Відповіді

• 2002.12.18 | Mary

  Добре кіно й добрий допис (-)

• 2002.12.18 | технолог

  Memento. І я сиджу і думаю про те ж (+)

  І перечитую те, що вже тут писалось.
  А оскільки пам'ять найкраще пам'ятає те, що сам наробив, своє і перечитую, про що казалось грець його знає коли:
  
  29-05-2001 22:55, технолог
  Деякі риси психологічного портрету Ющенка
  
  Версія до друку // Тема повністю // переглядів: 86 // URL: http://maidan.org.ua/n/arch/991166150
  
  За матеріалами спостережень за виступами та поведінкою Віктора Ющенка фахівцями проведений попередній аналіз особливостей його психології ( див. далі).
  Подібні такому аналітичні дослідження звичайна практика для роботи як з клієнтами, так і з їхніми візаві. Немає проблем проаназізувати кого-завгодно з політиків.
  А далі відпрацьовуються методики співпраці або впливу на досліджувану особу в якому завгодно заданому напрямку (як з метою оптимізації, так і з метою нейтралізації його діяльності).
  
  
  Деякі психологічні особливості Віктора Андрійовича Ющенко:
  
  Свідомість збережена у повному обсязі.
  Орієнтований всебічно (у місці, часі, власному житті).
  Емоції адекватні оточенню, рухливі.
  Мислення послідовне, абстрактне. Темп збережений. Увага – здатний до цілеспрямованої діяльності.
  Мова добре розвинена.
  Пам’ять без порушень.
  Продуктивної психосимптоматики немає.
  В емоційно-вольовій сфері спостерігається тенденція до заниженної самооцінки, що проявляється в співзалежності з образом батька – постійний пошук авторитета (В.Гетьман, І.Плющ), характерні вислови – “…для мене Леонід Данилович – як батько…”.
  
  
  Що ж таке співзалежність?
  - Залежність від людей та речей, зовнішніх по відношенню до себе і, водночас, заперечення себе як маючого недостатньо особистої своєрідності.
  - Зайва зосередженність і крайня залежність емоційна, соціальна а іноді фізична, на особистості чи об’єкті.
  В суспільному плані – це може призводити до прийняття непритаманних суб’єкту, а нав’язанних авторитетною для нього особою дій (звернення 3-х до опозиції, тощо…).
  
  Цей комплекс характеризується відмовою від покращення, бо зв’язаний з засвоєною поведінкою, віруваннями. Розвиток співзалежності від батька відбувається в дитинстві – дитина “інтернує” образ його, потребуючи окресленої структури, безпеки, взаємного тиску, уваги, часу (в результаті втрати чогось). Розвинений у дорослому віці він має назву “синдром Петі Хьорст” – дівчини, утримуваної терористами, яка стала на їхню сторону.
  
  Народ Хуна (Гаваї) вважав цей комплекс притаманним усім дітям, ініціація повнолітніх проходила за обрядом вуду – дитина будувала подобу того з батьків, з ким найбільш зв’язана і після певного ритуалу власноруч руйнувала. Тобто - ще тоді “темні жерці вуду” вважали цей комплекс проявом інфантилизму і таким, що буде заважати дитині, і суспільству в майбутньому.
  
  До речі є засоби для коррекції співзалежностей і в сучасних психотехніках……
  
  
  
  А також думки Михайла:
  28-05-2001 11:17, МихайлоСвистович
  ВІДПОВІДЬ НА ПИТАННЯ ТЕХНОЛОГА "ЧИ ХОЧЕ ОПОЗИЦІЯ ПЕРЕМОГТИ?"
  
  Версія до друку // Відповісти // Тема повністю // Редагувати // Стерти // переглядів: 124 // URL: http://maidan.org.ua/n/draft/991037832
  
  
  То знову виникає питання - це вони навмисне начудили, чи такі "розумні"? Я маю на увазі поводирів і з одного і з іншого боків.
  
  Як жити далі, як нас ведуть чорті куди?

• 2002.12.18 | Пані

  Страх протистояння

  Несторе, дякую.
  
  Я тут почала була писати щось довге і нудне, але так і не дописала. Тож скину як є, бо там саме про граблі йдеться.
  Можливо когось надихне на дискусію чи роздуми.
  
  --------
  
  Страх протистояння
  
  Українській опозиції та дебатам на Майдані присвячується
  
  
  Є риса характеру, яка однозначно характеризує українця поміж інших націй. Це намагання за будь яку ціну уникати протистояння.
  Заради цього українець готовий жертвувати всім, із власним життям включно.
  
  Ця риса часто помилково називається миролюбством. Але це не миролюбство, бо українець на загал не цурається ані побутових сварок та бійок, ані довготривалих партизанських війн на виробництві. Протистояння відрізняється від будь якої війни (навіть із тещею) тим, що вимагає відстоювання своєї позиції, точки зору, а не тількі морального або фізичного знищення ворога.
  
  Цей феномен прявляється у побутовому "краще на зв"язуватися" у відповідь на прояви якогось неподобства, у намаганнях принизити опонента замість сперечатися із його точкою зору, у небажанні відстоювати своє право та як результат - об"єднуватися у групи заради захисту прав. Проявляється він у дулі в кишені замість кулака на пиці ворога.
  
  Більше навіть. Загальна неконфронтаційна психологія призводить до того, що люди відмовляються від концепта ворогів взагалі. Опитайте своїх знайомих, які, на вашу думку, підпадають під визначення типового українця, попросіть назвати особистих ворогів. Більшість не назве НІКОГО! Натомість назвуть дуже багато кривдників (в родині, у побуті, на роботі, в державі в цілому). Але кривдники не є в свідомості ворогами! Бо ворог передбачає активне протистояння, а кривдник - пасивну страждальницьку позицію.
  
  Людина, яка страждає від кривдників викликає загальну симпатію та емпатію. А навколо того, хто воює із ворогами, виникає емоційна порожнеча, бо "краще не зв"язуватися".
  
  Якщо ви самі колись вирішували для себе, що краще не зв"язуватися, то можете згадати власні виправдання. Нащо витрачати енергію, якщо результат не гарантовано? Хіба можна скочуватися до рівня кривдника? Колись правда переможе... І так далі.
  
  
  Можна сперечатися про витоки цього феномену. Шукати їх у важкій імперській спадщині або наслідках голодомору. Але навряд чи в історії є відповідь на питання, як цього позбутися. А позбавлятися цього конче необхідно.
  
  Якщо ви проаналізуєте українські історію як давню та і сучасну, то побачите самі, що уникання конфліктів ніколи не приносило бажаних або декларованих наслідків. Навпаки здійснювався найгірший сценарій.
  
  Від того, що велика кількість наших співгромадян сподівається на чудо, чуда не трапиться. Само собою нічого не розмокчеться, воріженьки не згинуть як роса, Ющенко не стане президентом без протистояння з Кучмою, і заграніца нам не допоможе. Немає жодних підстав сподіватися на чудо.
  
  Якщо тобі не подобається навколишній світ, треба вступати у конфлікт із ним, інакше буде тількі гірше. Це результат мого життєвого досвіду, що є протилежним до мого національного характеру. Психологічно мені було б комфортніше уникати конфліктів, але мені не хочеться жити гірше. Колись я наплювала на душевний комфорт, і абсолютно не шкодую про це.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2002.12.18 | Роман ShaRP

    Паааааааааааааані, Ви мене лякаєте.

    Пані пише:
    > Є риса характеру, яка однозначно характеризує українця поміж інших націй. Це намагання за будь яку ціну уникати протистояння.
    > Заради цього українець готовий жертвувати всім, із власним життям включно.
    
    Що, усе, я не українець?
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2002.12.18 | Пані

      Куди мені до Андруховича...

      ... ось він вас лякає (чи збуджує) так, що ви не можете втриматися від репліки на кожну згадку його імені.
      
      По суті питання. Ще одне питання вам. А що ніколи не бувало в житті отого "краще не зв"язуватися?" Ніколи, ніколи?
      згорнути/розгорнути гілку відповідей

      • 2002.12.18 | Роман ShaRP

        Куди йому до Вас.

        Пані пише:
        > ... ось він вас лякає (чи збуджує) так, що ви не можете втриматися від репліки на кожну згадку його імені.
        
        Ви знаєте, аби Ви писали художні твори, то я б Вас читав би , може, навіть захоплювався. А Андрухович -- це та сама недопита пляшка посеред дороги. Воно може і варто пожаліти черевики, але так хчеться кОпнути ... Неможливо встояти
        
        > По суті питання. Ще одне питання вам. А що ніколи не бувало в житті отого "краще не зв"язуватися?" Ніколи, ніколи?
        
        Бувало, і не раз. Проте я вже трохи доріс навіть до *краще не зв*язуватися зі мною*
        
        Пані, треба сказати, що Ви дарма записали ту рису у суто національні. Тут навіть не 50/50, а якась складна функція у часі і просторі, яка у чомусь пов*язана навіть з тваринним у людині. Всяко буває. Ну дуже всяко.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей

        • 2002.12.18 | Пані

          Re: Куди йому до Вас.

          Роман ShaRP пише:
          > Пані пише:
          > > ... ось він вас лякає (чи збуджує) так, що ви не можете втриматися від репліки на кожну згадку його імені.
          >
          > Ви знаєте, аби Ви писали художні твори, то я б Вас читав би , може, навіть захоплювався. А Андрухович -- це та сама недопита пляшка посеред дороги. Воно може і варто пожаліти черевики, але так хчеться кОпнути ... Неможливо встояти
          
          І ви ще дивуєтеся, коли вас із собакою Павлова порівнюють?
          
          > > По суті питання. Ще одне питання вам. А що ніколи не бувало в житті отого "краще не зв"язуватися?" Ніколи, ніколи?
          >
          > Бувало, і не раз. Проте я вже трохи доріс навіть до *краще не зв*язуватися зі мною*
          
          А оцініть ваших знайомих з цієї точки зору. До чого більшість доросла?
          
          > Пані, треба сказати, що Ви дарма записали ту рису у суто національні. Тут навіть не 50/50, а якась складна функція у часі і просторі, яка у чомусь пов*язана навіть з тваринним у людині. Всяко буває. Ну дуже всяко.
          
          А ви можете навести приклад інших націй (як у етнічному, так і у державному розумінні), де така точка поведінка є домінуючою при прийнятті важливих рішень, в тому числі політичних? Та ще на протязі дуже тривалого часу.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей

          • 2002.12.18 | Роман ShaRP

            Re: Куди йому до Вас.

            Пані пише:
            > Роман ShaRP пише:
            > > Пані пише:
            > > > ... ось він вас лякає (чи збуджує) так, що ви не можете втриматися від репліки на кожну згадку його імені.
            > >
            > > Ви знаєте, аби Ви писали художні твори, то я б Вас читав би , може, навіть захоплювався. А Андрухович -- це та сама недопита пляшка посеред дороги. Воно може і варто пожаліти черевики, але так хчеться кОпнути ... Неможливо встояти
            >
            > І ви ще дивуєтеся, коли вас із собакою Павлова порівнюють?
            
            Ні, не дивуюся. Я багато яким маразмам не дивуюся. Мо, я просто лю кОпати пляшки ?
            
            
            > > > По суті питання. Ще одне питання вам. А що ніколи не бувало в житті отого "краще не зв"язуватися?" Ніколи, ніколи?
            > >
            > > Бувало, і не раз. Проте я вже трохи доріс навіть до *краще не зв*язуватися зі мною*
            > А оцініть ваших знайомих з цієї точки зору. До чого більшість доросла?
            
            Всяко бува. Різні у мене знайомі.
            
            
            > > Пані, треба сказати, що Ви дарма записали ту рису у суто національні. Тут навіть не 50/50, а якась складна функція у часі і просторі, яка у чомусь пов*язана навіть з тваринним у людині. Всяко буває. Ну дуже всяко.
            > А ви можете навести приклад інших націй (як у етнічному, так і у державному розумінні), де така точка поведінка є домінуючою при прийнятті важливих рішень, в тому числі політичних? Та ще на протязі дуже тривалого часу.
            
            Пані, якщо Вам невідомо, то я пишу персонально, що я заперечую в Україні існування єдиної нації (в принципі, я тут ніякої нації не бачу). Так що, з огляду на 1) відсутність особи (нації), що скоїла злочин 2) відсутність складу злочину (ну а от скажіть мені, хто тут кому давав чого вирішувати). 3) ну не бачу я дуже тривалого часу,
            
            пропоную справу по звинуваченню у злочинній бездіяльності припинити
            
            P.S.
            (і йду спати).
            згорнути/розгорнути гілку відповідей

            • 2002.12.18 | Роман ShaRP

              P.P.S. Проект нового гімну:

              (Омельченку О.О. АКА УМЄЛЬЧЕНКО С.С. присвячується, я так розумію)
              
              ХТО ГРОШІ МАЄ
              
              Він був у Афгані, він був у Спітаку.
              Він все життя будував.
              Будує і нашу прекрасну столицю.
              Пенсіонери говорять про нього з повагою.
              Молодь дивиться на нього зацікавлено.
              Кияни звуть його по-простому: Сан Санич...
              Знає всі біди і проблеми простих людей.
              Він не банкір.
              Він не багатий бізнесмен.
              Він, як ми з вами, - просто робить справу.
              
              
              Гроші, гроші, а де їх взяти?
              Гроші можна намалювати,
              Можна красти і позичати.
              Саме гірше грошей не мати.
              Хто гроші має, той ними срає,
              І розкидає, і не збирає.
              Хто гроші має, той співає.
              Як гроші мати - можна і співати.
              Хочу ровер - збираю гроші.
              Хочу плейер - збираю гроші.
              Хочу їсти - збираю гроші.
              Хочу гроші - збираю гроші.
              Хто гроші має, той ними срає,
              І розкидає, і не збирає.
              Хто гроші має, той співає.
              Як гроші мати - можна і співати.
              Ааааааа. Грооооші.
              Ааааааа. Грооооші.
              Ааааааа. Грооооші.
              Ааааааа. Грооооші.
              Депутати в нас запитають,
              Що ми хочем, чого не маєм.
              Хочем гроші, не маєм гроші,
              Кольорові, такі хороші.
              Хто гроші має, той ними срає,
              Розкидає і не збирає.
              Хто гроші має, той співає.
              Як гроші мати - можна і співати.
              Хто гроші має, той ними срає,
              Розкидає і не збирає.
              Хто гроші має, той співає.
              Як гроші мати - можна і співати.
              Срати.
              згорнути/розгорнути гілку відповідей

              • 2002.12.19 | старий був такий файний?..

                А навіщо шарпанутим новий гімн, коли

                Музика на мотив "ще не вмерла", слова народні, вистраждані - "Нехай
                ї..ть, аби не били..."
                І шматок сала на тризубі у якості національного герба. Пардон, не національного, нації ж немає - най буде "гербом народних симпатій".

            • 2002.12.18 | Пані

              до історії хвороби - мементо

              Роман ShaRP пише:
              > Пані пише:
              > > Роман ShaRP пише:
              > > > Пані пише:
              > > > > ... ось він вас лякає (чи збуджує) так, що ви не можете втриматися від репліки на кожну згадку його імені.
              > > >
              > > > Ви знаєте, аби Ви писали художні твори, то я б Вас читав би , може, навіть захоплювався. А Андрухович -- це та сама недопита пляшка посеред дороги. Воно може і варто пожаліти черевики, але так хчеться кОпнути ... Неможливо встояти
              > >
              > > І ви ще дивуєтеся, коли вас із собакою Павлова порівнюють?
              >
              > Ні, не дивуюся. Я багато яким маразмам не дивуюся. Мо, я просто лю кОпати пляшки ?
              
              А ссати на перехожіх з балкона? Писати матюки на парканах? Гасити цигарки об стелі? Ні? Зазвичай таке йде разом з копанням пляшок. АБо існує у латентному стані.
              
              
              > Пані, якщо Вам невідомо, то я пишу персонально, що я заперечую в Україні існування єдиної нації (в принципі, я тут ніякої нації не бачу).
              
              Це ваша персональна проблема копача пляшок-та-андруховича.
              
              > Так що, з огляду на 1) відсутність особи (нації), що скоїла злочин
              
              який злочин? де в мене про злочин йшлося?
              
              > 2) відсутність складу злочину (ну а от скажіть мені, хто тут кому давав чого вирішувати).
              
              всім керує всесвітня жидомасонська змова? іншим народам дає вирішувати, а українському - не дає?
              
              > 3) ну не бачу я дуже тривалого часу,
              
              звичайно не бачите, див. постинг Нестора з підробицями про те, чому не бачите, але за означенням хвороби (мементо), ви мабуть за визначенням не зможете побачити минуле
              
              > P.S.
              > (і йду спати).
              
              отут погоджуюся, я теж
              згорнути/розгорнути гілку відповідей

              • 2002.12.19 | Роман ShaRP

                Невірний діагноз, або історія хвороби, розширена.

                Пані пише:
                > Роман ShaRP пише:
                > > Ні, не дивуюся. Я багато яким маразмам не дивуюся. Мо, я просто лю кОпати пляшки ?
                > А ссати на перехожіх з балкона? Писати матюки на парканах? Гасити цигарки об стелі? Ні? Зазвичай таке йде разом з копанням пляшок. АБо існує у латентному стані.
                
                Пані, Shame On You , Ви безсоромно порівнюєте благородне фуліганство (себто копання пляшок) із примітивним примітивізмом.
                До речі, даний захід (тільки у більш радикальній формі, з розбиванням пляшки чи баночки на дрібні друзки) рекомендовано для зняття стресу.
                
                > > Пані, якщо Вам невідомо, то я пишу персонально, що я заперечую в Україні існування єдиної нації (в принципі, я тут ніякої нації не бачу).
                >Це ваша персональна проблема копача пляшок-та-андруховича.
                
                Я б не сказав, що така вже моя персональна ... скоріше, ті, хто її бачать, оту націю, находяться у (разючій!) меншості.
                
                > > Так що, з огляду на 1) відсутність особи (нації), що скоїла злочин
                > який злочин? де в мене про злочин йшлося?
                
                Та то Ви сонні були, а я почав гратися стилями. Ви завели розмову про нації, а я кажу, що тут такої нема, хіба іншими словами то кажу.
                
                > > 2) відсутність складу злочину (ну а от скажіть мені, хто тут кому давав чого вирішувати).
                >
                > всім керує всесвітня жидомасонська змова? іншим народам дає вирішувати, а українському - не дає?
                
                Минулого разу я відмовився тлумачити Вами передрук з газети (до речі, коли згодом журналісти полишили прес-конфу прес-аташе генпрокуратури, де були Ви, аби затаврувати непрофесійних ?) , цього разу відмова буде стосуватися підручника з істроії. Про жидомасонську змову Вам Нестор краще розповість, то ж він у неї вірить, здається, а от підручник історії може розповісти, чия влада була, та хто та що вирішував. І -- протягом якого часу.
                
                > > 3) ну не бачу я дуже тривалого часу,
                >
                > звичайно не бачите, див. постинг Нестора з підробицями про те, чому не бачите, але за означенням хвороби (мементо), ви мабуть за визначенням не зможете побачити минуле
                
                Набік Нестора. Коли я починаю ShaRPати пам*ять несторів та несторинь, нестори та несторині починають волати про то, що я україножер, непатріот (і мене за то колись поб*ють у львові), гад , ну там і так далі. Мене то дико смішить разом із несторами і їх статтями. Може, їх смішу я -- але щось не помітив, скоріше, злю, а одну філалагіню, палку хванатку андруховича, так взагалі до піни на губах доводжу.
                Хоча я усього-навсього ПРИГАДУЮ те, що їм хочеться забути.
                
                Я і Вам, Пані можу пригадати. Але ми можемо дійти згоди мирно. Що справа таки не у тому, хто кому та що пригадає.
                
                А у тому, на питання що ж робити далі нестори нічого цікавого не кажуть. А тому , --
                М*ясо з поля!
                згорнути/розгорнути гілку відповідей

                • 2002.12.20 | Пані

                  Чиєї хвороби?

                  Роман ShaRP пише:
                  > Пані пише:
                  > > Роман ShaRP пише:
                  > > > Ні, не дивуюся. Я багато яким маразмам не дивуюся. Мо, я просто лю кОпати пляшки ?
                  > > А ссати на перехожіх з балкона? Писати матюки на парканах? Гасити цигарки об стелі? Ні? Зазвичай таке йде разом з копанням пляшок. АБо існує у латентному стані.
                  >
                  > Пані, Shame On You , Ви безсоромно порівнюєте благородне фуліганство (себто копання пляшок) із примітивним примітивізмом.
                  > До речі, даний захід (тільки у більш радикальній формі, з розбиванням пляшки чи баночки на дрібні друзки) рекомендовано для зняття стресу.
                  
                  На майдані? Тобто в натовпі людей? Ні. Шарпе, для зняття стресу це рекомендують робити на самоті, як і буцати чучело начальника. А натовпі - це звичайно хуліганство.
                  
                  Взагалі мені наснився (серед іншого, навіяного Майданом) дивний сон. Про те, що тут на форумі влаштували прямий ефір із Андруховичем і в вас вийшла (ло) (не знаю, як це назвати) щось з ним в прямом ефірі. Враження були феєричні!
                  
                  > > > Пані, якщо Вам невідомо, то я пишу персонально, що я заперечую в Україні існування єдиної нації (в принципі, я тут ніякої нації не бачу).
                  > >Це ваша персональна проблема копача пляшок-та-андруховича.
                  >
                  > Я б не сказав, що така вже моя персональна ... скоріше, ті, хто її бачать, оту націю, находяться у (разючій!) меншості.
                  
                  Тут на Майдані, принаймні, ті, хто не бачать ту націю знаходяться в рахючій меншості - ви та Адвокат.
                  
                  
                  > > > 2) відсутність складу злочину (ну а от скажіть мені, хто тут кому давав чого вирішувати).
                  > >
                  > > всім керує всесвітня жидомасонська змова? іншим народам дає вирішувати, а українському - не дає?
                  >
                  > Минулого разу я відмовився тлумачити Вами передрук з газети (до речі, коли згодом журналісти полишили прес-конфу прес-аташе генпрокуратури, де були Ви, аби затаврувати непрофесійних ?)
                  
                  Ви досі не помітили, що я не постійно в Інеті? А вчинок той я справді вважаю непрофесійним - нічим не кращим за луганський.
                  
                  > цього разу відмова буде стосуватися підручника з істроії. Про жидомасонську змову Вам Нестор краще розповість, то ж він у неї вірить, здається, а от підручник історії може розповісти, чия влада була, та хто та що вирішував. І -- протягом якого часу.
                  
                  Я не в нього питю, а вас - чому іншим народам "давали" щось вирішувати, чи вони самі "брали", нашому наороду (населенню теріторії, що нині є Україною, щоб ви не завели знов про відсутність народу) - ні?
                  
                  > > > 3) ну не бачу я дуже тривалого часу,
                  > >
                  > > звичайно не бачите, див. постинг Нестора з підробицями про те, чому не бачите, але за означенням хвороби (мементо), ви мабуть за визначенням не зможете побачити минуле
                  >
                  > Набік Нестора. Коли я починаю ShaRPати пам*ять несторів та несторинь, нестори та несторині починають волати про то, що я україножер, непатріот (і мене за то колись поб*ють у львові), гад , ну там і так далі. Мене то дико смішить разом із несторами і їх статтями. Може, їх смішу я -- але щось не помітив, скоріше, злю, а одну філалагіню, палку хванатку андруховича, так взагалі до піни на губах доводжу.
                  
                  Крім емоцій я нічого не бачу.
                  
                  > Хоча я усього-навсього ПРИГАДУЮ те, що їм хочеться забути.
                  > Я і Вам, Пані можу пригадати. Але ми можемо дійти згоди мирно. Що справа таки не у тому, хто кому та що пригадає.
                  
                  Пригадуйте. Із цікавістю почитаю.
                  згорнути/розгорнути гілку відповідей

                  • 2002.12.21 | Роман ShaRP

                    Нашої. І Вашої також.

                    Пані пише:
                    > Роман ShaRP пише:
                    > > Пані пише:
                    > > > Роман ShaRP пише:
                    > > > > Ні, не дивуюся. Я багато яким маразмам не дивуюся. Мо, я просто лю кОпати пляшки ?
                    > > > А ссати на перехожіх з балкона? Писати матюки на парканах? Гасити цигарки об стелі? Ні? Зазвичай таке йде разом з копанням пляшок. АБо існує у латентному стані.
                    > >
                    > > Пані, Shame On You , Ви безсоромно порівнюєте благородне фуліганство (себто копання пляшок) із примітивним примітивізмом.
                    > > До речі, даний захід (тільки у більш радикальній формі, з розбиванням пляшки чи баночки на дрібні друзки) рекомендовано для зняття стресу.
                    >
                    > На майдані? Тобто в натовпі людей? Ні. Шарпе, для зняття стресу це рекомендують робити на самоті, як і буцати чучело начальника. А натовпі - це звичайно хуліганство.
                    
                    Ги. Пані, Вам конче потрібно осуджувати моє буцання дутого авторитету Андруховича? Не допоможе. Ані Вам, ані мені, ані йому.
                    
                    Не хочте жартувати, давайте серйозно. Я можу обгрунтувати, чому я так -- тому що я вважаю, що декадентам-андруховичам тут не місце. Вам простіше вважати то забобоною, менше писати доведеться. Але обгрунтування я також можу надати.
                    
                    > Взагалі мені наснився (серед іншого, навіяного Майданом) дивний сон. Про те, що тут на форумі влаштували прямий ефір із Андруховичем і в вас вийшла (ло) (не знаю, як це назвати) щось з ним в прямом ефірі. Враження були феєричні!
                    
                    Я б не став з ним говорити.
                    
                    > > > > Пані, якщо Вам невідомо, то я пишу персонально, що я заперечую в Україні існування єдиної нації (в принципі, я тут ніякої нації не бачу).
                    > > >Це ваша персональна проблема копача пляшок-та-андруховича.
                    > >
                    > > Я б не сказав, що така вже моя персональна ... скоріше, ті, хто її бачать, оту націю, находяться у (разючій!) меншості.
                    >
                    > Тут на Майдані, принаймні, ті, хто не бачать ту націю знаходяться в рахючій меншості - ви та Адвокат.
                    
                    Не погоджуюся. Дані на стіл? Звісно, ви ОЦЕЙ ... конгломерат ... можете вважати нацією, але я ні. Не визнаю, і крапка. Коли побачу націю -- визнаю.
                    
                    > > > > 2) відсутність складу злочину (ну а от скажіть мені, хто тут кому давав чого вирішувати).
                    > > >
                    > > > всім керує всесвітня жидомасонська змова? іншим народам дає вирішувати, а українському - не дає?
                    > >
                    > > Минулого разу я відмовився тлумачити Вами передрук з газети (до речі, коли згодом журналісти полишили прес-конфу прес-аташе генпрокуратури, де були Ви, аби затаврувати непрофесійних ?)
                    >
                    > Ви досі не помітили, що я не постійно в Інеті? А вчинок той я справді вважаю непрофесійним - нічим не кращим за луганський.
                    >
                    > > цього разу відмова буде стосуватися підручника з істроії. Про жидомасонську змову Вам Нестор краще розповість, то ж він у неї вірить, здається, а от підручник історії може розповісти, чия влада була, та хто та що вирішував. І -- протягом якого часу.
                    >
                    > Я не в нього питю, а вас - чому іншим народам "давали" щось вирішувати, чи вони самі "брали", нашому наороду (населенню теріторії, що нині є Україною, щоб ви не завели знов про відсутність народу) - ні?
                    
                    Кому саме? Готам? Гунам? Легендарним скіфам? Україні правобережній? Лівобережній? Київській Русі, яку не можна утотожнювати з нинішньою Україною, хіба з гіршого боку? Варягам? Туркам? Татарам? *Клятим москалям*? Полякам? Одні молдавани ніби нас не воювали, румуни бувало, а от молдавани ніби нє, і то нена їх користь.
                    
                    Пані, на цій землі перебувало стільки загарбників та володарів, що історію України краще не читати, а узяти та викинути, аби суму було менше.
                    
                    Так хто-хто що-що там народу давав вирішувати? ПолітичнО?
                    Та, можемо згадати Богдана ("Ой Богдане, Богдане") та ЦР. Вирішували вони якось недовго, та не дуже, а ЦР ще й народ не сильно лю.
                    
                    Shame on you again, Пані!
                    
                    > > > > 3) ну не бачу я дуже тривалого часу,
                    > > >
                    > > > звичайно не бачите, див. постинг Нестора з підробицями про те, чому не бачите, але за означенням хвороби (мементо), ви мабуть за визначенням не зможете побачити минуле
                    > >
                    > > Набік Нестора. Коли я починаю ShaRPати пам*ять несторів та несторинь, нестори та несторині починають волати про то, що я україножер, непатріот (і мене за то колись поб*ють у львові), гад , ну там і так далі. Мене то дико смішить разом із несторами і їх статтями. Може, їх смішу я -- але щось не помітив, скоріше, злю, а одну філалагіню, палку хванатку андруховича, так взагалі до піни на губах доводжу.
                    >
                    > Крім емоцій я нічого не бачу.
                    >
                    > > Хоча я усього-навсього ПРИГАДУЮ те, що їм хочеться забути.
                    > > Я і Вам, Пані можу пригадати. Але ми можемо дійти згоди мирно. Що справа таки не у тому, хто кому та що пригадає.
                    >
                    > Пригадуйте. Із цікавістю почитаю.
                    
                    Пригадую. Україна практично не була за свою історію незалежною державою. Вона не мала таких кордонів, як тепер. Спроби встановити державу в Україні успіху не мали. Усі успіхи у тій боротьбі були виключно тимчасові. Українців рочків 500 з хвостиком, а , якщо придивитися, то і більше, дерибанили по різних князівствах, берегах, кланах і т.д. і т.п. Поточні кордони/структури України є прямими нащадками УРСР-СРСР, укупі з кадрами.
                    
                    А тепер подай Вам на перше державу, а на друге націю!
                    Не готове. Йому варитися та варитися -- якщо дадуть.
                    Одна тільки проблема схід-захід чого варта!
                    
                    То як там мементО?

• 2002.12.18 | Роман ShaRP

  за таке мементо не дам цента . (+ пару слів для пана Іллі25)

  (слова для пана Іллі25 будуть виділені жирним)
  
  
  Нестор Мазепа пише:
  
  > Думки за мотивами Майдану.
  >
  > Час від часу проґресивне людство, представлене деякими учасниками форуму, заявляє: неважливо, що було -- треба думати як жити далі. Мовляв, це конструктивно, а інакше -- розкол і поразка.
  > Якщо задуматися, то це нагадує дядька, який ставши на граблі і діставши по лобі, міркує: неважливо, що мене зараз болить лоб, і не варто витрачати час на з'ясування чому -- треба думати як жити далі. Проте останньому SHарпу має бути зрозуміло: без ідентифікації об'єкта "граблі" та деяких його властивостей жодна кількість думання як жити далі не вбереже від нових ґуль від старих граблів.
  
  Трохи не так -- 5harp -- ото буде по хакерськи.
  
  > Тим не менше, думок на тему "що не так?"на форумі значно менше, ніж "що робити?". Можливо, це пов'язано з переважанням "синтезаторів" над "аналізаторами" серед дописувачів. Тим важливішою є поява тут думок сучасних письменників, які, іноді аж до "мистецтво заради мистецтва", за своїм складом розуму зазвичай є чистими аналізаторами.
  
  Це мені нагадує старий анекдот про "чукча не читач, чукча письменник". Їй же бо, аби деякі письменники більше читали (у тому числі і Майдан), їм би пішло на користь.
  
  > Декого з тутешніх відвідувачів просто розлючує неконструктивність всяких андруховичів, а їхні нарікання, що у нас не так як на Заході, трактуються як комплекси перед Заходом. Але справа тут не в Заході. І не в Андруховичеві, бо марно чекати від дзеркала, що воно помиє твою брудну пику -- його справа відобразити.
  
  З Андруховича дзеркало набагато гірше, аніж з мене, наприклад, термометр.
  
  > От Чучхе виводять із себе фрази на кшталт "в нормальних країнах крани не протікають". Чучхе рефлекторно огризається: неправда, протікають і в нас і в них. Насправді ж такі нарікання можна почути й від людей, які ніколи в житті не бачили, чи протікають крани "у них". Тому фразу, від якої нервується Чучхе, слід розуміти так: "у нас ненормальна країна, бо в нас протікають крани, а це ненормально". Захід у цьому контексті виступає просто як реально існуюча норма.
  > Якби не було Заходу, Чучхе з Кучмою би просто кричали: коли протікають крани (цензура) -- це нормально. В Московії, наприклад, так і кричать: мовляв, то не дикунство, а особлива азіопська цивілізація. Але безпосередня близькість України до Европи примушує змінити формулювання на: "у них" теж протікають крани (є цензура).
  
  Чучхе про світу поїздив вдосталь, і, якщо він так каже, то, напевне, так воно і є. Що ж до нормальності нашої країни, то тут думки можуть бути самі різні, у залежності від того, що вважати нормою.
  
  > І ця брехня добре розтиражована й часто повторювана може й спрацювала б. Але тут вилазить Андрухович, і каже "таки в них не протікають крани, щойно перевірив". Письменник як дзеркало показує народу немитість його (народу) писка, повторює вголос те, що кожен тихенько бурчить собі під ніс про крани й туалети.
  
  Отож і воно, що письменник він, а не репортер. Недобачає. І крани у них протікають, і машини ламаються. Інше питання, що хто робить у даному випадку. Ще у них у останні роки входить у моду, щоб якась пара сексом, перепрошую, займалася посеред перехрестя вдень. У нас такого поки нема. З цього приводу Андрухович нічого не писав?
  А хто такий отой Андрухович взагалі? Я своїх знайомих питав-питав, питав-питав ... хто навмисне не цікавився українською літературою саме через те, аби українска -- не знає такого і все. І я не знав би, аби не сестра. А Подерев*янського -- усі знають, хоча і жанру такого ніби не шукали, і книжок не купували, а знають, і все. Гадаю, Андрухович програє за популярністю навіть Бузині, тому що хто такий Бузина -- теж знають.
  
  > Ну й що тут зробиш? Духовні батьки Чучхе мають на то чітку відповідь: нет челавека -- нет праблеми. Недарма ж Голодомору передувало Розстріляне Відродження. Ну, але оскільки нині вбивство таки злочин, а не мера саціальнай защіти, то лишається лише репетувати:
  > -- Брехня! Течуть у них крани! І демократії в них ніякої нема!
  > або
  > -- Та погане з Андруховича дзеркало! Ми його не читаєм, і дуже задоволені протікаючими кранами! То лише галицюкам якісь нормальні крани подавай!
  
  У голові Андрухович, а у поїзді крани. Маразм якийсь, тим паче, повторююся, що вони у них і правда протікають. І нікому набік не тре ліквідувати отого А.
  
  
  > Отже, побачили ми в люстерку свою немиту пику з ґулею від граблів. Тепер саме час замислитися, а звідки ж узялася тамта ґуля. Шо сі стало? І тут виявляється цікавий хвакт: нічого не пам'ятаємо.
  
  Ніяке то не люстерко. І не тре воно і набік, аби то побачити. І щодо хто пам*ятає, а хто не пам*ятає -- теж усіх під одну гребінку не рівняйте.
  
  
  > Нє, ну не так шоб зовсім нічого. Пригадується, ходили на Царгород, потім почубилися з ляхами, а потім хильнули з москалями чогось міцного, їхнього, потім ... о, потім не пам'ятаємо! Прокинулися ж бо щойно, і на лобі ґуля.
  
  А ще багато чого пригадується. Просто ви не про все пишете і Андрухович багато про що мовчить. І то -- теж граблі. На які ви з Андруховичем все стрибаєте та стрибаєте.
  
  > Боже, нащо було тілько пити? Благо хоч москалі кажуть, що в них усьо на камеру записано. Кажуть, приходив Захід і дав нам по лобі. А якщо нам там щось инше туманно пригадується, то мабуть галюни, треба терміново узгодити з москалями шоб бєз абід. Як же їм не вірити? Разом же бухали. Та й знову, диви, наливають, пропонують хильнути. Як вони пак той самогон звуть? Ага, "ресурсами". От що значить, щира славянская душа.
  
  Як каже мій сусід, за межами трьох звилин "жиди", "москалі", "комуняки" нацики не функціонують.
  
  > Отака кумедна ситуація. Точнісінько як у того чувака з мерикацького кіна "Memento". Ніц не міг запам'ятати, бідолаха, і всі його використовували як лиш сі хтіли. Мож го було відлупцювати до півсмерти, а потім пити з ним на брудершафт. Йой, що там тіко з ним не творили. Раджу всім переглянути фільм. Або почитати історію України.
  > Пам'ятаю, Лейба Бронштейн щось там цинічно розводився, які українці довірливі, та як це має послужити справі всємірнай рєвалюції. В тому кіні теж такий їден був, падлюка. Але що його будеш робити, як пам'яти нема: доводиться вірити органам чуттів та добрим людям. Тобто нікому не вірити, бо ж як його без пам'яти розбереш, хто добрий.
  > Он Ромців батько так і казали: нікому не вір, Ромцю. Забув тілько пояснити чому: мовляв, така наша, синку, безпам'ятних, доля. А може вже й сам не пам'ятав, чому. Або боявся пам'ятати -- щоб чого доброго не згадати випадково якогось враґа народа серед власної родини. Останнє лише здогади, після прочитання дописів Пані.
  
  Не так батько казав, самім би вам пам*ять лікувати.
  
  > Тамтой чувак із кіна намагався вийти з ситуації, розписуючи все своє тіло написами на згадку. Розумів бо, що єдиний шлях до раціональної поведінки -- пам'ятати минуле, що без пам'яти, без використання досвіду -- немає інтелекту. З нами складніше: ми цього не розуміємо. Тому допускаємо дискусії на тему, нащо нам українська мова або чи потрібне визнання УПА. Тобто, узагальнюючи, чи потрібна нам наша пам'ять. Тому маємо лише ґулі з написом "Ленин", чиїм походженням ніхто не цікавиться.
  
  Ви не плутайте ваше з нашим. Тому що до мого УПА ну ніяк не належить. Гадаю, я ще таких знайду мільонів зо 20 по Україні. То саме і з мовою . Комусь вона і не своя. І це не ви "допускаєте" дискусії. Ви тікаєте від них чимдалі та чимдуж, разом зі своїм Андруховичем намагаєтеся робити "добру мину при поганій грі". Тому що ви не впевнені, ну аж ніяк що ви її не програєте. Тому що свобода -- у тому числі щодо мови і до підходу до історіїї вам тільки заважає.
  
  Пане Ілля25, ви були праві точно в одному український націоналізм з демократією ну аж ніяк не сумісний. Про то свідчить стан націоналізму за демократії, та його страхи щодо неї.
  
  > Звісно, зацікавлені сторони всіляко сприяють збереженню того стану безпам'ятства, бо ж дуже вже велика спокуса покататися на 50 мільйонах бездумних безмовних тварин. Як там Орвел казав, хто контролює минуле... Звідси й святкування річниці Днєпраґєсу без розкопок під його фундаментом.
  
  Хто святкував, не знаю -- я ні.
  
  > Тому перш ніж матиме сенс думати, як жити далі, ми мусимо, наскільки лише можливо, згадати, як жили досі. І головне: навчитися надалі запам'ятовувати свій досвід, як нація.
  
  Ги, а нації то -- і нема! Казав, і буду казати. І протилежне -- що вона є -- досі не доведене.
  
  >Те, що ми все ще не сконструювали свою національну пам'ять, показує досвід останнього десятиліття, коли продовжуємо пускати до влади бидло, на якому вже тавра ніде ставити.
  
  Дуже спірна теза (я би понаписував про двобокість пам*яті), але лишу її на вашій совісті -- і без того глюків вже вистачає.
  
  > Таким чином створення національної пам'яти, чи може, усунення безпам'ятства -- це необхідна умова виживання. Ризикну стверджувати що й достатня. Правильна політична система -- скоріше наслідок нормальної пам'яти. Принаймні, у наших сусідів, які зберегли пам'ять, немає проблем із просуванням уперед. Отже, наша мета -- Total Recall. Далися мені ті мерикацькі кіна.
  
  Дивіться, не пригадайте зайвого. Бо я ж кажу -- пам*ять, то штука з двома кінцями, а то і більше.
  
  P.S. І Андруховичу своєму курс мементотерапії пропишіть. Бо якось не пригадує він у нашій історії ніц ані визначного, ані видатного. Судячи з інших його дописів, той ще склеротик. Ще й у лісі живе.

• 2002.12.18 | Мертві Бджоли Загудуть

  Несторе, кіно те дуже полюбилося, а Ваш допис ще більше! :) (-)

• 2002.12.19 | Technar

  Модераторіал

  Весь гав-гав з теми прибрано.
  Так буде і надалі.
  Читайте правила форуму.