12/06/2002 | Igor

6 грудня 1991 року мiнiстром оборони було пiдписано указ про створення Збройних сил України з уламкiв деградованої пиятиками й до маразму заiдеологiзованої армiйської системи. Та усi реформи обмежилися фактично лише тим, що на кашкетах почепили iншу кокарду.
Не зазнавши навiть спроби рiшучого мобiльного ефективного реформування, наша армiя залишилася неповороткою, ненадiйною й водночас вразливою до зовнiшнiх, переважно економiчних чинникiв. Тепер стає цiлком зрозумiло, що Збройнi сили потерпають не так вiд низького рiвня фiнансування, як вiд нездатностi бiльшої частини нашого генералiтету пристосуватися до вимог часу. Через це виникають проблеми не тiльки у професiйних вiйськовослужбовцiв, а й у призовникiв.
Зайшовши на будь-який військовий контрольно-пропускний пункт, у черговий раз переконуєшся, що українська армія продовжує жити в умовах мовної і ментальної російської окупації, у військових частинах панують ворожі інтернаціональні настрої. Коли ж нарешті українська армія візьме приклад з Української Повстанчої Армії, вояки якої були готові заплатити життям за українську національну ідею? Та й усі армії світу формуються на засадах державного націоналізму.
То чи будуть готові наші юнаки у потрібний момент жертвувати власним життям і без вагань вбивати ворогів України, які зазіхатимуть на нашу Незалежність?
Саме про проблеми юнакiв, яких призивають на строкову службу у Збройні сили України ми вирiшили поспiлкуватися з народним депутатом України , заступником голови обласної органiзацiї Українського Народного Руху Юрiєм Ширком.
- Пане Юрiю, у Верховнiй Радi схвально вiдгукнулися на Вашi пропозицiї щодо реформування методики призову. У чому суть запропонованих Вами змiн?
- Я подав на розгляд Верховної Ради України законопроект "Про змiни до Закону про загальний вiйськовий обов'язок". Змiни стосуються учнiв ПТУ, що закiнчили 11 класiв загальноосвiтньої школи і здобувають професійну освіту. Справа в тому, що чомусь до служби у Збройних силах їх призивають вже через 2-3 місяці навчання, тодi, як учнiв ПТУ, що закiнчили 9 класiв, - нi. Це несправедливо. Проте не тiльки у справедливостi сенс. Адже через призов цих учнів пропадають державнi кошти, що видiляються на навчання в ПТУ. Якщо юнак провчився кілька місяців, а потiм його на пiвтора року посадять до казарми, то вiн залишиться у професійному сенсі "невігласом", а після демобілізації чекатиме 7 місяців, щоб продовжити навчання. У результатi i суспiльство, i армiя будуть потерпати вiд нестачi фахiвцiв. А зараз саме на професiї, здобутi у професiйних технiчних училищах, росте попит. У змiнах до Закону я пропоную надавати вiдстрочку вiд строкової служби також i учням ПТУ, які вже мають середню освіту.
- Якою була реакцiя на Ваш законопроект безпосередньо в Комiтетах Верховної Ради?
- У Комiтетi з питань науки і освiти законопроект отримав одноголосну пiдтримку. Певнi труднощi виникли лише при обговореннi цієї проблеми у Комiтетi з питань національної безпеки та оборони. Менi довелося зустрiтися з представником Генерального штабу, що вiдповiдає за мобiлiзацiю. Вiн пiддав мою пропозицiю жорсткiй, але голослiвнiй критицi. Його аргументацiя зводилася до того, що внаслiдок запровадження такої змiни Збройнi сили щороку недораховуватимуться значної кiлькостi призовникiв. Це твердження не витримує критики. Адже й невiйськовим зрозумiло, що труднощi триватимуть лише перший рік, поки учні ПТУ не здобудуть спецiальну освiту, пiсля чого, уже маючи фах, зможуть принести армiї значно бiльше користi. I в результатi дискусiї цей Комiтет також одноголосно пiдтримав мiй законопроект.
- Яких ще, на Вашу думку, змiн потребує армiя?
- Якщо говорити не загально, не категорiями "професiйна основа" та "натiвськi стандарти", як звикли полiтики, а конкретнiше, то я обгрунтовую доцiльнiсть перенесення призовного вiку з 18 рокiв на 19. Це має стати одним з перших етапiв процесу переходу нашої армiї на професiйну основу. Генеральний штаб все ще виступає проти цього. Вiйськовi намагаються хапати юнакiв одразу зi шкiльної лави, бо звiдти їх легше забирати.
Значною проблемою є також перетворення наших Збройних сил на "Трудову армiю". Солдати працюють на будовах навiть не вiйськових, а цивiльних. Якщо армiя впорядковує вулицi замiсть того, щоб тренуватися у вiйськових дiях, то це - бомба уповiльненої дiї.
У нiмцiв, як i в нас, дiє загальний вiйськовий обов'язок. Проте, на вiдмiну вiд нас, там iснує проблема профiциту призовникiв i принцип вiдсiву. Нiмецький мобiлiзацiйний штаб б'ється над питанням: "Як пояснити, чому Ганс буде служити, а Фрiц - нi?". Нiмецька молодь iде до армiї, бо там створенi престижнi умови для нормальної служби i платня там не символiчна, як у нас, а цiлком пристойна.