 43 года первым перешел в наступление западнее Киева против четвертой танковой армии Первый Украинский фронт под командованием Ватутина... Прорыв был таким удачным, что после этих успехов русских был вбит клин между группами армий “Юг” и “Центр” глубиной почти 300 км и примерно такой же ширины. После этого Первый Украинский фронт приостановил здесь свое продвижение”.

В феврале 1944 года 1-й Украинский фронт провел блестящую операцию по окружению Корсунь-Шевченковской группировки немецких войск, в которую входило 10 дивизий и одна бригада. Но после того как противник оказался в “котле”, Ставка распорядилась передать его уничтожение 2-му Украинскому фронту генерала Конева. 18 февраля Москва салютовала войскам 2-го Украинского фронта, взявшим в плен около 20 тысяч немцев, а о войсках 1-го Украинского фронта не было сказано ни одного слова. Ватутин посчитал, что инициатором такого положения дел был Жуков и в самой решительной форме высказал ему свои претензии. Конфликт сглаживал Василевский. Позднее Жуков указывал, что Конев сам предложил Сталину передать ему задачи по уничтожению Корсунь-Шевченковской группировки, а его возражения, что главную роль в окружении сыграли войска Ватутина, которые и “лучше действовали”, во внимание приняты не были. И получилось так, что вся слава, связанная с этой выдающейся операцией, вместо Ватутина досталась Коневу. В очерке “Коротко о Сталине” Жуков писал: “Начиная с Курской дуги, когда враг уже не мог противостоять ударам наших войск, Конев, как никто из командующих, усердно лебезил перед Сталиным...”

Можно еще добавить, что 23 февраля 1944 года, после завершения Корсунь-Шевченковской операции, Конев получил звание Маршала Советского Союза. При Хрущеве, когда Жуков оказался в опале, Конев открыто набросился на Жукова. Вероятно, он хорошо помнил, что в начале 20-х годов они были равны, оба командиры кавалерийских полков. Отсюда, наверное, тщеславное желание умалить заслуги Жукова.

Разработка Проскуровско-Черновицкой операции была последней для Ватутина, осуществлять ее пришлось Жукову. Именно Жуков, после смертельного ранения Ватутина, принял командование 1-м Украинским фронтом, что лишний раз свидетельствовало о важности направления, ибо командование второстепенным фронтом было уже не для него. Это нашло подтверждение и в 1945 году при взятии Берлина, когда ставка сместила Рокоссовского, заменив его Жуковым, что навсегда расстроило их взаимоотношения.

Таковы были боевые свершения генерала Ватутина. И хочется понять, почему так искажен облик Ватутина? Заслуги его огромны, но о них молчат. Кому перешел дорогу убитый генерал, что за пять послевоенных десятилетий о нем фактически забыли? Напрашивается один вывод: его военные успехи и таланты были столь значительны, что окружение постаралось забыть о нем и вспоминает лишь в тех случаях, когда уж нельзя не вспомнить. С. М. Штеменко, с апреля 1943 г. начальник Оперативного управления Генерального штаба, в своих воспоминаниях в одном месте пишет так: “Рокоссовский и Ватутин — выдающиеся советские полководцы”, а в другом характеризует Ватутина следующим образом: “...считали его одаренным в военном отношении, своеобразным оператором-романтиком”. Обидно за Ватутина. Ничего себе “оператор-романтик”. И это писалось о командующем фронтами, разбившем ударные вражеские силы под Сталинградом и Курском.

Непризнание Ватутина я склонен объяснять ревностью, возможно и бессознательной, к силе и мощи таланта военачальника, его успехам на поле брани.

Нет сомнений в том, что потенциал Ватутина остался не раскрытым полностью. Никто не может сказать, на какую высоту воинских доблестей мог подняться Ватутин. И если Рокоссовский заявил перед немцами: “Я, маршал Рокоссовский, наголову разгромивший ваши войска под Сталинградом и Курском...”, то точно такие же слова мог произнести, будь он жив, и Ватутин. Судьба распорядилась по-своему. Обстрелян в собственном тылу бендеровцами. Ранение в пах казалось не очень опасным, вроде бы дело шло на поправку, но в рану попала шерсть от полушубка. Не сумел спасти генерала и лучший хирург Бурденко.

15 апреля 1944 года газеты Советского Союза опубликовали сообщение: “Совет Народных Комиссаров СССР, Народный комитет обороны СССР и Центральный Комитет ВКП(б) с глубоким прискорбием сообщают о смерти генерала армии Ватутина Н. Ф. ...В лице тов. Ватутина Государство потеряло одного из талантливейших молодых полководцев, выдвинувшихся в ходе Отечественной войны. Похороны генерала армии Ватутина Николая Федоровича состоятся в г. Киеве. Память генерала армии Ватутина Николая Федоровича увековечивается сооружением ему памятника в г. Киеве”.

Мать генерала — Вера Ефимовна Ватутина — в феврале 1944 года получила известие о смерти от боевых ран ее сына, красноармейца Афанасия Ватутина. В марте на фронте погиб ее младший сын — Федор. В апреле она пришла к гробу третьего сына, являвшегося гордостью семьи и страны, — генерала армии Николая Ватутина.

Он сумел вынести на плечах своих и в сердце боль за отступления 1941 года, переломить ход войны под Сталинградом и на Курской дуге, умер, зная, что победа близка... Ватутин не гарцевал на белом коне, на его плечах не сверкали маршальские звезды, пионеры не отдавали ему салютов. Судьба генерала Ватутина слилась с судьбами многих тысяч солдат и офицеров, не вернувшихся с войны.

В Киеве, матери городов русских, есть парк имени Н. Ф. Ватутина, на берегу Днепра стоит его памятник.
згорнути/розгорнути гілку відповідей
- 2002.11.30 | виталий
  
  Re:СОВЕТСКИЕ полководцы бездари немцев утопили в крови народной.
  и наполион и гитлир шли на москву а украина и беларусь заложники...
  згорнути/розгорнути гілку відповідей
  - 2002.12.02 | Мертві Бджоли Загудуть
    
    Re:СОВЕТСКИЕ полководцы бездари немцев утопили в крови народной.
    У тому то й справа, що німців вони не втопили. Втопили вони власний народ, а німці випливли з усього того загартованішими й розумнішими, змінили концепцію національної стратегії й гайда тепер у Європі панувати. Замість танкових дивізій у них тепер комерційні банки!
- 2002.12.01 | юрко
  
  Re: в цьому ви весь, Роллєр.
  Вискакує у вас людське, то ви його відразу совковським ковпаком придавлюєте. А росіяни далі себе зі совком уособлюють, хоч і кажуть, що не менш, ніж українці, від совка потерпіли. Таки росіяни і є 100% совок. Їхній він, рідний.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей
  - 2002.12.02 | Roller
    
    Re: в цьому ви весь, Юрко.Ему про Фому, а он
    Ему про Фому, а он про Ерему.
    
    Обо мне что ли речь? Думай сильнее.
    
    Ответь на демаркации нет. Да назови мне что я тебя прошу. Я же тебе нетделаю упреков. Не переубеждаю Я хочу тебя понять. А ты мне про Роллера. Да про Роллера уже столько написано, что я не читаю.
    
    Про Ватутина я.
    
    Второе имя назвал на Деморкации, См. Постановку вопроса Сканера.
    
    Отвечай в строй.За одно посмотрим кого на майдане больше.
    
    Назови фишку общуу для нас.
    
    Только на Днмаркации, не здесь. Обоснуй. Пошевили мозгами.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    - 2002.12.02 | юрко
      
      Re: хочеш на "ти", Роллєре,
      будем на "ти". Я ж тобі пояснив, що Ватутін для мене не захисник України. Як солдат-герой, може й так, герой. Але і це з великою натяжкою. Бо героями були ті звичайні рядові, спільні пам'ятники яким, були поставлені в совєцькі часи по селах. Ті воювали, тому були героями. Ватутін загинув випадково, не тому, що кинувся в лобову атаку на ворога, чи в рукопашному бою в окопах. Він, як і більшість совєцького генералья, мав малий шанс загинути, як порівняти його з рядовими солдатами, хіба від рук Сталіна. Дивись, навіть генерал Чупринка загинув по-геройськи в бою з ворогом, бо відстрілювався до кінця.
      
      Як хочеш мати приклад спражнього солдатського героїзму, то ось маєш. Був такий українець Пилип Коновал, що з села Кутківців на Волині. Він в Першій світовій війні був нагороджений найвищою військовою відзнакою британської імперії хрестом Вікторії. Лише за виключну сміливість в ситуації екстремальної небезпеки, коли шанс вижити в бою є лише 1 з 10, нагороджує тільки особисто британський монарх. З часу встановлення ордена, з 1854 року до наших днів, було нагороджено всього 1354 людей. І це тому, що орден виготовляють з російської гармати, захопленої в Севастополі під час Кримської війни. Від гармати відпилюють кусень, який виплавляють в орден, отже залишилося нагородити ним лише 85 осіб і гармати не стане. Нагороджені орденом інших нагород більше ніколи не носять, вони їм непотрібні. Оцей українець - солдат-герой і ніякий він не генерал, а просто капрал. Але герой він не український, а чужий. Тому про нього не напишеш - герой України. А ти мені Ватутіна ліпиш. Кажу тобі, ті дядьки по селах варті пам'ятника, а не генерал, який відвойовував життєвий простір для сталінського фашизму.
      
      Ватутін твій з російського опису, що подав, не жива людина. З нього зробили совєцький символ, який ти сюди постиш, ніби й сам не розумієш, про що росіянам йдеться. Той символ такий мертвий, як і всі совєцькі символи. Ти мені скажи, краще, чи мучився Ватутін, що люди згинуть, коли битимуться за Київ? Чи шукав способу уникнути жертв, або принаймі їх зменшити? Чи так, як і Жуков, гнав людське стадо на ворога? Ось тоді я скажу тобі, герой України Ватутін, чи - ні. А ти мені совковську пропаганду сюди ліпиш.
      
      Тоді ми з тобою і вирішимо, потрапляє Ватутін до наших, чи залишається за демаркаційною лінією там, на совєцько-російській стороні.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      - 2002.12.03 | Roller
        
        А это что, папа?
        Тяжело мне с тобой. Ну не хочешь ты меня понять.
        
        Не может весь народ приспособиться под тебя. Роман Шарп в детстве ходил к памятнику со школы. Отец его учил, что Ватутин герой.
        
        Дело не в том, что он совершил. И ты зря приуменьшаешь заслуги Ватутина. Дело не в Ватутине, а в твоей голове.
        
        Полдумай сам. Приходишь ты к памятнику Ватутина, говоришь, как тут слышал своему сыну, к примеру. "
        
        "Это памятник фашисту", освободителю Киева.
        "Папа, а от кого Ватутин освободил Киев.
        От немецких фашистов.
        
        Идешь дальше. Видишь могилу неизвестному солдату.
        
        А это что, папа?
        
        А это памятник фашисткому содату который погиб тоже за освобождение Киева. От кого папа? От немецкофашистких захватчиков.
        
        Идешь еще дальше.
        
        А это что папа? Что это за тетя.
        
        А это памятник матери фашистких освободителей от фашистких захватчиков.
        
        А это ?
        А это их музей.
        
        А мы папа кто? Фашисткие захватчики , или фашисткие освободители?
        
        Мы народ украины , сынок. А кого освобождали? Нас.
        
        Это нужно не мне. Это нужно тебе. Ты должен найти как объяснить ребенку. И тебе придется это сделать. Как? Я не знаю.
        
        То что ты говоришь мне, мне понятно. Я ведь не спорю с тобой.
        Если все дети будут ходить с классом с цветами к памятнику ватутина на день освобождения Киева, как ходили раньше, то тебе придется покупать цветы Ватутину.
        
        Ты же не станешь выдергивать ребенка из коллектива.Он поймет, что что-то не так. Он будет чувствовать себя другим.
        
        И скажет, " папа а почему дети идут с цветами к памятнику советско фашисткому генералу, неизвестному фашисткому солдату и их матери"?
        
        Они же плохие дяди, а им несут цветы. И салют гремит? А папа?
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        
        2002.12.03 | Олександр
        
        Re: А это что, папа?
        Roller пише:
        
        >Тяжело мне с тобой. Ну не хочешь ты меня понять.
        Деякі речі не можна дозволяти собі розуміти.
        
        >Не может весь народ приспособиться под тебя.
        Роллере, не розписуйтеся за увесь народ.
        
        >Роман Шарп в детстве ходил к памятнику со школы. Отец его учил, что >Ватутин герой.
        Цікаво, чого мав вчити мене мій батько і до якого пам'ятника водити ? Коли свого батька він навіть і не бачив ніколи. Бо такі от ватутіни, керуючись принципом "бабы рожать не разучились", загрібали таких, як мій дід, десятками мільйонів голодних, не навчених, не озброєних, посилали на смерть під німецькі кулі. І тепер десь мій дід лежить на Сандомірському плацдармі. Без пам'ятника.
        А моя бабуся, маючи на руках двох малих дітей, після війни гнула за трудодні спину на буряках. Звісно, радянська держава, яка саме тоді активно грабувала захоплену Німеччину (в чому проявили себе і ватутіни) і готувалася до Третьої світової війни із США, ні копійки не заплатила вдові рядового. Так вона до 1991 року і отримувала 26 рублів...
        
        >Дело не в том, что он совершил. И ты зря приуменьшаешь заслуги >Ватутина.
        А які ж заслуги Ватутіна ? Здається, найбільшою є командування північним угрупуванням радянських військ, які оточили німців під Сталінградом. Але ж не можна забувати і те, хто пустив німців аж під Сталінград...
        
        >Полдумай сам. Приходишь ты к памятнику Ватутина, говоришь, как тут >слышал своему сыну, к примеру.
        >"Это памятник фашисту", освободителю Киева.
        >"Папа, а от кого Ватутин освободил Киев.
        >От немецких фашистов.
        А що дивного, що фашисти воюють з фашистами ? :)
        Тільки термін "звільнив" якось застосовувати складно, коли наслідком "звільнення" є колгоспне рабство за трудодні.
        
        Для порівняння: "сім'я" Корлеоне винищила "сім'ю" Барціні. Хто з них став меншими мафіозо ? :)
        
        >Идешь дальше. Видишь могилу неизвестному солдату.
        >А это что, папа?
        >А это памятник фашисткому содату который погиб тоже за освобождение >Киева. От кого папа? От немецкофашистких захватчиков.
        Стоп. Війна вже ж закінчилася. Я вважаю гідним України вважати цей пам'ятник ВСІМ українцям, які загинули у війнах 20-го сторіччя. Хай і воюючи по різні боки фронту. Війни завжди закінчуються миром. Тому солдати воюють і гинуть заради миру.
        
        >Идешь еще дальше.
        >А это что папа? Что это за тетя.
        >А это памятник матери фашистких освободителей от фашистких >захватчиков.
        Ну, ось це убожество під назвою Лаврентіївна точно виглядає як фашистська мати. :) Цією Валькірією лише дітей лякати...
        BTW кому це на лівому боці Дніпра ця тітка погрожує мечем ? ;)
        
        >Мы народ украины , сынок. А кого освобождали? Нас.
        Фашисти, якщо їм вірити, ніколи нікого не захоплюють. Вони завжди всіх звільняють. :) От і німці звільняли народи СРСР від російсько-комуністичного рабство. Накидаючи своє.
        
        >Это нужно не мне. Это нужно тебе. Ты должен найти как объяснить >ребенку. И тебе придется это сделать. Как? Я не знаю.
        Дозволю собі ряд рецептів. По-перше, викинути брехливе словечко "освобождалі". Тоді багато питань відпадуть самі собою.
        
        >Если все дети будут ходить с классом с цветами к памятнику ватутина >на день освобождения Киева, как ходили раньше, то тебе придется >покупать цветы Ватутину.
        А чому Роллєр вирішив, що ті діти будуть ходити, як ходили раніше ? :)
        Треба ж, щоб вони захотіли... Я, наприклад, ось такий "казьонний" совковий псевдопатріотизм зненавидів задовго до 1991 року. Бо відчував фальш. Тому я ще дитиною відчував, що ВОНО врешті-решт впаде...
        
        >Ты же не станешь выдергивать ребенка из коллектива.
        Роллєр чомусь впевнений, що його однодумці вже встигнуть заморочити мізки нещасним дітям і зігнати їх до стада-колективу. :)
        
        >Он поймет, что что-то не так. Он будет чувствовать себя другим.
        Найбільший жах для стадної істоти типу Роллєра - відчути себе іншим. :)
        
        >И скажет, " папа а почему дети идут с цветами к памятнику советско >фашисткому генералу, неизвестному фашисткому солдату и их матери"?
        >Они же плохие дяди, а им несут цветы. И салют гремит? А папа?
        До 1945 року німецькі діти теж акуратно вітали квітами поганих дядь. І нічого.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        
        2002.12.03 | Roller
        
        Re: А это что, папа?
        Олександр пише:
        
        Стоп. Війна вже ж закінчилася. Я вважаю гідним України вважати цей пам'ятник ВСІМ українцям, які загинули у війнах 20-го сторіччя. Хай і воюючи по різні боки фронту. Війни завжди закінчуються миром. Тому солдати воюють і гинуть заради миру.
        
        Но так не считают остальные. Так не считаю я.
        
        Я расчитывал на ответ Юрко. Понимаю, что такая проблема стоит и перед вами. Большинство не всегда право. Ноесть государственная политика, была идеология. есть школа, которая воспитывает традицию, молодежь, народ.
        
        И народ будут думать так как скажет ему радио, а не ВЫ.
        А с мнением народа треба считаться.
        
        Слава украинскому народу.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        
        2002.12.04 | Олександр
        
        Re: А это что, папа?
        Roller пише:
        > Олександр пише:
        
        Цікаво, зауваження про мого діда, одного з тих, на кістках яких і будувався героїзм різних ватутіних, і про мою бабу, у якої радянська влада забрала чоловіка і годувальника, давши замість цього лише рабську працю, опущені. А таких дідів і баб, на відміну від одного Ватутіна, - десятки мільйонів... Не любите Ви правди, Роллере, ой, як не любите. :) А це - обернений бік будь-якої війни, особливо тотальної.
        
        Згадалася одна поема Нєкрасова із епіграфом: "- Папа, кто строил эту дорогу ? - Граф Клейнмихель, душенька." І потім всю поему російський поет писав про те, ХТО будував ту дорогу... От Юрко і згадав, ХТО робив цю перемогу. Ті, чиї прізвища - на тисячах непоказних пам'ятників десь по селах. А скільки імен радянська влада взагалі "забула". Аби народ не дав справжню оцінку діям ватутіних...
        
        І я врешті-решт нічого проти того пам'ятника на Печерську не маю. Хай він і був поставлений не українським народом, а лише із "височайшего соізволєнія" і з точно дозованим "націоналізмом" на написі, яким український народ мав дякувати своєму "визволителю". До речі, цікаво, невже в Україні не народилося жодного толкового полководця, що обов'язково треба ставити пам'ятник чужинцю ? :)
        
        >>Стоп. Війна вже ж закінчилася. Я вважаю гідним України вважати цей >>пам'ятник ВСІМ українцям, які загинули у війнах 20-го сторіччя. Хай >>і воюючи по різні боки фронту. Війни завжди закінчуються миром. >>Тому солдати воюють і гинуть заради миру.
        > Но так не считают остальные. Так не считаю я.
        Роллєре, заради чого воюють солдати ?
        
        >Понимаю, что такая проблема стоит и перед вами.
        Яка проблема ?
        
        >Ноесть государственная политика, была идеология. есть школа, которая >воспитывает традицию, молодежь, народ.
        Роллєре, зараз - не 1980 рік. :) Кого Ви дурите ? Мене чи Юрка ? Не виходить... Значить, самого себе.
        
        >И народ будут думать так как скажет ему радио, а не ВЫ.
        Люди будуть думати так, як їм підкаже досвід та розум.
        
        >А с мнением народа треба считаться.
        Тобто, якщо Вам вірити, з точкою зору тих, хто правдою чи неправдою взяв під свій контроль радіо ? :)
        
        > Слава украинскому народу.
        Героям слава.
2002.12.01 | інвалід п'ятої графи

Ролєр був дєнщіком у гєнєрала.Холуй Ролєр-прапорщік в отставкє(-
згорнути/розгорнути гілку відповідей
- 2002.12.03 | Roller
  
  -273 с детства (-)
  згорнути/розгорнути гілку відповідей
  - 2002.12.04 | Мертві Бджоли Загудуть
    
    нестача вітаміну "с" ще з дитинства? 273,18.00+ 56 (-)
2002.12.01 | Богдан

Так закінчить кожен курський крєстьянін, який полізе
на українську землю
згорнути/розгорнути гілку відповідей
- 2002.12.01 | Мертві Бджоли Загудуть
  
  Нехай пам"ять про москалів зберігається в Україні
  виключно в холоді граніту чи бронзи монументів мертвим москалям (чи навіть мертвим москальським полководцям) та у рядках стрілецьких і повстанських пісень!
  
  Панове, ми нашу Вкраїну ще підіймемо та ще розвеселимо!
  А про москаля нехай тільки пам"ять в Україні залишається. Хай собі стовбичить Ватутін у нас. А ми їм - пам"ятник Петлюри в Москві. Братський народ як ніяк...
2002.12.01 | Чучхе

Вдруге за сьогоднішній день апелюю до Микити Хрущова
І сюди Дудаєва втиснули. Та й не одна там могила Ватутіна. Поряд - могили полеглих учасників січневрого повстання. Але я пишу не про це, а те, чого варто було зробити той напис на пам"ятнику Ватутіну. Це один із розділів першої частини мемуарів Микити Сергійовича Хрущова, які ви можете знайти на http://lib.ru/MEMUARY/HRUSHEW/wospominaniya1.txt . Спробуйте оцінити наскільки з Москви дозували міру "українського пролетарського інтернаціоналізму"

Я не много видел военных, чтобы
они были такими хорошими коммунистами, каким являлся Николай Федорович
Ватутин.

Когда его хоронили, я поставил вопрос о том, чтобы поставить ему
памятник. Сталин согласился. Стали готовить памятник. Какую же надпись на
нем сделать? Я предложил написать примерно так: "Генералу Ватутину от
украинского народа", - ибо считал, что это - самое почетное: он ведь воевал
на Украине, освобождал украинские земли от Гитлеровцев. И это было принято.
Когда стали готовить надпись, вдруг в Москве тоже подняли тот же вопрос.
Тогда руководил делами культуры в стране кто-то с украинской фамилией, хотя
сам и не украинец{20}. И вот он вдруг звонит мне и говорит, что надпись,
предложенную мной, нельзя делать. "Почему?". "Это будет националистическая
надпись. Это, наверное, Бажан ее придумал, а ведь Бажан - националист".
"Постойте-ка, - говорю, - не Бажан, а я предложил. Бажану тоже понравилось,
этого я и не отрицаю. Но какой же здесь национализм - благодарность от
украинского народа русскому человеку? Так это же награда, это, наоборот,
украинские националисты с ума сойдут, если на памятнике русскому человеку
сделать надпись от украинского народа". Мне потребовалось много усилий,
чтобы отстоять текст надписи, и я только тогда победил, когда обратился к
Сталину и сказал, что это возмутительно. Сталин ответил: "Пошлите их к
черту! Сделайте, как вы предлагаете, и все". Так мы и поступили. Памятник
стоит посейчас как память о жизни и деятельности Ватутина, как признание
украинским народом его заслуг в борьбе с агрессором.

Там іще є цікаві моменти, наприклад, як заради того, щоб укріпити владу Гомулки та Берута, щойно витягнутих із якогось колимського золотого забою, на Політбюро вирішили віддати полякам Хелм та Перемишль Ось уривок
Как я говорил выше, была достигнута договоренность между Советским
правительством и поляками, какие области отойдут к Польше, а какие войдут в
состав СССР. Среди районов, отходивших к Польше, часть была населена
украинцами. Украинцы, жившие там, очень болезненно переживали это известие,
особенно на Хелмщине. Хелмщина была в составе Российского государства до
Первой мировой войны, и там существовало сильное влияние русских. Население
же там было украинское. Тогда уполномоченным, кем-то вроде посла при новом
правительстве Польши, был Булганин. Поэтому когда я прилетал в Люблин, то
всегда останавливался у Булганина. Ведь мы с ним приятели. Я ему предложил:
"Давай поедем в Хелм".
Поехали. Зашли в собор. Нас встретил священнослужитель, забитый такой
человек. Мы были в генеральской форме, и он \580\ обратился к нам: "Вот,
отдают Хелм Польше. Все соборы тут выстроены русскими, православными людьми.
Теперь мы лишаемся всего". Он не просил, а со слезами на глазах доказывал,
что это неправильно, что это несправедливо. Он хотел объединения с Советским
Союзом, с Россией, чтобы сохранить православную церковь, чтобы собор не был
приспособлен католиками под костел. Мы же просто посмотрели и уехали. Мы
ведь уже знали, что этот вопрос решен, а вступать с ним в спор мы тоже не
хотели.

а ще кажуть, що Хрущов нам Крим подарував...
згорнути/розгорнути гілку відповідей
- 2002.12.01 | Roller
  
  Re: Вдруге за сьогоднішній день апелюю до Микити Хрущова
  
  Чучхе пише:
  
  Очень интересная историческая справка. Вы могли заметить, что я не акцентировал внимание на истории. Я дал одну лишь ссылку, по которой делающие могут продолжить самостоятельный поиск.
  
  Вы дополнили исторический материал неизвестной мне историей. И я постараюсь в ней разобраться и понять моя это веха или нет.
  
  Именно этому посвещена отдельная тема "Демаркация украинской свидомости" . И там простым да, нет, дездаю, воздержался мы с одним из продвинутых участников сделали первые шшаги, как он и предложил.
  
  Я сказал да, он сказал нет в адрес героя Украины
  Ватутина. И теперь ход за ним. Между нами не возникло нрикакого конфликта. Но на стало намного проше понямать друг друга. Теперь ход за ним. И он мне должен, по моим правилам, назвать свою фишку, в столице Украины, фишку которая стоит в его голове, и на украинской земле. И я скажу ему да, идли нет. Мы найдем с ним , я уверен в этом какие-то метки, которые у нас совпадут. И это нас сблизит.
  
  Вы отметилти и другой исторический факт и сделали с него свои выводы.
  Из ВАши выводы последовали (Крым из вашей оценке факта) Но Крым совсем не упоминался, это сработало ваше сознание. Оно увязало разные отдаленые вещи.
  
  Из того же самого факта я себе сделал совсем другой вывод. Я подумал, что было бы не плохо увидеть на нашем форуме тех УКрраинцев, которые сегодня стали поляками, ил были поляками. Там говорилось и о провославии, храмах. Это тоже веха, до которой мы когда-то дойдем.
  Не суть важно кому она принадлежит, важна суть того, как вы , я другие участники форума оценивают этот факт.
  
  Думаю его оценивают по разному и в Польше. Но как?
  
  Для того что бы это узнать требе их спросить. Треба что бы кто-ттоо связалмя с ними и сообщил им, что они не забыты. Никто не забыт.
  
  Что Чучхе и Роллер их помнят.Вы думаете им не бедет приятно?
  Или это дурацкая затея? Мы могли бы услышать совсем иную украинскую мову, что-тто из нее взять подходящее. Ведб клуч в мове, как утверждают знатоки.
  
  И еще один момент. Можно много тратить временя, или времени, я так и не знаю как правильно, на то, чтобы строить разборки и упрекать кого-то в чем-то, чтоон не так относится как треба.
  
  А кто сказал, как треба? Где это написано?
  
  Для того чтобы это узнать как относятся в основном, на форуме,и насколько это отличается отреала, а реале можно не сомневаться в том, что большинство Киевлян отнесется так, как отношусь я, речь идет о меньшинстве, не понятном меньшенстве, мнение которого расходится с мнением украинского народа, я и завел тему демаркация укрианской свидомости.
  
  Там можно прийти и сказать да, или нет, или дездаю. И все. И предложить свою веху, котая отвечает вашему украинскому менталитету.
  НО только одну, одну за ход. И для того, что бы ее предложить следует представить ссылку на ее фото.
  
  Мы так уже делаем, Вернее пробуем со Сканером. И у Вас есть возможность присолединиться к нам. Вы назвал еще одно место, там же рядом. И я не знал о нем. В этом предстоит еще разобраться.
  
  И тот кто выставит веху мог бы проделать эту работу.
  
  Но это не история, которую можно по чьей-то наводке сбросить в рубрику история. Это свидомость. Тема посвещена этому, мой постинг. И я попрошу сильно не забуриваться в историю. А бурить в человеческий фактор. В человеческую оценку. Пытаться найти компромис. А если он не возможен. Сказать честно . Да Или нет. Это и будет тот занавес, за который мы не станем переходить.
  
  Я обращаюсь к многочисленым посетителям форума. Которых как я узнал вчера в пять раз больше того, что мы видим. Обозначьте себя. Назовитесь. Скажите просто да , или нет. Не будьте вы такими робкими и не участливыми.
  
  Ведь от вашей оценки зависит наша.
  
  К сожалению я сегодня ограничен в компьютерном времени. Да и расказать мне сегодня хотелось о другом. Но не дают.
  
  Поэтому я извиняюсмь перд всеми участниками ответы которых последовали в мой адрес. Я еще не читал Ваших ответов, заголовки видел. Я ответил только Чучхе, поскольку знаю его уровень.
  
  Я хочу попросить вас быть сдержанее в свое оценке в мой адрес. Я напомню вам правила трех пунктов, о которых вы вероятно подзабыли.
  
  У некоторых из вас осталось еще две попытки в мой адрес. Рассчитывайте свои силы. Потому, что закон отныне будет один на всех. Если вы хотите жить в демакратическом вольном форуме, пожалуйста ограничте свою свободу выражений сами. Свобода ведь необходимость осознанная. Так и осознайте тот факт что вы нарушаете правила. И вам так больше это с рук не сойдет.
  
  Я уже не говорю о том, что вы могли бы пойти на.. Нет не туда на "Промайдан". И там изливаться в мой адрес сколько угодно. Вы за этим пришли сюда? Нет? Тогда зачем?
  
  Работайте. А я пока отдохну. И потом мне надо написать про другое.
  Если вы не научитесь писать, вам прийдется читать Роллера. Пишите свое. Я буду вас читать. Мне важно как вы думаете, а не как ругаетесь.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей
  - 2002.12.02 | Сканер
    
    Терміни "фішка" та "метка" у відношенні до пам"ятників не підхо
    дять. Розказувати, що це дороге, святе і т.і. і обзивати це "фішками" - це блюзнірство. Необхідно мати інший термін.
    
    Як тут в тему пост з уривком Хрущов! - деталі грають дуже велику, можливо вирішальну роль.
    
    І ще, Ролере, поменше романів, висловлюйтеся стисліше, не розпиляйтесь. Інакше спочатку почнуть читати лише по діагоналі, а поті взагалі перестануть читати.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    - 2002.12.03 | Roller
      
      Спасибо, с вами было очень интресно поговорить (-)
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      - 2002.12.03 | Сканер
        
        А я си думаю, чо над Ролєром так всі збиткуються?
        А виявляється все просто - зникає бідака, як лиш натрапить на кого, що сприйме його болтологію не на жарт і погодиться "грати".
        Ну що ж більше не буду, жартуймося.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        
        2002.12.03 | Roller
        
        Все -это вы? Помашите дяде ручкой. 37,8
        Сканер пише:
        > А виявляється все просто - зникає бідака, як лиш натрапить на кого, що сприйме його болтологію не на жарт і погодиться "грати".
        > Ну що ж більше не буду, жартуймося.
        
        Я постарался быть с Вами вежливым. Но вы вероятно не привыкли к правилам поведения на форуме.
        
        У меня сейчас есть немного времени и я поясню вам почему я отказался продолжить с вами общение.
        
        Вы изначально не ставили себе целью пообщаться со мной. Вы представили себя одним из группы которую вы называете условно (все) и решили продемонстрировать свои логические возможности.
        
        Я предложил свой план демаркации, условно игры. Вы его забраковали, сказали, что он односторонний. Я попросил вас предложить свой любой, по которому мы могли бы провести процедуру.
        
        Вместо этого, вы стали гоузить меня своими змечаниями ни о чем. У меня ни стало ни малейшего желания читать ваши протыни наставлений, поскольку я нчем Вам не обязан.
        Не хотите , не играйте.
        Хотите по другому , предлагайте.
        
        Это можно выразить простой формулой, которую легко запомнить.
        Критикуешь-предлагай.
        Предлагаешь-помогай.
        Помогаешь делай.
        
        Представьте себя в другом любом месте куда бы вы пришли с подобными возражениями. Скажем вы приходите играть в казино. В котором играют разные игроки. Садитесь за стол, без фишек и заявляете участникам, что играть следует не так. Если они окажутся такими же вежливыми как я они могут вас спросить. А как?
        
        Что они подумают о Вас, если вы им не скажете как. А скажите ну ни так как вы играете, а по другому.
        
        Скорее всего они вызовут охрану, или скорую. Ро это в благородном собрании.
        
        Если же вы придете клуб игроков на Борщаговке, где играют в шахматы, преф и домино. И посядите к одному из игроков. И станете говорить , например щшахматисту, "ходи конем", "конем ходи", то вас вежливо предупредят, для начала. Но не нальют.
        
        Ну а если вы сядите к профирансистам, которые играют на деньги. И скажите им. Ребята вы играете не правильно, треба играть не так.
        
        Они спросят вамс что вы играете сочинку , ленинградку. Вы им станите к примеру объяснять правила игры в дурака, не называя игры. Они скажут вам, парень извини, у нас своя игра.
        
        Если же вы останетесь и начнете подсказывать как правильно треба ходить. Например скажите "тузом ходи, тузом пик ходи". То вам могут набить лицо. Таковы правила.
        
        Или вы принимаете правила и играете. Или вы играете в другую игру с тем кто захочет с вами играть.
        
        Вы решили поиграть в игру Роллер. Поиграться со всеми в игру под названием мочи его. Но я не люблю играть в эти игры. Я вышел из игры.
        И вежливо сообщил вам об этом.
        
        Я перестал играть в эту игру. А вы строите из себя победителя.
        
        Что бы разобраться с тем, что вы в очередной раз настрочили требуется немаловремени. Таким образром уделим его Вам, лично Вам, на объяснение ваших ошибок и замечаний, я буду выведен из настоящей игры, большой игры по правилам.
        
        Игры св которую я играю с другими игроками.
        
        Я не многостаночник. Не играю партий на сорока досках. Обычно я пишу всего один постинг в день. И посвящать его вам. Это могло было случиться только в при первом знакомстве.
        
        Знакомство состоялось. Я поблагодарил Вас. Вежливо. И не грюкнув двирями. Тихо ушел.
        
        Прощайте, говорю я Вам.
        
        С вами было очень интересно.Говорю я Вам.
        
        Помашите дяде ручкой.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        
        2002.12.04 | Сканер
        
        Махаю Ролєру ручкой, в наперстки грайте самі
        > Я постарался быть с Вами вежливым. Но вы вероятно не привыкли к правилам поведения на форуме.
        
        Та видно було, що ця ввічливість дорого вам далась, ви на неї так витратились, що на реальний розгляд мої пропозицій у вас не вистачило ресурсу.
        
        > У меня сейчас есть немного времени и я поясню вам почему я отказался продолжить с вами общение.
        
        Ви забагато витрачаєте часу на розтікання по дрєву ніби мисльою. Краще витрачати більше часу на обдумування того, як думку подати коротко і лаконічно, а не розчинити її в цілім параграфі.
        
        > Вы изначально не ставили себе целью пообщаться со мной. Вы представили себя одним из группы которую вы называете условно (все) и решили продемонстрировать свои логические возможности.
        
        А ось тут просто помилка, для цього досить було просто приєднатись до жартів решти "любітєлєй Ролера"
        
        > Я предложил свой план демаркации, условно игры. Вы его забраковали, сказали, что он односторонний. Я попросил вас предложить свой любой, по которому мы могли бы провести процедуру.
        
        Я втретє розказую вам процедуру: для проведення всієї роботи потрібен її план, тобто повний список того, що ми обговорюємо (конкретно пам"ятники), крім того потрібна бодай мінімальна конкретна інформація про кожен конкретний, обговорюваний на даному етапі пам"ятник.
        В інакшому випадку ваша гра не далеко зайшла від кидал з наперстками.
        
        > Вместо этого, вы стали гоузить меня своими змечаниями ни о чем. У меня ни стало ни малейшего желания читать ваши протыни наставлений, поскольку я нчем Вам не обязан.
        > Не хотите , не играйте.
        
        В наперстки не граю, шукайте інших.
        
        > Хотите по другому , предлагайте.
        > Это можно выразить простой формулой, которую легко запомнить.
        > Критикуешь-предлагай.
        > Предлагаешь-помогай.
        > Помогаешь делай.
        
        Я пропонував найпростішу річ - дати лінк на ті 600 пам"ятників, який ви віднайшли десь в інеті чи згрузити сюди цей список. Це виявилось вам важче, як написати свіжий роман. То чим ще вам помочи?
        
        > Представьте себя в другом любом месте куда бы вы пришли с подобными возражениями. Скажем вы приходите играть в казино. В котором играют разные игроки. Садитесь за стол, без фишек и заявляете участникам, что играть следует не так. Если они окажутся такими же вежливыми как я они могут вас спросить. А как?
        
        Ваш приклад базується на простій логічній помилці. В казіно грають в гру, правила якої вже "канонізовані" й прийняті великою групою людей для вжитку. Ви ж якраз, а не я прийшли сюди з грою придуманою вами й більше нікому невідомою й розказуєте, що це аж ціле казино. Насправді якраз ви і є той "без фишек". Міряйте свій власний приклад на себе, він вам більше підходить.
        
        > Что они подумают о Вас, если вы им не скажете как. А скажите ну ни так как вы играете, а по другому.
        > Скорее всего они вызовут охрану, или скорую. Ро это в благородном собрании.
        > Если же вы придете клуб игроков на Борщаговке, где играют в шахматы, преф и домино. И посядите к одному из игроков. И станете говорить , например щшахматисту, "ходи конем", "конем ходи", то вас вежливо предупредят, для начала. Но не нальют.
        > Ну а если вы сядите к профирансистам, которые играют на деньги. И скажите им. Ребята вы играете не правильно, треба играть не так.
        > Они спросят вамс что вы играете сочинку , ленинградку. Вы им станите к примеру объяснять правила игры в дурака, не называя игры. Они скажут вам, парень извини, у нас своя игра.
        > Если же вы останетесь и начнете подсказывать как правильно треба ходить. Например скажите "тузом ходи, тузом пик ходи". То вам могут набить лицо. Таковы правила.
        
        > Или вы принимаете правила и играете. Или вы играете в другую игру с тем кто захочет с вами играть.
        
        Або ви витягаєте колоду з рукава на стіл і всім видно звідки з"являються карти, або граєте самі.
        
        > Вы решили поиграть в игру Роллер. Поиграться со всеми в игру под названием мочи его. Но я не люблю играть в эти игры. Я вышел из игры.
        > И вежливо сообщил вам об этом.
        > Я перестал играть в эту игру. А вы строите из себя победителя.
        
        > Что бы разобраться с тем, что вы в очередной раз настрочили требуется немаловремени.
        
        Хто б казав.
        
        > Таким образром уделим его Вам, лично Вам, на объяснение ваших ошибок и замечаний, я буду выведен из настоящей игры, большой игры по правилам.
        > Игры св которую я играю с другими игроками.
        > Я не многостаночник. Не играю партий на сорока досках. Обычно я пишу всего один постинг в день. И посвящать его вам. Это могло было случиться только в при первом знакомстве.
        > Знакомство состоялось. Я поблагодарил Вас. Вежливо. И не грюкнув двирями. Тихо ушел.
        
        Правда ваша, ще не бачив, щоб наперсточники не змовчали, як хтось після навіть тривалих вмовлянь все ж не програв ще все до останку. Манери гіршають пізніше.
        
        > Прощайте, говорю я Вам.
        > С вами было очень интересно.Говорю я Вам.
        > Помашите дяде ручкой.
        
        Па ручкою, з вами не було так цікаво, я вже бачив наперсточників раніше, нічого нового в вашій грі немає.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        
        2002.12.04 | Мертві Бджоли Загудуть
        
        Пасани, за шо базар? Списочок вже було оголошено! Читайте
        Панове Ролере й Сканере:
        
        За що ви сперечаєтеся?
        Повний списочок таких монументів і сяких монументів у місті Києві вже мав місце бути оголошеним. У співвідношенні 30 до 13!
        
        Ви ж тепер висловлюйте своє "Слава!" чи "Ганьба!"
        Адже трудівники віртуального фронту вже зробили свою справу без зайвого базікання.
        
        Читайте, насолоджуйтеся, утворюйте думку:
        
        02-12-2002 09:22, Мертві Бджоли Загудуть
        30 КРОКІВ ПОПЕРЕДУ! (докладний списочок)
        http://maidan.org.ua/n/free/1038813769
        
        02-12-2002 11:24, Мертві Бджоли Загудуть
        НАВЗДОГІН: а тепер "чужді" - які підлягають скороченню
        http://maidan.org.ua/n/free/1038821085
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        
        2002.12.04 | Сканер
        
        Та читав я ті списки, тут інше дивно
        Дивно, що якраз Ролер на ці списки не відповів і видно зовсім не мав наміру відповідати. Чому? Та напевне тому, що задачу мав не зовсім ту, яку декларував. Напевне не всякій співгравець йому підходить, потрібен просто лох якийсь, щоб за ним на мотузочку йшов та лиш підтакував.
        Чи чому він так боїться просто дати отой список у 600 найменувань?
        Читаючи Ваші списки, в мене склалось таке враження, що їх складав киянин (чи бодай той, хто добре обізнаний з Києвом), але я не киянин і в столиці стільки часу не перебував, щоб взагалі про всі ті закамарки навіть вами описані мати своє уявлення. Що я конкретно можу вякнути стосовно якогось памятника, що перший раз за нього чую й не бачив навіть його фотки, не знаю що там пише на нім і що ще там в комплекті "в нагрузку"? Отже мене свідомо тягнуть повторювати Рольорову мантру по необізнаності. Ну це зась.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        
        2002.12.08 | Мертві Бджоли Загудуть
        
        Єдиний Національний Реєстр Монументального Брухту
        Шановний Сканере,
        
        Саме про київську суть нашу Ви здогадалися напрочуд вірно (suprise, dduh! ) Якщо Ви й не дуже тямите в усьому тому київському списочку - не біда. Навпаки!
        Адже Ви можете скласти свій списочок, у якому ми не будемо тямити ані бельмеса. А потім усі ті регіональні списочки можна буде звести докупи й зкомпілювати в Єдиний Національний Реєстр Монументального Брухту майданівського авторства, ....з подачі Ролєрного Валіка
        
        Сканер пише:
        > Дивно, що якраз Ролер на ці списки не відповів і видно зовсім не мав наміру відповідати. Чому? Та напевне тому, що задачу мав не зовсім ту, яку декларував. Напевне не всякій співгравець йому підходить, потрібен просто лох якийсь, щоб за ним на мотузочку йшов та лиш підтакував.
        > Чи чому він так боїться просто дати отой список у 600 найменувань?
        > Читаючи Ваші списки, в мене склалось таке враження, що їх складав киянин (чи бодай той, хто добре обізнаний з Києвом), але я не киянин і в столиці стільки часу не перебував, щоб взагалі про всі ті закамарки навіть вами описані мати своє уявлення. Що я конкретно можу вякнути стосовно якогось памятника, що перший раз за нього чую й не бачив навіть його фотки, не знаю що там пише на нім і що ще там в комплекті "в нагрузку"? Отже мене свідомо тягнуть повторювати Рольорову мантру по необізнаності. Ну це зась.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        
        2002.12.08 | Сканер
        
        Та в нас давно брухт повикидали
        Ну може не весь таки, де в закамарку мо й сидить ще щось, але на цілий реєстр того брухту вже не вистачить. А на центральній площі нарешті з"явився пам"ятник людині, ім"ям якої назване місто. Може й не най-най, бо ще не було такого, аби всім-всім естетам хто потрафив, але, як в нас кажуть, "може бути". Гармата ще є, але біля військового музею та частини - може собі й постояти. 34-ку зняли, хоча оскільки нічого там ще не поставили іншого, то це все одно "біля танку" :)
        поки-що... А вулиці Сахарова чи Міцкевичу нічого не грозило й не загрожує надалі. Та й сільських пам"ятників воякам червоної армії ніхто не чіпає, а от НКВД-истам - викинули. А воякам УПА (або й просто мирним жертвам з рук "освободітєлів" другого ешелону) - в кожному селі насипано курган, з хрестом на чубку та плита з їх назвищами. Земля їм пухом.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        
        2002.12.09 | Мертві Бджоли Загудуть
        
        Сканере, то Ви живете в УКРАЇНСЬКОМУ місті?
        Шановний Сканере,
        
        Суть нашого риторичного питання полягає в тому, що Ваше місто це зразок для решти України.
        
        Деякі дописувачі Майдану (напр. Роман ShaRP, step, Roller тощо) взагалі не уявляють реальне сьогодення України без залишків колоніального москальско-совдепівського режиму, що зокрема повинно проявлятися у стовбиченні монументального брухту на теренах вільної країни.
        
        Ік бачся, це можливо!
        Щира подяка.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        
        2002.12.10 | Сканер
        
        Місто зветься Івано-Франківськ, приїжджайте переймати досвід : )
        Не пожалкуєте.
        А оце невеличка фотогалерея про наше місто (хоча можна в інеті знайти й інші).
        http://online.if.ua/gallery/
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        
        2002.12.10 | Мертві Бджоли Загудуть
        
        Чудове місто. Обов"язково завітаємо! :)
        Сканер пише:
        > Не пожалкуєте.
        > А оце невеличка фотогалерея про наше місто (хоча можна в інеті знайти й інші).
        > http://online.if.ua/gallery/
        
        Шановний Сканере,
        Щиро дякуємо за чудові фотки!
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        
        2002.12.12 | Сканер
        
        А так, як правило, виглядає пам'ятник воїнам УПА і жертвам комун
        Цей - в старовинному українському місті Бучачі.
        http://www.geocities.com/buchachtown/grave/
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        
        2002.12.12 | Мертві Бджоли Загудуть
        
        Дякуємо. Виглядає дуже по-людськи! (-)
        
        2002.12.03 | vujko
        
        Роллeра на брeхнi ловили - нe тратьтe Ви на нього сили
        http://maidan.org.ua/n/arch/1037637706
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        
        2002.12.03 | Roller
        
        Ловил, да не впоймал. 37,8(-)
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        
        2002.12.04 | Мертві Бджоли Загудуть
        
        785-349-25668498-171,+14.5 = Бригада вже виїжджає! (-)
        
        2002.12.04 | vujko
        
        пiймали, голубe, пiймали, i щe по шиi надавали.
        http://maidan.org.ua/n/arch/1037637706
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        
        2002.12.09 | Roller
        
        Рот прикрой, поганый(-)
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        
        2002.12.16 | vujko
        
        Нeвиразно. Мунилого разу Ви матом куди барвистiшe сипали.(-)
    - 2002.12.03 | Олександр
      
      Так для роллєрів ось ці всі ватутіни, родіни-матєрі, лєніни...
      ... саме і є фішками. :) Позначками, прапорцями на карті, врешті-решт, тим, що залишає собака, піднімаючи лапу. :) Дивіться, мовляв, це моя територія.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      - 2002.12.03 | Navigator
        
        Варварський звичай - ховати не бiля церкви а в центрi мiст(-)
      - 2002.12.03 | Roller
        
        Спокойствие, только спокойствие. Критикуешь -предлагай (-)
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        
        2002.12.04 | Сканер
        
        Та нє, Ролєру в кайф коли "мєтка-Мать","фішка-Ролєр/Ватутін"(-)
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        
        2002.12.07 | Roller
        
        +37,9(-)
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        
        2002.12.07 | Чучхе
        
        Re: +37,9 - це ваша температура? А пульс який? Не пришвидшений?
        Ролере, бережіть себе.
2002.12.03 | Благородный Дон

Re: Ага, вот именно про это и хочется сказать
Roller пише:
> Слава герою Украины.
>
> Не знаю почему, но эта история не выходит у меня из головы.

Господин Roller, очень Вы _к месту_ и, главное, ко времени, поднимаете такие стчепеттильные квесчонзы В САДДАМ ХУСЕЙН В ДОНЕЦКИЙ БАССЕЙН В КУЧМИНУ СУПРУГУ ИРАКСКУЮ КОЛЬЧУГУ ДУШУ МАТЬ!, прошу прощения за крик души.

У нас тут бандиты страну дерибанят, а мы, сталбыть, меряемся детородными органами и выясняем у кого же конкретно в середине сороковых годов последнего века прошлого тысячелетия тот пушок, в котором вся мордаха, белее и пушистеей.

Любите совдеповых героев -- любите. Это Ваши личные проблеммы, вопрос личной свободы сотворения кумиров из не самых приятственных личностей.

Может, ещё обсудим горячие и жлободневные вопросы типа Деникин vs Директория vs Скоропадский vs большевички или, чтобы мало не казалось, вещи Олега vs дух хазаров? У нас же ж ничто не забыто, кроме актуальности...

Драгоценный Roller! Скажите мне, как благородный дон благородному дону, неужто главная проблема современной УРКАины не в той милейшей души своре бандитов, которая поимевает наглость именоваться частично "бильшистью", частично "коалицийным урядом", а в том, достаточно ли хорошо и с той ли степенью благодарности будут производиться разнообрезанные языческие ритуалы у памятников, быть может, и впрямь достойным людям?

За сим позвольте слегка откланяться.
згорнути/розгорнути гілку відповідей
- 2002.12.10 | Рюген
  
  Благородный Тихий Дон!
  Капитану корабля, который не знает куда плыть, никакой ветер не будет попутным. Потому и корабль дерибанят, что больше он ни на что не годен. К плаванию особливо, поскольку обе половины команды смотрят в разные стороны.
  Потому вопросы Роллера очень правильные, хотя и несколько витиеваты как для местной ну очень простой публики.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей
  - 2002.12.10 | Roller
    
    Все простое - гениально.
    Рюген пише:
    
    > Потому вопросы Роллера очень правильные, хотя и несколько витиеваты как для местной ну очень простой публики.
    
    Все простое - гениально.Должно понять простые вещи.Я их деитально разжевал в "Уронили мишку на пол"
2002.12.05 | Абдула

Щось тут не грає...
Щось тут не те, бо одні герої України вбили іншого героя України. Тут або хтось не герой, або України різні. Треба вже, нарешті, робити вибір. Єдиної мірки не існує, бо тоді треба ставити на одну дошку не тільки Ватутіна і Шухевича, але і Кайтеля, і Жукова. Залиште ховати мертвих мертвим і подумаймо про живих.
2002.12.08 | ВААСЯ ПУПКІН

Re: Слава герою Украины.
У Роллера все так накручено... в один клубок сплів тобі і Ватутіна, і Дудаєва, і наметове містечко, і Пушкіна з Лєрмонтовим... Таке враження, що хотів сказати не про те, який Ватутін був молодець, а про те , які погані українські герої - Дудаєв і прочі.

А відпис Благородного Дона вельми сподобався.

Інші завсєгдатаї просто піддалися на провокації.

:-)) Я не знаю, як оце можна було Роллеру жити в Києві , і тільки тепер , під час "УБК" , дізнатися про пам"ятник Ватутіну :-)) У нас його всі знають з колиски. Ватутін - це вже майже як Ленін - ім"я наріцатєльноє. Кінотеатр Ватутіна, проспект Ватутіна, Ватутінський район, проспект, і т.п.

А може ти, роллєр, ліміта ? або шпійон ???
згорнути/розгорнути гілку відповідей
- 2002.12.09 | Roller
  
  Уронили Мишку на пол.
  ВААСЯ ПУПКІН пише:
  > У Роллера все так накручено... в один клубок сплів тобі і Ватутіна, і Дудаєва, і наметове містечко, і Пушкіна з Лєрмонтовим... Таке враження, що хотів сказати не про те, який Ватутін був молодець, а про те , які погані українські герої - Дудаєв і прочі.
  
  > Все соответствует исторической правде. В этом не трудно убедиться, посмотрев дату моего первого посещения майдан. Кстати вы тогда заскакивали, я помню, передавали всем привет. И отметили Роллера.
  
  Что же до забытого генерала. То нет ничего странного, что я его тоже подзабыл.
  
  Относительно Слава героям Украины. Я получил разъяснение от Мери.
  Заметьте так же, что не я связал имена Пушкина и Чупрынки, Лермонтова и Дудаева, а "инакшие".
  
  Ведь именами Чупрынки и Дудаева можно было назвать и другие улицы. Сделано все сознательно имена "врагов", поэтов, переименованы в имена героев "Украины". Так что слова из песни не выбросишь. Да вы и сами их можете слышать. Встает резонный вопрос. Так кто же герой, Украины, а кто нет? И я его ставлю. И отвечаю. И вижу мнения другие.
  
  Сначала было только слово.
  Все остальное лишь потом.
  
  Слово поэта - оружие огромного калибра.
  
  > А відпис Благородного Дона вельми сподобався.
  > Мой допис Благородному Дону удалили. Из него можно было бы понять то, что я думаю по этому поводу. Там что то про палец, нос, и Дон. Про жопу точно не писал. Я уже подзабыл.
  
  > Інші завсєгдатаї просто піддалися на провокації.
  
  > Я не делал никаких провокаций. Скорее провокацией можно назвать то, а провокаторами можно назвать тех, кого вы называете иншими, а я инакшими.
  
  Да они действительно иншие, иншие чем украинцы, инакшисть у них стала симптоматичной. Но про их инакшисть, хорошо описано у Мацюка. Мне нечего добавить.
  
  То, что они выглядят на форуме в неком большинстве, может говорить только о том, что "не инакшим" надоело с ними возиться. И что форум захватили "инакшие". Это что-то вроде зеленых человечков. Что они работают по чьей-то указке. И работают плохо.
  
  > :-)) Я не знаю, як оце можна було Роллеру жити в Києві , і тільки тепер , під час "УБК" , дізнатися про пам"ятник Ватутіну :-)) У нас його всі знають з колиски. Ватутін - це вже майже як Ленін - ім"я наріцатєльноє. Кінотеатр Ватутіна, проспект Ватутіна, Ватутінський район, проспект, і т.п.
  
  > Значит и вы, как все, знаете памятник с колыски. Значит и вы ходили к памятнику, вас водили с цветами. Казалось бы вы должны были чтить память своего украинского героя. Однако, как видим, за Вас это делать приходится мне. Который не знал с колики Ватутина. У меня были другие игрушки.
  
  Уронили мишку на пол
  Оторвали мишку лапу.
  Все равно его не брошу,
  Потому что он хороший.
  
  Ш А може ти, роллєр, ліміта ? або шпійон ???
  Ш
  Что такое лимита я не знаю, могут предположить, что "ограниченый"от слова лимит. А относительно шпиона, так у меня складывается такое впечатление, что большинство инакших, и есть то, о чем вы говорите.
  
  Что до шпиона Украины, то правильно назвать разведчик. Конечно я не Кузнецов, (Доктор Зорге), украинский герой войны. Считайте так как Вам удобней.
  А для себя я просто ROLLER. На єту тему обсуждают в промайданах.
  
  Сегодня штаты прямо заявляют о своих подходах в отношениях с Украиной.
  Их интересуют не только агенты, но и диверсанты.
  Можно с большой долей уверенности заметить, что та промывка мозгов, которая организована на майдане, есть частью такой предварительно подготовки по диверсионною шпионской деятельности на территории Украины.
  
  Мы давно перестали оперировать категориями шпион, разведка. Многие участники знают, какие спецслужбы они представляют, но не все. То, что у вас иногда еще срываются слова шпион, говорит только о том, что у вас на языке. Треба держать язык за зубами.
  
  Замечу так же, что теме "Слава герою Украины" предшествовала тема "Параджанов не украинец. Параджанов - Украина.
  И, несмотря на то, что тема Параджанов была хорошо воспринята таким известным журналистом и всемирно известной певицей, планирующей свое возвращение на историческую родину, ее тема вместе с моей была переброшена, удачно, на культуру.
  
  Где она в настоящий момент проходит апробирование в качестве Интернет Романа, новой формы украинского искусства. Есть надежда на то, что роман станет достоянием широкой общественности. И призван он к тому, чтобы определиться с украинской свидомостью. А именно Кто здесь лишний, на этом празднике украинском.
  
  Дополнением к двум перечисленным темам выступает и тема "Демаркация украинской свидомости". Она выполняет роль сбора, а не формирования общественного мнения. Для того, что бы в этом важном вопросе не было допущено никаких промахов, а учтены все мнения.
  
  Я с удовольствием проинформировал Вас. Поскольку не часто вижу Вас на нашем форуме.
  
  И в заключение. В качестве приятно новости, хочу сообщить то, чем вы в свое время интересовались. И что нашло свое разрешение.
  
  Этой новости вы вряд ли увидите в разделе новостей сайта майдан.
  Хотя это предавалось в средствах массовой информации.
  
  Если помните, я писал о "Подводной лодке в степях Украины".
  
  Так вот подводная лодка "Запорожье" единственная в своем роде и единственная вообще с составе эскадры подводных лодок. Подводная лодка "Запорожье" в этом году отпразднует свой тридцатилетний юбилей.
  
  Если помните в последний раз во время визита Кучмы ему не могли продемонстрировать все боевые возможности флагмана Украинского водоплаванья, поскольку лодка давно стоит на приколе. И
  
  Именно поэтому народный сленг, дает ясную картину о мудрости народной.
  
  Тогда же я вам сообщал, что на народные деньги 100000 планировалось закупить в Германии аккумуляторы. Но эта информация оказалась ошибочной.
  
  Теперь же сообщалось совершенно достоверно, и думаю этому можно верить, что министр транспорта КИРПА, Запомните хорошенько это имя, выделил на аккумуляторы 18 млн., чего не помню, наверное, грн.
  
  И уже на эти деньги будет произведена закупка аккумуляторов, но уже не в Германии, а если не ошибаюсь в Греции. Вероятно там дешевле, но похуже.
  
  Усилия капитана Орлова по сохранению подводной лодки, да и всего украинского подводного флота можно назвать по праву героическими. И я бы ему, как и Марьинеско, поставил памятник не хуже генерала Ватутина. ГЕРОЯМ АНТИФАШИСТАМ.
  И думаю тов. майор, прислушается к совету Roller-a.
  
  Так что героев Украины может прибавиться. Для сравнения могу напомнить. Что до развала СССР москали имели 140 подводных лодок. На них проводились регламентные работы на бывшей базе Балаклава. От которой после отделения Украины СССР остались рожки да ножки.
  
  Так что если подводную лодку "Запорожье" планируется еще и ремонтировать, то делать это пока негде.
  
  Но, несмотря на все трудности, героический экипаж с надежной смотрит в море. И вполне возможно, что кому-то из двухгодичников, повезет и он не вернется дембелем, не искупавшись в море.
  
  Декабрь 2002.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей
  - 2002.12.09 | Mary
    
    Не згадуй моє їм'я надеремно, або давай лінк.
    Roller пише:
    >
    > Относительно Слава героям Украины. Я получил разъяснение от Мери.
    
    Потрудіться подати лінк, бо я щось не пригадую. Чи то як звичайно вам приверзлося в "творчій" евфорії?
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    - 2002.12.10 | Roller
      
      Не дам. Ищите сами.Вверху ошибка ввода.
      
      Не дам . Ищите сами. Это где-то в районе ключа монумент.
      
      Воможно монумент львовскому казачеству.
      Впрочем если вы не согласны с приведенным утверждением. То я попрошу модератора удалить ваше имя из постинга. Как и эти пояснения.
      
      Главное факт. Упрямый факт.
  - 2002.12.09 | ВААСЯ ПУПКІН
    
    якісь придурки
    Якщо колись якісь придурки і повели б мене до пам"ятника Ватутіну з квітами, то зараз я вже великий хлопчик, і маю власну думку про Ватутіна і т.п. Я не повинен через те, що ці придурки водили мене до пам"ятника Ватутіну з квітами, на все життя залишатися манкуртом.
    
    Не знаю, чи зрозумієте ви це, чи здатні зрозуміти.
    
    Я маю право самостійно вибирати собі героїв та ідолів.
    
    Якщо я вважаю, що Дудаєв - герой, а Пушкін - бабнік, то як ви зможете мене переконати у протилежному ?? І навіщо Вам це ???
    
    Якщо чесно, я не розумію, як це вдалося комусь перейменувати вулицю Пушкіна в Київі на вулицю Дудаєва. Хіба це так ??? Це ж , здається, у Львові ???
    
    взагалі, щодо вулиць - то їх найменування цілком умовні, Пушкін напевне ніколи у Львові не бував, як , мабуть, і Дудаєв. У Новому Йорку це зрозуміли і просто нумерують стріти та авеню.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    - 2002.12.10 | Roller
      
      Украинская конституция разрешает вам думать не так как Роллер (-
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      - 2002.12.10 | Мертві Бджоли Загудуть
        
        Щира подяка Роліку за УкрАінську конституцію! (-
      - 2002.12.10 | Navigator
        
        Немецкая конституция неразрешает вам думать не так как Роллер (-
        Потому там и нет Гитлерштадта, проспекта 10-летия СС, улицы Гитлерюгенда и детского лагеря отдыха имени фашитских героев Освенцима... Равно как и памятников Гитлеру. Отчасти поэтому они и стали людьми. Что вам не грозит.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        
        2002.12.11 | Roller
        
        Хай Гитлер.
        Re: Немецкая конституция неразрешает вам думать не так как Роллер (-
        
        Не знал что Немецкая конституция разрешает думать только так как Роллер. Отрицание отрицания, приводит к утверждению мнение немецких товарищей не входит в особой противоречие с конституцией Украины.
        Хай Гитлер.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        
        2002.12.11 | Мертві Бджоли Загудуть
        
        "Хай Г***ер" - Роліку, нарешті проявилася справжня сутність? (-)
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        
        2002.12.13 | Roller
        
        Линкс, линкс (-)
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        
        2002.12.13 | Мертві Бджоли Загудуть
        
        Lynx - as in a feline or a NATO helicopter? (-)
        
        2002.12.11 | Navigator
        
        Кант думал так:
        Что самое удивительное в мире - это звездное небо над головой и моральный закон во мне. Насчет вашего неба в красных звездах сомнений нет, а с моральным законом - большие.
        Вылезьте из бункера. Воткните розу в дуло винтовки.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        
        2002.12.13 | Roller
        
        А вас? (-)
        Navigator пише:
        > Что самое удивительное в мире - это звездное небо над головой и моральный закон во мне. Насчет вашего неба в красных звездах сомнений нет, а с моральным законом - большие.
        > Вылезьте из бункера. Воткните розу в дуло винтовки.
    - 2002.12.10 | Олександр
      
      Re: якісь придурки
      ВААСЯ ПУПКІН пише:
      
      >Якщо колись якісь придурки і повели б мене до пам"ятника Ватутіну з >квітами, то зараз я вже великий хлопчик, і маю власну думку про >Ватутіна і т.п. Я не повинен через те, що ці придурки водили мене до >пам"ятника Ватутіну з квітами, на все життя залишатися манкуртом.
      Та ось ту саму фальш та нікчемність казьонного совкового патріотизму бачили всі. Навіть самі фронтовики.
      
      Промовистий факт: на 1991 рік десь на московських складах лежали 3 мільйони орденів і медалей, якими були нагороджені фронтовики, і які соціалістична вітчизна за 50 років так і "нє удосужилась" віддати тим, хто їх заслужив. Зараз, видно, вже розікрали все...
      
      > Не знаю, чи зрозумієте ви це, чи здатні зрозуміти.
      Яке там "здатен зрозуміти"!
      
      >Я маю право самостійно вибирати собі героїв та ідолів.
      На те і воля. Скромного гіпсового солдата із сотнями прізвищ на постаменті жодна влада не потягне із сільського кладовища. Туди ходять і ходитимуть учні тамтешньої школи і шукатимуть там їм'я свого діда чи прадіда... Бо це, на відміну від Ватутіна чи потворної Лавретніївни, - справжнє.
      
      >взагалі, щодо вулиць - то їх найменування цілком умовні, Пушкін >напевне ніколи у Львові не бував, як , мабуть, і Дудаєв. У Новому >Йорку це зрозуміли і просто нумерують стріти та авеню.
      :)
2002.12.11 | Nik

Слава Героям України!

Взагалі ніхто не проти героїв в історичному розумінні цього слова.
Ніхто не проти героїв Трої і Ватнрлоо, Зеєловських Висот і Сопун гори,
лінії Манельгейма і Малої Землі... Але хочеться нарешті зауважити
всім прихільникам роліків і боликів та іншим Ворошиловським та Освальдовським стрилкам. Нова держава Україна не може і не повинна, навіть не забов'язана виховувати свою молодь на прикладах героїв країн, які були ворожі незалежній Україні. Ми можемо вшановувати пам'ять капітана Маринеску, капітана Сабліна, але пробачте приклади ваших Мехлісів, Грачевих та інших " кримських дідусів" нехай вдохновляють російських нацистів. Тут вже багато було нагадано чиєю кров'ю добувалися перемоги. Останні заяви Лужкових у Криму та Миколаєві ще раз підтвердили, що для російських "бояр" українець лише кращій як матрос, а ось "охфіцери"...
Тут забули лише сказати про те, що кожний пагорбок або місто ці "видатні" охвфіцери, як правило, брали на честь якоїсь дати. Наприклад
дня "7 ноября", або до "1 мая" потім до 19 з'їзду ВЛКСМ, КПРС, або ще якоїсь херні(пробачти за президентський лексікон).І кожна висота, кожне село, взяте таким чином - все це життям мільйонів людей. Життям яке і зараз для нащадків цих негідників нічого не коштує, бо смерть сотен людей для них не є великою трагедією.
Тож вболювальники за цих героїв, вам вже треба визначитись на Українській землі кого вам треба вшановувати, і на чьйому прикладі виховувати молодь. Готуйте Морозових і Гастелло в іншому місті. Україна має своїх героїв і їх час прийшов. Слава Героям України. Щоденний заСУД і поКАРАння комунобандитському режиму кучмаків. Система повинна бути зруйнована з всіма своїми ідолами і догмами, з своєю придуреною і злочинною комуністичною ідеологією!

Слава Україні! Будьмо!
згорнути/розгорнути гілку відповідей
- 2002.12.16 | Roller
  
  . Слава Героям України. Щоденний заСУД і поКАРАння комунобандитс
  ькому режиму кучмаків.(-)
- 2002.12.16 | Stepan
  
  100%!(-)

Архіви Форумів Майдану

Слава герою Украины.

Відповіді

V centre Veny, rjadom s Operoj, jestj pamjatnik

Далекувато від пам'ятника радянським воїнам до Віденьської опери

Re: Далекувато від пам'ятника радянським воїнам до Віденьської опери

Ложка дьогтю

Re: Ложка дьогтю i mimo

Re: V centre Veny, rjadom s Operoj, jestj pamjatnik

Re: Слава герою Украины.

Скажи

Re: так і кажу(-)

Re: европейские порядки оценить азиатским-российским умом.....

Ніколи не чув, що ум має національність))()

Тупа Європа

Поряда корєйцям під час подорожей до Європи:

Ги-ги :)))

Відповідь землякам

Re: Відповідь землякам

Та я таку цивілізацію є....

Відповідь корейцям, нанайцям і гілякам - на захист "педерастії"

Та які ж вони геї? Вони справжні пі**ри!

Хтось абсолютно канкрєтно сП*здів.

Знаєте, хлопці, часом почитаєв ваші перли - руки опускаються :-(

Роз"яснення щодо уточнення. А також про карму москалів

По суті я нічого не почув

Властиво, а в чому суть? (Без Шекспіру б.л., бо той з Європи!)

Вертаючись до основ

Немає сенсу. Ніхто не бере.

ІМХО сам суть забув поставити в перше повідомлення?

Re: ІМХО сам суть забув поставити в перше повідомлення?

Таким чином пропаганда йде з Сходу на Захід?

На педерастичну нуту

А Ви влучно зловили мою думку

Швидше, Ви ніяк не можете вловити мою.

Чучхе, а Ви цитатничок Мао завжди зі собою маєте?

Re: Тупа Європа

Re: Тупа Європа

Кому що, а нацисту Ролєру -- нацистські герої

Re: Консультація.

Якби це правило підтримувалось, то на Майдені не залишолись би

Гаразд, погоджуємося - wrong дієслово!

http://www.maidan.org.ua/news/view.php3?bn=maidan_free&key=10386

"Учи матчасть " (полный текс) есть парк имени Н. Ф. Ватутин

Re:СОВЕТСКИЕ полководцы бездари немцев утопили в крови народной.

Re:СОВЕТСКИЕ полководцы бездари немцев утопили в крови народной.

Re: в цьому ви весь, Роллєр.

Re: в цьому ви весь, Юрко.Ему про Фому, а он

Re: хочеш на "ти", Роллєре,

А это что, папа?

Re: А это что, папа?

Re: А это что, папа?

Re: А это что, папа?

Ролєр був дєнщіком у гєнєрала.Холуй Ролєр-прапорщік в отставкє(-

-273 с детства (-)

нестача вітаміну "с" ще з дитинства? 273,18.00+ 56 (-)

Так закінчить кожен курський крєстьянін, який полізе

Нехай пам"ять про москалів зберігається в Україні

Вдруге за сьогоднішній день апелюю до Микити Хрущова

Re: Вдруге за сьогоднішній день апелюю до Микити Хрущова

Терміни "фішка" та "метка" у відношенні до пам"ятників не підхо

Спасибо, с вами было очень интресно поговорить (-)

А я си думаю, чо над Ролєром так всі збиткуються?

Все -это вы? Помашите дяде ручкой. 37,8

Махаю Ролєру ручкой, в наперстки грайте самі

Пасани, за шо базар? Списочок вже було оголошено! Читайте

Та читав я ті списки, тут інше дивно

Єдиний Національний Реєстр Монументального Брухту

Та в нас давно брухт повикидали

Сканере, то Ви живете в УКРАЇНСЬКОМУ місті?

Місто зветься Івано-Франківськ, приїжджайте переймати досвід : )

Чудове місто. Обов"язково завітаємо! :)

А так, як правило, виглядає пам'ятник воїнам УПА і жертвам комун

Дякуємо. Виглядає дуже по-людськи! (-)

Роллeра на брeхнi ловили - нe тратьтe Ви на нього сили

Ловил, да не впоймал. 37,8(-)

785-349-25668498-171,+14.5 = Бригада вже виїжджає! (-)

пiймали, голубe, пiймали, i щe по шиi надавали.

Рот прикрой, поганый(-)

Нeвиразно. Мунилого разу Ви матом куди барвистiшe сипали.(-)