Проти сваволі!
12/10/2002 | Майдан-ІНФОРМ
В заяві Депутутської фракції "Наша Україна" говориться:
"Протягом останніх років ми є свідками того, що криміналізація суспільства сягнула масштабів, які стали визначальним чинником політичних процесів в Україні і свідчать про бездіяльність та неспроможність влади змінити ситуацію. Поряд з “типовими рекомендаціями для ЗМІ”, так званими “темниками” , стали “типовими” насильство над людиною та публічне маніпулювання посадовими особами фальсифікованою інформацією.
Одним з останніх злочинів було викрадення голови виконкому Одеської обласної організації партії “Реформи і порядок” 34-річного Андрія Татарчука, батька трьох дітей, екс-кандидата в депутати Одеської міської ради. 27 листопада 2002 року, вдень, у центрі міста він вийшов з офісу Одеського представництва Блоку “Наша Україна” й безслідно зник. Ця подія набула широкого розголосу й політичного резонансу. Однак донині жодних відомостей про долю Андрія Татарчука немає.
Криміногенна обстановка в Одесі вийшла з-під контролю влади ще задовго до того, як про це 4 грудня заявив Генеральний прокурор України. У 1998 році, напередодні виборів до міської ради, зникли член виконкому міської ради Сергій Варламов та голова Київської районної адміністрації міста Ігор Свобода. Їхня загибель вже визнана офіційно, але ці викрадення людей, які мають очевидний політичний підтекст, як і десятки інших тяжких злочинів, скоєних проти українських політиків, суддів, журналістів та підприємців, залишаються не розкритими, що стало переконливим доказом про панування в Україні свавілля та беззаконня. Посадові особи, котрі несуть безпосередню відповідальність за розкриття цих злочинів, продовжують отримувати чергові звання, високі посади та державні нагороди. Якщо вони й полишали свої крісла в міліції, то лише задля того, щоб обійняти ще вищі посади в органах державної влади та генеральські крісла в Міністерстві внутрішніх справ чи інших силових структурах.
Безслідне зникнення людей - це нонсенс для країн розвиненої демократії, воно притаманне середньовічній інквізиції, диктаторським режимам, а бездіяльність українських можновладців, замовчування ними істини свідчать або про абсолютну нездатність ними керувати країною, або про їхні злочинні наміри.
Неможливо всерйоз претендувати на гідне місце у світовій спільноті лише на підставі надання запрошень міжнародним експертам для ідентифікації та встановлення причин смерті чергової жертви викрадачів і вбивць, приховуючи політичне коріння та істинні масштаби злочинності.
Фракція “Наша Україна” заявляє, що з жодної посадової особи не може бути знята відповідальність за розгул злочинності та безкарність, терор проти журналістів, політиків, підприємців, усунення опонентів, не гребуючи жодними методами.
Ситуація вимагає від вищого політичного керівництва країни ефективної державної програми для приборкання організованої злочинності та наведення порядку в системі правоохоронних органів. Подальше ігнорування цієї проблеми матиме катастрофічні наслідки не тільки для діючої влади, а й для країни в цілому."
"Протягом останніх років ми є свідками того, що криміналізація суспільства сягнула масштабів, які стали визначальним чинником політичних процесів в Україні і свідчать про бездіяльність та неспроможність влади змінити ситуацію. Поряд з “типовими рекомендаціями для ЗМІ”, так званими “темниками” , стали “типовими” насильство над людиною та публічне маніпулювання посадовими особами фальсифікованою інформацією.
Одним з останніх злочинів було викрадення голови виконкому Одеської обласної організації партії “Реформи і порядок” 34-річного Андрія Татарчука, батька трьох дітей, екс-кандидата в депутати Одеської міської ради. 27 листопада 2002 року, вдень, у центрі міста він вийшов з офісу Одеського представництва Блоку “Наша Україна” й безслідно зник. Ця подія набула широкого розголосу й політичного резонансу. Однак донині жодних відомостей про долю Андрія Татарчука немає.
Криміногенна обстановка в Одесі вийшла з-під контролю влади ще задовго до того, як про це 4 грудня заявив Генеральний прокурор України. У 1998 році, напередодні виборів до міської ради, зникли член виконкому міської ради Сергій Варламов та голова Київської районної адміністрації міста Ігор Свобода. Їхня загибель вже визнана офіційно, але ці викрадення людей, які мають очевидний політичний підтекст, як і десятки інших тяжких злочинів, скоєних проти українських політиків, суддів, журналістів та підприємців, залишаються не розкритими, що стало переконливим доказом про панування в Україні свавілля та беззаконня. Посадові особи, котрі несуть безпосередню відповідальність за розкриття цих злочинів, продовжують отримувати чергові звання, високі посади та державні нагороди. Якщо вони й полишали свої крісла в міліції, то лише задля того, щоб обійняти ще вищі посади в органах державної влади та генеральські крісла в Міністерстві внутрішніх справ чи інших силових структурах.
Безслідне зникнення людей - це нонсенс для країн розвиненої демократії, воно притаманне середньовічній інквізиції, диктаторським режимам, а бездіяльність українських можновладців, замовчування ними істини свідчать або про абсолютну нездатність ними керувати країною, або про їхні злочинні наміри.
Неможливо всерйоз претендувати на гідне місце у світовій спільноті лише на підставі надання запрошень міжнародним експертам для ідентифікації та встановлення причин смерті чергової жертви викрадачів і вбивць, приховуючи політичне коріння та істинні масштаби злочинності.
Фракція “Наша Україна” заявляє, що з жодної посадової особи не може бути знята відповідальність за розгул злочинності та безкарність, терор проти журналістів, політиків, підприємців, усунення опонентів, не гребуючи жодними методами.
Ситуація вимагає від вищого політичного керівництва країни ефективної державної програми для приборкання організованої злочинності та наведення порядку в системі правоохоронних органів. Подальше ігнорування цієї проблеми матиме катастрофічні наслідки не тільки для діючої влади, а й для країни в цілому."