наступного року в Київ з"їдеться безліч міністрів
12/23/2002 | http://dossier.kiev.ua/
До 5-ї конференції міністрів
"Довкілля для Європи" (Київ-2003)
ТЕМА НОМЕРУ: КИЇВСЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ МІНІСТРІВ "ДОВКІЛЛЯ ДЛЯ ЄВРОПИ"
В травні наступного року Київ стане центром подій процесу "Довкілля для Європи", адже саме в українській столиці проходитиме V Конференція міністрів навколишнього середовища регіону Європейської Економічної Комісії ООН (ЄЕК ООН). Понад десять років минуло з того часу, коли міністри європейських країн вперше зібралися на подібній зустрічі на вищому рівні, мета якої - зробити Європу чистим і здоровим континентом. Саме тоді, у замку Добриш (колишня Чехословаччина) і розпочався процес "Довкілля для Європи". Після цього конференції проходили в Люцерні (Швейцарія), Софії (Болгарія), Оргусі (Данія). Чимало значних рішень і документів було прийнято протягом цих десяти років, у процесу з'явилися важливі досягнення й похибки, в його учасників - цінний досвід. Черговою зупинкою на шляху до чистої Європи буде Київ, і це не випадково. Центральній і Східній Європі протягом усього процесу приділялась особлива увага, адже саме тут спостерігається абсурдне поєднання могутнього природного потенціалу й складного економічного стану, отже вирішення глобальних екологічних проблем є дуже актуальним. Яке майбутнє матиме процес "Довкілля для Європи" стане зрозуміло в Києві. До Київської конференції, що буде ключовою подією в процесі створення та втілення екологічної політики Євразійського континенту, країни регіону ЄЕК ООН, а також численні міжнародні та національні рухи готуються вже протягом чотирьох років. В нашій країні підготовка особливо активізувалася наприкінці травня нинішнього року: Президент України Леонід Кучма видав указ, у якому, зокрема, йдеться про створення Національного оргкомітету з питань підготовки цього важливого міжнародного заходу. Його головою призначено прем'єр-міністра України, заступниками - міністрів екології і природних ресурсів та міністра закордонних справ. До складу комітету також увійшли міністри МінЧС, Міносвіти, Мінюсту, Мінфіну, Мінекономіки та МОЗ; голови Держкомлісгоспу, Держкомінформу, Держкомбуду, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, провідні наукові діячі й представники громадських організацій. Місцем проведення V Всеєвропейської конференції "Довкілля для Європи" обрано київський Палац спорту. Основні теми порядку денного майбутньої конференції зараз активно обговорюються, як на національному, так і на міжнародному рівнях. До обговорення залучені не тільки міністерські структури, а й численні громадські організації. Вже вирішено, що в Києві міністри мають підписати низку документів, які стануть юридично обов'язковими для всіх країн-учасниць. Це, по-перше, Протокол по реєстру викидів і переносів забруднювачів. Він є доповненням до Конвенції "Про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень і доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля" (Оргуська конвенція). Його основна мета полягає в тому, щоб замість самого лише "контролю на кінці труби" піти шляхом попередження забруднення середовища та контролю на початку технологічного процесу. Варто особливо відзначити, що участь у цьому протоколі буде відкритою навіть для тих держав, які не ратифікували Оргуську конвенцію, адже цей документ має стати незалежним інструментом. На сьогодні в деяких країнах уже практично діють реєстри викидів і переносів забруднювачів. Держави й підприємства, які працюють на їхніх територіях, обов'язково ведуть облік та інформують населення про шкідливі викиди та можливості їхнього транскордонного перенесення з метою вживання відповідних заходів безпеки. Напередодні прийняття протоколу основні дискусії розгорнулися навколо списку речовин-забруднювачів, зокрема, щодо включення до нього низки пестицидів і речовин, що сприяють парниковому ефекту. Остаточно визначено, що обов'язковим є інформування про викиди в повітря та воду, щодо ґрунту - невідомо. Крім того, обговорюються умови, за яких підприємство повинне повідомляти про викиди: його розмір та кількість хімічних речовин, що використовуються на ньому, чи певний рівень викидів. Саме для підписання Протоколу по реєстру викидів і переносів забруднювачів у рамках Київської конференції відбудеться позачергова зустріч Сторін Оргуської конвенції. Для підписання буде відкрито також Протокол зі стратегічної оцінки природокористування до Конвенції "Про оцінку впливу на навколишнє середовище в транскордонному аспекті", підписаній у 1991 р. в Еспо (Фінляндія). Цей вибагливий документ покликаний сприяти узгодженню політики природокористування та захисту довкілля на найпершій стадії прийняття урядових програм і планів, які можуть вплинути на стан навколишнього середовища. Він передбачає також посилення ролі громадськості у розробці таких рішень, має стати важливим інструментом попередження негативних наслідків від господарської діяльності. Третій і останній з відкритих для підписання протоколів - Протокол про відповідальність і компенсацію збитків, спричинених транскордонним забрудненням від промислових аварій та транскордонними водами (Протокол про громадську відповідальність). Один із основних документів Київської конференції - Карпатська конвенція. При її розробці за зразок взято Альпійську конвенцію, що вже зараз забезпечує охорону та ефективне господарювання в транскордонному гірському регіоні. Наразі Карпатську конвенцію бажають підписати Польща, Румунія, Словаччина, Угорщина, Україна, Чехія, а також Югославія (на правах асоційованого члена). Конвенція передбачає створення мережі карпатських заповідних територій, що має сприяти збереженню екологічної цілісності регіону, покращенню умов розвитку зеленого туризму, посиленню ролі місцевих громад в процесах прийняття рішень і господарювання. Конференція триватиме два з половиною дні. Міністри збираються обговорити ефективність 10-річної природоохоронної діяльності, стратегію біорізноманіття та стратегію екологічної освіти для сталого розвитку, а також - майбутнє процесу "Довкілля для Європи". Темою дискусій мають стати нові партнерські ініціативи, зокрема, Всеєвропейське партнерство "Схід-Захід" для стійкого розвитку - ініціатива, підтримана на Всесвітньому самміті зі стійкого розвитку (26.08 - 4.09.2002, Йоганнесбург, ПАР). Поки вона ще не має юридичної сили. Учасниками партнерства є уряди країн Східної Європи, Кавказу й Центральної Азії (Азербайджан, Бєларусь, Вірменія, Грузія, Казахстан, Киргизтан, Молдова, Росія, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан, Україна), Голландії, Данії, Чехії, міжурядові організації (Європейський Союз, ОЕСР, ЄЕК ООН, ПРООН, ЮНЕП) та неурядові організації (Європейський ЕкоФорум, регіональні екологічні центри Центральної Азії та Кавказу). У рамках дискусій щодо нових форм партнерства для нової Європи обговорюватимуться також Водна ініціатива ЄС, Водна ініціатива Центральної Азії, Дніпровська конвенція, Енергетична ініціатива ЄС, Гірська ініціатива: Карпатська та Кавказька Конвенції, партнерство з бізнесом (та іншими цільовими групами). Спеціальна сесія за участі громадських організацій буде присвячена питанням інтеграції екологічних поглядів до секторальної політики. Паралельно з міністерською конференцією працюватиме ЕкоФорум громадських екологічних організацій з багатьох країн світу, роль яких у процесі безперервно зростає. Порядок денний паралельного міжнародного ЕкоФоруму, на думку українських неурядовців, має включати такі питання: громадська оцінка екологічної політики в країнах Європи, пріоритети стратегії переходу до сталого розвитку, сучасний стан і перспективи розвитку екологічної освіти, інформування населення з питань стану довкілля, законодавчі, соціальні та економічні умови діяльності екологічних НУО - різниця між країнами Західної Європи, Східної Європи та Центральної Азії. Ці та інші пропозиції громадськості ще неодноразово розглядатимуться напередодні конференції. Додаткова інформація: www.kyiv-2003.info
"Довкілля для Європи" (Київ-2003)
ТЕМА НОМЕРУ: КИЇВСЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ МІНІСТРІВ "ДОВКІЛЛЯ ДЛЯ ЄВРОПИ"
В травні наступного року Київ стане центром подій процесу "Довкілля для Європи", адже саме в українській столиці проходитиме V Конференція міністрів навколишнього середовища регіону Європейської Економічної Комісії ООН (ЄЕК ООН). Понад десять років минуло з того часу, коли міністри європейських країн вперше зібралися на подібній зустрічі на вищому рівні, мета якої - зробити Європу чистим і здоровим континентом. Саме тоді, у замку Добриш (колишня Чехословаччина) і розпочався процес "Довкілля для Європи". Після цього конференції проходили в Люцерні (Швейцарія), Софії (Болгарія), Оргусі (Данія). Чимало значних рішень і документів було прийнято протягом цих десяти років, у процесу з'явилися важливі досягнення й похибки, в його учасників - цінний досвід. Черговою зупинкою на шляху до чистої Європи буде Київ, і це не випадково. Центральній і Східній Європі протягом усього процесу приділялась особлива увага, адже саме тут спостерігається абсурдне поєднання могутнього природного потенціалу й складного економічного стану, отже вирішення глобальних екологічних проблем є дуже актуальним. Яке майбутнє матиме процес "Довкілля для Європи" стане зрозуміло в Києві. До Київської конференції, що буде ключовою подією в процесі створення та втілення екологічної політики Євразійського континенту, країни регіону ЄЕК ООН, а також численні міжнародні та національні рухи готуються вже протягом чотирьох років. В нашій країні підготовка особливо активізувалася наприкінці травня нинішнього року: Президент України Леонід Кучма видав указ, у якому, зокрема, йдеться про створення Національного оргкомітету з питань підготовки цього важливого міжнародного заходу. Його головою призначено прем'єр-міністра України, заступниками - міністрів екології і природних ресурсів та міністра закордонних справ. До складу комітету також увійшли міністри МінЧС, Міносвіти, Мінюсту, Мінфіну, Мінекономіки та МОЗ; голови Держкомлісгоспу, Держкомінформу, Держкомбуду, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, провідні наукові діячі й представники громадських організацій. Місцем проведення V Всеєвропейської конференції "Довкілля для Європи" обрано київський Палац спорту. Основні теми порядку денного майбутньої конференції зараз активно обговорюються, як на національному, так і на міжнародному рівнях. До обговорення залучені не тільки міністерські структури, а й численні громадські організації. Вже вирішено, що в Києві міністри мають підписати низку документів, які стануть юридично обов'язковими для всіх країн-учасниць. Це, по-перше, Протокол по реєстру викидів і переносів забруднювачів. Він є доповненням до Конвенції "Про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень і доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля" (Оргуська конвенція). Його основна мета полягає в тому, щоб замість самого лише "контролю на кінці труби" піти шляхом попередження забруднення середовища та контролю на початку технологічного процесу. Варто особливо відзначити, що участь у цьому протоколі буде відкритою навіть для тих держав, які не ратифікували Оргуську конвенцію, адже цей документ має стати незалежним інструментом. На сьогодні в деяких країнах уже практично діють реєстри викидів і переносів забруднювачів. Держави й підприємства, які працюють на їхніх територіях, обов'язково ведуть облік та інформують населення про шкідливі викиди та можливості їхнього транскордонного перенесення з метою вживання відповідних заходів безпеки. Напередодні прийняття протоколу основні дискусії розгорнулися навколо списку речовин-забруднювачів, зокрема, щодо включення до нього низки пестицидів і речовин, що сприяють парниковому ефекту. Остаточно визначено, що обов'язковим є інформування про викиди в повітря та воду, щодо ґрунту - невідомо. Крім того, обговорюються умови, за яких підприємство повинне повідомляти про викиди: його розмір та кількість хімічних речовин, що використовуються на ньому, чи певний рівень викидів. Саме для підписання Протоколу по реєстру викидів і переносів забруднювачів у рамках Київської конференції відбудеться позачергова зустріч Сторін Оргуської конвенції. Для підписання буде відкрито також Протокол зі стратегічної оцінки природокористування до Конвенції "Про оцінку впливу на навколишнє середовище в транскордонному аспекті", підписаній у 1991 р. в Еспо (Фінляндія). Цей вибагливий документ покликаний сприяти узгодженню політики природокористування та захисту довкілля на найпершій стадії прийняття урядових програм і планів, які можуть вплинути на стан навколишнього середовища. Він передбачає також посилення ролі громадськості у розробці таких рішень, має стати важливим інструментом попередження негативних наслідків від господарської діяльності. Третій і останній з відкритих для підписання протоколів - Протокол про відповідальність і компенсацію збитків, спричинених транскордонним забрудненням від промислових аварій та транскордонними водами (Протокол про громадську відповідальність). Один із основних документів Київської конференції - Карпатська конвенція. При її розробці за зразок взято Альпійську конвенцію, що вже зараз забезпечує охорону та ефективне господарювання в транскордонному гірському регіоні. Наразі Карпатську конвенцію бажають підписати Польща, Румунія, Словаччина, Угорщина, Україна, Чехія, а також Югославія (на правах асоційованого члена). Конвенція передбачає створення мережі карпатських заповідних територій, що має сприяти збереженню екологічної цілісності регіону, покращенню умов розвитку зеленого туризму, посиленню ролі місцевих громад в процесах прийняття рішень і господарювання. Конференція триватиме два з половиною дні. Міністри збираються обговорити ефективність 10-річної природоохоронної діяльності, стратегію біорізноманіття та стратегію екологічної освіти для сталого розвитку, а також - майбутнє процесу "Довкілля для Європи". Темою дискусій мають стати нові партнерські ініціативи, зокрема, Всеєвропейське партнерство "Схід-Захід" для стійкого розвитку - ініціатива, підтримана на Всесвітньому самміті зі стійкого розвитку (26.08 - 4.09.2002, Йоганнесбург, ПАР). Поки вона ще не має юридичної сили. Учасниками партнерства є уряди країн Східної Європи, Кавказу й Центральної Азії (Азербайджан, Бєларусь, Вірменія, Грузія, Казахстан, Киргизтан, Молдова, Росія, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан, Україна), Голландії, Данії, Чехії, міжурядові організації (Європейський Союз, ОЕСР, ЄЕК ООН, ПРООН, ЮНЕП) та неурядові організації (Європейський ЕкоФорум, регіональні екологічні центри Центральної Азії та Кавказу). У рамках дискусій щодо нових форм партнерства для нової Європи обговорюватимуться також Водна ініціатива ЄС, Водна ініціатива Центральної Азії, Дніпровська конвенція, Енергетична ініціатива ЄС, Гірська ініціатива: Карпатська та Кавказька Конвенції, партнерство з бізнесом (та іншими цільовими групами). Спеціальна сесія за участі громадських організацій буде присвячена питанням інтеграції екологічних поглядів до секторальної політики. Паралельно з міністерською конференцією працюватиме ЕкоФорум громадських екологічних організацій з багатьох країн світу, роль яких у процесі безперервно зростає. Порядок денний паралельного міжнародного ЕкоФоруму, на думку українських неурядовців, має включати такі питання: громадська оцінка екологічної політики в країнах Європи, пріоритети стратегії переходу до сталого розвитку, сучасний стан і перспективи розвитку екологічної освіти, інформування населення з питань стану довкілля, законодавчі, соціальні та економічні умови діяльності екологічних НУО - різниця між країнами Західної Європи, Східної Європи та Центральної Азії. Ці та інші пропозиції громадськості ще неодноразово розглядатимуться напередодні конференції. Додаткова інформація: www.kyiv-2003.info