Російськомовна реклама у Києві під загрозою!:-)
12/20/2002 | Nemo
Група яка називає себе "мовники" збирається псувати всі рекламні щити у столиці, де реклама надрукована російською мовою. Першими постраждають постери торгової марки "Золотая амфора", за ними плакати російських горілок з розірваною навпіл гармошкой та "Мърная".
"Мовники" вважають це єдиним методом справді дієвого захисту україномовного населення столиці від російськомовної експансії. В майбутньому заплановані погроми вітрин ресторанів та кафе, де в меню використовується виключно російська мова.
Нарешті ми дочекалися. Я цілком серйозно. Інформацію отримав з листівки, яку мені дали на вході в метро.
"Мовники" вважають це єдиним методом справді дієвого захисту україномовного населення столиці від російськомовної експансії. В майбутньому заплановані погроми вітрин ресторанів та кафе, де в меню використовується виключно російська мова.
Нарешті ми дочекалися. Я цілком серйозно. Інформацію отримав з листівки, яку мені дали на вході в метро.
Відповіді
2002.12.20 | Englishman
Схоже на провокацію проти "націоналістів" (-)
2002.12.20 | Майдан
Схоже на стихійний протест
Таке саме робили активісти "Товариства Української мови" у 1990 році.2002.12.20 | RTU
Саме так "дарагая пєрєдача, во суботу чуть не плача ..."()
2002.12.20 | Nemo
Біда з цим російськомовними :-) Навіть коли вони
намагаються говорити українською. Ну чому RTU вирішив, що ми маємо знати як закінчується його пассаж про суботу? Розкажіть мені темному, бо не можу второпати, що мені намагаються сказати.2002.12.21 | RTU
Окрім того, що ти - нікчема та невіглас, нічого()
2002.12.21 | Мертві Бджоли Загудуть
РТУ, Ваам дали спокій, а ви знову Правила порушувати: гав-гав!
РТУ, пожалійте працю Модератора!Будь ласка ознайомтеся з Правилами поведінки на Форумі!
Це вже 3є зауваження РТУ!
2002.12.21 | Nemo
Мені бракує таких слів щодо вас, RTU (-)
2002.12.21 | Сканер
Немо, це з пісні Висоцького, старші віком ще памятають
далі здається йде:" во суботу чуть нє плача, вся "каначікова" дача - к тєлєвізіру рвалась..."
Якщо не перебріхую (давно ж це в моді було й з вікон кожної багатоповерхівки чилося), під дачею малась на увазі психушка й описувався бунт в ній. Вас просто прирівнали до психа, а ваші затії з революціями - до бунту в психушці, з натяком на власні ретеушні іронію й таланти висот Висоцького...
2002.12.21 | Мертві Бджоли Загудуть
Сканере, щира подяка за роз"яснення!
Шановний Сканере,Таки дійсно у всіх воїнствующих москалів на Форумі все рано чи пізно зводиться до гівна, сракожопи, чи ...психушки - та ще й зазвичай із зарозумілим залученням клясичних "авторитетів" на кштат Висоцького, які насправді ж не мають ніякого відношення до лютого україножерства...
2002.12.21 | Nemo
Нехай іржуть на гульбищах чуми -
Нехай іржуть на гульбищах чуми, -
То знак провісний їхньої кончини.
У нас є Меч.
За нами – Україна:
Останніми засміємося
Ми!
Ми самоїдство спалимо в корінні,
Ми випалимо розбрат, як осот,
І явимося світові
Єдині,
З високочолим іменем –
Народ!
На цій межі
не місце перезовам.
Усе дрібне розвіємо, як дим:
Ми маєм стати чисті
Перед Словом,
Як перед Сином у вінці терновім
І Материнським образом святим!
Трубить Трубіж.
На роковій межі
В останній бій виходимо при Слові,
Бо тільки Слово береже в основі
Безсмертя української душі.
2002.12.21 | Мертві Бджоли Загудуть
Nemo, чудовий вірш! Хто автор? (-)
2002.12.21 | Віктор Уколов
Замість Nemo, надсилаю повністю.
Трубить Трубіж(Поема)
Трубить Трубіж:
Ми вийшли на рубіж.
Позаду смерк.
Попереду свобода.
За Трубежем примружилися орди.
І хан на око проміряє ніж.
Хан тиче пальцем за своє плече
І цідить:
Ну, проб”єш мої застави,
А там на тебе вже давно двоглаво
Єдиновірний павутиння тче.
О, він по-царському ладнає сіть!
Не на годину –
На віки, гетьмане.
Вона заглине і тебе, Богдане,
І рід, і люд,
І одчайдуху Січ.
Я знаю: ти будитимеш мечі,
Аби на волю видобудь ключі, -
І, може, й вирвешся на мить з кошари,
Однак тебе на першій же межі
Іще меткіше, ніж мої татари,
Назад в загін, завернуть яничари,
Самі ж наймуться у наглядачі.
Я знаю, Хмелю, ти і по кончині
Стоятимеш за волю України,
І, може, й вистоїш.
Але затям:
Коли, нарешті, в горніх небесах
В двадцятім віці, в радісних сльозах!, -
Державний стяг онукам завесніє,
І під урочі подзвони Софії
Свободу возвістить універсал,
І “Слава” – юно вирветься з грудей, -
Затям Богдане: саме в ту хвилину
Новий хазяїн світового чину
Твій рід і люд наївний, мов курей,
Заманить вміло в імпортну торбину,
І Україну нарече… Юкрейн.
То чи не ліпше повернуть навспак
І розійтися мирно по господах?
Чи варт платити кровію і родом
Лише за те, щоб зватися народом?
А чи, як досі, одягти сіряк,
І хай без імені, зате – з приплодом?
Життя ж одне, Богдане, як-ніяк! –“
Трубить Трубіж:
“Рушай інакше - смерть”.
Схмарнів Богдан.
Полковникам ошатним
Сказав на вибір:
- Козаки, рішайте:
Чи – з кров”ю Воля.
Чи назад… у смерк. –
Явився дяк у чорному увесь,
Сховав хреста. Дістав з-під поли шаблю:
- Якщо – назад, я з головою шапку,
Зніму тобі, достойникові,
Днесь. –
Просяяв гетьман:
- Чули, козаки?
Сам .. Бог велить.
А вже одваги й шабель
Нам вистачить
На ляхів і на швабів,
На Мангишлаки
І на Соловки.
Хан міря нас по Золотій Орді,
Що від захланності пішла у невідь.
Ми ж на чуже не закидали невід,
Ми в нашій вірі і землі
Тверді.
І мислю так:
Якщо стріла заброд
Наздожене на рубежі нещаднім,
Ми хоч би тим прислужимось нащадкам,
Що смертю ствердим:
Є такий народ! –
“Так є чи… був? –
глузливо кряче ворон. –
Чи, може, гетьмане, лишень - юрба,
Яка сама собі –
Найтяжчий ворог,
Що викохала у душі раба?”
…Погідний вечір догасав, як ватра,
Скрадалась тихо ніч із-під горба.
“Уранці буде добра молотьба”, -
Буденно перемовлювалась варта.
І гетьман ворону сказав:
“То справді
Нестерпна мука і тяжка ганьба:
Нести впокорено тавро раба,
Б”ючи поклони ідолу неправди.
Але ж раба – раніше чи пізніше –
Зведуть з колін хоча би… канчуки.
Мене тривожить, вороне, страшніше:
Щоб нас не заманили в козачки.
Попустять віжки, - ніби вже й вільніше.
Надягнуть вишивані сорочки.
Дозволять друкувать крамольні вірші,
Уділять чарку з панської руки.
Заручать пам”ять і приручать крила,
Почеплять шабельку на килимку:
Злітай, козаче, в голубінь стрімку!
Та от смикнешся, а злетіть несила:
Душа ж бо на чужому повідку.
Страшніше смерті – воля на приколі,
Коли душа у ліжнику дріма,
І спить одвага, як могила в полі,
І ти уже не відчуваєш болю,
І навіть… ворога тобі кат-ма.
На дай нам, Господи, такої долі! –
І здавши повід вірному джурі,
Полковникам сказав:
- По цій розмові
Пора до сну.
Недовго й до зорі.
Нехай пригублять чарку кобзарі:
Уранці починаємо,
Братове”.
Смерть зачувши сталі дзенькіт,
Опустила вічі.
… Засвіт стали козаченьки
До тяжкої січі.
II
- Здоров будь, гетьмане!
То як там… на коні? –
Запитую через тривіччя з гаком.
Відлуння запит поверта мені.
Мовчить Софія в сивій давнині.
І ворон на хресті –
питальним знаком.
І раптом:
Чи примарилось мені,
Чи й справді вершник звівсь у стремені
В тяжкій потузі Слово народити?
От-от, здалось, отверзнуться уста.
Та нагло тишу, у віки сповиту,
Сколошкала базарна суєта.
І гетьман з виду потемнів грозово,
Окам”янівши знову на півслові.
Тим часом на майдан ізвідусюд
Сипнув, як просо, іграшковий люд.
Гей зчинилась метушня
На Майдані Вічнім.
Звідусіль, як мурашня,
Сунуть чоловічки.
Хоч дрібненькі,
Та меткі
Землячки-хазяйчики.
Не Богдани,
А такі,
Знаєте,
богданчики
Не Шевченки –
шевчуки,
Не співці –
кобзарики…
Облаштовують лотки
Та товар гендлярики.
Та усі – один в один, -
Гейби із плаката:
Шаровари – кармазин,
І лялькові плахти.
Всі неначе й різні,
І – однаковісінькі.
Кожен має бізнес,
Свій,
Хоч і маленький
Розкладають полички,
Яточки зугарні.
Та пускають кулачки,
За місця базарні.
Таке дрібне,
А тісно на майдані:
Вже обліпило постамент Богданів
І підступає до свіщенних брам.
А той меткий, пронозливий, мов шило,
Уже дивися розкладає крам
На патріаршій страдницькій могилі.
…На поштамті мелодійно
Обізвались дзигарі.
Починають лицедійство
Новобутні гендлярі.
Наперед іде товар
Ще з дідів-прадавній,
Коби чортів газетяр
Не шкрябнув нагально,
Що мовляв, у нас базар –
Не національний.
Тут і хрестики, й свічки:
Ми – народ побожний!
Вишивані сорочки,
Жупанці вельможні.
Молитовнички старі
І нові Укази
У лубкові кобзарі
Піють для показу.
Писанки мальовані,
Кухлики з мізинчика,
Коники майолові,
Півнички-гребінчики.
І парсуни кошових
В рамочках оздоблених,
І портретики нових,
Всенародно обраних.
А з-під того камуфляжу,
Вже напівлегальне,
Визирає
Переважно
Крам колоніальний:
Сигарети, жуйки-гумки
Зарубіжних марок.
Тонізуючи пігулки
Для гульвіс-підстарок.
На світлинах виграє
Барвами на сонці
Все, що звабливого є,
У дівок і хлопців.
Перезрілий дідуган,
Крадьки під полою,
Пестить, ніби талісман,
Екземпляр “Прейбою”.
А онук його сплива
Усміхом дебіла:
Квапно смокче з рукава
Пакистанське зілля.
Слави тобі і чинів,
Платний патріоте,
Що пролазам з чужини
У державі одчинив
Душу і ворота!
Заїжжай до нас, вали
З негодящим крамом:
Ви не все ще продали,
Ми – не все докрали!
Ви нам – “Коку” із часів
“Бурі у пустелі”,
Ми вам в шальку терезів –
Юнок до постелі.
Ви нам прілий аспірин
Та інтим для злуки.
Ми вам щедро на замін –
Докторів науки.
Ви нам – сірий сурогат,
Допотопну каву.
Ми вам – рідних немовлят
Здаємо, немов телят
Заодне – й державу
Ви нам на екрани –
Кілерів прокатом.
Ми як учні справні
Не в кіно, - насправді
Косимо із автоматів
Наших темних депутатів,
Щоб не лізли, всенародні,
У сімейства благородні:
Там без вас
авторитети
Розберуться за фуршетом.
Ви ж молітесь на ікону,
Щоб живі зостались.
Та пишіть свої закони
Гетьманських уставом.
(Най лежать собі у схроні
Спогадом на старість).
Ви нам – файні сексо-бомби
З відеокасети.
Ми вам (ну їх до хвороби!) –
Ядерні ракети
Звозимо, немов колоди,
Врягшись у підводи.
А тепер із шахти
Молимо,
сердешні:
- Захистіть у … НАТО,
Нашу незалежність! –
…Гоготить - реве базар,
Мов казан,
Потужно.
Здаємо живий товар
За одмерлі душі…
І на всю цю гидь і слизь
Вже нема загати
Одне слово, брате,:
Хай живе капіталізм
В Українській хаті!
Тільки хто нам доповість:
Чом у власні хаті
Я тулюсь як бідний гість,
За порогом, брате?
Щось воно догори дном
У Соборній вийшло:
Ніби ми вже й за кермом,
Але правлять… інші.
Ну та це вже я заліз
Не туди, де варто
Одне слово, брате:
Хай живе капіталізм
В Суверенній хаті!
А базар кишить-кишма:
Крамарі, немов мишва;
“Голубі”, як голуби,
Від знемоги тануть;
Грає усміх на губі
Замашних путанок.
Гомонить, гуде базар,
Наминаючи навар.
III
І враз – ущухло,
Стихло, як у вусі,
Сам час заціпенів у непіврусі.
І погляди пронизливі, як оси,
Зійшлися на Андріївськім узвозі,
Звідкіль ступав неквапною ходою
Якийсь прочанин – вуса з бродою
Убраний чудернацько, аж до подиву,
Сказати б несучасно. Не за модою.
“Хазяїн!» – зашептало звідусюд.
І, кинувши товар
Торговий люд
Обсів його довкола –
Достеменно,
Як блідоликого, -
аборигени.
“Хав ду юду”, - той цуциком подзявкує,
Чи “Гутен таг?” – недомірок гуде.
Чи ви на ідіш?
Ми вже тут по-всякому,
Бо українська щось
Не вельми йде”.
Ви, певно, із Америки,
Мосьпане?
Там чадо мо вчиться”.
“І – моє”, -
Докинули.
Вам щось національне?
Шевченко? Знайдем. І Мазепа є.
Сторгуємося.
Пустимо й дешевше.
(Щось попит підупав не цей товар).
А може, маєте з собою… дещо,
То обміняємо.
На те й базар.
Ох, знаю сам, до чого докотивсь!
І сором і душа болить та плаче.
Я ж патріот. А от…торгую, бачте.
Та що подієш: ринок.
Тут крутись.
Зашилися по вуха ми, їй право!
То може б ви взялися нами править,
Бо ми і так вже ваші?
На колись
Не відкладайте, пане, добру справу,
Щоб інші нами править не взялись”.
Протявши гнівом кодло мурашине,
Прочанин громом струсонув світи:
- Оце вже доборолась Україна
Таки до краю,
Господи, прости! –
Юрба спочатку з подиву заклякла,
А потім налетіла, мов коршак:
- Овва! Та він по-нашому балака.
То ти не із Америки, сіряк?
Пощо ж ти забиваєш людям баки?
Не купиш на м”якині горобця!
Ану паняй!
Блукають тут… усякі.
Дивись, іще поцупить гаманця. –
І вмить згубивши інтерес до діда,
Вернулись кожен до свойого діла.
Лише один вертлявий крамаренко
Очима до прочанина прилип,
Та й бовкнув:
- Щосб немовби… на Шевченка
Скидається оцей, панове, тип? –
- Чи ти ізмалку із колиски випав:
Шевченко ж вмер! (Коли це, пак, було?)
Не віриш, то спитай у цього типа,
Покіль тебе ще з рейок не звело. –
І, мацнувши, в кишенях гаманці,
Шугнули на гешефт, як горобці
Прочанин рвучко підійняв чоло
І гомеричним сміхом розкотився:
- Та я б себе прокляв, аби родився
Для вас, кульгаві розумом, страці!
Я до живих прийлов.
А ви ж – мерці!
Ходімо з цього торжища,
Богдане, -
Нехай горить антоновим огнем! –
Заки тебе ці правнуки погані
Не продали укупі із конем
Ти чуєш: небо крушиться, мов крига?
Трубить Трубіж в сурму Архистратига!
Він кличе всіх,
Не куплених за гривню,
Хто не заклав сумління під кредит, -
Востаннє визволяти Україну
Від зашморгу данайської орди
Чого ж мовчиш у бронзовій гордині?!
Заки не пізно, гетьмане, -
Веди! –
IV
Трубить Трубіж:
Ми вийшли на рубіж.
Позаду – глум.
А попереду… зайда,
Примруживши очиці заздрі,
Вже подумки бере за нас
Бариш.
Він тиче в скроню пальцем вказівним:
- Ви знову у похід зібрались,
дурні?
Та киньте, врешті,
Стоптані котурни,
І перейміться клопотом земним!
Ну от скажіть – і хай почує світ, -
Куди тепер лаштуєте похід?
За що вмирать зібралися, пани?
“Ах за синів…”
Але при чім сини?
Чи ви у них хоч дозвіл узяли?
Прробачте, я не хочу брать на кпини,
Але синів ми вже давно… купили,
Чи то, пак, ви самі їх продали
До нас в науку.
І хоч раз таки
Вчинили мудро,
Як батькам належить.
То ми й навчили їх,
Що незалежність
Без гамана – бабусині казки.
Ми їх навчили не лише лічить,
Але й кебеті – як робить валюту.
То ви скажіть, замислившись на мить:
Чому б їм гинути у січах лютих,
Коли і хочуть, і уміють жить?
А ви навчились тільки умирать.
Красиво! – згоден.
Але що від того,
Коли здобуту кров”ю перемогу
Вчергове інший прийде святкувать?
Чого вам ще не вистача, небоги?
Ми вам давали, - але ж не за так –
Під ваші корогви і має стати
Однак, пробачте, час і віддавати.
Ви що, -
Зібрались жити надурняк?
Коли ж ви насвяткуєтеся всмак?!
Пора з парадів стати за верстак, -
Минулась незалежність… у завдаток,
Гряде, пани, новий світопорядок:
Хто платить,
Той і замовля гопак.
А ви і досі на старім суку
Витьохкуєте “суверенну тему”,
Ще й межами додаєте проблеми,
Хоч світ давно – у спільнім сповитку.
Єдина в світі настає система –
Епоха грошей.
Чули про таку?
Вона не визнає дідівських меж –
З блаватно-жовтим і червоним вкупі.
Пощо їй зброя.
Коли просто купить
Усе що ти посієш і збереш?
А схочеш –
Вигідно продасть тобі
Державність, прапор,
Навіть… президента.
Замовить гімн
Мобільному поету, -
І тішся на здоров”ячко собі
При власній конституції й гербі.
Ти лише вчасно віддавай борги,
Чи відробляй – по совісті –
Кредити.
Коли ж самому не стача снаги, -
Ми гуманісти:
Хай відроблять діти.
Отак живе, панове, нині світ!
А ви якийсь лаштуєте похід.
Ну хай цей дід, по старості не тягне.
Але жє тебе ,
Достойнику Богдане,
Вже бито-перебито сотні літ!
Тебе ж свої – не тільки вороги –
Кляли, товкли і обливали брудом!
Зніми, нарешті, із очей полуду:
Ви всі давно вже наші… за борги!
Впокорся, гетьмане.
Нове життя,
Як той казав,
Нового прагне слова…
О, ледве не забув у перемові:
А хто ж сей дід, що перехмарив брови?
Ти б може познайомив до пуття?
Богдан скипів,
Та по-козацьки чемно
Відважив
У лице злодійкувате:
- Куди тобі, баришникові, -
знати?!
Та як зайшлося…
Це Тарас Шевченко, -
- Ого, - від подиву сахнувся зайда, -
Кого-кого, а вже Шевченка знаєм!
Від нього здавна голова болить,
Бо він, сказати б, іншого копилу.
Цього покіль ми справді не купили
І в золоту не заманили кліть.
Іще для нас морока:
Кобзарі.
Звичайно, ми в спромозі їх купить
З бандурами і кобзами.
Одначе.
Проблема в тому,
Що вони ж… незрячі!
Йому даєш,
А він собі бринить,
Та ще й регоче в небеса
на здачу.
Однак, Богдане,
Все те до пори:
Ми в пошуках спинятися не звичні.
Якщо Пророк чи темні кобзарі
Плюють на доляр (що, їй-бо, комічно!),
Ми їх заманимо під прапори,
Обарвлені у рідні кольори,
І купимо на щось…
Патріотичне, -
І щиро посміхнувсь на крупний план,
Немов любаску,
Пестячи гаман.
V
Трубить Трубіж.
Ми вийшли на рубіж
Нового віку.
Біля верховини
Два Гетьмани
Єдиної Вкраїни
Зійшлися на хрестові роздоріж.
Двадцятий підбива кривавий лік,
Чечню і Косово поклавши в клунок.
Уже валютний відрива рахунок
Крутий баришник –
Двадцять перший вік,
В надії – душі прикупить
За шлунок.
Зітхнув Тарас:
- Останній рубікон…
Всього було на нашій Україні,
Але таких чорнобилів, як нині,
Ще не було, Богдане, іспокон.
Супроти нас –
Не хан, не богдихан,
Не лях, не шваб
Чи “рідні” московити, -
Сам князь пітьми –
володар сього світу -
Не військо вислав, -
Виставив гаман.
О, той гаман
Бере в солодкий бран
Усе, що добувалось у двобою:
І честь, і славу
Купно з булавою,
І “патріотів” одяга в жупан,
З чужого краму на чужім закрою.
Нас не взяли ні паля, ні таран.
Одвазі нашій навіть чорт – не пан,
Та нині ворог особливий,
Друже.
Цей не по землю, цей прийшов по душі,
Щоб взяти їх на золотий аркан.
Уже зманив і провід у пани,
А челядь їхню осліпив грошвою.
Вони й не згледілися, як юрмою
Пішли на панщину
До сатани. –
За що ж ми гибли,
Коли все на зиск
Перевели онуки перевчені? –
Зів”яв Хмельницький ,
Надломивши скрик.
Не все, Богдане, - одказав Шевченко, -
Гадаєш, чом цей усеможний смик
Вищить на нас – аж посинів язик?
Бо він, Богдане, замірявся нині
Скупит останнє, що покіль у нас
Не продане –
Коріння і святині.
Та замість того у черговий раз
Скупив увесь непотріб України,
І казиться, що знов проторгувавсь.
А цим непотрібом –
З Панька-царя
Завалено всі ринки і базари.
Воно завжди вдягало шаровари
Щоб вигідно продатись крамарям.
Згадай як велемовні чолові,
Після твоєї, гетьмане, кончини,
Побігли в козачки до Катерини,
Не встигла й кинути на чайові.
Та і мої вельможні землячки –
Куди ж тобі – вкраїнолюби ревні! –
А за тридцятку з царської руки
Такий поміж себе вчиняли рейвах,
Що не лише навзаєм сорочки,
А й Україну дерли на шматки.
Вони при кожній владі –
На посту:
Їм байдуже, яку доїть державу
Яку продати корогву з держалом, -
Червону чи блакитно-золоту, -
Їм головне:
Напхати в калиту.
І чим же наші, гетьмане, пани
Від паничів теперішніх одмінні?
Та схожі, мов краплина в крапелині,
Крутих батьків розбещені сини!
Хіба різняться дещо по натурі,
Оскільки в різних вимірах живуть:
Якщо вельможні наші помпадури
Із православних дерли у три шкури,
То нинішні – вже й шкури продають –
Вкраїнської волячої фактури, -
На гамани заморській клієнтурі.
То хай усіх закуплять – до ноги, -
Не так на світі буде гидко і душно!
Нам головне, Богдане:
Тільки б душі
Він як овець, не вивів на торги. –
VI
Трубить Трубіж:
ми вийшли на рубіж
Найтяжчого з усіх двобоїв,
брате.
Тут не зарадять шабля чи гармати
І не розсудить гайдамацький ніж.
Тут знадобиться особливий меч:
Із кореня живого –
Не з булата.
Цей меч дарує із любові
Мати,
Як віру, пам”ять і закон предтеч.
Йому імення, -
Слово непожате!
Його не зміг
І в голокост купить
Цей пройда
Із люцифером у змові.
Ми не полки супроти душолова –
Ми проти нього подвигаєм Слово –
І хай Господь на подвиг окропить!
То буде січа, грізна і свята!
Ще нечисть вчинить сатанинський шабаш,
Щоб Слову Істини
Замнкуть уста.
Отож, Богдане, іменем Христа –
Хай опліч Слова стане твоя шабля
І оберіг козацького хреста!
Нас осміють сучасні плазуни,
Що на іменні “неньки-України”
Взяли бариш.
І скинувши личини,
Допродують на ринках сатани
Ошуканий народ, його святині
Новітнім хазяям іх чужини.
Нехай іржуть на гульбищах чуми, -
То знак провісний їхньої кончини.
У нас є Меч.
За нами – Україна:
Останніми засміємося
Ми!
Ми самоїдство спалимо в корінні,
Ми випалимо розбрат, як осот,
І явимося світові
Єдині,
З високочолим іменем –
Народ!
На цій межі
не місце перезовам.
Усе дрібне розвіємо, як дим:
Ми маєм стати чисті
Перед Словом,
Як перед Сином у вінці терновім
І Материнським образом святим!
Трубить Трубіж.
На роковій межі
В останній бій виходимо при Слові,
Бо тільки Слово береже в основі
Безсмертя української душі.
Соборно славтесь,
Вічні Матері,
Чолом вам,
Всевидющі кобзарі,
Що нас будили покликом козачим,
І не дали праправнукам незрячим
Загнати нас в мальтійські ятері!
На Трубежі
На грізнім рубежі
Во здравіє поставимо їм свічі:
Вони живі для нас у віковіччі,
І пам”ять їхню не сточить іржі,
Бо стали Словом
Чистої води,
Що гоїть наші рани і руїни,
І окропляє долю Україну.
А Слово – вічне.
Гетьмане, веди!
…Трубить Трубіж …
Борис ОЛІЙНИК 1999 р.
2002.12.22 | Мертві Бджоли Загудуть
Оце таке, невже це Олійник! (-)
2002.12.20 | RTU
Та цю групу всю пересаджають()
2002.12.21 | Мертві Бджоли Загудуть
Саджайте-саджайте, ВСІХ не пересаджаєте! (-)
2002.12.21 | Andrij
Re: В ТПУ ще не зрозуміли, що народ не пересаджаєш
Особливо, якщо той народ займає активну громадянську позицію та захищає українські закони. Першими пересаджають бандитів з ТПУ та інших бандитських угрупувань. Хочеться подивитись на розгублену пику Тигипка, коли його арештують за організацію підробного голосування у стінах ВР та спробу державного заколоту.2002.12.20 | Englishman
В нашому суспільстві не звикли до погрому вітрин,
і люди будуть ці акції сприймати як прояви крайнього екстремізму. До того ж подумайте, як все це прокоментують на телебаченні і в газетах.2002.12.20 | vujko
До вбитих журналiстiв, нeвиплати зарплат,
До вбитих журналiстiв, нeвиплати зарплат, пограбування Нацiонального Банку, погроз дeпутатам звикли, а до розбитих вiтрин - вибачтe, нi, цього наша витончeна душа вжe нe витримаe... Клас!2002.12.20 | Englishman
Саме так.
Бо телеканали та газети всю цю "анархію" звалять, в першу чергу, на "націоналістів" з Ющенко. Невже не видно, що це дуже схоже на тупу провокацію?Воювати треба не з вітринами, навіть якщо дуже хочеться уявити себе донкіхотами.
2002.12.20 | КП8416
Спогади...
Роках так у 93-95, точно не пам'ятаю, я особисто воявав з двома сусідніми бігбордами, вже не пам'ятаю, шо вони рекламували - щиколядки якісь чи шо. Один був на залізі намальований, то я його фарбою обливав. Береться електрична лампочка згорена, наливається чорна (зелена, бура) фарба - і кидь! Бажано у верхню частниу, воно потім дуже красіво розтікається. А другий "борд" був паперовий - дуже клево той папір обривався - такими довгими смугами. Як зачепиш зліва направо - і лиш дир! А потім до віддертої смуги сірничка підносиш - і пішов собі. Робиться це ввечері, але не вночі. По три-чотири такі паплюження - і хазяям бігбордів набридно їх оновлювати. Так вони й висіли обдерто-спалені. Поки не перейшли на українську. До речі, ніякі телеканали й газетьонки про це не писали. Жаль...PS. А пам'ятаєте, як наприкінці 80-х усі київські кацапи вивчили, що таке "краватка"? Отойді газети писали, шо провокація. Але ж вивчили!
2002.12.20 | RTU
коли тебе спіймають, то писати більше не зможешь, про твою
порядність, законослухняність, вчемність, розум, ввічлівість до чужих грошей та праці, я вже не кажу. Совок, він і в Африці совок, хочь і тхне від ньго салом, та блаже на український.2002.12.20 | КП8416
Йде війна, яке "спіймають"?
Спіймають обов'язково тих, хто сидить на печі. А хто воює, зможе відбитися.До речі, пане шукач компромісів: аби про шось домовитися, треба спочатку домовитися про те, якою мовю домовлятися. Логіка це вивчає. Тому зокрема поясніть, шо означає: "та блаже на український".
2002.12.21 | RTU
Це - старослявянська - борець за українську!
Вивчи мову людей, які мешкали на цій землі, а потім йди на війну, зрозумів, Пан- рекламний- терорист))2002.12.21 | Мертві Бджоли Загудуть
Борець за українську не означає борець за "старослЯвянську" (-)
РТУ, а Ви вже вивчили латинську й давногрецьку?То вчіть! Доречі, в латинській як і в українській є Кличний відмінок (напр. при звертанні: Пане терористе, а не Пан терорист)
І давноєгипетську також! Вивчайте мову людей, які мешкали на цій Землі, а потім йдіть з миром. Шалом! Салям!
RTU пише:
> Вивчи мову людей, які мешкали на цій землі, а потім йди на війну, зрозумів, Пан- рекламний- терорист))
2002.12.21 | КП8416
Поц-скриптум до Спогадів.
До речі, вже тойді існував закон, шоб банери ставили тільки ті, хто має дозвіл якийсь там і паспорт на банер. Тобто на банері моло бути два рядки тексту з номерами згаданих документів. На обох бігбордах, які я нищив, нічого подібного не було. Отож - вони були незаконні. навіть більше - один з них заважав оглядові водіїв. Тому я воістину боровся за суспільне добро.А про старослов'янську мову - так нею ж балакали у Південній Моравії, десь там на Балканах. У нас була питома своя укр.мова, ознаки її чітко простежуються у відомих писемних пам'ятках ще домонгольського періоду, і це вивчають і споконвіку вивчали, навіть при радвладі, на філологічних факультетах. Тож нашо ото к*издіть, особливо про "рубльонниє ізби".
2002.12.21 | Мертві Бджоли Загудуть
Дійсно, Інглішмене, є кращі зайняття, ніж бити вітрини
Englishman пише:>
> Воювати треба не з вітринами...
Саме так! Пропонуєте поповнити методи цієї війни й додати до нашого арсеналу прості й добротні шибениці, гільйотини (фром-екрос-зі-чєннел), чи ж якісь инші екзотичні секір-башка?
2002.12.21 | Майдан
А для чого бити вітрину ?
Коли її можна "розфарбувати" методом "старої лампочки" - дивись "методику" КП2002.12.21 | Мертві Бджоли Загудуть
Куме, є фарба? - тоді нумо вперед! До праці! (-)
2002.12.21 | Andrij
На жаль, розбиті вітрини є ознакою політичної активності
серед народів майже всіх країн світу. Вітрини б'ють та били скрізь та завжди. Якщо боятись битих вітрин - тоді треба всім сидіти по кухнях, та, як в часи СССР, обговорювати бандитів коло влади. Звичайно, бандити спробують зробити великий шум з розбитого скла, але, радше за все, це лише надасть сміливості людям в інших регіонах України більш активно захищати свої законні права. 70% українців набридло кожний день дивитсь на беззаконня. Беззаконня в сфері державної мови є лише дуже помітною демонстрацією зневаги бандитів до українців як народу.2002.12.21 | Englishman
Re: На жаль, розбиті вітрини є ознакою політичної активності
є об'єктивні реалії, такі як низька політична активність українського народу, який не звик до побиття вітрин та іншого дрібного хуліганства. Якщо ну дуже хочется ЗАРАЗ розкрутити мовне питання і побачити, що з того станеться- впреред. Якщо поставити за ціль зкинути Кучму, виграти президентські вибори (а для цього прийдеться рахуватися з росіськомовними), то не можна відволікатися на провокації подібного гатунку, навіть якщо дуже хочеться.2002.12.21 | Andrij
Re: Мав на увазі трохи інше
Справа тут не в тому, що саме хочеться мені або вам. Справа в тому, що саме хвилює тих, хто заради того готовий бити ті вітрини. Побиття вітрин тут скоріш за все зовсім не є найоптимальнішим, або найрозумнішим методом. Саме як побиття вітрин Аерофлоту не було найоптимальнішим методом проти агресії СССР в Афганістані.Знов таки, ви, як і пан Предсказамус, напевно, думаєте, що в опозиції є План, згідно якого всі "вони" і діють. Ніякого Плану ні в кого нема, є стихійний вислів наболілих емоцій та думок народом України. Тотальна русифікація України бандитами є дуже наболіле питання. Головна проблема тут - відверта та нахабна ЗНЕВАГА. Та зневага є скрізь, починаючи від чиновників всіх державних органів, закінчуючи міл'ярдними крадіжками та тотальним продажем національних ресурсів.
Мова - то лише дуже "дешевий" ресурс, котрий успішно продається режимом. Єдина перевага цього ресурсу є миттєва очевидність факту продажу. Інша перевага є природній зв'язок рідної мови з поняттям "Україна". Тобто, навіть для зросійщених в третьому коліні українців українська мова однозначно асоціюється з Україною. Продаж мови символізує продаж України.
Знов таки, ситуація на сході України є інша. Української мови там практично нема, отже продавати цей ресурс там вже просто неможливо. Продають інші речі. Отже, й сплески протестів відбуваються на іншому грунті. Але, як не дивно, саме східна Україна вперто постачає переважну кількість бандитів до ВР. Можливо, то лише інший вимір продажу національних ресурсів. Захисний шар мови давно змито, отже пропаганда "покупців" сягає нових глибин, як то "опозиція - це погано".
2002.12.21 | Englishman
Все це так
проблема русифікації присутня, я з цим не сперечаюся (хоча не можна казати про одностороннє нав'язування російської мови зі сторони так званих бандюків, вони лише орієнтуються на попит ПЕРЕВАЖНОЇ БІЛЬШОСТІ населення, і всі їх дії диктуються більш-меньш бажанням максимізувати прибутки). Але не в цьому справа. Український менталітет не є тотожнім латиноамериканському, він є ближчим до західного (і там, бачте, є "not-in-my-backyard" mentality), але ще більщ обережним. Навіть на заході протестні групи, які застосовують будь з яких форм насильства є маргінальними, і ніколи не асоціюються зі сталими політичними партіями лівого гатунку, які мають шанси перемогти на виборах. В Україні ж, де політичні партії є аморфними, і де громадську думку дуже легко направити в напрямку, вигідному для влади, такі акції були б більш ніж недоречними, бо дуже легко показати людям такий зв'язок: націоналісти громлять заклади, які використовують російську мову; Ющенко- націоналіст; значить- Ющенко за знищення російської мову.Тому в мене і виникли підозри стосовно групи, яка стоїть за цією листівкою.
2002.12.21 | Andrij
Re: Не зовсім так
Englishman пише:> проблема русифікації присутня, я з цим не сперечаюся (хоча не можна казати про одностороннє нав'язування російської мови зі сторони так званих бандюків, вони лише орієнтуються на попит ПЕРЕВАЖНОЇ БІЛЬШОСТІ населення, і всі їх дії диктуються більш-меньш бажанням максимізувати прибутки).
Це є ДУЖЕ наївний погляд. Думаєте ті 19 радіостанцій, що транслюють в Києві на російській, мають великі прибутли від реклами? Звичайно, що ні. Реклама не покриває навіть частини витрат. Отже, хтось має їх фінансувати. Ось цей "хтось" і нав'язує мову трансляцій. Подивіться, якою мовою рекламують ті, хто дійсно хоче щось продати в Києві. Навіть російськомовні українці полюбляють "своє".
>Але не в цьому справа. Український менталітет не є тотожнім латиноамериканському, він є ближчим до західного (і там, бачте, є "not-in-my-backyard" mentality), але ще більщ обережним. Навіть на заході протестні групи, які застосовують будь з яких форм насильства є маргінальними, і ніколи не асоціюються зі сталими політичними партіями лівого гатунку, які мають шанси перемогти на виборах. В Україні ж, де політичні партії є аморфними, і де громадську думку дуже легко направити в напрямку, вигідному для влади, такі акції були б більш ніж недоречними, бо дуже легко показати людям такий зв'язок: націоналісти громлять заклади, які використовують російську мову; Ющенко- націоналіст; значить- Ющенко за знищення російської мову.
Вибачте, ну ніяк не бачу зв'язку між Ющенком та биттям вітрин. Але скажу вам таке. Ті хто хотять вірити в дурниці, легко в них повірять. Переконувати тих людей, що Ющенко не "месія" та не "диявол" є справа дуже марна.
> Тому в мене і виникли підозри стосовно групи, яка стоїть за цією листівкою.
Дуже навіть можливо, що це є елементарна провокація. Бо нащо друкувати листівки, коли можна робити за прикладом пана КП? Проблема но в тому, що "провокатори" дуже часто помиляються, коли намагаються передбачити кінцевий ефект своєї провокації. Биття вітрин якихось бандюків дуже ймовірно матиме прямо протилежний ефект від запланованого.
2002.12.21 | Englishman
Re: Не зовсім так
Andrij пише:> Englishman пише:
> > проблема русифікації присутня, я з цим не сперечаюся (хоча не можна казати про одностороннє нав'язування російської мови зі сторони так званих бандюків, вони лише орієнтуються на попит ПЕРЕВАЖНОЇ БІЛЬШОСТІ населення, і всі їх дії диктуються більш-меньш бажанням максимізувати прибутки).
>
> Це є ДУЖЕ наївний погляд. Думаєте ті 19 радіостанцій, що транслюють в Києві на російській, мають великі прибутли від реклами? Звичайно, що ні. Реклама не покриває навіть частини витрат. Отже, хтось має їх фінансувати. Ось цей "хтось" і нав'язує мову трансляцій.
Чесно кажучи, не знаю. Можу лише припутити, що левову чатку грошей фм станції отримують від продюсерських компаній, які розкручують російськомовну попсу, та від реклами. Але перші теж орієнтуются на якісь місцеві смаки. Стосовно інших джерел фінансування мені нічого не відомо, може ви про щось можете розповіти?
> >Але не в цьому справа. Український менталітет не є тотожнім латиноамериканському, він є ближчим до західного (і там, бачте, є "not-in-my-backyard" mentality), але ще більщ обережним. Навіть на заході протестні групи, які застосовують будь з яких форм насильства є маргінальними, і ніколи не асоціюються зі сталими політичними партіями лівого гатунку, які мають шанси перемогти на виборах. В Україні ж, де політичні партії є аморфними, і де громадську думку дуже легко направити в напрямку, вигідному для влади, такі акції були б більш ніж недоречними, бо дуже легко показати людям такий зв'язок: націоналісти громлять заклади, які використовують російську мову; Ющенко- націоналіст; значить- Ющенко за знищення російської мову.
>
> Вибачте, ну ніяк не бачу зв'язку між Ющенком та биттям вітрин. Але скажу вам таке. Ті хто хотять вірити в дурниці, легко в них повірять. Переконувати тих людей, що Ющенко не "месія" та не "диявол" є справа дуже марна.
>
> > Тому в мене і виникли підозри стосовно групи, яка стоїть за цією листівкою.
>
> Дуже навіть можливо, що це є елементарна провокація. Бо нащо друкувати листівки, коли можна робити за прикладом пана КП? Проблема но в тому, що "провокатори" дуже часто помиляються, коли намагаються передбачити кінцевий ефект своєї провокації. Биття вітрин якихось бандюків дуже ймовірно матиме прямо протилежний ефект від запланованого.
Дай Боже.
2002.12.21 | Рюген
Кришталева ніч?
Одни вже починали бити вітрини. Закінчили на шибеницях.У вас шлях буде коротший, не турбуйтеся. Але крайні точки, боюся, ті самі.
2002.12.21 | Andrij
Re: Маразм
Але прослідковується майбутня могутня думка всіляких інтерів та айсітіві (тобто, темників з АП). Авжеж, захист ЗАКОННИХ прав українців інакше як "голокостом" вони назвати не зможуть. Ну може ще порівняють з атомною віною або кінцем світу, що, в принципі, є лише відображенням глибинних персональних передчуттів усіх бандитських сраколизів.2002.12.21 | Адвокат ...
Маєте рацію! То, таки,-- маразм!
Себто,-- втома.Та публіка ніяк се не може дочекати офіційного відкриття "року Моськальщини в Україні". Що неодмінно мусить, на їх глибоке переконання,-- си скінчити "остаточним вирішенням питання про моськальську мову", себто,-- визнанням її єдиною державною мовою в Україні.
2002.12.21 | Рюген
Модераторам
Що таке, ослончика злякалися?Дідуся згадали?
Яким шляхом підете, такий кінець і спідкаєте. То така справа. Неминуча.
Після прочитання зтерти.
2002.12.21 | Nemo
Не кажи гоп, поки не перескочив.
Бити шибки проти чужої національності і бити вітрини захищаючи свою національність то різні речі.Москалям справді це зрозуміти важко - у них надто тоталітарне мислення. Якщо дружить - то проти когось. Якщо друзів - то завойовувати. Якщо ціль - то переслідувати.
Не розшифровую. Лінь. Поворушіть мізками самі.
2002.12.21 | Сканер
Й не таке бувало, і терористами обзивали в ЗМІ, а люди йнакше
про те думали.ПОЧАТКИ УВО В ГАЛИЧИНІ
http://www.geocities.com/ukrexlibris2002/uvo/index.html
Для ілюстрації, якого розмаху набрала діяльність Української Військової Організації в Галичині в першому році, коли полк. Євген Коновалець був її Начальним Комендантом у Львові, подаємо звідомлення з одного тільки числа "Українського Прапору" в Відні.
БАЛКАНІЗАЦІЯ ГАЛИЧИНИ
("Український Прапор", ч. 35, Відень, 16 вересня 1922 року)
У краю горить... Стихійний гнів українського населення, гнобленого безсоромним ляцьким наїздником при помочі нечуваних у культурному світі насильств та злочинів, охоплює грізною пожежею щораз ширші простори. Розпалюється щораз яскравіше та кидає свої багрові відблиски на цілу Европу. "Ірляндія над Збручем", якої ще так дуже недавно побоювався Льойд Джордж, стає швидше, ніж про це думали дипломати в Генуї та польські журналісти, дійсністю. Динамітові вибухи, нищення залізничих доріг і телеграфічних та телефонічних сполучень, замахи на ляцькі урядові будинки, заводи й уладження, підпалювання загарбаного ляхами майна й дорібку, безоглядна боротьба проти ляцьких креатур, посіпаків, запроданців та хрунів усякого роду, - те все й цілий ряд інших актів розпучливої самооборони катованого українського населення повторюється в Східній Галичині вже трохи не щодня. Український нарід, який уже в самих початках свого існування вмів ставити збройний опір навалі монголів, а протягом дальших століть не перестав боротися з ордами кримських азіятів і з московськими та ляцькими наїздниками, не думає нині, в епосі ХХ століття, падати безвольною жертвою ляцьких грабіжників. Тих самих польських панів і полупанків, яких колись преславний Богдан Хмельницький нищив на Україні, як ненажерливу сарану, та проганяв далеко поза межі Рідного краю. Спонтанно, з власної волі й самотужки, намагається так нещасне населення Східної Галичини спастися від нечуваних ляцьких злочинів і польської влади на українській землі. Край горить щораз то страшнішою пожежою і неначе закликає теперішніх суверенів Східної Галичини вирішити справу її державности ще передтим, заки ця пожежа переміниться в лютий гураган - на цім важнім розміжжі між Східною і Середущою Европою.
* * *
Замах на станиславівського "воєводу" Юристовского? "Газета Цодзєнна" з 28 м. м. повідомляє: "Який невигідний є жидам і українцям воєвода Юристовскі, доказує факт (невідомо, з яких причин держаний в тайні), що перед несповна шести тижнями кілька українських "злочинців" хотіли виконати замах на життя "воєводи" Юристовского. На щастя власті впали в останній хвилині на сліди заговору й унеможливили його.
Дві ручні гранати вкннули невідомі люди дня 19 серпня в Стрию до помешкання польського директора поліції. Тої самої ночі кинено такі самі гранати до касарні польського війська. Гранати вибухнули, але не вбили нікого. Наслідком того панує в Стрию велике затривоження і загострення відносин між поляками й українцями. Поліція розпочала енергійні пошукування за справниками замаху. ("Дзєннік Людови").
Нищення залізничих доріг і телеграфічних сплучень у Східній Галичині поширюється щораз більше. На днях поклали невідомі особи в околиці Жабінки на залізничих шинах перепони. Одначе польські залізничники добачили їх перед часом і таким чином унеможливили катастрофу. ("Громадський Вістник").
Телеграфічні дроти недалеко Жовтанець зірвав хтось на великім просторі. Всі пошукування поліції лишилися без успіху. ("Громадський Вістник")
Червоний когут! На весні ц. р. розпарцелював польський князь Чарторискі з Журавна фільварок у Дубравці між мазурів і здемобілізованих охотників з армії Абрагама. Українським селянам заявив, що "Русіном нє спшедам, хоць бим своїм за дарма роздал". Небаром потім підложили одної ночі люди вогонь під стирти панського сіна вартости три мільйони польських марок. Сіно згоріло до тла. Другої ночі згоріла в Чарториского ще одна стирта сіна вартости три мільйони і стирта збіжжя вартости 22 мільйони польських марок. Під час пожежі ніхто з селян не хотів рятувати, так, що все згоріло до останнього стебла. ("Громадський вістник")
Невдалий підпал. У стодолі графа Дембіцкого в Яворові знайдено набій з вибуховим матеріялом, який підложили невідомі люди з ціллю підпалення будинків графа. Арештовано Олексу Процика, як підозрілого в тій справі. ("Громадський Вістник").
Про замах на старосту в Калуші пишуть часописи ще: "В день замаху роздався в місті коло 11 год, страшний гук. Виявилося, що це вибухла бомба, яку невідома особа підложила під приватне мешкання старости Мадуровича. Вибух спричинив лише матеріяльну шкоду. З людей не потерпів ніхто ні на житті ні на здоров'ї. Ця сенсаційна пригода дала в місті привід до різних толків. Поляки кричать, що це замах на підкладі чисто політичнім, виконаний українцями. Вони горлають, що це тільки одне звено в ланцюху "широко закроєної терористичної акції" ("Громадський Вістник")
Тайна українська організація в Тернополі. Ми вже подавали за "Газетою Поранною", що в Тернополі арештовано недавно під закидом творення й належання до тайної організації цілий ряд українських студентів: Володимира Ничку, Петра Вацика, Тадея Кучерішку, Теофіля Демчука, Єфрема Самборського, Єроніма Грицину, Богдана Заболотного й Михайла Кирила. Нині доповняємо цю вістку тим, що дня 19 ц. м. наслідком заходів адроката д-ра С. Барана, випущено всіх обжалованих на волю, одначе суддя Репніньскі веде слідство далі. В тій справі є ще обжаловані студентка Ярослава Білинська зо Збаража і студент Е. Мохнацький з Теребовлі.
Арештування в Чорткові. В Чорткові переведено на днях ряд ревізій і арештувань між українським студентством. Польська поліція шукає за якоюсь тайною організацією. Арештовано: студ. філ. Пахолкова, голову УПТ, директора "Народнього Дому" Миколу Малицького і студента Галянта зо Шманьковець. Усіх приміщено в чортківській тюрмі ("Громадський Вістник")
Новий замах на постерунок поліції в Яворові виконано дня 28 серпня ц. р. До постерунку кинули невідомі люди дві ручні гранати, які експлодували з великою силою. Цілий будинок знищений. Один поліцай ранений у ногу, інші функціонарі не були тоді в бюрах. ("Газета Поранча").
Динаміт під залізничі шини підложено 28 серпня ц. р. на станції в Яворові. Наступив вибух, який знищив шини. ("Газета Цодзєнна")
Замаху на залізничий міст, віддалений три кілометри від Яворова, доконано вночі з 30 на 31 серпня ц. р. Екразитовий набій, який невідомі люди підложили під міст, експлодував по переїзді особового поїзду. Жертов нема ніяких.
Замах на нафтовий шиб у Космачі, власність польського акційного товариства "Прем'єр", виконано 26 п. р. Шиб облито вночі бензиною і підложено під нього два динамітові набої. Нічні сторожі вспіли усунути динаміт і згасили вогонь. В тім самім часі арештовано в державних лісах у Березовій Бані Михайла Шнайдера й Антона Кульбаку, які зайшли туди з Чехословаччини. Вони призналися, що зорганізували "банду", яка мала на меті роззброїти постерунки польської жандармерії, щоб викликати заворушення в Східній Галичині. Арештованих відставлено до в'язниці. ("Дзєннік Людови").
Замах на польську варту в Коломиї мав місце дня 28 серпня о год. 3 вночі. Якийсь озброєний відділ напав на польську стежу котра стояла на мості над Прутом і розпочав стрілянину. Польська варта втікла в великому перестраху до міста, де заалярмувала цілий гарнізон. Заалярмоване військо зробило наступ на міст, але таємничий відділ зник. У зв'язку з тим переведено ряд ревізій між українцями в Коломиї. ("Діло")
Залізнича катастрофа наступила з "невідомих причин" недалеко Устрик під Хировом. Наслідком її була ранена одна особа. Виявилося, що шини на тому місці були знищені, від чого вагони вискочили поза залізничий шлях. ("Діло").
Бомбу підложено під щойно збудовану польську фабрику лікерів у Стрию. Замах не вдався тому, що підложена бомба не вибухнула.
Бомби під польський млин підложено в Стрільчиськах коло Мостиськ. Поліція арештувала Франка Калимона під замітом підложення цих бомб. ("Діло").
Телеграфічні дроти перервано 28 м. м. знову на лінії Львів-Жовква. Іменно в околиці села Грибович знищено на значнім просторі телеграфічні проводи і забрано телеграфічний дріт вартости трьох мільйонів польських марок. "Газета Цодзєнна" висловлює свій жаль, що дотепер не викрито ні одного організатора тих замахів.
Замордування агента поліції. "Хвіля" повідомляє, що недалеко болехівського моста в Стрию замордовано поліційного агента. Хто замордував, невідомо.
Вбивають війтів-хрунів у Стрийщині. Кілька війтів у стрийському повіті дали громадські печатки і свої підписи за тим, щоб Східня Галичина належала до Польщі. Дня 23 серпня ц. р. явився о год. 9 ввечері перед домом громадської ради в Дулібах, якої війт також дав свій підпис, невідомий чоловік. Він попросив одного парубка викликати начальника громади Гриня Курчака. Було якраз по засіданні громадської ради. Курчак, який був на підпитку, не хотів вийти. Замість нього вийшли два господарі, що робили варту. Один з них, Кущак, подібний зовсім до начальника громади, лишився, а другий поніс до середини картку від невідомого чоловіка. В міжчасі впав стріл і Кущак упав трупом. На картці було написано: "Смерть зрадникам!" Всякі пошукуваня поліції без успіху. Крім цього випадку, також у селі Підгірцях, повіт Стрий, невідома рука застрілила війта Яна Скуру. Також на війта в Стрілкові того ж повіту якісь люди намагалися виконати замах, одначе війт сховався. "Хвіля" поміщує допис зо Стрия, в якому говориться, що згаданих війтів замордовано за участь у виборах до окружної виборчої комісії. "Дзєннік Людови" коментує, що війтів убила тайна політична організація. Польська поліція намагається доказати, що там ділають висланці Галицького Уряду, який хоче викликати в краю ірляндські настрої.
Горить далі! В Дашаві коло Стрия згоріла 26 ц. м. стодола зо збіжжям у манастирі римо-католиків оо. Салезіянів. - У Камінці Струмиловій спалила невідома рука залізничий магазин. Цікаве те, що того самого дня перетято водопроводи, щоб унеможливити гашення пожежі. В одному з сіл недалеко Камінки спалено будинки польських колоністів. В одного мазура згоріло 40 штук худоби. - В Нестаничах радехівського повіту вибухнула пожежа вночі з дня 27 на 28 серпня ц. р. в забудованнях війта Галущака. - В тім самім часі згорів до тла війт у сусідньому судовому лопатинському повіті Станиславчик. - В Дорогичинськім повіті приділено земмлю для здемобілізованого польського жовніра Людвика Карта і для інших легіонерів. Одної ночі невідомі особи підложили вогонь під будинки всіх колоністів. Всі забудовання враз із зібраним збіжжям і сіном згоріли до тла. - В Слободі Золотій, пов. Бережани, згоріли вночі дня 30 серпня ц. р. двірські будинки й уставлені стоги збіжжя, зібраного з 1,000 моргів. В одній зо стаєн згоріло 30 коней. Пожежа вибухнула одночасно в кількох місцях. Шкода виносить десятки мільйонів. Тої самої ночі спалено в Рибниках коло Бережан нововибудовану польську школу. "Кур'єр Львовскі" подає, що в обидвох цих випадках стверджено понад усякий сумнів участь українських боївок. - В селі Тадані спалено при помочі бензини ціле обістя тамошнього війта. Згоріло все збіжжя і 12 штук худоби. На фільварках у Неслухові й Сільці спалено кілька тисяч метрів збіжжя і льокомобіль. В Мазярні підпалено лісничівку. Ці три випадки мали місце в повіті Камінка Струмилова. "Кур'єр Львовскі" домагається закватирування в цім повіті військових відділів "для охорони життя й майна польських горожан і здавлення українського терору силою".
2002.12.21 | Рюген
Оце й буде ваш бантустан: Галичина. (-)
2002.12.21 | Сканер
А вам Поділля зразка 33 чи 37 краще подобається?(-)
2002.12.21 | Мертві Бджоли Загудуть
Рюгене, в Європі "бантустани" різні бувають.
Наприклад, різниця між ЛЮКСембургом і Кенігзбергом (тобто, КАЛінінградом) приблизно така ж сама як і між ЛЮКС-ом і КАЛ-ом, чи між МБЗ і Рюгеном2002.12.22 | Мертві Бджоли Загудуть
Нам автом якраз добре, а от Вам на санях - срака, дійсно (-)
2002.12.22 | Рюген
Не автою, а сраною мітлою! Та й то Галичиною. (-)
2002.12.23 | Мертві Бджоли Загудуть
Як там морозець на Сибіру? Макітру вже геть відморозив? (-)
2002.12.22 | Чучхе
Re: Й не таке бувало, і терористами обзивали в ЗМІ, а люди йнакше
Сканер пише:> про те думали.
>
> ПОЧАТКИ УВО В ГАЛИЧИНІ
> Нищення залізничих доріг і телеграфічних сплучень у Східній Галичині поширюється щораз більше. На днях поклали невідомі особи в околиці Жабінки на залізничих шинах перепони. Одначе польські залізничники добачили їх перед часом і таким чином унеможливили катастрофу. ("Громадський Вістник").
>
> Телеграфічні дроти недалеко Жовтанець зірвав хтось на великім просторі. Всі пошукування поліції лишилися без успіху. ("Громадський Вістник")
А може то УВО зрізало дроти, аби віддати їх в металобрухт? А може, ті хто нині краде дроссель-трансформатори на залізницях є насправді не крадіями кольорового металу, а правдивими борцями з агонізуючим режимом?
Висновок: перш ніж щось нищити, потрібно донести до народу, з якою метою це робиться. Перш ніж нищити гасла фірми "Винодєлу", розішліть по медіа і -- ГОЛОВНО -- у відділ маркетингу "Вінодєла" аргументацію, чому це так ви робите. Можете написати, що ви боретесь за державну мову і загальну тверезість, тоді вас менше будуть критикувати. У наріду є симпатія до абстинентів і несимпатія до абстрактних "націоналістів"
2002.12.22 | КП8416
Прямісінько у вічко!
Товаришу Чу, саме так! Реклама алкоголізму не менш обурлива, ніж реклама кацапського способу життя. Тому - борімося й з тим і з тим.2002.12.23 | Роман ShaRP
А як розрізнити?
Що то є реклама кацапського способу життя?"Украл, випіл, в тюрьму"?
Так то ніби не рекламують.
Горілки у нас більше вітчизняної, що б там про мову не казали, пива теж -- "Балтика" продається, але за цінами конкурувати не сильно виходить, цигарки в нас теж свої (хоча ейч-бамб на Прилуки б не завадив таки) ...
А решта -- то мериканський, а не "кацапський" спосіб.
"Щі" на рекламах ну аж ніяк не присутні.
То де ?
2002.12.23 | Чучхе
Re: А як розрізнити?
Роман ShaRP пише:> Що то є реклама кацапського способу життя?
В чистому вигляді його нема. А його варіації присутні практично в усих рекламах горілчаних марок.
2002.12.23 | Роман ShaRP
Я протестую!
Чучхе пише:> Роман ShaRP пише:
> > Що то є реклама кацапського способу життя?
> В чистому вигляді його нема.
Кого : способу чи то реклами способу?
>А його варіації присутні практично в усих рекламах горілчаних марок.
"Огласітє вєсь спісок, пожалуйста". Горілку п*ють по світах багато де, і спосіб життя свій якось не змінюють.
То що ж воно таке, цей привід, цей фантом, і де воно живе, і нащо його згадувати, якщо пояснити його неможливо?
2002.12.23 | КП8416
Я протестую в ночь глухую ..ую.. ую...(-)
2002.12.21 | Таваріщ Маузєр
Як хто нє хочє вчить украінської хай вчить АКМ
Nemo пише:> Група яка називає себе "мовники" збирається псувати всі рекламні щити у столиці, де реклама надрукована російською мовою.
>
> Нарешті ми дочекалися. Я цілком серйозно. Інформацію отримав з листівки, яку мені дали на вході в метро.
Буть тірарістом - доля кожної порядної людини нашої доби.
Як хто нє хочє вчить украінської хай вчить АКМ.
На кожне слово московською слід відповідать кулею.
2002.12.21 | Мертві Бджоли Загудуть
А що робити тим хто вже вивчив і українську, й АКМ? (-)
2002.12.23 | Майдан
Ви пертворюєте нашу конструктивну розмову в балаган
Хочете стріляти - то й стріляйте на здоровя , поки вас якийсь "Беркут" не загребе, і потім будете з дуркуватою візіономією плести у телекамеру, що ви підстрілилися бабусю з пиріжками і перестарілого бомжа "в знак протесту".Очевидно що Ви самі :
1. ніколи АКМ в руках не тримали
2. тримати не збираєтеся
3. ляпнули все це просто так
Воно ж стару лампочку з фарбою Вам кидати облом, ніхто не відчує Вашого героїзму, руки можна закалякати фарбою, та й побачть ще хто ...
А бла-бала-бла про автомат Калашникова тож інша річ - "героїчно" , комфортно, і можливо ще щось .
2002.12.23 | RTU
Вчи мат частину, Барета 80, з оптикою, виришіть всі питання ()
2002.12.22 | Россиянин
Re: Російськомовна реклама у Києві під загрозою!:-)
Повесят этих мовников на тех же рекламных столбах. Рекламой люди серьезные занимаются, с ними лучше не шутить, а то так и доиграетесь. Им ваши мовны страдання до одного места, у них другие цели.2002.12.23 | Мертві Бджоли Загудуть
Росіянінє, наразі під загрозою реклама. Поки що. (-)
2002.12.23 | Андрей
Re: Російськомовна реклама у Києві під загрозою!:-)
Ну уничтожат - и что? Реклама этих товаров будет первоклассная, так что надо еще приплатить ребятишкам.Были когда-то луддиты, машины ткацкие в Англии громили. Их правда нет, а машиностроение на островах на высшем уровне. А это их последователи - "рекламные луддиты" :))
2002.12.23 | Майдан
Тільки не у Києві
Навпаки для 70% киян це буде сигналом для активного або пасивного бойкоту цих товарів.Якщо Вам на вулиці відповідають російською, це не значить що ці люди є російськими шовіністами.
2002.12.23 | Nemo
Чому україномовна реклама більш корисна для продажів...
Я сам директор рекламного агентства, причому далеко не останнього за розміром обігу на українському ринку.Так-що давай, не будем...
Тим часом фірма "Постер", які належать ті рекламні площі в Києві, аж ніяк не понесе збитків від дій "мовників". Це проблема для торгових марок, чиї плакати будуть заляпані чорнилом. У нас в Києві таке вже було напочатку 90-х і рекламісти зробили правильні висновки - всі рекламні плакати почали друкуватися українською.
Я розумію, що вам, як не киянину, в таке важко повірити, але в нашому місті немає людей, які б не розуміли українську (як, власне, і російську). Втім, практика реклами показує, що україномовна реклама сприймається не так агресивно покупцями, а тому має вищу ефективність. Щоправда спеціальних досліджень ніхто не проводив, але всі іноземні торгові марки, як один, рекламуються українською. Розрахунок тут простий: реклама не повинна викликати несприйняття або агресії бодай якоїсь групи потенційних покупців. В той час як україномовна реклама сприймається російськомовними киянами адекватно, то російськомовна часом ображає національні почуття певної групи покупців. Звичайно, не всі, як "мовники", готові про це казати вголос. Але багато інших просто не купуватиме товари, чия реклама в нього викликає негативні емоції.
Насправді, поява російськомовної реклами в Києві виликана тим, що рекламні агентства лінуються перекладати або економолять гроші на перекладі анголомовної реклами на українську. Глобальні корпорації просто беруть те, що в них залишилося (свого роду об"їдки) після російського ринку. Таким чином українські поліграфісти, радисти, телевізійники втрачають замовлення і гроші, терплячи прямі збитки.
Інша причина в тому, що російські виробники горілок також не хочуть витрачати, на їх думку, зайвих грошей.
Скоро вони переконаються у своїй помилці. Перший пошкожений рекламний плакат російської горілки викличе відгуки в пресі і неминуче отримає значно потужніший антирекламний резонанс для марки, яка рекламується, аніж пошкодження одного плакату:-(
2002.12.23 | КП8416
Друже Немо, маєте рацію!
Особисто я намагаюся не купувати товарів, маркованих російською мовою. Мене це ображає. Наприклад, жінка свого часу вимагала посуд "Тефаль". А фірма це вела на початку 90-х рекламну кампанію тільки рос.мовою. То я й не купував принципово. Купив, аж коли вони поміняли свою політику. Інше: якщо підписано українською (хай навіть серед інших мов) то я знаю, шо керівництво фірми ДБАЄ. Отже товар її якісний. А якщо дає тільки, як ви пишете, об'їдки з російського рекламного ринку, керуючися принципом "і так сойдьот", значить і до якості в неї таке саме ставлення. Або товар завезено контрабандою- а це негарно. Так само критерієм є для мене грамотність: якщо неграмотно підписано, значить неграмотно й рецептуру розроблено. Чи проєкта накреслено. Ше отруюся. Чи струмом довбоне. Приклад кричущої неграмотності - назва горілки "Старий друже". Тому не п'ю її ніколи, навіть на халяву.МОРАЛЬ: Якщо виробник при рекламуванні товару нехтує настроями такої великої частини покупців, як україномовні українці, то він неминуче нехтує і якістю товару.
2002.12.23 | Nemo
Дякую. Ви - яскравий представник нового покоління,
якому не заламали хребет совки.Поза раціональним мотивом купувати, те що рекламується українською, на який ви вказуєте, існує й інше. Не можна допустити, щоб вони мали нас за бидло і робили вигляд, ніби нас, україномовних покупців, не існує в природі у власній державі. У нас є гроші. нас багато і у нас є багато грошей. І ми маємо захищати свої інтереси, добре думаючи, кому їх заплатити.